Методологічні засади розроблення критеріїв оцінки інноваційного розвитку з позицій екологічної безпеки та сталого розвитку
Законодавче поле забезпечення інноваційного розвитку і екологічної безпеки. Особливості формування нового інноваційного простору. Пріоритетні напрями екологізації інноваційного розвитку країни. Визначення основних підходів до вибору критеріїв його оцінки.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.01.2020 |
Размер файла | 20,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Методологічні засади розроблення критеріїв оцінки інноваційного розвитку з позицій екологічної безпеки та сталого розвитку
Є.В. Хлобистов, Л.В. Жарова, О.М. Кобзар
Анотація
У статті подані результати дослідження методичних засад розроблення критеріїв оцінки інноваційного розвитку. Проаналізовано нормативне-правове поле забезпечення інноваційного розвитку та екологічної безпеки, розглянуті особливості формування нового інноваційного простору, сформульовані пріоритетні напрями екологізації інноваційного розвитку країни. Визначені основні підходи до вибору критеріїв оцінки інноваційного розвитку.
Аннотация
В статье освещены результаты исследования методических основ разработки критериев оценки инновационного развития. Проанализировано нормативно-правовое поле обеспечения инновационной деятельности и экологической безопасности, рассмотрены особенности формирования нового инновационного пространства, сформулированы приоритетные направления экологизации инновационного развития страны. Определены основные подходы к выбору критериев оценки инновационного развития.
Нині необхідність переходу до інноваційної моделі розвитку зумовлюється стрімким посиленням впливу розвитку науки та нових технологій на соціально-економічний розвиток. В наш час неспроможність країни здійснити структурну перебудову економіки відповідно до нового технологічного укладу (чи зволікання з цим) не просто гальмує її розвиток, але й призводить до економічної деградації і відсуває її на периферію світових економічних процесів.
Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні протягом останніх років, з точки зору потреб структурної модернізації та адаптації національної економіки до вимог сучасності, викликані, зокрема, загостренням глобальної конкурентної боротьби за інноваційні та інтелектуальні ресурси для створення національних конкурентних переваг; вичерпанням поточних конкурентних переваг галузей економіки України, які є орієнтованими на зовнішній попит внаслідок подорожчання енергоресурсів; недостатнім рівнем використання національного інноваційного потенціалу як головного чинника адаптаційних можливостей економіки та зміцнення національної конкурентоспроможності тощо.
Розвиток науки і техніки згідно із законодавством України є визначальним фактором прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання (див. табл. 1). Нині пріоритетом державної політики є підтримка розвитку науки як джерела економічного зростання і невід'ємної складової національної культури та освіти, створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, цілеспрямованої політики у забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.
Інноваційну діяльність як основоположний фактор підвищення конкурентоспроможності держави слід розуміти як інтерактивний процес, необхідною умовою якого є тісна взаємодія між підприємствами й інституціональним середовищем, гнучкі механізми прийняття рішень на національному рівні та координації науково-інноваційного процесу на транснаціональному рівні.
Формування нового інноваційного простору (як локального, так і глобального) ґрунтується на синергетичному поєднанні нових технологій, ринкових умов господарювання, можливості диверсифікації видів діяльності та впливів [1, 255]. Критерії оцінки інноваційного розвитку можна розглядати на глобальному (транскордонному), загальнодержавному, регіональному та територіальному рівнях.
Таблиця 1 - Законодавче поле інноваційної діяльності
Тип акта |
Назва/ Коментарі |
|
Закони України |
“Про інноваційну діяльність” (2002). Визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом. “Про інвестиційну діяльність” (1991). Визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. “Про режим іноземного інвестування” (1996). Визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України. “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” (1999). Визначає правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків. “Про основні напрями державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності” (1992). Визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку |
|
Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України |
«Про внесення змін до Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки інноваційних та інвестиційних проектів» (2007). «Про передачу Українського центру сприяння іноземному інвестуванню до сфери управління Державного агентства з інвестицій та інновацій» (2006). «Про утворення Управління інноваційної політики в структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України» (2005). «Про затвердження інноваційних проектів, що виконуються у технологічних парках» (2005). «Про затвердження Порядку державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів» (2003) |
|
Укази Президента України |
«Про заходи щодо поліпшення інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні» (2005). «Про фінансову підтримку інноваційної діяльності підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави» (2004). «Про деякі питання інноваційного інвестування підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави» (2002) |
|
Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року |
Окреслює основні сфери застосування інноваційних проектів для стабілізації і поліпшення екологічного стану території держави шляхом утвердження національної екологічної політики як інтегрованого фактору соціально-економічного розвитку України для забезпечення переходу до сталого розвитку економіки та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. Зокрема такі: - підвищення якості повітря та запобігання змінам клімату повинно здійснюватися шляхом технічного переоснащення виробничого комплексу на основі впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів; - екологізація транспорту передбачає, зокрема, впровадження інноваційних проектів, спрямованих на зменшення рівня шумового забруднення; - екологізація енергетики передбачає, у тому числі, впровадження в енергетиці сучасних технологій та інноваційних проектів, що забезпечать зменшення викидів забруднюючих речовин, зниження рівня шумового та електромагнітного забруднення, збільшення обсягів теплової та електричної енергії, яка виробляється когенераційними установками |
Екологізація інноваційного розвитку передбачає спрямування інноваційних процесів на розроблення, створення та впровадження нововведень у вигляді нової продукції, технології, методу, форми організації виробництва тощо, що безпосередньо або опосередковано сприяє зниженню екодеструктивного впливу виробництва та споживання на навколишнє середовище та вирішенню екологічних проблем. Згідно з цим до основних завдань екологоорієнтованого інноваційного розвитку можна віднести:
- розроблення, створення та впровадження нових технологічних процесів та технологічних циклів розроблення і погодженого розвитку усіх функціональних ланцюжків з видобутку ресурсів, їх переробки, використання відходів та відтворення цих ресурсів;
- розроблення та застосування ресурсозберігаючої техніки, розроблення і впровадження маловідходних і безвідходних технологій, у тому числі енергозберігаючих, розвиток технологій, що забезпечують комплексне освоєння природних ресурсів, розроблення біотехнологій;
- освоєння нових територій, а також розширення діючих з урахуванням екологічної безпеки населення і виробництва;
- розроблення і випуск нових екологічно чистих продуктів і створення потужностей для їх виробництва, розроблення варіантів використання нових та поновлюваних джерел енергії;
- впровадження нових організаційних форм, включаючи удосконалення організаційно-територіальної структури потенційно небезпечних виробництв з метою зниження їх екологічної небезпеки [2, с.3];
- формування нового мислення у розроблювачів інновацій з точки зору необхідності його екологізації шляхом впровадження обов'язкової екологічної освіти [3, с.7].
На загал до основних критеріїв оцінки інноваційного розвитку можна віднести:
- відповідність мети, функціонального призначення та галузевої спрямованості діяльності пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;
- інноваційність та науково-технічний рівень технологій та продукції, які передбачається запровадити;
- соціально-економічні наслідки інноваційної діяльності для економіки держави та території;
- наявність ринків збуту продукції, ринків сировини, витратних матеріалів, інших ресурсів для реалізації проекту;
- рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами, спеціалістами у сфері інноваційної діяльності;
- рівень та перспективи розвитку наукової та виробничої інфраструктури;
- ефективність та можливість використання пільгових режимів діяльності;
- екологічні наслідки інноваційної діяльності.
Відзначимо, що основний принцип сучасної оцінки стану навколишнього природного середовища полягає у визначенні безпечних рівнів впливу різних техногенних факторів і порівняння їх з фактично існуючими рівнями. Нормативи визначаються розрахунковим та експериментальним шляхом. Втім, на сьогодні не існує єдиної універсальної системи нормативних показників, що була б придатною для всіх регіонів світу. Це пояснюється тим, що одні й ті самі антропогенні навантаження призводять до різних наслідків у різних екосистемах та сферах природокористування.
Аналіз накопиченого досвіду у сфері екологічного нормування (перш за все у розвинених країнах - США, Голландії, Японії, Німеччині, певною мірою і в Росії) свідчить, що системи нормативів, що використовуються, можна поділити на дві групи:
- екологічні нормативи якості екосистеми, які за своїм призначенням повинні вказувати на „дозволену” межу змін параметрів її стану, за якою стають реальними ризики порушення структури екосистеми, функцій, що вона виконує з реалізації господарських цілей та відповідно виникнення різних видів збитків у реципієнтів;
- нормативи сили антропогенного впливу на навколишнє середовище, які визначають допустимий рівень разового навантаження на екосистему з боку природокористувача, який не призведе до втрати її сталості.
Наразі першочергове значення має розроблення інтегральних показників впливу на навколишнє середовище і природні комплекси. Виходячи зі специфіки конкретних екосистем, необхідно розробляти територіально-галузеві регламенти обсягів токсично забрудненої речовини у розрахунку на одиницю використаної у виробництві сировини на тонну кінцевої продукції та ін.
Головною проблемою поширення екосистемного підходу є відсутність єдиного розуміння самої екосистеми, її структурного уявлення, уніфікованих підходів до визначення якості її стану та сили впливу. Проблемою цього підходу є вираження через один або декілька індикаторів великої кількості характеристик екосистеми як складного системного, комплексного утворення. Оскільки без таких узагальнюючих індикаторів значно ускладнюється практичне використання екологічних показників у сфері охорони природи для аналізу динаміки стану екосистем, оцінки завданого їм збитку, розроблення заходів для його попередження та ліквідації.
У країнах Євросоюзу для оцінки інноваційного розвитку як критерії використовують такі: погодженість пріоритетних напрямків зі стратегічними цілями держави; внесок у рішення важливих соціальних проблем; прагнення брати участь в експансії нових напрямків; наявність визнаних науково-дослідних шкіл. При визначенні національних науково-технічних пріоритетів визначальним є створення умов для створення нових сфер виробничої діяльності, що гарантують прогресивні структурні та якісні зрушення в економіці на перспективу.
Відзначимо, що вибір критеріїв оцінки інноваційного розвитку з позицій екологічної безпеки та сталого розвитку може базуватися залежно від рівня оцінюваного об'єкта за допомогою інтегральних показників, екологічних нормативів, методів SWOT-аналізу, PEST-аналізу, SNW-аналізу (табл. 2).
Як висновок зазначимо, що аналіз прийнятої в Україні практики реалізації національних науково-технічних пріоритетів через систему науково-технічних, соціально-економічних та інших програм різного рівня, незважаючи на багаторічний досвід їх використання, виявив ряд істотних недоліків. Діюча в Україні практика і методологія визначення пріоритетних напрямків інноваційного розвитку і проведення відповідної проблемно-орієнтованої політики в науці характеризується недостатньою їх обґрунтованістю та несистемністю відновлення й уточнення, порушенням принципу погодженості у визначенні критеріїв і переваг при виборі пріоритетних напрямків, недостатньою увагою до визначених пріоритетів при вирішенні конкретних проблем організації науки тощо.
Таблиця 2 - Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки інноваційного розвитку за сферою застосування
Підхід |
Сфера застосування |
|||
макрорівень (держава) |
мезорівень (область) |
мікрорівень (територія, галузь) |
||
SWOT- аналіз |
v |
v |
v |
|
PEST- аналіз |
v |
|||
SNW- аналіз |
v |
|||
Інтегральні показники |
v |
v |
v |
|
Екологічні нормативи якості екосистеми |
v |
v |
||
Нормативи сили антропогенного впливу на навколишнє середовище |
v |
v |
v |
Важливою складовою системи реалізації пріоритетів повинні стати такі концептуальні фактори:
- відкритість науково-технічної та інноваційної сфер для суспільної оцінки;
- систематичне ранжування пріоритетів за рівнями важливості державної підтримки;
- роль держави як гаранта прогресивних перетворень;
- включення ринкових факторів у НТІР;
- моніторинг стану і тенденцій розвитку науки, технологій, інновацій;
- прогнозно-аналітичне та науково-інформаційне забезпечення НТІР.
Вважаємо, що створення нового інноваційного простору, зокрема через програмно-цільове управління і як засобу його реалізації, - цільові програми різного рівня передбачає:
- розроблення довгострокової програми соціально-економічного і науково-технічного розвитку України;
- удосконалення нормативно-правових документів, що повинні врегулювати процеси формування, розгляду, затвердження, фінансування і контролю за реалізацією програм, які фінансуються з державного бюджету;
- створення Експертної ради з питань державних програм при Кабінеті Міністрів України і формування банку даних проектів програм і комп'ютерної системи моніторингу ходу виконання програм [4, с.6];
- забезпечення розроблення і реалізації цільових програм відповідно до теоретично обґрунтованих етапів їх побудови і виконання;
- забезпечення конкурсності виконання програм, здійснення контролю за цільовим використанням фінансових і матеріальних ресурсів на їх виконання [5, с. 32];
- формування і реалізацію науково-технічних програм, що здатні концентрувати обмежені ресурсні можливості на рішенні таких пріоритетних напрямків, як підвищення технологічного рівня економіки, її відповідності світовим пріоритетам науково-технічного розвитку тощо;
- широке використання інформаційних технологій на всіх етапах формування, виконання, контролю і впровадження результатів реалізації програм.
інноваційний екологічний безпека
Література
1. Жарова Л.В. Сталий розвиток: просторовий вимір соціально-економічних відносин. // Науковий вісник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. Зб. наук. праць. - Л.: ЛНТУ, 2005. - Вип. 15.6. - С.253-260
2. Галушкина М. Узы инноватики // Эксперт. - 2006. - 25(519).
3. Карпіщенко Т.О. Економічний механізм інновацій екологічної спрямованості: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / Сумський держ. ун-т. - Суми, 2000. - 22с.
4. Саверченко О.О. Механізм державного регулювання науково-технологічного та інноваційного розвитку: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / НАН України; Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. - К., 2005. - 22с.
5. Карпов В.І., Саверченко О.О., Радзієвська Л.Ф., Єгоров І.Ю. Інноваційний потенціал України та країн ЄС (порівняльний аналіз) / Український ін-т науково-технічної і економічної інформації; НДІ статистики Держкомстату України. - К.: УкрІНТЕІ; НДІ статистики, 2002. - 40с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Методологічні основи дослідження формування інноваційного розвитку й підприємництва. Значення інноваційного розвитку, суть інноваційних структур. Аналіз обсягу реалізації нафтопродуктів на "Лукойл", напрямки покращення інноваційного типу розвитку.
курсовая работа [477,0 K], добавлен 20.10.2012Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу. Фінансовий та техніко-економічний аналіз ДП ХЕМЗ. Проблематика інноваційного потенціалу, розроблення пропозицій щодо його оцінки. Багатофакторний аналіз показників, які застосовуються для оцінки.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 27.06.2012Склад та класифікація основних чинників, що стримують інноваційний розвиток. Загальні умови і напрями забезпечення розвитку дослідних підприємств, характерні для глобалізації економіки. Доцільність формування інноваційного кластера дослідних підприємств.
статья [296,4 K], добавлен 11.09.2017Оцінка інноваційного розвитку в промисловості України. Аналіз сучасного стану інноваційного розвитку за різними галузями промисловості та регіонами. Основні проблеми і їх актуальність на сьогоднішній день, перспективні напрямки інноваційного розвитку.
научная работа [49,8 K], добавлен 16.12.2014Теоретичні засади оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Сутність та види інновацій на підприємстві. Структура інноваційного потенціалу підприємства. Методики оцінювання інноваційного потенціалу ХДЗ "Палада", стан та шляхи його підвищення.
дипломная работа [511,2 K], добавлен 10.06.2010Оцінка впливу глобалізаційних чинників на національні економіки країн світу. Зміст стратегій нарощування, перенесення та запозичення як основних варіантів інноваційного розвитку України. Напрямки активізації наукової та дослідницької роботи країни.
реферат [450,5 K], добавлен 26.11.2010Основні напрями інноваційного розвитку у світі. Інноваційні ознаки сучасної економіки. Сутність економіки інновацій, їх класифікація та інноваційні пріоритети українських підприємств. Проблеми створення передумов для інноваційного розвитку в Україні.
реферат [706,2 K], добавлен 13.05.2012Характеристика поглядів на теорію підприємництва австро-американського економіста Й. Шумпетера, який вбачав підприємницьку діяльність у здійсненні нових комбінацій факторів виробництва чи обігу, а також у різноманітних процесах інноваційного розвитку.
реферат [25,4 K], добавлен 01.11.2011Окреслено основні проблеми інноваційної діяльності на сільських територіях. Визначено об'єктивну необхідність пріоритетності переводу аграрної економіки на інноваційні засади. Розроблено основні орієнтири інноваційного розвитку сільських територій.
статья [75,5 K], добавлен 11.09.2017Становлення та розвиток теорії інновації. Загальна характеристика та структура інноваційного процесу. Місце та роль інновацій у системі господарювання. Основні терміни та поняття інноваційної діяльності. Система класифікації інновацій та її життєвий цикл.
лекция [32,6 K], добавлен 21.02.2010Визначення основних етапів інноваційного процесу. Дослідження ефективності інноваційного проекту на підприємстві текстильної промисловості. Розрахунок показників чистого дисконтованого доходу, індексу рентабельності та терміну окупності інвестицій.
курсовая работа [242,7 K], добавлен 04.06.2014Визначення позицій сталого розвитку. Основні принципи, на яких базується державна політика України щодо сталого розвитку. Економічні, соціальні, екологічні індикатори сталого розвитку. Особливості інтегрування України в світовий економічний простір.
реферат [22,5 K], добавлен 06.12.2010Досліджено основні проблеми інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах. Розглянуто важливу суть інновацій та інноваційних стратегій підприємств. Роз’яснено особливості фінансування інноваційних проектів за рахунок державних бюджетних коштів.
статья [19,8 K], добавлен 19.09.2017Теоретичні аспекти інноваційного потенціалу промисловості. Сучасний стан інноваційного потенціалу промисловості України. Проблеми впровадження інновацій на підприємствах, шляхи їх вирішення. Формування механізму використання інноваційного потенціалу.
курсовая работа [84,4 K], добавлен 06.03.2014Сутність та призначення бізнес-планування інноваційного проекту, його інформаційне забезпечення. Короткий опис та оцінка конкурентоспроможності інноваційного проекту ПП "Офіс-2000". Вдосконалення бізнес-планування з використанням комп’ютерних технологій.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 11.01.2014Сутність і значення авіакосмічної промисловості в розвитку господарства сучасного світу, його структура та головні елементи. Вплив науково-технічного та інноваційного фактору на розвиток авіакосмічної промисловості, аналіз її регіональних особливостей.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 02.01.2014Сутність інновацій, інноваційного процесу та інноваційного менеджменту. Чинники активізації інноваційної діяльності підприємства. Інноваційна активність промислових підприємств України. Пропозиції щодо активізації інноваційного процесу в Україні.
реферат [41,7 K], добавлен 19.08.2010Характер, принципи та обмеження керованості економічної безпеки підприємства. Взаємозалежність економічної безпеки підприємства і його розвитку. Умови та вимоги до керованості економічної безпеки підприємства. Розрахунок критеріїв економічної безпеки.
монография [1,1 M], добавлен 05.10.2017Величина валового внутрішнього продукту, середній курс національної валюти до долара - одні з основних складових індексу відкритості економіки. Характеристика ключових вагових коефіцієнтів інтегрального показника зовнішньоекономічної безпеки України.
статья [86,8 K], добавлен 05.10.2017Розгляд теоретичних аспектів стартапів та основних відмінностей між ними. Аналіз успішних стартапів України та напрямів їх державної підтримки. Визначення основних причин "відтоку" інноваційних проектів закордон та відсутності умов для їх діяльності.
статья [28,3 K], добавлен 27.08.2017