Стан і перспективи розвитку науково-технічного потенціалу України
Дослідження сучасного стану науково-технічного потенціалу України за обсягами і джерелами фінансування, зокрема інноваційної діяльності, рівнем кадрового забезпечення. Визначення основних чинників, що стримують розвиток науково-технічного потенціалу.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | русский |
Дата добавления | 12.01.2020 |
Размер файла | 26,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ
україна потенціал науковий
Л.В. Левковська, к.е.н., наук. співроб.
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
Проаналізовано сучасний стан науково-технічного потенціалу України за обсягами і джерелами фінансування, зокрема інноваційної діяльності, рівнем кадрового забезпечення, визначені основі чинники, що обумовлюють низьку інноваційну активність, стримують розвиток науково-технічного потенціалу.
На сучасному етапі науково-технічного розвитку, становлення нової соціально-економічної системи в Україні проблеми результативності інноваційної діяльності, а також використання новітніх технологій, стають ключовими з точки зору прогнозування національної довгострокової стратегії розвитку економіки, виводу її з глибокої кризи. Інноваційний розвиток підприємства або регіону має здійснюватися комплексно у всіх напрямах і забезпечувати ефективну та динамічну їх діяльність в умовах ринкової економіки. Необхідність цього зумовлена очевидним спадом виробництва, неплатежами, зниженням життєвого рівня населення, безробіттям, криміналізацією економіки і суспільного життя, занепадом наукового, технічного і виробничого потенціалу.
Серед багатьох проблем розвитку будь-якої країни чільне місце посідає науково-технічний прогрес. Понад 80% зростання валового національного продукту, за даними дослідження західних економістів, пов'язане не з будівельними роботами, а з технологічними нововведеннями.
Найбагатші країни світу обов'язково мають розвинену національну інноваційну систему, а світові країни-лідери оцінюються навіть як цілісні інноваційні суспільства. За останні 50 років 80% технічних інновацій виникло саме у цих країнах.
Основним недоліком науково-технічної політики, що здійснюється в Україні, залишається її недостатня спрямованість на кінцевий результат. Навіть ті незначні кошти, що виділяються, досить часто розпорошуються, не утворюючи матеріально-технічного підґрунтя для стимулів і необхідних організаційно-технологічних умов ефективної діяльності науково-технічного та виробничого потенціалів.
Структурна перебудова економіки України поки що не базується на інноваційній основі. Наукоємність промислового виробництва не перевищує 0,3%, що в 10-20 разів менше світового рівня. Понад 90% продукції, виробленої в Україні, не має відповідного науково-технічного забезпечення. Низький рівень технологій, відсутність стимулів до орієнтації на виробництво високоякісної продукції спричиняють нерентабельність і неконкурентоспроможність більшості продукції промисловості, що не відповідає сучасним вимогам. Частка підприємств, які опікуються підвищенням технічного рівня виробництва в Україні, постійно скорочується.
Основними причинами істотного зниження інноваційної активності є зменшення централізованих капітальних вкладень та відсутність необхідних фінансових ресурсів у більшості регіонів, що обумовлене також втратою амортизаційним фондом функції джерела інвестування, високими рівнями податків і банківських ставок, скороченням питомої ваги довгострокових кредитів тощо.
Аналіз стану і динаміки інноваційної діяльності в Україні свідчить, що у цій сфері склалася критична ситуація, і без вжиття державою термінових заходів національна економіка може втратити навіть той потенціал, який вона сьогодні має. Незначні зрушення в 1999-2001 рр., що видаються державним чиновникам як досягнення окремих позитивних результатів, ознаки економічної стабілізації абсолютно не відповідають можливостям виробничої, науково-технічної, ресурсної сфери в Україні, особливо на початку реформування економіки. І сталося це тому, що, на жаль, модель так званої ринкової економіки, яка впроваджувалася в Україні протягом майже десяти років, не відповідала фундаментальними вимогами сучасної економіки: її органічному поєднанню з ринком на основі всебічного використання наукових знань і новітніх технологій. Виникло стереотипне уявлення про те, що основний зміст перехідної економіки полягає лише в ліквідації планової системи і заміні її ринком.
Зміни, що сталися в науковій системі України протягом 1995-2001 рр., в основному відповідають умовам державної консервативної політики, яка не надає пріоритетності науковій та інноваційній сферам в системі державної підтримки. Наслідком реалізації такої політики є відставання України від держав, які здійснюють прогресивну або наступальну науково-технічну політику.
За цей період загальна кількість організацій, що виконують НДДКР, суттєво не змінилася (табл. 1).
Таблиця 1 - Організації, що виконують наукові та науково-технічні роботи, 1996-2001 рр.
Назва організації |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
|
Всього |
1435 |
1450 |
1518 |
1501 |
1490 |
1479 |
|
Самостійні науково-дослідні організації |
682 |
724 |
784 |
787 |
821 |
828 |
|
Самостійні конструкторські організації |
291 |
275 |
274 |
245 |
207 |
198 |
|
Проектні та проектно-пошукові організації |
58 |
53 |
53 |
60 |
57 |
50 |
|
Вищі навчальні заклади |
153 |
153 |
158 |
160 |
160 |
163 |
|
Дослідні заводи |
17 |
12 |
11 |
13 |
16 |
17 |
|
Науково-дослідні та конструкторські підрозділи на промислових підприємствах |
109 |
97 |
97 |
93 |
85 |
80 |
|
Інші самостійні організації |
125 |
136 |
141 |
142 |
144 |
143 |
У структурі організацій сфери науки зросла кількість самостійних науково-дослідних організацій та вищих навчальних закладів і, навпаки, зменшилася кількість науково-дослідних та конструкторських організацій. Останнє пов'язане перш за все з нестачею фінансування у промисловості й зменшенням обсягів НДДКР.
Так, найбільша частка організацій, що виконували наукові дослідження і розробки в 2001 р., припадала на галузевий сектор - 64%, майже 20% - на академічний, 10%- на вузівський і 6% - на заводський.
У галузях технічних наук НДДКР виконували понад 60% організацій, сільськогосподарських - 13%, медичних і у сфері будівництва - по 5%. Із загальної кількості цих організацій 25% підпорядковувалося Мінмашпрому України, понад 13%-Національній академії наук України, 10%- Українській академії аграрних наук, 9% - Міністерству освіти України.
За формами власності переважає державна, до якої належать понад 70% закладів, до недержавної - 28% організацій, що виконують НДДКР.
Територіально більшість наукових організацій розміщена у промислово розвинених регіонах країни: м. Києві - понад 20%, Харківській області -14,1%, Донецькій -7,7%, Дніпропетровській - 6,6% їх загальної кількості. Майже 50% науково-технічного потенціалу зосереджена у чотирьох областях.
Варто зазначити, що, не дивлячись на значне скорочення фінансування науково-дослідних робіт, кадровий потенціал України ще не втратив своєї значущості (табл. 2).
Але зауважимо, що найбільший контингент вчених-докторів наук при розподілі їх за віком припадає на групу від 61 до 70 років (3950 осіб, або близько 40%), а кандидатів наук - від 40 до 50 років (16620 осіб).
У 2001 р. посилилася еміграція наукових кадрів з України: за кордон виїхало 139 наукових працівників вищої кваліфікації.
Таблиця 2 - Кадровий склад наукового потенціалу України за роками
Наукове звання, науковий ступінь |
Фахівці, що мають науковий ступінь |
||||||||
доктори наук |
кандидати наук |
||||||||
1995 |
1999 |
2000 |
2001 |
1995 |
1999 |
2000 |
2001 |
||
Всього |
9759 |
10233 |
10339 |
10603 |
57610 |
59547 |
58741 |
60647 |
|
Академіки |
1224 |
1407 |
1433 |
1458 |
389 |
445 |
427 |
433 |
|
Члени-кореспон-денти |
451 |
518 |
519 |
540 |
476 |
532 |
532 |
542 |
|
Професори |
5369 |
5281 |
5193 |
5418 |
877 |
909 |
894 |
914 |
|
Доценти |
1373 |
1726 |
1909 |
1939 |
24602 |
24007 |
22982 |
23611 |
|
Старші наукові співробіт-ники |
2198 |
2270 |
2219 |
2222 |
8037 |
7151 |
6565 |
6527 |
Кадровий потенціал у галузі наукових досліджень може себе позитивно проявити лише при достатньому фінансуванні, особливо в промисловості.
Сьогодні фінансування інноваційної діяльності не можна назвати достатнім. Так, із Держбюджету виділено: в 1998 р. -1,7%, 1999 -10,1%, 2000 - 0,4%, в 2001 - 2,8% від загального обсягу інновацій. З місцевих бюджетів кошти на інноваційні потреби майже не виділяються.
Основним джерелом інвестування інноваційної діяльності є власні кошти промислових підприємств, які у 2001 р. становили 83,9% загального обсягу (табл. 3).
Таблиця 3 - Розподіл обсягу фінансування інноваційної діяльності в промисловості за роками у фактичних цінах
Джерело |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
|||||
Млн. грн. |
Відсоток від загального обсягу |
Млн. грн. |
Відсоток від загального обсягу |
Млн. грн. |
Відсоток від загального обсягу |
Млн. грн. |
Відсоток від загального обсягу |
||
Всього |
1175,8 |
100,0 |
1173,4 |
100,0 |
1757,1 |
100,0 |
1971,4 |
100,0 |
|
У тому числі за рахунок Держбюджету |
19,8 |
1,7 |
118,4 |
10,1 |
7,7 |
0,4 |
55,8 |
2,8 |
|
місцевих бюджетів |
... |
... |
... |
... |
1,8 |
0,1 |
2,6 |
0,1 |
|
власних коштів |
888,0 |
75,5 |
813,8 |
69,3 |
1399,3 |
79,6 |
1654,0 |
83,9 |
|
коштів інвесторів вітчизняних |
5,2 |
0,5 |
6,6 |
0,6 |
49,4 |
2,8 |
34,9 |
1,8 |
|
іноземних держав |
144,9 |
12,3 |
88,8 |
7,6 |
133,1 |
7,6 |
58,6 |
3,0 |
|
інших джерел |
117,9 |
10,0 |
145,8 |
12,4 |
165,8 |
9,5 |
165,5 |
8,4 |
Щодо напрямів інноваційних витрат, то 63,1% їх у 2001 р. припадала на придбання засобів виробництва.
На одержання прав на патенти, ліцензії, моделі, ноу-хау фінансів не вистачає. Кількість підприємств, що впроваджують інновації, майже не змінюється. Основні витрати їх спрямовані на придбання засобів виробництва, маркетинг і рекламу. Безпосередньо на дослідницькі роботи виділяється все менше коштів. Так, у 2001 р. вони становили лише 171,7 млн. грн., або 8,7% від загальних інноваційних витрат.
Таблиця 4 - Створення зразків нових типів техніки в Україні за видами за роками, одиниць
Вид техніки |
1990 |
1995 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
|
Всього |
593 |
498 |
335 |
268 |
266 |
335 |
365 |
|
Машини, устаткування, апарати, всього |
481 |
435 |
304 |
253 |
242 |
300 |
321 |
|
Енергетичне устаткування |
7 |
9 |
6 |
4 |
4 |
3 |
7 |
|
Електротехнічне устаткування |
88 |
62 |
60 |
60 |
45 |
63 |
60 |
|
Металорізальні верстати |
66 |
10 |
4 |
2 |
7 |
2 |
2 |
|
Ковальсько-пресове устаткування |
5 |
5 |
7 |
3 |
2 |
4 |
- |
|
Металургійне та ливарне устаткування |
11 |
9 |
3 |
6 |
- |
13 |
12 |
|
Гірничошахтне устаткування |
12 |
23 |
17 |
4 |
15 |
19 |
40 |
|
Транспортне та підйомно-транспортне устаткування |
4 |
8 |
1 |
5 |
5 |
6 |
3 |
|
Спеціалізовані автомобілі |
14 |
18 |
4 |
13 |
9 |
10 |
16 |
|
Трактори та автотракторне устаткування |
4 |
2 |
2 |
4 |
5 |
7 |
3 |
|
Сільськогосподарські машини |
38 |
45 |
31 |
15 |
12 |
17 |
24 |
|
Хімічне та насосно-компресорне устаткування |
30 |
48 |
37 |
24 |
31 |
46 |
23 |
|
Будівельні та дорожні машини |
5 |
9 |
4 |
7 |
3 |
3 |
6 |
|
Деревообробне та целюлозно-паперове устаткування |
7 |
4 |
5 |
- |
3 |
2 |
1 |
|
Устаткування для легкої промисловості |
1 |
3 |
3 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
Устаткування для харчової промисловості |
38 |
24 |
24 |
17 |
15 |
12 |
15 |
|
Технологічне устаткування для торгівлі та громадського харчування |
7 |
7 |
- |
1 |
2 |
8 |
2 |
|
Апаратура та устаткування засобів зв'язку |
27 |
18 |
13 |
8 |
11 |
8 |
11 |
|
Електронна техніка |
20 |
15 |
5 |
4 |
3 |
6 |
6 |
|
Медична техніка |
8 |
19 |
13 |
1 |
7 |
2 |
3 |
|
Інше устаткування |
89 |
97 |
65 |
74 |
62 |
68 |
83 |
|
Прилади та засоби автоматизації, всього |
112 |
63 |
31 |
15 |
24 |
35 |
44 |
|
Прилади контролю та регулювання технологічних процесів |
53 |
37 |
13 |
8 |
5 |
5 |
6 |
|
Електровимірювальні прилади |
25 |
3 |
4 |
3 |
- |
10 |
10 |
|
Засоби обчислювальної техніки |
9 |
5 |
3 |
3 |
6 |
6 |
2 |
|
Інші прилади |
25 |
18 |
11 |
1 |
13 |
14 |
26 |
У 2000-2001 рр. спостерігається пожвавлення в галузі створення зразків нових типів техніки: у 1999 р. цей показник становив 216 зразків (у 1990 р. - 593), у 2001 р. - 355, а в 2001 р. - 365. Основну їх кількість складає устаткування, машини та апарати (табл. 4).
У 2001р. дещо активізувалася діяльність із впровадження нових технологій та освоєння нових видів продукції.
Але якщо в 1991 р. маловідходних і ресурсозберігаючих технологічних процесів впроваджено 1825, то у 2001 р. - лише 469. Тим часом Україна перебуває в стадії переходу на модель сталого розвитку.
Освоєння нових видів продукції значно підвищилося у 2001 р. і становило 19481 найменувань проти 9822 у 1996 р.
Отже, науково-технічний потенціал України досить високий та стримується лише недостатнім фінансування як з боку держави, так і окремих підприємств.
Аналіз інноваційної діяльності за формами власності дозволяє зробити висновок про недосконалість приватизаційної стратегії. Впровадження інновацій на приватизованих підприємствах не активізувалось. Так, у 1998 р. їх впроваджували лише 0,1% загальної кількості приватних підприємств (проти 47,1% на державних підприємствах, 52,8% - з колективною формою власності). Інноваційна стратегія розробляється переважно на державних та колективних підприємствах. Важливою умовою забезпечення конкурентоспроможності є рівень освіти і кваліфікації населення, стан фундаментальних розробок, структура НДДКР та ступінь впроваджень нововведень у виробництво.
Як свідчить практика, іноземний капітал не спроможний реструктуризувати господарство нашої країни (за рахунок іноземних інвестицій фінансувалося 10-12% інноваційної діяльності).
Під час ринкової трансформації суспільної системи спостерігається різке падіння впровадження інновацій.
До основних факторів, що стримували у базовому періоді інноваційну активність, за визнанням обстежених Держкомстатом підприємств, відносяться: відсутність коштів у замовника продукції - 46,1%; високі кредитні ставки банків - 38,8%; відсутність власних коштів - 37,8%; недосконалість законодавчої бази - 37,1%.
Незважаючи на складні умови, вченими України в 2001 р. отримано низку наукових результатів, у тому числі світового рівня, з окремих сучасних напрямів математики, фізики, наук про життя. Виконано важливі роботи в галузях інформатики, механіки, хімії, матеріалознавства, підготовлено фундаментальні праці з актуальних проблем суспільних і гуманітарних наук, зокрема державотворення. Значна частина розробок вчених-економістів виконувалася на замовлення урядових структур і спрямовувалася на наукове обґрунтування переходу країни до соціально орієнтованого ринкового господарства. Однак загальна кількість закінчених і прийнятих замовником розробок ще незначна.
Важливою складовою інноваційної діяльності є розвиток винахідництва і патентно-ліцензійної справи.
Державна стратегія виживання науки, прийнята ще на початку створення самостійної національної наукової системи, виявилася хибною і не здатною забезпечити необхідні якісні зміни в науці, органічне залучення інноваційних процесів в економіку.
Усе це обумовлює гостру потребу змінити державну політику в науково-технічній та інноваційній сферах. Для здійснення конкретних заходів у цьому напрямі розроблена Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України, ухвалена Постановою Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. № 916-ХIV. Вона визначає, що науково-технічний та інноваційний розвиток є необхідною складовою задоволення широкого комплексу національних інтересів держави, конкретизує сучасні головні цілі й пріоритети науково-технологічного та інноваційного розвитку, необхідні для цього кадрові, фінансові й територіальні ресурси, пропонує шляхи удосконалення організаційного, економічного, соціального й інших механізмів функціонування наукової та інноваційної систем. Однак це потребує значних зусиль на регіональному, середньому і мікроструктурному рівнях, систематичного дослідження сучасних проблем розвитку науки та технологій, пов'язаних з переходом країни до інноваційної моделі економічного розвитку, розробки конкретної програми дій, забезпечення на цій основі умов для докорінного підвищення можливостей нашої країни у створенні та використанні нових знань і технологій, всього того, що ми розуміємо під інноваційною діяльністю.
SUMMARY
In this article the condition and prospects of development of scientific and technical potential of Ukraine is investigated. The factors of influence on scientific and technical potential are studied.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність науково-технічного потенціалу України, його сучасний стан, ефективність використання, негативні тенденції розвитку та вплив на економічне становище держави. Основні причини спаду економічного розвитку країни та шляхи покращення ситуації.
реферат [81,7 K], добавлен 18.03.2011Науково-технічний прогрес, його сутнісно-змістова характеристика. Аналіз технічного потенціалу підприємства. Напрямки підвищення ефективності інноваційної діяльності на ВАТ "Колос". Порівняльна характеристика підприємств на базі показників їх діяльності.
курсовая работа [69,1 K], добавлен 25.06.2015Поняття та склад потенціалу національної економіки. Відмінні риси природно-ресурсного, демографічного та трудового, науково-технічного, інформаційного, виробничого, екологічного, зовнішньоекономічного потенціалу. Показники економічного потенціалу країни.
презентация [2,4 M], добавлен 01.11.2012Особливості впливу інноваційної діяльності на розвиток економіки. Венчурне фінансування науково-інноваційної діяльності, перспективи розвитку в Україні. Місце етапу науково-технічної підготовки виробництва. Підвищення конкурентоспроможності підприємств.
методичка [43,8 K], добавлен 23.04.2015Характерна риса науково-технічного прогресу. Науково-технічний прогрес як економічна категорія. Основні завдання (функції) науково-технічного прогресу. Компоненти територіальних соціально-економічних систем. Сучасний етап розвитку продуктивних сил.
реферат [27,4 K], добавлен 28.12.2009Основні напрями науково–технічного прогресу в ресторанному бізнесі. Сутність вдосконалення форм праці. Характеристика ресторану готелю "Александровский". Заходи, що застосовуються для підвищення ефективності діяльності ресторанного підприємства.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 24.10.2013Характеристика категорії "фінансовий потенціал регіону" на основі імматеріального, ресурсного та системного підходів. Визначення релевантних складових фінансового потенціалу регіонів України з урахуванням функціональної ознак, алгоритм кількісної оцінки.
статья [1,2 M], добавлен 17.05.2014Поняття та зміст інноваційних процесів. Науково-технічний прогрес. Організаційний розвиток, його зміст, форми та визначення. Стан вітчизняного науково-виробничого комплексу і оцінка його інноваційного потенціалу. Міжнародне співробітництво підприємств.
курсовая работа [115,4 K], добавлен 15.11.2012Розвиток національної зовнішньої торгівлі та логістичних систем внутрішніх перевезень. Передумови формування та шляхи забезпечення реалізації транзитного потенціалу України. Підвищення інвестиційної привабливості об’єктів транспортної інфраструктури.
курсовая работа [48,7 K], добавлен 08.06.2017Аналіз наукового потенціалу, який одержала Україна після набуття нею незалежності. Недостатість фінансування наукової сфери країни. Зниження інноваційної активності промислових підприємств. Заходи, спрямовані на зміну державної науково-технічної політики.
реферат [22,3 K], добавлен 24.09.2010Стратегічні інтереси України в Каспійському регіоні. Шляхи підвищення ефективності енергетичного потенціалу щодо транспортування нафти й газу в інші країни. Розвиток нафтопровідної системи. Проблеми та механізми реалізації транзитного потенціалу держави.
реферат [309,4 K], добавлен 29.05.2016Сутність виробництва. Характеристика товарного виробництва. Зміна місця і ролі людини у виробництві в процесі науково-технічного прогресу. НТП - як основа розвитку виробництва і зниження його потенціальної небезпеки.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 20.12.2003Теоретичні аспекти інноваційного потенціалу промисловості. Сучасний стан інноваційного потенціалу промисловості України. Проблеми впровадження інновацій на підприємствах, шляхи їх вирішення. Формування механізму використання інноваційного потенціалу.
курсовая работа [84,4 K], добавлен 06.03.2014Суть та засади здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності, роль та значення науково-технічного прогресу. Класифікація економічної ефективності та види економічних ефектів. Реінжиніринг як важливий напрямок інноваційної діяльності на підприємстві.
курсовая работа [414,7 K], добавлен 15.05.2011Сутність і значення авіакосмічної промисловості в розвитку господарства сучасного світу, його структура та головні елементи. Вплив науково-технічного та інноваційного фактору на розвиток авіакосмічної промисловості, аналіз її регіональних особливостей.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 02.01.2014Оцінка тенденцій розвитку металургійної галузі. Дослідження виробничо-господарського потенціалу металургійних підприємств України в умовах економічної кризи й ведення антитерористичних дій на сході країни. Напрямки підвищення їх конкурентоспроможності.
статья [33,4 K], добавлен 13.11.2017Науково-технічний прогрес (НТП): роль та значення. Напрями застосування, методи управління і стимулювання НТП. Аналіз та пропозиції щодо інноваційної діяльності України. Розробка заходів для розвитку холоднопрокатного цеху за рахунок впровадження НТП.
курсовая работа [85,3 K], добавлен 07.08.2010Розрахунок вартісної оцінки персоналу. Аналіз потенціалу підприємства графоаналітичним методом "Квадрат потенціалу". Визначення довжини векторів виробничого, організаційного та маркетингового потенціалу. Характеристика стадій життєвого циклу організації.
контрольная работа [447,7 K], добавлен 15.07.2010Визначення місця соціально-економічної політики в управлінні розвитком фармацевтичного підприємства, дослідження структури його соціально-економічного потенціалу. Діагностика існуючого рівня соціально-економічного потенціалу і розвитку ЗАТ "Біолік".
дипломная работа [1,8 M], добавлен 07.07.2011Вивчення поняття та основних показників якості продукції на підприємстві, її стандартизації та сертифікації. Розробка алгоритму планування матеріально-технічного забезпечення виробництва. Розгляд видів запасів та методів регулювання їхніх розмірів.
курсовая работа [52,7 K], добавлен 01.03.2010