Ринок страхування життя в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ринок страхування життя в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку

У розвинених країнах страхування життя має інституційне значення для економіки, акумулює внутрішні інвестиційні ресурси, сприяє поліпшенню економічного стану, накопляє грошові кошти та підтримує економічну безпеку. Таким чином це норма життя та об'єкт для подальших досліджень.

У кожної людини існує нагальна проблема попередження і головне відшкодування збитків при настанні страхового випадку. Без цього неможливо формувати відносини, сутність яких має об'єктивний характер та розкриває сутність економічної категорії «Страховий захист», пов'язаний з життям, здоров'ям та додатковою пенсією людей у суспільстві. Захищає людей та формує в галузі страхування ці відносини страхування життя і яке є невідокремленим атрибутом ринкової економіки сучасності.

Згідно чинного законодавства України, у випадку банкрутства компанії страхування життя або її ліквідації з інших причин, кошти сформованих резервів підлягають передачі іншому страховикові за згодою страхувальника або застрахованої особи або підлягають передачі застрахованій особі. Тривалість існування страхової компанії не зв'язана прямо з тими продуктами, які вона реалізує.

Економічні умови розвитку ринку страхування життя змінюються зі зростанням економіки, підвищенням рівня життя громадян, появою на ринку страхування життя нових страховиків і тому потребують адекватної оцінки та теоретичного осмислення.

Ринок страхування життя є другим за рівнем капіталізації серед небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній на 31.12.2017 р. становила 39 компаній.

Страхування життя є важливим засобом захисту рівня добробуту та забезпечення економічної системи і досить могутнім джерелом внутрішніх інвестицій. Існує пряма залежність між рівнем ВВП країни та долею зборів по страхуванню життя в ВВП. За цим показником Україна багаторазово поступається не тільки країнам з найвищим у світі рівнем добробуту, але і своїм сусідам у Центральній та Східній Європі. Так, за даними офіційних статичних даних у Чехії, Угорщині та Польщі ринок страхування життя становив біля 12% від ВВП, у США - 4-5%, в Японії - 8-9%.

Як показує досвід країн Центральної та Східної Європи, динаміка ринку страхування життя у першу чергу визначається п'ятьма умовами: рівнем добробуту населення, його горизонтом планування, розвитком альтернативних фінансових інститутів, попереднім досвідом страхування життя населення, доступністю якісних страхових продуктів. Зі зростанням добробуту, як правило, людям властиво більшу частину свого заробітку зберігати, в тому ж числі у формі полісів страхування життя.

У статті встановлено необхідність розвитку страхування життя в Україні та його актуальність, що є підґрунтям для повноцінної життєдіяльності громадян кожної країни та нормою. Досліджено сутність, основні ризики покриття накопичувальних програм страхування життя, взаємозв'язок між страхуванням та життям громадян, головні об'єкти страхування. Охарактеризовані основні проблеми даного виду страхування, що стримують та гальмують його розвиток. Проведено аналіз динаміки показників ринку страхування життя на фоні макроекономічних показників. Запропоновані рекомендації щодо перспектив розвитку даного виду страхування в Україні.

Постановка проблеми. Страхування життя є одним з центральних видів страхування та має велике соціально - економічне значення. В усіх промислово розвинутих країнах воно є випробуваним та популярним інструментом для індивідуального забезпечення в старості та для сім'ї покійного. У цих країнах страхування життя займає від 40% до 60% страхового ринку і виконує як функцію страхового захисту громадян і забезпечення високих стандартів їх життєдіяльності, так і накопичення коштів для інвестування в економіку. В Україні стан цього сегменту ринку не дозволяє говорити про виконання вказаних функцій. Страхування відноситься до особи як до об'єкта, який наражається на ризик, знаходиться у зв'язку з життям, рівнем фізичної працездатності, станом здоров'я чи пенсійним забезпеченням. Як наслідок, застрахований повинен бути визначеною і персоніфікованою особою, що наражається на дію визначених ризиків [ 1].

На думку провідних економістів, страхування життя є необхідним атрибутом ринкової економіки і являє собою підгалузь особистого страхування, в якій об'єктом страхових відносин можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з дожиттям застрахованого до певного віку або строку, а також настанням інших подій у житті застрахованого. Такі страхові відносини здійснюються на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником [2].

Важливо підкреслити, що страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також якщо це передбачено договором страхування у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку (згідно зі ст. 6 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування») [3].

Відмітимо, що у розвинутих країнах страховий бізнес забезпечує дієвий захист соціальних і майнових прав та інтересів громадян від ризиків, сприяє підтриманню соціальної стабільності суспільства та економічної безпеки держави; він є потужним засобом акумулювання коштів для інвестування в економіку. І що саме страхування життя в цих країнах є важливим інструментом соціального захисту населення і могутнім джерелом інвестування національних економік.

Формування ринку страхування життя має інституціональне значення в розвитку економіки. Справа в тому, що виконуючи функцію накопичення грошових коштів, страхування життя акумулює внутрішні інвестиційні ресурси суспільства і сприяє поліпшенню економічного стану країни. Велике соціально-економічне значення страхування життя і визначає необхідність його системного дослідження в умовах сучасної України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теорії та методології становлення, розвитку страхування життя приділяється достатньо великої уваги з боку як зарубіжних так і вітчизняних вчених. Так С.С. Осадець (2002) [4]фундатор і перший завідувач кафедри страхування в КНЕУ досліджував розвиток, становлення та значення страхування життя як для всієї галузі страхування, так і громадян в цілому. О.М. Залєтов (2007) сформував принципи державного регулювання страхування життя в Україні та запропонував замінити поняття «страхування життя» на термін «убезпечення життя» і визначити його як «діяльність страховика, яка направлена на матеріальне забезпечення у формі одноразової або періодично виплачуваної страхової суми певній фізичній особі (застрахованому) або її вигодонабувачу, за рахунок сплати (одноразово або періодично) страхових внесків та доходу від управління страховиком коштами страхових резервів».

В.Д. Базилевич (2008) розкрив теоретичні аспекти функціонування страхування життя, а О.О. Радецька (2009) досліджувала класифікацію факторів, що перешкоджають розвитку страхування життя в Україні та чинне законодавство. О.І Фарат (2009) зі свого боку зазначає, що страхування життя - це «економічні відносини між надавачами і споживачами страхових послуг, в процесі реалізації яких, в обмін на страхові премії, останні отримують захист від фінансових наслідків настання одного або обох основних ризиків життя, а також, якщо це передбачено договором страхування - додаткового ризику життя». Є.Ю. Ткаченко та О.В. Яришко (2012) запропонували подальші дії щодо розвитку ринку страхування життя в Україні. З точки зору професора О.О. Гаманкової (2012) «ринку страхування життя (в його класичному розумінні) в Україні практично не існує», а його потенціал може бути реалізовано лише за умови економічного зростання країни.

Т.А. Говорушко, В.М. Стецюк (2014) займалися теорією становлення та розвитку страхування життя, яку виклали для вивчення студентами в навчальному посібнику. І.В. Копитіна (2014) надала аналітику становлення та розвитку страхування життя. Т.І. Стецюк (2015) займався страховими ризиками та їх класифікацією, а саме довів, що ризики пов'язані з життям поділяються на дві групи: основні та додаткові ( основні ризики передбачають смерть застрахованої особи та дожиття застрахованої особи до моменту, зафіксованого у договорі страхування, а додаткові - втрату застрахованою особою працездатності). О.М. Золоторьова та В.О. Галаганов (2017) розглядали актуальні проблеми та перспективи розвитку страхування життя в Україні, виявили що ринок страхування життя в Україні є недостатньо розвиненим і потребує суттєвих трансформацій і що на його розвиток впливає система дестабілізуючих факторів, які здійснюють прямий та опосередкований вплив на цю сферу. Ризиками та світовим досвідом страхування життя займалися Заволока О.А., С. Р. Мороз, В. І. Якимова (2017). О.А.Сич та Н.В. Вольська (2018) розглянули економічний зміст страхування життя, особливості здійснення цього виду та його доцільність, проаналізували стан страхових компаній, надали прогнози щодо підвищення ефективності функціонування сфери страхування життя в Україні.

Однак сьогодні виникає дуже багато питань і щодо розвитку, інвестиційної складової, і перш за все, доцільності галузі страхування та одного із його пріоритетних видів - страхування життя, яке потребує подальшого дискусійного розгляду та дослідження з боку вітчизняних вчених.

Мета статті. Мета даного дослідження є аналіз сучасного ринку страхування життя та дослідження механізмів його становлення та розвитку в Україні в контексті світового та європейського досвіду.

Виклад основного матеріалу. Страхування життя вважається в нашій країні страхуванням накопичувальним. Слід зазначити, що більшість страхувальників, інвестувавши свій перший або черговий платіж у накопичувальне страхування життя, сподівається одержати інвестиційний дохід від своїх вкладень, найчастіше порівнюючи даний інструмент інвестицій з банківським депозитом, але забуваючи про головне, заради чого вони, по-суті, звернулися в страхову компанію - подбати про майбутнє своїх рідних, родичів і близьких у випадку непередбаченого нещасного випадку.

Відмітимо, що ризики, які покривають накопичувальні програми страхування життя включають наступне:

- дожиття до певного строку (закінчення дії договору страхування);

- смерть (може бути «з будь-якої причини»);

- смерть у результаті нещасного випадку (страхова сума подвоюється);

- інвалідність I-ІІ групи.

Важливо, що існуючі на сьогодні тарифи по накопичувальному страхуванню життя варіюються в межах 410% від страхової суми й залежать від:

- віку (чим молодше страхувальник, тим нижче тариф);

- статі (у жінок тариф нижче, ніж у чоловіків);

- набору ризиків і програми страхування (винятково ризик смерті, нагромадження, смерть із будь-якої причини або інвалідність).

Варто зазначити, що загальна сума сформованих резервів, загальний розмір інвестиційного доходу в грошовому і у процентному вираженні, абсолютні значення активів, власного капіталу, премій, виплат, викупної суми, кількості договорів і застрахованих осіб й інші показники діяльності компаній страхування життя, рівним рахунком нічого не показують щодо існуючої ситуації, а також про накопичені кошти конкретного клієнта і його доходів.

Як показує практика, більшість страхувальників і не цікавиться розміром накопичених (зароблених, сформованих) коштів, або одержавши, у найкращому разі, лист від свого страховика з «результатами року» про зароблений 12-17% відсоток інвестиційного доходу (у різній валюті: долар, євро, гривня), відразу «розслаблюється» й не задає зайвих питань, поки життя не змусить зайнятися плануванням своїх фінансів і їхнім перерозподілом з метою економії [17].

Згідно чинного законодавства України, у випадку банкрутства компанії страхування життя або її ліквідації з інших причин, кошти сформованих резервів підлягають передачі іншому страховикові за згодою страхувальника або застрахованої особи, або підлягають передачі застрахованій особі. Тривалість існування страхової компанії не зв'язана прямо з тими продуктами, які вона реалізує. Слід зазначити, що економічні умови розвитку ринку страхування життя змінюються зі зростанням економіки, підвищенням рівня життя громадян, появою на ринку страхування життя нових страховиків і тому потребують адекватної оцінки та теоретичного осмислення. Відомо, що ринок страхування життя є другим за рівнем капіталізації серед небанківських фінансових ринків України. Загальна кількість страхових компаній на 31.12.2017 р. становила 39 компаній.

Цікавим є те, що в Україні питома вага страхових виплат у ВВП протягом останніх років скоротилася з 0,51% до 0,41%, а по страхуванню життя зросла із 0,005% до 0,025% (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка показників ринку страхування життяна фоні макроекономічних показників

економічний страхування життя

Якщо порівняти витрати зі страхуванню життя до ВВП, то можна зробити висновок, що довіра населення до страхових компаній зі страхуванню життя поступово зростає. Валові страхові платежі зі страхування життя за 2017 рік становили 2913, 7 млн. грн., що на 5,7% більше, ніж за 2016 рік (на 31.12.2016 - 2756, 1 млн. грн.)

Структура надходжень валових страхових платежів (премій, внесків) на 31.12.2017 наступна: від фізичних осіб надійшло 2813,1 млн. грн. ( 96,6%), а від юридичних осіб - 100,6 млн. грн. (3,4%).

Рис.1. Динаміка страхових премій та виплат із страхування життя за 2015-2017 рр. (млн. грн.)

Як відомо, страхування життя. у класичному його розумінні, означає страхування майнових інтересів на випадок смерті застрахованої особи. Але з часом коло видів страхування життя розширилось. Наразі страхування життя включає:

• страхування на дожиття застрахованої особи до зазначеного в договорі віку з одноразовою виплатою капіталу;

• страхування життя на випадок смерті;

• змішане страхування життя;

• страхування дітей до вступу до шлюбу;

• страхування життя з виплатою ануїтету;

• довгострокове страхування життя працівників підприємств, установ за рахунок коштів роботодавців;

• страхування життя позичальника кредиту.

Безперечно, страховою подією при страхуванні життя є

смерть застрахованої особи, а головною особливістю цього виду страхування є те, що людське життя не має вартісної (грошової) оцінки. Це означає, що за цим видом страхування неможливо визначити величину збитку, зумовленого настанням страхового випадку.

За 2017 рік зменшилася кількість застрахованих фізичних осіб на 2,1% або на 88 296 осіб (станом на 31.12.2016 застраховано 4 165 014 фізичних осіб, станом на 31.12.2017 - 4 076 718 фізичних осіб). Протягом 2017 року застраховано 1 532 821 фізичних осіб, що на 11,2% або на 154 178 осіб більше проти відповідного періоду 2016 року (за 2016 рік застраховано 1 378 643 фізичні особи).

Таблиця 2. Кількість зареєстрованих договорів страхування життя

Важливість цього виду страхування як для власне громадян так і задля їх добробуту розкриває аналіз 10 найбільших світових природних катастроф, які забрали не одне життя та надали значних фінансових збитків.

На першому місці ураган «Катріна», який обрушився на США у 2005 році. Він забрав життя 1720 людей та стер з землі Новий Орлеан. Фінансові втрати були 125 млрд. дол., а сума страхового збитку - 60 млрд. дол.

В 2011 році стався найсильніший в історії Японії землетрус, який забрав життя 16 тис. людей. Він зруйнував північно-східне узбережжя Японії і викликав аварію на АЕС в Фукусумі. Фінансові втрати були 201 млрд. дол., а сума страхового збитку - 40 млрд. дол.

У 2012 році на Багамських островах, Кубі, в Домінікані, Гаїті, Ямайці, Пуерто-Ріко, США та Канаді стався ураган «Сенді». Його жертвами стали 210 осіб. Фінансові втрати були 68,5 млрд. дол., а сума страхового збитку - 29,5 млрд. дол.

У 2008 році стався ураган «Айк» у США, на Кубі, Гаїті, в Домінікані та на Багамських островах. Ураган зруйнував містечко Галвестон (Техас). Жертвами стали 170 осіб. Фінансові втрати були 38 млрд. дол., а сума страхового збитку - 18,5 млрд. дол. В Атлантичному океані в 1992 році пройшов ураган «Ендрю», який лютував на Багамах, затонув Лос-Анджелес та Флориду. Він пройшов через північно-західні Багамські острови, південну Флориду і південно-західну Луїзіану. Призвів до 62 людських жертв. Фінансові втрати були 26,5 млрд. дол., а сума страхового збитку - 17 млрд. дол.

Землетрус у Новій Зеландії стався у 2011 році та забрав життя 185 осіб. Фінансові втрати були 24 млрд. дол., а сума страхового збитку - 16,5 млрд. дол.

В 2011 році стався повінь в Таїланді, який забрав життя 813 осіб. Фінансові втрати були 43 млрд. дол., а сума страхового збитку - 16 млрд. дол.

Землетрус, який стався в 1994 році на Тихоокеанському узбережжі США забрав життя 61 людини. Фінансові втрати були 44 млрд. дол., а сума страхового збитку - 15,3 млрд. дол.

Ураган «Вільма» стався на американському штаті Флорида, на Карибському узбережжі Мексики, Ямайки, Куби, на Багамських островах і Гаїті у 2005 році. Він викликав зруйнування на півострові Юкатан, на Кубі та в штаті Флорида. Від урагану загинули 62 людини. Фінансові втрати були 29 млрд. дол., а сума страхового збитку - 12 млрд. дол.

І на останок, засуха в США. Вона сталася у 2012 році. Через сильну посуху 26 штатів США були оголошені зоною природного лиха. В зону лиха потрапило 1016 округів. Загальні фінансові втрати були 25 млрд. дол., а сума страхового збитку - 12 млрд. дол [19].

Дослідження показало, що на тлі стабільних ринків Центральної та Східної Європи український ринок страхування життя знаходиться фактично ще на початку свого формування. Але, з огляду на те, що інтеграційні та новітні технологічні процеси в Україні відбуваються дещо швидше, ніж у сусідніх країнах Центральної та Східної Європи, вона має великі перспективи розвитку страхового ринку, зокрема ринку страхування життя [20].

Зарубіжний досвід функціонування страхового ринку засвідчує значну роль фінансових посередників на світових фінансових ринках. Саме тому у більшості розвинутих країн світу були створенні Фонди гарантування страхових виплат, у тому числі і за договорами страхування життя.

В Україні ж поки створений лише Проект Закону України «Про Фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя» [21]. Однак він потребує доопрацювання та подальшого перегляду як з боку науковців так і на законодавчому рівні [22].

Важливо підкреслити, що страхування життя є дієвим засобом захисту рівня добробуту та забезпечення економічної стабільності і досить могутнім джерелом внутрішніх інвестицій. Існує пряма залежність між рівнем ВВП країни та долею зборів по страхуванню життя в ВВП. За цим показником Україна багаторазово поступається не тільки країнам з найвищим у світі рівнем добробуту, але і своїм безпосереднім сусідам у Центральній та Східній Європі. Так, за даними офіційних статичних даних у Чехії, Угорщині та Польщі ємність ринку страхування життя становив біля 1-2% від ВВП, у США - 4-5%, в Японії - 8-9%.

Як показує досвід країн Центральної та Східної Європи, динаміка ринку страхування життя у першу чергу визначається п'ятьма умовами: рівнем добробуту населення, його горизонтом планування, розвитком альтернативних фінансових інститутів, попереднім досвідом страхування життя населення, доступністю якісних страхових продуктів. Рівень розвитку ринку страхування життя безпосередньо пов'язаний, на думку багатьох економістів, з рівнем стабільності економічної системи та рівнем добробуту членів суспільства. Саме зі зростанням добробуту, як правило, людям властиво більшу частину свого заробітку зберігати, в тому ж числі у формі полісів страхування життя.

Висновки

економічний страхування життя

Ступінь розвитку альтернативних страхуванню фінансових інститутів описує реальні можливості для потенційного покупця страхового полісу вибору форм та методів збереження та накопичення фінансових активів. До числа альтернативних фінансових інститутів належать, як показує світова практика, банківські депозити, інвестиційні фонди, готівка тощо. Зрозуміло, що при великому різноманітті можливостей, частка коштів, виділених «під страхування життя», буде недостатньою. Зауважимо, що попередній досвід страхування життя задає загальний рівень довіри страхувальника до страховика і, таким чином, відіграє ключову роль при прийняті рішення про купівлю страхового полісу. Досвід страхування включає як довгостроковість користування послугами страхування життя, так і наявність випадків втрати вкладених у страхування життя коштів. Доступність якісних продуктів зі страхування життя залежить, в першу чергу, від наявності кваліфікованих надійних страховиків, здатних розробити спеціальні продукти для окремого ринку, та масштабів національної агентської мережі. Разом з тим, не дивлячись на позитивну динаміку розвитку цього виду страхування в Україні, його основні показники залишаються досить низькими у порівнянні з розвинутими країнами.

Одним з вирішальних чинників, який істотно перешкоджає розвитку страхування життя в Україні, є також низька доступність якісних страхових продуктів українцям. За цим показником Україна відстає від своїх західних сусідів більш ніж на 10 років. Узагальнюючи усе вищесказане можна зробити висновок, що сьогодні українці можуть довірити своє життя 1520 лайфовим страховим компаніям, а для розвитку ринку страхування життя в Україні можна запропонувати наступні кроки:

- поступова інтеграція України в міжнародні структури, що визначають міжнародну політику в галузі особистого страхування і перш за все в страхуванні життя;

- створення оптимальної структури співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням для громадян України;

- залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального забезпечення громадян;

- створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів в галузі страхування та перестрахування;

- стимул. державою інвестиційної політики з боку страховиків та інші.

Законодавство України зобов'язує здійснювати облік резервів зі страхування життя, які не є власністю страховика, на окремому балансі. Ці кошти відокремлюються від іншого майна страховика. Вони можуть розміщуватись страховиком на основі принципів: безпечності; прибутковості; ліквідності; диверсифікації. Форми розміщення коштів резервів зі страхування життя теж визначає законодавство: зберігання їх на розрахунковому рахунку; зберігання на депозитному рахунку; нерухоме майно; акції, облігації; державні цінні папери; права вимоги до перестраховиків; інвестиції; готівка в касі в обсягах лімітів касових залишків, встановлених НБУ. Кошти резервів зі страхування життя можуть використовуватись для довгострокового кредитування житлового будівництва, включаючи індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому кредит не може бути видано раніше ніж через один рік після набрання чинності договором зі страхування життя. Інші види кредитної діяльності страховиків законодавство України забороняє. Світова практика показує, що страхові компанії на кредитних ринках можуть бути суттєвими конкурентами банкам та небанківським кредитним установам.

Рівень розвитку ринку зі страхування життя безпосередньо пов'язаний з рівнем стабільності економічної системи та рівнем добробуту. І тільки поверховий погляд виявляє рівень добробуту як причину, а обсяг страхового захисту та страхування життя як наслідок високого рівня добробуту.

Література

1.Ляшенко Н. В. Ринок страхування життя в Україні: тенденції та європейський досвід / Н. В. Ляшенко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. - 2010. - Вип. 18(2). - С. 134-140.

2.Орлова О.В. Організація та перспективи розвитку страхування життя в Україні / О.В. Орлова // Вісник соціально- економічних досліджень: зб. наук. праць. - 2013. - №1 (48). - С. 384-390.

3.Про внесення змін до Закону України «Про страхування»: Закон України від 04.10.2001 № 2745-ІІІ // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua

4.Страхування : підручник / [С.С. Осадець та ін.] ; За ред. С.С. Осадець. - К.: КНЕУ, 2008. - 599 с.

5.Залєтов О. М. Державне регулювання ринку страхування життя в Україні : автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.08 / О. М. Залєтов; Держ. вищ. навч. закл. «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». - К., 2007. - 20 с.

6.Страхування : підручник / [В. Д. Базилевич та ін.]; За ред. В. Д. Базилевича. - К., Знання, 2008. - 1019 с.

7.Радецька О. О. Ринок страхування життя в Україні: проблеми та перспективи розвитку / О. О. Радецька // Вісник Хмельницького національного університету. - 2009. - № 6. - T.

8.Фарат О. І. Розвиток ринку страхування життя в Україні в умовах євроінтеграції : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08 / О. І. Фарат ; Нац. акад. наук України, Ін-т регіон. дослідж. - Л., 2009. - 21 с.

9.Ткаченко Є.Ю. Сучасний стан та перспективи розвитку страхування життя в Україні / Є.Ю. Ткаченко, О.В. Яришко // Вісник ЗДІА. - 2012. - Випуск 2. - с.144-148.

Размещено на Allbest.ru