Деякі особливості застосування функціонально-вартісного аналізу при дослідженні витрат виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі особливості застосування функціонально-вартісного аналізу при дослідженні витрат виробництва

Талах Т.А., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет

У статті розглянуті завдання та особливості застосування функціонально-вартісного аналізу при дослідженні собівартості продукції, а також при пошуку резервів її зниження. Особливу увагу приділено етапам проведення функціонально-вартісного аналізу витрат виробництва.

Ключові слова: функціонально-вартісний аналіз, витрати виробництва, перспективний аналіз, стратегічний аналіз.

In the article the considered tasks and features of application functionally cost to the analysis at research of unit cost, and also at the search of backlogs of its decline. The special attention is spared the stages of leadthrough functionally cost to the analysis of charges of production.

Keywords: functionally cost analysis, charges of production, perspective analysis, strategic analysis.

В статье рассмотренные задания и особенности применения функционально стоимостного анализу при исследовании себестоимости продукции, а также при поиске резервов ее снижения. Особенное внимание уделено этапам проведения функционально стоимостного анализу расходов производства.

Ключевые слова: функционально стоимостный анализ, расходы производства, перспективный анализ, стратегический анализ.

функціональний вартісний аналіз собівартість

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Резерви зниження собівартості можна виявляти на ранніх стадіях життєвого циклу виробів і у процесі виробництва. Найефективнішим способом визначення розміру резервів на ранніх стадіях життєвого циклу виробів є функціонально-вартісний аналіз. Його застосування в організації аналітичної роботи дозволить визначити невикористані можливості підвищення ефективності діяльності підприємства. Тому питання сутності, завдань та порядку проведення функціонально-вартісного аналізу витрат виробництва є актуальним.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Проблеми сутності та змісту функціонально-вартісного аналізу, методики його проведення з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розглянута в багатьох іноземних та вітчизняних виданнях останнього часу: Бутинця Ф.Ф., Голова С.Ф., Єфіменка В.І., Грабової Н.М., Завгороднього В.П., Кужельного М.В., Лахтіонової Л.А., Савицької Г.В.., Пушкара М.С., С. Росса, В. Ковальова, Е. Нікбохта, Є. Стоянової, В.Бернса, А. Поддєрьогіна та інших.

Цілі статті. Зважаючи на вищесказане, метою даної статті є дослідження особливостей методики функціонально-вартісного аналізу при вивченні витрат виробництва та резервів їх зниження.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів. Метою системи управління витратами є підвищення ефективності використання ресурсів підприємства. Інформація про витрати на виробництво є основною для прийняття управлінських рішень як в короткостроковому, так і довгостроковому періодах.

Управління витратами виробництва та собівартістю продукції не можливе без їх перспективного аналізу. Який базується на засадах функціонально-вартісного аналізу.

В нашій країні ще донедавна теоретичним та методичним аспектам перспективного аналізу як витрат, так і в цілому діяльності підприємства, не приділялося достатньої уваги. Розвиток ринкових відносин і, як наслідок - виникнення конкуренції привернули увагу до перспективного аналізу витрат на виробництво та собівартості продукції.

В сучасній економічній літературі перспективний аналіз ще називають прогнозним, стратегічним, проектним або попереднім. Зміст попереднього аналізу міститься в тому, щоб вивчити тенденції, втрати і непродуктивні витрати.

Перспективний аналіз є базою для розробки відповідних планів на період більший одного року. Цей аналіз передує виробничим подіям, передбачає їх наслідки, оцінює їхню ефективність.

Стратегічний аналіз пов'язують з стратегічним обліком, який фактично являє собою фінансовий аналіз проблем, що пов'язані з чотирма факторами: зобов'язаннями, контролем, готівкою (витрати) та потенціалом.

При дослідженні питань перспективного аналізу витрат на виробництво на підприємствах необхідно дослідити взаємозв'язок функцій виробів та споживчої їх вартості , тобто провести функціонально-вартісний аналіз витрат та надати пропозиції щодо його вдосконалення.

Дослідження показало, що на підприємствах практично не існує налагодженої системи перспективного та функціонально-вартісного аналізу. Така ситуація пояснюється, перш за все, тією системою бухгалтерського обліку, яка існувала на підприємствах і була зорієнтована в основному на складання калькуляцій для оцінки запасів, визначення відпускної ціни та прибутку. Та інформація, що надавалася обліком, практично не використовувалась для прийняття довгострокових або короткострокових перспективних рішень підприємств.

Проведення перспективного аналізу витрат виробництва на підприємствах доцільно проводити за такими напрямками, як бюджетування витрат, аналіз витрат при прийнятті перспективних управлінських рішень на основі визначених резервів зниження витрат, аналіз витрат і результатів при прийнятті рішень за капітальними інвестиціями.

Бюджетування являє собою розробку кошторису витрат на виробництво з метою визначення їх величини за видами та місцями виникнення для досягнення бажаних результатів.

На стадії виробництва інформація про витрати використовується для визначення оптимального співвідношення обсягів виробництва, видів технологій виробництва, завантаження обладнання тощо.

При розробці маркетингової стратегії підприємства кошторис витрат на виробництво є вхідною інформацією для визначення раціональної програми збуту, знаходження ціни пропозиції, орієнтованої на витрати, визначення найбільш перспективних каналів збуту.

Розробці бюджетів (кошторисів) витрат виробництва передує розробка бюджету продаж, який передбачає дослідження ринку, визначення динаміки попиту з урахуванням сезонних коливань, вивчення стратегії і конкурентів.

Виходячи з бюджету продаж, складається виробничий бюджет, на підставі якого розробляють бюджет закупівлі сировини, матеріалів, їх витрат та бюджет загальновиробничих витрат.

Наступним напрямом перспективного аналізу є аналіз витрат при прийнятті перспективних управлінських рішень, який передбачає виявлення беззбитковості виробництва, тобто проведення аналізу взаємозв'язку “витративипускприбуток” і базується на вивченні поведінки витрат.

Дослідження поведінки витрат на підприємствах займає важливе місце у процесі підготовки управлінського рішення чи проекту щодо калькулювання собівартості продукції, під час проведення експертизи й оцінки витрат і, загалом, є важливою частиною управління собівартістю підприємства.

Процес розподілу витрат на змінні та постійні ускладнює наявність змішаних витрат, тому для визначення функції витрат та з метою їх розподілу на умовно-постійні та змінні складові необхідно застосовувати методику функціонально-вартісного аналізу.

Функціонально-вартісний аналіз - це дослідження функцій, які виконує об'єкт (продукція, робота,послуга), і методів їх реалізації[4]. Основне призначення функціонально-вартісного аналізу полягає у виявленні непотрібних функцій об'єкта і за рахунок цього уникнути зайвих витрат, які пов'язані з виробництвам зайвих вузлів, деталей. Досягнути цього можна за допомогою спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів більш дешевшими тощо.

В основі функціонально-вартісного аналізу лежить абстрагування від існуючих загальноприйнятих на даний момент технічних, організаційних і економічних принципів виробництва, а також визначення співвідношення між споживчими властивостями об'єкта і витратами на його розробку, виробництво і споживання.

Особливостями функціонально-вартісного аналізу є функціональний підхід до розгляду економічного явища або об'єкта, що передбачає розгляд функцій об'єктів і його елементів з метою найбільш повного задоволення заданих потреб і забезпечення ефективних шляхів їх реалізації. Іншою особливістю функціонально-вартісного аналізу є системний підхід при його застосуванні, що означає розгляд об'єкта як елемента системи більш вищого порядку і як системи, яка складається із взаємопов'язаних елементів. Цей аналіз передбачає поєднання інженерних і економічних знань, використання методів пошуку і формування технічних рішень, методів якісної і кількісної оцінки варіантів рішень, а також визначення співвідношення корисної функції об'єкта з витратами на їх здійснення.

Проведення функціонально-вартісного аналізу забезпечує досягнення найкращого співвідношення між споживчою вартістю об'єкта і затратами на його розробку, зниження собівартості продукції що випускається і підвищення ї якості, зниження матеріаломісткості, трудомісткості і фондомісткості об'єкта.

Результати функціонально-вартісного аналізу використовують всі органи управління при плануванні, фінансуванні, нормуванні і встановленні оптових цін на продукцію.

Використання функціонально-вартісного аналізу для зниження собівартості продукції, яку випускають, має деякі відмінності від його застосування при розробці нових виробів. Головна відмінність полягає у тому, що на стадії науково-дослідної і дослідно-конструкторської роботи функціонально-вартісний аналіз використовують для підвищення якості виробів, у комплексі з яким вирішують завдання зниження витрат на їхнє виробництво й експлуатацію, а для пошуку резервів зниження собівартості обсяг досліджень обмежують окремими виробами, їхніми елементами, технологією й організацією їхнього виробництва.

Завданнями проведення функціонально-вартісного аналізу при дослідженні собівартості продукції є:

* підвищення конкурентоздатності продукції;

* підвищення якості об'єкта в цілому або його складових частин;

* зниження витрат на виробництво (зниження матеріаломісткості, фондомісткості, трудомісткості, енергомісткості);

* підвищення продуктивності праці;

* заміна дефіцитних, імпортних матеріалів, комплектуючих виробів більш дешевими, доступними без втрати якості продукції;

* збільшення обсягу продукції без додаткових матеріальних вкладень;

* ліквідація «вузьких місць» у виробництві;

* зниження експлуатаційних і транспортних витрат;

* підвищення екологічності виробництва;

* розробка нових або вдосконалення існуючих конструкцій, технологічних процесів, систем організації праці і керування виробництвом, прогнозування розвитку об'єктів тощо.

Результат проведення функціонально-вартісного аналізу - зниження витрат на одиницю корисного ефекту. Цей результат може бути виражений:

* підвищенням споживчих властивостей виробу при одночасному скороченні витрат;

* підвищенням споживчих властивостей при збереженні або економічно виправданому збільшенні витрат;

* скороченням витрат при збереженні або обгрунтованому зниженні функціональних параметрів виробу до необхідного рівня.

Основна особливість функціонально-вартісного аналізу собівартості - обмеження кількості досліджуваних виробів, а за окремими з них - обмеження кількості внутрішньовиробничих резервів зниження витрат (матеріальних, трудових та ін.).

Об'єктами вивчення функціонально-вартісного аналізу за окремими виробами можуть бути дорогі деталі і вузли низької якості, гостро дефіцитні матеріали й ін.

Резерви зниження собівартості, виявлені функціонально-вартісним аналізом, визначають шляхом виявлення й усунення зайвих витрат, закладених у недосконалості конструкції виробу в цілому або його деталей, відсталої технології й організації виробництва.

Основну увагу тут приділяють виявленню неекономічних технічних рішень, непотрібних і невикористаних функцій, недовикористаних функціональних ресурсів (щодо механічної міцності, класу точності і т. ін.), відхилень від нормальних умов, передбачених процесами виготовлення і організації виробництва й ін.

Зниження зайвих витрат або їх повне усунення роблять у межах основної конструкції виробу, змінюють лише окремі елементи, але зберігають їхній взаємозв'язок і взаємодію з іншими складовими частинами виробу. Функціонально-вартісний аналіз виробів, здійснений з метою зниження собівартості, у першу чергу проводять за виробами, що мають найбільшу питому вагу в загальному випуску продукції за умови збереження її в перспективі. Можна використовувати й інші критерії для добору об'єкта функціонально-вартісного аналізу, наприклад, питому вагу конкретного виробу в загальній трудомісткості матеріальних витрат, витрати конкретного матеріалу й ін. За цими критеріями встановлюють і черговість проведення функціонально-вартісного аналізу, тобто організація проведення функціонально-вартісного аналізу витрат за статтями калькуляції буде проходити в декілька етапів.

Після добору об'єктів аналізу складають план проведення функціонально-вартісного аналізу, що включає такі етапи:

1) аналіз зібраної інформації, що включає систематизацію інформації про об'єкт функціонально-вартісного аналізу та його аналогів;аналіз патентної інформації;

2) вивчення конкретних об'єктів аналізу та їх аналогів; визначення витрат на стадіях розробки, виробництва та використання об'єкту;

3) аналіз конструкцій і деталей, виготовлених за визначеною технологією і при визначеній організації виробництва, що дає змогу окреслити завдання щодо зниження витрат на їхнє виготовлення;дослідження умов експлуатації об'єкту;

4) формування та групування можливих функцій об'єкту та його елементів; побудова функціональних та функціонально-вартісних моделей і функціонально-вартісних діаграм об'єкту; оцінка експертним шляхом собівартості об'єкту;

5) розробка пропозицій по вдосконаленню об'єкта, аналіз і попередній вибір пропозицій за функціями та формування варіантів виконання об'єктів; розробка напрямків пошуку ідей і пропозицій за вирішенням запланованих завдань;

6) попередня оцінка висунутих пропозицій та виключення недоцільних розробок ескізів вибраних варіантів з необхідними розрахунками; проводиться експертиза ідей і пропозицій, добір найбільш реальних рекомендації для функціонально-вартісного аналізу;

7) проведення відповідними службами експертизи відібраних пропозицій; підготовка рекомендацій;

8) прийняття рішень за рекомендаціями функціонально-вартісного аналізу і забезпечення їхнього впровадження.

Для узагальнення даних про витрати складають таблицю, де відображають види продукці (робіт, послуг), їх вартість за статтями калькуляції, у тому числі й податки, що відносяться до собівартості продукції. На підставі даних цієї таблиці формують узагальнену характеристику, досліджуваного об'єкта, в якій і відбирають деталі для функціонально-вартісного аналізу, визначають конкретні завдання щодо зниження витрат на їхнє виготовлення.

Важливе значення мають побудова й аналіз функціональної моделі. Цю роботу виконує головний конструктор або група його фахівців. Її результатом є формулювання головної функції на базі чіткого з'ясування всієї їхньої сукупності. На підставі проведеного аналізу формулюють завдання щодо усунення виявлених функціональних надмірностей і визначення їхньої вартості. Якщо в результаті аналізу не виявлені функціональні надмірності, то резерви зниження собівартості виробництва за допомогою функціонально-вартісного аналізу визначають як можливості заміни дешевшими матеріалами при збереженні якості, заміни купованих комплектуючих для виготовлення на власному виробництві і т. ін.

На наступному етапі аналізу вивчають технологію виготовлення виробів і можливості їх здешевлення, наприклад, за рахунок зменшення непотрібних деталей, скорочення деяких операцій або їх об'єднання і т. ін.

Важливим етапом функціонально-вартісного аналізу є генерування ідей за допомогою методів інженерної творчості - «мозкового штурму» конференцій, ідей тощо. Висунуті ідеї і пропозиції фіксують у спеціальних картках, в яких відображають суть ідей та ескізи деталей, вузлів і т. д., прізвище, ім'я, по батькові учасників обговорення і прийняте рішення, яке оформляють у формі протоколу і затверджує головний інженер або інша уповноважена на це особа, що дозволяє захищати авторські права.

За прийнятими для впровадження ідеями розробляють конкретні заходи, спрямовані на зниження витрат на виробництво, і контролюють їхнє виконання, що сприяє підвищенню рентабельності та конкурентоздатності продукції.

Висновки

Виходячи з вищесказаного можна стверджувати, що: організація функціонально-вартісного аналізу забезпечує обґрунтованість взаємозв'язку обсягу виробництва, собівартості і прибутку підприємства. За допомогою функціонально-вартісного аналізу здійснюється усунення неефективних витрат, уточнюється склад статей калькуляції конкретних виробів і підраховується розмір можливого фінансового результату підприємства.

Список використаних джерел

1. Економіка. Фінанси. Право. Вип.6. - К.: АФ “Аналітик”, 2006. - 56 с.

2. Збагацька Л. О. Фінансові аспекти ринкової адаптації промислових підприємств // Фінанси України. - 2006.- №1. -С.47-54.

3. Костенко Т.Д., Підгора Є.О.,Рижиков В.С., Панков В.А., Герасимов А.А., Ровенська В.В. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства/видання 2-ге перероблене та доповнене. Навч.посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 400 с.

4 .Савицкая Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства:Навч.посіб.- 2-ге вид.,випр.ідоп.-.К.:Знання,2005. - 662с.-(Вища освіта ХХІ століття).

5. Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru