Економіка підприємства та організація виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економіка підприємства та організація виробництва

Складовою частиною системи фінансово-економічної самостійності і механізму недопущення банкрутства на підприємстві є система фінансово-економічної діагностики. Достовірна оцінка фінансового стану підприємства дуже важлива для формування правильних висновків та прийняття адекватних рішень.

Існує два підходи до оцінки фінансово-економічного стану підприємства та діагностики банкрутства - це якісні і кількісні методи. Головною проблемою є те, що основна маса цих методів є розробками західних економістів. Вони створювалися для західних компаній. Вітчизняні ж аналітики намагаються використовувати їх в оригінальному вигляді, аналізуючи підприємства України, тому досить часто отримують результати, що не повною мірою відповідають реальному їх становищу, тобто не враховується специфіка економічної системи України.

І якщо в якісних методиках досить лише трохи уточнити ряд критеріїв і підкорегувати оцінну вагомість, то щодо кількісних - труднощі набагато серйозніші.

Причому головними проблемами, на наш погляд, є непідготовленість західних методик до умов України і недосконалість методології в коефіцієнтному аналізі фінансового стану підприємства як відправної точки свого роду базису для формування оцінних значень для моделей, інтегральних оцінок і т.д.

Основні недоліки сконцентровані не в самому розрахунку коефіцієнтів (формули показували свою ефективність у різні періоди часу в різних країнах, а головне є логічно й економічно обґрунтованими), а в нормативно закріплених орієнтирах для них. Тобто існують деякі межі, перебування в яких того чи іншого коефіцієнта вважається нормою для підприємства, однак дані нормативи розраховувалися для країн з розвиненою ринковою економікою. В умовах України їх використання може бути недостатньо аргументованим. Крім того, не враховуються галузеві особливості, що можуть кардинально змінювати оцінку того самого фінансового коефіцієнта залежно від того, у якій галузі народного господарства функціонує підприємство.

На наш погляд, принаймні в досить мінливих економічних умовах України нормативи коефіцієнтів повинні переглядатися щонайменше один раз у п'ять років, доти, поки економіка й економічні умови не стабілізуються.

Отже, першочерговою задачею, на нашу думку, є уточнення нормативів за ключовими коефіцієнтами фінансового аналізу, а також розроблення нормативів по окремих галузях народного господарства.

Для виконання поставлених задач нами були відібрані дані по 70 підприємствам з 7 галузей народного господарства України (важка промисловість, легка промисловість, хімічна промисловість, машинобудування, підприємства зв'язку і транспорту, енергетичної і нафтової промисловості).

Для того щоб дані й отримані результати були досить об'єктивними і статистично значущими, ми взяли форми фінансових звітностей (баланс, звіт про фінансові результати) підприємств за період 3-4 років починаючи з 2000 і закінчуючи 2004 роком. Саме цей період, на наш погляд, найбільш об'єктивно відбиває той етап економічного розвитку, на якому перебуває Україна на сьогоднішній день.

Отже, загалом базою аналізу стали понад 500 річних форм звітності підприємств України, що дозволяє розраховувати на достатній ступінь достовірності результатів і їх відповідність загальній ситуації в Україні.

Наступною важливою проблемою є вибір системи показників, яка б максимально точно відображала всі аспекти фінансово-економічної діяльності підприємства, як-то ефективність, прибутковість, захищеність і кредитоспроможність, ділова активність і т.д.

Залежно від мети, періодичності фінансового аналізу, його об'єкта і результатів були розроблені цілі комплекси аналітико-оцінних показників, зокрема показники оцінки майнового стану підприємств, прибутковості, ліквідності, платоспроможності, кредитоспроможності, фінансової стійкості і стабільності, ділової активності, акціонерного капіталу і т.п.

Слід зазначити, що для спрощення роботи аналітиків, а також зважаючи на те, що деякі показники багато в чому дублюють один одного, варто скоротити кількість аналізованих коефіцієнтів до мінімуму - у межах 7-10 позицій.

Отже, спробуємо з усього різноманіття фінансових коефіцієнтів відібрати деякий набір показників, який би комплексно оцінював фінансовий стан підприємства як з погляду ризиків, так і ефективності діяльності, причому особливу увагу слід звернути на показники фінансової стійкості підприємства, оскільки саме вони є визначальними для діагностики банкрутства.

Для цього розглянемо кожну з перелічених вище груп показників окремо і виберемо ті з них, що найбільш повно відповідають нашим аналітичним потребам.

Для оцінки майнового стану підприємства вчені рекомендують використовувати такі п'ять показників:

- суму господарських засобів, що є в розпорядженні підприємства;

- питому вагу активної частини основних засобів;

- коефіцієнт зносу основних засобів;

- коефіцієнт оновлення основних засобів;

- коефіцієнт вибуття основних засобів.

Оскільки вибір коефіцієнтів здійснюється для побудови методики аналізу саме українських підприємств (у такий спосіб обмежуємо спектр її дії, але підвищуємо якість її роботи для України), то, на наш погляд, найбільш прийнятним з п'яти перелічених вище показників є коефіцієнт зносу основних засобів, оскільки він є одним з найбільш проблемних показників по підприємствах України, а динаміка його значень багато в чому розкриває зміни в інших запропонованих показниках (коефіцієнт відновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів).

Обов'язковою і важливою складовою фінансового аналізу повинна бути оцінка показників рентабельності підприємства. Таку оцінку пропонується здійснювати за такими показниками:

- рентабельність продажів;

- рентабельність основної діяльності;

- рентабельність основного капіталу;

- рентабельність власного капіталу;

- період окупності власного капіталу;

- рентабельність усього капіталу підприємства;

- рентабельність активів.

На наш погляд, такими, що найкраще задовольняють наші потреби, є показник рентабельності активів, оскільки дає загальну картину за ступенем прибутковості діяльності, причому в масштабах усього підприємства, а не окремих складових його діяльності.

Для детальної оцінки ліквідності, платоспроможності і кредитоспроможності підприємства рекомендують використовувати більш широке поле показників, ніж для оцінки майнового стану і прибутковості. Розглянемо показники, призначені для цієї мети:

- величина власних оборотних коштів;

- маневреність власних оборотних коштів;

- коефіцієнт покриття поточний;

- коефіцієнт покриття загальний;

- коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності;

- коефіцієнт платоспроможності;

- частка оборотних коштів в активах;

- частка виробничих запасів у поточних активах;

- частка власних оборотних коштів у покритті запасів;

- коефіцієнт покриття запасів;

- коефіцієнт критичної ліквідності;

- період інкасації дебіторської заборгованості;

- тривалість кредиторської заборгованості;

- коефіцієнт поточної заборгованості;

- співвідношення грошових потоків і заборгованості кредиторам;

- коефіцієнт автономії (незалежності);

- коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів;

- співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів.

Ключовими показниками, на нашу думку, є такі: коефіцієнт покриття загальний, коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, оскільки вони, з одного боку, характеризують загальну захищеність підприємства, а з іншого - найменше залежать від особливостей діяльності того чи іншого підприємства та локальних і незначних флуктуацій у структурі балансу.

Найбільш цікавим, з погляду економічної безпеки підприємства й оцінки ступеня захищеності від зовнішніх фінансових ризиків, є коефіцієнт платоспроможності, оскільки саме він дає уявлення про ступінь теоретичної спроможності виконувати підприємством свої зобов'язання у разі настання певних негативних подій, тобто дає загальну характеристику захисним фінансовим резервам підприємства.

Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану підприємств є показники ділової активності. Виділяють такі:

- загальна оборотність капіталу;

- коефіцієнт оборотності активів;

- оборотність мобільних засобів;

- оборотність матеріальних оборотних коштів;

- оборотність готової продукції;

- оборотність дебіторської заборгованості;

- середній термін обороту дебіторської заборгованості;

- оборотність кредиторської заборгованості;

- середній строк обороту кредиторської заборгованості;

- фондовіддача основних необоротних активів;

- оборотність власного капіталу.

Оскільки значення більшості наведених вище показників багато в чому визначаються специфікою діяльності того чи іншого підприємства, його відносинами з контрагентами, на наш погляд, для аналізу доцільно взяти коефіцієнт оборотності активів, оскільки він дає загальну картину ефективності використання активів, а для того щоб дещо конкретизувати цей показник, нами було вирішено застосувати також коефіцієнт фондовіддачі основних засобів, оскільки ключовою статтею активів балансу підприємства є його основні засоби, а, отже, ефективність саме їх використання необхідно оцінити та проаналізувати при аналізі ефективності діяльності підприємства.

Крім того, західні аналітики рекомендують застосовувати показники, що аналізують акціонерний капітал і ефективність його використання:

- прибутковість акцій;

- дохід на звичайну акцію;

- цінність акції;

- рентабельність акції;

- дивідендний дохід;

- коефіцієнт котирування акцій.

Ми вважаємо, що на сьогоднішній день занадто мало українських підприємств приділяють належну увагу своїм акціонерам, а в умовах нерозвиненого вторинного фондового ринку про такі речі, як ринкова ціна акції, можна говорити дуже умовно. Тому зараз використання даних показників у фінансовому аналізі українських підприємств недоцільно.

Таким чином, на основі проведеного аналізу показників фінансового стану підприємства, наш вибір можна подати у вигляді двох таблиць. В першій з них представлені показники ефективності (табл. 1), а в другій - захищеності або фінансової стійкості підприємства (табл. 2).

Таблиця 1 - Ключові показники аналізу ефективності діяльності підприємства

Коефіцієнт	Формула розрахунку	Економічний зміст	Поточне нормативне значення
	чисельник	знаменник
Коефіцієнт зносу основних засобів	Сума зносу основних засобів	Балансова вартість основних засобів	Коефіцієнт зносу показує, яка частина вартості основних засобів була списана на витрати виробництва у попередніх періодах. Характеризує ступінь зношеності основних засобів підприємства	Високий коефіцієнт зносу основних засобів свідчить про зношеність виробничих фондів
Фондовіддача основних засобів	Вартість зробленої продукції за звітний період	Балансова вартість основних засобів	Характеризує ефективність використання основних засобів	Підвищення фондовіддачі є позитивним моментом
Рентабельність активів	Чистий прибуток	Середня вартість активів за період	Показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи. Дозволяє визначити ефективність використання активів підприємства. Використовується для оцінки інвестиційних рішень і прибутковості підприємства	Більше 0
Коефіцієнт оборотності активів	Дохід	Середня вартість активів за період	Визначає потенціал компанії з одержання доходу при існуючих інвестиціях і структурі капіталу	Позитивна динаміка

Таблиця 2 - Ключові показники аналізу захищеності підприємства

Коефіцієнт	Формула розрахунку	Економічний зміст	Поточне нормативне значення
	чисельник	знаменник
Коефіцієнт покриття загальний	Поточні активи	Короткострокові зобов'язання	Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань. Він характеризує достатність оборотних коштів для погашення своїх боргів	Критичне значення дорівнює 1. Значения дорівнює 1-1.5 свідчать про те, що підприємство вчасно ліквідовує свої борги. Зростання показника вище 2 свідчить про неефективне управління коштами , що може негативно відбитися на прибутковості
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів	Середня вартість заборго-ваності за період	Середня вартість власного капіталу за період	Визначає співвідношення загальної заборгованості і власного капіталу	Менше 1
Коефіцієнт плато-спроможності	Виторг від реалізації	Витрати	Показує, наскільки через негативні фактори, можуть бути скорочені надходження коштів, щоб при цьому була можливість здійснювати необхідні платежі	Значення даного коефіцієнта не повинне бути менше 1

І ще кілька слів з методології аналізу. В його основу покладено розрахунок коефіцієнтів за даними фінансової звітності підприємств із подальшою обробкою результатів засобами описової статистики. Причому до здійснення описової статистики робиться вибірка репрезентативних значень чи, швидше, відсіювання нерепрезентативних. Ця вибірка здійснювалась нами вручну шляхом відсіювання нетипових значень, як правило, це 2-3 значення, що найбільш сильно відрізняються як у більшу, так і в меншу сторону.

Перш ніж розпочати аналіз отриманих результатів, відмітимо наступне. Ще до розрахунку фінансово-економічних коефіцієнтів по підприємствах у нас були серйозні побоювання щодо ступеня розкиду результатів і репрезентативності даних фінансової звітності, особливо по галузях, що пов'язане з частими перекручуваннями даних бухгалтерської звітності підприємствами з метою оптимізації податкових платежів. У результаті могла не підтвердитися гіпотеза про рівномірний розподіл значень фінансово-економічних коефіцієнтів, що призвело б до низької якості результатів проведеного аналізу.

Однак отримані вибірки виявилися досить якісними, за деякими коефіцієнтами окремих галузей (енергетичної, машинобудування) доводилося застосовувати мінімальну фільтрацію, оскільки розкид значень був дуже незначний.

Взагалі слід відзначити, що в середньому близько 2/3 значень припадало на досить вузьку (в плані розміру діапазону змін) групу значень, таким чином, отримані середні значення відповідають реальним середнім значенням по галузях.

Середні значення основних фінансово-економічних коефіцієнтів у розрізі галузей подані в таблицях 3 і 4.

Таблиця 3 - Середні значення ключових коефіцієнтів ефективності діяльності по галузях промисловості України

Галузь промисловості	Коефіцієнт
	Коефіцієнт зносу основних засобів	Фондовіддача основних засобів	Рентабельність активів	Коефіцієнт оборотності активів
Легка	0.28	2.77	0.01	1.16
Хімічна	0.52	1.56	0.04	0.72
Машинобудування	0.49	0.94	-0.02	0.37
Нафтова	0.46	2.81	0.02	1.01
Важка промисловість	0.58	3.04	0.07	1.18
Енергетика	0.55	1.74	-0.03	0.69
Транспорт	0.49	1.12	0.02	0.76
Нормативні значення	менше 0,5	більше 0	більше 0,05	більше 0

Щодо параметрів описової статистики й отриманих результатів, у середньому стандартна помилка обчислення не перевищує 10%, що пов'язано з деякою обмеженістю вибірки (30-40 значень за окремим коефіцієнтом в галузі), а також "викидами" значень по окремих підприємствах. На наш погляд, така похибка не робить результати аналізу нерепрезентативними.

Стандартне відхилення дозволяє формувати діапазон зміни показника.

Таблиця 4 - Середні значення ключових коефіцієнтів фінансової стійкості по галузях промисловості України

Галузь промисловості	Коефіцієнт
	Коефіцієнт покриття загальний	Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів	Коефіцієнт платоспроможності	Коефіцієнт фінансової стійкості
Легка	1.08	1.41	1.02	1.10
Хімічна	1.56	0.39	1.09	3.44
Машинобудування	1.67	1.03	0.94	1.78
Нафтова	1.45	1.32	1.07	2.07
Важка промисловість	1.56	0.97	1.10	2.19
Енергетика	0.84	1.79	0.95	0.70
Транспорт	2.17	0.24	1.06	4.46
Нормативні значення	1.0-1.5	менше 1	більше 1	більше 1

Мінімум і максимум - відповідно найменше і найбільше значення коефіцієнта у вибірці, а інтервал - різниця між ними. Кількість аргументів - кількість показників у вибірці, що залишились після фільтрації. Нагадаємо, що метою фільтрації було відсівання значень "випадкових викидів".

Тепер кілька слів про отримані результати по окремих галузях і за середніми значеннями основних фінансово-економічних коефіцієнтів у розрізі галузей.

Розкид середніх значень коефіцієнтів по галузях досить значний, що підтверджує наше припущення про необхідність розрахунку середньогалузевих значень, а не тільки середніх показників по всій промисловості України в цілому.

Частина коефіцієнтів укладається в нормативні значення, але основна їх маса, як і передбачалося нами, відрізняється від них у кращу, але частіше в гіршу сторону. Зараз проаналізуємо кожний з коефіцієнтів окремо.

Почнемо з коефіцієнта зносу основних засобів. Більшість підприємств України (за винятком підприємств легкої промисловості України) перевищує чи перебуває в критичній зоні значень щодо нормативу даного показника. Підприємства хімічної, енергетичної і важкої промисловості використали свої основні фонди більш ніж на половину (по окремих підприємствах цей показник перевищує 70-80%), що є, без сумніву, негативним явищем. Також негативна ситуація складається на підприємствах нафтової промисловості, машинобудування, зв'язку і транспорту (їхні значення дуже близькі до 50%). Єдиною із семи аналізованих галузей, у якій ситуація зі зношенням основних засобів далека від критичної, є легка промисловість.

Значення коефіцієнта фондовіддачі основних засобів розподілені вкрай нерівномірно по галузях, що пов'язане в першу чергу зі специфікою виробничої діяльності підприємств різних галузей. Щоправда, певне здивування викликало лідирування з цього показника важкої промисловості (3,04), специфіка виробничої діяльності якої припускає значну частку в балансі основних засобів і відповідно їх низьку фондовіддачу. Однак завдяки максимальному значенню середньої рентабельності в цій галузі коефіцієнт фондовіддачі такий великий.

Також значну фондовіддачу мають підприємства нафтової і легкої промисловості (2,8 і 2,77 відповідно). Відносно низьку фондовіддачу мають підприємства машинобудування, а також підприємства зв'язку і транспорту (0,94 і 1,12 відповідно).

Скажемо кілька слів про коефіцієнт, що характеризує рентабельність активів. Небажання підприємств України платити податок на прибуток, а якщо і платити, то по мінімуму, призвело до того, що у фінансовій звітності підприємства бажають у графі «чистий прибуток» мати нульові чи від'ємні значення. Це, а також те, що ще не цілком закінчився перехід підприємств на ринкове ведення справ (з усіма особливостями господарської діяльності, що випливають, і відповідного її відображенням у фінансовій звітності) пояснює гранично низький рівень рентабельності активів у всіх галузях. У деяких з них (машинобудування й енергетика) цей коефіцієнт навіть приймає негативні значення (-0,02 і -0,03 відповідно). В інших же галузях рівень рентабельності не перевищує 5%, за винятком важкої промисловості, де середній показник дорівнює 7%.

Що стосується останнього з розглянутих нами коефіцієнтів ефективності діяльності підприємства, а саме коефіцієнта оборотності активів, варто сказати, що його значення розподілені в діапазоні 0,7-1,1 більш-менш рівномірно, за винятком тільки підприємств машинобудування (0,37). Лідерами ж є важка і легка промисловість (1,18 і 1,16).

Далі проаналізуємо показники захищеності. Почнемо із загального коефіцієнта покриття. Діапазон його зміни в розрізі галузей досить широкий: від 0,84 - в енергетиці (що, безумовно, недостатньо і характеризує ситуацію з ліквідністю на підприємствах галузі негативно) до 2,17 - у підприємств зв'язку і транспорту (що також не дуже добре, тому що може свідчити про неефективне використання наявних ресурсів). Проте основна маса значень розподілена більш-менш рівномірно і коливається в межах 1,5, як правило, перевищуючи її, що з погляду ступеню захищеності все-таки набагато більш позитивно, ніж, скажімо, значення коефіцієнта нижче 1.

Значення коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів розподілені дуже нерівномірно між галузями з досить великою амплітудою розкиду: від мінімуму в 0,24 по підприємствах зв'язку і транспорту до 1,79 - в енергетиці. І якщо перебування значень даного показника в зоні мінімумів чи, принаймні, менше 1 (0,39 - хімічна і 0,97 - важка промисловість), це можна розцінювати як позитивну характеристику ступеня їхньої захищеності, то наближення показників до зони максимумів та й навіть просте перевищення одиниці уже є негативною характеристикою. На жаль, саме це спостерігається в більшості галузей (енергетиці, що вже згадувалося нами, а також легкої і нафтової промисловості, машинобудуванні).

Коефіцієнт платоспроможності змінювався у дуже вузькому діапазоні - 0,94-1,1, і в цілому більшість галузей відповідають нормативним значенням, тобто мають достатній рівень платоспроможності. Умовними аутсайдерами є машинобудування й енергетика, значення даного показника в них менше одиниці, що свідчить про можливі проблеми з платоспроможністю. В інших галузях коефіцієнт платоспроможності більше 1.

Отже, галузевий аналіз основних фінансово-економічних коефіцієнтів показав, що на сьогоднішній день у аналітиків дуже перекручений і неточний інструментарій аналізу. Це стосується не логіки розрахунку коефіцієнтів або ж економічного змісту нормативних значень того чи іншого показника, а саме реальних середніх значень коефіцієнтів, тобто реальної ситуації на підприємствах України).

У більшості з розглянутих нами показників реальні середні значення по галузях відрізняються від рекомендованих нормативних значень, тобто на загальному тлі підприємство може мати відносно стійке фінансове положення і вести досить (з погляду галузі) ефективну діяльність. У той час як існуючі нормативи будуть характеризувати його фінансовий стан як негативний, що, в свою чергу, може позначитися на взаєминах із кредиторами, контрагентами, інвесторами і т.д. Тобто при здійсненні фінансово-економічного чи порівняльного аналізу діяльності підприємства необхідно враховувати галузевий фактор або, принаймні, мати його на увазі.

Пропоноване нами поєднання "класичних" нормативних значень із середніми показниками в розрізі галузей дозволить зробити фінансово-економічний аналіз більш об'єктивним і точним.

Підсумкові результати по всій промисловості України в цілому представлені в табл. 5. Вони розраховувалися шляхом усереднення середніх галузевих значень. Типовий діапазон, тобто діапазон, у якому коливається переважна більшість значень з даного показника, визначався шляхом корегування середнього значення по промисловості на усереднене стандартне відхилення як у бік збільшення, так і у бік зменшення.

Таблиця 5 - Загальні результати по підприємствах України

Коефіцієнт	Нормативне значення	У середньому по промисловості	Типовий діапазон
Коефіцієнт зносу основних засобів	менше 0,5	0,48	0,4-0,6
Фондовіддача основних засобів	більше 0	2.0	1.0-3.0
Рентабельність активів	більше 0,05	0.014	0.07-0.21
Коефіцієнт оборотності активів	більше 0	0.84	0.4-1.2
Коефіцієнт покриття загальний	1.0-1.5	1.5	0.8-2.1
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів	менше 1	1.02	0.2-1.9
Коефіцієнт платоспроможності	більше 1	1.04	0.85-1.2

Як бачимо, середні значення основних фінансово-економічних показників по промисловості України в цілому знаходяться не дуже далеко від рекомендованих нормативних значень, хоча основна їх маса перебуває в критичних зонах чи перевищує їх.

Найбільш «слабкими місцями» є коефіцієнти зносу основних засобів, рентабельності активів та коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів.

Значний розкид значень коефіцієнтів по окремих галузях обумовлює досить широкий типовий діапазон, що робить дещо розпливчастим уявлення про ліміти коливання показника, в яких та чи інша зміна не буде трактуватися як погіршення фінансового стану чи невідповідність його нормативним значенням.

Тому ми вважаємо за необхідне використання типових діапазонів з поправкою на рекомендовані нормативні значення по промисловості в цілому та в розрізі окремих галузей - це надасть можливість аналітику максимально точно і об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства.

Розглянуті нами вище фінансово-економічні показники, навіть з урахуванням наших рекомендацій, дають усе-таки лише розрізнену і часткову оцінку фінансового стану підприємства. З одного боку, при використанні досить великої кількості коефіцієнтів з'являється можливість максимально різнобічно проаналізувати діяльність підприємства і його поточне, а можливо і майбутнє фінансове становище. З іншого боку, велика кількість фінансових показників значно ускладнює роботу аналітиків, а також може створити деяку "розпливчастість" загальної картини в результаті суперечливих сигналів від різних показників. До того ж усе одно кінцевою метою використання окремих показників є одержання узагальнених даних і відповідних висновків.

У зв'язку з цим необхідно розробити деякий механізм (методику), який би, об'єднавши в певній пропорції окремі значення, з достатнім ступенем ймовірності і точності видав загальну оцінку стану підприємства.

Існує кілька підходів із створення подібних методик - це методики комплексного аналізу, методики з використанням інтегральних коефіцієнтів, скорінгові системи.

Кожне підприємство у процесі своєї діяльності намагається знайти межу між прибутковістю і ризиком, що, по суті, знаходяться в прямій залежності, тобто, йдучи на великі ризики, підприємство розраховує дістати більший прибуток. Дану ситуацію можна проілюструвати на прикладі терезів, на одній шальці яких розміщені ризики, а на іншій - прибуток. Ідеальним буде стан рівноваги. Перекоси ж ведуть до дестабілізації діяльності підприємства: занадто високі ризики, нехай і при значному прибутку, роблять діяльність підприємства дуже залежною від тих чи інших факторів, що в підсумку може призвести до його неплатоспроможності і, як наслідок, банкрутства, у той самий час малі ризики, що супроводжуються незначними обсягами прибутку, ставлять під сумнів доцільність діяльності підприємства.

Тому ми вважаємо, що ключовими є дві сторони діяльності підприємства: ефективність і захищеність (безпека діяльності).

В основу побудови системи ми пропонуємо ввести коефіцієнти, розглянуті нами вище. Таким чином, за блок ефективності відповідають коефіцієнти зносу основних засобів, фондовіддачі основних засобів, рентабельності активів, а також їхньої оборотності. У блок захищеності ввійдуть загальний коефіцієнт покриття, співвідношення власних і позикових засобів і коефіцієнт платоспроможності.

Ми пропонуємо використовувати комплексну скорінгову систему з інтегральним значенням 100.

Оцінку фінансового стану підприємства пропонується проводити за такою схемою (табл. 6):

Таблиця 6 - Визначення типу оцінки фінансового стану підприємства

Кількість балів	менше 60	60-80	80-100
Тип оцінки фінансового стану підприємства	критична	нестабільна	стабільна

Оскільки, виходячи із загальної спрямованості роботи, ключовими, на наш погляд, є все-таки показники економічної безпеки, нами пропонується такий розподіл внеску кожного з блоків у загальний результат:

- 60 балів приділяється блоку економічної безпеки;

- 40 балів - ефективності діяльності.

Така диференціація також обумовлена бажанням полегшити роботу аналітика та розрахунки інтегрального коефіцієнта - саме такий розподіл дозволяє уникнути часток в цифрах і робить підрахунки максимально легкими, оскільки при розподілі пропорційно кількості коефіцієнтів у групі та загальній кількості балів у групі, отримаємо дуже зручні для розрахунків значення балів у 10 та 20 за тими чи іншими коефіцієнтами.

Таким чином, можна сформувати таблицю бальних оцінок за кожним окремо узятим показником (табл. 7).

Таблиця 7 - Максимальні бальні оцінки в розрізі окремих коефіцієнтів

Коефіцієнт	Максимальна кількість балів
Коефіцієнт зношення основних засобів	10
Фондовіддача основних засобів	10
Рентабельність активів	10
Коефіцієнт оборотності активів	10
Коефіцієнт покриття загальний	20
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів	20
Коефіцієнт платоспроможності	20
Максимально можлива кількість балів	100

Наступним кроком є визначення інтервалів значень того чи іншого коефіцієнта й залежно від цього кількості балів, що привласнюється аналітиком. Для цього ми пропонуємо ввести ряд поправочних коефіцієнтів залежно від ступеня задовільності значень того чи іншого коефіцієнта.

Ми вирішили розділити значення поправочних коефіцієнтів на три групи: 0; 0,5 і 1. Це зроблено, виходячи з простоти розрахунків, а також наявності трьох типів (критичний, нестабільний, стабільний).

Конкретні значення коефіцієнтів і відповідно вибір для них поправочного коефіцієнта визначалися нами на основі як реальних середніх значень по промисловості, так і рекомендованих нормативних значень.

У результаті, одержуємо такий розподіл (табл. 8)

Таблиця 8 - Визначення поправочного коефіцієнта

Коефіцієнт	Поправочний коефіцієнт
	0	0,5	1
Коефіцієнт зносу основних засобів	>0.6	0.4-0.6	<0.4
Фондовіддача основних засобів	<1	1.0-2.0	>2
Рентабельність активів	<0	0.00-0.05	>0.05
Коефіцієнт оборотності активів	<0.5	0.5-0.9	>0.9
Коефіцієнт покриття загальний	<0.8	0.8-1.0, >1.5	1.0-1.5
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів	>1.1	0.9-1.1	<0.9
Коефіцієнт платоспроможності	<0.85	0.85-1	>1

Таким чином, при визначенні поправочного коефіцієнта ми керувалися в основному реальними даними по економіці України, не втрачаючи при цьому логічному зв'язку з економічним змістом кожного з представлених фінансово-економічних показників.

Як приклад , що ілюструє роботу запропонованої нами системи оцінки фінансового стану, проведемо аналіз ТОВ «Рогань» станом на 2004 рік (табл. 9).

Таблиця 9 - Визначення типу фінансового стану ТОВ «Рогань» станом на 2004 рік

Коефіцієнт	Значення коефіцієнта	Поправочний коефіцієнт	Максимальна кількість балів	Реальна кількість балів
Коефіцієнт зносу основних засобів	0.253245531	1	10	10
Фондовіддача основних засобів	3.219839944	1	10	10
Рентабельність активів	-0.016079059	0	10	0
Коефіцієнт оборотності активів	1.438023499	1	10	10
Коефіцієнт покриття загальний	1.018507406	1	20	20
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів	0.560071554	1	20	20
Коефіцієнт платоспроможності	1.00396402	1	20	20
Разом балів			100	90

Згідно з нашою класифікацією фінансовий стан ТОВ «Рогань» можна охарактеризувати як стабільний.

Таким чином, на нашу думку, використання пропонованої скорінгової методики оцінки фінансового стану підприємства з точки зору ступеня його захищеності (фінансової стійкості) та ефективності діяльності значно полегшить роботу фінансових аналітиків та зробить результати їх роботи більш об'єктивними та такими, що відповідають реальній ситуації в економіці країни.

Література

економіка фінансовий діагностика банкрутство

1 Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 208 с.

2 Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 512 с.

3 Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. - К.: КНЕУ, 1999 - 132 с.

4 Фінанси підприємств: Підручник/Під ред. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

5 Шеремет А.Д., Негашев Е.А. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА, 2000. - 208 с.

6 Білик М.Н. Удосканалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства//Економіка підприємства. 2001. - № 11. - С. 27-34.

7 Павловська О.В. Удосканалення методів аналізу фінансового стану підприємства//Фінанси України. 2001. - № 11. - С. 55-61.

8 Терещенко С.І. Показник Cash Flow як критерій оцінки фінансового стану компанії//Фінанси України. 2000. - № 5. - С. 69-75.

9.Терещенко С.І. Моделі оцінки платоспроможності підприємств//Фінанси України. 2001. - № 7. - С. 37-47.

Размещено на Allbest.ru

...