Екологічний аспект транскордонного співробітництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічний аспект транскордонного співробітництва

О.А. Лукаш

Постановка проблеми.

На сьогодні така форма зовнішньоекономічної діяльності як транскордонне співробітництво набуває все більш актуального значення, особливо в напрямку європейської інтеграції. В Європі ця форма співробітництва є доволі поширеною. Вже створена значна нормативно-правова база, яка регламентує всі аспекти даного співробітництва. В Україні транскордонне співробітництво останніми роками з одного боку поширює свої межі, а з іншого - викликає все більше питань. Це пов'язано із відсутністю чіткого нормативного регламентування даної форми співпраці, не достатнім рівнем адаптування існуючих в Європі нормативно-правових актів до українського законодавства.

Слід відмітити, що транскордонне співробітництво (ТС) може мати різне спрямування згідно з тими цілями, що поставлені керівництвами межуючи держав. Але будь-яка мета здійснення ТС має включати в себе так званий екологічний аспект, тобто незашкодження навколишньому природному середовищу. Звісно, якщо розвиток ТС має на меті саме збереження екологічної рівноваги, то цей аспект буде включено автоматично.

В даній статті авторами поставлено на меті розглянути сутність екологічного аспекту транскордонного співробітництва та механізми щодо його урахування.

Етапи оцінювання екологічного аспекту транскордонного співробітництва

Спробуємо насамперед дати визначення такого поняття як екологічний аспект ТС.

Екологічний аспект транскордонного співробітництва - це всі ті зміни (позитивні чи негативні), які виникають чи можуть виникнути у навколишньому природному середовищі країн-членів транскордонного співробітництва або третіх країн, що викликані діяльністю країн-членів в сфері розвитку і здійснення даної форми співробітництва.

До країн-членів ТС відносяться країни (дві чи більше), що безпосередньо межують між собою та здійснюють транскордонну діяльність. До третіх країн відносяться всі ті країни, що не здійснюють транскордонну діяльність з країнами-членами, можуть безпосередньо не граничити з жодною з країн-членів, але несуть на собі екологічне навантаження від їх транскордонної діяльності.

Під механізмом урахування екологічного аспекту транскордонного співробітництва мається на увазі науковий апарат, що складається з методичної бази оцінки впливу на навколишнє природне середовище, математичного апарату, нормативної бази, і який дозволяє оцінити екологічний вплив ТС та запропонувати заходи щодо поліпшення навколишнього природного середовища та збільшення ефективності здійснення ТС.

Для спрощення оцінки екологічного аспекту ТС, на нашу думку, необхідно виконати такі етапи (їх виконання не є обов'язковим, але, чим більше з них буде виконано, тим більш спрощеним буде механізм урахування екологічного аспекту ТС).

1. Необхідно інтегрувати екологічні вимоги в окремих секторах економіки (АПК, ПЕК, ВПК і т.д.), а саме:

- виокремити можливі негативні впливи на навколишнє природне середовище кожної з цих галузей;

- створити для кожного сектору перелік вимог, що мають виконуватися, встановити нормативи;

- законодавчо закріпити дані вимоги і передбачити покарання за їх порушення.

2. Необхідно провести стратегічну екологічну оцінку окремих питань охорони довкілля, а саме:

- розробити механізм проведення стратегічної екологічної оцінки (СЕО);

- визначити об'єкти СЕО (це може бути і законодавство, і програми регіонального соціально-економічного розвитку України, і генеральні схеми розвитку території, т.д.);

- забезпечити практичну імплементацію СЕО.

Стратегічна екологічна оцінка - це оцінка можливих екологічних наслідків реалізації державних програм, планів та політики у різних сферах, головним чином господарської діяльності: транспорту, енергетики та ін [1].

3. Необхідно забезпечити безперешкодну участь громадськості у оцінці впливу ТС на навколишнє природне середовище (неурядових організацій, неполітичних об'єднань), а саме:

- залучити до проведення оцінки зацікавлену в цьому громадськість;

- об'єднати та проаналізувати за допомогою експертів дані результати, що дасть змогу отримати більш об'єктивні дані.

4. Створити електронну базу даних території, на якій буде здійснюватися ТС, а саме:

- поділити всю територію на сектори;

- за допомогою різних кольорів створити так звану картодіаграму, де позначити, яку діяльність там можна здійснювати, а яку заборонено. Можливо створити шкалу градації кольорів, де виділити дозволену діяльність, заборонену діяльність та умовно дозволену (тобто дозволену за умови сплати штрафів, які будуть використані на екологічні цілі; або за умови, що будуть виконуватись вказані нормативи і т.д.);

- виділити національні парки, заповідні території та інші території, що підлягають особливій охороні;

- ця база даних має бути доступною, що дозволить з одного боку органам державної влади здійснювати контроль та надавати дозволи, з іншого боку підприємцям - отримувати інформацію, з третього боку громадськості - коректувати дані та вносити свої пропозиції. Зрозуміло також, що ця база даних має бути доступною для перегляду як країнам-членам ТС, так і третім країнам.

5. З метою об'єктивного контролю і оцінки діяльності, що здійснюється на транскордонній території, необхідно якомога більше наблизити законодавства країн, що співпрацюють, або адаптувати їх до єдиного європейського права у сфері навколишнього середовища.

6. Необхідно з'ясувати можливий вплив від транскордонної діяльності на водні, земельні об'єкти і атмосферу:

1) стосовно водних об'єктів:

- з'ясувати їх кількісний і якісний склад на території ТС;

- з'ясувати їх країнову приналежність (належить країні-члену (країнам-членам) ТС, належить третім країнам і т д.);

- з'ясувати можливі види і рівні забруднення, створити механізм його оцінки та шляхи запобігання забрудненню.

2) стосовно земельних об'єктів:

- з'ясувати їх кількісний і якісний склад на території ТС;

- з'ясувати можливі види діяльності, що можуть бути здійснені на даній території (взаємовиключні або взаємодоповнюючі);

- з'ясувати можливі види і рівні забруднення, створити механізм його оцінки та шляхи запобігання забрудненню.

3) стосовно атмосфери:

- з'ясувати можливі види і рівні забруднення, створити механізм його оцінки та шляхи запобігання забрудненню;

- з'ясувати на яку максимальну площу можуть бути поширені ці забруднення.

Механізм урахування екологічного аспекту транскордонного співробітництва

Ефективність прикордонного співробітництва буде залежати від низки факторів. Беручи до уваги урахування екологічного аспекту транскордонних відносин, можна виділити такі з них:

- ступінь зниження (збільшення) збитку навколишньому середовищу;

- темпи приросту прибутку;

- зміна обсягів використання ресурсів (трудових, природних, енергетичних, фінансових, інноваційних і т.п.).

Виходячи з цього, можна вивести показник ефективності транскордонного співробітництва, за яким виконувати розрахунки і робити висновки про доцільність активізації транскордонного співробітництва, і який в свою чергу буде містити урахування екологічного аспекту ТС:

Або

,

де - темпи приросту прибутку за певний період часу здійснення транскордонного співробітництва між країнами, %;

- темпи приросту використання ресурсів за певний період часу здійснення транскордонного співробітництва між країнами, %;

- темпи зменшення збитку навколишньому середовищу за певний період часу здійснення транскордонного співробітництва між країнами, %.

Перший показник має на меті показати доцільність ТС з економічної точки зору, тобто на скільки потенційно можливим є збільшення прибутку при незмінному або зменшеному обсязі використання ресурсів за рахунок: а) їх економії; б) впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Показник характеризує доцільність ТС з точки зору збереження навколишнього середовища: мінімум збитків, мінімум споживання ресурсів. І якщо показник є більш вагомим при здійсненні і моніторингу оперативної діяльності будь якої організації чи інституту (короткострокова перспектива), то позиціонує себе як показник стратегічної діяльності (довгострокова перспектива), - хоча ці межі не чіткі. Їх вагомість залежить від місії, тобто головної мети організації чи інституту, хоча водночас вони можуть бути як взаємодоповнюючими так і взаємозамінюючими.

Але тут необхідно відмітити один важливий момент аналізу показника : якщо не відбувається розвиток виробничої сфери, а спостерігається її занепад, то, як правило, обсяги використання ресурсів будуть мати тенденцію до зниження (хоча це не є фактом), так само як і збиток навколишньому середовищу (хоча він може навпаки збільшуватися). З цієї точки зору доцільно розраховувати і аналізувати даний показник лише за умови нарощування темпів виробництва і розвитку економіки.

Для здійснення аналізу за цими показниками першочерговим є етап визначення критерію їх позитивності та меж, що вони можуть приймати. Як відомо, показник економічної ефективності може набувати будь-яких значень, але позитивним його можна вважати лише за умови, що він буде більше нуля. В даному випадку показник ефективності розраховується на базі не абсолютних, а відносних показників.

Необхідним є також зазначити і чітко окреслити які методи і інструменти будуть застосовуватись для збільшення прибутку, зменшення обсягів використовуваних ресурсів і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище (тобто яким чином буде відбуватись зміна , , ); і які форми здійснення транскордонної діяльності будуть доцільними.

Наведена вище система урахування екологічного аспекту ТС є більш загальною, тобто вона може бути впроваджена при здійсненні будь-якого проекту транскордонного співробітництва.

Але як вже було сказано вище, проекти ТС можна загально класифікувати за метою їх створення і впровадження на 2 основні види:

1) ті, що мають на меті досягнення соціально-економічного, науково-технічного ефекту, являють у своїй сутності будь-яку діяльність, що може викликати негативний вплив на навколишнє природне середовище;

2) ті, що мають на меті комплексне екологічне обстеження басейнів водних об'єктів, земельних територій, атмосфери на межі країн-членів ТС з метою розробки та впровадження природоохоронних заходів, спрямованих на покращення їх екологічного стану.

Розглянемо механізм урахування екологічного аспекту ТС для проектів першого виду. На нашу думку, він має містити такі етапи.

1. Описання діяльності, що буде здійснюватися країнами-членами у рамках проекту ТС.

2. Описання у відповідний спосіб щодо кожного виду діяльності в межах проекту можливого прямого і непрямого впливу проекту на такі фактори:

- людина, фауна, флора;

- ґрунт, вода, повітря, клімат і ландшафт;

- матеріальні цінності і культурна спадщина;

- взаємодія між факторами, зазначеними в першому, другому і третьому пунктах.

3. Оцінка вказаного у п.2 потенційного впливу. Може проводитися за різними система показників, але має бути достовірною, комплексною, зрозумілою, неускладненою, порівнюваною.

4. Вказати, до якого виду екологодеструктивного забруднення буде віднесений такий вплив на природне середовище:

- екологодеструктивний вплив першого рівня - руйнівна дія будь-якої галузі економіки на довкілля, яка спричинена первинним використанням ресурсів навколишнього середовища (головний чинник деструкції - видобуток ресурсів);

- екологодеструктивний вплив другого рівня - руйнівна дія будь-якої галузі економіки на довкілля, яка обумовлена безпосередньо виробництвом товарів та послуг (головний чинник деструкції - виробництво);

- екологодеструктивний вплив третього рівня - руйнівна дія будь-якої галузі економіки на довкілля, яка спричинена використанням продуктів виробництва іншої галузі (інших галузей - багатостороннє забруднення) (головний чинник - споживання продуктів виробництва) [2].

5. Вказати один із 3 запропонованих варіантів розвитку діяльності на території країн-членів з точки зору ефективного відношення до навколишнього природного середовища згідно принципу екологічної еквівалентності, а саме:

- виробництво екологічно чистих товарів (послуг) зі шкодою для себе, тобто забруднення власної території, але виробництво товарів, що не наносять шкоди навколишньому природному середовищу третіх країн. В даному випадку необхідно розробити стратегію доцільності щодо такого виробництва. Перш за все, зрозуміло, що вироблення екологічно чистих товарів (послуг) відповідає нормам екологічної етики і моральності. Але ж країна, що не виробляє цих товарів (послуг), не несе збитків. Тобто вона може просто купувати цей товар (послугу), таким чином не несучи екологодеструктивних збитків 1-3 рівнів. З'ясовується, що викреслюється не зовсім справедлива ситуація, тому необхідно встановлювати еквівалентну платню за таку несправедливість. Це можливо зробити шляхом збільшення ціни на даний товар (послугу) для третьої країни на деяку величину. Цей відсоток збільшення ціни необхідно обрахувати з урахуванням всіх факторів;

- виробництво звичайних продуктів з використанням екологічно чистих технологій: екологодеструктивний вплив на навколишнє природне середовище 1 та 2 рівня майже відсутній, але має місце екологодеструктивний вплив 3 рівня. Платою за цей вплив має стати вивізне мито на товар (послугу);

- відмова від виробництва, купівля всіх екологічно чистих товарів та послуг ззовні. Зрозуміло, що такий варіант розвитку економіки є доволі кардинальним і не завжди може бути прийнятим державою, але все ж таки він має право на існування і його необхідно мати на увазі, обираючи стратегію розвитку.

6. Перелік нормативних актів, що регулюють сферу охорони навколишнього природного середовища з посиланням на незаборонення здійснення даного виду діяльності та перелік нормативів, що мають виконуватися.

7. Провести транскордонні консультації, а саме:

- якщо держава-член ТС вважає, що імплементація плану чи програми, яка готується стосовно її території, ймовірно, матиме значний вплив на навколишнє середовище іншої держави-члена, чи якщо держава-член, на яку, ймовірно, буде здійснено значний вплив, про це просить, то та держава-член, на території якої готується план чи програма, до їх прийняття або подання на законодавчу процедуру, пересилає копію проекту плану чи програми і відповідний екологічний звіт іншій державі-членові;

- якщо державі-членові надсилають копію плану чи програми й екологічний звіт згідно з попереднім підпунктом, вона повідомляє іншій державі-члену, чи вона хоче брати участь у консультаціях до прийняття плану чи програми або передачі їх на законодавчу процедуру і якщо таке бажання є, зацікавлені держави-члени розпочинають консультації щодо ймовірного транскордонного впливу на навколишнє середовище при реалізації плану чи програми і заходів, передбачених для зменшення чи запобігання такому впливу;

- якщо такі консультації відбуваються, зацікавлені держави-члени домовляються про детальні умови для забезпечення того, щоб органи влади і громадськість держави-члена, що, ймовірно, зазнає значного впливу, були проінформовані і їм була надана можливість надсилати свою думку в розумних часових проміжках;

- якщо держави-члени згідно з цим пунктом повинні проводити консультації, вони погоджують на початку процесу консультування розумні часові рамки тривалості консультацій [3].

Проекти ТС другого виду мають містити такі основні етапи при урахуванні екологічного аспекту ТС:

1) обґрунтування мети проведення такого дослідження;

2) обґрунтування необхідності реалізації;

3) здійснення інтегральної еколого-економічної оцінки стану басейнів водних об'єктів, земельних територій атмосфери;

4) визначення джерел фінансування (держбюджетні кошти, кошти місцевих бюджетів, міжнародна технічна допомога і т.д.);

5) визначення системи оцінки ризиків. В розвинених країнах на сучасному етапі майже не використовується система оцінки об'єктів навколишнього природного середовища за допомогою гранично допустимих норм концентрації забруднюючих речовин (ГДК). У міжнародній практиці існує система оцінки ризиків. Таку систему необхідно створити (чи адаптувати) та впроваджувати в Україні при оцінці екологічного стану територій. Ця система має містити ранжування рівнів ризику забруднення певних об'єктів при здійсненні поблизу них певних видів діяльності. Оцінка ризиків має відбуватися інтегровано. Тобто необхідно визначити, яким чином, наприклад, можна додавати ризики, якщо є потенційна можливість виникнення декількох з них;

6) розробка природоохоронних заходів, направлених на покращення об'єктів навколишнього середовища, що обстежуються;

7) розробка практичних рекомендацій щодо імплементації заходів, вказаних у п. 6.

транскордонний співробітництво екологічний

Висновки та напрями подальших досліджень

Таким чином, можна зробити висновок про актуальність створення і впровадження механізму урахування екологічного аспекту транскордонного співробітництва. Це обумовлюється по-перше, стрімкими темпами розвитку світової економіки і розвитком такої форми економічної співпраці в Україні як транскордонне співробітництво, по-друге - погіршенням стану навколишнього природного середовища та необхідністю впровадження заходів щодо його покращення. Вказані в статті етапи здійснення механізму урахування екологічного аспекту ТС мають практичне значення і сприятимуть покращенню стану навколишнього середовища за умови їх впровадження.

Далі можливо виділити такі напрямки подальших досліджень з метою удосконалення системи проведення механізму урахування екологічного аспекту ТС:

1) чітко окреслити мотивацію проведення процесу урахування екологічного аспекту ТС;

2) запропонувати суб'єктів стратегічної екологічної оцінки та процесу урахування екологічного аспекту ТС (виконавці, їх обов'язки, права);

3) окреслити терміни проведення механізму урахування екологічного аспекту ТС;

4) класифікувати можливі джерела фінансування даного механізму та обґрунтування залучення цих коштів (створення бізнес-планів, характеристик і т.д.);

5) на прикладі будь-якого проекту транскордонного співробітництва показати впровадження механізму урахування екологічного аспекту транскордонного співробітництва, показати переваги впровадження цього механізму та заходи щодо декларування цього механізму у нормативних актах і створення його обов'язковим для всіх проектів транскордонного співробітництва.

Література

1 Національна оцінка окремих питань охорони довкілля//Матеріали круглого столу «Врахування екологічних питань в Європейській політиці сусідства», що проводився в рамках проекту «Врахування екологічних питань в ЄПС, Україна», 6 червня 2006 року, м. Харків.

2 Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника, проф. М.К. Шапочки. - Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. - 759 с.

3 Директива Європейського Парламенту і Ради від 27 червня 2001 р. стосовно оцінки впливу деяких планів і програм на навколишнє середовище//Збірник нормативно-правових актів Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища. - Львів, 2004. - 192 с.

Анотація

В статті розглядаються сутність та проблеми оцінки екологічного аспекту при здійсненні транскордонного співробітництва. Також пропонується декілька етапів, що передують механізму урахування екологічного аспекту транскордонного співробітництва та дається опис самого механізму.

В статье рассматриваются сущность и проблемы оценки экологического аспекта при осуществлении трансграничного сотрудничества. Также предлагаются несколько этапов, предшествующих механизму учета экологического аспекта трансграничного сотрудничества и дается описание самого механизма.

Размещено на Allbest.ru