Соціальні орієнтації в структурі особистості фахівця соціономічної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

СОЦІАЛЬНІ ОРІЄНТАЦІЇ В СТРУКТУРІ ОСОБИСТОСТІ ФАХІВЦЯ СОЦІОНОМІЧНОЇ СФЕРИ

Грицюк І.М.

Теоретичне обґрунтування соціальних орієнтацій актуалізує визначення їх емпіричного статусу в структурі особистості фахівців соціономічної сфери. У статті з'ясовано зміст соціальних орієнтацій особистості та представлено фрагмент емпіричного дослідження соціальних орієнтацій серед студентів соціономічних спеціальностей.

Ключові слова: соціальні орієнтації, ціннісно-смисловий компонент, емоційно-почуттєва сфера, комунікативний потенціал, мотиваційно-цільовий аспект, професійна компетентність, соціальна спрямованість, соціальна позиція.

особистість студент орієнтація соціальний

Грыцюк И.М.

ЭМПИРИЧЕСКИЙ СТАТУС СОЦИАЛЬНЫХ ОРИЕНТАЦИЙ В СТРУКТУРЕ ЛИЧНОСТИ СПЕЦИАЛИСТА СОЦИОНОМИЧЕСКОЙ СФЕРЫ

Теоретическое обоснование социальных ориентаций актуализирует определение их эмпирического статусу в структуре личности специалистов социономической сферы. В статье определено содержание социальных ориентаций личности и представлено фрагмент эмпирического исследования социальных ориентаций среди студентов социономических специальностей.

Ключевые слова: социальные ориентации, ценностно-смысловой компонент, эмоционально-чувственная сфера, коммуникативный потенциал, мотивационно-смысловой аспект, профессиональная компетентность, социальная направленность, социальная позиция.

Hrytsiuk I.M.

EMPIRICAL STATUS OF SOCIAL ORIENTATIONS IN THE PERSONALITY STRUCTURE OF SOCIONOMICAL SPECIALISTS

Theoretical argumentation of social orientations actualizes determination of their empirical status in the personality structure of socionomical specialists. In the article the content of social orientations of a personality is explicated and a fragment of empirical research of social orientations among students of socionomical specialties is presented.

Key words: social orientations, value-meaning component, emotive and sensual sphere, communicative potential, motive and goal aspect, professional competence, social tendency, social position.

В період стрімкого розвитку технологій та жорсткої конкуренції у всіх сферах професійної діяльності, для молоді важливо обрати професію, яка б відповідала, в першу чергу, їх схильностям. Тому основну увагу в даному дослідженні було приділено визначенню загальних характеристик та властивостей характеру й пошуку закономірностей поведінки, що сприяють активній реалізації, успішному індивідуальному професійному розвитку майбутнього професіонала в професіях в системі «людина-людина».

Вивчення соціальних орієнтацій полягає у виділенні особливого соціального компоненту в структурі особистості майбутнього фахівця соціономічної сфери.

На думку Е.П. Єрмолаєвої, кожна професія має три функції, три компоненти, три ідентифікаційних орієнтири: інструментальний, індивідуальний та соціальний. Соціономічні професії, в першу чергу, повинні відповідати соціальним запитам суспільства. Професіонал, з одного боку повинен бути відображенням усіх трьох компонентів (функцій), а з іншого боку, - він характеризується власною суб'єктивно-особистісною сутністю [1].

В дослідженні було розглянуто особистість соціально орієнтованого фахівця як цілісної системи, тому відображено комплекс її різнорівневих якостей, а саме: суспільні та діяльнісні функції майбутнього фахівця, його мотивація, що створює внутрішній світ особистості, світоглядний та ціннісний, комунікативний та емоційний компоненти.

З'ясовано також, що важливим чинником, який здійснює значний вплив на становлення соціально орієнтованого фахівця є вивчення його особистості з точки зору виконуваної ним діяльності й покладених на нього функцій. Пізнання особистості майбутнього фахівця соціономічної сфери залежить не лише від його суспільних зв'язків, але й від його індивідуальних особливостей.

Таке різностороннє вивчення аспектів особистості фахівця соціономічної сфери пов'язане з визначальним значенням людського фактору для даної діяльності. Потреби розвитку суспільства, а також вдосконалення гуманістичних традицій суспільної практики дають змогу виявити внутрішню організацію структури особистості соціально орієнтованого фахівця й актуалізують проблематику даного дослідження.

Займаючись однією і тією ж діяльністю, люди по-різному вбачають її особистісний смисл, ставлять різні вимоги до себе та до діяльності, відчувають задоволеність чи незадоволеність різними факторами праці [2].

До професійно важливих характеристик професіонала соціономічної сфери, що впливають на ефективність діяльності, віднесли: ціннісно-смислову, емоційно-почуттєву, комунікативну та професійну компетентність, мотиваційно-цільовий аспект особистості та компонент, який ми визначили як соціальна позиція особистості.

Також необхідно врахувати, що активність особистості соціально орієнтованого фахівця, буде залежати від узгодженості та вдалої скомпонованості визначених компонентів особистісної структури. Тому майбутній фахівець повинен реально оцінити свої можливості та індивідуальні здібності. Усвідомити власні мотиви та цілі, а також обґрунтувати інтерес до соціономічної діяльності та співвіднести його з власним світоглядом, щоб не помилитись при виборі майбутньої спеціальності.

Аналізуючи зміст компонентів структури особистості з'ясували, що важливою складовою соціально орієнтованої особистості є її ціннісно-смисловий компонент, який включає в структуру особистості соціально орієнтованого фахівця його ціннісні орієнтації, соціальні інтереси, ідеали та переконання; що носять гуманістичний характер, і під впливом яких здійснюється професійна ідентифікація, яка пов'язана з самопізнанням та саморозвитком майбутнього фахівця соціономічної сфери.

Ціннісний компонент є вагомим поняттям для розуміння професіонала соціономічної сфери, тому що розглядаючи особистість крізь призму даного чинника, розуміємо його як інтегровану чутливість до різних соціальних об'єктів, що відображає світоглядну орієнтацію майбутнього фахівця і спрямований на моральні цінності, загальнолюдські потреби та гуманістичні традиції суспільства. Особистість для такого фахівця є найвищою цінністю, неповторною та унікальною. І професійна діяльність соціально орієнтованого фахівця спрямована на вирішення суспільних потреб, на цілеспрямовану допомогу та підтримку різноманітних категорій осіб. Тобто центральне місце в його практиці займає людина та проблеми особистісного росту.

Схильність особистості до соціономічної діяльності багато в чому визначається саме ціннісною складовою особистості майбутнього фахівця. На основі ціннісних орієнтацій особистість здійснює вибір соціальних приписів, що стають метою його діяльності, визначаючи особливості та характер відносин з оточуючими людьми. Дають можливість майбутньому фахівцю зрозуміти на скільки його діяльність відповідає потребам суспільства й на скільки активним є його соціальна поведінка.

Емоційно - почуттєвий компонент структури особистості включає в себе такі характеристики як емоції, почуття, волю майбутнього фахівця. Саме емоції дають можливість переживати те, що особистість виконує, певним чином ставитись до того, що її оточує. Також важливою рисою емоцій є їх особистісний характер. Саме завдяки емоційно - почуттєвій сфері люди здатні налагоджувати контакти, краще розуміти один одного; через них відображають ставлення як до себе, так і до оточуючих.

Оскільки, емоційно-почуттєва сфера особистості є дуже різноманітною та складною, то це може призводити до недостатньої усвідомленості та керованості емоційною сферою. Це проявляється в труднощах словесного опису власних емоційних станів та переживань, недостатньому розумінні емоцій інших людей.

Емоції відіграють значну роль в навчанні майбутнього фахівця, впливають на формування мотивації та визначення домінуючих потреб особистості. Великого значення набуває цей компонент для комунікативної функції фахівця соціономічної сфери. Вираження почуттів та емоцій завжди є суспільно зумовленими. В процесі взаємодії емоції збагачуються, диференціюються й стають об'єктом соціального контролю.

Важливою характеристикою даного компоненту є емоційна компетентність майбутнього фахівця соціономічних професій, яка ґрунтується на високому показнику інтегрованого рівня емоційного інтелекту.

Визначальним структурним компонентом соціально орієнтованого фахівця соціономічної сфери є його комунікативна компетентність, куди можна віднести прагнення до контактів, до виконання спільної діяльності, вербальні здібності (вміння слухати іншого, правильно, чітко формулювати власні думки, встановлювати соціальні контакти, здійснювати вплив), важливою якістю є також організаторські вміння майбутнього фахівця.

Спілкування це специфічна форма діяльності й самостійний процес взаємодії, завдяки існуванню якого можливо здійснювати усі інші види діяльності. Це соціальна потреба особистості, яка визначає особистісний смисл поведінки соціально орієнтованого фахівця й визначає спрямованість його діяльності. Проблеми особистості є центральною ланкою всіх аспектів спілкування.

Комунікативна компетентність фахівця соціономічної сфери діяльності визначається вмінням встановлювати та підтримувати на належному рівні контакти з іншими людьми. Ефективна комунікація характеризується досягненням взаємопорозуміння в ситуаціях міжособистісної взаємодії, коли люди орієнтуються на свої внутрішні цілі та цінності [3].

Мотиваційно-цільовий компонент передбачає характеристику потреб соціально орієнтованого фахівця, зокрема його біологічних, матеріальних та духовних запитів. Мотивація поведінки та діяльності це своєрідна сукупність спонукаючих факторів, які підштовхують людину на виконання певних дій. Саме мотиви зумовлюють активність особистості, спрямовують та регулюють її діяльність та поведінку. Під впливом мотивів особистість здійснює вибір діяльності для досягнення поставленої мети.

Найбільш значимими в структурі соціально орієнтованого фахівця є його соціальні потреби. Цей компонент являє собою складне психологічне утворення, яке детермінує поведінку, пояснює її, визначає соціальну спрямованість та активність. Варто враховувати й цілі особистості соціально орієнтованого фахівця, які, як правило, є критерієм або стандартом, за якими людина порівнює свою поведінку та успіхи. Безперервний зв'язок цілей і діяльності суб'єкта зумовлені їхньою взаємозалежністю, оскільки мета не може виникнути, а тим більше бути реалізованою поза діяльністю.

Велике значення для характеристики соціально орієнтованого фахівця має його соціальна спрямованість, що визначається позитивним ставленням до обраної діяльності, особистісною компетентністю, готовністю до соціономічної діяльності. Просоціальна мотивація визначає соціальну спрямованість соціально орієнтованого фахівця в професіях системи відносин «людина - людина».

Соціальна спрямованість особистості розглядається як складова особистісних орієнтацій особистості, що регулює соціальну поведінку та взаємодію й виявляється в соціальних якостях, соціальних цінностях, соціальних інтересах та просоціальних мотивах та ідеалах майбутнього фахівця. Саме соціальна спрямованість майбутнього фахівця сприяє формуванню та здійсненню відповідних духовних та інтелектуально - культурних потреб та запитів гуманістичного характеру.

Соціальна спрямованість націлена на задоволення потреб людей у різних сферах життєдіяльності. Дає можливість майбутньому фахівцю сформувати нові домінанти соціальних, професійних та особистісних взаємин. Соціальна спрямованість здійснює безперечний вплив на всі форми прояву відносин і зумовлює базові цінності та інтереси особистості.

Наступним складовим чинником особистості соціально орієнтованого фахівця є його професійна компетентність. До даного компоненту ввійшли показники професійної спрямованості майбутнього фахівця, з врахуванням професійної компетентності до якої відноситься сфера знань особистості, професійно важливі якості та професійний інтелект майбутнього фахівця. Професійна придатність передбачає такі характеристики особистісних та діяльнісних компонентів майбутніх фахівців, що стануть передумовою успішної професійної діяльності: це задатки, здібності, установки

Професійну придатність до діяльності у професіях типу «людина - людина» можна визначити як міру відповідності особистісних, психологічних та професійних якостей людини як суб'єкта діяльності вимогам професії. Тому в даний компонент в структурі орієнтацій особистості була включена характеристика фахівця, з точки зору його професійних якостей.

Також в структурі соціально орієнтованої особистості було виділено такий компонент як соціальна позиція майбутнього фахівця соціономічної сфери, що визначається високим рівнем розвитку соціальних якостей, належністю до соціального типу, з врахуванням орієнтацій майбутнього фахівця. Цей структурний компонент зумовлює професійне самовизначення і виражається у потребі допомагати людям, детермінує вибір життєвої перспективи особистості.

До соціальних якостей можна віднести діалогізм, що включає безумовне прийняття іншої особистості, орієнтацію на досягнення взаєморозуміння та взаємопідтримки, здатність до рефлексії, емпатії. Також якостями, що забезпечать ефективність професійної діяльності є здатність до самоконтролю, врівноваженість, тактовність, зосередженість, наполегливість та багато інших, що впливають на усвідомлений вибір професії, а в майбутньому впливатимуть на рівень професіоналізму фахівця.

У дослідженні приймали участь студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки (n=287). Для отримання результатів нами було використано 10 методик для визначення характеристик, що у своїй сукупності, утворюють соціальні орієнтації майбутніх фахівців соціономічних професій.

А саме, застосовувались методики для визначення мотивів вибору соціономічної спеціальності та спрямованості особистості («Професійна мотивація обрання фаху»; анкета для визначення мотивів вибору професії; «Діагностика полімотиваційних тенденцій в Я-концепції особистості» С.Петрова; «Мотиваційні здібностіУ свідомі мотиви» Ю.Куль); визначення переважаючих характерологічних особливостей майбутніх фахівців («Діагностика комунікативно - характерологічних особливостей особистості» Л.Уманський, І.Френзель, А.Лутошкін, А.Чернишов; «Дослідження характерологічних тенденцій» Т.Лірі; «Методика визначення міжособистісних стосунків» А.Рукавішнікова;); для визначення здатності до адаптації, а також якостей, що сприятимуть як засвоєнню професійних знань, так і формуванню особистості фахівця («Діагностика соціально-психологічної адаптації» К.Роджерса, Р.Даймонда); визначали рівень сформованості емоційної обізнаності; встановлювали інтелектуальні можливості, вольові риси, ставлення до себе та до інших, комунікативні вміння, а також належність респондентів до різних психологічніх типів («Діагностика емоційного інтелекту» Н.Холл. та «Особистісні чинники професійної діяльності» Дж.Холланда).

Згідно з отриманими даними 55% опитаних належать до соціального типу особистості, для них характерними є вміння спілкуватися, гуманність, здатність до співпереживання, пристосованість, спрямованість на встановлення контактів, прагнення навчати, виховувати, найбільш вдалим професійним середовищем для них є освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, обслуговування, тобто ті ситуації та проблеми, які пов'язані з умінням розібратись у поведінці людей.

З опитаних, що належать до соціального типу особистості, соціальними якостями володіють 74,5% респондентів, соціально спрямованими є 66,2%, володіють комунікативними характеристиками 76,9%, емоційно компетентними (на середньому рівні) є 70,7% досліджуваних. Вони легко адаптуються до змін (71,3%) та керуються мотивами соціальної значущості (61%). Відповідно, можна зробити висновок про те, що ці фахівці є соціально орієнтованими, отже мають всі можливості для успішної реалізацій соціономічної діяльності.

Завдяки конкретизації вимог соціономічної професії, стає можливою більш докладна класифікація якостей і здібностей людини до цього виду професійної діяльності та поведінки.

Відповідно до вище викладеного структура особистості соціально орієнтованого фахівця розкрита на основі синтезу знань про вроджені чинники та соціальну природу людини. Важливим завданням на даному етапі дослідження було показати виявлені зв'язки між природними властивостями та соціально зумовленими якостями особистості соціально орієнтованого фахівця.

Соціально орієнтований фахівець володіє вродженими особистісними характеристиками й набутими знаннями, уміннями й навичками, що в поєднанні забезпечують високий рівень його особистісного розвитку, і сприяють ефективному здійсненню свідомо обраної діяльності.

Загалом, аналізуючи компоненти структури особистості соціально орієнтованого фахівця, необхідно враховувати низку базових характеристик особистості, зважати на взаємозв'язки компонентів даної структури й те, що аналіз проявів соціально орієнтованого фахівця здійснювався на основі вимог соціономічних спеціальностей.

В ході дослідження було визначено, що соціальні орієнтації - це цілісне утворення, яке об'єднує в собі комплекс професійних та особистісних детермінант професійної реалізації майбутніх фахівців соціономічних професій. Соціальні орієнтації також можна визначити як можливі орієнтації на суспільну значущість діяльності, коли людина прагне виконувати необхідну для суспільства роботу.

Література

1.Ермолаева Е.П. Психология социальной реализиции профессионала.-М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2008.-347с.

2.Ильин Е.П. Работа и личность. Трудоголизм, перфекционизм, лень.- СПб.: Питер, 2011.-224с.

3.Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія професійної комунікації У навч. посіб. / Л. Е. Орбан-Лембрик. - Чернівці У Книги-ХХІ, 2010. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru