Сучасний стан і перспективи формування інфраструктури продовольчого ринку на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Сучасний стан і перспективи формування інфраструктури продовольчого ринку на регіональному рівні

Даценко Н.М.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв`язок з важливими науковими та практичними завданнями. Ефективність ринкової економіки безпосередньо залежить від інфраструктури ринку, яка повинна забезпечувати оптимальне поєднання інтересів продавців і покупців. Будучи сполучною ланкою між виробником і споживачем, ринкова інфраструктура дає можливість виробникам реалізувати вироблену продукцію, а покупцям створити умови для придбання товару в необхідномуасортименті та кількості. Посередницькі функції виконують не тільки різноманітні торговельні підприємства, але й допоміжні служби, що спеціалізуються на товарах, характері й обсязі торгових операцій [1].

Ринкова інфраструктура представляє собою сукупність об'єктів та інституційних структур, що забезпечують формування матеріальних, фінансових та інформаційних зв'язків між суб'єктами ринку. Ринкова інфраструктура об'єднує сфери виробництва, обігу та споживання в єдиний ланцюг, забезпечує прискорення обігу матеріальних, фінансових та інформаційних потоків в економіці, сприяє підвищенню ефективності суспільного розвитку [2].

Сучасна інфраструктура регіональних продовольчих ринків України перебуває поки що лише на стадії формування. Припинила існування централізована система заготівель сільськогосподарської продукції, ринкові умови потребують якісно нових підходів до розбудови інфраструктури. Актуальним завданням є формування та розвиток інфраструктури продовольчого ринку з урахуванням балансу інтересів усіх учасників процесу товаропросування агропродовольчої продукції.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Теоретичні аспекти формування і розвитку ринкової інфраструктури продовольчого ринку знайшли свої відображення у працях таких вчених: П.Т. Саблука, І.І. Лотоцького, О.В. Березіна, П.І. Гайдуцького, О.Д. Гудзинського, М.Й. Маліка.

Цілі статті. Метою статті є аналіз сучасного стану та розробка пропозицій щодо удосконалення інфраструктури регіонального продовольчого ринку.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Інфраструктурне забезпечення регіонального ринку продовольства охоплює складну організаційно-економічну систему, основними елементами якої є галузі гуртової і роздрібної торгівлі, техніко-технологічного забезпечення, кредитування і страхування, інформаційного і правового обслуговування, що функціонують у соціально-економічному середовищі будь-якого регіону.

Суттєві особливості розвитку ринкової інфраструктури продовольчого ринку регіонального рівня випливають із сезонного характеру виробництва продовольства. Зокрема, сезонність виробництва сільськогосподарської продукції призводить до нерівномірного навантаження на окремі елементи інфраструктури. Так, наприклад, заготівельні підприємства за короткий період часу мають забезпечити закупівлю значних обсягів продукції рослинництва. Крім того, невідповідність у часі процесів виробництва і споживання продовольчої продукції обумовлює необхідність розвитку складського і холодильного господарства для зберігання великих партій агропродовольчої продукції.

Господарське значення елементів інфраструктури регіонального продовольчого ринку найкраще проявляється у функціях, які вони виконують, найважливішими з яких варто вважати:

- сприяння прискоренню руху сільськогосподарської і продовольчої продукції від товаровиробника до кінцевого споживача;

- встановлення кількісних пропорцій у структурі попиту і пропозиції продовольства;

- зниження рівня ризику у процесі укладання угод купівлі-продажу агропродовольчої продукції завдяки різним видам страхування, аудиторській діяльності, консалтинговим, сертифікаційним послугам тощо.

Важлива роль в організації продовольчого ринку належить біржам - інституціям ринкової інфраструктури, покликаним виконувати функцію генераторів ринкових цін, вважаємо за доцільне зазначити, що ринкова інфраструктура має генерувати цінові сигнали як результат взаємодії попиту і пропозиції. І чим точніше ціни відображатимуть взаємодію попиту і пропозиції, тим точнішими будуть управлінські рішення, які приймаються суб'єктами ринкових відносин.

У світовій практиці товарні біржі є класичною структурою узгодження попиту і пропозиції та визначення репрезентативних і реальних ринкових цін, навколо яких вибудовується переважна частка господарських взаємозв'язків.

Станом на 1 жовтня 2011р. в області здійснювали практичну діяльність 3 біржі, ними було проведено 19 торгів.

Для продажу на біржах було запропоновано товарів та послуг на 238,4 млн грн. За результатами біржових торгів укладено 2139 угод.

Таблиця 1 Кількість бірж в Україні (1992-2011рр.) (на початок року)

1Без урахування фондових бірж та їх філій.

Біржовий обіг, який визначено в цінах, що склалися на момент укладання угод, на реалізовані товари (без податку на додану вартість), становив 225,9 млнгрн

Основними біржовими товарами у регіоні були продукція рослинництва, лісоматеріали, деревина та вироби з деревини.

Сучасний біржовий механізм має всебічно сприяти встановленню господарських зв'язків між виробниками та споживачами аграрної продукції; залучати до біржових торгів товарні партії сільгосппродукції, необхідні для забезпечення сільськогосподарських підприємств; створювати умови для укладання угод; формувати ринкові ціни на продукцію, які відбивають реальний рівень попиту та пропозиції.

Сфера діяльності товарної біржі, як правило, охоплює міжрегіональний, національний і міжнародний ринки. У зв'язку з цим на регіональному рівні основну роль мають відігравати елементи інфраструктури нижчого рівня - агроторгові доми, оптові ринки, тощо.

Метою створення агроторгових домів є формування ринкового середовища, шляхом розвитку товарно-грошових відносин, більш вигідної реалізації виробленої продукції і поліпшення матеріально-технічного постачання агропромислових товаровиробників. Ці ринкові інституції функціонують, як правило, на районному чи регіональному рівні, виступаючи по суті проміжною ланкою між товаровиробником і системою аграрних бірж у процесах збуту виробленої продукції і матеріально-технічного постачання.

Роздрібна торгівля посідає важливе місце у сфері товарного обігу, вона впливає на обсяги і структуру товарної пропозиції на ринку продовольства, стабілізує його, а головне, забезпечує життєво важливі потреби людей у продуктах харчування. Масштабність торгівлі продтоварами забезпечується розгалуженою мережею об'єктів роздрібної торгівлі, серед яких є: і стаціонарні об'єкти (магазини), і нестаціонарні об'єкти (кіоски, палатки), і об'єкти ресторанного господарства (ресторани, кафе, бари, їдальні тощо), і ринки з продажу продовольства.

Основою для виробництва продовольства залишається сільськогосподарська галузь. Станом на 1 липня 2010 р. У сільському господарстві Чернігівської області налічувалося 1031сільськогосподарських підприємства, з них фермерські господарства становили 472 (45,8%), господарські товариства - 304 (29,5%), приватні підприємства - 143 (13,9%), виробничі кооперативи - 40 (3,9%), підприємства інших форм господарювання - 63 (6,1%), незначна частка державних підприємств - 9 (0,8%)[3]. продовольчий біржа товарний грошовий

Зміни, що відбуваються у системі реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами Чернігівської області, характеризують дані таблиці 2.

Таблиця 2 Структура реалізації продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах (відсотків до загального обсягу реалізації)

У структурі збуту зернових культур частка реалізації переробним підприємствам у 1990 р. Становила 73,4%, населенню - 24,8%, на ринку - 1,8%, у 2010 р. Відбулися суттєві зміни у каналах реалізації зернових культур, так переробним підприємствам продавали 2,8%, на ринку - 4,5%, населенню - 0,8%, за іншими каналами - 91,9%.

Змінилася структура реалізації олійних культур у 1990 р. Частка реалізації переробним підприємствам становила 100%, а у 2010 році переробним підприємствам реалізовували 5,3%, на ринку - 3,0%, за іншими каналами - 91,7%.

Висновки

Таким чином, інфраструктура продовольчого ринку є однією з основних передумов його стабільного функціонування. Розвиток інфраструктури є неможливим без підвищення ефективності діяльності окремих інфраструктурних елементів. Перспектива подальших наукових пошуків має бути спрямована на поглиблення досліджень окремих чинників впливу на формування інфраструктурного забезпечення продовольчих ринків на рівні окремого регіону.

Література

1. Бєлявцев М. І. Інфраструктура товарного ринку / М. І. Бєлявцев. - К.: Центр навч. літератури, 2005. - 416 с.

2. Статистичний щорічник Чернігівщина за 2010 рік / за ред. Д. І. Ашихміної. - Чернігів : головне управління статистики у Чернігівській області, 2011. - С. 113-114.

Анотація

У статті розглянуті особливості формування елементів інфраструктури регіонального продовольчого ринку. Запропоновані напрямки вдосконалення функціонування продовольчого ринку регіону.

Ключові слова: інфраструктура, біржа, регіональний продовольчий ринок, роздрібна торгівля.

In the article the considered features of forming of elements of infrastructure of regional food market. Offered directions of perfection of functioning of food market of region.

Keywords: infrastructure, exchange, regional food market, retail business.

В статье рассмотренны особенности формирования элементов инфраструктуры регионального продовольственного рынка. Предложенны направления совершенствования функционирования продовольственного рынка региона.

Ключевые слова: инфраструктура, биржа, региональный продовольственный рынок, розничная торговля.

Размещено на Allbest.ru