Показники товарно-інноваційного розвитку машинобудівного підприємства

Д.В. Сорочан. Показники товарно-інноваційного розвитку машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

230

Механізм регулювання економіки, 2008, № 4, Том 1

Показники товарно-інноваційного розвитку машинобудівного підприємства

Д.В. Сорочан

Постановка проблеми. Сучасні умови роботи вітчизняних машинобудівних підприємств характеризуються посиленням конкуренції з боку іноземних виробників із країн, які ще донедавна були економічно не розвиненими і вважалися лише джерелами сировини. В таких умовах найактуальнішою проблемою до дискусії становиться розвиток власних виробників за рахунок інновацій у продукції. Виникає питання: «Яким чином можна підтвердити або спростувати те, що підприємство розвивається за рахунок інноваційної продукції?». Одним з методів прогнозування у 70-х роках ХХ століття французькими вченими був запропонований індикативний метод прогнозування, який зараз активно використовується при прогнозуванні соціально-економічних процесів у багатьох країнах світу. Доцільним є висновок - якщо метод дозволяє прогнозувати, то він має і підтверджувати ці прогнози. Відкритим до дискусії є питання які показники є індикаторами товарно-інноваційного розвитку машинобудівного підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження питань товарно-інноваційного розвитку представлені в роботах таких західних учених як Ф. Котлер, В. Руделіус, Девід В. Креденс, К. Фример, Р. Патора. Серед російських учених товарно-інноваційний розвиток досліджували Л.А. Баєв, Г.Я. Гольдштейн, І.Т. Балабанов, Г.М. Гвичия, А.П. Панкрухін, Г.О. Тріфілова. Найактивніше цю проблему досліджували і досліджують українські вчені, а саме: І.А. Павленко, В.Я. Кардаш, О.К. Шафалюк, Л.В. Балабанова, О.М. Сумець, В.Ф. Гринев, С.М Ілляшенко, О.М. Шканова, Н.І. Чухрай, С.С. Гаркавенко та інші. Проте показники товарно-інноваційного розвитку мають не достатню розробку в роботах вищезазначених авторів.

Мета статті. Узагальнити існуючи показники та навести показники-індикатори товарно-інноваційного розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Товарно-інноваційний процес коротко можна визначити як сукупність послідовних дій по створенню й впровадженню нових або вдосконалених товарів. Ці процеси вимагають залучення багатьох функціональних сфер, у тому числі служби НДДКР, маркетингу, виробництва, фінансів, персоналу. Від того, наскільки ефективно кожний підрозділ виконає поставлені перед ним цілі й завдання, буде залежати результативність інноваційної діяльності на підприємстві в цілому. Немаловажне значення при цьому має не тільки порівняльна оцінка господарських результатів, але й аналіз організаційно-економічних дій, які сприяли досягненню підсумкових інноваційних показників. Необхідність у дослідженні здійснених інноваційних процесів обумовлюється тим, що отримані економічні дані за одним впровадженим проектом можна врахувати при розробці й реалізації інших нововведень.

Ґрунтуючись на функціональній організації господарської діяльності вчені представили ряд коефіцієнтів, які дозволяють дати оцінку роботі підрозділів підприємства по досягненню поставлених перед ними інноваційних цілей і завдань [9], сприйнятливість виробництва до товарно-інноваційного розвитку [10], ефективності підприємницької, в т.ч. інноваційної діяльності підприємства [6] та інші значущі для товарно-інноваційного розвитку показники, які розроблені Л.В. Балабановою, О.А. Бридіною, І.Г. Онищуком тощо.

З огляду на те що метою статті є узагальнення показників ТІР які можуть бути індикаторами, відмітимо те, що показники які були запроваджені українськими вченими розгладилися досить детально у декількох наукових роботах [2, 6, 7, 10]. Цікавим є підхід російських вчених, який не розглядався нашими вченими, до даного питання [9]. У своїх роботах Г.О. Тріфілова пропонує задавати індикатори ТІР за розрахунком наступних показників з попередніх інноваційних проектів (табл.1.)

Вище наведені та розглянуті показники можна розглядати як індикатори, але, на наш погляд, одним із недоліків є те, що, по-перше, їх використання можливо лише за умови наявності попереднього досвіду у підприємства, а, по-друге, розрахунок є можливим тільки після закінчення інноваційного проекту, що є протиріччям визначення індикатора та його основною функцією. Індикатором можна вважати числовий економічний або фінансовий показник, який дає можливість визначити поточну ситуацію, відхилення від планового показника або передбачити розвиток подій у майбутньому. Висновок є одним - ці показники можуть бути індикаторами за умови попереднього досвіду, якщо у підприємства не існує досвіду розробки та впровадження товарних новацій ці показники для нього є даремними. А іншою метою є виведення таких показників які б не спиралися на попередній досвід впровадження інновацій. Однак, потрібно відмітити і безперечні переваги цих показників: їх розрахунок не потребує залучення великих ресурсів (вузькоспеціалізованих фахівців, складного програмного забезпечення), а також довгого збору інформації для розрахунку коефіцієнтів. Інтерес виявляється ще і визначенні інноваційних товарів або послуг, до чого в майбутньому будуть використовуватися коефіцієнти, показники, індикатори. Закон України «Про інноваційну діяльність» дає наступне визначення дефініції інноваційна продукція - «нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим цим Законом» [3]. Виникає питання «Чи всі конкурентоспроможні товари є інноваційними і який товар є новим?».

Відповідь на першу частину запитання є очевидною - ні всі конкурентоспроможні товари є інноваційними (як приклад товари заводу гірничорятувальної техніки ВАТ «Горізонт» м. Луганська). Є товари які ще тривалий час будуть зберігати конкурентоспроможність з причини своєї унікальності в той час коли вони були розроблені, а також з причини не високої вартості. Відповідь на другу частину запитання не може бути однозначною, з причини, що до визначення нового товару є досить багато підходів. Найбільш цікавим є математичне визначення новизни товару, а також показників які б свідчили про товарно-інноваційний розвиток промислового підприємства.

Таблиця 1 - Показники-індикатори запропоновані Г.О. Трифіловою та їх розрахунок

Згідно з І. Ансофом [1], а також з урахуванням аксіоми Ф. Котлера [5] та робіт С.М. Ілляшенко [4], які виділяють чотири напрямки розвитку ринкових можливостей, ми вважаємо, що лише два з цих напрямку надають вектор товарно-інноваційного розвитку машинобудівного підприємства.

Російський вчений А.Н. Панкрухін пропонує визначати новизну товару в залежності від відсотка змін, що стосуються нововведень у товарі, але цей науковий підхід не набув подальшого розвитку [8]. На наш погляд, цей метод при його вдосконаленні, є найбільш актуальним у теперішній час. Зокрема, А.Н. Панкрухін відзначав наступні ступені новизни та їх характеристику які наведені в таблиці 2. господарський організаційний інноваційний

Таблиця 2 - Рівні новизни товару та їх характеристика.

На нашу думку інноваційними можна вважати товари, які відносяться до 1-4 рівнів (40% і більше новизни).

Сутність методу полягає в тому, щоб після розрахунку з'явився індикатор, який би відобразив новизну товару. Ми пропонуємо розраховувати цей індикатор за наступною формулою.

,

де, - індикатор новизни;

- сукупність нових деталей у виробі;

- загальна сукупність деталей у виробі.

На перший погляд, ця формула є досить простою, але якщо її використовувати до продукції машинобудування, то потрібно зробити її коригування. Як відомо машини складаються з вузлів (двигуна, КПП, ходової частини тощо), тому цю формулу необхідно буде використовувати для кожного вузла окремо.

,

де, n - кількість вузлів у продукції.

Потрібно відмітити, що вузол, наприклад двигун, може бути кінцевим виробом і в такому разі для визначення індикатора новизни необхідно скористатися формулою (1), а якщо він є складовою частиною продукції, то формулою (2).

Наведені вище показники дуже близькі до показників конкурентоспроможності, але вони вказують на інноваційність продукції, в той час, як показники конкурентоспроможності вказують на порівняльну оцінку з еталоном.

Запропонований підхід до визначення індикатора новизни товару полягає в тому, що він дозволяє ставити завдання перед конструкторами та технологами підприємства для досягнення необхідного рівня інноваційності, оцінювати їх діяльність, показувати конкурентні переваги на спеціалізованих виставках та ярмарках не поглиблюючись у технічні подробиці, які можуть складати комерційну таємницю, дозволяє оцінювати розробки конкурентів на основі вторинної інформації.

Висновки

Як можна побачити зі статті є велика кількість показників які використовуються для оцінки інноваційного розвитку. Також є багато показників які оцінюють товарний розвиток, товарну політику, товар. Але дотепер не має показників які б не тільки оцінювали, а й давали можливість прогнозувати товарно-інноваційний розвиток, товарно-інноваційну політику, давали б змогу обирати стратегію. Наукове питання про такі показники є відкритим до дискусії.

Література

1. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. - М.: Экономика, 1989. - 520 с.

2. Балабанова Л.В., Бридіна О.А. Маркетингова товарна політика в системі менеджменту підприємств: Навч. посіб. - К.: ВД «Професіонал», 2006. - 336с.

3. Закон України «Про інноваційну діяльність»

4. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: Навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб і доп. - Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. - 324 с.

5. Котлер Ф., Армстронг Г., Сомдерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. англ. - 2-е европ. изд. - М.; СПб.; К.: Издательский дом «Вильямс», 2003. - 944 с.: ил.

6. Н.П. Резнік. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навчальний посібник. Умань: 2006. - 216 с.

7. Онищук І.Г. Інноваційно акцентована модель розвитку економіки регіону. // Прометей». Регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут кономіко-правових досліджень НАН України. - Вип. 3(21). - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. -250 с.

8. Панкрухин А.П. Маркетинг: Учебник. - М.: ИКФ Омега-Л, 2002. - 656 с.

9. Трифилова А.А. Анализ инновационных процессов // Инновации. - 2005. - №5 (82). - с. 64-67.

10. Формування інноваційної стратегії в умовах технологічних змін. І.А. Тульпа, О.М. Сумець - Х., 2004 - 172 с.

Анотація

У статті розглянуті та проаналізовані показники товарно-інноваційного розвитку, які запропоновані російськими вченими. Запропоновано авторські показники які можуть бути індикаторами товарно-інноваційного розвитку машинобудівного підприємства.

В статье рассмотрены и проанализированы показатели товарно-инновационного развития, которые предложены российскими учеными. Предложены авторские показатели, которые могут быть индикаторами товарно-инновационного развития машиностроительного предприятия.