Актуальні проблеми управління інтелектуальним капіталом підприємства
Інформація і знання - одні з основних засобів і предметів суспільного виробництва. Формування ефективних технологій управління інтелектуальним капіталом - фактор який дозволить вивести українську економічну систему на якісно новий рівень розвитку.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.01.2020 |
| Размер файла | 383,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
С.М. Ілляшенко.Актуальні проблеми управління інтелектуальним капіталом підприємства
Размещено на http://www.allbest.ru
92
Механізм регулювання економіки, 2008, № 2
Размещено на http://www.allbest.ru
На сучасному етапі розвитку економічна міць окремих суб'єктів господарювання і економіки держави у цілому значною мірою визначається їх здатністю до створення, використання і збільшення інтелектуального капіталу, основу якого становлять інформація і знання, що поступово стають основними засобами і предметом суспільного виробництва.
З цих причин в останні десятиріччя істотно активізуються дослідження з питань ефективного управління інтелектуальним капіталом суб'єктів господарювання різних рівнів. Цій проблематиці присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців, серед яких, зокрема, слід згадати: Д. Белла [1], Е. Брукинга [2], Д. Гілбрейта [4], М. Кастельса [10], Е. Тофлера [18, 19], В.М. Геєця [3], В. Л. Иноземцева [9], А.Н. Козирєва [11], Б.Б. Леонт'єва [12], А.І. Захарченка [6], Л.Г. Мельника [15, 16, 17] і багатьох інших [5, 7, 13, 14]. Ними розроблено категорійну базу інтелектуального капіталу, розкрито його сутність і зміст, визначено структуру, розкрито прикладні аспекти активізації процесів економічного розвитку на базі інтелектуального капіталу.
Однак практика господарювання свідчить, що управління інтелектуальним капіталом, особливо на рівні підприємств, має безсистемний характер. У більшості випадків увага приділяється лише його окремим елементам, причому їх вибір здійснюється без належного обґрунтування, що не дозволяє реалізувати його потенціал, приводить до неефективного використання часу і коштів, дискредитує саму ідею використання інформації і знань як джерела економічного зростання. Формування ефективної системи управління інтелектуальним капіталом дозволить вивести вітчизняну економіку на якісно новий рівень, реалізувати наявний, все ще досить високий його потенціал, забезпечити входження на рівних у Світове співтовариство економічно розвинених країн.
Виходячи з цього, метою даної статті є розроблення і наукове обґрунтування механізму управління інтелектуальним капіталом підприємств як основних елементів національної економіки у контексті концепції її інноваційного розвитку.
Системний аналіз і узагальнення літературних джерел дозволили автору (див. [8]) уточнити структуру і склад елементів інтелектуального капіталу підприємств (рис. 1).
У структурі інтелектуального капіталу автор виділяє 2 частини (див. рис. 1):
- потенціальну, яка характеризує потенціал інтелектуального капіталу;
- здатнісну, яка характеризує можливість і здатність до реалізації наявного інтелектуального потенціалу.
Відповідно у кожній з підсистем інтелектуального капіталу виділено потенціальну і здатнісну частини. Такий поділ дозволяє більш точно і повніше аналізувати і оцінювати рівень капіталу, цілеспрямовано формувати систему управлінських, дій спрямованих на його реалізацію і розвиток.
Управління інтелектуальним капіталом підприємства, до речі, як і управління взагалі, повинно бути спрямоване на приведення у відповідність внутрішніх можливостей його реалізації і розвитку до зовнішніх, які генеруються ринком. Загальна схема такого управління подана на рис. 2.
Згідно зі схемою на рис. 2, процедури управління інтелектуальним капіталом підприємства виконуються у такій послідовності.
1. Шляхом співставлення характеристик зовнішнього середовища (ринкових можливостей і загроз) і внутрішнього середовища (характеристик складових підсистем інтелектуального капіталу) визначають можливі напрямки розвитку підприємства.
Загалом методична база такого аналізу (SWOT-аналіз, матричні методи стратегічного аналізу та ін. є достатньо відомими і перевіреними практикою). Вибір характеристик зовнішнього середовища, що характеризують ринкові можливості і загрози, та їх оцінка не викликають ускладнення.
Основні характеристики інтелектуального капіталу підприємства, що характеризують його сильні і слабкі сторони (потенціальну і здатнісну складові) подано на рис.1.
Доцільним уявляється визначення напрямків розвитку на основі аналізу потенціальної і здатнісної складових (зіставляючи їх за одиницею з ринковими можливостей і загроз), а також на основі їх узагальненої (комплексної) оцінки.
Такий підхід дозволяє точніше окреслити найбільш реальні напрямки розвитку, для реалізації яких є (поряд із зовнішніми умовами) достатній обсяг інтелектуальних ресурсів та здатність (спроможність) їх реалізувати.
2. При недостатності однієї зі складових перевіряється технічна і економічна можливість, а також економічна доцільність доведення їх до належного рівня - окремо за елементами підсистем інтелектуального капіталу (з погляду потенціальної і здатнісної їх частин).
Рис. 1. Структура інтелектуального капіталу підприємства
Рис. 2. Схема механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства
інтелектуальний капітал економічний
3. Розробляються конкретні заходи щодо доведення елементів підсистем інтелектуального капіталу до належного рівня.
4. Перевіряється результативність реалізації розроблених заходів (управлінських дій) та вносяться необхідні корективи.
Визначена послідовність заходів може циклічно повторюватися.
Аналізуючи схему на рис. 2 та визначені вище етапи, можна зробити висновок про необхідність удосконалення теоретичних засад та методичного інструментарію управління, зокрема:
- удосконалення методики SWOT-аналізу в частині більш точного окреслення факторів, що характеризують сильні і слабкі сторони інтелектуального капіталу підприємства взагалі, а також окремо за ресурсною (потенціальною) та здатнісною складовими;
- розроблення теоретико-методичного підходу до оцінки достатності інтелектуального капіталу: узагальненої, окремо за його підсистемами і елементами цих підсистем (з погляду потенціальної і здатнісної складових);
- розроблення рекомендацій з визначення конкретних управлінських дій щодо забезпечення належного рівня інтелектуального капіталу (за його підсистемами і елементами);
- удосконалення теоретико-методичних засад оцінки результативності реалізації інтелектуального капіталу підприємства.
В основу механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства (див. рис. 2) покладено оцінку достатності (недостатності) інтелектуального капіталу і вибору за її результатами конкретних управлінських дій. Підходи до оцінки та оціночні показники окремих підсистем (ЛК, ОК, ІК), елементів цих підсистем та узагальненої оцінки інтелектуального капіталу розроблені автором [8]. Автором запропоновано показники та підходи до їх визначення як для потенційної, так і для здатнісної складових. Однак існує проблема визначення критерію достатності інтелектуального капіталу.
У першому наближенні як еталон можна взяти показники кращих на ринку чи в галузі підприємств. Можна також порівнювати показники в динаміці (одного підприємства чи кількох), визначаючи тим самим позитивні чи негативні тенденції.
Доцільним є накопичення та узагальнення статистичних даних щодо показників, які характеризують окремі елементи підсистем, підсистеми інтелектуального капіталу (ЛК, ОК, ІК) та його загальний стан. Причому окремо слід виділяти показники за потенційною та здатнісною складовими. Перелічені показники слід розглядати не узагальнено, а у сукупності з економічними (фінансовими) та маркетинговими показниками аналізованих підприємств, щоб встановити ступінь залежності економічних результатів діяльності від стану (рівня) інтелектуального капіталу, а також наявність та тісноту стохастичних зв'язків. При цьому необхідно структурувати дані за видами діяльності, масштабами підприємств та ін.
Наявність такої бази є основою адекватної оцінки достатності рівня інтелектуального капіталу та обґрунтованого вибору управлінських дій, спрямованих на його посилення за окремими підсистемами та їх елементами.
Узагальнення літературних джерел і практики господарювання дозволило авторові виділити найбільш прийнятні з відомих підходів до визначення та оцінки показників, а також запропонувати авторські підходи до оцінки інтелектуального капіталу підприємства: окремо за елементами потенційної й здатнісної складових (див. працю автора цієї статті [8]). Систематизація показників подана у табл. 1-3.
Таблиця 1 - Показники оцінки елементів ЛК як складової інтелектуального капіталу підприємства
|
Елементи ЛК |
Оціночні показники |
|
|
Потенціальна (ресурсна) складова |
||
|
Інтелект працівників |
Показник IQ (індивідуально для кожного працівника й середній по підрозділу або організації) |
|
|
Знання Навички Досвід |
Кількісні показники: рівень освіти, кваліфікації, виробничого стажу (загального й відповідно до профілю діяльності підприємства) і т.п. Якісні показники: досвід роботи в закордонній фірмі, виготовлення продукції на експорт, проходження персоналом курсів підвищення кваліфікації тощо |
|
|
Ноу-хау |
Частка працівників, що мають знання, які можна передати тільки безпосередньо від людини до людини шляхом демонстрації певних прийомів роботи, особливостей технології тощо |
|
|
Творчі здібності Креативний спосіб мислення Критичне відношення до авторитетів |
Показники раціоналізаторської й винахідницької активності, які характеризують схильність до генерування нових знань, рівень оригінальності розробок тощо |
|
|
Моральні цінності Культура праці |
Кількісні показники: частка браку в роботі, наявності претензій і позовів з боку споживачів, оптимальність трудових дій і т.п. Якісні показники: поведінка на роботі й у побуті, обов'язковість у відносинах з колегами й діловими партнерами, організація робочого місця й т.д. |
|
|
Здатнісна складова |
||
|
Здатність вийти за межі наявних знань і досвіду Прагнення до самореалізації й визнання Націленість на результат Результативність праці Здатність до тривалої мобілізації й зосередження Безперервне самонавчання й самовдосконалення Здатність до прогнозування в умовах невизначеності Відчуття затребуваності знань, досвіду та ін. Творчо активний вік більшості персоналу (у середньому 25-45 років) Бажання й здатність передати знання, навички, досвід та ін. учням і колегам |
Показники індивідуальної (щоб не враховувати організаційний капітал) результативності і якості праці працівників відповідних категорій, ступеня відповідності їхніх знань і вмінь вимогам ринку (напрямок і величина вектора освіти й самоосвіти), вікової структури, результативності діяльності з підготовки учнів, ступеня визнання колегами й т.п. |
Таблиця 2 - Показники оцінки елементів ОК як складової інтелектуального капіталу підприємства
|
Елементи ОК |
Оціночні показники |
|
|
Потенціальна (ресурсна) складова |
||
|
Патенти Ліцензії Ноу-хау Товарні знаки Промислові зразки |
Якісна оцінка: наявність права власності на патенти, промислові зразки, ноу-хау, товарні знаки, що свідчить про високий рівень організаційного капіталу і ступені його правової захищеності. Кількісна оцінка (вартісна): витратний метод, метод доходів (звільнення від роялті), метод аналогій, визначення ринкової вартості тощо |
|
|
Інформаційне забезпечення (технічна частина) Технічне забезпечення |
Програмне забезпечення Показники оснащеності сучасними засобами комунікації і зв'язку (у порівнянні з кращими підприємствами та організаціями на ринку або в галузі). Рівень інформаційного, програмного, технічного забезпечення систем підтримки прийняття рішень доцільно визначати за допомогою коефіцієнтів їхньої прогресивності, оновлюваності й т.п. |
|
|
Доцільним є порівняння техніко-економічних параметрів програм, комп'ютерної техніки, інформаційних баз даних і знань із кращими зразками або тими, які використовують лідери ринку або галузі |
||
|
Інформаційне забезпечення (власне інформаційна частина) |
Коефіцієнт повноти інформації, що розраховується як відношення обсягу інформації, наявної в особи, що приймає рішення (ОПР), до загального обсягу інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення. Коефіцієнт точності інформації, що розраховується як відношення обсягу релевантної інформації до загального обсягу наявної інформації. Коефіцієнт суперечливості інформації, що розраховується як відношення кількості наявних незалежних свідоцтв на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідоцтв [8] |
|
|
Конструкторська і технологічна документація |
Кількісні показники: визначаються, здебільшого, непрямим методом, наприклад, рівень прогресивності конструкцій і технологій, рівень ремонтопридатності, технологічності виготовлення й економічності експлуатації й т.п. Якісні, що характеризують рівень якості документації (визначаються методом експертної оцінки) |
|
|
Сертифікати якості, екологічності тощо |
Оцінка може виконуватися як за якісними (наявність сертифікатів відповідності стандартам якості й системи управління якістю - ICO 9000, вимогам екологічної безпеки - ICO 14000), так і за кількісними показниками, наприклад, частка сертифікованої продукції, технологій, виробництв тощо |
|
|
Організаційна структура |
Рівень організаційної структури управління підприємством можна оцінити шляхом побудови матриці аналізу й розподілу функцій, прав і обов'язків між підрозділами підприємства [20] |
|
|
Корпоративна культура |
Стан соціально-психологічного клімату у колективі працівників підприємства і його структурних підрозділів, корпоративної культури оцінюють за допомогою методів і показників соціології й психології |
|
|
Система мотивації творчої праці |
Стан системи мотивації можна оцінити показниками результативності творчої праці (наприклад, частка технічних, технологічних, організаційних інновацій у загальній кількості розробок тощо) |
|
|
Здатнісна складова |
||
|
Свобода творчості від політичних, релігійних, бюрократичних та ін. обмежень Затребуваність інновацій і інноваторів Правова захищеність авторських прав Розвинена інфраструктура ринку інтелектуального капіталу Висока оплата результатів праці Участь інноваторів у прибутку Толерантне ставлення колег і суспільства Визнання й вдячність колег і керівництва Сприйнятливість організації до несподіваних, нетривіальних рішень Сприятливі умови праці й відпочинку |
Оцінку здатнісної складової організаційної структури можна оцінювати показниками швидкості реагування на збурювання в зовнішньому і внутрішньому середовищі, оперативності і якості прийнятих управлінських рішень, спрямованих на використання й розвиток ринкових можливостей і протидію ринковим загрозам. Рівень використання інформаційних систем і технологій доцільно оцінювати відомими показниками рівня автоматизації й механізації робіт (проектних, виробничих, управлінських, допоміжних) на всіх стадіях процесу розроблення, виробництва й просування нової продукції на ринку (шляхом порівняння з показниками підприємств-лідерів). Непрямо його також можна визначити за допомогою показників продуктивності праці (окремих підрозділів або підприємства в цілому), інформатизації процесів проектування, виробництва, збуту та управління. У цілому можливість реалізації організаційного капіталу підприємства (інформації про запити споживачів, прав на патенти й технічну документацію й т.п.) прямо характеризує частка наукомістких виробів, послуг і технологій у їх загальній кількості, вона також свідчить про високий рівень інтелектуального капіталу взагалі. Їхні характеристики необхідно порівнювати з характеристиками кращих на ринку відповідно виробів, послуг і технологій |
Таблиця 3 - Показники оцінки елементів ІК як складової інтелектуального капіталу підприємства
|
Елементи ОК |
Оціночні показники |
|
|
Потенціальна (ресурсна) складова |
||
|
Зв'язки з економічними контрагентами (ЕК) Інформація про ЕК Історія взаємин з ЕК |
Якісні: тривалість контактів, ступінь зацікавленості економічних контрагентів у співробітництві, умови співробітництва та ін. |
|
|
Кількісні: частка продукції, що реалізується постійним споживачам, частка одержуваного від цього прибутку й т.п. |
||
|
Торговельна марка (бренд) |
Правова захищеність, володіння часовим пріоритетом на ринку, унікальність [21] |
|
|
Здатнісна складова |
||
|
Налагоджена система комунікацій з ЕК Умотивованість ЕК Врахування інтересів ЕК Орієнтованість на довгострокові партнерські відносини з ЕК |
Наявність добре налагодженої й перевіреної часом збутової мережі й системи товароруху, сталі контакти з постачальниками, посередниками, контактними аудиторіями та ін. |
|
|
Високий імідж підприємства і торговельної марки |
Імідж підприємства в середовищі споживачів і ділових партнерів, його ділова репутація мають самостійну ринкову цінність (гудвіл) і значною мірою впливають на ефективність його ринкової діяльності, однак і самі залежать від неї. Оцінити імідж і ділову репутацію можна досить об'єктивно, наприклад, шляхом опитувань споживачів, ділових партнерів або ж витратами часу й коштів на укладання договорів з економічними контрагентами, на просування продукції на ринок, зокрема, стимулювання попиту у порівнянні з основними конкурентами. Аналогічним чином можна оцінити торговельну марку (бренд), |
|
|
Управління торговельною маркою Брендинг |
Адекватність торговельної марки (міра відповідності продукції, що випускається під даною торговельною маркою, запитам споживачів), сила домінування ("глибина" марочного проникнення, частка ринку), масштабність (темпи марочної експансії), споживацька лояльність (середня кількість товарних марок-конкурентів, які розглядає для себе як можливі альтернативи усереднений споживач, але від яких відмовляється, демонструючи прихильність до даної торговельної марки) [21] |
Звичайно, подані у табл. 1-3 показники є орієнтовними, однак їх можна визначити як базові, які слід конкретизувати і доповнювати.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що автором розроблена узагальнена схема механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства та запропонована послідовність процедур управління.
Визначено основні напрямки удосконалення теоретико-методичних засад управління інтелектуальним капіталом підприємства та існуючі на цьому шляху проблеми, головними серед яких є: необхідність удосконалення методики і показників адекватної оцінки достатності (недостатності) інтелектуального капіталу з метою вибору за її результатами конкретних управлінських дій; визначення критерію достатності інтелектуального капіталу у комплексі і за його окремими системами та елементами.
На основі узагальнення літературних джерел і практики господарювання автором виділені найбільш прийнятні з відомих підходів до визначення та оцінки показників, а також запропоновано власні підходи до оцінки інтелектуального капіталу підприємства. Виконана систематизація показників за елементами його складових відповідно: людського, організаційного і інтерфейсного капіталів (окремо для потенціальної і здатнісної їх частин).
Отримані результати істотно поглиблюють теоретико-методологічні та методичні основи управління інтелектуальним капіталом підприємства в частині його детальної оцінки з метою обґрунтування вибору комплексу управлінських заходів.
Подальші дослідження повинні бути спрямовані на накопичення масиву статистичних даних, які характеризують ступінь залежності економічних результатів діяльності підприємства-інноватора від стану (рівня) інтелектуального капіталу, а також наявність та тісноту стохастичних зв'язків.
Література
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования/ Пер. с англ. - М.: Academia, 1999. - 784 с.
2. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: ключ к успеху в новом тысячелетии / Пер. с англ; Под ред. Л. Н. Ковачин СПб.:Питер, 2001. - 288 с.
3. Геец В.М. Социально-экономические трансформации при переходе к экономике знаний / Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2005. - С. 16-33.
4. Гилбрейт Д. Экономические теории и цели общества / Под ред. акад. Н. Н. Иноземцева. - М.: Прогресс, 1979. - 406 с.
5. Джамай Е.В., Бендиков М.А. Интеллектуальный капитал развивающейся фирмы: проблемы идентификации и измерения // Менеджмент в России и за рубежом 2001.-№ 4. http://dis.ru
6. Захарченко А.И. Управление знаниями на основе системы показателей // Рыночная экономика: современная теория и практика управления: Научный сборник Т. 10/ Под ред. В.И. Захарченко. - Одесса: Наука и техника, 2007. - Вып. 12. Наукоемкие производства и интеллектуальный капитал: состояние и перспективы.- С. 71- 98.
7. Иванюк И.А. «Воспроизводство интеллектуального капитала в современных маркетинг-системах». http://publish.cis2000.ru
8. Ильяшенко С.Н. Интеллектуальный потенциал предприятия: сущность, структура, подходы к оценке // Рыночная экономика: современная теория и практика управления: Научный сборник Т. 10. / Под ред. В.И. Захарченко. - Одесса: Наука и техника, 2007 - Вып. 12. Наукоемкие производства и интеллектуальный капитал: состояние и перспективы. - С. 8-31.
9. Иноземцев В.Л. За пределами экономического общества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире. - М.: Academia, Наука, 1988. - 640 с.
10. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура.- М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
11. Козырев А.Н. Интеллектуальный капитал. http://revolution.allbest.ru
12. Леонтьев Б.Б. Цена интеллекта. Интеллектуальный капитал в российском бизнесе. - М.: Издательский центр "Акционер", 2002 - 200 с.
13. Макаров В.Л. Экономика знаний: уроки для России // Вестник Российской академии наук. - 2003 - Т. 73.- № 5. - С. 450-462.
14. Маркетинг і менеджмент інноваційного розвитку: Монографія / За заг. ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2006. - 728 с.
15. Мельник Л.Г., Ильяшенко С.Н., Касьяненко В.А. Экономика информации и информационные системы предприятия: Учебн. пособ. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. - 400 с.
16. Мельник Л.Г. Предпосылки формирования информационного общества / Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2005. - С. 60-87.
17. Мельник Л.Г. Экономика и информация: экономика информации и информация в экономике: Энциклопедический словарь. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2005. - 384 с.
18. Тофлер Э. Метаморфозы власти/Пер. с англ. - М.: ООО "Издательство АСТ", 2004. - 669 с.
19. Тофлер Э. Третья волна. - М.: Издательство АСТ, 1999. - 784 с.
20. Данько Т.П. Управление маркетингом: Учебник. - Изд. 2-е, перераб и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 334 с.
21. Махнуша С.М. Управління торговельною маркою як інтелектуальним активом промислового підприємства: Дис…канд. екон. наук: 08.00.04 / Сумський державний університет - Суми.-2008. - 195 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та структура інтелектуального капіталу підприємства. Можливості, створенні інтелектуальними ресурсами різних рівнів. Методичні підходи до оцінки інтелектуального капіталу підприємства. Рівень оснащеності сучасними засобами комунікації та зв’язку.
реферат [75,8 K], добавлен 07.03.2011Роль оборотного капіталу підприємства. Зміст процесу управління оборотним капіталом. Вдосконалення методів планування показників та аналіз процесу управління оборотним капіталом на підприємстві. Відмінності між основним та оборотним капіталом за Смітом.
дипломная работа [125,7 K], добавлен 14.11.2011Суть, економічна природа і система управління оборотного капіталу. Аналіз і оцінка впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан ВАТ "Полтавський тепловозоремонтний завод". Напрямки вдосконалення системі управління оборотним капіталом.
дипломная работа [267,7 K], добавлен 12.09.2010Сутність фінансового капіталу підприємства та його роль в забезпеченні ефективної діяльності підприємства. Методичні підходи до управління капіталом підприємства та його структурою. Критерії та показники оцінки ефективності управління капіталом.
курсовая работа [401,2 K], добавлен 10.06.2002Сутність та класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування. Розробка структурно-функціональної моделі процесу управління оборотним капіталом на підприємстві. Оцінка фінансового важеля для джерел фінансування потреби в оборотних коштах.
дипломная работа [579,8 K], добавлен 28.02.2011Основні засоби: сутність, формування; ремонт, управління, модернізація та їх заміна на прикладі ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг": аналіз фінансово-господарської діяльності, розрахунок і оцінка економічної ефективності використання основних засобів.
курсовая работа [109,4 K], добавлен 17.01.2011Сутність оборотного капіталу, його значення в системі управління фінансами підприємства. Особливості формування та використання оборотного капіталу торговельних підприємств. Аналіз стану оборотних активів і джерел їх авансування на прикладі ТОВ "АД Шина".
дипломная работа [689,5 K], добавлен 14.10.2014Теоретико-методичні засади і практичні рекомендації з удосконалення механізму управління формуванням капіталу виноробних підприємств Південного регіону України. Економіко-математична модель оптимізації управління капіталом виноробного підприємства.
автореферат [49,9 K], добавлен 11.04.2009Дослідження фінансово-економічних відносин на промислових підприємствах в процесі управління формуванням і використанням оборотного капіталу. Класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування та методика для визначення у його потребі.
дипломная работа [506,9 K], добавлен 08.04.2011Інтелектуальна економіка як наука про функціонування ринкових структур та механізми взаємодії суб'єктів економічної діяльності, пов'язаних з інтелектуальним капіталом. Види інтелектуального капіталу та ринковий підхід до оцінки інтелектуальної власності.
реферат [20,8 K], добавлен 21.07.2010Еволюція суспільного виробництва, етапи його розвитку. Натуральне й товарне виробництво як форми суспільного. Товарна форма виробництва як умова становлення сучасних факторів виробництва. Проблеми та перспективи розвитку товарного виробництва в Україні.
курсовая работа [316,1 K], добавлен 16.05.2010Роль амортизації у фінансово-господарській діяльності суб’єктів господарювання та практичні проблеми управління відтворенням основних фондів. Підходи до формування та управління амортизаційною політикою на прикладі публічного підприємства "Сумиобленерго".
дипломная работа [544,9 K], добавлен 06.07.2011Сутність, класифікація і склад обігових коштів. Аналіз динаміки структури виробничих запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості фірми "Фуд Центр" з метою пошуку оптимальних шляхів вдосконалення управління обіговим капіталом підприємства.
курсовая работа [235,3 K], добавлен 17.06.2011Дослідження та формування оптимального плану виробництва продукції, з метою максимізації прибутків підприємства, при неможливості введення в експлуатацію додаткового обладнання чи його модернізації. Аналіз методів оптимізації управління виробництвом.
курсовая работа [518,0 K], добавлен 14.05.2019Поняття капіталу, його структура, загальна характеристика. Особливості позичкового капіталу, основні недоліки. Основний напрям діяльності ВАТ "Електромотор", аналіз фінансового стану, джерела формування майна. Формування оптимальної структури капіталу.
курсовая работа [181,2 K], добавлен 16.04.2012Розробка та впровадження сучасних інформаційно-управляючих систем і технологій як один з ефективних напрямків удосконалення управління підприємством. Знайомство з сучасними етапами розвитку економіки України. Характеристика завдань інформаційної системи.
реферат [5,0 M], добавлен 23.05.2015Сутність основних засобів економічних відтворень і структура підприємства. Управління амортизаційним фондом в сучасних умовах, аналіз та вплив і напрямки підвищення ефективності основних засобів підприємства. Охорона праці та здоров’я працівників.
дипломная работа [7,4 M], добавлен 06.07.2011Основи управління сільськогосподарським підприємством в сучасних умовах, особливості формування стратегії управління у кризовий період. Напрямки вдосконалення системи управління на основі комплексної реструктуризації державного підприємства "Новатор".
дипломная работа [774,4 K], добавлен 12.02.2013Історія розвитку харчової промисловості. Її сучасний стан, структура та фактори розміщення. Специфіка управління нею. Аналіз динаміки обсягів виробництва основних видів продукції і конкурентоспроможності галузі. Проблеми та перспектив її розвитку.
курсовая работа [290,7 K], добавлен 16.12.2013Аналіз стану виробництва та економічної ефективності діяльності м’ясокомбінату ПАТ "Конотопм’ясо". Формування перспективного товарного асортименту підприємства м’ясної галузі. Світовий та вітчизняний досвід управління конкурентоспроможністю організації.
контрольная работа [79,9 K], добавлен 26.11.2014
