Потреби в обліковій інформації різних категорій користувачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Потреби в обліковій інформації різних категорій користувачів

рішення управлінський система обліковий

Голячук Н.В., к.е.н., доцент,

Рихлюк В.С., здобувач

Луцький національний технічний університет

У статті розглянуті питання забезпечення обліковою інформацією зацікавлених користувачів.

Ключові слова: облік, інформація, користувачі, обліково-аналітична система.

Holyachuk N., Ryhlyuk V.

REQUIREMENTS ACCOUNTING INFORMATION different categories of users

The article deals with the issue of accounting information for interested users.

Keywords: accounting, information, users, accounting and analysis system.

Голячук Н.В., Рихлюк В.С.

Потребности в учетной информации различных категорий пользователей

В статье рассмотрены вопросы обеспечения учетной информацией заинтересованных пользователей.

Ключевые слова: учет, информация, пользователи, учетно-аналитическая система.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв`язок з важливими науковими та практичними завданнями. Сучасний характер перетворень у системі економічних відносин, рівень розвитку господарського механізму, зміна ринкової кон'юнктури зумовили появу великої кількості користувачів з різними інформаційними потребами. Це викликало потребу в створенні обліково-аналітичної інформаційної системи, здатної адекватно задовольнити запити зацікавлених користувачів необхідними даними для обгрунтування та прийняття стратегічних, тактичних і оперативних рішень. Конкурентні переваги від використання якісної обліково-аналітичної інформації безсумнівні: вона сприяє прийняттю найбільш ефективних управлінських рішень, що, в свою чергу, призводить до підвищення прибутковості підприємств і відповідно отримання економічних вигод.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Значний вклад в дослідження проблем бухгалтерського обліку та забезпечення обліковою інформацією процесу управління внесли науковці: Бутинець Ф.Ф., Кірейцев Г.Г., Гудзинський О.Д., Дем'яненко М.Я., Лень В.С., Пушкар М.С., Саблук П.Т., Сопко В.В., Сук Л.К. та інші вчені. Однак, питання, пов'язані з використанням обліково-аналітичної інформації потребують детальнішого вивчення.

Цілі статті. Метою статті є дослідження потреб зацікавлених користувачів в обліково-аналітичній інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Ускладнення виробничих відносин, розвиток техніки і технології, актуалізація прав і економічних інтересів різних соціальних груп у суспільстві мали істотний вплив на етапи розвитку бухгалтерського обліку, вдосконалення його методології та зміну орієнтації на інтереси користувачів.

Необхідність орієнтації обліку на користувачів була обґрунтована ще Лукою Пачолі в 15 столітті. Одним з його основних постулатів була ясність, під якою розумілося, що бухгалтерський облік повинен надавати користувачам ясну і зрозумілу їм інформацію. Спочатку в якості користувачів виступав тільки власник, який при цьому і виконував бухгалтерські функції. З часом, багато чого з різних аспектів цього постулату зазнало істотної еволюції у зв'язку з різким зростанням числа користувачів, що змусило бухгалтерів в процесі відображення фактів господарської діяльності розглядати і враховувати інтереси різних користувачів: власників, адміністраторів, службовців, підзвітних осіб, дебіторів і кредиторів [1].

У період раннього капіталізму бухгалтерський облік генерував інформацію тільки для управління одиничним господарством.

Єдиний бухгалтерський облік був характерний і для планового соціалістичного господарства при пануванні єдиної державної власності на засоби виробництва в народному господарстві, за винятком споживчої і сільськогосподарської кооперації. Єдиний бухгалтерський облік в радянські часи вважався найбільш досконалою формою організації обліку. В умовах планової економіки і практично єдиної державної власності на засоби виробництва такий підхід був обґрунтований і адекватний системі управління.

На різних етапах розвитку економіки змінюються підходи до формування облікової інформації, вимоги щодо складу інформації і форматів її подання. Зацікавленими користувачами інформації, вважаються особи, які мають потреби в інформації про підприємство і володіють достатніми знаннями і навиками для того, щоб зрозуміти, оцінити і використовувати цю інформацію, а також мають бажання вивчати цю інформацію. Зацікавленими користувачами можуть бути реальні та потенційні інвестори, працівники, позикодавці, постачальники та підрядники, покупці і замовники, органи влади та громадськість в цілому (табл. 1).

Сукупність усієї обліково-аналітичної інформації на будь-якому підприємстві в відповідності до потреб користувачів ділиться на дві основні категорії.

Таблиця 1

Інформаційні потреби в обліковій інформації різних користувачів

Джерело [2]

Перша категорія включає інформацію, необхідну для ефективного управління господарюючим суб'єктом. Вона використовується менеджерами і служить головним чином для задоволення внутрішніх потреб підприємства щодо забезпечення поточного і оперативного управління. До такого роду інформації належать дані про наявність витрат на виробництво і продаж продукції, про собівартість одиниці продукції, про обсяги проданої продукції, її собівартість та прибуток, про величину очікуваних доходів і витрат у результаті здійснення господарських операцій, контрактів, угод та інвестицій. Ця інформація становить необхідну основу для ведення управлінського обліку та у більшості випадків становить комерційну таємницю.

До другої категорії відноситься інформація, яка відображає поточний фінансовий стан господарюючого суб'єкта, величину і структуру його матеріальних і нематеріальних активів та джерел їх утворення, розмір залучених в оборот матеріальних і фінансових ресурсів і ефективність їх використання, а також результати господарської діяльності за певний проміжок часу. Ця інформація становить основу для ведення фінансового обліку, який являє собою єдину комплексну систему ведення синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку, заключною стадією якого є складання періодичної фінансової звітності, яка підлягає обов'язковому оприлюдненню в засобах масової інформації в інтересах сторонніх користувачів [3].

Облікова інформація повинна задовольняти конкретним потребам користувачів в залежності від рівня та характеру прийнятих рішень і відповідати наступним вимогам:

- аналітичність - інформація повинна надходити по тих напрямках діяльності та з тією деталізацією, яка необхідна для вирішення поставлених завдань;

- об'єктивність - економічна інформація повинна об'єктивно відображати відомості про поточний стан і про перспективи їх змін;

- своєчасність або оперативність - інформація повинна надходити до керівництва якнайшвидше (у момент появи в облікових регістрах підприємства) оскільки несвоєчасність надходження інформації зумовлює запізнення в прийнятті рішень;

- суттєвість або релевантність - інформація повинна бути достатньою для прийняття рішень;

- сумісність та зіставність інформації, яка надходить з різних джерел;

- точність - однозначне сприйняття інформації всіма споживачами;

- повнота - інформація повинна бути достатньою для ефективного її використання;

- репрезентативність - достатня структура і кількість для адекватного відображення особливостей підприємства;

- стійкість - можливість інформації зберігати свої властивості на певному відрізку часу.

У кожного споживача існують свої потреби в обліковій інформації. При цьому облікова інформація повинна містити максимум того, що необхідно знати зацікавленим особам, і необхідні пояснення, щоб не дезорієнтувати того, хто буде нею користуватися.

Істотні відмінності в потребах зацікавлених користувачів призвели, в кінцевому рахунку, до необхідності розмежування підготовки інформації і запровадження в практику сучасних підприємств трьох паралельних підсистем - фінансового, податкового та управлінського обліку. Ринкові перетворення якісно змінили роль управління і призвели до прискорення процесу інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування і контролю в єдину систему обліково-аналітичного забезпечення управління підприємством.

Під обліково-аналітичною системою розуміють систему яка ґрунтується на даних оперативного, статистичного, фінансового і управлінського обліку та використовує для економічного аналізу виробничу, статистичну, нормативну довідкову та інші види інформації. Передумовами формування обліково-аналітичної інформаційної системи є: виділення інформації як ключового ресурсу управління підприємством; перехід економіки, що базується на капіталі, до економіки знань; наявність причинно-наслідкового зв'язку між якістю інформації і зростанням продуктивності праці; необхідність наявності цілісної інформаційної системи, що відповідає стратегії управління підприємством; динамічність зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, що вимагає постійних змін у структурі управління, і як наслідок, її інформаційної складової; збільшення обсягу прийнятих управлінських рішень і як наслідок зростання обсягів інформації; потреба в обліково-аналітичної інформації для цілей управління підприємством, що дозволяє діагностувати поточну діяльність підприємства та передбачати майбутній його розвиток; невідповідність обліково-аналітичної інформації, що формується в бухгалтерському обліку та звітності, якісним характеристикам інформації для цілей управління підприємством; фрагментарне подання бухгалтерським обліком обліково-аналітичної інформації для цілей управління підприємством; ефективність бухгалтерських інформаційних систем, які є основою інформаційного забезпечення системи управління, визначається в контексті їх впливу на результативність та ефективність діяльності підприємства [4].

Процес підготовки облікової інформації, як важливого елемента обліково-аналітичної системи, являє собою узгоджену структуру, діючу на підприємстві і включає ефективні технічні й управлінські методи, для забезпечення найкращих і найбільш практичних способів взаємодії елементів облікової системи з метою задоволення інформаційних потреб користувачів. Облікова система створюється для користувачів обліково-аналітичної інформації, залежить від них і, отже, повинна бути орієнтована на їх теперішні і майбутні запити, виконувати поточні вимоги користувачів і прагнути перевершити їх очікування. Визначення інформаційних потреб є першим кроком, який необхідно зробити для того, щоб підключити користувача до процесу створення якісної облікової інформації.

Висновки. Отже, основним завданням бухгалтерського обліку - є забезпечення зацікавлених користувачів обліково-аналітичною інформацією, яка необхідна при прийнятті управлінських рішень, здатних істотно впливати на фінансове становище господарюючого суб'єкта, матеріальний добробут його власників (акціонерів), керівників (менеджерів) та працівників.

Література

1. Кузьмина М.С. Система учетно-аналитической информации для принятия управленческих решений пользователями отчетности (теория, методология, практика) / автореферат на соискание ученой степени доктора экономических наук: спец. 08.00.12 - «Бухгалтерский учет, статистика» / М.С. Кузьмина. - М., 2009. - 51 с.

2. Голячук Н.В. Якісні характеристики обліково-аналітичної інформації / Н.В. Голячук, В.С. Рихлюк // Економічні науки. Серія ”Облік і фінанси”: Збірник наукових праць ЛНТУ. Випуск 8 (29).- Ч. 1. - Редкол.: відп. ред. д.е.н., професор Герасимчук З.В. - Луцьк:РВВ ЛНТУ , 2011.-С.216-221.

3. Поплаухина Т.Д. Методические основы формирования учетно-аналитической информации и ее качественное развитие / Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук: спец. 08.00.12 - «Бухгалтерский учет, статистика» / Т.Д. Поплаухина. - Казань, 2009. - 182 с.

4. Кальницкая И.В. Учетно-аналитическая концепция интегрированной информационной системы для целей управления организацией: теория и методология /автореферат на соискание ученой степени доктора экономических наук: спец. 08.00.12 - «Бухгалтерский учет, статистика» / И.В. Кальницкая. - Екатеринбург, 2011. - 41 с.

Размещено на Allbest.ru