Індекс людського розвитку Сарненського району: стан, динаміка та тенденції зміни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування

Індекс людського розвитку сарненського району: стан, динаміка та тенденції зміни

Матушевська Н.Р.

Слободюк Т.О.

м. Рівне

Наведені результати визначення індексу людського розвитку (ІЛР) Сарненського району Рівненської області на протязі 1991-2006 рр. Вихначена динаміка зміни індексу на протязі досліджуваного періоду, здійснений аналіз та визначені основні тенденції, причини коливання ІЛР.

Giving results of the determined index of the human development (IHD) in the Sarnu district of Rivne region during 1991-2006 years. During investigations period we determined the dynamics of index's changing, main tendencies of oscilation, and accomplished the analysis.

Розвиток виробництва і зростання масштабів господарської діяльності, в ході яких людина використовує дедалі більшу кількість природних ресурсів, зумовлюють тотальне посилення антропогенного тиску на довкілля та порушення рівноваги у навколишньому природному середовищі. А це, в свою чергу, призводить до загострення соціально-економічних проблем. Одночасно з вичерпанням запасів невідновлюваних сировинних та енергетичних ресурсів посилюється забруднення довкілля, особливо водних ресурсів та атмосферного повітря, зменшуються площі лісів і родючих земель, зникають окремі види рослин, тварин тощо. Все це зрештою підриває природно-ресурсний потенціал суспільногго виробництва і негативно позначається на здоров'ї людини.

Соціально-економічний розвиток має грунтуватися на принципах врахування можливостей природних комплексів витримувати антропотехногенні навантаження і забезпечувати нормальне функціонування біосфери і локальних екосистем. Від цього вирішальною мірою залежать їх корисна продуктивність, якість і комфортність життєвого середовища, екологічне та економічне благополуччя населення.

Для подолання існуючої тенденції деградації і вичерпання природних ресурсів, погіршення стану навколишнього середовища необхідні адекватні підходи, спроможні оцінити напрями і глибини цих процесів, запропонувати відповідні стратегії і плани дій щодо їх подолання і переходу до режиму сталого управління природними ресурсами.

У контексті сказаного принципове і фундаментальне значення мала Конференція ООН з питань навколишнього середовища і розвитку, яка відбулася 1992 р. в місті Ріо-де-Жанейро. Найвагомішими результатами її стало прийняття програми "Порядка денного на ХХІ століття”, яка визнала концепцію сталого розвитку домінантною ідеологією функціонування земної цивілізації у XXI ст.

В основу концепції сталого розвитку закладені три моменти: економічний розвиток; екологічний: стале використання природних ресурсів, яке грунтується на розумінні обмеженості ресурсів і необхідності їх збереження для майбутніх поколінь; соціальний розвиток.

Отже, сталий розвиток - це розвиток суспільства, погоджений зі станом природи та її законами. Це процес гармонізації продуктивних сил (економіки та екології), забезпечення гарантованого задоволення необхідних потреб усіх членів суспільства за умови збереження і поетапного відтворення цілісності НПС, створення можливостей для його потенціалу і вимог майбутніх поколінь.

Індикаторами сталого розвитку слугує інформація, яка вказує на зміни в часі, що здійснюються в економіці, соціальному житті, довкіллі.

Показником, який одночасно враховував би і вкладав у свій зміст дані три аспекти, являється індекс людського розвитку (ІЛР), який було запропоновано в рамках Програми розвитку ООН і використано в її першому річному звіті за 1990 рік.

Цей показник застосовується для виміру і порівняння рівня життя в окремих країнах. Зокрема, мова йтиметься про ІЛР Сарненського району.

ІЛР розраховується на основі трьох показників: очікуваного довголіття, що вимірюється як тривалість майбутнього життя при народженні, досягнутого рівня освіти, що вимірюється як сукупний індекс грамотності серед дорослого населення (вага у дві третини) і сукупної частки учнів початкових, середніх та вищих учбових закладів (вага в одну третину), і життєвого рівня, що вимірюється на базі реального ВВП на душу населення (в доларах США ПКС).

Під очікуваною тривалістю життя розуміється кількість років, яку в середньому належить прожити даному поколінню народжених, якщо припустити, що протягом усього життя цього покоління при переході його з одного віку до іншого смертність буде дорівнювати сучасному рівню смертності населення в окремих вікових групах. Встановлені фіксовані мінімальне та максимальне значення становлять відповідно 25 та 85 років.

Грамотність дорослого населення в Україні згідно з офіційною статистикою становить 99,9 %. Для розрахунку ІЛР Сарненського району приймаємо грамотність дорослого населення 99 %. Максимальний рівень, визначений програмою розвитку ООН, прийнято 100 %.

Сукупна доля учнів, що навчаються у початкових, середніх та вищих навчальних закладах, визначається як частка (у % ) від ділення кількості осіб, які навчалися в учбових закладах, на загальну чисельність населення у віці 6-23 роки. Мінімальні та максимальні значення становлять 0 % та 100 %.

Для визначення ІЛР необхідно рівень доходів скорегувати за паритетом купівельної спроможності (ПКС), виходячи з того, що дисконтоване максимальне значення доходу, що визначене для розрахунку ІЛР (40000 дол. США ПКС) дорівнює 5448 дол. Мінімальне значення скорегованого ВВП на душу населення дорівнює 100 дол. ПКС.

Для будь-якого компонента ІЛР окремі індекси можуть бути розраховані за такою формулою:

І = (ФЗ(хі) - Мін З(хі))/(МаксЗ(хі) - МінЗ(хі)) ,

де: І - індекс показника;

ФЗ(хі) - фактичне значення показника;

Мін З(хі) - мінімальне значення показника;

МаксЗ(хі) - максимальне значення показника.

Головною метою даної статті є: визначення індексу людського розвитку Сарненського району за період 1991 - 2006 рр.; встановити динаміку зміни та тренди даного показника; виконати математичний аналіз величини показника ІЛР за досліджуваний період; здійснити прогноз зміни ІЛР на 2007 - 2010 рр.; визначити причини динаміки індексу людського розвитку Сарненського району. людський розвиток антропотехногенний біосфера

За основу для даної статті ми використали попередні дослідження з визначення індексу людського розвитку Рівненської області доктора сільськогосподарських наук, професора кафедри екології НУВГП Клименка М. О. та аспіранта кафедри екології Семенюка В.П.

Динаміка показника індексу людського розвитку Сарненського району за період 1991 - 2006 рр. представлена у табл. 1.

Таблиця 1 Динаміка ІЛР Сарненського району за період 1991 - 2006 рр.

Графічно динаміка зміни індексу людського розвитку Сарненського району представлена на рисунку.

Рис. 1. Динаміка зміни ІЛР Сарненського району за період 1991 - 2006 рр.

За досліджуваний період показник ІЛР району мав тенденцію змінюватись. Так, протягом 1991 - 2001 рр., спостерігалося зниження даного показника, проте, на сучасному етапі відбувається чітке його зростання.

Тренд зниження показника ІЛР описується степеневим рівнянням у = 0,8022х -0,0682, R2 = 0,826.

Зростання показника ІЛР Сарненського району описується лінійним рівнянням y = 0,0037x + 0,7403 , R2 = 0,93 .

Динаміка зміни ІЛР у 2002 - 2006 роках в порівнянні з 2001 роком представлена у табл. 2.

Таблиця 2 Динаміка зміни ІЛР у 2002 - 2006 рр. в порівнянні з 2001 роком, %

Для побудови прогнозних значень ІЛР Сарненського району використовуємо метод ковзаючого середнього. Головна ідея даного методу полягає в тому, що кожний член ряду замінюється середнім значенням n попередніх членів. Оскільки графік зміни показника ІЛР описується сильним трендом, то значення n беремо невеликим, тобто n=3.

Прогноз динаміки ІЛР на період 2007 - 2010 років представлений в табл.3.

Таблиця 3 Прогноз динаміки ІЛР на період 2007 -2010 років

Стан динаміки ІЛР Сарненського району можна пояснити аналізом динаміки складових індексу: очікуваної тривалості життя при народженні, сукупної долі учнів та реального ВВП на душу населення.

Як бачимо, прогноз динаміки ІЛР на період 2007 - 2010 років показує, що даний показник має тенденцію до зростання і лише в останній прогнозний рік ми спостерігаємо незначне його зниження.

Спробуємо тепер дати пояснення вище наведених результатів розрахунку та отриманого прогнозу.

За досліджуваний період (1991 - 2006 рр.) очікувана тривалість життя при народженні змінилася від 71,7 у 1991 році до 67,7 років у 2006 році. Тренд зниження даного показника за 2001 - 2006 рр. описується логарифмічним рівнянням y = - 0,4547Ln(x) + 68,482, R2 = 0,9692. Прогноз на 2007 - 2010 рр. вказує на подальше зниження тривалості життя, яка буде становити 67,6; 67,5; 67,5; 67,4 відповідно у 2007…2010 рр.

В останні роки в Сарненському районі і в Україні вцілому спостерігається певне економічне зростання рівня життя населення, збільшення доходів громадян, стабільність національної валюти тощо. Але значення індексу для показника ВВП на душу населення ще не досягло рівня хоча б середньої його величини.

Важливим фактором впливу на значення показника ІЛР залишається також і високий рівень міграції працездатного населення за межі району в пошуках нових робочих місць з високою заробітною платнею.

Показником, який безпосередньо впливає на зростання величини ІЛР являється сукупна доля учнів, яка поступово збільшувалася у період 1991 - 2006 рр. Але з аналізу статистичних даних демографічної ситуації, яка склалася у районі в кінці XX ст., ми можемо припустити, що сукупна доля учнів у прогнозні роки матиме змінний характер. Зокрема на скорочення долі учнів може вплинути високий рівень дитячої смертності у віці до 14 років, який становив 19,1 % від загального обласного показника. Перше місце серед причин дитячої смертності посідали вроджені аномалії (26,6 %). Саме через високу смертність серед дитячого населення у 90-х рр. минулого століття можливе скорочення сукупної долі учнів у прогнозні роки.

Провівши математичний розрахунок та аналіз індексу людського розвитку Сарненського району, а також його складових, ми дійшли до висновку, що екологічний фактор - очікувана тривалість життя на протязі 1991 - 2006 рр. відіграв значну роль у значенні показника ІЛР. Вивчення динаміки найважливіших демографічних показників за останні 15 років дає підстави стверджувати: негативний вплив різних чинників навколишнього природного середовища на здоров'я людини в усіх випадках є комплексним. Причому цей вплив має тенденцію до посилення та урізноманітнення, що необхідно обов'язково враховувати, коли йдеться про негативні еколого-соціальні наслідки забруднення та деградації природи в цілому, зокрема грунтів, водойм, атмосферного повітря, а через них - і продуктів харчування.

Надзвичайно великий негативний вплив на здоров'я матерів та дітей, а отже, і майбутніх поколінь справляють промислові викиди Сарненського заводу мостових технологічних конструкцій, а також радіаційне і пестицидне забруднення території району.

Внаслідок погіршення демографічних показників, насамперед зменшення приросту та підвищення рівня захворюваності населення, відбувається його постаріння і тимчасово втрачається працездатність, зростають витрати на медичне обслуговування. А це значною мірою послаблює трудовий потенціал держави. Все це негативно позначається на відтворювальних процесах як в економіці, так і в суспільстві. Звідси неважко дійти висновку, що екологічна проблема є не стільки природоохоронною, скільки соціально-економічною. Адже йдеться про нормальні умови життя та здоров'я людини.

Вирішення питань раціонального природокористування і управління природними ресурсами будуть успішними лише тоді, коли враховуватимуться соціально-економічні фактори. Питання охорони навколишнього середовища, ресурсо- та енергозбереження повинні враховуватись у всіх економічних та соціальних галузях (енергетиці, промисловості, сільському, лісовому і водному господарстві, освіті, охороні здоров'я та ін.). основними причинами раціонального використання природних ресурсів (природокористування) повинні бути: безперервність, комплексність, ефективність, розширене відтворення, оптимальність.

Отже, провівши аналіз індексу людського розвитку Сарненського району, а також його складових ми дійшли до висновку, що вагому роль у значенні показника ІЛР відіграв екологічний фактор, а саме очікувана тривалість життя протягом досліджуваного та прогнозного періодів. До екологічного фактору слід також віднести високий рівень дитячої смертності та захворюваності серед населення району, що в свою чергу мав значний вплив на соціальну складову ІЛР - сукупну долю учнів протягом прогнозного періоду.

Література

1. Еколого-економічні проблеми розвитку України та шляхи її вирішення / О. І. Драган // Економіка. Фінанси. Право. - Київ, 2005. - № 8. - с.3-6.

2. Концепція сталого розвитку для України / В. М. Трегобчук // Вісник НАН України. - Київ, 2002. - № 2. - с. 31-40.

3. Лукьянчиков Н. Н., Потравний И. М. Экономика и организация природопользования: Учебник для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - с. 106.

4. Сталий розвиток. Порядок денний на XXI століття / І. Дідзюра // Віче, 2004. - № 6. - с. 65-68.

5. Система інтегрального управління природними ресурсами / М. М. Приходько // Екологічний вісник: наук.-попул.. - Київ, 2005. - № 2. - с. 19-23.

6. Статистичний щорічник Рівненської області за 2005 рік, ст. 1-552.

Размещено на Allbest.ru