Теоретико-методологічні основи управління оборотним капіталом підприємств металургійного комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методологічні основи управління оборотним капіталом підприємств металургійного комплексу

У статті розглядається сутність, теоретичні та методологічні узагальнення основних показників ефективного використання оборотного капіталу на промислових підприємствах, а також управління оборотним капіталам на металургійному підприємстві, зокрема аспекти управління запасами, грошовими коштами, дебіторською заборгованістю.

Постановка проблеми: В сучасних складних економічних умовах вітчизняна економіка потребує нових підходів до управління оборотним капіталом як на макро-, так і на мікрорівні. Стан і використання оборотного капіталу окремого підприємства залежать від стану економіки держави в цілому. У свою чергу, стан економіки залежить від ефективності використання оборотного капіталу окремого підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Питання управління оборотним капіталом розглядаються у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених-економістів: Л. Бабич, І. Балабанова, І. Бланка, В. Буряковського, Дж. Ван Хорна, О. Василика, А. Золотарьова, І. Зятковського, В. Ковальова, А. Мазаракі, Л. Мартюшевої, Е. Павлової, А. Поддєрьогіна, Р. Слав'юка, В. Столярова, Є. Хелферта, А. Шеремета, К. Шим-Джея та інших. Незважаючи на широке висвітлення у науковій літературі проблем, пов'язаних з організацією управління оборотним капіталом підприємств, не всі аспекти цієї складної та багатогранної проблеми з'ясовано та належно обґрунтовано. Особливо це стосується методологічних, оптимізації структури, напрямів використання та джерел формування оборотного капіталу підприємств в умовах економічних перетворень та глобалізаційних змін.

Завдання дослідження: Проаналізувати економічну сутність оборотного капіталу, теоретичне узагальнення основних показників ефективного використання оборотного капіталу на промислових підприємствах, а також методологічні основи управління оборотним капіталом на металургійному підприємстві.

Виклад основного матеріалу: У сучасних умовах для багатьох вітчизняних підприємств типовим наслідком кризових явищ у їхньому економічного розвиту є гостра нестача оборотного капіталу, яка супроводжується низьким рівнем його використання. Оборотному капіталу належить особливе місце у структурі капіталу підприємства, оскільки від якості управління ним залежить безперервність процесу виробництва та реалізації продукції, ліквідність підприємства, його платоспроможність та рентабельність. На сучасному етапі розвитку економіки України оборотний капітал як економічна категорія потребує більш глибокого дослідження та удосконалення організації управління. Ефективне управління оборотним капіталом підприємства дозволяє виявити наявні резерви прискорення оборотності та збільшити його використання в господарському обороті. В свою чергу, підвищення ефективності оборотного капіталу означає вивільнення значних грошових ресурсів, що є актуальним для діяльності підприємства та економіки в цілому. Отже, з теоретичної й практичної точки зору проблеми управління оборотним капіталом вітчизняних підприємств є надзвичайно актуальними і потребують попереднього розгляду теоретичних і методологічних основ такого управління в сучасних умовах господарювання, а також - його значення для забезпечення ефективного функціонування підприємств.

Тривалий час у науковому середовищі формувалися теоретичні та методологічні основи таких економічних категорій як «капітал» і «оборотний капітал». Проте, сутність цих економічних категорій і досі залишається дискусійною, що пояснюється складною та багатогранною природою капіталу: одного з фундаментальних понять економічної науки [1, С. 19-21].

У результаті існуючі наукові погляди на сутність капіталу, сформували наступні висновки: по-перше, капітал - це потоки грошових коштів і капітальних благ, капітал підприємства в процесі відтворення перемріється з однієї групи ресурсів в іншу; по-друге, капітал - це накопичені економічні блага; по-третє, капітал - це фактор виробництва, оскільки без використання економічних благ для створення нової вартості самі ці блага капіталом не є; по-четверте, капітал - це джерело доходу. Цей дохід капітал приносить як економічний ресурс, що використовується в економічному процесі, як джерело доходу, капітал є одним з найважливіших засобів формування майбутнього добробуту його власників; по-п'яте, капітал - це об'єкт управління, оскільки його складові можуть приносити дохід і відтворюватися тільки завдяки здійсненню керуючих впливів на процес їхньої взаємодії з зовнішнім середовищем [2, С. 5-9].

Отже, оборотний капітал слід розглядати як авансовану вартість в елементи оборотних виробничих фондів і фондів обігу для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з метою досягнення достатнього рівня прибутковості підприємства. Цим наголотено, по-перте, вартісну природу оборотного капіталу, по-друге, виділяється його речове втілення-оборотні виробничі фонди і фонди обігу, по-третє, визначається мета авансування - досягнення достатнього рівня прибутковості [3, С.121-130].

Ефективне використання оборотного капіталу відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності господарювання та залежить від дії множини факторів. У сучасних умовах великий негативний вплив на ефективність використання оборотного капіталу, уповільнення його оборотності мають фактори кризового стану економіки, що діють незалежно від бажання підприємства [4, С.216].

До основних зовнішніх чинників, які впливають на ефективність функціонування оборотного капіталу промислового підприємства можна віднести наступні:

- поглиблення фінансово-економічної кризи;

- відсутність платоспроможного попиту населення;

- скорочення попиту певних галузей промисловості на вітчизняну продукцію;

- зростання питомої ваги імпорту промислової продукції;

- зниження конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;

- підвищення відсоткових ставок на позиковий капітал;

- зниження курсу національної валюти;

- недосконалість нормативно-правової системи регулювання економіки.

До внутрішніх факторів, від яких залежить розмір і стан оборотного капіталу промислового підприємства належать:

- зменшення фінансування оборотного капіталу за рахунок власних джерел;

- оптимальність визначення розмірів формування оборотного капіталу загалом і окремих елементів зокрема;

- відсутність методики ефективного управління фінансовими ресурсами та забезпечення контролю за кругообігом оборотного капіталу на підприємствах.

Для оцінки ефективності використання оборотного капіталу доцільно розрахувати наступні показники [5, С.77-82]:

- віддачу оборотного капіталу;

- рентабельність оборотного капіталу;

- інтегральний показник ефективності використання оборотного капіталу.

Під управлінням оборотним капіталом підприємства розуміється зміна величини і структури оборотного капіталу відповідно до певними цілями. Основною метою управління оборотним капіталом є забезпечення балансу між рентабельністю і ліквідністю компанії. Іншими словами, обсяг оборотних коштів повинен бути достатнім для погашення зобов'язань компанії (хоча б у короткостроковій перспективі), але в той же самий час оборотні активи повинні забезпечувати компанії досягнення необхідної норми рентабельності, тому зайві інвестиції в ці активи невигідні. У загальному випаду можна констатувати, що управління оборотним капіталом промислового підприємства здійснюється на трьох рівнях, що характеризуються відмінністю в об'єктах управління:

1) рівень елементів оборотного капіталу;

2) корпоративний рівень;

3) рівень ланцюга поставок [6, С.61-62].

В рамках даного дослідження розглянемо управління оборотним капіталом металургійного підприємства на рівні елементів оборотного капіталу. На даному рівні розглядаються способи управління окремими елементами обороту капіталу компанії. Відповідно, можна виділити основні напрямки досліджень, відповідні найважливішим елементам оборотного капіталу - насамперед запасами, грошовими коштами та дебіторської заборгованості.

Одна з основних задач управління оборотним капіталом металургійного підприємства змістовно зводиться до визначення обсягу інвестицій в оборотні активи. В даному конкретному випадку перед компанією виникає завдання оптимізації своїх інвестицій в матеріально-виробничі запаси [7, С. 28-36].

Значну частину в оборотному капіталі металургійних компаній складають запаси (від 35% до 40%).

Основними видами запасів для металургійного підприємства є:

- Основні сировина і матеріали;

- Допоміжні матеріали;

- Незавершене виробництво;

- Готова продукція.

Основними пріоритетними напрямками управління матеріальними запасами на металургійних підприємствах є:

- Вдосконалення процесів нормування потреби в запасах конкретних видів матеріалів (детально з урахуванням сортаментний сировини, продукції);

- Регулювання взаємозв'язку між операційним і фінансовим циклами; зниження рівня неліквідних, наднормативних, залежаних і зменшують рентабельність запасів з метою підвищення їх ефективності;

- Вдосконалення механізмів впливу на збут неліквідних запасів, здійснення пошуку каналів і форм збуту неходових матеріалів виробництва;

- Здійснення комплексного планування процесів виробництва необхідними матеріальними ресурсами [8, 227-233].

В управлінні грошовими коштами, процес формування системи цільових параметрів пропонується здійснювати за такими основними етапами:

1. Ретроспективний аналіз тенденцій розвитку основних результативних показників грошових потоків.

2. Формулювання головної мети організації грошових потоків металургійних підприємств: забезпечення за рахунок раціоналізації грошових потоків приросту чистого прибутку підприємства.

3. Визначення бажаних і можливих тенденцій окремих видів грошових потоків, що забезпечують досягнення головної мети їх організації.

За рахунок сприятливих умов майбутньої динаміки зовнішніх і внутрішніх факторів передбачається, що буде рости обсяг реалізації виробленої продукції та конкурентні переваги підприємств у зв'язку з висунутої стратегією розвитку металургійної промисловості до 2020 року [6, С.53- 54].

При позитивному збігу обставин повинні збільшитися надходження від позик і кредитів інших підприємств, а також зменшитися розмір кредиторської заборгованості, що призведе до збільшення припливу по фінансовій діяльності. Також очі^ється зменшення позик, наданих іншим організаціям, а, отже, і зниження відтоку по фінансовій діяльності.

4. Визначення небажаних, але можливих тенденцій розвиту окремих результативних показників грошових потоків, що перешкоджають досягненню головної мети їх організації.

Погіршення фінансового стану підприємства може бути викликано:

- Погіршенням ситуації на світовому ринку;

- Зростання конкуренції на світовому ринку;

- Зниження купівельної спроможності, що може знизити попит на продукцію;

- Збільшення частки дебіторської заборгованості і неплатежі по ній.

В цілях мінімізації ризиків слід прийняти такі дії:

- Створення довгострокових програм виробництва;

- Розробка програм по зниженню витрат на виробництво продукції.

- Формування більш ефективної політики управління дебіторською заборгованістю.

5. Формування системи основних цілей організації грошових потоків підприємства [9, С. 555-557].

В основі кваліфікованого управління дебіторською заборгованістю підприємства металургійного комплексу лежить прийняття фінансових рішень з наступних фундаментальних питань:

- Розробка адекватної політики та впровадження в практику підприємств сучасних методів управління дебіторською заборгованістю;

- Контроль за поточним станом дебіторської заборгованості.

Завданнями управління дебіторською заборгованістю металургійних підприємств є [10, с.7]:

- Вибір умов продажів, що забезпечують гарантоване надходження грошових коштів;

- Визначення знижок чи надбавок для різних груп покупців з точки зору дотримання ними платіжної дисципліни;

- Зменшення бюджетних боргів.

Важливо також відзначити, що велике значення для ефективного управління дебіторською заборгованістю має відбір потенційних покупців, який здійснюється за допомогою неформальних критеріїв: дотримання платіжної дисципліни в минулому, прогнозні фінансові можливості покупця з оплати товарів, рівень поточної платоспроможності, рівень фінансової стійкості, тощо [11, С. 293-296].

Висновок

капітал методологічний металургійний

У результаті досліджень встановлено, що промислові підприємства мають недостатню забезпеченість власним оборотним капіталом. У цілому на формування структури і обсягів оборотного капіталу впливають такі чинники: обсяг виробництва промислової продукції, рівень товарних запасів, розміри дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства, обсяги кредитування банками підприємств, система збуту продукції на підприємстві, платіжна дисципліна в державі.

Тому одне з найактуальніших завдань полягає в забезпеченні підвищення ефективності виробничої діяльності підприємств на сучасному етапі - суттєве вдосконалення управління оборотним капіталом, у тому числі його структури. Ефективне управління оборотним капіталом передбачає вибір і здійснення певної фінансової політики. Суть такої політики полягає в пошуку оптимальної величини та оптимальної структури оборотного капіталу. Політика управління оборотним капіталом повинна забезпечувати пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи.

Щодо перспектив подальших досліджень можемо відзначити, що поняття "управління оборотним капіталом" потребує подальшого глибокого вивчення та дослідження, оскільки воно має значний вплив на розвиток підприємства та його прибутковість.

Література

1.Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. -- Вид. 2-ге, перероб. та доп. -- К.: КНЕУ 2011.-- 528с.іл.

2.Рудюк Л.В. Еволюція категорії «оборотний капітал». [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu/Ekon/2009_7 //09rlvafc.pdf.

3.Гордієнко К.Д. Економічний тлумачний словник / Гордієнко К.Д. Понятійна база законодавства України у сфері економіки (Вид. 2-е, перероб. і доп.). - К.: КНТ, 2010. - 360 с.

4.Подольська В.О. Фінансовий аналіз : навч. посібник. / Подольська В.О., Яріш О.В. - К. : Центр навчальної літератури, 2011. - 488 с. - С. 216.

5.Рижиков В.С., Панков В.А., Ровенська В.В., Підгора Є.О. Економіка підприємства. Навчальний посібник для студентов Вищих Навчальних Закладів - До .: Видавничий Дім «Слово», 2011. - 272 с.

6.Волков Д. Л., Нікулін Є. Д. Сучасний стан та перспективи розвитку досліджень в області управління оборотним капіталом компанії // Корпоративні фінанси. - 2012. - № 3 (23). - С.61-62.

7.Щіборщ К. В. Управління запасами на промисловому підприємстві // Фінансовий менеджмент. - 2011. - № 5. - С.28-36.

8.Радіонов А. Р. Менеджмент: нормування і керування виробничими запасами і оборотними коштами підприємства. - М .: Проспект, 2012. - С.366.

9.Бланк І. А. Управління грошовими потоками. - М .: Ніка-Центр, 2012. - С.735.

10.Брунгільд С. Г. Управління дебіторською заборгованістю. - М .: АСТ: Астрель, 2010. - С.7.

11.Земченкова Ю. А. Управління оборотним капіталом металургійного підприємства на рівні елементів оборотного капіталу [Текст] / Ю. А. Земченкова // Молодий учений. - 2013 - №12. - С. 293-296.

Размещено на Allbest.ru