Диверсифікація як метод управління ризиком

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Кафедра економіко-математичного моделювання

Реферат на тему:

Диверсифікація як метод управління ризиком

З дисципліни: Ризикологія

Студента:

ФУПСтаП,

Групи: УМ-201

Прокопчук.А.В

Перевірила:

старший викладач

Шатарська Інна Федорівна

Київ 2019

План

1. Вступ

2. Передумови використання диверсифікації

3. Види та форми диверсифікації

4. Етапи розробки стратегії диверсифікації

5. Висновок

6. Список використаних джерел

1. Вступ

Підприємництво будь-якого виду, як правило, пов'язане з ризиком, який прийнято називати господарським або підприємницьким.

Ризик - об?єктивно-суб?єктивна категорія пов?язана з подоланням невизначеності, випадковості, конфліктності в ситуації неминучого вибору. Основною передумовою виникнення підприємницького ризику є наявність конкуренції та альтернативних варіантів вирішення тих чи інших питань розвитку підприємства, його ефективного функціонування [1].

Ризик безпосереднім чином пов'язаний з управлінням і знаходиться в прямій залежності від ефективності та обгрунтованості прийнятих рішень. Жоден керівник у процесі своєї діяльності не в змозі повністю усунути ризик. Це відбувається тому, що реальна ситуація майже ніколи не відповідає запланованим або заданим параметрам. Тому будь-який менеджер чи підприємець завжди змушений йти на ризик, починаючи ту чи іншу справу. Однак за допомогою виявлення сфер підвищеного ризику, його кількісного виміру і здійснення регулярного контролю можна управляти ризиками або здійснювати їх профілактику. Це дозволяє в якійсь мірі знизити рівень ризику і мінімізувати його негативні наслідки.

Одним з методів зниження ризику є диверсифікація. Диверсифікація являє собою одночасний розвиток багатьох напрямків діяльності, видів виробництва, розширення кількості об'єктів інвестування, асортименту виробів і тд, а також є одним з найбільш універсальних способів мінімізації ризику і найбільш "дешевим".

Доки існує можливість розподіляти кошти по різних напрямках діяльності, результативність яких не пов'язана тісно між собою, доти існує можливість певною мірою уникати ризику.

2. Передумови використання диверсифікації

Диверсифікація - це процес розподілу капіталу між різними об'єктами вкладення, які безпосередньо не пов'язані між собою. Диверсифікація дозволяє уникнути частини ризику при розподілі капіталу між різними видами діяльності. Наприклад, придбання інвестором акцій п'яти різних акціонерних товариств замість акцій одного товариства збільшує ймовірність отримання їм середнього доходу в п'ять разів і відповідно в п'ять разів знижує ступінь ризику. Диверсифікація, наприклад, кредитного портфеля дозволяє мінімізувати портфельні ризики. Зниження портфельних ризиків відбувається за рахунок різноскерованості інвестицій. Портфелі, що складаються з ризикових фінансових активів, формуються таким чином, що якщо в результаті настання непередбачених подій один з проектів буде збитковим, то інші проекти можуть виявитися успішними і будуть приносити прибуток. Це врятує фірму від збитків.

Диверсифікація дозволяє знижувати окремі види фінансових ризиків: кредитний, депозитний, інвестиційний, валютний.

Основними передумовами використання диверсифікації є:

Ш ймовірнісний характер споживського попиту, його індивідуалізація та динамічність;

Ш загострення конкуренції та необхідність підвищення конкурентоспроможності підприємства;

Ш необхідність зниження витрат і встановлених цін на вироблену продукцію за рахунок ефекту маштабу виробництва;

Ш необхідність підвищення якості виробленої продукції й удосконалення організації виробництва;

Ш необхідність збільшення частки ринку, розширення збутової мережі й активізації ринкової політики;

Ш необхідність зниження ризику та максимізації прибутку;

Ш прагнення менеджерів до розширення своїх повноважень та збільшення доходів;

Ш необхідність забезпечення випереджального зростання продуктивності праці у порівнянні зі зростанням заробітної плати персоналу;

Ш необхідність більш ефективного використання наявних ресурсів;

Ш необхідність подолання “слабких сторін” підприємства[2, 3,4].

Таким чином, застосування диверсифікації має багатоаспектний вплив на діяльність підприємств. У процесі диверсифікації підприємства прагнуть виробляти більшу кількість видів продукції, одночасно здійснювати інвестування в більшу кількість активів, здійснювати діяльність за більшою кількістю напрямків, урізноманітнювати склад постачальників товарів і т. д. Диверсифікація дозволяє одночасно забезпечувати достатню величину прибутку та скорочувати рівень економічного ризику, тоді як використання інших методів зниження ризику зазвичай пов'язано зі зменшенням прибутковості діяльності підприємств. Розумне застосування диверсифікації дає можливість створювати принципово нові товари й послуги на базі використання найсучасніших технологій, розвивати нові напрямки підприємництва, не пов'язані з базовим напрямком діяльності суб'єктів господарювання, більш повно використовувати наявні основні фонди та оборотні засоби, збільшувати рівень оплати праці персоналу, а, отже, й забезпечувати сталий економічний розвиток підприємства [5].

3. Види та форми диверсифікації

Диверсифікація дозволяє знижувати окремі види фінансових ризиків: кредитний, депозитний, інвестиційний, валютний.

Для зниження фінансових ризиків використовується кілька видів диверсифікації:

Ш Диверсифікація портфеля цінних паперів дозволяє знижувати інвестиційні ризики, не зменшуючи при цьому рівень прибутковості інвестиційного портфеля.

Ш Диверсифікація програми реального інвестування. В області формування реального інвестиційного портфеля фірмі рекомендується віддавати перевагу програмам реалізації кількох проектів, відносно невеликий капіталомісткості, перед програмами, що складаються з єдиного великого інвестиційного проекту.

Ш Диверсифікація покупців товарів (робіт, послуг) фірми спрямована на зниження кредитного ризику, що виникає при комерційному кредитуванні.

Ш Диверсифікація валютного кошика фірми передбачає вибір кількох видів валют в процесі здійснення фірмою зовнішньоекономічних операцій, що дає можливість мінімізувати валютні ризики.

Ш Диверсифікація фінансового ринку передбачає організацію робіт одночасно на декількох сегментах фінансового ринку. Невдача на одному з них може бути компенсована успіхами на інших. Диверсифікація - це розсіювання інвестиційного ризику. Однак вона не може звести інвестиційний ризик до куля. Це пов'язано з тим, що на підприємництво та інвестиційну діяльність господарюючого суб'єкта впливають зовнішні фактори, які не пов'язані з вибором конкретних об'єктів вкладення капіталу і отже, на них не впливає диверсифікація.

Ш Диверсифікація ринку збуту - робота одночасно на декількох ринках збуту (втрати на одному з них можуть бути компенсовані прибутком на інших).

Ш Диверсифікація закупівель сировини і матеріалів - взаємодія з декількома постачальниками, що дозволяє послабити залежність підприємства від окремих контрагентів.

Ш Диверсифікація фінансової діяльності фірми передбачає використання альтернативних можливостей отримання доходу від різних фінансових операцій, безпосередньо не пов'язаних один з одним. У такому разі, якщо у результаті непередбачених подій одна з фінансових операцій опиниться збитковою, інші операції будуть приносити прибуток.

У практичній діяльності можливі випадки, коли диверсифікація збільшує ризик. Наприклад, якщо компанія вкладає кошти в діяльність, де її вплив обмежений. Слід також зазначити, що ризики, обумовлені зовнішніми факторами (інфляція і дефляція, зміна процентних ставок по депозитах, кредитах в комерційних банках і т.д.), не можна зменшити за допомогою диверсифікації. Таким чином, ризик складається з двох частин: диверсифікованого і недиверсифікованого ризику. Диферсифікований ризик, званий ще несистематическим, може бути усунутий шляхом його розсіювання, тобто диверсифікацією. Недиверсифікований ризик, його називають ще систематичним, не може бути зменшений шляхом диверсифікації.

У своїй діяльності підприємство може використовувати такі типи диверсифікації [6, с.212]:

Ш однорідна диверсифікація - має місце, якщо підприємство починає виробляти продукцію, аналогічні тим, що вже виробляються на підприємстві, та відрізняються них деякими неістотними параметрами;

Ш відносно однорідна диверсифікація - передбачає явно виражену однорідність техніко-технологічних ознак виробництва цієї продукції, а також ідентичність споживчої вартості цих товарів;

Ш умовно-різнорідна диверсифікація - це такий вид диверсифікації, в основі якого немає значної (або взагалі немає) співпадіння техніко- технологічних характеристик її виробництва, але зберігається однорідність за відносною ідентичністю споживчої вартості або за відносною ідентичністю виробничого процесу. Відносна ідентичність полягає у тому, що даний вид продукції здатний задовольнити умовно-ідентичні потреби (наприклад, взаємодоповнюючі товари: автомобілі та інструмент для їх обслуговування).

Ш Вертикальна умовно-різнорідна диверсифікація - характеризується єдністю (повною або відносною) виробничого процесу. Сутність цього підвиду полягає у тому, що поряд із базовим видом продукції підприємство починає випуск підбазового виду, який у наступному базовому виді буде використовуватися як його компонент або постбазового виду продукції, який передбачає використання у його складі базового виду продукції. Наприклад, поряд з випуском моторів для автомобілів підприємство розпочинає випуск деталей, що застосовуються у моторі або виробництво самих автомобілів;

Ш Різнорідна диверсифікація передбачає повну або майже повну відсутність будь-яких зв'язків між вироблюваним базовим та новим видами продукції .

4. Етапи розробки стратегії диверсифікації

Розробка стратегії диверсифікації включає наступні етапи:

1) визначення внутрішніх і зовнішніх мотивів та умов використання диверсифікації як стратегії розвитку підприємства;

2) визначення цілей цієї стратегії відповідно до системи мотивацій і умов диверсифікації;

3) вибір можливих напрямків диверсифікації відповідно до поставлених цілей;

4) аналіз внутрішнього стану підприємства;

5) комплексний аналіз ринку;

6) вибір напрямку диверсифікації із сукупності можливих напрямків відповідно до результатів внутрішнього та зовнішнього аналізу.

У рамках інвестиційної діяльності стратегія диверсифікації реалізується на практиці з використанням принципів портфельної теорії. Ця теорія пов'язана з побудовою інвестиційних портфелів (як правило, щодо цінних паперів, але принципи портфельної теорії можуть бути застосовані й щодо реальних активів).

Сутність портфельної теорії полягає в тому, що якщо інвестор вкладає свої кошти в кілька активів, доходи яких не мають тісного позитивного зв'язку, то середній сподіваний дохід портфеля дорівнюватиме сумі середніх сподіваних доходів його елементів, зважених частками кожного активу в портфелі, а ризик портфеля, вимірюваний середньоквадратичним відхиленням, буде нижче, ніж сума окремих значень середньоквадратичних відхилень елементів портфеля, зважених частками активів в портфелі. У цьому міститься джерело ефекту диверсифікації, тобто ризик портфеля нижче середнього ризику його окремих елементів [7]. Диверсифікація дозволяє знижувати тільки несистематичний ризик. Систематичний ризик не може бути знижений за допомогою диверсифікації, оскільки він обумовлений змінами загального стану економіки.

диверсифікація капітал фінансовий ризик

5. Висновок

Диверсифікація в широкому сенсі - розширення видів діяльності, перехід до більш різноманітних способів ведення господарства, об'єктів вкладення активів і джерел залучення ресурсів.

Цілі диверсифікації - обмеження ризиків, створення більш стійкого фінансового і господарського становища.

Диверсифікація ризиків - стратегія, спрямована на зниження рівня і ступеня концентрації ризиків при збереженні оптимальної прибутковості та необхідного рівня ліквідності.

Метою стратегії є таке поєднання об'єктів вкладень або видів операцій з високими, помірними і низькими рівнями ризику, яке б відповідало прийнятій політиці компанії.

Компанія може диверсифікувати виробництво, створюючи товари або послуги, подібні з уже наявними в сенсі технологій або ринків, або за рахунок створення продуктів, які зовсім відмінні від існуючих. Прикладом диверсифікації може бути будівництво автомийок або автосервісів на автозаправних станціях: всі ці види діяльності орієнтовані на одних і тих же клієнтів - автовласників. Приклад диверсифікації іншого роду - рішення про будівництво готелю для компанії, що займається видобутком газу.

Переваги диверсифікації:

Ш може бути необхідна для того, щоб фірма могла функціонувати протягом тривалого часу;

Ш знижує і перерозподіляє ризики;

Ш сприяє ефективному використанню надлишку коштів;

Ш надає організації більш широкий набір продуктів або послуг.

Недоліки:

Ш для стратегічного успіху, диверсифікація необхідна у великих масштабах;

Ш організації можуть не мати знань і досвіду, щоб добре управлятися з новими продуктами або послугами;

Ш можуть знадобитися значні інвестиції в нові технології.

Список використаних джерел

1. Ступаков В.С., Токаренко Г.С. Ризик-менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 2006.

2. Токаренко Г.С. / Методи управління ризиками в компанії / / Фінансовий менеджмент, № 4, 2006.

3. Тепман Л.М. Ризики в економіці: Навчальний посібник для вузів / Під ред. Проф.В.А. Швандара. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.

4. Хохлов Н.В. Управління ризиком. - М.: Юніті-дана, 2007

5. Шапкін В.А. Шапкін А.С. Теорія ризику і моделювання ризикових ситуацій. - М.: Дашков і К, 2007.

6. Стратегічний менеджмент / За ред. Петрова О.М. - СПб.: Питер, 2005. - 496 с.

7. Обгрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків: навч. посіб. / О. П. Логвінова, І. М. Семененко. - X.: Видавництво “Лідер”, 2015.-370 с

Размещено на Allbest.ru