Проблеми міського господарства в умовах особливостей регіону

Размещено на http://www.allbest.ru

42

Механізм регулювання економіки, 2010, № 3, Т. 2

Размещено на http://www.allbest.ru

З організаційних перетворень з боку держави в першу чергу мають реалізовуватись програми, спрямовані на покращання соціально-економічного стану регіону, що передбачатимуть пропорційний розвиток всіх сфер діяльності людини. Ще 20 років тому в регіональній політиці Україна мала повністю європейські пропорції. На сьогодні ж, вони поступово порушуються як у промисловості, сільському господарстві, так і в освіті і науці (наприклад, зростає кількість спеціальностей у ВНЗ, які взагалі не вимагають вищої освіти), й відбувається часткове закриття спеціальних військових навчальних закладів, хоч курсанти і мають можливість додатково одержати цивільну спеціальність разом із військовою. Внаслідок диспропорції, яка існує в державі в цілому, економіка міста повинна задовольнятися тими кадрами, що є, а це негативно впливає на її розвиток. Тому з'являються і набувають поширення кризові явища.

Постановка проблеми. Розвиток міського господарства завжди потребував чіткого управління та виконання нагальних завдань, що постають перед суспільством. Протягом останніх років події державного характеру, та подальша перебудова господарства відбувались не за детально розробленими планами а - стихійно. Як наслідок питання розвитку міського господарства, що успішно вирішувались десятиліттями навіть століттями влада не в змозі успішно вирішити протягом останніх років. І це в умовах науково-технічного прогресу і розвитку новітніх технологій. Вплив такої ситуації на економічний розвиток подано на прикладі негативної динаміки населення міста.

Метою статті є дослідження проблем міського господарства в умовах особливостей регіону та пошук шляхів їх вирішення, для реалізації якої були поставлені такі завдання: систематизувати складові міського господарства за певними напрямками; сформувати пропозиції щодо прийняття ефективних рішень для покращення соціально-економічного стану міста в інтересах його мешканців.

Основна частина. Спостерігаємо, що крім Києва, фактичне населення якого збільшилося майже до 5 мільйонів чоловік, практично всі інші міста і містечка України за кількістю мешканців поступово зменшуються, що спричинає голопуючу диспропорцію трудових ресурсів. Риторичне питання “Де заробити на життя” має конкретну відповідь по м. Суми (табл. 1). В другому та третьому за населенням містах області (Конотопі та Шостці) взагалі близько половини зареєстрованого там населення працездатного віку працює постіно за їх межами.

Таблиця 1 - Динаміка кількості населення типового обласного центру України

Маленькі ж районні центри просто вимирають все більше й більше даючи підстави до порушення питань про укрупнення районів. Нестача кваліфікованих робітників та зникнення ринків збуту призводить до закриття багатьох підприємств. Тільки в Сумській області практично припинили свою виробничу діяльність всесвітньо відомі завод електронних мікроскопів, ВАТ “Сумихімпром”, шосткінське об'єднання “Свема”, конотопський завод “Червоний металіст”, путивльське ВО “Сейм” та багато інших дрібніших за обсягами виробництва підприємств. Щодо територій цих підприємств, то вона повністю захоплюється невиробничою сферою діяльності людей. Наприклад, у Сумах території суконної та фабрики безалкогольних напоїв вже забудовуються комерційним житлом. Щороку в місті відкривається новий супермаркет і ціла низка магазинів, розважальних закладів; натомість за останні 20 років не було збудовано жодного нового заводу, який би дав нові робочі місця на виробництві, а не в сфері торгівлі, послуг тощо. Подальший рух у цьому напрямку є типовою ознакою колонізаційного економічного розвитку країн третього світу. Такою країною є, наприклад, Таїланд в Індокитаї, більшість африканських та деякі латиноамериканські країни.

Може скластися враження, що мають різко зростати обсяги промислового виробництва в столиці України. Але статистичні дані повністю спростовують цю думку. Обсяги промислового виробництва київських підприємств значно менші, ніж у 80-х роках минулого століття, коли населення міста становило ледь більше двох мільйонів чоловік (за переписом тих років - 2079 тис.). Тобто, з певною часткою припущення можна стверджувати, що ці додаткові три мільйони людей працюють у банках, торгівлі, на транспорті, в сфері розваг та іншому подібному бізнесі. Кваліфікованіші робітники та інженери, що втратили роботу на заводах “Арсенал”, “Більшовик”, заводі ім. Лепсе та інших, за словами одного з досить відомих в Україні бізнесменів, одержують від нього робочі місця, на шитті матраців, а, наприклад, цех заводу “Більшовик” виробничою площею близько 5 тис. кв. м. перетворено на гіпермаркет. Отже гостро стоїть питання побудови стратегічних напрямів розвитку, які б об'єктивно відображали перспективи і можливості міста та скоригували розвиток економіки регіону в цілому у бік збереження балансу основних напрямків. Одним із першочергових завдань є використання досягнень науки в управлінні міським господарством, зокрема використання маркетингових інструментів, досліджень та принципів планування. Практика доводить - впровадження виважених маркетингових заходів зазвичай призводить до підвищення конкурентоспроможності підприємства, покращує показники його діяльності. Тому позитивні аспекти маркетингу варто застосовувати і в інших сферах, зокрема на рівні політичного розвитку держави, регіону чи, наприклад міста. Так, кілька років тому при розробці стратегічного плану розвитку м. Суми було проведено попереднє опитування керівників підприємств і впливових осіб міста, ідеї яких, завдяки використанню SWOT-аналізу були оформлені у вигляді трьох основних стратегічних напрямків критичних питань: 1) розвиток комунальної інфраструктури; 2) залучення інвестицій та будівництво житла; 3) розвиток малого і середнього підприємництва. Цим напрямам був наданий пріоритет розвитку на найближчі 20 років, і в рамках кожного напряму були розроблені комплекси заходів щодо їх виконання.

Однак, на практиці ситуація із соціально-економічним розвитком міста мало в чому змінилася і на це є низка причин. Це, по-перше, слабкий взаємозв'язок окремих напрямків діяльності в межах регіону та заходів у рамках кожного, по-друге - хаотична діяльність мерії в питаннях створення інфраструктури обласного центру, розташування об'єктів малої архітектури, охорони навколишнього середовища міста і прилеглих до нього територій, по-третє - низький рівень поінформованості про реальний стан справ (тобто відсутність маркетингових досліджень, на основі яких міська влада могла б формувати оперативні та вдосконалювати стратегічні плани). Тому, для кращої організації міського господарства конче необхідний загальний моніторинг середовища регіону та прийняття виважених управлінських рішень в інтересах усієї громади - проведення маркетингових досліджень, та за їх результатами відповідних заходів комплексу маркетингу на регіональному (обласний рівень) та місцевому (рівні обласного та районних центрів). Дані заходи мають сформувати інформаційну базу про історичні та сучасні тенденції розвитку міста й регіону в цілому, яка повинна стати джерелом для розроблення стратегічного плану розвитку міста, наприклад які напрями господарства мають найбільш динамічно розвиватися і матимуть відчутний споживчий ринок. Крім суто комерційних побажань, в США, Японії, країнах Європи та країнах-тиграх в умовному маркетинговому середовищі все більшу частку займає так званий некомерційний, соціальний маркетинг, який у поєднанні з маркетингом регіону доречно назвати маркетингом міського господарства. Основними сферами його діяльності можуть бути такі складові соціально-організаційної структури міста: 1. Сфера будівництва та експлуатації споруд - а) будівництво та модернізація комунального забезпечення житлових помешкань, б) об'єктів забезпечення життя, в) дорожнього покриття, г) торгових приміщень тощо. Тут об'єктом досліджень є вміле поєднання бізнесових інтересів підприємців й комерсантів (ринки та інші торгівельні заклади, банки, будівельні фірми тощо) з нагальними потребами міської громади (школи, лікарні, держустанови та ін.). Оптимізація цих стосунків має бути предметом особливої уваги мерії, міської ради, громадськості.[4,7]. Нещодавнє дослідження, у ході якого біло оцінено стан житлово-комунального господарства міста виявило, що у першу чергу населення хвилюють питання вдосконалення систем водопостачання (50,83%) та опалення (22,75%). Результати опитування подані на рис. 1.

Побажання мешканців міста щодо вдосконалення складових житлово-комунального господарства майже не відрізнялись залежно від місця розташування помешкання: старі забудови (більше 40 років), нові мікрорайони (20-30 рр.), приватний сектор. В поєднанні з ремонтом та модернізацією існуючих житлових споруд необхідний детальний план будівництва нового житла. При цьому варто враховувати географічні особливості регіону, генеральний план забудови, перспективи економічного розвитку, транспортні можливості.

інфраструктура обласний економічний місто

Рисунок 1 - Напрями вдосконалення житлово-комунального господарства

2. Транспортне сполучення. Пасажирський транспорт на сьогодні не тільки не вирішує проблеми оперативної доставки пасажирів до міст призначення, а й став об'єктом збагачення власників мікроавтобусів. Від монопольного панування маршрутних транспортних засобів страждає населення. Змінити на краще цю ситуацію може, наприклад, будівництво тролейбусного кільця, яке, у обхід вул. Харківської з'єднає центральні частини міста, і у населення буде альтернатива[9]. Для підвищення ефективності заходу необхідне залучення значних інвестицій на оновлення рухомого складу тролейбусів. За проведеними розрахунками такі інвестиції окупляться за 6-7 років. Переваги використання тролейбусів також полягають у їх екологічності, меншому навантаженні на дороги міста та ін. Є й інші шляхи вдосконалення транспорту міста. Близько десяти років цим предметно займаються викладачі та студенти СумДУ, розроблено методичний підхід проведення цих досліджень, що увійшов в підручники та навчальні посібники, але, на жаль позитивних зрушень немає. Так, минулого року відбулося безпідставне підвищення тарифів на проїзд у комерційному транспорті, що за нашими розрахунками нанесло збитки пасажирам на 8,6-9,8 млн. грн., але ситуація не змінюється і є найгіршою в порівнянні з транспортною проблемою областей-сусідів.

Рисунок 2 - Порівняльна середня кількість тролейбусів у м. Суми та в сусідніх обласних центрах

На рис. 2,3 видно, що за пасажиропотоком, який в 1,3-1,6 рази нижчий ніж в прилеглих до Сумської українських та Курською областях комунальний транспорт в Сумах найменш ефективний[3]. Для покращення транспортного обслуговування населення окрім створення тролейбусного кільця було запропоноване розділення маршрутів комерційного транспорту за довжиною й відповідно за ціною. Впровадження цих заходів є важливим як з позицій наповнення місцевого бюджету від платника КП „Електроавтортанс“, так і для зменшення екологічного навантаження, поліпшення стану дорожнього покриття, надання якісних транспортних послуг населенню.

Риунок 3 - Порівняльна середня кількість перевезених пасажирів 1-им тролейбусом протягом року в м. Суми та в сусідніх обласних центрах

3. Екологічний напрямок, пов'язаний із застосуванням альтернативних джерел енергії, розвитком екосистеми міста, збереженням прийнятного екологічного стану міста, у тому числі з вивозом та обробкою сміття, тощо. Наприклад вирішення проблеми екологічної безпеки, з проблеми відходів шкідливих виробництв перетворилася в Україні у проблему утилізації та вивезення побутового сміття (його структуру наведено на рис. 4), про що яскраво свідчать результати опитування мешканців по виділених за однорідністю районах, та збереження природних умов.

Одним із варіантів вирішення ситуації є пропозиція збудувати в місті сміттєпереробний завод. Перед цим слід змінити ставлення населення до сортування сміття. Необхідно провести інформативну рекламну та переконувальну PR кампанії, метою яких були б привернення уваги населення, усвідомлення участі кожного, актуальність та переваги будівництва сміттєпереробного заводу. Проведені розрахунки свідчать, що завод здатен не лише ефективно переробляти сміття, а й приносити прибутки[5].

Що стосується розвитку екосистеми міста, то мало в якому обласному центрі України існують три річки, які в ХVІІ ст. омивали побудовану за наказом царя Михайла І фортецю, озеро Чеха та інші водойми. Все це зараз в занедбаному стані. Особливо шкода річку Псел - третю після Дніпра та Південного Бугу за довжиною з річок, що протікають територією України: обміліла, замулена, практично без пляжів - де не де хаотично забудована малими архітектурними формами.

Рисунок 4 - Структура побутових відходів в Україні

Проведені студентами спеціальності „маркетинг“ дослідження показали, що левова більшість сумчан на одне з перших місць ставить приведення зон відпочинку (в тому числі річища Псла, пляжів та прилеглих територій) в належний доперебудовчий стан з використанням земснаряду, що постійно працював у Сумах 60-70 років минулого століття.

4. Сфера туризму та відпочинку. Нами проведено низку досліджень із сфери спорту, місць відпочинку та розваг, туристичних подорожей, дієвого використання відповідних об'єктів та ін.; на рис. 5 показана узагальнена відвідуваність Дитячого парку “Казка” - улюбленого місця відпочинку сумчан. Декілька років тому були запропоновані концептуальні засади проведення комплексу маркетингу парку, зокрема з надання послуг, ціноутворення та їх просування (на жаль, жоден з трьох останніх мерів не звернув на них уваги а проведені в парку “Казка” та сквері “Дружба” ремонтні роботи чомусь були втричі дорожчими за розрахунки, наведені в [1]). До дискусійних рішень влади належить і розташування штучного поля для хокею на траві замість єдиного в мікрорайоні футбольного поля, що існувало протягом півстоліття, невміння ефективно використати набережну річки Сумка та підземні переходи тощо.

Рисунок 5 - Порівняльне середньорічне відвідування Дитячого парку „Казка“ в різні сезони 2005-2009 рр. після реалізації маркетингової концепції