Методологічні підходи до оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

138

Механізм регулювання економіки, 2010, № 3, Т. 2

Методологічні підходи до оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності

О.В. Кліменко

У статті розглянуто основні методологічні підходи до оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності. Досліджено теоретичні аспекти реалізації екологоконструктивного інвестиційного проекту. Запропоновано основні принципи оцінки ефективності екологоконструктивного інвестиційного проекту.

Ключові слова: інвестиції, екологоконструктивна інвестиційна діяльність, еколого-економічна ефективність, природні ресурси.

О.В. Клименко. Методологические подходы к оценке эффективности экологоконструктивной инвестиционной деятельности

В статье рассмотрены основные методологические подходы к оценке эффективности экологоконструктивной инвестиционной деятельности. Исследованы теоретические аспекты реализации экологоконструктивного инвестиционного проекта. Предложены основные принципы оценки эффективности экологоконструктивного инвестиционного проекта.

Ключевые слова: инвестиции, экологоконструктивная инвестиционная деятельность, эколого-экономическая эффективность, природные ресурсы.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Різке загострення екологічних проблем в Україні обумовлено дією цілого ряду як соціально-економічних, так і техніко-технологічних, організаційних та інших факторів. Раціональне використання природних ресурсів є необхідною умовою сталого розвитку будь-якої держави та регіону. Зниження таких важливих індикаторів сталого розвитку, як показники природо ємності й енергоємності, завжди додаються до числа основних факторів зростання економічної ефективності реформ вподовж останніх 10-15 років [1].

У сучасних умовах постійного реформування економіки України підприємства усвідомили, що для виживання та забезпечення конкурентоспроможності необхідно вдосконалювати свою діяльність, що залежить від ефективного використання інвестиційних ресурсів. Створення умов для сталого розвитку вимагає якісного використання інвестиційних ресурсів, тобто їх інноваційного спрямування. Обмеженість ресурсів та нераціональне їх використання, забруднення навколишнього природного середовища (НПС) вимагають від сучасної еколого-економічної політики нових пріоритетів у вирішенні даних проблем, вагомим важелем у вирішенні яких є інвестиційне забезпечення, тобто належне фінансування як на державному, регіональному, а також на рівні окремого підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальні засади екологізації інвестиційної діяльності та питання охорони навколишнього природного середовища висвітлено у публікаціях таких науковців, як Андрєєва Н.М., Бажал Ю.В., Балацький О.Ф., Веклич О.О., Данилишин Б.М., Мельник Л.Г., Прокопенко О.В., Рассаднікова С.І., Садченко О.В., Харічков С.К., Хлобистов Є.В. та ін. Однак, незважаючи на те, що у працях вищезазначених учених широко розкрито питання теорії і практики екологізації інвестиційної діяльності, реалізації інвестиційних природоохоронних програм та проектів, присвячених проблемам екологізації інвестиційної діяльності, методологічні підходи до оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності залишаються мало дослідженими, недостатньо висвітленими в економічній літературі, що негативно впливає на забезпечення менеджменту підприємства відповідними даними з метою здійснення оперативного управління, контролю і прогнозування. екологоконструктивний інвестиційний проект

Метою роботи є визначення методологічних підходів до оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності.

Викладення основного матеріалу. Сучасна екологічна ситуація зумовлює потребу в конструктивному підході до поліпшення екологічного стану територій і використання природних ресурсів [2]. У результаті реалізації того або іншого варіанта інвестиційної діяльності, структурної перебудови економіки, спрямованості на збільшення масштабів виробництва й вирішення інших соціально-економічних проблем потрібні вкладення коштів, витрати тих або інших розмірів природного капіталу, потреба вкладення різних видів природних ресурсів, які відрізняються за кількістю і якістю, використання тих або інших властивостей природного середовища, тобто можливі різні варіанти зміни якості природного середовища. Формується кілька самостійних секторів господарства: з переробки відходів; контролю за забрудненням навколишнього середовища, території; екологічне підприємництво [3, с.131-132].

При переході до сталого розвитку діяльність підприємств повинна бути спрямована на впровадження інноваційних технологій, які призводять до зменшення або взагалі уникнення негативного впливу на навколишнє середовище, утворення забруднюючих речовин. Головною метою таких технологій є отримання позитивного екологічного ефекту.

Необхідно зауважити, що реалізація інвестиційних проектів може по-різному впливати на стан навколишнього природного середовища, що є підставою для класифікації інвестиційних проектів залежно від ступеня й напряму впливу їх реалізації на навколишнє природне середовище (НПС) на наступні групи (рис. 1).

Рисунок 1 - Класифікація інвестиційних проектів залежно від ступеня й напряму впливу на навколишнє природне середовище

До найважливіших причин, що обумовлюють необхідність диференціації всієї сукупності інвестиційних проектів відповідно до характеру впливу їхньої реалізації на навколишнє природне середовище, належать такі:

- по-перше, очевидні і точно виражені особливості екодеструктивного та екоконструктивного впливу, суть яких зводиться до виникнення різних «за знаком» (негативних у першому випадку й позитивних у другому) екологічних наслідків реалізації кожного з них. Урахування зазначених особливостей об'єктивно необхідне при обґрунтуванні доцільності здійснення того або іншого проекту як з погляду поставленої мети, так і з позиції дотримання інтересів його учасників;

- по-друге, така класифікація забезпечує можливість урахування всього комплексу наслідків, що виникають внаслідок реалізації тієї або іншої із зазначених груп інвестиційної діяльності, що послужить підставою внесення необхідних коректив у методику й алгоритм оцінки ефективності цієї реалізації;

- по-третє, урахування специфічних особливостей екоконструктивної та екодеструктивної інвестиційної діяльності при розробленні методичного інструментарію оцінки ефективності реалізації кожного з них забезпечить реальну можливість вибору більш об'єктивних критеріїв пріоритетності й переваги при виборі з деякого числа альтернативних проектів одного, найбільш кращого за ступенем його пріоритетності (рівнем екологічності).

Екологоконструктивну інвестиційну діяльність можна віднести до групи активних дій, які спрямовані на поліпшення властивостей природного середовища та раціональне природокористування, у тому числі й такі, що відновлюють якість компонентів довкілля та ліквідують наслідки екодеструктивних дій [2, с. 70].

До екоконструктивних інвестиційних проектів необхідно віднести:

1) виробництво екологічно чистих продуктів та послуг;

2) впровадження енергозберігаючих технологій;

3) «чисті» виробничі процеси;

4) технології вторинної переробки сировини (відходів);

5) установка та експлуатація природоохоронних технологій;

6) інвестиції, спрямовані на підвищення рівня екологічності продукції.

Як приклад, до екологоконструктивного інвестиційного проекту, реалізація якого відбувається в Сумській області, можна віднести діяльність підприємства ТОВ «Керамейя», що займається виробництвом керамічної плитки. Ще на стадії розроблення проекту (2007-2008 рр.) підприємство взяло на себе зобов'язання зменшення впливу на НПС, забезпечуючи при цьому високу якість та екологічну безпеку продукції, що задовольняє потреби та очікування споживачів, органів місцевої влади (податкові надходження коштів до місцевого бюджету) та інвесторів (отримання прибутку).

Джерелами фінансування екологоконструктивних інвестиційних проектів є:

- власні кошти суб'єктів господарювання;

- позикові кошти у вигляді довгострокових кредитів;

- іноземний капітал;

- кошти Державного та місцевих бюджетів (для екологоконструктивних проектів, що характеризуються найвищими рівнями соціо-еколого-економічного ефекту та суттєво впливають на зміну структури економіки країни).

Важливими джерелами інвестування в сучасних умовах є кредитні ресурси та іноземний капітал. Залучення таких ресурсів передбачає необхідність забезпечення кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання. Але, відзначаючи важливість іноземного інвестування, необхідно враховувати інтереси як окремих вітчизняних товаровиробників, так і держави в цілому.

Зауважимо, що однією із найважливіших умов реалізації екологоконструктивних інвестиційних проектів, на нашу думку, є впровадження міжнародних стандартів серії ISO 14000, які були прийняті як національні у 1997 році [4]. Стандарти серії ISO 14000 повинні забезпечувати зменшення несприятливих впливів на НПС.

Здійснення екологоконструктивної інвестиційної діяльності сприяє з'явленню нових можливостей та отриманню нових вигід підприємством (виникають додаткові можливості для розвитку ділової активності, що приводить до підвищення конкурентних переваг).

У процесі оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності необхідна реалізація принципів, якими необхідно керуватися при обґрунтуванні екологоконструктивних проектів. До основних таких принципів, на нашу думку, належать:

- принцип зіставлення витрат та результатів;

- принцип комплексного урахування сукупності факторів, під впливом яких формується загальна величина витрат та результатів;

- принцип урахування фактора часу;

- принцип послідовності етапів реалізації проекту;

- принцип пріоритетності (означає узгодження економічних, соціальних і екологічних цілей, завдань і напрямів екологоконструктивної інвестиційної політики і створення такої системи методів і способів її реалізації, яка сприяла завдяки пріоритетності цілей збереження цінності навколишнього природного середовища забезпеченню високих, стабільних темпів економічного зростання, вирішенню ключових проблем розвитку суспільства);

- принцип всебічного аналізу та прогнозування наслідків інвестиційної діяльності;

- принцип збереження (відтворення) природних ресурсів для використання їх у майбутньому;

- принцип симбіозу (забезпечує, з одного боку, поліпшення якості життя людей, а з іншого - поліпшення якості навколишнього середовища, що приводить до підвищення стабільності системи людина-природа впродовж необмежено довгого періоду часу);

- принцип покращання властивостей природних умов, процесів та якості НПС.

Таким чином запропонована система принципів оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності дозволить оцінити всі можливі еколого-економічні, економічні та соціальні ефекти.

Оцінку ефективності екологоконструктивних інвестиційних проектів та обґрунтування їх реалізації необхідно здійснювати з використанням різних економіко - математичних моделей та методів. Зокрема, методи оцінки ефективності інвестицій в основні засоби поділяються залежно від урахування фактора часу на дві групи: методи, які не враховують фактор часу (базуються на даних бухгалтерського обліку) та методи, які враховують фактор часу (базуються на дисконтуванні).

До групи методів аналізу ефективності інвестицій, що ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, належать:

- метод оцінки ефективності інвестицій, виходячи із строку їх окупності;

- метод оцінки ефективності інвестицій за нормою прибутку на капітал.

Методи аналізу, що базуються на дисконтуванні, включають:

- метод чистої зведеної вартості;

- метод внутрішньої норми прибутку;

- метод індексу доходності.

Специфіка екологоконструктивних інвестиційних проектів потребує використання у розрахунках ефективності не комерційної відсоткової ставки, а пільгової норми дисконту, яка є потужним чинником стимулювання екологізації діяльності підприємства з урахуванням екологічних пріоритетів. Тобто для суб'єкта господарювання ставка дисконту показує вигідність вкладань [4, с.187].

Фактори, що формують величину еколого-економічної ефективності, можна об'єднати у три основні групи:

1. Фактори, що характеризують рівень екоконструктивного впливу інвестиційної діяльності на природне середовище .

2. Фактори, що визначають кількість об'єктів, які сприймають позитивний вплив екоконструктивних інвестицій.

3. Фактори, які пов'язані з характеристиками економічної системи (об'єкти інвестиційної діяльності).

Особливості і результативність екологоконструктивної інвестиційної діяльності за всіма рівнями організації та управління, на нашу думку, визначаються за показниками, які наведено на рис. 2.

Рисунок 2 - Характеристика показників результативності екологоконструктивної інвестиційної діяльності

У загальному вигляді повна економічна ефективність реалізації екологоконструктивного інвестиційного проекту Еек може бути визначена за формулою

(1)

де Еекол - екологічна складова, що враховує прямі та суміжні ефекти зменшення екологічного впливу на довкілля, економія природних ресурсів;

Еекон - економічна складова (прибуток суб'єкта господарювання, який займається впровадженням екологоконструктивного інвестиційного проекту; ефект у суміжних сферах господарської діяльності, обумовлений можливістю економічного зростання у пов'язаних ланках господарювання; ефект від використання (переробки) відходів) тощо;

Есоц - соціальна складова (підвищення зайнятості населення, зростання доходів та платоспроможності населення);

В - сума повних витрат екологоконструктивного інвестиційного проекту.

Результати реалізації екологоконструктивної інвестиційної політики (на макро, мезо- і мікрорівнях) можу бути отримані у вигляді приросту капіталу у формі природного, який у процесі його вкладення забезпечує сукупність економічних, соціальних, економіко-екологічних та екологічних ефектів. Екологічні ефекти можуть бути представлені у вартісному вираженні у вигляді економіко-екологічного ефекту, однак далеко не завжди в повному обсязі через методологічну складність перетворення екологічних показників в економічну площину. Через обмеженість природних ресурсів цінність природних благ у часі має тенденцію до збільшення.

Можливі ефекти здійснення екологоконструктивного інвестиційного проекту повинні стати предметом передінвестиційних досліджень. Їх виявлення й усвідомлення учасниками проекту є важливою умовою підвищення ефективності його реалізації. Усвідомивши всі можливі наслідки реалізації проекту, інвестори будуть прагнути максимізувати позитивні ефекти й мінімізувати негативні й тим самим підвищувати корисність відповідної інвестиційної діяльності. Тому позитивні соціальні, політичні й економічні ефекти можна вважати різновидом корисного ефекту екологоконструктивної інвестиційної діяльності, значущого з погляду суб'єкта, що здійснює відповідні вкладення.

Виходячи з того, що будь-яка інвестиційна діяльність в ресурсо-екологічній сфері господарювання завжди супроводжується виникненням як позитивних, так і негативних додаткових ефектів, то цілком справедлива теза, що екологоконстуктивні інвестиційні проекти повинні здійснюватися у випадку, якщо сукупний позитивний вплив цільового й виникаючих додаткових ефектів на зовнішнє оточення проекту перевищує їх сукупний негативний вплив. Оскільки саме додаткові ефекти, а також можливі наслідки їхнього виникнення можуть не усвідомлюватися інвесторами, що здійснюють цільове вкладення, то реалізація відповідних інвестиційних вкладень може призвести до негативних соціально-економічних й екологічних наслідків. Це обумовлює необхідність проведення комплексної експертизи будь-яких інвестиційних вкладень, у тому числі таких, що мають природоохоронне призначення, з метою екологізації процесу інвестування й зведення до мінімуму можливих негативних економічних і соціальних ефектів.

Виходячи зі специфіки екологоконструктивної інвестиційної діяльності і відповідно до раніше запропонованого визначення даного виду вкладень процедура оцінки їхньої ефективності повинна мати істотні особливості:

- оскільки результатом здійснення екологоконструктивного інвестиційного проекту є одержання цільового екологічного ефекту, який має насамперед певну суспільну корисністю, яка не зведена повною мірою до корисності для окремих індивідів, будь-які інвестиції, що підходять під це визначення, варто визнати суспільно значущими;

- для екологоконструктивних інвестиційних проектів повинна проводитися обов'язкова оцінка екологічної ефективності як різновиду суспільної ефективності реалізації проекту;

- для даного виду вкладень повинні бути внесені істотні корективи в оцінку їхньої комерційної ефективності через використання показників, які б дозволяли більш повно здійснювати кількісне урахування фінансових вигід від реалізації проекту з урахуванням застосування різних форм його підтримки з боку інших економічних суб'єктів.

Усі інші види ефективності, які використовуються при відборі інвестиційних проектів для подальшого здійснення поза залежністю від сфери їх реалізації, є однаково придатними для використання щодо екологоконструктивних інвестиційних проектів.

Висновки. Таким чином, наведені вище методологічні основи оцінки екологоконструктивної інвестиційної діяльності дозволяють дійти висновку, що на сучасному етапі не існує загальної методики оцінки екологоконструктивних проектів, реалізація яких повинна позитивно впливати на НПС та сприяти прогресивному розвитку господарської діяльності. Основні методологічні принципи, які базуються на підходах традиційної економіки, орієнтовані на оцінку комерційної ефективності інвестиційних проектів. На наш погляд, існує об'єктивна необхідність розроблення адекватних сталому розвитку науково-методологічних та методичних підходів, практичних алгоритмів інтегральної оцінки ефективності екологоконструктивної інвестиційної діяльності, що є подальшим напрямом нашого дослідження.

Література

1. Прадун В.П., В.М. Трегобчук Екологічні проблеми розвитку економіки України: причини загострення, наслідки та основні напрями їх вирішення / В.П. Прадун, В.М. Трегобчук

// Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. -2003.-№4.- С.34-40.

2. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: [підручник]

/ за заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника та к.е.н., проф. М. К. Шапочки. -- Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. -- 759 с.

3. Рассадникова С.И. Современная инвестиционная политика: предпосылки экологизации

/ Рассадникова С.И. - Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - Одесса, 2004. - 208 с.

4. Жарова Л.В. Екологічне підприємництво та екологізація підприємництва: теорія, організація, управління : монографія / Л.В. Жарова, Є.Ю. Какутич, Є.В. Хлобистов; за ред. акад.

Б.М. Данилишина. - Суми : Університетська книга, 2009. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru