Доходи сільських домогосподарств: рівень і структура

Размещено на http://www.allbest.ru//

Доходи сільських домогосподарств: рівень і структура

Біттер О.А., д.е.н.

У статті проведено аналіз обсягу грошових і сукупних ресурсів сільських домогосподарств Львівської області. Виявлено основні чинники, які визначають їх величину. Окреслено основні напрями підвищення рівня доходів сільських домогосподарств.

Ключові слова: сільське домогосподарство, доходи, видатки, структура.

The analysis of volume of money and combined resources of rural domogospodarstv of the Lviv area is conducted in the article. Found out basic factors which determine their size. Outlined basic directions of increase of profits of rural domogospodarstv.

Key words: rural domogospodarstvo, profits, charges, structure.

В статье проведен анализ объема денежных и совокупных ресурсов сельских домохозяйств Львовской области. Определены основные факторы, которые влияют на их величину. Обоснованы основные направления повышения уровня доходов сельских домохозяйств.

Ключевые слова: сельское домохозяйство, доходы, расходы, структура.

Постановка проблеми. Домашні господарства є частиною економіки країни, одним з основних її агентів. Для самовідтворення вони повинні отримувати доходи, серед яких виділяються доходи від власності і трансфертів, найманої праці та самозайнятості. Величина цих доходів - одна з найважливіших характеристик рівня життя. Доходи є досить точною характеристикою того, який обсяг матеріальних та інших благ поступає в розпорядження сім'ї (домогосподарства) в результаті розподілу та перерозподілу валового національного продукту. Одночасно рівень доходів і відповідний рівень і структура споживання є показником соціального статусу людини, її реального місця в суспільстві.

Впродовж останніх десяти років відбулися значні зміни у рівні та структурі доходів сільського населення. Тенденції, які відбуваються у цій сфері, потребують глибокого наукового дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняна наукова література багата на спеціальні дослідження, присвячені оцінці процесів, які відбуваються у сфері доходів населення. Серед них слід виділити праці Куценко В. [1], Лібанової Е. [2], Ліпич Л. [3], Мандибури В. [4], Павлова О. [5], Талавирі М. [6]. Однак недостатньо висвітленою є проблема формування і використання доходів сільського населення.

Мета статті. Мета даної статті полягає в оцінці рівня і структури доходів сільського населення.

Виклад основного матеріалу. Дослідження доходів населення проводять як вивчення доходів домогосподарств. Відповідно до рекомендацій ООН, домогосподарством вважається група осіб, які досягли між собою певних домовленостей щодо забезпечення власного споживання та споживчих витрат. Домогосподарством може вважатися також одна особа, яка самостійно забезпечує власне споживання. При цьому домогосподарства виступають споживачам різноманітних матеріальних і нематеріальних благ, а також постачальниками ресурсів, насамперед трудових, для інших секторів економіки.

За даними балансу грошових доходів і видатків населення, впродовж 1999-2008 рр. грошові доходи з розрахунку на одну особу в нашій країні зросли з 1240 до 11730 грн., тобто в 9,5 разів. В Карпатському регіоні темпи зростання грошових доходів були значно вищими і становили 10,6 разів, однак на кінець досліджуваного періоду середньодушовий показник в регіоні був на 15,0% нижчим від середнього по країні. Серед чотирьох областей регіону у тих з них, в яких цей показник в 1999 р. був найнижчим, в наступні роки він зростав найвищими темпами. Це - Закарпатська та Чернівецька області. В Івано-Франківській області темпи його зростання найнижчі, оскільки в 1999 р. тут середньодушовий дохід був найвищим.

Темпи зростання грошових та сукупних доходів сільського населення впродовж 1999-2008 рр. були значно вищими від середніх по всьому населенню. Середньодушовий грошовий дохід за цей час зріс з 61,44 до 744,60 грн., або ж у 12,1 разів. Напрошується висновок про те, що результатами економічного піднесення сільські жителі скористалися в більшій мірі, ніж міські.

Основними чинниками зростання грошових доходів сільського населення стало покращення у сфері зайнятості та підвищення рівня заробітної плати, підвищення пенсій. Зросли також реальні доходи від реалізації продукції сільського господарства як за рахунок збільшення її обсягів, так і зростання цін, зокрема на продукцію тваринництва. Разом з тим, практично не зростали негрошові доходи сільських жителів.

Аналіз структури грошових доходів і сукупних ресурсів сільських домогосподарств показав, що у грошовому вигляді селяни отримують лише 81,3% своїх сукупних доходів. До позитивних сторін можна віднести неухильне зростання цього показника впродовж попередніх десяти років. Водночас, недостатньо високою залишається питома вага оплати праці у структурі сукупних ресурсів сільських домогосподарств, яка в 2008р. становила лише 32,6% і не набагато перевищувала питому вагу надходжень у вигляді пенсійних виплат та доходів від продажу сільськогосподарської продукції.

Таблиця 1

Реальні грошові доходи і сукупні ресурси сільських домогосподарств країни (в середньому за місяць з розрахунку на одну особу, грн.)

дохід домогосподарство грошовий

Одним з найважливіших видів доходів сільських жителів до недавніх пір була оплата праці в сільськогосподарських підприємствах. У процесі ринкової трансформації значення цього джерела доходів сільського населення значно скоротилося. Порівняння середньомісячної заробітної плати в сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві з аналогічним показником в інших галузях показало значне її відставання за абсолютним розміром. Вона була найнижчою серед усіх сфер народного господарства.

На даний час рівень заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах має значення для формування доходів дуже незначної частини сільських домогосподарств. Так, у Львівській області в 2008 р. в цих підприємствах було зайнято 13,6 тис. працівників. При середньомісячному розмірі заробітної плати 1128 грн всього вони отримали 15,3 млн грн Всього ж у вигляді зарплати 1,06 млн сільських жителів області в тому ж році в середньому за місяць отримували понад 866 млн грн Отже, питома вага заробітної плати, отриманої в сільськогосподарських підприємствах, у загальному її обсязі в сільській місцевості області не перевищувала 1,8%.

На величину доходів домогосподарств впливають багато чинників. З метою виявлення ступеня впливу цих чинників на величину результативної ознаки - величини середньодушових сукупних доходів домогосподарств (у) - нами було проведення результативне групування адміністративних областей країни. Серед факторних ознак було відібрано такі: Х1 - величина оплати праці у складі сукупних доходів домогосподарств з розрахунку на одну особу, грн.; Х2 - дохід від ведення особистого господарства у складі сукупних доходів домогосподарств з розрахунку на одну особу, грн.; Х3 - питома вага сільського населення в його загальній чисельності, %; Х4 - питома вага працездатних в загальній чисельності населення, %; Х5 - питома вага пенсіонерів в загальній чисельності населення, %; Х6 - питома вага зайнятих в загальній чисельності населення, %; Х7 - рівень безробіття в регіоні за методологією МОП, %; Х8 - питома вага зайнятих в сільському господарстві в загальній їх чисельності, %; Х9 - середньомісячна заробітна плата в сільськогосподарських підприємствах, грн.

Результати проведеного групування показали досить тісний взаємозв'язок між результативною та більшістю відібраних факторних ознак. В першій групі адміністративних областей з найнижчим виявився показник оплати праці у складі сукупного доходу на одну особу, а також її питома вага; питома вага працездатних в загальній чисельності населення, питома вага зайнятих у структурі населення, середньомісячна заробітна плата в сільськогосподарських підприємствах. В той же час найвищими серед трьох груп у першій групі були такі показники, як дохід від ведення особистого господарства на одну особу в місяць, а також його питому вага у структурі сукупного доходу; питома вага сільського населення, питома вага зайнятих в сільськогосподарських підприємствах. Ці ж показники у третій групі областей мали протилежний характер, що засвідчує наявність визначених закономірностей. Найбіднішим є населення тих регіонів країни, в яких висока питома вага сільського населення і високий рівень зайнятості в сільському господарстві при низькому рівні заробітної плати в цій галузі та високому рівні безробіття. Недостаток грошових доходів населення змушене компенсувати за рахунок кращого розвитку особистих господарств.

Одночасно із групуванням було проведено кореляційно-регресійний аналіз взаємозв'язку між факторними та результативною ознаками. Було встановлено, що серед дев'яти факторів в найбільшій мірі впливає на величину середньодушових сукупних доходів домогосподарств величина оплати праці в їхньому складі (х1), а також середньомісячна заробітна плата в сільськогосподарських підприємствах (х9). Коефіцієнт парної кореляції становить відповідно 0,701 і 0,595. Між цими показниками існує тісний кореляційний зв'язок. Обернений кореляційний взаємозв'язок середньої тісноти спостерігається між результативною ознакою та такими факторними ознаками, як питома вага сільського населення в його загальній чисельності, питома вага зайнятих в сільському господарстві в загальній їх чисельності, а також величина доходу від ведення особистого селянського господарства у вкладі сукупних доходів домогосподарств з розрахунку на одну особу. Таким чином, наявність особистого господарства, відповідно до результатів кореляційно-регресійного аналізу, замість того, щоб призводити до вирівнювання рівня життя сільських жителів, навпаки, призводить до його більшої диференціації. Збільшення доходу від ведення особистого господарства призводить до скорочення загальної величини сукупних доходів.

Множинний коефіцієнт кореляції між результативною та факторними ознаками становить 0,8206, а коефіцієнт детермінації - 0,673, тобто варіація результативної ознаки на 67,3% визначається варіацією факторних ознак. Рівняння регресії має такий вигляд:

У = 277,58+0,783х1 +0,768 х2 +0,498 х3 -4,33 х4 +1,23 х5 +1,32 х6 +3,95 х7 -1,66 х8 +0,16 х9

На основі статистичних даних за 2008 р. нами проведене групування адміністративних областей країни з метою виявлення взаємозалежності між величиною грошового доходу на одну особу в місяць та ефективністю виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Встановлено, що рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва вищий в тих регіонах країни, в яких вищий середньодушовий дохід. Цим підтверджувалася така теза: ефективність сільського господарства вища там, де краще розвинутий попит на продовольчі товари.

Аналогічне групування, проведене на основі статистичних даних за 2003 р., не показало такої ж закономірності. Очевидно, що в 2003 р. недостатність попиту в умовах значного зростання реальних доходів населення вже не відігравала тієї визначальної ролі в розвитку сільського господарства та його ефективності, як у попередні роки. На перший план вийшли інші чинники зростання в сільському господарстві, насамперед інтенсифікація галузі.

Висновки

Зростання грошових доходів сільського населення стало одним з основних чинників підвищення рівня життя і формування розширеного попиту на продовольчі товари. Між величиною доходів населення та показниками ефективності сільськогосподарського виробництва існує тісний взаємозв'язок. Галузь краще розвивається в регіонах з вищим рівнем доходів населення, зокрема сільського.

Список використаних джерел

Куценко В.І. Соціальна держава (проблеми теорії, методології, практики) / В.І.Куценко, В.П.Удовиченко, Я.В.Остафійчук. - К.: Заповіт, 2002. - 432 с.

Лібанова Е. Досвід соціальної політики в країнах ринкової та перехідної економіки і можливості його використання в Україні / Е.Лібанова, В.Іванкевич, В.Бевз // Україна: аспекти праці. - 2000. - №1. - С. 40-45.

Ліпич Л. Поведінка населення на ринку продовольчих товарів / Л.Ліпич //Регіональна економіка. - 2002. - №2. - С.124-1.

Мандибура В. Залежність динаміки реальних доходів працюючих від впливу розподільчої політики держави / В.Мандибура //Україна: аспекти праці. - 1998. - №6. - С.30-36.

Павлов О.І. Сільські території України: історична трансформація парадигми управління. Монографія / О.І.Павлов. - Одеса: Астропринт, 2006. - 360с.

Талавиря М.П. Організаційно-економічний механізм державної підтримки розвитку сільських територій / М.П.Талавиря. - К: Вид-во НАУ, 2008. - 384с.

Размещено на Allbest.ru