Інновації та якісні стрибки

Размещено на http://www.allbest.ru

194

Механізм регулювання економіки, 2006, № 1

Размещено на http://www.allbest.ru

Вивчення співвідношення інновацій та якісних стрибків в сучасних умовах, коли останні набувають постійного характеру, перетворюється на найважливішу наукову і практичну проблему. Питанням інноваційного розвитку присвячена значна кількість фундаментальних економічних праць [1-5 і т.д.]. Однак, на сьогоднішній день не досліджено взаємозв'язок інновацій та якісних стрибків. Ціллю даної статті як раз ї є розвязання цього питання.

Доіндустріальний та індустріальний етапи розвитку характеризувалися, поряд з іншим, досить тривалими періодами поступального розвитку (своєрідними періодами економічного «спокою»). Якісні стрибки в економіці, так би мовити «економічні стреси», виникали періодично і досить рідко. Тобто фактично через певний проміжок часу повторювалися ті самі економічні ситуації.

Принципово інша ситуація складається у сучасному глобальному середовищі. Якісні стрибки (економічні біфуркації) набувають постійного характеру і стають невід'ємною складовою економічного середовища. Причому це посилення біфуркаційності розвитку - не результат чиєїсь злої волі. Воно випливає з діалектики суспільного прогресу, носить абсолютно об'єктивний характер і виникає в результаті комплексної дії трьох факторів.

Насамперед, під впливом прискорення науково-технічного прогресу та інноваційних можливостей розвитку (як його результату) істотно прискорюється темп усього громадського життя і, зокрема, економічного життя. Якщо людству знадобилось відповідно 112 і 56 років для організації широкого використання фотографії і телефонного зв'язку, то відповідні терміни для радара, телебачення, транзистора та інтегральної мікросхеми становили 15, 12, 5 і 3 роки [6, с. 6].

В індустріальну епоху «життєвий цикл» техніки становив 4-5, а іноді - і 7-10 років. Зараз у ключовій галузі економічного розвитку - мікроелектроніці щорічно подвоюється складність і обсяг випуску інтегральних схем при тридцяти відсотковому зниженні витрат і цін. Технічні характеристики надвеликих інтегральних схем кожні два роки поліпшуються в 4 рази [7, с. 7].

Причому посилення інноваційного процесу в сполученні з глобалізацією ще більше прискорює темп суспільного й економічного життя. Воно також призводить до того, що нові технології значно економічніші, ніж традиційні.

Раніше звичайною поштою лист з Австралії в Україну йшов приблизно півтора місяця. Зараз електронна пошта з будь-якої точки світу в будь-яку іншу доходить максимум за дві години. Причому, наприклад, вартість передачі документа обсягом сорок сторінок з Чилі в Кенію по електронній пошті коштує менше 10 центів, по факсу - близько 10 дол., кур'єром - 50 дол. США [8, с. 30].

Таким чином, швидкість поширення інформації і доступ до неї збільшилися революційно. Однак прискорюється не тільки швидкість поширення інформації, але і швидкість розвитку економічних систем у цілому, що до того ж значною мірою на ній базуються.

По-друге, стрімке прискорення інноваційного процесу призвело до появи і втягування в господарський обіг значної кількості нових факторів виробництва (предметів праці, технологій, нових трудових ресурсів) і їх комбінацій. До появи двигунів внутрішнього згоряння нафта не розглядалася як економічний ресурс. До винаходу антибіотиків пеніціліновий грибок був лише одним з видів грибків.

Причому процес втягування в господарський обіг нових факторів виробництва почав істотно підсилюватись в останні десятиліття ХХ ст. і продовжується до нинішнього часу. Революційні відкриття в біології породили цілий ряд принципово нових професій: генна інженерія, клітинна медицина і т.п. А останні відкриття по розшифровці генома людини ще більше розширюють горизонти, дозволяючи, наприклад, виробляти продукцію або здійснювати певні медичні операції з урахуванням генетичних особливостей індивідуумів.

Третій момент полягає в тому, що в умовах глобалізації істотно підвищується взаємовплив і взаємозалежність світу. Фактори, що раніше просто фізично не могли впливати на певні процеси, в умовах підвищення взаємозалежності одержують таку можливість. Отже, значно збільшується кількість факторів впливу, а відповідно - збільшується кількість варіантів розвитку.

Наприклад, у перші дні квітня 2003 р. один із корейських телеканалів, пославшись нібито на повідомлення сайта компанії CNN, передав фальсифіковану інформацію про те, що Білл Гейтс нібито убитий стрільцем-одинаком. У неглобалізованому світі така інформація навряд чи могла серйозно вплинути на стан ринку. У глобалізованому світі відбулося наступне: інформацію негайно поширили інформаційні агентства MBC, YTN і SBS. Фондовий ринок Південної Кореї впав на 1,5 відсотка. Загальні втрати від цього «жарту» оцінюються експертами більше ніж у 3 млрд дол. США [9, с.14]. Або другий широко відомий приклад, коли російський хакер, знаходячись в Санкт-Петербурзі, зламав коди провідного західного банку і почав переводити кошти на інші рахунки. Зрозуміло, що в не глобалізованому світі такі ситуації були просто фізично неможливі.

У результаті комплексної дії трьох наведених вище процесів якісні стрибки в економіці (своєрідні «економічні стреси», ще названі точками біфуркації) набувають постійного характеру і обумовлюють біфуркаційність розвитку.

На попередніх етапах принципово нові економічні ситуації виникали досить рідко. У таких умовах від менеджера будь-якого рівня, крім знань, у першу чергу вимагався великий досвід вирішення типових ситуацій. Інноваційність управління (пошук нових шляхів вирішення нестандартних ситуацій) була необхідна досить рідко.

Зовсім інша ситуація в умовах постійного «економічного стресу» (постійних біфуркацій). Нестандартні управлінські ситуації виникають постійно, як результат біфуркаційності розвитку. У той же час, типові управлінські ситуації стають практично раритетом. У цих умовах від менеджера, в першу чергу, крім глибоких знань, потрібна інноваційність управління, тобто постійна здатність пошуку нових шляхів і методів вирішення нестандартних управлінських, економічних і технічних ситуацій. Причому інноваційність управління потрібна на всіх рівнях: від внутріфірмового до загальнодержавного.

«Економічний стрес» усе більше стає зараз неодмінним атрибутом економічного життя. Кількість стресоутворюючих факторів і рівень «стресів», під впливом посилення інноваційного процесу, згодом лише збільшуватимуться.

Причому роль інновацій по відношенню до економічних біфуркацій є подвійною та діалектичною. З одного боку, інновації - це один із факторів, що сприяють біфуркаціям і навіть утворюють їх, тобто один з “стресоутворюючих” елементів. З іншого, інновації - найкращі і найефективніші “ліки” від «економічного стресу», бо вони дозволяють знайти нові нестандартні рішення нових ситуацій, які виникають під впливом якісних стрибків. Високу конкурентоспроможність здатні забезпечити лише ті держави та суб'єкти господарювання, що досягнуть найвищої інноваційності управління.

В даній статті показано, що роль інновацій по відношенню до якісних стрибків є подвійною та діалектичною і високої конкурентоспроможності можливо досягти лише на основі високої інноваційності управління. Подальші розвідки в цьому напрямку необхідно зосередити на дослідженні організаційно-економічних механізмів, які дозволяють її забезпечити.

Література

економічний інноваційний господарський

1. Семиноженко В.П. Інноваційні преспективи України. - Х.: Константа, 2006. - 272 с.

2. Перспективи інноваційного розвитку України: Аналітична доповідь/Жаліло Я.А., Базилюк Я.Б., Гриневич О.С., Жиляєв І.Б., Панфілова Т.О.//Перспективи інноваційного розвитку України. - К: Альтерпрес, 2002. - С. 7-77.

3. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования: Пер. с англ. - М.: Academia, 1999. - 787с.

4. Іноземцев В. Моделі постіндустріального розвитку//Економіка знань: виклики глобалізації та Україна/Під заг. ред. А.С. Гальчинського, С.В. Льовочкіна, В.П. Семиноженка. - К.: НІСД, 2004. - С. 105-160.

5. Чухно А. Актуальные проблемы стратегии экономического и социального развития на современном этапе//Экономика Украины. - 2004. - № 4. - С. 15-23; №5. - С. 14-23.

6. Мельник Л.Г. Фундаментальные основы развития. - Сумы: Университетская книга, 2003. - 288 с.

7. Инновационный процесс в странах развитого капитализма (методы, формы, механизм)/Рудакова И.Е., Смородинов О.В., Фролова Н.Л., Рубе В.А., Буловинова А.Я./Под. ред. И.Е. Рудаковой. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 144с.

8. Доклад о развитии человека за 2001 год. Использование новых технологий в интересах развития человека. - Нью-Йорк: Оксфорд юниверсити пресс, 2001. - 264 с.

9. Жарт, який коштував три мільярди доларів//Урядовий кур`єр. - 2003. - 16 квітня - № 71. - С. 14.

Размещено на Allbest.ru