Інвестиційний клімат в Україні: стан та механізми регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ржепішевська Олена, Балджи Марина

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ В УКРАЇНІ: СТАН ТА МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ

Досвід багатьох країн світу показує доцільність залучення інвестицій. Для України, як і для інших країн, існує ряд перешкод на шляху здійснення цього процесу. До них можна віднести: відсутність відповідного інвестиційного клімату в країні; недосконалість ринкового механізму економіки; нестабільність політичної ситуації; низький рівень ділової і професійної кваліфікації підприємців; недостатньо привабливі інвестиційні проекти і, разом з тим, брак зацікавлених партнерів. Крім того, на інтенсивність інвестицій діє податкова система; відсутність діючої системи страхування інвестицій; надмірна монополізація економіки, а також підвищений рівень інфляції. Також відзначається відсутність приватної власності на землю і не конвертованість гривні. Тому мета дослідження полягає у визначенні ролі інвестиційного клімату України у розвитку економіки України та регулювання інвестиційного клімату.

Оцінка інвестиційного клімату ґрунтується на аналізі чинників, що визначають інвестиційний клімат сприяючих економічному зростанню, а аналіз факторів свідчить, що репутація України як складного місця для ведення як іноземного, так і українського бізнесу підтверджується. Необхідно змінити негативні фактори на позитивні. Для цього потрібні об'єднані зусилля науковців, фахівців та працівників усіх ієрархічних рівнів управління.

Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в Україні. Не дивлячись на високі темпи зростання інвестиційних витрат, слід зазначити, що найбільш привабливими для вкладання коштів є види економічної діяльності, які не відносяться до високотехнологічних і не є основними чинниками інноваційного розвитку країни. Місцева влада вживає заходів щодо інформування потенційних інвесторів через іноземні посольства та українські дипломатичні представництва за кордоном про інвестиційні пропозиції підприємств та організацій своїх регіонів.

В результаті досліджень іноземних інвестицій в Україні економічний розвиток неможливий без стабілізації виробництва, створення умов для залучення прямих іноземних інвестицій. Потреба туристичної галузі в інвестиціях вимагає продуманої стратегії інвестиційної діяльності, яка повинна спрямовуватись на створення сприятливого інвестиційного клімату за допомогою комплексного використання інструментів інвестиційної політики та об'єднання інтересів держави та приватних інвесторів.

Ключові слова: інвестиційний клімат, механізми регулювання, Україна, інвестиції, інвестиційно-привабливі галузі, механізм залучення інвестицій.

інвестиційний клімат економічний

Experience in many countries of the world shows the expediency of attracting investment. For Ukraine, as well as for other countries, there are a number of obstacles to the implementation of this process. These can be attributed to: the lack of a suitable investment climate in the country; imperfection of the market mechanism of the economy; the instability of the political situation; low level of business and professional qualification of entrepreneurs; not enough attractive investment projects and, at the same time, lack of interested partners. In addition, the tax rate applies to the intensity of investments; absence of an active insurance investment system; excessive monopolization of the economy, as well as increased inflation. There is also a lack of private ownership of land and nonconvertible hryvnia. Therefore, the purpose of the study is to determine the role of the investment climate in Ukraine in the development of the Ukrainian economy and the regulation of the investment climate.

The assessment of the investment climate is based on an analysis of factors that determine the investment climate conducive to economic growth, and factor analysis suggests that Ukraine's reputation as a complex place for both foreign and Ukrainian business is confirmed. Negative factors need to be changed to positive ones. This requires joint efforts of scientists, specialists and workers of all hierarchical levels of government.

Ukraine remains attractive for investment, at the same time it is not far from the world's processes, is sufficiently integrated into the world economy and the violation of macro stability in foreign markets has its echo in Ukraine. Despite the high growth rates of investment spending, it should be noted that the most attractive for investing are types of economic activity that are not highly technological and are not the main factors of innovation development of the country. The local authorities are taking steps to inform potential investors through foreign embassies and Ukrainian diplomatic representations abroad about the investment proposals of enterprises and organizations in their regions.

As a result of research on foreign investment in Ukraine, economic development is impossible without stabilizing production, creating conditions for attracting foreign direct investment. The need for a tourism industry in investment requires a well-considered investment strategy that aims to create a favorable investment climate through the integrated use of investment policy tools and the unification of the interests of the state and private investors.

Key words: investment climate, regulatory mechanisms, Ukraine, investments, investment-attractive branches, mechanism of attraction of investments

Опыт многих стран мира показывает целесообразность привлечения инвестиций. Для Украины, как и для других стран, существует ряд препятствий на пути осуществления этого процесса. К ним можно отнести: отсутствие соответствующего инвестиционного климата в стране; несовершенство рыночного механизма экономики; нестабильность политической ситуации; низкий уровень деловой и профессиональной квалификации предпринимателей; недостаточно привлекательные инвестиционные проекты и, вместе с тем, отсутствие заинтересованных партнеров. Кроме того, на интенсивность инвестиций действует налоговая система; отсутствие действующей системы страхования инвестиций; чрезмерная монополизация экономики, а также повышенный уровень инфляции. Также отмечается отсутствие частной собственности на землю и не конвертируемость гривны. Поэтому цель исследования заключается в определении роли инвестиционного климата Украины в развитии экономики Украины и регулирования инвестиционного климата.

Оценка инвестиционного климата основывается на анализе факторов, определяющих инвестиционный климат способствующих экономическому росту, а анализ факторов свидетельствует, что репутация Украины как сложного места для ведения как иностранного, так и украинского бизнеса подтверждается. Необходимо изменить негативные факторы на положительные. Для этого нужны объединенные усилия ученых, специалистов и работников всех иерархических уровней управления.

Украина остается привлекательной для инвестиций, в то же время она не находится в стороне от мировых процессов, достаточно интегрированной в мировое хозяйство и нарушение макростабильности на внешних рынках имеет свой отголосок в Украине. Несмотря на высокие темпы роста инвестиционных расходов, следует отметить, что наиболее привлекательными для вложения средств являются виды экономической деятельности, которые не относятся к высокотехнологичным и не являются основными факторами инновационного развития страны. Местные власти принимают меры по информированию потенциальных инвесторов через иностранные посольства и украинские дипломатические представительства за рубежом инвестиционные предложения предприятий и организаций своих регионов.

В результате исследований иностранных инвестиций в Украину экономическое развитие невозможно без стабилизации производства, создание условий для привлечения прямых иностранных инвестиций. Потребность туристической отрасли в инвестициях требует продуманной стратегии инвестиционной деятельности, которая должна направляться на создание благоприятного инвестиционного климата с помощью комплексного использования инструментов инвестиционной политики и объединения интересов государства и частных инвесторов.

Ключевые слова: инвестиционный климат, механизмы регулирования, Украина, инвестиции, инвестиционно-привлекательные отрасли, механизма привлечения инвестиций.

Постановка проблеми обумовлена тим, що створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні є однією з найважливіших умов залучення інвестицій. Інвестиції відіграють центральну роль в економічному розвитку країни, визначають загальне зростання її економіки. Від ефективності інвестиційної політики залежить стан виробництва, рівень технічної оснащеності підприємств, можливості структурної перебудови економіки, вирішення соціальних і екологічних проблем. Інвестиції є потужним стимулом до переоснащення та модернізації технічної бази підприємства, зростання обсягів виробництва, покращення якості продукції й підвищення конкурентоспроможності підприємства на ринку, що призводить до збільшення економічних вигод. На активізацію інвестиційного процесу суттєво впливає стан інвестиційного клімату в державі. Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається стратегічно важливим питанням, від реалізації якого залежать соціально-економічний розвиток, ефективність залучення в світовий поділ праці, можливості модернізації національної економіки.

Для України, як і для інших країн, існує ряд перешкод на шляху залучення інвестицій. До них можна віднести: відсутність відповідного інвестиційного клімату в країні; недосконалість ринкового механізму економіки; нестабільність політичної ситуації; низький рівень ділової і професійної кваліфікації підприємців; недостатньо привабливі інвестиційні проекти і, разом з тим, брак зацікавлених партнерів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розгляду поняття інвестицій та інвестиційного клімату широко обговорювалось в науковій літературі. Так, загальне трактування подане у вітчизняних працях Л. М. Борща, В. Борщевського та ін., І.Б. Юрчик, А.А, Маценко, О.М. Пєтухової. Положення інвестиційного клімату розглядаються О.В. Бурдило та Ю.О. Швець, А.О. Гурою, С.О. Коваленко, Ю.І. Руснак та ін. Незважаючи на значні напрацювання деякі питання щодо державного регулювання інвестиційного клімату залиша.ться відкритими. В зв'язку з цим, виникла необхідність провести відповідне дослідження, метою якого виступає виявлення стану державного регулювання прямих іноземних інвестицій в Україні та визначення чинників формування національного механізму залучення інвестицій.

Викладення основного матеріалу. Терміном «інвестиції» позначається багатозмістовне поняття. В широкому розумінні інвестиції забезпечують механізм, необхідний для фінансування росту та розвитку економіки країни. У більш вузькому розумінні під інвестицією переважно розуміють довгострокове вкладення капіталу у власній країні чи за кордоном в підприємства різних галузей, у підприємництво, справу, діло, інноваційні проекти, соціально-економічні програми.

Інвестиції - це будь-який інструмент, в який можна вкласти гроші, з розрахунком на збільшення їх вартості або забезпечити позитивну величину прибутку [1, с.18].

Інвестиції можуть бути прямі та непрямі. Прямі інвестиції - форма вкладень, яка дає інвестору безпосереднє право власності на цінні папери та майно. Також прямими інвестиціями, називають, вкладення капіталу, при якому інвестор придбав право керувати активами у вигляді фондових або майнових цінностей.

Непрямі інвестиції - вкладення ресурсів до портфеля, інакше кажучи, набір цінних паперів або майнових цінностей. Наприклад, інвестор може придбати акцію взаємного фонду, який представляє собою диверсифікований набір цінних паперів, що випускаються іншими фірмами. Зробивши цю покупку, інвестор не буде мати право управління активами окремо взятої компанії, але буде мати долю у портфелі.

При виконанні економічного аналізу та фінансового аналізу, є класифікація факторів, викладена М.І.Яцківим. Автор виділяє групи факторів за системою відповідних ознак, що "подаються ранжировано до їхнього значення":

1) за економічним змістом (виробничо-економічні та соціально-економічні фактори);

2) за ступенем впливу (основні і другорядні фактори);

3) за ступенем залучення резервів (інтенсивні та екстенсивні фактори);

4) за внутрішнім змістом (кількісні і якісні фактори);

5) за часом дії (постійні і тимчасові фактори);

6) за ступенем охоплення (загальні і специфічні фактори);

7) за характером дії (об'єктивні і суб'єктивні фактори);

8) за ступенем кількісного виміру впливу (фактори, що піддаються кількісній оцінці, і фактори, що не піддаються кількісній оцінці);

9) за способом визначення впливу (прямі і розрахункові фактори);

10) за об'єктами маркетингового середовища (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного порядку).

До функцій та повноважень держави, які нині підлягають децентралізації у сфері державного регулювання іноземного інвестування, на нашу думку, належать: розроблення інвестиційних програм та проектів, інвестиційних стратегій розвитку окремих сфер місцевого значення, регіонів (територій) у цілому, а також виконання функцій, які потребують самостійності у вирішенні проблем між державою, органами місцевого самоврядування, регіональними представництвами органів державної влади та іноземними інвесторами. До основних функцій і повноважень, які підлягають передачі на наднаціональний рівень, можна віднести: регулювання

фінансової, торговельної та екологічної сфер, а також повноваження, пов'язані зі вступом у світові та регіональні міжнародні організації (СОТ, СБ, МВФ, ЄС, АСЕАН тощо).

Сучасні економічні реформи, спрямованість на

становлення принципів макроекономічної стабілізації, комплексна приватизація, розвиток схем приватної власності і господарювання та лібералізація ринку створюють в Україні фундаментальні засади до подальшого поліпшення інвестиційного клімату. Нестабільність політичної та економічної ситуації, недосконалість законодавства не сприяють покращенню інвестиційного клімату в Україні, стримують іноземних інвесторів від великих капіталовкладень у нашу економіку. Розподіл прямих іноземних інвестицій в різних галузях України є нерівномірним, що зумовлено їх різною інвестиційною привабливістю [3, с.432].

Привабливість інвестиційного клімату, по-перше, залежить від створення необхідних умов, серед котрих необхідно виділити такі:

1) поступовий економічний розвиток держави;

2) існування секторів економіки, що швидко розвиваються;

3) помірні ставки відсотків по банківських кредитах;

4) державні гарантії захисту інвестицій;

5) помірні податки;

6) стабільна економічна і політична ситуація;

7) розвиток фінансової і банківської системи;

8) правова система, що надійно захищає корпоративні права і свободу громадян [6].

Досягнення цих умов базується на певних принципах економічної організації, як-от приватної власності і конкурентної ринкової економіки. Держава реалізує заходи, що стосуються поліпшення функціонування ринків і забезпечує регулювання в тих секторах економіки, що є не особливо привабливими для приватних інвестицій, хоча мають важливе значення для розвитку економіки і суспільства.

Перелік першочергових завдань, що здатні підвищити привабливість України для інвесторів, складаються слідуючи:

S досягнення макроекономічної стабілізації;

S розвиток конкуренції;

S покращення інституціонально-правової бази [7].

В результаті досліджень іноземних інвестицій в Україні економічний розвиток неможливий без стабілізації виробництва, створення умов для залучення прямих іноземних інвестицій.

Політичні чинники залучення ПІІ. Під час прийняття рішення про інвестування іноземні інвестори завжди особливу увагу приділяють рівню політичної стабільності у країні, оскільки низький рівень її є передумовою виникнення стану невизначеності та, як наслідок, додаткових ризиків, з якими інвестори будуть змушені зіткнутися. У зв'язку з цим варто зазначити, що політичне середовище механізму залучення ПІІ в Україні вже тривалий час залишається малопривабливим для розвитку інвестиційної діяльності. Негативні зміни в суспільстві, перерозподіл власності, часта зміна урядів, нестабільність, зміни політичного курсу та погрози погіршення умов ведення бізнесу - аж до націоналізації майна інвесторів, які лунають з боку різних політичних сил, політичні скандали, призводять до непослідовності впровадження концептуальних довгострокових програм та посилюють недовіру та настороженість багатьох іноземних інвесторів.

Фактори, що формують механізм залучення іноземних інвестицій, не є чимось постійним і незмінним. Вони формуються залежно від багатьох чинників.

Стан залучення прямих іноземних інвестицій в Україні значно ускладнює інвестиційну діяльність, оскільки наявний обсяг вкладень не забезпечує передумов економічного зростання і навіть повноцінного відтворення їх наявного факту. На інвестиційну привабливість значно впливає не лише загальний стан економіки країни, а й умови ведення бізнесу, зокрема ступінь втручання держави та рівень корупції. За останні 2 роки (з 2017 по 2018 рр..) обсяг інвестицій із країн ЄС значно збільшився, щодо країн СНД, спостерігається значне скорочення обсягу прямих іноземних інвестицій. При цьому перспективи іноземної інвестиційної діяльності в Україні здебільшого визначаються обсягами та структурою вже накопиченого в країні іноземного капіталу. Зміну інвестиційного клімату найбільш наочно демонструє динаміка інвестицій, особливо прямих іноземних інвестицій, яка вважається індикатором зміни рівня довіри та рейтингу країни. Економічна активність іноземних інвесторів в Україні незначна [4]. Так, у 2017 році в економіку України іноземними інвесторами з 76 країн світу вкладено 1630,4 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу).

Обсяг залучених з початку інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на кінець 2017 року становив 39144,0 млн. дол. США. Інвестиції спрямовуються у вже розвинені сфери економічної діяльності. Станом на кінець 2017 року найвагоміші обсяги надходжень прямих інвестицій були спрямовані до установ та організацій, що здійснюють фінансову та страхову діяльність - 26,1% та підприємств промисловості - 27,3 %. Станом на 31.12.2018 найбільші країни-інвестори: Кіпр - 8879,5 млн дол. США (27,5%), Нідерланди - 7060,9 млн дол. (21,9%), Велика Британія - 1955,9 млн дол. (6,1%), Німеччина - 1668,2 млн дол. (5,2%). А також приріст, зниження (-) прямих інвестицій склав 685,5 млн дол. США [5]. Обсяги освоєння капітальних інвестицій підприємств України у 2018 році складають 412,8 млрд. грн., що на 22,1 % більше від обсягу капітальних інвестицій за відповідний період 2017 року. Провідними сферами економічної діяльності за обсягами освоєння капітальних інвестицій у 2018 році залишаються:

- промисловість - 33,1%;

- будівництво - 12,3%;

- сільське, лісове та рибне господарство - 14,0 %;

- інформація та телекомунікації - 4,1%;

- оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів - 7,0%;

- транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність - 8,7%;

- державне управління й оборона, обов'язкове соціальне страхування - 7,4%.

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких у 2018 році освоєно 69,9 % капіталовкладень.

Частка кредитів банків та інших позик у загальних обсягах капіталовкладень становила 5,3%. За рахунок державного та місцевих бюджетів освоєно 12,7 % капітальних інвестицій. Частка коштів іноземних інвесторів становила 1,4 % усіх капіталовкладень, частка коштів населення на будівництво житла - 7,8 %. Інші джерела фінансування становлять 2,9 % [5].

Отже, Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в Україні. Не дивлячись на високі темпи зростання інвестиційних витрат, слід зазначити, що найбільш привабливими для вкладання коштів є види економічної діяльності, які не відносяться до високотехнологічних і не є основними чинниками інноваційного розвитку країни. Місцева влада вживає заходів щодо інформування потенційних інвесторів через іноземні посольства та українські дипломатичні представництва за кордоном про інвестиційні пропозиції підприємств та організацій своїх регіонів.

Найбільша частка капітальних інвестицій у 2018 р. спрямована на тимчасове розміщення й організацію харчування, що становить 32%. 21% капітальних інвестицій спрямовано на мистецтво, спорт, розваги та відпочинок та 16% і 15% на тимчасове розміщення туристів і на сферу діяльності закладів харчування від загального обсягу відповідно. Найменше інвестицій припадає на діяльність туристичних операторів та агентств - 1,06% від загального обсягу капітальних інвестицій. Проте за аналізований період частка, яка припадає на фінансування туристичних операторів та агентств, зросла з 31,7 млн. грн. до 49 млн. грн., що свідчить про посилення їх діяльності на цьому ринку. Варто також зазначити, що протягом 2018 р. були відсутні капітальні вкладення у функціонування бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури. Важливе місце в системі фінансово-економічного регулювання посідають іноземні інвестиції. Для підвищення інвестиційного інтересу з боку іноземного інвестора необхідним фактором є стабільність економічної, політичної та соціальної ситуації в країні та регіонах, відсутність яких спостерігається в Україні і перешкоджає залученню іноземних інвестицій. Здебільшого іноземні інвестиції в Україні мають короткостроковий характер і розраховані на швидке обертання у сфері торгівлі та послуг [5].

Отже, потреба туристичної галузі в інвестиціях вимагає продуманої стратегії інвестиційної діяльності, яка повинна спрямовуватись на створення сприятливого інвестиційного клімату за допомогою комплексного використання інструментів інвестиційної політики та об'єднання інтересів держави та приватних інвесторів.

Іноземні інвестиції виступають важливим економічним важелем і викликають необхідність зламу національних перегородок та інтенсивний перехід до конкурентоспроможної моделі національної економіки.

Важливим елементом механізму залучення іноземних інвестицій є введення системи пільгового оподаткування [6].

Система податкових і митних пільг містить: «податкові канікули», знижки ставок оподаткування при реінвестиціях отриманого прибутку чи інвестиціях у визначені регіони та галузі, захист від подвійного оподаткування, звільнення чи зниження митних зборів на імпорт новітніх машин та обладнання, технологій, ноу-хау, експорту продукції власного виробництва для покриття валютних витрат тощо.

Другим елементом, що сприяє залученню іноземних інвестицій, є формування і розвиток спеціальних економічних зон.

Спеціальні економічні зони передбачають ще більшу систему податкових і митних пільг, спрощення адміністративних процедур тощо.

Третім елементом можна вважати удосконалення фінансового механізму залучення іноземних інвестицій [2, с.3].

Фінансовий механізм охоплює: зміцнення позицій національної валюти, її конвертованість; можливість для підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, без труднощів конвертувати отримані доходи; користування банківською системою країни; надання державних кредитів для інвестиційних проектів у пріоритетні сфери. Розширенні можливостей участі іноземних інвесторів у процесах приватизації і створення спільних підприємств, визначенні пріоритетних напрямків використання іноземних інвестицій.

В основу механізму реалізації регіональної інвестиційної політики закладено економіко-організаційний блок, який базується на обгрунтованій концептуальній основі та стратегії залучення іноземних інвестицій: системі пільг в оподаткуванні; визначенні пріоритетних напрямків використання іноземних інвестицій; розширенні можливостей участі іноземних інвесторів у процесах приватизації і створення спільних підприємств

Висновки. Категорія «інвестиційний клімат» є надзвичайно важливою у фінансовій науці і, очевидно, повинна розглядатися як фундаментальна. Оперування нею дозволить не тільки краще зрозуміти природу інвестиційних процесів, але і більш ефективно управляти ними. Поняття "інвестиційний клімат" відображає ступінь сприятливості ситуації, що складається в тій або іншій країні (регіоні, галузі) по відношенню до інвестицій, які можуть бути направлені в країну (регіон, галузь). Оцінка інвестиційного клімату ґрунтується на аналізі чинників, що визначають інвестиційний клімат сприяючих економічному зростанню. А аналіз факторів свідчить, що репутація України як складного місця для ведення як іноземного, так і українського бізнесу підтверджується. Необхідно змінити негативні фактори на позитивні. Для цього потрібні об'єднані зусилля науковців, фахівців та працівників усіх ієрархічних рівнів управління.

Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в Україні. Не дивлячись на високі темпи зростання інвестиційних витрат, слід зазначити, що найбільш привабливими для вкладання коштів є види економічної діяльності, які не відносяться до високотехнологічних і не є основними чинниками інноваційного розвитку країни. Місцева влада вживає заходів щодо інформування потенційних швесторт через інозємні посольства та українські дипломатичні представництва за кордоном про інвестиційні пропозиції підприємств та організацій своїх регіонів.

В результаті досліджень в Україні доречно підкреслити , що економічний розвиток неможливий без стабілізації виробництва і створення умов для залучення прямих іноземних інвестицій. Потреба перспективної туристичної галузі в інвестиціях вимагає продуманої стратегії інвестиційної діяльності, яка повинна спрямовуватись на створення сприятливого інвестиційного клімату за допомогою комплексного використання інструментів інвестиційної політики та об'єднання інтересів держави і інвесторів.

Література

1. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: Поняття, проблеми і перспективи: посібник / Л.М. Борщ - К.: Знання, 2014. - 18 с.

2. Сорока Л.М. Економічна сутність інвестицій та теоретичні основи інвестування // Ефективна економіка - 2014. -№2. - С.1-4

3. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Фактори формування інвестиційного клімату: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2014. - 450 с.

4. У 2018 році капітальні інвестиції в Україні зросли майже на 40% [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://agropolit.com/news/8469-u-2018-rotsi-kapitalni-investitsiyi- v-ukrayini-zrosli-na-mayj e-40

5. Статистична інформація Державного служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

6. Кондрашова М. Теоретичні основи формування державної інвестиційної політики на рівні регіону // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2016. - №2. - С. 118-121

7. Індекси інвестиційної привабливості України за друге півріччя 2018 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eba.com.ua/wp-content/uploads/2018/12/Invest-Index-2nd- half-2018.pdf

Размещено на Allbest.ru