Методичні підходи до формування основ сталого еколого-економічного розвитку функціонально-організаційних структур в межах прикордонних територій

Размещено на http://www.allbest.ru//

62

Механізм регулювання економіки, 2007, № 1

Методичні підходи до формування основ сталого еколого-економічного розвитку функціонально-організаційних структур в межах прикордонних територій

О.А. Лукаш

В статті розглядається сутність та проблеми сталого еколого-економічного розвитку функціонально-організаційних структур (ФОС), пропонуються і аналізуються стратегії діяльності ФОС щодо досягнення сталого розвитку. Досліджено сутність еко-біо-суспільної системи, запропоновано системний підхід до аналізу і формування основ сталого розвитку ФОС на прикордонних територіях.

сталий територія екологічний

Вступ. Постановка проблеми

Сучасні тенденції сталого розвитку вимагають інноваційного мислення та співробітництва між секторами економіки, організаціями, установами, підприємствами, державними органами управління зокрема та країнами взагалі. Виникає необхідність руйнації (реструктуризації) традиційного мислення, яке обмежує можливості його розширення та спільної співпраці задля досягнення ефективних та корінних змін з метою формування сталого еколого-економічного розвитку територій та функціонально-організаційних структур. Мислення нового рівню має не обмежуватися аналізом досвіду розвитку організацій в минулому, а і розглядати можливості майбутнього розвитку з метою привнесення позитивних змін як в організаційні структури країни, так і світову економічну систему.

Сталий еколого-економічний розвиток функціонально-організаційних структур

Під функціонально-організаційними структурами (ФОС) в межах прикордонних територій в даному дослідженні будемо розуміти будь-які (переважно економічні) структури, які здійснюють свою діяльність на прикордонній території, мають чітко окреслену структуру діяльності (організацію) та мету функціонування (функціональність), кінцевим результатом діяльності яких має бути соціально-економічний ефект.

Таким чином, в контексті ФОС, сталість розвитку можна визначити як досягнення найбільш високих рівнів стабільного (з точки зору показників фінансової стійкості) розвитку за умови досягнення економічного ефекту (доходу) та умовного його зменшення пропорційно шкідливим суспільним та екологічним ефектам, що стали можливими у зв'язку з саме цим рівнем економічного ефекту.

Можна навести на перший погляд просте, але містке визначення сталості, яке запропонував Джон Еренфельд з міжнародного співтовариства індустріальної екології: «Сталість - це можливість для людини та інших форм життя процвітати на Землі вічно»[3]. Таким чином, світовим ФОС, та зокрема прикордонним необхідно мати на увазі це визначення при здійсненні своєї діяльності. За словами Дж. Еренфельда, більшість організацій в сучасній економіці зосереджується на зменшенні своєї «несталості», а не на створенні сталості; вони не аналізують уважно першопричини такої «несталості» своєї діяльності. В більшості випадків ФОС скорочують шкідливий вплив, що викликається їх діяльністю, але часто це скорочення не досить значне і тому більша частина забруднення залишається і погіршує стан екосистем і негативно відбивається на суспільстві.

Ця тенденція політики ФОС вочевидь є особливо актуальною для тих, що здійснюють свою діяльність на прикордонних територіях. Особливість полягає в тому, що зазвичай шкода спричиняється екосистемам сусідніх територій, що може стати причиною конфліктів на міждержавному рівні. Тому дослідження можливих стратегій діяльності ФОС на прикордонних територіях і розроблення методичних підходів щодо формування основ їх сталого еколого-економічного розвитку в межах прикордонних територій є першорядним завданням зовнішньоекономічної політики держави, соціальної політики і політики захисту навколишнього середовища і збереження біорізноманіття.

В таблиці 1 наведено можливі стратегії діяльності ФОС з огляду їх спроб на досягнення сталого розвитку.

Таблиця 1 - Стратегії діяльності ФОС щодо досягнення сталого розвитку

Для таких крупних компаній, як „Shell” чи „Unilever” прибуткова діяльність в довготривалій перспективі і ефективність виробничих ліній є першорядними факторами діяльності. Тому вони будуть здійснювати значні інвестиції в зменшення «несталості». Прикладом є той факт, що в останнє десятиріччя „Unilever” зменшила обсяги викидів газів, що спричиняють парниковий ефект, на тону продукції на 25%. Але „Unilever”, як велика корпорація, має ресурси, досвід та здатність інвестувати на довгий строк в інноваційні проекти, що пов'язані зі стратегіями 1 і 2 (табл. 1). Таким чином, будь-яка корпорація має вибір і потенціал функціонувати за будь-якою їз наведених стратегій. Слід також відмітити, що як показує досвід діяльності успішних «соціальних» підприємців, компанії, які тільки починають свою діяльність, мають більше свободи вибору для застосування в своїй діяльності нетрадиційних стратегій сталого розвитку.

Системний підхід до аналізу і формування основ сталого розвитку ФОС

Для розуміння функціонування і розвитку будь-якого процесу чи явища необхідним є отримання знань про його структуру. Тоді аналіз розвитку даного явища чи процесу буде полегшено з одного боку і уточнено з іншого знанням про складові його елементи.

Кожний елемент структури володіє своїми властивостями і енергією. Ці елементи утворюють структури за допомогою створення зв'язків між ними. Одна і тама сама сукупність елементів може утворювати різні структури під впливом того, наскільки щільними є і наскільки багато зв'язків між ними. Якою б енергією не володів елемент чи структура, лише інформація може керувати енергією та вивільняти її.

Таким чином, в економіці принципове значення має зв'язне представлення інформації про економічні структури, системи елементів і відносини між ними. Економіка відноситься до класу цілеспрямованих систем з контуром оберненого зв'язку, тобто об'єкти і суб'єкти економічної діяльності взаємодіють між собою для досягнення конкретної мети за допомогою як прямих так і обернених зв'язків [2].

Системний аналіз розвитку будь-яких соціально-економічних явищ і процесів є одним із основних методів сучасної економіки. Доцільним є застосування системного підходу і до аналізу сталого розвитку ФОС.

Багато економістів сьогодення в основі своїх досліджень припускають що будь-яку систему можна представити як економічну систему. На нашу думку економічна система є лише підсистемою більш загальної людської системи, яка в свою чергу є підсистемою біосфери (рис. 1).

О.А. Лукаш. Методичні підходи до формування основ сталого еколого-економічного розвитку функціонально-організаційних структур в межах прикордонних територій

Размещено на http://www.allbest.ru//

62

Механізм регулювання економіки, 2007, № 1

Рис. 1. Структура економічної, суспільної та біологічної систем

Таким чином, як можна помітити зі схеми (рис. 1) межі біосфери є межами для всієї еко-біо-суспільної структури, і саме в цих межах відбувається функціонування біосистеми та її підсистем. Біосфера в даному випадку розглядається як закрита (обмежена) система стосовно повітря, життя і природних ресурсів. І тому ми не можемо просто викинути щось «із» (за межі біосфери), тому що цього «із» не існує. З іншого боку біосфера є відкритою до потоку енергії у формі сонячного світла, що є для багатьох виробництв джерелом енергії.

Таким чином, при формуванні механізму сталого еколого-економічного розвитку ФОС на прикордонних територіях необхідним етапом має стати системній підхід. Наведену схему можна трансформувати саме для досліджуваних ФОС з тим, щоб далі структурно пропонувати механізм забезпечення сталого розвитку (рис. 2).

Рисунок дає уявлення про єдину біосферу, яка не може бути поділена, так як їй не притаманні межі і закони держав, - процеси, що відбуваються у її екосистемах підпорядковуються тільки законам природи. Припустимо, що в біосфері існує 2 країни А і Б з відповідними суспільствами. Мешканці прикордонних територій звісно частіше за інших мігрують з одної країни в іншу і повертаються (причинами таких міграції можуть бути родинні зв'язки, культурні заходи, робота по контракту тощо). І в свою чергу мешканці обох країн спричиняють негативний вплив на навколишнє природне середовище побутовими відходами і т.н. Що стосується економік цих країн, тобто діяльності їх ФОС, то вони можуть знаходитися відповідно на території своїх країн, але можуть бути і спільні підприємства, що і зображено на рисунку шляхом перетину двох кіл. ФОС прикордонних територій мають економічні зв'язки між собою і також спричиняють негативний вплив на біосферу.

О.А. Лукаш. Методичні підходи до формування основ сталого еколого-економічного розвитку функціонально-організаційних структур в межах прикордонних територій

Размещено на http://www.allbest.ru//

62

Механізм регулювання економіки, 2007, № 1

Рис. 2. Трансформована структура економічної, суспільної та біологічної систем для ФОС, що діють на прикордонних територіях

Необхідно також відмітити, що завдяки природним законам (вітер, течія, підземні води, дощі тощо) навіть при шкідливій діяльності тільки суспільства або ФОС однієї країни, інша також буде відчувати цей негативний вплив. Прикладом може бути Курська АЕС, що знаходиться на території Російської Федерації (РФ) і неподалік від кордону с Україною. Ризик забруднення радіаційним випромінюванням в першу чергу лежить на мешканцях прикордонних територій. Іншим прикладом можна навести велику кількість річок, що протікають як на території України так і на території РФ - мешканці сусідньої держави можуть відчувати шкідливу діяльність ФОС іншої країни (забруднена вода, ушкоджена екосистема, зменшення кількості води), що може призводити до економічних втрат.

Тому необхідною передумовою формування сталого еколого-економічного розвитку функціонально-організаційних структур в межах прикордонних територій є суспільна координація дій, особливо в питаннях вибору стратегій розвитку ФОС. Принципами суспільної координації дій мають стати:

направлення розвитку ФОС прикордонних територій у відповідності з 8 цілями тисячоліття в області розвитку, направлених на викорінення бідності і забезпечення сталого розвитку (табл. 2);

взаємна поінформованість про майбутні проекти або діяльність на прикордонних територіях, що може спричинити негативні наслідки;

сприяння залученню громадськості у процеси прийняття рішень;

суспільне вирішення існуючих проблем навколишнього природного середовища прикордонних територій;

обговорення щодо прийнятності стратегій діяльності ФОС шодо досягнення сталого розвитку;

системний підхід до аналізу еко-біо-суспільних систем прикордонних територій;

створення спільних стратегій еколого-економічного розвитку прикордонних територій тощо.

Таблиця 2 - Цілі тисячоліття в області розвитку

(прийняті у вересні 2000 року головами держав світу на Самміті тисячоліття ООН)

Висновки

Таким чином можна зробити висновок про актуальність розроблення методичних підходів до формування основ сталого еколого-економічного розвитку функціонально-організаційних структур в межах прикордонних територій. Це обумовлюється по-перше складністю і проблематичністю стратегічного вибору діяльності ФОС в сучасних умовах необхідності розбудови сталого соціально-економічного і екологічного розвитку. По-друге, ефективною діяльність ФОС буде вважатися лише за умов наближення її розвитку за темпами і напрямами до сталого, що також підтверджує необхідність розробки зазначених підходів. Розглянуті три стратегії діяльності ФОС пропонують доволі широкий вибір інноваційного, конкурентного і прибуткового розвитку ФОС і можуть бути втілені як на крупних існуючих підприємствах, так і на невеликих ФОС, що тільки виходять на ринок. Запропонований в дослідженні системний підхід дозволяє аналізувати структуру, взаємозв'язки економічної, суспільної та біологічної систем ФОС, що діють на прикордонних територіях, що є передумовою формування основ сталого розвитку на цих територіях.

Література

Дейнеко Л.В., Хлобистов Є.В. Стратегічна екологічна оцінка проектів щодо екологічно чистої продукції у забезпеченні сталого агропромислового розвитку // Механізм регулювання економіки. - 2006. - № 4. - С. 29-34.

Сомик К.В. Связные структуры экономических событий. Учеб. пособие. - М.:Финансы и статистика, 2005. - 176 с.

Penny Kennington. Integrating Innovation, Organizational Learning and Sustainability // Матеріали Міжнародного Семінару „Молодь перед обличчям сталого розвитку”. - Зуберец, Словаччина. - 8-25 вересня, 2006 р.

Размещено на Allbest.ru