Ризики підприємницької діяльності в сучасних умовах України: взаємозв’язок ризику і прибутку підприємця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТВОРЧА РОБОТА

Ризики підприємницької діяльності в сучасних умовах України: взаємозв'язок ризику і прибутку підприємця

Київ - 2012

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Ризик як економічна категорія в діяльності підприємства

Розділ ІІ. Вплив підприємницьких ризиків на формування прибутку в сучасних умовах

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність теми. Діяльність будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності так чи інакше пов'язана з ризиком. Так у Господарському Кодексі Україні, ст. 42. зазначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку [1, с. 35]. Тобто ризик є однією з характерних ознак підприємництва. В умовах політичної та економічної нестабільності вплив ризику значно зростає. В сучасних умовах розвитку економіки України проблема управління ризиками дуже актуальна, що підтверджується даними про зростання збитковості підприємств різних галузей.

Мета дослідження. Метою дослідження є вивчення процесів управління прибутком підприємства з урахуванням ризиків його діяльності.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є ризики підприємницької діяльності та їх вплив на прибуток. Предметом - сучасні процеси в Україні, які впливають на наявність підприємницьких ризиків.

Методи дослідження. Дослідження підприємницьких ризиків та управління ними проводилося на базі теоретичних підходів до сутності цих категорій, запропонованих в економічній літературі.

Джерела дослідження. Теоретичними джерелами даного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців: І.О. Бланка, Є. Брігхема, Дж.К. Ван Хорна, В.М. Геєця, М.Г. Гузя, А. Дайле, П.В. Єгорова, А.М. Ковальової, Л.А. Костирко, Ю.Г. Лисенко, В.С. Пономаренко, В.П. Стасюка, А.А. Чухна й ін.

Наукова новизна одержаних результатів. У наведеній творчій роботі вперше поєднано різні типології клачифікації підприємницьких ризиків та визначено їх вплив на прибуток підприємств.

Розділ І. РИЗИК ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Діяльність кожного суб'єкта підприємництва відбувається в умовах відсутності точної інформації про всі наслідки управлінських рішень, про подальші зміни у середовищі функціонування. І взагалі, говорячи про майбутнє планування підприємницької діяльності, ні про що не можна стверджувати з повною впевненістю. Ця невизначеність завжди супроводжується ризиком.

Історично термін “ризик” вперше з'явився в лексиці мореплавців, які цим словом називали морський риф чи скелю. Отже, ще з початку розвитку промисловості, інфраструктури ринку змістовне значення цього терміна відповідає нашому сьогоднішньому розумінню ризику. Ризик - це непевність у можливому результаті, загроза несприятливого результату, постійна потреба людини переборювати різні перешкоди задля досягнення поставленої мети. Це категорія, яка пов'язана з подоланням невизначеності, конфліктності і випадковості [6, с. 47]. Це поняття є складним багатофакторним явищем, розкрити природу якого можна лише у взаємозв'язку з такими поняттями, як “імовірність”, “умови невизначеності”, “умови ризику” тощо. У табл. 1 наведено авторську класифікацію підприємницьких ризиків.

Таблиця 1

Класифікація ризиків

ризик підприємницький прибуток

З розвитком і ускладненням соціальних і економічних процесів з'являються нові види і типи ризиків. Найзагальніші принципи класифікації, що стосуються діяльності підприємств, дають змогу виділити: ризики, пов'язані з господарською діяльністю; ризики, пов'язані з особистими якостями підприємця; ризики, пов'язані з браком інформації про стан зовнішнього середовища.

Проблема вивчення ризику на початку ХХ століття постала з особливою гостротою. Міжнародні кризи, екологічні катастрофи, глобальні конфлікти зумовлюють необхідність оцінювання ризику в кожному виді діяльності. У законодавстві провідних країн світу підприємництво визначене як діяльність, що здійснюється в умовах ризику. Незалежно від форми власності, величини підприємства, його діяльність постійно стикається з ризиком, зумовленим нарізно-манітнішими причинами: природними явищами, політичними подіями, податковим регулюванням, змінами у законодавстві, конкуренцією, виконанням договірних зобов'язань, коливаннями цін і валютних курсів та багатьма іншими факторами. Давно уже всі зрозуміли, що підприємництва без ризику не буває. Про це свідчать і добре відомі слова О. Уайльда “Хто намагається проникнути глибше поверхні, той іде на ризик”, тобто отримання прибутку, що є кінцевою метою існування підприємства, не можливе без ризику. До того ж, чим більший прибуток, тим більший ризик його супроводжуватиме. Отже, виникає питання: до яких меж можна діяти, йдучи на ризик. Це залежить від величини підприємства, тому що великі підприємства менш чутливі до ризику, а малі більш гнучкі й мобільні при зміні ринкових ситуацій. При правовому регулюванні ризику слід виходити з необхідності формування на підприємстві спеціального резервного фонду за рахунок прибутку, з якого можна покривати збитки, які виникають в результаті ризикових рішень. Рішення з елементами ризику слід відображати у плані підприємства, хоча у випадку прогнозування значних збитків план необхідно затверджувати у вищих інстанціях, що підтверджує необхідність врахування ризику під час планування діяльності в майбутньому.

Отже, ризик є обов'язковим елементом успішного бізнесу і починається він там, де закінчується відповідальність за угодою або на інших підставах. Перш ніж говорити про прибуток, потрібно сказати про первинне його джерело - дохід. Ризик і дохід знаходяться у безпосередній залежності, тому, прагнучи максимізувати дохід, підприємець збільшує рівень ризику. Особлива невизначеність має місце щодо недоотриманого доходу, оскільки він має абстрактний характер.

У сучасних умовах ризик набув особливостей тотального, загального і глобального характеру, адже зміни в економіці певних країн, галузей, підприємств призводять до зміни і спричиняють певні наслідки для інших. Ринкова економіка, головними факторами якої є конкуренція, нестабільність у попиті і пропозиції і багато інших, призводять до непевності в отриманні кінцевого результату. Крім того, можна говорити про те, що за рахунок страхування ризик перетворився на товар. Причин, які зумовлюють ризик, безліч, і так чи інакше вони завжди існують. Саме тому підприємницький ризик неминучий. Проте розглядати ризик лише як негативне явище непотрібно, тому що саме ризик мобілізує зусилля людини, примушує її бути обережною, стимулює одержання потрібних знань, сприяє прагненню займатися тим видом діяльності, що приносить не лише задоволення, але й реальні результати. Підприємницька діяльність здійснюється заради отримання успіху. Проблему ризику слід вивчати в першу чергу для того, щоб навчитись управляти ним і щоб, зрештою, тривалий час отримувати позитивний результат. Люди по-різному ставляться до ризиків: це супротивники ризику, аматори і ті, які нейтрально ставляться до ризиків. Однак ті особи, які серйозно займаються бізнесом, уже давно зрозуміли, що підприємницька діяльність неможлива без виправданого ризику.

У всіх ситуаціях ризик по-різному проявляється, уникнути його не можна - лише зменшити до певних меж або відмовитись від нього. Проте як це зробити - проблема, вирішення якої є основним завданням фінансових аналітиків і дослідників. До того ж ця проблема не вичерпна і навіть, навпаки, все більше поповнюється новими ризиковими ситуаціями. Водночас для адекватного сприйняття ризиків суб'єктом підприємницької діяльності недостатньо лише ідентифікувати його. Необхідно також визначити ймовірність його реалізування на практиці та потенційний рівень шкоди, який він здатен завдати підприємству.

Підприємці у своїй діяльності керуються такими критеріями, як обсяг очікуваного прибутку та величина його можливих коливань. У момент прийняття рішення неможливо отримати достовірні й повні знання про майбутнє середовище реалізації стратегії підприємства, про вплив усіх дієвих і потенційних внутрішніх та зовнішніх чинників. Все це - вияв невизначеності, яка є об'єктивною формою існування навколишнього світу. Це свідчить про те, що ризик стратегічних рішень ніколи не буває мінімальним чи нульовим, тобто виникає невпевненість у досягненні поставленої мети. У цьому аспекті ризик - можливість таких наслідків, за яких поставлені цілі частково або повністю не досягаються. Ризик виникає тоді, коли рішення приймаються за наявності декількох альтернатив. До того ж ризик розглядають відносно мети, на досягнення якої спрямоване рішення, як можливість недосягнення обраної мети і як наслідок об'єктивної невизначеності. У ризикових ситуаціях з'являється можливість забезпечення значного зиску або виникає загроза повної чи часткової втрати ресурсів, збільшення збитків чи зменшення доходів. Виправданий та обґрунтований ризик є ефективним інструментом перетворення можливості на реальність, та майже усі підприємці йдуть на невиправданий ризик, іноді навіть не враховуючи та ігноруючи його. Така безвідповідальність може зумовити різноманітні негативні господарські результати, зокрема зменшення прибутку, зниження ефективності інвестицій порівняно з плановим рівнем, нагромадження нереалізованої продукції тощо. Саме тому ризики необхідно вивчати, аналізувати і враховувати при плануванні підприємницької діяльності. Небезпека невиконання плану є завжди, оскільки неможливо повністю визначити потенційні причини, що можуть привести до небажаного розвитку подій і відхилення від поставленої мети. Проте для досягнення мети завжди можна знайти рішення, яке забезпечить компромісний рівень ризику, який буде прийнятним як своєрідний баланс між очікуваним позитивним результатом і витратами, понесеними на його досягнення. Прийнятний ризик орієнтує підприємців на прийняття рішень, обґрунтованих результатами аналізу ризиків, та доповненням їх комплексом нейтралізації негативних наслідків вияву факторів ризику. При цьому формується свідоме ставлення до ризику та відповідна система заходів щодо управління ним.

Причини ризику - це події, що не враховуються в процесі планування, але потенційно можуть відбуватись і вплинути на відповідні результати. До таких подій належать як ті, що можна передбачити, так і ті, що передбачити неможливо, тобто форс-мажорні обставини. Визначення рівня ризику зводиться до оцінювання можливості відхилень від поставленої мети та пов'язаних з нею результатів. Висновок щодо суттєвості ризику і достатності попереджувальних заходів може бути сформований лише тоді, коли ризик буде описаний у вигляді зіставних показників [11, с.147-148].

В умовах швидкозмінного зовнішнього середовища основні зусилля при дослідженні ризику потрібно спрямувати на пошук і детальний опис факторів ризику, а також механізми їх регулювання.

Розділ ІІ. ВПЛИВ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ НА ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Прибуток - це економічна категорія ринкової економіки, яка забезпечує інтереси держави, власників і персоналу підприємства.

Зміст будь-якої підприємницької діяльності полягає у досягненні економічного ефекту у вигляді прибутку. Нині в Україні в умовах формування економіки спостерігається тенденція до значного зниження рівня рентабельності виробництва, що означає збитковість багатьох підприємств. З цієї причини зв'язку з цим управління підприємством потребує вдосконалення методів поведінки і прогнозування прибутку.

Поняття прибутку в економічній системі існує через наявність товарно-грошових відноси, появу і розвиток інституту власності, особливо приватної. У публікаціях останніх років І.А. Бланк одним з перших в Україні використовує поняття співвідношення ризику і доходу у своєму визначенні прибутку. На думку вченого, прибуток - це втілений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупним доходом і сукупними витратами у процесі здійснення цієї діяльності. Прибуток формується під впливом великої кількості взаємозалежних чинників, що впливають на результати діяльності підприємства по-різному: одні - позитивно, інші - негативно. Серед зовнішніх чинників можна виділити такі: економічні умови господарювання, місткість ринку, платоспроможний попит споживачів, державне регулювання діяльності підприємств та інше. Особливе значення має рівень, динаміка і коливання платоспроможного попиту, тому що він визначає стабільність отримання прибутку.

Поряд з перерахованим вище, варто звернути увагу на такі серйозні макроекономічні чинники, як податкова і кредитна політика держави, розвиток діяльності громадських організацій споживачів товарів і послуг, і, нарешті, політична стабільність у державі (рис. 1).

Рис. 1. Об'єктивні та суб'єктивні чинники ризику

Зовнішні та внутрішні чинники тісно пов'язані між собою. Внутрішні чинники прямо залежать від організації роботи самого підприємства. Вони можуть впливати на формування прибутку підприємства як безпосередньо, так і опосередковано. До них належать такі чинники, як: обсяг продукції, що виготовляють; собівартість виробництва; ціна продукції, котру реалізовують; асортимент продукції, що виготовляють тощо.

Аналіз чинників дає змогу виявити найбільш важливі чинники та подальше їх використання у прийнятті управлінських рішень, що спрямовані на досягнення необхідної величини прибутку. Серед чинників варто виокремити такий чинник, як ризик.

Діяльність господарюючого суб'єкта об'єктивно спричинює появу таких видів ризику, які тісно пов'язані з прибутком. Зокрема:

1. Ризик випадкової загибелі майна. Цей ризик пов'язаний з можливою втратою матеріальних активів внаслідок стихійного лиха, недотримання оптимальних умов зберігання матеріальних активів тощо.

2. Комерційний ризик. Визначають недобросовісністю комерційних партнерів, їх неплатоспроможністю.

3. Економічний ризик. Визначають невиконанням затверджених планів обсягів реалізації товарів внаслідок інфляційних процесів, конкуренції, не-дотриманням кошторису витрат обігу з причини нераціонального витрачання ресурсів.

4. Ціновий ризик. Це один з найбільш небезпечних ризиків у діяльності підприємства, здатний впливати на можливість втрати доходів, а відповідно і прибутку.

5. Податковий ризик. Характеризується ймовірністю введення нових податкових платежів, можливістю збільшення рівня ставок діючих податків, зміною податкових пільг.

6. Інфляційний ризик. Цей вид ризику характеризує можливість знецінення реальної вартості капіталу підприємства, а також створених у грошових формах окремих його фінансових фондів.

7. Інвестиційний ризик. Характеризується можливістю виникнення непередбачених фінансових утрат у процесі інвестиційної діяльності.

8. Ризик утрати фінансової стійкості. Цей вид ризику характеризується недосконалою структурою капіталу господарююго суб'єкта, тобто дуже високим коефіцієнтом фінансового ліверіджа.

9. Інші види ризиків. Наприклад, ризик підробки фінансових документів [5, с.19-21].

У ринковій економіці у звичайних умовах низький ризик пов'язаний з низькими доходами, чим вищий рівень ризику, тим можливі більші доходи. При вкладанні коштів у різні об'єкти з однаковою віддачею привабливішим буде найменш ризиковий проект. Тобто інвестор повинен отримувати компенсацію за ризик.[8, с.234]

Основною метою будь-якого підприємства до сталого економічного розвитку є забезпечення прибутковості його діяльності. Звідси, проблема управління прибутком підприємства набуває дедалі більшого значення, оскільки саме у прибутку концентрується ефект усієї господарської діяльності кожного підприємства.

Головною метою управління прибутком є забезпечення збільшення добробуту власників підприємств на цей час і у перспективі. Ця мета повинна забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників з інтересами держави і персоналу підприємства. Виходячи з головної мети, система управління прибутком дає змогу вирішувати такі завдання:

1. Забезпечення максимізації розміру прибутку, що формують відповідно до ресурсного потенціалу підприємства.

2. Забезпечення оптимальної пропорційності між рівнем прибутку і допустимим рівнем ризику.

3. Забезпечення високої якості прибутку, що формують.

4. Забезпечення виплат необхідного рівня доходу на інвестований капітал власникам підприємства.

5. Забезпечення формування відповідного обсягу фінансових ресурсів за рахунок прибутку відповідно до завдань розвитку підприємства на майбутній період.

6. Забезпечення постійного зростання ринкової вартості підприємства.

7. Забезпечення ефективності програм участі персоналу щодо прибутку.

Для захисту від ризиків застосовується таке поняття, як «нейтралізація ризику». Це система превентивних заходів фінансового, організаційного або правового характеру з метою забезпечення порівняння результатів господарської діяльності з відповідним рівнем фінансового ризику. Існують такі форми нейтралізації [7, с. 184-186]: страхування фінансових ризиків (самострахування та комерційне страхування), диверсифікація фінансових ризиків (оптимізація прийняття управлінських рішень з метою зменшення ризиків), хеджування фінансових ризиків на основі похідних цінних паперів (форварди, ф'ючерси, варанти й опціони).

ВИСНОВКИ

1. Узагальнюючи викладене, слід відзначити наступне, ризик - це вибір одного з альтернативних варіантів в умовах невизначеності в надії на отримання виграшу з одночасним усвідомленням можливості втрат.

2. Всі класифікаційні ознаки підприємницьких ризиків можна поділити на три групи: по-перше, залежно від джерел виникнення (по відношенню до підприємства; за масштабами); по-друге, залежно від наслідків (залежно від рівня втрат, за можливим виграшем; за співвідношенням втрат і виграшу); по-третє, залежно від характеру самого ризику (залежно від тривалості дії; за ступеня обґрунтованості; залежно від часу прийняття рішень; залежно від керованості; залежно від ситуації). При визначенні видів ризику залежно від наслідків, крім рівня можливих втрат і можливого виграшу слід враховувати також ймовірність їх виникнення.

3. Для сучасних вітчизняних підприємств проблема створення ефективної стратегії управління ризиками є актуальною темою сьогодення і потребує вирішення. Потрібно враховувати міжнародний досвід та пам'ятати, що процес становлення практики управління економічними ризиками на підприємствах ще не завершений, а завдання створення єдиної методики не може бути вирішене, оскільки кожне підприємство по-своєму унікальне, орієнтоване на власну ринкову сферу, можливості своїх співробітників, конкурентів тощо.

4. Нові конкурентні відносини між суб'єктами господарювання в процесі трансформації до формування моделі ринкової економіки ще більше посилюють вплив ризиків на результати підприємницької діяльності. Держава за сучасних умов не бере на себе ризики підприємств, вона виконує лише функції контролера щодо дій, які відбуваються між підприємцями. Ці умови підвищують значення врахування ризиків, що постійно супроводжують виробничу діяльність і є чинниками поступального розвитку економічної системи загалом та кожного конкретного підприємства зокрема.

5. Прибуток підприємства є важливою економічною категорією і виступає об'єктом управління. У сучасних умовах відбуваються зміни, що впливають на підходи до управління підприємством. Ці зміни відображають нову роль прибутку для діяльності підприємства. Для ефективного управління підприємством у цілому і таким важливим показником, як прибуток, зокрема, необхідне вдосконалення існуючих інструментів управління підприємницькими ризиками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс України: офіц.текст. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. - 256 с.

2. Вітлінський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: [навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.] / В. В. Вітлінський, П. І. Верченко. - К.: КНЕУ, 2000. - 292 с.

3. Донець Л. І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: [навч. посібник] / Донець Л. І. - К.: Центр навч. літератури, 2006. - 312 с.

4. Економічний ризик: ігрові моделі: навч. посібник / [В.В. Вітлінський, П. І.Верченко, А. В.Сігал, Я. С. Наконечний]; за ред. В. В. Вітлінського - К.: КНЕУ, 2002. - 446 с.

5. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. А. Вознюк. - К.: Знання, 2007. - 1072 с.

6. Івченко І. Ю. Моделювання економічних ризиків і ризикових ситуацій: [навч. посібник] / Івченко І. Ю. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 344 с.

7. Ілляшенко С. М. Економічний ризик: [навч. посібник] / Ілляшенко С. М. [2-е вид., допов. і перероб.]. - К.: Центр навч. літератури, 2004. - 220 с.

8. Клименюк М. М. Управління ризиками в економіці: [навч.посіб.] / М. М. Клименюк, І. А. Брижань. - К.: Просвіт, 2000. - 256 с.

9. Коротун С. І. Економічний ризик та методи його вимірювання: [конспект лекцій для студентів екон. спец.] / Коротун С. І. - Рівне: ПАРАДАЙЗ, 2006. - 102 с.

10. Кочетков В. Н. Экономический риск и методы его измерения: [учебное пособие] / В. Н. Кочетков, Н. А. Шипова. - К.: Европ. ун-т, 2003. - 68 с.

11. Лук'янова В. В. Економічний ризик: [навч. посібник] / В. В. Лук'янова, Т. В. Головач. - К.: Академвидав, 2007. - 462 с.

12. Машина Н. І. Економічний ризик та методи його вимірювання: [навч. посібник] / Машина Н. І. - К.: Центр навч. літератури, 2003. - 188 с.

13. Шегда А.В. Ризики в підприємництві: оцінювання та управління: [навч. посіб.] / А. В. Шегда, М. В. Голованенко; за ред. А. В. Шегди. - К.: Знання, 2008. - 271 с.

14. Ястремський О. І. Основи теорії економічного ризику: [навч.посібник для студентів екон. спец. вищ. навч. закладів] / Ястремський О. І. - К.: „Арт Ек”, 1997, - 248 с.

Размещено на Allbest.ru