Тіньова економіка в Україні та її вплив на економічне зростання

Размещено на http://www.allbest.ru/

44

Механізм регулювання економіки, 2010, № 3, Т. 2

Тіньова економіка в Україні та її вплив на економічне зростання

Т.І. Єгорова-Гудкова, М.В. Кравченко, С.Г. Тютюненко

Анотація

тіньовий економіка економічний зростання

В статті розглядуються проблема тінізації економіки України, структура тіньової економіки та її чинники, вплив на перспективи економічного зростання економіки країни. Досліджується інституціональна природа тінізації.

Ключові слова: тіньова економіка, чинники тінізації, податкова система, інституціональні фактори, економічне зростання.

Аннотация

Т.И. Єгорова-Гудкова, Н.В.Кравченко, С.Г. Тютюненко Теневая экономика в Украине и ее влияние на экономический рост

В статье рассматриваются проблема тенизации экономики Украины, структура теневой экономики и ее факторы, влияние на перспективы экономического роста экономики страны. Исследуется институционная природа тенизации.

Ключевые слова: теневая экономика, факторы тенизации, налоговая система, институционные факторы, экономический рост.

Виклад основного матеріалу

Тіньова економіка - це складний комплекс різних видів економічної діяльності, здійснюваної поза рамками законодавчого оточення. Так, частка тіні у вітчизняній економіці складає 45,4% від розміру офіційного ВВП. У абсолютних значеннях, об'єм неврахованого ВВП, який створив тіньовий сектор економіки країни у 2009 році, складає 420 млрд.

Найбільш важливою, з точки зору виміру об'єму тіньової економіки є проблема впливу і визначення взаємних стосунків тіньової економіки на умови економічного зростання. Для економіки України це надактуально, оскільки масштаби тіньового сектора складають, по різних оцінках, від 40 до 65 % ВВП [1]. Тому метою роботи є дослідження проблем тінізації економіки України, її структура та її чинники; визначення впливу на перспективи економічного зростання економіки країни.

Тіньова економіка як система включає такі підсистеми як: неофіційна економіка; фіктивна економіка; підпільна економіка.

Найбільшу частку складає підприємницький сектор тіньової економіки, що є сукупністю видів економічної діяльності, податками, на які не сплачуються.

За видами діяльності рейтинг є наступним. Самим тінізованим сектором української економіки серед легальних видів діяльності є торгівля - рівень тінізації тут досягає 50% від розміру офіційного ВВП, сформованого в цьому секторі.

Офіційно цій сектор за перших 6 місяців 2009 року дав 64 млрд. грн. доданої вартості (ВВП), відповідно, тіньовий сектор поповнив принесли тіньову економіку України близько 32 млрд. грн.

Наступними по рівню тінізації йдуть сектори будівництва і торгівлі нерухомістю - 37% діяльності. У грошовому вираженні це близько 7,4 млрд. грн.

Третє і четверте місця по непрозорості займають фінансовий сектор і сільське господарство. У цих галузях приховано 27% діяльності: за перше півріччя 2009 року, відповідно: 10 млрд. грн., тоді та 4,4 млрд. грн.

На п'ятому місці переробна промисловість - в тіні знаходиться більш п'ятій частки від офіційного ВВП цього сектору - 18,6% в структурі ВВП, що дало тіньовому сектору 16,3 млрд. грн. [1].

Причинами формування і функціонування підприємницького сектора тіньової економіки є незбалансовані ставки податків і поведінкові чинники підприємців і населення. У підтвердження цього наведемо дані (табл. 1) про податкове навантаження в Україні в період з 2005 по 2008 роки, що свідчить про постійне зростання податкового навантаження на бізнес, що стимулює ухід бізнесу «в тінь». Це підтверджує і рейтинг податкових систем, що розроблено Світовим банком (табл. 2).

Таблиця 1

Динаміка податкового навантаження в Україні

Таблиця 2

Рейтингова оцінка податкових систем деяких країн (дані Світового банку)

Очевидно, що стрімке розширення масштабів тіньової економіки слід розглядувати як недолік системи державного регулювання, наслідок нерозвинутості інстуційної структури в державі; недолік науково-методологічного забезпечення системи державного управління. Практика свідчить, що в умовах перехідного періоду, відповідальність держави повинна збільшуватися, але не зменшуватися. Втручання держави має бути активним в ті області, де ринкові сили не зможуть забезпечити ефективного розміщення ресурсів, тобто зростання тіньової економіки пов'язане «з об'єктивною реакцією підприємств і населення на втрату державою його можливостей ефективно управляти економічним процесом, з необхідністю компенсувати неофіційною індивідуальною діяльністю обвальне падіння соціального захисту». Можна поспостерігати, як впродовж останніх двох десятиліть послідовно знижувалася адміністративна, контрольна, фінансова і судова потужність держави. Тіньова економіка значно розширювалася, а боротьба з нею послідовно знижувалася. В значній мірі це результат деградації правоохоронної і судової систем держави. А недотримання законів давно вже вийшло на інституційний рівень, стало часткою поведінкової культури, де обман держави є загальновизнаною нормою.

Дисгармонічність, що регламентується рамковими умовами економічної діяльності і є одним із чинників тінізації економіки. Фактично в ринковому просторі країни, водночас діють два ринки - легальний і нелегальний, з власними об'ємами попиту, пропозиції, рівноважної ціни і витратами. Оскільки об'єм попиту, об'єм пропозиції, і рівень рівноважної ціни є основними орієнтирами поведінки продавців і покупців, то дані орієнтири стимулюють розвиток нелегального ринку будь-якої галузі економіки країни. Внаслідок цього відбувається порушення основних принципів раціональної конкуренції

Основним джерелом тіньової економіки є тіньові фінанси і їх інфраструктурою. В умовах недостатнього рівня державного регулювання, нелегальна або прихована економіка існує завдяки відповідним грошовим потокам, або на підставі здійснення неформальних фінансових стосунків

З точки зору функціональної структури тіньова економіка підрозділяється на наступні сектори: підприємницький; фінансовий; корупційний; кримінальний.

Прискорення темпів економічного зростання і динаміка тіньового сектора безпосередньо зв'язані між собою, а тіньова економіка також формує умови щодо перспектив економічного розвитку.

Вплив тіньової економіки на перспективи економічного зростання двоякий і має як позитивне, так і негативне значення [2].

Очевидно, що величина тіньового сектора економіки залежить від розміру офіційного, і, як правило, економічне зростання в умовах незбалансованої податкової системи супроводжується зростанням тіньового сектора.

Ще одним із чинників з причин тінізації в умовах економічного зростання є наявність тимчасово незайнятої в офіційному секторі економіки робочої сили, що є, з одного боку резервом економічного зростання, а з іншого - джерелом трудових ресурсів для тіньового сектора.

Тіньова економіка існує у всіх країнах, розрізняється тільки її рівень і масштаби. Тіньова економічна діяльність має і позитивний вплив на офіційну економіку і вплив на економічне зростання не можна оцінювати однозначно негативно. Тіньова економіка виконує наступні функції для офіційної економіки:

- економічного амортизатора, що впливає на перетікання ресурсів між легальною і тіньовою економікою;

- соціального амортизатора, що забезпечує неофіційну зайнятість населення, особливо кризисних умовах, що зменшує соціальну напруженість в суспільстві;

- внутрішнього вбудованого стабілізатора, за рахунок якого тіньова економіка є джерелом для легальної за допомогою дії механізму перерозподілу доходів.

Негативний вплив тінізації виявляються у формі різних соціально-економічних диспропорцій і деформацій, до найбільш істотних, з яких слід віднести:

- деформації в бюджетній сфері;

- деформації в структурі економіки;

- зниження ефективності механізму конкуренції;

- зниження інвестиційної активності;

- неефективне використання робочої сили.

Головною причиною існування тіньової економіки і її головним конфліктом є стосунки з державою і його інститутами, тобто природа тіньової економіки завжди інституціональна.

Масштабним чинником тінізації в Україні є корупція. У міжнародній статистиці індекс корумпованості, розраховується для 145 країн. До групи самих корумпованих країн входять Україна (122_е місце), центрально - азіатські держави, Нігерія і Бангладеш. Найнижчий показник з колишніх радянських республік у Естонії. Росія знаходиться на 90_му місці. Самою корумпованою країною ЄС є Польща, що займає в рейтингу 69_е місце [1].

Зміцнення вертикалі влади має наслідком трансформацію інституційних стосунків в тіньовому секторі господарства. З одного боку це супроводжується зміцненням зрощення інституційних інтересів бюрократії і крупного капіталу, з іншого - розширенням можливостей вибіркового контролю діяльності суб'єктів бізнесу контролюючими органами на тіньовій основі.

Таким чином, можна зробити вивід, що тіньова економіка, при зміні інституційних умов існування може скоротити свій рівень і стати резервом офіційної економіки, що позитивно впливає на економічне зростання. Проте, оскільки тіньова економіка не є джерелом зростання бюджетних надходжень, то вона приводить до посилення податкового навантаження в суспільстві, в цілому.

З метою мінімізації податкового тягаря, тіньова діяльність бізнесу включає дві основних складових - торгівлю в тіньовому секторі ринку і «обналичування грошей». При торгівлі на продукцію не оформляються податкові документи і виручка відбивається в офіційній звітності. За рахунок цього, бізнес відшкодовує витрати на сировину, заробітну плату, не сплачує нарахування на заробітну плату, перш за все до Пенсійного фонду, а також не платить інші нарахування і податки

«Обналічування» передбачає відхід від податків за допомогою створення фіктивних витрат і використання послуг так званих «тіньових розрахункових центрів».

До категорії неподаткових чинників тінізації бізнесу слід віднести корумпованість державних чиновників, що створюють умови для неформальних виплат при отриманні ліцензій, сертифікатів дозволів, операцій з приміщеннями і землею або під час податкових або інших перевірок.

Наступною причиною є діяльність в тіньовому секторі партнерів по бізнесу.

Тобто масштаби тіньової діяльності бізнесу багато в чому визначаються зовнішніми чинниками, такими як рамкове оточення бізнес, і мають інституційну природу. Оскільки повністю проаналізувати можна статичний і простий об'єкт, то моніторинг стану складних об'єктів бізнесу може бути тільки частковим [3]. Саме тому темпи і якість законодавчого регулювання постійно відстають від проявів розвитку тіньових інституцій, що створює негативні умови щодо перспектив економічного зростання в Україні. Проблемою дослідження, вимірювання та аналізу тіньової економіки є дисгармонійність, незбалансованість інституційних інтересів.

Література

1. «Половина украинской экономики в тени» // Дело. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://astor-ua.com.ua/content/view/1357/92/

2. Сото Э. Другой путь. Невидимая революция в третьем мире. М., 1995. 275 с.

3. Латов Ю.В.,// Латов Ю.В., Ковалев С.Н. Теневая экономика: [Учебное пособие для вузов]. М.: 2006. 420 с.

Размещено на Allbest.ru