Організаційно-економічний механізм управління інноваційною діяльністю підприємств з виробництва курячого м’яса

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська національна академія харчових технологій

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА КУРЯЧОГО М'ЯСА

Славута О.Ю., аспірант

Анотація

Досліджено підходи до визначення організаційно-економічного механізму управління інноваційною діяльністю підприємства, його елементи та особливості функціонування для підприємств з виробництва курячого м'яса.

Ключові слова: інноваційний процес, інноваційна діяльність, організаційно-економічний механізм, механізм управління

Approaches to definition of the organizational-economic mechanism of management by innovative activity of the enterprise, its elements and features of functioning for the enterprises for production of chicken meat are investigated.

Keywords: innovative process, innovative activity, organizational-economic mechanism, management mechanism

Діяльність підприємства в реаліях сучасного сьогодення спрямовується на підвищення конкурентоспроможності продукції та послуг з метою розширення ринкового сегменту та категорій споживачів або утримання наявних позицій, що передбачає використання передових техніко-технологічних досягнень наукового прогресу за умови мінімізації витрат ресурсів, тобто проведення інноваційної політики. Необхідною умовою для проведення інноваційної політики на підприємстві постає необхідність формування та використання організаційно-економічного механізму управління його інноваційною діяльністю.

Постановка завдання. Інноваційний процес на підприємстві проходить під впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що обумовлює потребу в гнучкому реагуванні на зміни та прийняття відповідних стратегічних та тактичних рішень, побудову механізму управління його інноваційною діяльністю. Питання механізму управління інноваційною діяльністю досліджували: Гоменюк М.О., Гончарова Ж.Е., Кравченко С.І., Лавринюк І.В., Топух І.П., його організаційно-економічну складову - Коваль А.А., Корсікова Н.М., Ковтун О.І., Кулаєць М.М., Малюга Л.М., Микитюк П.П., Музиченко А.С., Резнік Н.П., Шелест Ю.В. та ін. Метою даної статті є визначення особливостей організаційно-економічного механізму управління інноваційною діяльністю підприємств з виробництва курячого м' яса, що дозволить у подальшому розробити стратегію управління їх інноваційною діяльністю.

Результати. Термін "механізм" у роботі [1, с.39] визначається як система, набір станів та процесів, внутрішня будова, що є елементами звичайного явища. Тульчинська С.О. [2, с.91-92] розглядає економічний механізм як динамічну систему, сукупність початкових та результативних явищ, що становлять процес переходу перших до кінцевих явищ, без будь- яких зовнішніх стимулів, тобто "економічний механізм визначається або природою початкового явища, або кінцевим результатом серії явищ". Тут же дано визначення організаційно-економічного механізму інноваційного процесу, що являє собою систему економічних відносин, методів, принципів та форм інноваційної діяльності. Згідно визначення, яке дає А.А. Коваль [3, с.42], економічний механізм - це "ринковий механізм конкуренції і ціноутворення, традиційний механізм відтворення факторів виробництва (самооплатності) і акціонерний механізм розвитку виробництва (самофінансування), які в свою чергу, базуються на конкурентному середовищі і конкурентних стратегіях учасників ринку, механізмі оплати праці, відтворення виробничих запасів та інших механізмах". Тут же автор зазначає, що сферу організаційного механізму формують лінійні (вплив на виконавців), функціональні (здійснення координації між підрозділами) та міжфункціональні зв'язки ("інтеграції підприємства в систему") між складовими елементами підприємства, що діють у динамічному середовищі.

Л.М. Малюга та А.С. Музиченко [1, с.39] запропонували перелік основних принципів функціонування організаційно-економічного механізму, зокрема: принцип системності (передбачає взаємозв' язок та узгодженість складових елементів організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності підприємства); оптимального поєднання державного управління та саморегулювання; комплексного підходу в інноваційному процесі; адаптивності та гнучкості; регулярності та неперервності; єдності стратегічного та поточного державного регулювання; теоретичного обґрунтування; ефективності та економічності; стратегічного партнерства; максимізації ефекту від поєднання фінансових, матеріальних та творчих ресурсів в процесі інноваційної діяльності. Коваль А.А. зазначає, що організаційно-економічний механізм управління інноваційною діяльністю підприємства діє під впливом наступних принципів: 1) адаптивності, що передбачає утримання рівноваги в діяльності підприємства під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників; 2) динамічності (співставлення та приведення у відповідність мети та стимулів діяльності); 3) самоорганізації, тобто обміну ресурсами як між підприємством та контрагентами, так і між його підрозділами, встановлення системи самостійної підтримки діяльності; 4) саморегуляції - внесення змін до організації виробничо-збутової діяльності підприємства як реакція на дію динамічного зовнішнього впливу; 5) саморозвитку - підтримання тривалого та ефективного функціонування підприємства у відповідності до обраного стратегічного напряму розвитку [3, с.45].

Перелік, запропонований вищезазначеними авторами, достатньо вичерпний, проте пропонуємо його доповнити принципами:

- підтримки конкуренції в сфері інноваційної діяльності;

- екологічності (передбачає дотримання вимог екологічної безпеки при впровадженні інновацій).

У роботі [4, с.157-162] автори виділяють у складі організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком підприємства нижче- зазначені системи:

1) прогнозування та планування розвитку - передбачає проведення маркетингових досліджень продукції, ринкової кон'юнктури, з конкретизацією загроз та можливостей (SWOT-аналіз), що дозволить визначити пріоритети діяльності підприємства, здійснити її прогнозування за обраними напрямами та планування за найбільш ефективними з них;

2) мотивації - система, спрямована на "приведення у відповідність цілей і спонукальних мотивів (стимулів) діяльності підприємства" та включає: мотивацію підприємницької діяльності, модифікацію виробництва, мотивацію праці та споживання інноваційних продуктів;

3) організації - внесення змін до організаційних структур управління, оптимізація структури ресурсного забезпечення підприємства, проведення контрольних заходів щодо інноваційного процесу та, за необхідності, внесення змін до ринкової стратегії розвитку підприємства;

4) інформаційного забезпечення, що передбачає встановлення обміну інформацією на всіх етапах інноваційної діяльності між різними підрозділами та працівниками організації, збір, систематизацію та аналіз інформації, необхідної для управління.

Узагальнення досліджень [2, с.92; 1, с.42; 5, с.9; 6, с.221] дозволяє побудувати структуру організаційно-економічного механізму управління інноваційною діяльністю, наведену на рис. 1. Між елементами організаційно-економічного механізму управління інноваційною діяльністю підприємства встановлений постійний зв'язок та збалансованість.

Сфера дії організаційно-економічного механізму управління інноваційною діяльністю охоплює макро-, мезо- та мікроекономічний рівень. Макроекономічний рівень включає державне регулювання інноваційної діяльності. Зважаючи на те, що на інноваційну діяльність впливають особливості ринкового регулювання та держава, підприємству слід прагнути до вибору найбільш ефективного способу їх поєднання [7, с.78]. Державна політика стимулювання інноваційної діяльності здійснюється посередництвом комерційних інформаційних центрів, бірж інтелектуальної власності, інноваційних фондів та лізингових фірм. За кордоном, крім прямого фінансування інноваційної діяльності організацій, держава також надає їм ряд пільг, зокрема: надання ліцензій на винаходи, що виконані на державне замовлення та податкових пільг виробникам інноваційної продукції, кредитування на пільгових умовах, застосування прискореної амортизації, венчурне фінансування малих та середніх фірм та ін. Поділяємо точку зору [8, с.19] щодо необхідності втручання держави у фінансування виробництва продукції, що виготовляється на експорт; надання допомоги учасникам інноваційного процесу в прийнятті участі в міжнародних ярмарках, виставках передових науково-технічних досягнень та спрощення сертифікації та ліцензування для суб'єктів інноваційної діяльності.

Мезорівень охоплює процес поширення інновацій у межах галузі, в якій функціонує підприємство, встановлення взаємозв'язків між науковою діяльністю та виробництвом, надання консультативної підтримки. На даному рівні необхідна організація спеціалізованих комісій з проведення експертизи нововведень перед їх використанням у виробництві, надання допомоги щодо створення "виробництв із замкнутим циклом" - корпорацій, концернів тощо [7, с.79]. На мікрорівні відбувається споживання інновацій. Саме на рівні підприємства виготовляються та поширюються інновації, визначається ефективність науково-дослідних розробок та напрямки подальшого розвитку інноваційної діяльності.

Рис. 1. Структура організаційно-економічного Механізму управління інноваційною діяльністю

Закордонні інноваційні фірми представлені в основному венчурними фірмами [9, с.48], що займаються впровадженням інновацій, малими творчими групами (самостійно здійснюють розробку та продаж нововведень); творчими колективами, відокремленими в складі великих формувань з метою продукування новацій; малими проектними фірмами, що курирують документальне оформлення інноваційних проектів; спеціалізованими малими фірмами, що надають певні послуги щодо окремого етапу інноваційного проекту (розробки, оцінки економічної доцільності, доопрацювання недоліків тощо); інноваційними фірмами спін-офф, що впроваджують "побічні" результати новаторської діяльності дослідних установ, університетів, промислових підприємств у рамках виконання державних програм. Дані організаційні форми часто входять до складу великих науково-виробничих формувань - технополісів, інноваційно-технологічних центрів, технопарків, бізнес-інкубаторів. В Україні на даний час набули поширення малі інноваційні підприємства, що займаються розробкою нововведень та підготовкою їх до використання у виробництві, венчурний бізнес, технопарки та бізнес-інкубатори (що, зважаючи на низький попит на інноваційні продукти, виконують здебільшого функції консультування).

Птахівництво, порівняно з іншими галузями тваринництва, характеризується низькими витратами праці та матеріально-технічних ресурсів на виробництво одиниці продукції: за даними [10], витрати на відгодівлю птиці та оплату праці тут у 2-4 рази нижчі, ніж у скотарстві та свинарстві. Для підприємств з виробництва курячого м'яса характерні наступні переваги: короткий виробничий цикл та строки окупності; низька собівартість продукції та значні показники інтенсифікації за рахунок малої конверсії кормів; виробництво дієтичної продукції з низьким вмістом холестерину; автоматизація виробництва та можливість використання технологій, що допомагають заощадити ресурси. Зважаючи на особливості функціонування підприємств з виробництва продукції птахівництва, доцільно узагальнити три етапи їх інноваційної діяльності, які конкретизуються окремими стадіями:

- на першому етапі, що передує виробництву, проводиться дослідно-проектувальна робота щодо розробки та конструювання інноваційної продукції, підготовки виробничих ліній;

- другий етап передбачає безпосереднє виготовлення продукції;

- заключний етап охоплює реалізацію продукції підприємства.

Висока енергозатратність, притаманна підприємствам з виробництва курячого м' яса, проблеми пошуку ринків сировини та збуту продукції вимагають створення інтегрованих об'єднань виробників сільськогосподарської продукції та підприємств харчової промисловості. Значні переваги в галузі АПК отримують підприємства з вертикально інтегрованою структурою, яким притаманний замкнутий цикл виробництва - від вирощування та заготівлі кормів до виробництва та реалізації готової продукції. Прикладом такої інтеграції є ВАТ "Миронівський хлібопродукт", найбільший виробник курячого м' яса в Україні (займає близько половини ринку даної продукції). Відсутність перебоїв у постачанні сировини досягнута завдяки власному вирощуванню зернових культур, налагодженому виробництво комбікормів для птиці; агродепартамент компанії здійснює розробку рецептів для кожного віку та кросу птиці, проведено повну комп'ютеризацію пташників, що допомагає підтримувати оптимальний мікроклімат для птиці [11].

Висновки

управління інноваційний виробництво конкурентоспроможність

Організаційно-економічний механізм управління інноваційною діяльністю підприємства пропонуємо визначати як складову загальної системи управління функціонуванням та розвитком, що передбачає вплив керуючих факторів на об'єкт управління в умовах мінливого зовнішнього та внутрішнього середовища з метою зміни результату його діяльності. Зважений підхід до управління інноваційною діяльністю передбачає комбінацію маркетингових досліджень та логістики, що дозволить отримати синергетичний ефект.

Література

1. Малюга Л.М. Організаційно-економічний механізм стимулювання інноваційної діяльності в АПК [Текст] / Л.М. Малюга, А.С. Музиченко. // Економіка АПК, 2009. - №11. - С.38-43.

2. Тульчинська С.О. Функціонування організаційно-економічного механізму інноваційного процесу [Текст] / Тульчинська С.О. // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 1 (6). - С.89-95.

3. Коваль А.А. Особливості формування організаційно-економічного механізму управління інноваційною діяльністю підприємства [Текст] / Коваль А.А. // Вісник КНУТД. - 2011 р. - №2. - С.40-47.

4. Микитюк П.П. Інноваційна діяльність [Текст]: Навч. пос. / П.П. Микитюк, Б.Г. Сенів. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 392 с.

5. Корсікова Н.М. Організаційно-економічний механізм управління інноваційним розвитком підприємства в сучасних умовах [Текст] / Н.М. Корсікова // Економіка харчової промисловості. - 2009. - №3. - 47 с. - С.8-11.

6. Ковтун О.І. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. / Ковтун О.І. - Львів: "Новий Світ- 2000", 2007. - 432с.

7. Кулаєць М.М. Удосконалення інноваційної підприємницької діяльності [Текст] / М.М. Кулаєць, М.Ф. Бабієнко, П.А. Лайко, П.М. Музика, О.Д. Витвицька, Є.А.Бузовський, В.А. Скрипниченко, М.М. Лучник // Економіка АПК. - 2009. - № 5. - С.76-87.

8. Омельяненко Л.І. Основні напрями вдосконалення механізму наукового забезпечення розвитку АПК [Текст] / Омельяненко Л.І., Сидорук Б.О. // Інноваційна економіка. - 2007. - №2. - С .17-19.

9. Марчук Л.П. Розвиток малого і середнього бізнесу як складова інноваційних перетворень в Україні [Текст] / Марчук Л.П. // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2010. - Вип.2. - С.44-53.

10. Птицеводство - отрасль будущего: опыт и перспективы его развития в Белгородской области [Електронний ресурс]. - Режим доступу: < http://webpticeprom.ru>.

11. Піклування - справа всього життя. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.ryaba.com.ua/interview/index/expert/ivleva>.

Размещено на Allbest.ru