Організація економічного аналізу використання кормів

Аналіз господарської діяльності є з'єднувальною ланкою між обліком та прийняттям управлінських рішень. За допомогою аналізу досягається розуміння інформації, створюється інформаційно-аналітична база для оптимального управління, обґрунтування та оптимізації управлінських рішень. Тому результативність економічного аналізу заготівлі та використання кормів у сільськогосподарських підприємствах насамперед залежить від правильної та раціональної організації аналітичного процесу, який заснований на найсучасніших методиках, з дотриманням теоретичних основ та використанням системи способів дослідження та розрахунків економічних показників. Це забезпечує його дієвість та ефективність при мінімумі витрат на проведення.

Аспекти організації проведення економічного аналізу проведені у працях з теорії економічного аналізу багатьох вчених-економістів, наукові інтереси яких сконцентровані у різних галузях економіки. Вивченню теоретичних та практичних проблем постановки та проведення економічного аналізу сільськогосподарських підприємств присвячені роботи вчених Ю.С. Коваленка, М.І. Ковальчука, Г.В. Савицької, М.І. Яцківа.

У статті науково-обґрунтовано проведення аналітичного процесу з дослідження рівня забезпеченості та використання кормів у сільськогосподарських підприємствах.

Як правило, організовують і виконують методичну роботу з проведення аналізу спеціалісти економічної та бухгалтерської служб господарства. Раціональна організація передбачає участь у здійсненні аналізу керівників та спеціалістів усіх служб та підрозділів підприємства.

Кожна з цих служб аналізує свою ділянку роботи. Разом із спеціалістами економічної та бухгалтерської служб виявляють стан, резерви підвищення ефективності діяльності та економії ресурсів господарства.

Програма економічного аналізу заготівлі та використання кормів

Потім визначають виконавців, які проводитимуть аналіз у структурних підрозділах; інформаційні джерела даних, що будуть застосовуватись при аналізі, та прийоми опрацювання показників. Для достовірного аналізу кормів важливе значення має правильний розподіл обов'язків між спеціалістами та керівниками агрономічної та зоотехнічної служб (див. рис. 1).

Організація проведення економічного аналізу і використання його інформації в управлінні виробництвом складається з окремих етапів:

1. Підготовка та опрацювання вихідних даних для отримання аналітичної інформації є найбільш складним та трудомістким етапом. При цьому вивчається і дається попередня оцінка досягнутого підрозділом рівня (порівняно із запланованим); з'ясовується повнота, порівнянність, аналітичність та вірогідність вихідних даних для аналізу; проводиться збирання, вимірювання та визначення економічних показників. Планові показники перевіряють на предмет їх економічної обґрунтованості, повноти та узгодженості з аналогічними показниками в різних формах звітності.

2. Проведення економічного аналізу - визначення причин розбіжностей планових і фактичних показників, формулювання висновків та пропозицій за результатами проведеного аналізу (у вигляді пояснювальної записки, доповідної на ім'я керівника підприємства).

3. Оформлення результатів аналізу - розробка заходів щодо усунення недоліків та підвищення ефективності використання виявлених резервів за результатами дослідження, прийняття необхідних управлінських рішень, контроль за впровадженням та виконанням пропозицій, які були висунуті за результатами аналізу.

Результативність економічного аналізу господарської діяльності у значній мірі залежить від його інформаційного та методичного забезпечення. Всі джерела даних для економічного аналізу розділяють на нормативно-планові, облікові та необлікові [2, 3, 5, 6].

До джерел інформації нормативно-планового характеру відносять всі типи планів, які розробляються на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні, технологічні карти), а також норми та нормативи використання ресурсів, раціони годівлі тварин, проектні завдання тощо.

До джерел інформації облікового характеру належать всі дані, які містять документи бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку та звітності. Звичайно провідна роль у забезпеченні аналізу належить бухгалтерському обліку та звітності, які у найбільш повній мірі відображають господарські явища та процеси.

Перетворення даних первинних облікових документів на бухгалтерську інформацію здійснюється шляхом їх обробки і одержання нових груп фактів, кожна з яких відображає взаємопов'язані явища господарської діяльності підприємства. Бухгалтер опрацьовує ці дані під час складання регістрів аналітичного та синтетичного обліку, ведення простих математичних розрахунків для виконання інших облікових функцій, складання фінансової звітності. Ці дані використовують для поглибленого та оперативного аналізу господарської діяльності підприємства.

Важливим джерелом даних для аналізу використання кормів є також статистична звітність:

- Розділ 7 «Баланс кормів» форми №24 «Звіт про стан тваринництва» (річна) містить інформацію про наявність кормів на початок і кінець року; обсяги їх надходження та витрачання за напрямами та видами (в центнерах кормових одиниць). При цьому проводять деталізацію витрачання кормів з поділом як на власні та придбані, так і за видами тварин, якими вони споживаються протягом року.

- Форма №29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 20__ року» (складається щорічно) надає більш деталізовано інформацію про обсяги заготовлених кормів власного виробництва, в тому числі виділених для годівлі худоби з урожаю не кормових видів культур, а також згодованих шляхом випасу кормів як у початково оприбуткованій вазі, так і у вазі після доробки. Дані відображаються у натуральному вираженні (центнерах фізичної маси).

- Форма №50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» (складається щорічно) - відображає дані про середньорічне поголів'я худоби; обсяги виробництва продукції тваринництва; вартість згодованих кормів як власного виробництва, так і придбаних.

Своєчасний та повний аналіз даних первинних документів, зведених облікових регістрів та звітності забезпечує проведення необхідних заходів для досягнення найкращих результатів господарювання, використовується для поглибленого вивчення тенденцій основних показників і факторів, що формують їх рівень [5, с. 86].

Позаоблікові джерела інформації включають в себе законодавство, яке регулює господарську діяльність, а також дані, що характеризують зміни зовнішнього середовища: акти ревізій та перевірок; накази та розпорядження керівників підприємства; рішення засновників підприємства; договори, угоди; рішення судових органів; технічна та технологічна документація; дані про обсяги ринків матеріальних ресурсів, рівень і динаміку цін на окремі види ресурсів; дані Держкомстату про зміни макроекономічної ситуації в країні та ін. [5, с. 87]

Щоб результати аналізу забезпечували практичні потреби підприємства, необхідно підготувати висновки та пропозиції у вигляді довідок, доповідних чи пояснювальних записок, актів перевірок, в яких послідовно і логічно розкрито сутність проведеного дослідження та його результати.

В них потрібно конкретизувати виявлені недоліки або вагомі позитивні результати діяльності, виявлені резерви покращення господарської діяльності та можливі способи їх впровадження, з урахуванням умов господарювання та рівня розвитку підприємства.

Вся інформаційна база даних для економічного аналізу підлягає ретельній перевірці за формою та змістом. При цьому з'ясовуються дотримання строків її надання, повнота, правильність арифметичних розрахунків, вірогідність звітних матеріалів, узгодженість показників у різних формах звітності, доброякісність інформаційних джерел.