Концептуальні основи організації системи оперативного контролю

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Концептуальні основи організації системи оперативного контролю

Грінчук М.С., к.е.н., доцент

Анотація

В статті досліджено питання концептуальних основ організаціцї системи оперативного контролю на виробничому підприємстві. Досліджено та запропоновано головні характеристики та процедури оперативного контролю. Запропонована блок-схема зв'язку основних задач оперативного контролю.

Ключові слова: оперативний контроль, метод, суб'єкт, процес управління, процедура, контрольне середовище.

Annotatіon

Hrinchuk M.

CONCEPTUAL BASES OF ORGANIZATION OF OPERATIVE CHECKING SYSTEM

In the article the question of conceptual bases of the організаціцї operative checking system is investigational on a productive enterprise. Investigational and main descriptions and procedures of operative control are offered. Offered flow-chart of connection of basic tasks of operative control.

Keywords: operative control, method, subject, management process, procedure, control environment.

Аннотация

Гринчук Н.С.

КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ОРГАНИЗАЦИИ СИСТЕМЫ ОПЕРАТИВНОГО КОНТРОЛЯ

В статье исследованы вопросы концептуальных основ организации системы оперативного контроля на производственном предприятии. Исследовано и предложено главные характеристики и процедуры оперативного контроля. Предложена блок-схема связи основных задач оперативного контроля.

Ключевые слова: оперативный контроль, метод, субъект, процесс управления, процедура, контрольная среда.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв`язок з важливими науковими та практичними завданнями. На сьогоднішній день важливим питанням в діяльності підприємств є організація контрольних дій щодо виробництва та реалізації продукції, а саме розробка теоретичних та практичних схем оперативного контролю на виробничому підприємстві.

З метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності, збереження активів, а також запобігання втрат, необхідна постійно діюча система оперативного контролю.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Проблемам розвитку теорії контролю постійно приділяється увага вченими економістами М.Т. Білухою, Ф.Ф. Бутинцем, М.А. Бахрушиною, В.В. Бурцевим, З.Д. Гуцайлюком, В.П. Завгороднім, Т.П. Карповою, М.В. Кужельним, А.Ш. Маргулісом, М.В. Мельником, Д.К. Робертсоном, В.В. Сопко та іншими.

Цілі статті. В даній статті пропонується блок-схема зв'язку основних задач оперативного контролю.

Основна мета статті - визначення шляхів ефективного формування системи оперативного контролю на виробничому підприємстві в сучасних умовах господарювання

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Оперативний контроль є складовою і невід'ємною частиною процесу управління і тісно з ним пов'язаний. Тому сутність і зміст оперативного контролю можуть бути вивчені та розкриті тільки у взаємозв'язку з процесом управління. Контроль розглядають як функцію управління на певній стадії управлінського процесу.

У Великому економічному словнику контроль трактується як «система спостережень і перевірки відповідності процесу функціонування керованого об'єкта прийнятим управлінським рішенням, виявлення наслідків управлінських дій на об'єкт», а оперативний контроль, як «контроль, який здійснюється за господарськими операціями на підприємстві в певний проміжок часу» [1, с. 195].

З точки зору методу, організації та інших характеристик оперативний контроль - це звичайний контроль і питання стоїть у зміщенні часового акценту. Мається на увазі, що контроль поведінки і стану певних груп об'єктів повинен проводитись в короткі проміжки часу. Для інших груп об'єктів такий режим немає сенсу, достатньо контролювати їх, скажемо, в кінці місяця. Цю обставину необхідно приймати до уваги, коли ставиться завдання визначити місце і значення функції контролю в системі оперативного управління економічними об'єктами.

Специфічність методу контролю, який здійснюється в оперативному режимі, полягає в тому, що використання планової, нормативної і облікової інформації поєднується з оперативною оцінкою фактичного стану економічних об'єктів. Суб'єкт контролю практично у всіх необхідних випадках може звернутись безпосередньо до об'єкта, визначити його реальну величину, порівняти його з відповідним еталоном, встановити відхилення.

Специфічність методу пов'язана насамперед з такими об'єктами контролю, як елементи незавершених процесів та окремо взяті господарські операції.

Можливість превентивної дії на об'єкт - одна із головних особливих рис функцій контролю. Він повинен у всіх можливих випадках забезпечувати сигналізацію не тільки про здійснені відхилення від еталону, але й про ті відхилення, які можуть виникнути в найближчому майбутньому, з метою регулювання у превентивному порядку на основі передбачення господарських ситуацій [2, с. 134].

Ця риса більше всього проявляється в оперативному управлінні двома групами об'єктів: окремими господарськими операціями та елементами незавершених процесів. В першому випадку можуть бути взагалі попереджені господарські операції, якщо вони наносять шкоду в наслідок різних причин, у другому - призупинені процеси, які вже відбуваються у зв'язку з прогнозованими від'ємними відхиленнями.

Приведені докази, на нашу думку, дозволяють зробити висновок, що оперативний контроль - це функція управління, яка забезпечує порівняння дійсних та еталонних характеристик з метою регулювання відхилень.

Функція оперативного контролю дає можливість забезпечити цілісність та життєдіяльність системи оперативного управління економічними об'єктами завдяки її впровадження у всі центри прийняття рішень і відповідальності [3, с. 57]. Цим самим досягаються:

- циклічність оперативного управління певними групами економічних об'єктів, що ґрунтується на взаємодії контролю з функціями регулювання і планування;

- оперативне регулювання ще незавершених процесів, окремих господарських операцій, інших об'єктів, управління якими не може здійснюватись циклічним порядком;

- використання в поточному управлінні оперативної інформації, отриманої шляхом порівняння фактичних характеристик, які знаходяться в межах контролю економічних об'єктів, з тими критеріями, які прийняті для оцінки ступеня досягнення мети.

Виходячи з цього можна виділити наступні моменти. По-перше, в полі зору оперативного контролю знаходяться засоби праці, предмети праці, трудові ресурси, тобто ті економічні об'єкти, які формують кількісні та якісні результати виробництва, а тому потребують постійної уваги керівників.

По-друге, ці об'єкти контролюються в рамках системи внутрішньогосподарської діяльності, що надає контролю масовості, залучаючи в нього безпосередніх учасників виробництва.

По-третє, він у достатній мірі динамічний, що не можна сказати про контроль, який ведеться по результатам роботи за місяць, кварта, рік.

Дослідження показують, що для будь-якого господарюючого суб'єкта оперативний контроль є необхідною умовою ефективного господарювання, забезпечення захисту майна, достовірного стану фінансової звітності та дотримання законодавства.

Узагальнюючи різні визначення [4, 5, 6, 7], пропонуємо виділити наступні головні характеристики оперативного контролю:

- одна із основних функцій управління;

- система постійного спостереження;

- комплекс засобів безпеки;

- процес, що здійснюється керівництвом і персоналом.

За результатами дослідження виявлено, що система оперативного контролю на підприємстві включає в себе контрольне середовище та окремі процедури контролю.

Під контрольним середовищем розуміють обізнаність та дії керівництва направлені на встановлення і підтримку системи оперативного контролю, а також розуміння важливості цієї системи. Контрольне середовище включає в себе:

- стиль та основні принципи управління;

- організаційну структуру;

- розподіл відповідальності та повноважень;

- здійснювану кадрову політику;

- порядок підготовки фінансової звітності для зовнішніх користувачів;

- забезпечення відповідності господарської діяльності підприємства вимогам законодавства;

- наявність та особливості організації роботи ревізійної комісії у складі органу управління підприємством.

До процедур оперативного контролю можна віднести:

- розподіл обов'язків між робітниками;

- подвійний контроль за проведенням господарських операцій. Необхідно не допускати суміщення однією особою функцій по санкціонуванню, виконанню та контролю за здійсненням господарських операцій;

- документування в системі облікові записи, які формуються в інформаційних системах і являють собою базові форми документального контролю на підприємстві.

Далі дослідимо принципи системи оперативного контролю. Під принципами системи оперативного контролю розуміють основні положення його організації та проведення. Оперативному контролю притаманні наступні принципи [8, с. 214]:

- принцип відповідності - головний принцип контролю. Він означає, що зміст і організація контролю, його мета і завдання повинні відповідати завданням і функціям, які поставлені перед економічним суб'єктом, а також меті і завданням, які стоять перед органами та особами, які здійснюють контроль ;

- принцип ефективності - проявляється у своєчасності та повноті виявлення відхилень від заданих параметрів, їх причин та осіб відповідальних за них, а також в оперативності виправлення від'ємних результатів. На ефективність контролю суттєвий вплив має якість самого контролю та кваліфікації осіб, які його здійснюють. Завдання контролю полягає не тільки у встановленні відхилень, порушень та недоліків, але й в наданні допомоги органам управління по викоріненню причин, які їх викликали;

- принцип плановості визначається тим, що контрольна діяльність повинна будуватись на обґрунтованих, ретельно розроблених планах і програмах. Кожному контрольному заходу повинно передувати попереднє вивчення об'єкта контролю для розуміння його діяльності і складання загального плану і програми процедур контролю.

- принцип гнучкості - дає можливість спеціалістам, які здійснюють контроль, для досягнення ефективності контролю, вносити зміни в плани контрольних дій;

- принцип комплексності - означає, що будь-яка економічна діяльність повинна системно і комплексно контролюватись з метою встановлення її законності, доцільності, ефективності, повноти виконання і дотримання встановлених строків;

- принцип системності - тісно пов'язаний з принципом комплексності і передбачає необхідність забезпечення такої ступені охоплення різних граней контрольованого процесу, яка б гарантувала об'єктивність результатів контролю. Цей принцип передбачає також періодичність проведення контрольних заходів, в тому числі повторних перевірок по усуненню раніше виявлених порушень та недоліків. Це підвищує ефективність контрольної роботи, оскільки дозволяє підвищити рівень узагальнення отриманої інформації, в динаміці дослідити позитивні та негативні тенденції в ході контрольованого процесу, запропонувати обґрунтовані рекомендації по його корегуванню;

- принцип безперервності - означає, що оскільки процес управління безперервний, то і всі об'єкти контролю підлягають постійному оперативному контролю. Це дозволяє забезпечити спостереження за ходом виконанням прийнятих законів, нормативних актів та управлінських рішень по досягненню поставленої мети;

- принцип законності передбачає здійснення контролю у відповідності із чинним законодавством. Основу оцінки законності складають вимоги нормативно-правових актів. В той же час суб'єкти контролю самі повинні діяти в рамках діючого законодавства у межах визначених їм завдань, функцій і повноважень;

- принцип відповідальності безпосередньо випливає з принципу законності і передбачає передбачену законодавством та іншими нормативними актами відповідальність суб'єктів, які здійснюють фінансовий контроль, за виконанням законів та правових актів, що регламентують їх діяльність, а також відповідальність за достовірність інформації фінансово-економічного контролю;

- принцип економічності потребує здійснення контролю з мінімальною чисельністю робітників, які володіють науковими методами організації праці, досягнення ефекту контрольної діяльності при мінімальних витратах на її проведення;

- принцип об'єктивності - визначає повне, правильне і своєчасне відображення результатів контролю. Цей принцип передбачає також незалежність висновків, що випливають з результатів контролю від суб'єктивного відношення контролюючих органів та осіб;

- принцип науковості - означає, що контроль здійснюється шляхом застосування науково-обгрунтованих методів та прийомів;

- принцип гласності передбачає своєчасне інформування зацікавлених посадових осіб та спеціалістів, як об'єкта контролю, так і його суб'єкта про результати проведених контрольних дій [9, с. 70].

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис. 1 Алгоритм взаємозв'язку задач оперативного контролю

Отже, мета контролю полягає в попередженні та оперативному виявленні відхилень фактичного стану об'єкта від тих нормативних, планових та багатьох інших характеристик у відповідності з якими він повинен функціонувати.

У відповідності з цією метою, на нашу думку, оперативний контроль повинен вирішувати ряд завдань. Взаємозв'язок задач оперативного контролю зобразимо на блок-схемі загального алгоритму функціонування підприємства (рис. 1).

оперативний контроль виробничий конкурентоспроможність

Висновки

Отже, на будь-якому виробничому підприємстві України необхідно розробляти Положення про систему оперативного контролю, в якому зазначатимуться головні принципи організації системи оперативного контролю. В даному документі необхідно виділити об'єкти оперативного контролю, контрольовані показники, центри відповідальності, а також ключові принципи їх функціонування.

Література

1. Великий економічний словник. 4-те вид.- М.: Видавництво Інститут нової економіки, 2004.

2. Бахрушина М.А. Бухгалтерський та управлінський облік.- М.: ЗАО «Финстатинформ», 2000. - 533 с.

3. Овсійчук В.Я. Формування системи внутрішньогосподарського контролю: Монографія. - М.: Видавницько-торговельна корпорація «Дашков и К», 2006.

4. Бурцев В.В. Організація системи внутрішнього контролю комерційної організації.-М.: Фінанси і статистика, 2000.

5. Робертсон Д.К. Аудит. Переклад з англ..:- М.: Контакт 1993.

6. Мельник М.В. Ревізія і контроль: навчальний посібник. - М.: КНОРУС, 2007.

7. Афанасьев В.Г. Людина в управлінні суспільством.-М.: Политиздат, 1977.

8. Хан Д. Плануваннтя та контроль: концепція контролінга: Пер. З нім./ Під ред. А.А. Турчака, Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича.- М.: Фінанси і статистика, 2007.

9. Колчіна Н.В. Фінанси підприємства. - М.: ІНФРА. - М., 2010.

Размещено на Allbest.ru