Проблеми вимірювання ефективності систем інформаційно-аналітичного забезпечення підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми вимірювання ефективності систем інформаційно-аналітичного забезпечення підприємств

У статті висвітлено ряд проблем, пов'язаних із оцінкою системи інформаційного забезпечення та ефективності її роботи. Запропоновано використати коефіцієнт ефективності інвестицій в систему інформаційно-аналітичного забезпечення для їх вирішення. Запропоновано кілька підходів для такої оцінки, в таму числі через розгляд даної категорії як нематеріального активу підприємства. Це дозволить застосовувати класичні підходи до її оцінки. Виявлено, що вимірювання ефективності діяльності такої системи дозволяє виявляти шляхи покращення та оптимізації її роботи. Визначено, що функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення має вагомі позитивні ефекти та зрушення не лише для підприємства, де ця система функціонує, але і для держави загалом. Виходячи з цього, зроблено висновок, що державну інформаційну політику варто скерувати по вектору надання інформаційно-аналітичних послуг конкурентного характеру.

Постановка проблеми та її зв'язок науковими чи практичними завданнями.

На сьогоднішній день надзвичайно складно уявити ефективну виробничо-збутову діяльність того чи іншого підприємства без належного інформаційного забезпечення. Володіння релевантною, актуальною інформацією управлінським персоналом може надати колосальні конкурентні переваги як на внутрішньому, так і на закордонному ринку. Одним із способів забезпечення такою інформацією є створення на підприємствах системи інформаційно-аналітичного забезпечення (системи бізнес розвідки, конкурентної розвідки) - комплексу із аналітичних інструментів, підходів, методів а також матеріально-технічного, кадрового забезпечення, який здійснює збір, обробку, аналіз та підготовку потрібних для управлінських рішень звітів у певній сфері діяльності підприємства. Провідні транснаціональні компанії у своєму складі створюють окремі аналітичні підрозділи, що займаються збором, обробкою та інтерпретацією необхідної інформації про зовнішнє середовище. Таку практик почали переймати і вітчизняні підприємства. Проте через обмеженість ресурсів українських підприємств, особливо малих та середніх, постає проблема оцінки ефективності та доцільності функціонування таких систем, а в разі, якщо вони вже імплементовані у структуру фірми і приносять певний результат, то можливості їх розширення або ж додаткове інвестування в них. Дана проблема поглиблюється частою відсутністю результатів, продуктів роботи такої системи у матеріальній формі, в ряді випадків опосередкованістю впливу одержаної інформації на ті чи інші підрозділи підприємства чи на підвищення показників ефективності виробничо-збутової діяльності в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Дослідженням проблем інформаційно-аналітичного забезпечення, конкурентної та бізнес-розвідки займались такі вчені як П.Х. Лун, Д. Вес сет, Б. Евелсон та ін. Із українських науковців варто відзначити праці Г. Почепцова, О. Ляшенко, З. Партико та інших.

Проте попри значні наукові напрацювання та багатогранне висвітлення способів створення таких систем на підприємствах, розкриття широкого набору аналітичних підходів та методів, у їхніх роботах не акцентується увага на вирішенні актуальної проблеми вимірювання ефективності систем інформаційного забезпечення, а також відсутні або недостатньо описані ефекти, що можуть спостерігатись в разі упровадження таких систем на підприємствах та для української економіки.

Формулювання цілей статті.

Основними завданнями даного дослідження є визначення способів вимірювання ефективності системи інформаційно-аналітичного забезпечення фірми для оцінки доцільності її функціонування та можливості розширення, а також визначення ефектів та переваг, що можуть спостерігатись внаслідок створення та імплементації таких систем як на рівні самого підприємства, так і на рівні держави.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Перед тим, як визначити спосіб оцінки системи інформаційного забезпечення (далі СІАЗ), варто окреслити саме поняття вартості такої системи. І тут постає важливе запитання - для кого саме визначається ця вартість? У контексті даного статті цінність розглядається з позицій підприємства, що використовує систему бізнес-розвідки (наприклад, для підвищення прибутку) або її абстрактного користувача (явно помітна корисність її роботи).

З іншого боку, можна припустити, що система інформаційного забезпечення не має вартісного виміру взагалі, оскільки цінність створюється як результат впровадження та застосування інформаційних ресурсів, що нею отримані.

З позиції вимірювання цінності, відправним пунктом може бути визначення ресурсомісткості системи інформаційного забезпечення та переваг, що можуть бути отримані підприємством завдяки роботі цієї системи. Витрати на систему бізнес-розвідки визначити достатньо просто, проте чітке окреслення переваг є достатньо проблематичним. Переважна більшість цих переваг не мають грошового виміру та є нематеріальними, наприклад підвищення якості обслуговування споживачів та своєчасність надання інформації.

На сьогодні існує низка підходів, способів, методів, показників ефективності СІАЗ на підприємстві. Так, одним із індикаторів ефективності систем бізнес-розвідки є коефіцієнт ефективності інвестицій в бізнес-розвідку (ЕІБР) [1]. Ефективність діяльності бізнес-розвідки оцінюється для кожної конкретної її задачі. Вихідним потоком бізнес-розвідки є об'єктивне оцінювання задоволеності результатом чи продуктом її роботи особою, що приймає управлінські рішення.

Також способом вимірювання цінності може бути порівняння поставлених задач і досягненого результату, тобто встановлення чи були ці задачі вирішені. Вхідним потоком для систем бізнес-розвідки є витрати на її утримання та функціонування.

Загалом, формула коефіцієнта ефективності інвестицій у систему інформаційно-аналітичного забезпечення виглядає наступним чином [2, с. 85]:

де СІАЗвих - це вихідні потоки, фактично результати її роботи, отримані знання тощо;

СІАЗвх - це витрати на функціонування цієї системи, а саме вартість обладнання, програмного забезпечення, оплата праці аналітиків, придбання вихідних даних, з яких можна видобувати необхідні для конкретної задачі знання і т.п.

Проте варто зазначити, що цінність вихідних потоків в коефіцієнті ЕІБР потребує кількісних оцінок, які інколи важко отримати.

Так, Херрінг пропонує чотири шкали вимірювання ефективності [3]:

- економія часу;

- економія грошей;

- уникнення (зменшення) витрат;

- підвищення прибутків.

У його моделі, такі шкали є типовими ефектами, які можна отримати в результаті успішності заходів та роботи системи інформаційного забезпечення, однак, силу цих ефектів інколи виміряти достатньо складно.

Іншим способом оцінки ефективності СІАЗ є порівняння витрат аналітиків системи інформаційного забезпечення з їх результатами, а також виокремлення стратегічних задач, до вирішення яких була залучена ця система. Після чого порівнюється співвідношення прибуток/витрати із тими стратегічними задачами, до вирішення яких система інформаційного забезпечення не залучалась.

Також, в разі наявності на підприємстві великої бази знань конкурентного характеру, можна вимірювати кількість звернень чи запитів до цієї бази особами, що причетні до прийняття управлінських рішень (табл. 1).

Таблиця 1.Індикатори оцінки ефективності системи СІАЗ

аналітичний забезпечення інвестиція

Окрім цього, існує так званий суб'єктивний метод вимірювання вартості системи інформаційного забезпечення. Він базується на опитуванні безпосередніх користувачів системи бізнес-розвідки. На практиці це реалізується через інтерв'ювання цих користувачів на предмет задоволеності результатами роботи бізнес-розвідки. Позитивним моментом суб'єктивного методу є визначення того, наскільки система інформаційного забезпечення є ефективною з точки зору користувачів її продукту. Хоча цілком очевидно, що суб'єктивний метод не дозволяє визначити ефективність роботи у вартісному (грошовому) вимірі.

Актуальність оцінювання та вимірювання ефективності системи бізнес розвідки постає в ще одному ракурсі. Так, фінські вчені В. Піктімакі, А. Лонквіст та А. Карйалуотто у своєму дослідженні [2] показують, що оцінка ефективності може бути ще й інструментом розробки нових та покращення існуючих процесів бізнес-розвідки і доведення її критичної необхідності на різних напрямках виробничо-збутової діяльності підприємства. Із незначними змінами, на основі описаної моделі [2, с. 87] побудовано адаптований для вітчизняних підприємств підхід до вимірювання ефективності інформаційно-аналітичних систем (рис. 1).

Рис. 1. Зони уваги вимірювання ефективності системи інформаційного забезпечення

Так, в центрі знаходиться генеральна стратегія підприємства - основний напрямок роботи, стратегічні цілі. Звідси випливають основні завдання системи інформаційного забезпечення. Центральний блок чинить вплив на всі фокус-групи для вимірювання - на фінансову зону, на зону моніторингу споживчого сектора, на сам процес функціонування інформаційно-аналітичної системи та на процеси вдосконалення, модернізації та навчання.

Щоправда, тут варто відзначити, що подібний підхід придатний для застосування на середніх та великих підприємствах. Для малого бізнесу система бізнес-розвідки, як вже згадувалось раніше, виглядає по-іншому. Зокрема зв'язок між аналітиками та особами, що приймають рішення значно тісніший. Наслідком є значне спрощення оцінки ефективності СІАЗ, оскільки керівник, зазвичай, є безпосереднім користувачем її «продукції».

Створення СІАЗ на підприємстві супроводжується як певним збільшенням його матеріальних активів (наприклад, апаратного забезпечення), так і, в першу чергу, нематеріальних активів. Адже така система є комплексом інструментів та засобів для отримання даних, аналітичних методик, організаційного підрозділу підприємства і також нематеріальних цінностей, на які поширені права власності. Цей комплекс використовується впродовж певного періоду часу та опосередковано може приносити прибуток. Окремі елементи СІАЗ мають усі ознаки, що притаманні нематеріальним активам, а саме:

- відсутність грошової форми;

- відсутність матеріальної форми (якщо розглядати інформацію окремо від її фізичних носіїв);

- здатність використовуватись протягом тривалого часу;

- можливість ідентифікації.

Більшість елементів системи інформаційного забезпечення хоч і не мають матеріальної форми, проте можуть міститись на фізичних носіях - у вигляді програмного забезпечення, баз даних, банків знань, data-mining рішень, віддалених дата-центрів тощо.

В якості особливої риси приналежності до нематеріальних активів варто відзначити наступну особливість системи інформаційного забезпечення - в результаті її роботи на підприємстві нагромаджується велика кількість як сирих даних (відомостей), так і готових знань, що стосуються самого підприємства або ж його оточення, і які вже є придатними для прийняття управлінських рішень. Вище перелічене може знаходитись у вигляді традиційних табличних чи текстових до^ментів, графічних зображень, відеороликів, структурованих даних у вигляді, для прикладу, SQL-баз даних в різних формах та неструктурованих нереляційних баз даних, наприклад NoSQL і т.д.

Розглядаючи систему інформаційного забезпечення як нематеріальний актив підприємства, для її оцінки можна використати класичні для теорії економіки підприємств підходи: [4, с. 294; 5]:

- витратний;

- порівняльний;

- оцінка на основі прибутковості.

Розглянувши приклади створення системи інформаційного забезпечення, логічним наступним кроком є оцінка її діяльності та ефективності та виявлення спектру переваг такої системи як для конкретного підприємства, так і для держави загалом.

Вимірювання ефективності функціонування будь-якої системи потребує визначення приросту ефектів (вигід) від її діяльності та приросту витрат на її впровадження та використання.

Переваги (вигоди), що будуть отримані в результаті функціонування СІАЗ, і, як наслідок, краща поінформованість управлінців, можуть найбільш помітно, на нашу думку, проявлятись як на рівні підприємства, так і у загальнодержавному масштабі. Загальна схема та взаємозв'язки цих ефектів зображені на рис. 2.

На рівні підприємства переваги СІАЗ можна умовно поділити на стратегічні та тактичні. До стратегічних відносять ті аспекти, вплив яких має довготерміновий характер. До тактичних - оперативні ефекти, що будуть помітні у найближчій, короткотерміновій перспективі.

Так, до стратегічних можна віднести генерацію нових стратегій - якщо в результаті аналітичної роботи можуть бути виявлені нові ринкові ніші, незадоволений, у великій мірі, попит, що дозволить отримати високі прибутки у випадку переорієнтації чи диверсифікації підприємства на цю нову стратегію.

Обґрунтування доцільності існуючої стратегії - випадок, коли в результаті дослідження буде доведено, що на даний момент ця стратегія є оптимальною і при її дотриманні буде гарантовано максимальний прибуток при заданих умовах (кон'юнктурі ринку).

Ідентифікація нових перспектив - по суті нова стратегія підприємства, проте вона не вимагає значної переорієнтації підприємства.

Виявлення, мінімізація та уникнення ризиків - чи не найголовніше завдання СІАЗ на підприємстві.

Підвищення конкурентоспроможності є найбільш загальним, комплексним ефектом, що може проявлятись як результат усіх інших.

Також слід зазначити, що такі моменти як виявлення та мінімізація ризиків та підвищення конкурентоспроможності можуть мати як тактичні наслідки, так і стратегічні.

До чисто тактичних ефектів СІАЗ можна віднести наступні: підвищення якості інформаційного обороту - ефект, що дозволить значно ефективніше використовувати наявні інформаційні ресурси підприємства, а також залучати нові, і, в якомога коротший термін, впроваджувати їх в інформаційно-аналітичний процес; очі^ваний позитивний ефект - всі інші, в тому числі нематеріальні переваги; можливі корективи в наявну стратегію - переваги, що можуть бути отримані в результаті подальшого її дотримання керівництвом фірми, а також можливі прибутки.

На останньому моменті варто зупинитись більш детально. При наявності певної стратегії на підприємстві інколи достатньо складно прогнозувати величину можливого прибутку в середньостроковій та довгостроковій перспективі. У такому випадку саме система інформаційного забезпечення може найбільш точно такий прибуток спрогнозувати, використовуючи новітній інструментарій та враховуючи цілу низ^ факторів, що випливають із вище перелічених ефектів.

Як бачимо, переваги можуть відноситись до різних сфер та аспектів діяльності підприємства. Вони можуть проявлятись у сфері маркетингу, менеджменту, поточній виробничій, збутовій діяльності, в сфері НД ДКР. Зрозуміло, що в силу багатогранності галузей промисловості, специфіки кожного окремо взятого підприємства неможливо передбачити всі можливі результуючі ефекти від впровадження СІАЗ, проте дана узагальнена класифікація певною мірою проливає світло на дане питання.

Як бачимо, спектр позитивних ефектів від функціонування системи інформаційного забезпечення на підприємстві є достатньо широким. Він може проявлятись у кращій поінформованості осіб, що відповідають за прийняття управлінських рішень, причому як стратегічних, так і тактичних, оперативних. Це приводить до того, що підвищується конкурентоспроможність як підприємства зокрема, так і держави загалом на світовому ринку.

Розглянемо більш детально переваги загальнодержавного рівня. Незалежно від того, чи державні органи допомагатимуть впроваджувати та налагоджувати діяльність СІАЗ на конкретному підприємстві, чи просто будуть здійснювати загальнодержавну інформаційну політику, ефект буде приблизно однаковий. Цей ефект може проявлятись, крім традиційних, у двох напрямах : прискоренні розвитку малого та середнього бізнесу, що є пріоритетним напрямом для України, а також у імпортозаміщенні вітчизняними товарами.

Підтримка малого і середнього бізнесу на сьогодні здійснюється переважно у формі дотацій, надання пільг, державних позик тощо. Такий підхід хоч і дає багато позитивних результатів при його ефективному застосуванні, проте витрати із держбюджету є достатньо високими. У разі якісного і своєчасного надання релевантної та актуальної для цільових підприємств інформації, їх виробничо-збутова діяльність отримує необхідний каталізатор. Це може проявлятись через знаходження нових клієнтів чи контрагентів, відкриття перспектив для входження на нові ринки, зміну в стратегії діяльності та переході на іншу продукцію чи диверсифікацію виробництва, знаходженні більш вигідних постачальників і т.д. Витрати на створення інформаційних центрів для малого і середнього бізнесу є значно нижчими, ніж цільові дотації.

Щодо ефекту імпортозаміщення, варто відзначити, що результати діяльності СІАЗ в значно більшій мірі проявляються при виробництві технологічної продукції. Проте, в будь-якому випадку, при відкритості ринків України в майбутньому, саме система бізнес-розвідки буде чи не єдиним компасом, який зможе вказати на причини нижчої конкурентоздатної вітчизняної продукції, відкрити нові технологічні перспективи, віднайти нові логістичні ланцюги, джерела сировини і т. п.

Загалом, ефект імпортозаміщення буде опосередкованим наслідком підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Це стає особливо актуальним в світлі останніх геополітичних подій, вступу України до світової організації торгівлі та зони вільної торгівлі з ЄС.

Висновки

аналітичний забезпечення інвестиція

Таким чином, резюмуючи вищесказане, можемо зробити висновок, що запропонований коефіцієнт ефективності інвестицій у бізнес-розвідку певною мірою дозволяє оцінити ефективність її роботи та доцільність розширення відповідно до поточного стану та потреб фірми. Підхід, згідно якого інформаційно-аналітичну систему підприємства віднесено до нематеріальних активів надає можливості її оцінки через використання класичних підходів, напрацьованих практикою управління підприємствами.

Результат розгляду ефектів від функціонування системи інформаційного забезпечення доводить її надзвичайну актуальність як для підприємства так і загалом для держави. Це означає доцільність підтримки інформаційних заходів, створення на загальнодержавному та регіональному рівні установ, що сприяють інформаційному забезпеченню підприємництва, надають інформаційні послуги та здійснюють інформаційну підтримку малого та середнього бізнесу. Також слід зазначити, що ефекти, які можуть спостерігатись від упровадження інформаційно-аналітичних систем на підприємствах, описані у достатньо загальній формі, тому в подальших дослідженнях доцільно розглянути їх в галузевому та геоекономічному аспектах.

Список літератури

1.Davison L. Measuring Competitive Intelligence Effectiveness: Insights from the Advertising Industry / L. Davison // Competitive Intelligence Review. - 2001 - Vbl. 12. - No. 4. - P 25 - 38.

2.Pirttimaki V Measurement of Business Intelligence in a Finnish Telecommunications Company / V Pirttimaki, A. Ldnnqvist, A. Karjaluoto // The Electronic Journal of Knowledge Management [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bit.ly/1m8Rbg6.

3.Herring J. P Measuring the Value of Competitive Intelligence: Accessing & Communication CI's Value to Your Organization / J. P. Herring - Alexandria: SCIP, 1996. - (Monograph Series).

4.Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навч. Посіб. / І.В. Ковальчук - К.: Знання, 2008. - 679 с.

5.Господарський кодекс України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15

6.Evelson B. The Forrester Wave: Enterprise Business Intelligence Platforms / B. Evelson // Forrester Research. - 2010.

7.Morris H. The Financial Impact of Business Analytics: Build vs. Buy / H. Morris // DM Review. - 2003. - №(13)1. - P 40-41.

8.Ямароне Р Э. Ключевые экономические индикаторы: руководство трейдера / Ричард Э. Ямароне. - Москва : Интернет-трейдинг, 2004 - 328 с.

Размещено на Allbest.ru