Науково-методичний підхід до оцінки ефективності використання обмежених ресурсів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-методичний підхід до оцінки ефективності використання обмежених ресурсів підприємства

Ю.М. Дерев'янко

Анотація

В статті обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінки ефективності використання обмежених ресурсів підприємства на основі індексу внутрішніх обмежень, який дозволяє враховувати дію обмежуючих чинників і оцінити ступінь їх впливу на виробничо-господарську діяльність через визначення ресурсомісткості роботи підприємства та інтенсивності використання ресурсів.

Процедури оцінки впливу фактору обмеженості [1] на виробничо-господарську діяльність підприємства потребують детального розроблення і обґрунтування, оскільки його дія проявляється в більшості елементах стратегії діяльності і управління суб'єктів господарювання. Наукові підходи до вивчення впливу фактору обмеженості на виробничо-господарську діяльність підприємства можна умовно поділити на дві групи (або виокремити два проблемні блоки):

1) оцінка забезпеченості підприємства ресурсами (дія ресурсних обмежень);

2) оцінка впливу фактору обмеженості всіх видів ресурсів на виробничо-господарську діяльність підприємства.

Вирішення першої проблеми є одним із завдань сучасної теорії маркетингу, логістики і менеджменту. Шляхи і способи її розв'язання лежать у площині аналізу джерел залучення ресурсів у виробничо-господарську діяльність, ефективності роботи з постачальниками, пошуком альтернативних джерел ресурсів, диференціації їх постачання і каналів збуту. Робота за вказаними напрямами є важливою складовою ресурсного забезпечення діяльності підприємства, що суттєво впливає на поточну діяльність виробничих систем та на її кінцеві результати.

За останні десятиліття розроблена значна кількість методів і підходів до вирішення зазначеної проблеми. Вони покликані забезпечити максимальну ефективність господарської діяльності підприємства. У більшості випадків процедури використання тієї чи іншої методики різняться залежно від багатьох виробничо-господарських факторів: специфіки і номенклатури виробництва, галузі, навіть типу економічної системи чи ділових традицій країни тощо. З огляду на вищевикладене досить складною, з нашої точки зору, є задача розроблення єдиного науково-методичного підходу до оцінки ресурсних обмежень забезпеченості підприємства ресурсами.

Друга окреслена проблема є не менш важливою, і, на нашу думку, потребує суттєвого додаткового дослідження і удосконалення порівняно із існуючими на сьогодні теоріями і методами аналізу. Сутність проблеми полягає не просто в аналізі обмежень, спричинених нестачею ресурсів та їх впливу на кінцеві результати господарської діяльності підприємств. Ми розглядаємо проблему у більш широкому розумінні. Таким чином, метою даного дослідження є виявлення сумарного впливу (ефекту), спричиненого обмеженістю всіх видів ресурсів (природних, фінансових, матеріальних, трудових, інформаційних), які залучає і використовує підприємство на всіх етапах своєї виробничо-господарської діяльності. Вирішення поставленої задачі дасть змогу підприємству оцінити сумарний вплив усіх обмежуючих чинників на виробничо-господарську діяльність і в подальшому скорегувати тактику і стратегію розвитку в більш ефективному напрямі.

При формуванні ефективної економічної стратегії діяльності суб'єктів господарювання необхідно значну увагу приділяти аналізу та оцінці внутрішніх факторів обмеження. Сутність дії цього типу обмежень спричинена недосконалістю організації і управління виробничими процесами, оборотними засобами, використанням основних фондів та потенціалу працівників підприємства. Тобто внутрішні фактори обмеження включають в себе будь-які явища і процеси, пов'язані із внутрішньогосподарською виробничою діяльністю підприємства, та охоплюють усі види ресурсів, які використовуються підприємством [2].

Для оцінки впливу внутрішніх факторів обмеження запропоновано використання індексу внутрішніх обмежень (ІВО), який ґрунтується на аналізі двох ключових характеристик виробничо-господарської діяльності підприємства: ресурсомісткості роботи підприємства та інтенсивності використання ресурсів:

, (1)

де R - коефіцієнт ресурсомісткості роботи підприємства;

ІР - коефіцієнт інтенсивності використання ресурсів підприємства.

Коефіцієнт ресурсомісткості роботи підприємства характеризує ефективність використання ресурсів, залучених у виробничо-господарську діяльність, і визначає обсяг ресурсів підприємства (у вартісному вираженні), що припадає на одиницю виробленої (реалізованої) продукції. Він характеризує напруженість роботи підприємства, тобто характеризує ступінь залучення всіх видів ресурсів у господарську діяльність. Коефіцієнт ресурсомісткості роботи підприємства прямо пропорційний вартості ресурсів підприємства та обернено пропорційний обсягу виробленої (реалізованої) продукції: напруженість виробничої діяльності підприємства зростає зі зростанням вартості ресурсів підприємства та зменшенням обсягу реалізованої продукції, та навпаки, що вказує на підвищення ефективності використання залучених до виробничо-господарської діяльності підприємства ресурсів. ресурс обмежений підприємство

Коефіцієнт ресурсомісткості роботи підприємства (R) ми пропонуємо обраховувати за такою формулою:

, (2)

де r - сумарна вартість усіх ресурсів підприємства, які використовуються у виробничо-господарській діяльності, грн;

Р - обсяг виробленої (реалізованої) продукції за звітний період (місяць, квартал, півріччя, рік), грн.

Даний показник визначає ефективність використання ресурсів залучених у виробничо-господарську діяльність, враховуючи внутрішні особливості виробничо-господарської діяльності підприємств різних галузей і організації їх діяльності. Слід відзначити такі складнощі при визначенні складової r показника ресурсомісткості роботи підприємства:

1) визначення вартості (оцінки) окремих видів ресурсів, які використовують у своїй діяльності підприємства;

2) визначення джерел формування і отримання інформації про вартість ресурсів;

3) особливості участі окремих видів ресурсів у виробничо-господарській діяльності, що може вплинути на підсумковий результат оцінки вартості ресурсів підприємства.

Зазначені проблеми визначення вартості (оцінки) окремих видів ресурсів обумовлюють складність підсумкової оцінки ефективності використання всіх видів ресурсів підприємства та обрахунку коефіцієнту ресурсомісткості роботи підприємства.

Джерела формування і отримання інформації про вартість ресурсів відрізняються своєю спрямованістю у часовому і просторовому розрізі. У часовому розрізі можна виокремити джерела, що відносяться до усереднених за строком аналізу: середньорічна вартість основних фондів, середньосписочна кількість працівників підприємств, в той же час вартість (залишок) обігових засобів визначається на кінець та початок певного періоду. У такому випадку складним виявляється порівняльний чи узагальнюючий аналіз ресурсокористування через різницю у часовому терміні отримання вихідних даних.

У просторовому розрізі можна виокремити різницю просторової фіксації вихідних даних для аналізу сумарного ресурсокористування: витрати праці обліковуються на одиницю товару чи групу товарів (собівартість та кошторис витрат), фінансові витрати у більшості випадків обліковуються у загальновиробничому розрізі, тобто по підприємству в цілому. Дана ситуація також може ускладнити отримання підсумкового результату.

Важливим є аналіз результатів обчислення коефіцієнту ресурсомісткості роботи підприємства. Коефіцієнт може приймати тільки позитивні значення; іноді може приймати значення нуль (хоча математично це буде порожня множина), за умови, якщо значення обсягу виробленої (реалізованої) продукції за звітний період дорівнює нулю. Можна виокремити два варіанти результату обчислення коефіцієнту.

1. , тобто сумарна вартість усіх ресурсів підприємства, які використовуються у виробничо-господарській діяльності, перевищує обсяг виробленої (реалізованої) продукції за звітний період. Дана ситуаціє може свідчити про негативні тенденції ресурсокористування на підприємстві.

2. , тобто сумарна вартість усіх ресурсів підприємства, які використовуються у виробничо-господарській діяльності, менша за обсяг виробленої (реалізованої) продукції за звітний період. Дана ситуація може свідчити про ефективність використання залучених ресурсів.

Коефіцієнт інтенсивності використання ресурсів підприємства (IР) ми пропонуємо визначати за формулою:

, (3)

де t - середня тривалість виробничого циклу на підприємстві (год., дні, міс.).

В свою чергу, середню тривалість виробничого циклу на підприємстві пропонуємо визначати за формулою:

, (4)

де ti - тривалість виробничого циклу і-го виду продукції підприємства (год., дні, міс.);

Pi - обсяг виробленої (реалізованої) продукції і-го виду за звітний період, грн.

Коефіцієнт інтенсивності використання ресурсів підприємства показує обсяг виробленої (реалізованої) продукції, який припадає на одиницю часу середнього виробничого циклу підприємства. ІР кількісно і якісно характеризує динаміку економічного розвитку суб'єкта господарювання і якість проходження економічних процесів. Він характеризує економічну "силу" підприємства, забезпечену виробничими, технологічними та організаційними можливостями провадження виробничо-господарської діяльності. Коефіцієнт інтенсивності використання ресурсів підприємства зростає зі зростанням обсягу виробництва (реалізації) продукції та зменшенням тривалості виробничого циклу і навпаки.

Виробничий цикл - це календарний час між запуском сировини у виробництво до закінчення процесу виготовлення продукції. Виходячи з його тривалості, визначають терміни запуску продукції у виробництво. Основними складовими часу виробничого циклу є час виробництва і час перерв. Крім іншого, тривалість виробничого циклу залежить від виду руху предметів праці: послідовного, паралельного та паралельно-послідовного [3].

Використання наведених показників ресурсомісткості роботи підприємства (R) та інтенсивності використання ресурсів підприємства (ІР) дозволяє отримати таке їх співвідношення у результативному ІВО:

. (5)

Така побудова ІВО дає можливість визначити його пряму залежність від двох ключових характеристик: ресурсомісткості виробництва та показника, оберненого до інтенсивності використання ресурсів підприємства:

. (6)

Таке співвідношення дозволяє нам зробити висновок про те, що сумарний ефект впливу обмеженості ресурсів формується за рахунок двох ключових факторів життєдіяльності виробничих систем: ресурсів виробничо-господарської діяльності і фактору часу.

ІВО може залучатися для комплексної оцінки дії фактору обмеженості ресурсів на підприємстві. Його практичне застосування дозволяє враховувати дію обмежуючих чинників і оцінити ступінь їх впливу на виробничо-господарську діяльність.

Значення ІВО буде збільшуватися, тобто сумарний вплив факторів обмеження зростатиме за умови підвищення ресурсомісткості та зниження ефективності використання виробничого часу підприємства. Виходячи із даних положень, можна розробити рекомендації щодо зменшення впливу обмежуючих чинників на діяльність підприємства. Серед основних можна назвати скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення обсягу залучених у виробництво ресурсів при незмінному чи зростаючому обсязі виробництва продукції. ІВО може приймати значення тільки більші за нуль (0). Чим вищі значення ІВО, тим суттєвіший вплив обмежуючих факторів на виробничо-господарську діяльність підприємства і навпаки.

Практичне значення ІВО можна проілюструвати на прикладі аналізу виробничо-господарської діяльності провідних вітчизняних підприємств хімічної галузі, який ґрунтується на звітних показниках виробничо-господарської діяльності та особливостях стратегії їх розвитку (табл. 1).

Таблиця 1 - Значення показника ІВО

провідних підприємств хімічної галузі, 2001-2007 рр.

За результатами оцінки, слід відзначити стабільність позитивної динаміки діяльності всіх проаналізованих підприємств щодо зміни ІВО, що свідчить про поступове зростання ефективності використання ресурсів підприємствами: з 2002 до 2007 року ІВО по галузі стабільно знижувався від 6,69 до 0,79. Динамічніше ситуація з ефективним використанням наявних ресурсів покращувалася в ЗАТ "Кримський ТИТАН", в той самий час стабільно високі результати порівняно з іншими показує ВАТ "Концерн "Стирол". Показники ВАТ "Сумихімпром" можна вважати близькими до середніх по галузі: слід відзначити позитивну зміну у 2007 р. після відносно незмінного показника на рівні 2,0 протягом 2004-2006 рр.

Література

1 Деревянко Ю.Н. Методические подходы к классификации фактора ограниченности / Ю.Н. Деревянко // Механізм регулювання економіки. - 2005. - № 3. - С. 70-80.

2 Деревянко Ю.Н. Ограничения как фактор устойчивого развития / Ю.Н. Деревянко // Социально-экономический потенциал устойчивого развития: Учебник / Под ред. проф. Л.Г. Мельника и проф. Л. Хенса. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2007. - С. 392-400.

3 Організація і планування виробництва: навч. посібник / [Костюк, Воінова Н. В., Цимбалюк Л.Г. та ін.] ; за заг. ред. В.К. Костюка. - К. : Університет "Україна", 2006. - 331 с.

Размещено на Allbest.ru