Методичні підходи щодо визначення особливостей стратегії діяльності підприємства в умовах обмеженості ресурсів

Ю.М. Дерев'янко. Методичні підходи щодо визначення особливостей стратегії діяльності підприємства в умовах обмеженості ресурсів

ресурс обмеження підприємство

Діяльність будь-яких відкритих стаціонарних систем [2] пов'язана з пошуком найбільш ефективних шляхів їх розвитку. Будь-яка система намагається врівноважити свою діяльність, тобто звести до мінімуму вплив чинників, які впливають (чи можуть вплинути) негативним чином на параметри її діяльності, за яких вона «почуває себе безпечно». Однак беззаперечним є факт, що будь-яка система майже постійно перебуває під впливом дії факторів, що певним чином обмежують її діяльність. Такі обмеження обумовлюють визначення певної стратегії діяльності системи чи відповідної реакції на їх дію [1].

Метою даного дослідження є вивчення особливостей стратегії діяльності підприємства як відкритої стаціонарної системи в умовах впливу фактору обмеженості ресурсів. Саме обмеженість ресурсів сьогодні є ключовим фактором, що впливає на ефективність діяльності підприємства. Дослідження таких надасть змогу використовувати більш ефективні підходи до формування стратегії діяльності підприємства, а значить сприятиме підвищенню ефективності його діяльності та конкурентоспроможності.

З метою вивчення особливостей стратегії діяльності підприємства в умовах обмеженості ресурсів ми пропонуємо виокремити такі основні етапи аналізу підприємством впливу фактора обмеженості ресурсів.

Аналіз причин обмеженості ресурсів.

Визначення місця обмежень по відношенню до підприємства.

Аналіз наслідків впливу обмеженості.

Формування потенційних напрямів стратегії розвитку підприємства з метою вирішення проблеми обмеженості ресурсів.

Нижче наводимо детальну характеристику зазначених етапів.

Аналіз причин обмеженості ресурсів

Причини обмеженості ресурсів можна поділити на об'єктивні та суб'єктивні. Об'єктивні обмеження зумовлені причинами природного характеру, що виникають незалежно від волі, бажання чи дій відкритої стаціонарної системи (будь-то людина, підприємство чи економічна система) та етапу соціально-економічного розвитку. Об'єктивні обмеження перш за все пов'язані з природно-ресурсним потенціалом і їх дія обумовлена обмеженістю саме природних ресурсів. До об'єктивних причин обмеженості ресурсів можна віднести:

абсолютну обмеженість природних ресурсів (обсяги ресурсів), виходячи з їх природної вичерпності та невідновлюваності;

умови залягання ресурсів (глибина залягання, товщина та кут нахилу пласту).

Суб'єктивні обмеження зумовлені етапом соціально-економічного розвитку, на якому людство знаходиться в даний момент та залежать від волі, бажання чи дій відкритої стаціонарної системи. Саме суб'єктивні причини представляють найбільший інтерес, оскільки вони можуть бути об'єктом подальшого управління.

До головних суб'єктивних причин обмеженості ресурсів можна віднести:

технологічні можливості із видобутку, транспортування та переробки природних ресурсів;

фінансову спроможність сплатити витрати з пошуку необхідних ресурсів;

інфляційне здорожчання ресурсів;

кваліфікацію працівників, що потребує постійного підвищення задля вдосконалення роботи та підвищення ефективності діяльності підприємства;

антропогенні обмеження, пов'язані з природною сутністю самої людини, яку вона не може чи не хоче змінити;

політичні обмеження, пов'язані з небажання політичних еліт підтримувати соціально-економічний розвиток країни та підприємств, як її складових в певному напрямку;

соціальні обмеження, що полягають у неможливості реалізації найбільш ефективної економічної стратегії діяльності через негативні соціальні наслідки;

небажання (незацікавленість) економічних суб'єктів у впровадженні заходів по нівелюванню дії фактору обмеженості ресурсів;

зростання народонаселення Землі і т.д.

Більшість причин обмеженості ресурсів тим чи іншим чином пов'язані з діяльністю людини, навіть об'єктивні причини можна назвати умовно-об'єктивними через те, що можливо людство не здатне ними керувати через недосконалість своїх технологій та морально-психо-етичного ставлення до цього питання. Адже, хоча це і виглядає фантастичним, можливо через 50-100 років, значно підвищивши ефективність використання, наприклад, нафти, тих мізерних залишків, що залишаться від її покладів на той час буде досить, щоб задовольнити потреби людства на тисячоліття вперед. Так, сьогодні це нереальний сценарій, але ж сьогодні багато з того, що колись здавалось нереальним, є дійсністю.

Крім іншого для суб'єктів господарювання велике значення має походження причин обмежень, які можна поділити на зовнішні та внутрішні. Для розроблення стратегії діяльності така класифікація та окремий аналіз має суттєве значення.

Не менш важливим питанням, що можна віднести і до причин виникнення обмежень, і як окремий етап дослідження стратегії діяльності підприємства, є прогнозування виникнення обмежень. Функції прогнозування обмеженості ресурсів можуть бути покладенні на структурні підрозділи підприємства, такі як маркетинговий чи планово-економічний відділ. Оперативне та стратегічне прогнозування виникнення обмеженості ресурсів дасть змогу заздалегідь розробити відповідну стратегію діяльності підприємства і мінімізувати таким чином її вплив.

Визначення місця обмежень по відношенню до підприємства

Принципове значення для розроблення стратегії діяльності підприємства має визначення походження обмежень ресурсів за їх місцем по відношенню до підприємства. Внутрішні обмеження мають внутрішньосистемне походження і діють в межах системи та її внутрішніх параметрів гомеостазу [2]. Зовнішні обмеження мають зовнішньосистемне походження і діють на систему ззовні, впливаючи на параметри її гомеостазу.

Приклад визначення впливу зовнішніх та внутрішніх обмежень ресурсів на підприємство наведено на рис. 1.

Рис. 1 - Внутрішні та зовнішні обмеження підприємства

В дослідженні місця обмежень по відношенню до підприємства важливо відмітити, що управління внутрішніми обмеженнями є прерогативою менеджменту підприємства, тобто залежить в першу чергу від рішень самого підприємства і тільки опосередковано (непрямо) залежить від зовнішніх чинників. Виходячи з цього можна прогнозувати, що витрати на управління внутрішніми обмеженнями будуть меншими ніж витрати пов'язані із зовнішніми обмеженнями. Крім того управління зовнішніми обмеженнями може потребувати більше часу, колективних зусиль підприємств галузі, залучення суспільства, неурядових організацій, державних установ.

Аналіз наслідків впливу обмеженості

Важливим етапом визначення стратегії розвитку підприємства є визначення потенційних наслідків впливу обмеженості ресурсів. Перш за все необхідно відмітити, що принципово можна виділити два потенційних напрями реакції підприємства на дію обмеженості ресурсів: адаптація та біфуркація.

Адаптація - дії системи (наприклад, підприємства), пов'язані з витратами своєї та\чи зовнішньої енергії, наслідком яких є збереження притаманних їй основних параметрів життєдіяльності та продовження розвитку системи у раніше окресленому напрямку.

Біфуркація - дії (чи нездатність виконати будь-які дії) системи, пов'язані з витратами своєї та\чи зовнішньої енергії, наслідком яких є порушення (перебудова) притаманних їй основних параметрів життєдіяльності, результатом чого може бути припинення існування системи у її минулому вигляді чи перехід на принципово інший етап існування.

Наслідки такої реакції необхідно розглядати у двох напрямах, які фактично діють одночасно, що з точки зору соціально-еколого-економічних перетворень викликає найбільший інтерес. Це позитивні та негативні наслідки. Щодо розроблення стратегії діяльності підприємства вважаємо за доцільне поділ наслідків на макроекономічні (вплив на цілісну економічну систему держави та світу) та мікроекономічну (вплив на підприємство, сукупність підприємств галузі). Можливі наслідки у даному розрізі наведено у табл. 1.

Таблиця 1 - Можливі наслідки дії обмеженості ресурсів

З соціально-еколого-економічної точки зору необхідний більш детальний аналіз дуалістичного прояву дії фактору обмеженості взагалі. Подібний характер дії фактору обмеженості є важливим і для економічних суб'єктів, і для суспільства в цілому. Подібна природа фактору обмеженості дає можливість оцінити його вплив на процеси стійкого розвитку (СР). Згідно класифікації обмежень [3], ми можемо визначити позитивні та негативні напрями впливу обмежень на процеси СР (табл. 2).

ІV. Формування потенційних напрямів стратегії розвитку підприємства з метою вирішення проблеми обмеженості ресурсів.

Певні напрями стратегії розвитку в умовах обмеженості ресурсів можуть бути обрані згідно чітко визначених цілей, місії діяльності підприємства. Для певних галузей господарства з врахуванням соціально-еколого-політичної ситуацію така стратегія може і повинна бути скоригована у відповідності до поточних і прогнозованих на час дії стратегії реалій. Вважаємо за доцільне виокремити такі можливі напрями стратегічної діяльності підприємства в умовах обмеженості ресурсів.

Зміна джерел постачання ресурсів.

Даний напрям є актуальним за умови можливої дії двох обмежуючих факторів: припинення постачання ресурсів з джерела, що використовувалось раніше (наприклад, через вичерпання ресурсів чи заборону на використання) та значної зміни умов постачання ресурсів (різке підвищення цін, погіршення якості ресурсу і т.ін.). Якщо ресурс відігравав досить значну роль у виробничому процесі, такі зміни можуть мати дуже серйозні наслідки для суб'єкта (навіть до зупинки виробничого циклу), тому дію цього чинника необхідно ретельно прогнозувати. Сьогодні одним з найбільш ефективних шляхів запобігання такій ситуації вважається виважений підхід до вибору постачальника та подальша плідна та відкрита співпраця.

Таблиця 2 - Напрями дії обмежень на процеси СР

Максимальне врахування екологічного фактору.

За умови значних соціально-екологічних проблем даний напрям може відігравати ключову роль. Особливо його актуальність зростає останнім часом через посилення екологічних проблем та проблем зі здоров'ям населення. Отже, підприємства різного ступеню екологічної безпеки змушені (в більшості випадків саме змушені, через тиск з боку держави та суспільства) обмежувати своє виробництво, залучати додаткові ресурси на впровадження екологічно чистих технологій і т.ін. Залучення додаткових ресурсів є певною проблемою для діяльності суб'єкту господарювання і в більшості випадків таке залучення є економічно неефективним. Фактором стимулювання подібних додаткових витрат для таких суб'єктів можуть бути потенційно можливі прибутки від просування товарів „під маркою” екологічно чистих чи взагалі екологічних товарів, що має все більш визначальний вплив на вибір товарів споживачами. Безумовно не останню роль в такій ситуації відіграють держава, екологічні та неурядові організації.

Актуальною проблемою цього напряму є розробка відповідного механізму заохочення підприємств до впровадження технологій з низьким впливом на навколишнє середовище.

Ресурсозбереження.

Даний напрям є безумовно одним з найбільш актуальних в умовах абсолютної обмеженості природних ресурсів. Однак способи його реалізації можуть бути від найбільш „дешевих” варіантів для підприємства, до досить дорогих та складних у реалізації (за критерієм збільшення витрат на проект):

використання відходів ресурсів для продажу чи власного виробництва;

модернізація обладнання;

придбання більш сучасного (ефективного для використання ресурсів) обладнання;

зміна технології або придбання ноу-хау;

наукова розробка власних ноу-хау із залученням провідних вчених чи заснуванням власних науково-дослідницьких центрів.

Важливим є факт, що більш дорогі варіанти ресурсозбереження є більш ризикованими, але в той же час і потенційно найбільш прибутковими.

Якщо вести мову не тільки про природні ресурси, але і про інші види ресурсів, можна навести наступні можливі стратегії розвитку підприємства залежно від специфіки самого ресурсу.

А. Трудові ресурси: автоматизація виробництва, перекваліфікація персоналу, перегляд виробничого навантаження на працівників, оптимізація робочого часу.

Б. Інформаційні ресурси: впровадження систем безпеки на підприємствах з метою нерозповсюдження інформації, що є комерційною таємницею; робота з персоналом: пояснення цінності інформації, як фактора успішності діяльності і підприємства і добробуту працівника; максимально ефективне використання наявної інформації.

В. Земельні ресурси: максимально ефективне розташування об'єктів виробництва на території, що займає підприємство (ще з часів СРСР нам залишилися підприємства, які займають величезну територію, тоді як у розвинутих країнах подібні підприємства займають значно меншу територію); впровадження новітніх технологій у нормуванні, складуванні та логістиці.

Г. Фінансові ресурси: вилучення коштів зі збиткових чи найменш прибуткових проектів; реструктуризація підприємства з виокремленням окремих виробничих, соціальних комплексів у самостійні підрозділи і т.ін.

Залучення ресурсів.

Найпоширенішим способом вирішення проблеми нестачі необхідних ресурсів для багатьох сучасних підприємств є їх залучення (запозичення) у інших суб'єктів господарювання. Це може стосуватися багатьох видів ресурсів: трудових (контрактний тимчасовий найм кваліфікованих працівників), фінансових (банківське кредитування), природних (давальницька сировина) і т.д. Подібний спосіб вирішення проблем обмеженості ресурсів є досить ефективним, але йому також притаманні і негативні риси: для трудових ресурсів - небезпека відтоку комерційної інформації; незацікавленість працівника у довгостроковій успішності компанії; для фінансових - зниження фінансової незалежності компанії; небезпека фінансових втрат та неможливість повернення кредитів; для природних - неповне використання потенціалу підприємства, перетворення повноцінних виробничих комплексів на „бази” з переробки сировини.

Стратегія ресурсозбереження має дуже широке поле для використання і досить часто виступає як найбільш доцільний варіант.

Перехід на альтернативні джерела ресурсів.

Такий варіант може дати змогу підприємству майже повністю відмовитись від раніше використовуваного ресурсу на користь більш ефективного та умовно невичерпного, принаймні в найближчій перспективі. Але він майже завжди потребує суттєвих капіталовкладень, не завжди виправдовує себе в майбутньому або потребує досить тривалого періоду окупності витрат.

Дані напрями є на нашу думку найбільш узагальнюючими, хоча безумовно існують і інші. В той же час підприємство не обов'язково обирає один певний напрям стратегії розвитку. Може бути обрано декілька напрямів одночасно чи з поступовим переходом від одного до іншого. Може бути обрана власна, специфічна, змішана стратегія на базі певних простих (базових) стратегій. Наведений вище перелік пропонованих напрямів не є закритим і може бути розширений згідно специфіки ситуації чи особливостей діяльності підприємства.

Ми розглянули чотири принципово важливих етапи аналізу підприємством впливу фактора обмеженості ресурсів. Ретельно проведений аналіз та врахування якомога більшої кількості факторів, що є специфічними для певного підприємства дасть змогу розробити ефективну стратегію діяльності підприємства, за умови виконання якої, можна отримати позитивний соціально-еколого-економічний ефект.

В подальшому ми вважаємо за доцільне провести більш детальний аналіз мотиваційної функції обмежень ресурсів та проблеми вдосконалення на її основі управління підприємством.

Література

1. Деревянко Ю.Н. Методические подходы к классификации фактора ограниченности // Механізм регулювання економіки. - Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. - № 3. - С. 70-80.

2. Мельник Л.Г. Фундаментальные основы развития. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2003. - 288 с.

3. Деревянко Ю.Н. Ограничения как фактор устойчивого развития / Социально-экономический потенциал устойчивого развития: Учебник / Под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2007. - С. 392-400.

В статье рассмотрены основные этапы анализа предприятием влияния фактора ограниченности ресурсов. Проанализированы причины ограниченности ресурсов; определено место ограничений по отношению к предприятию; рассмотрены последствия влияния ограниченности и потенциальные направления стратегии развития с целью решения проблемы ограниченности ресурсов.

Размещено на Allbest.ru