Напрямки зниження негативного еколого-економічного впливу логістичної системи

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Сумський державний університет

Кафедра економіки

Напрямки зниження негативного еколого-економічного впливу логістичної системи

Ю.В. Чорток, аспірант

Анотація

Термін “логістика”, відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні значного поширення. Основна причина цього явища полягає в тому, що поняття “логістика” почало активно використовуватися в економіці. Логістика - це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживача. Запровадження методів логістичного менеджменту в практику бізнесу дозволяє фірмам значно скоротити всі види запасів продукції у виробництві, постачанні і збуті, прискорити оборотність капіталу, знизити собівартість виробництва і витрати в дистрибуції, забезпечити найбільш повне задоволення споживачів у якості товарів і сервісі.

В. Чорток. Направления снижения отрицательного эколого-экономического воздействия логистической системы

Проанализировано влияние логистических процессов на окружающую среду и сформированы пути снижения возможного вредного их воздействия. Рассмотрены функциональные сферы логистики и выявлено их деструктивное влияние на окружающую среду, классифицированы экологические риски логистической системы и предложены пути снижения вредного экологического влияния каждой сферы логистики. Обоснованы возможности достижения значительно большего эффекта снижения экологических рисков за счет синергетического эффекта.

Останнім часом ми все частіше прислухаємося до закликів охорони навколишнього середовища; багатьма вченими розробляються наукові концепції шляхів, методів, напрямків екологізації різних сфер діяльності в межах стратегії стійкого розвитку. Глобальний характер цієї проблеми обумовлений тим, що стан навколишнього природного середовища і ресурсів планети змінюється під впливом повсякденної діяльності всіх держав, і ці зміни стають усе більш згубними для природи. Сьогодні вони досягли таких масштабів, що можна цілком обґрунтовано говорити про наявність екологічної кризи в окремих регіонах планети і погіршення екологічної ситуації в цілому. Це викликає занепокоєння людей і активний інтерес до перспектив розвитку цивілізації, ставить питання перегляду фундаментальних цінностей та принципів розвитку з урахуванням екологічного імперативу. Тобто принципово новою рисою сучасного розвитку має стати екологізація всіх сфер життя і діяльності суспільства, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

З цих позицій значної актуальності набуває сьогодні розгляд логістики з точки зору її впливу на навколишнє природне середовище. Сучасна наукова література з питань логістики характеризується наявністю багатьох невивчених питань, насамперед пов'язаних з впливом логістики як інтегрованої функції управління матеріальними та іншими супутніми потоками підприємства на стан довкілля. Широке коло проблем, пов'язаних з пошуком пріоритетних напрямків підвищення ефективності роботи підприємств, було розглянуто такими науковцями, як М.О. Окландер, Л.І. Федулова, А.Г. Кальченко, Р.Р. Ларіна, А.М. Науменко та ін. У своїх роботах вони акцентують увагу на економічних сторонах логістики, а саме на підвищенні економічної ефективності роботи підприємства. Якщо брати до уваги екологічну діяльність підприємств, то в основному досліджувався вплив на довкілля окремих логістичних процесів, наприклад, транспортних перевезень, складського господарства, проте не системи логістики в цілому.

Таким чином, метою написання даної статті є аналіз впливу логістичних процесів на довкілля та формування шляхів зниження можливого шкідливого впливу логістичних операцій на навколишнє середовище.

Взагалі логістика суттєво впливає на навколишнє середовище, оскільки охоплює поставку сировини на підприємство, рух напівфабрикатів від процесу до процесу всередині підприємства, транспортування готової продукції на склади, а також доставку товарів покупцям.[4] Для того щоб дослідити вплив логістичної діяльності підприємств на довкілля, необхідно розглянути функціональні сфери логістики, форму існування її на підприємстві - логістичну систему, особливості її функціонування, наявність екологічних ризиків, вивчити досвід компаній, які вже використовують методи логістичного управління у своїй практиці.

Аналіз літературних джерел свідчить, що логістику поділяють в основному на закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну й інформаційну (рис. 1) [10].

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Рис. 1. Функціональні сфери логістики

Інколи виділяють окремо складську логістику (логістику складування), однак її цілком можна розглядати як складову частину закупівельної, виробничої, розподільної та транспортної логістики. Зупинимось на короткому описі основних функціональних сфер логістики.

Призначення закупівельної логістики полягає в постачанні, забезпеченні, підприємства товарами, матеріалами, сировиною, комплектуючими, напівфабрикатами і т.ін.; у зберіганні товарів; в управлінні складськими запасами залежно від обсягу продажу, планового графіка виробництва товару; в аналізі та контролі товарних запасів; організації замовлення товарів; визначенні оптимального розміру замовлення; пошуку та виборі постачальників тощо.

Виробнича логістика забезпечує безперервне завантаження виробництва сировиною, матеріалами, комплектуючими та їх зберігання; оптимізацію внутрішньовиробничих технологічних маршрутів; допомогу у забезпеченні безперервності виробництва у відповідності до виробничого графіка, циклу і т.д.

Основним завданням транспортної логістики є забезпечення транспортування товарів; мінімізація транспортних затрат; знаходження оптимальних маршрутів доставки; створення логістичних схем, пошук і вибір перевізників, експедиторів; планування доставки; участь у частині логістики в передконтрактній роботі та при укладенні контрактів купівлі-продажу; проходження митних формальностей у країні відправлення, призначення і при транзиті через треті країни; забезпечення єдиної контрольованої схеми доставки при різних перевізниках і видах транспорту при змішаних (інтермодальних) перевезеннях; консолідація (об'єднання) вантажів у процесі доставки; зберігання на транзитних складах і складах тимчасового зберігання; узгодження відправних інструкцій з відправником та отримувачем тощо.

Метою інформаційної логістики є управління інформаційними потоками, взаємозв'язаними з матеріальними та фінансовими; запровадження новітніх інформаційних технологій, інтегрованих інформаційних систем автоматизації у логістичні процеси; використання їх у закупівельній, виробничій, розподільчій і транспортній логістиці; створення систем планування, обліку й управління, систем моніторингу (відстеження), які дозволяють інформувати клієнтів про поточний стан доставки та місцезнаходження товару в режимі реального часу тощо [10].

Складська логістика, як і виробнича, здійснює різні операції, пов'язані з отриманням, сортуванням, розміщенням, зберіганням, пошуком і видачею товарної продукції [1].

Особливе місце в системі логістики посідає виробнича логістика, яка практично в усіх працях вітчизняних спеціалістів у сфері логістики розглядається як технологічний процес, в якому має місце чистий матеріальний потік, ніяк не пов'язаний з товарним потоком. Сукупність ресурсів одного найменування, які знаходяться протягом всього шляху від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві, складає інтегральний (загальний) матеріальний потік, який забезпечує нормальне функціонування підприємства. Новизна логістичного підходу до управління матеріальними потоками полягає, перш за все у зміні пріоритетів між різноманітними видами господарської діяльності на користь посилення значення діяльності з управління матеріальним потоком.

Всі наведені види логістики наявні в традиційних логістичних системах, які є інтеграцією традиційних функціональних сфер логістики (транспортування, управління запасами, закупками і замовленнями, складування, вантажопереробка, пакування).

Надмірне наближення виробничих підприємств до джерел сировини може привести до нерівномірного розподілу їх на території країни, до віддалення від районів споживання. Все це викликає необхідність перевезення товарів на великі відстані, уповільнення і ускладнення процесу їх руху. А це, у свою чергу, пов'язано із збільшенням об'єму використання палива і додатковою емісією в атмосферу забруднюючих речовин, що негативно впливає на сусідні житлові і паркові масиви. Крім того, розміщення виробничих об'єктів пов'язане з використанням земельних ділянок для їх будівництва. Екологічний вплив останнього характеризується порушенням природної рівноваги (будівництво складів хімічної продукції, паливні резервуари і т.д.), а також збільшенням шуму і вібрації протягом його ведення [7].

Значну увагу науковці приділяють екологічному впливу транспорту, оскільки його частка у загальному обсязі викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних і пересувних джерел складає близько 40 %, що перевищує частку будь-якого іншого виду економічної діяльності [5]. Збутовий, складський і транспортний види екологічного ризику можна розглядати в сукупності при аналізі впливу торговельних операцій на навколишнє середовище. До числа транспортних чинників слід віднести стан транспортних шляхів сполучення і види транспорту, що використовуються для перевезення товарів. Тобто, для того щоб забезпечити безперебійне та економічно ефективне функціонування процесу руху товару, необхідна наявність добре розвиненої транспортної мережі, а також оптимальної структури парку транспортних засобів (наявність певної кількості спеціалізованого транспорту, транспортних засобів різної вантажопідйомності і т.д.). Антропогенний вплив тут виражається в додатковій емісії забруднюючих речовин в атмосферу в місцях накопичення транспорту через нерозвиненість транспортної мережі, а також через можливість використання більш дешевих видів палива, продукти переробки яких негативно впливають на стан навколишнього середовища і здоров'я людини. логістика постачання запас збут оборотність

Збільшення обсягу твердих відходів у процесі зберігання, розфасовки і реалізації продукції залежить від розмірів підприємства. Ще однією проблемою є вплив на навколишнє середовище вантажів, що перевозяться. У цьому випадку небезпека обумовлена такими чинниками, як неякісна упаковка вантажів, що допускає їх висипання, витікання, випаровування, а також існують небезпеки виникнення аварійних ситуацій. Зокрема, забруднення середовища нафтопродуктами обумовлено головним чином аваріями при їх транспортуванні (аварії танкерного флоту, трубопроводів, залізничні катастрофи). Відповідно очевидними є і напрями зниження впливу транспортних операцій: підвищення якості упаковки вантажів та підвищення безпеки транспортних перевезень.

Характер впливу процесів зберігання сировини (продукції) має багато спільного з впливом транспортування. Основними причинами негативних екологічних наслідків є: недоброякісність упаковки (затарювання) продукції, що зберігається; ризик виникнення надзвичайних ситуацій (аварії, катастрофи, руйнування місткостей); контакт людей з екологічно небезпечними інгредієнтами при обробці і затарюванні вантажів тощо [7].

Розглянувши екологічний вплив кожного виду логістики, можна зробити висновок про наявність негативного екологічного впливу з боку логістичної системи в цілому. Виходячи з вищесказаного, можна вести мову про екологічні ризики логістичної системи (рис. 2). До таких належать ризики розсипу, розливу, вибуху матеріалів або продукції при їх транспортуванні виробнику чи споживачу - постачальницький та збутовий види ризику, зберіганні на складах - складський ризик, використанні у виробництві - виробничий ризик та ін.

З економічної точки зору доцільніше вживати таке поняття, як еколого-економічний ризик. У загальному випадку еколого-економічні ризики можна визначити як ризики економічних втрат, збитків, що можуть виникати у об'єктів різного рівня суспільної організації внаслідок погіршення стану (якості) навколишнього середовища (екологічних порушень) [8].

На думку Н.Ф. Реймерса, [9] екологічні ризики повинні враховуватися при економічній оцінці будь-якого господарського рішення. З цією метою у більшості наукових досліджень у поняття «ризик» поряд з імовірністю настання несприятливої події вкладається й інша, пов'язана з цією подією характеристика - розмір завданого збитку. Це приводить до трактування кількісної міри ризику як математичного очікування збитку, що визначається на множині можливих несприятливих подій (величини середнього ризику).

Подібне трактування ризику знаходить широке застосування в соціально-економічних дослідженнях, де ризик розглядається як величина збитків чи недоотриманого прибутку, втрат об'єктом частини ресурсів, недоодержання доходів і т.ін. унаслідок можливих несприятливих подій, що можуть відбутися з відомою імовірністю.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Рис. 2. Екологічні ризики логістичної системи

Ефект (від лат. еffectus - виконання, дія) означає результат, наслідок певних причин, дій. Економічний ефект - виражений у вартісній формі результат будь-яких дій (зокрема зазначених вище господарських заходів). У тому випадку, якщо згадані результати впливають не тільки на суто виробничу сферу, але й обумовлюють зміни, пов'язані із впливом на здоров'я або умови життєдіяльності людини, прийнято говорити про соціально-економічний ефект. Якщо ці зміни стосуються природоохоронної сфери, використовують вираз «еколого-економічний ефект».

Якщо логістична система - це система з управління матеріальним та супутніми потоками, кожній стадії якої притаманні еколого-економічні ризики, то можна припустити, що її можна використовувати для зниження рівня ризиків економічних втрат суб'єктів різного народногосподарського рівня і всього суспільства в цілому, обумовлених погіршенням якості навколишнього середовища або ж для підвищення не просто економічної, а еколого-економічної ефективності діяльності підприємства.

Отже, перспективним напрямком досліджень з даної проблематики можна вважати визначення впливу логістичних систем на величину еколого-економічних ризиків та можливих збитків (втрат) або ж, навпаки, на величину еколого-економічних ефектів діяльності суб'єктів господарювання.

Доцільно також відмітити, що одним з основних методологічних принципів логістики є системний підхід. Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається з окремих розрізнених підсистем. Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», оскільки складаються із системотвірних елементів, тісно взаємопов'язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані зв'язки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостями. Вважається, що логістика - це гармонізація інтересів учасників процесу переміщення продукції, форма оптимізації ринкових зв'язків, тобто вдосконалення управління матеріальними і пов'язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції на основі системного підходу й економічних компромісів для отримання синергетичного ефекту. Отже, можна припустити, що зниження еколого-економічних ризиків підсистем логістичної системи підприємства дозволить досягти синергетичного ефекту - значного зниження еколого-економічних втрат (підвищення еколого-економічних ефектів) суб'єктів господарювання.

Результати досліджень доцільно подати у вигляді таблиці (табл. 1)[8].

Таблиця 1

Вплив функціональних сфер логістики на навколишнє середовище

У даний час активно вдосконалюються методи подолання і запобігання несприятливим наслідкам природних змін для окремих людей, економіки і суспільства в цілому. На нашу думку, кошти, які вкладаються сьогодні в управління природними ресурсами за допомогою логістичних систем, забезпечення готовності суспільства до несприятливих дій і зниження його екологічної вразливості, дозволять досягти істотної економії витрат в майбутньому.

Литература

1. Бакунина И.М. Управление логистической системой (методологический аспект) // Менеджмент в России и за рубежом. - 2003. - №5. - С. 19-20.

2. Гаджинский А.М. Основы логистики: Уч. пособие. - 3-е издание. - М.: ИВЦ”Маркетинг”, 1997.

3. Довкілля України: Статистичний збірник. - К.: Держкомстат України, 2004.

4. Карп І.М. Застосування логістичного підходу в управлінні промисловим підприємством // Актуальні проблеми економіки. - 2005. №4 (46). - С. 27-33.

5. Окландер М.А. Контуры экономической логистики. - К.: Наукова думка, 2000.

6. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням / За ред. Л.Г. Мельника, М.К. Шапочки. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. - 759 с.

7. Павленко О.О. Еколого-економічна оцінка взаємодій в господарсько-торговельній діяльності: Автореферат дис. канд. екон. наук: 08.08.01 / Сумський держ. ун-т. - Суми: Вид-во СумДУ, 2005. - 24 с.

8. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник - Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 328 с.

9. Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила, принципы и гипотезы). - М.: Россия молодая, 1994. - 367 с.

10. Сергеев В.И. Логистика: Учебное пособие. - СПб.: СПбГИЭА, 1995.

Размещено на allbest.ru