Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель чистої монополії: проблеми ефективності

Методичні поради

Дана тема - це логічне продовження дослідження монопольного ринку, яке має на меті оцінити вплив монополізму на економічні процеси загалом.

Аналізуючи в попередній темі особливості функціонування фірм, що володіють монопольною владою ми обов'язково повинні враховувати її вплив на ефективність розподілу і використання ресурсів. Для цього ми повинні розмежувати форми подібного впливу і дати відповідь на питання:

По-перше, чому монополіст має можливість продавати менший обсяг продукції та призначати вищі ціни, що призводить до того, що ресурси суспільства використовуються не повністю, а необхідна суспільству продукція не виробляється.

По-друге, чому у монополіста відсутні стимули до зниження виробничих витрат.

По-третє, чому фірма - монополіст дуже слабо зацікавлена у використанні нових досягнень науково-технічної революції. Хоча більшість сучасних відкриттів, дійсно зроблена за участю монополій і масштаби монополії дають змогу виділити значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій. Однак, у чистого монополіста немає постійних стимулів до науково-технічного прогресу, тому він може дозволити собі бути ефективним.

Також ми повинні враховувати, що монополія в деяких випадках може встановлювати різні ціни на один і той самий продукт для різних покупців, тобто здійснювати цінову дискримінацію. У випадку досконалої дискримінації (на одиницю продукції, що пропонується до продажу встановлюється відповідна ціна попиту) монополіст перерозподіляє у свій прибуток весь надлишок покупців і при цьому монополія пропонує на ринок такий самий обсяг продукції, який був би в умовах конкурентної галузі.

Деякі питання даної теми потребують поглибленого самостійного вивчення. Наприклад, такі як:

- сучасні проблеми монополізації;

- негативні наслідки контролю державним сектором значної частини економіки.

Вступ

чистий монополія ціновий дискримінація

В даній темі ми оцінимо монополію з точки зору суспільства загалом. Для цього нам необхідно проаналізувати:

- чому монополіст вважає за доцільне продавати менший обсяг продукції та призначати вищі ціни, ніж це зробив би конкурентний виробник;

- деякі проблеми, пов'язані із складністю порівняння витрат конкурентних та монопольних фірм;

- чому монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес;

- чому монополіст має можливість проводити цінову дискримінацію.

1. Чиста монополія і розподіл ресурсів

В порівнянні з конкурентною галуззю монополія прагне виробляти менший обсяг продукції і встановлювати більш високу ціну на свій товар. Це призводить до того, що ресурси суспільства не використовуються повністю, а необхідна суспільству продукція не виробляється (рис.1).

Суспільство перевитрачає певну кількість ресурсів, оскільки рівноважний обсяг виробництва не збігається з мінімальним рівнем середніх витрат.

З рис. 8 минулої теми можна побачити, що за однакових витрат фірма за умов чистої монополії забезпечить менш бажані результати. Виробляючи обсяг продукції Q1 і призначаючи ціну Р1 чистий монополіст забезпечуватиме собі максимальний прибуток. Також ми бачимо, що за випуску Q1 ціна продукту значно вища за граничні витрати. Це тому, що суспільство оцінює додаткові одиниці монополізованого продукту вище, ніж альтернативні блага, які можна було б виробляти з відповідних ресурсів.

Монополіст використовує менше ресурсів, ніж це виправдано з точки зору суспільства, тому що йому вигідно обмежувати обсяг продукції. Тому на монополізованих ринках не досягається ні виробничої, ні розподільної ефективності. Хоча перерозподіл ресурсів на користь монополізованої галузі зменшив би середні витрати і це свідчило б про підвищення ефективності розподілу ресурсів.

Ще один аспект цієї проблем полягає в тому. Що споживачі змушені сплачувати свого роду монопольний податок, оскільки ціни на продукцію встановлюються вищі, ніж середні витрати на виробництво. Володіючи ринковою владою, монополісти мають змогу встановлювати вищу ціну, порівняно з ціною, яка встановилася б за умов чистої конкуренції. Оскільки вступ у галузь нових виробників заблоковано, то механізм ліквідації економічного прибутку у довготерміновому періоді, властивий конкурентному ринку, тут не діє.

Рис.1. Економічні наслідки монополії

Звичайно ці монопольні прибутки не можуть привласнювати дрібні акціонери, бо капітал зосереджується в руках у населення з найвищими доходами.

Отже, дефектом монополії - є посилення нерівності у розподілі доходів, оскільки власники підприємств, що діють за умов монополії мають можливість збагачуватися коштом решти суспільства.

2. Чиста монополія, витрати виробництва і ступінь ефективності виробництва

Середні витрати монополіста не збігаються з середніми витратами конкурентної фірми і можуть бути як нижчими так і вищими, ніж у конкурентної фірми. Економісти виділяють такі основні принципи цих відмінностей:

-- позитивний ефект масштабу;

-- Х- неефективність;

-- видатки на збереження монополій;

Проаналізуємо ці причини більш детально. Монополіст -- це як правило велике підприємство, а тому на розмірі середніх витрат може позначитися ефект масштабу (рис. 2).

Рис. 2. Вплив ефекту масштабу на середні витрати монополіста та конкурентної фірми

Гіпотеза, що витрати виробництва на одиницю продукції у фірми, що діють за умов чистої конкуренції та чистої монополії однакові, не завжди підтверджується на практиці. За певної технології споживчий попит може бути недостатнім, що підтримує велику кількість фірм, які виробляють такий обсяг продукції, який дозволяє кожній з них реалізувати увесь наявний ефект для збільшення масштабів виробництва. Тому фірма і повинна бути монополістом, щоб виробляти продукцію ефективно (це випадок природної монополії).

Позитивний ефект масштабу у деяких випадках виправдовує існування монополії. Проте існування Х-неефективності передбачає, що фактичні витрати фірми для будь-якого обсягу виробництва, як правило більші, ніж мінімально можливі (рис. 3).

Рис. 3. Х -- неефективність

Даний графік демонструє, що Х-неефективність -- це неефективна внутрішня робота фірми, що призводить до витрат, які є вищими за можливі.

Х -- неефективність пояснюється такими причинами:

1) Цілі менеджерів монополіста не збігаються з метою мінімізації витрат. Вони можуть:

-- реалізовувати завдання зростання фірми, не рахуючись з витратами;

-- ухилятися від надмірного ризику, погоджуючись на більші витрати;

-- брати на роботу некомпетентних друзів та родичів, знижуючи загальну ефективність управління;

2) Монополіст не відчуваючи „подиху в потилицю” конкурента, стає в'ялим, припиняє пошук нових технологій, які мінімізують витрати;

3) Монополія змушена нести додаткові витрати, пов'язані зі збереженням свого монопольного становища. Для підтримання або збільшення майбутніх економічних прибутків монополіст може витрачати значні суми на легальні платежі, задобрювання членів законодавчого органу і рекламу зв'язку із громадськими організаціями, щоб переконати уряд надати йому привілейоване становище або підтримати його. Такі видатки нічого не додають до обсягу виробництва, але збільшують її витрати.

3. Чиста монополія і НТП: динамічна ефективність

Ще однією відмінністю у витратах на одиницю продукції у монополіста та конкурента є «дуже довгострокова перспектива», яка передбачає технічний прогрес.

Масштаби монополії дають змогу виділити значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій. Але відсутність конкурентів означає, що на монополізованому ринку відсутні стимули до технічного прогресу. Чистий монополіст може дозволити собі бути неефективним. Він може відмовитися від реалізації технологічних вдосконалень і у сфері методів виробництва, і у сфері продукції, щоб повністю використати наявне капітальне устаткування. Також монополіст може приховувати нові та вдосконалені технології й продукти, щоб уникнути збитків, спричинених раптовим моральним зношенням діючих машин і устаткування.

Існує два контраргументи, що доводять, що науково-технічний прогрес вигідний монополістові:

По-перше, науково-технічний прогрес знижує витрати виробництва на одиницю продукції та збільшує прибутки (нижчі витрати сприятимуть максимізації прибутку, що викликатиме збільшення обсягу продукції та зниження ціни). Збільшення прибутків не буде тимчасовим, адже бар'єри для входження у галузь захищатимуть монополіста від зазіхань конкурентів на ці прибутки.

По-друге, наукові дослідження і технічні нововведення стануть для монополіста одним із бар'єрів, що ускладнюватиме входження інших фірм у галузь, тому монополіст повинен досягти успіху у сфері інновацій.

4. Цінова дискримінація. Ефект (наслідки) цінової дискримінації

Термін цінової дискримінації вказує на ситуацію, коли виробник встановлює ціни таким чином, що дві одиниці одного й того ж товару або послуги продаються за різними цінами, чи одному й тому ж споживачеві чи різним. Ця дискримінація зумовлена як цілеспрямованою діяльністю виробника, так і характеристиками споживачів (рис.4). Одним з перших дослідників цінової дискримінації був А.Пігу, який розглядав цей феномен з позицій регулювання добробуту. Він розрізняв цінову дискримінацію першого, другого та третього ступенів.

1-й ступінь цінової дискримінації - це абсолютна дискримінація, коли виробник благ досягає своїх цілей шляхом привласнення всього надлишку споживача.

2-й ступінь цінової дискримінації - випадок неповної інформації щодо переваг споживачів і неповна можливість “захоплювати” надлишки споживачів.

3-й ступінь цінової дискримінації - монополіст здійснює продаж товарів чи послуг різним особам за різними цінами, але кожна одиниця проданого товару деякій з груп осіб продається за єдиною ціною.

Рис.4. Цінова дискримінація фірм, що володіють монопольною владою

Застосування цінової дискримінації передбачає досягнення трьох умов.

1. Продавець повинен володіти хоча б певним ступенем монопольної влади, щоб мати можливість контролювати обсяг продукції і ціну.

2. Продавець повинен мати змогу розподіляти покупців на окремі групи, кожна з яких має різну готовність або спроможність платити за продукт. Цей поділ ґрунтується на різних еластичностях попиту.

3. Якщо первинний покупець не може перепродувати товар чи послугу. Такі галузі послуг, як перевезення, юридичні, медичні, де перепродаж неможливий, найбільш вразливі до цінової дискримінації. Якщо ж покупці з цієї частини ринку, де низькі ціни зможуть перепродувати товар за вищими цінами, тоді стратегія цінової дискримінації створюватиме монополісту конкурентів на частині ринку з високими цінами. Така конкуренція знижуватиме ціну і підриватиме політику цінової дискримінації.

Наслідками цінової дискримінації є:

- збільшення прибутків монополіста, що використовує цінову дискримінацію;

- монополіст, який практикує цінову дискримінацію, вироблятиме більший обсяг продукції, ніж монополіст, що не практикує цінової дискримінації.

Висновки

Популярна теза, що монополіст “може запровадити ціну, яку захоче”, не зовсім точна. Звичайно, він може вирішити, по якій ціні продавати, але це вплине на те, яку кількість за таку ціну він продаватиме, який обсяг вироблятиме, якими будуть його середні валові витрати, а отже і яким буде його прибуток. Якщо монополіст вирішує, яку кількість виробляти, він також вирішує, якими будуть його витрати, але ринковий попит диктує, якою буде ціна, за яку він зможе цю кількість продати, і яким буде його прибуток.

При максимізації монополістом доходу, ціна за яку він продає, звичайно висока стосовно витрат виробництва, тому ринкова рівноважна кількість буде меншою. В результаті зменшуються можливості споживачів задовільнити свої потреби.

При монополії використання факторів виробництва є незадовільним. Крім того, монополія майже завжди спричиняє глибоку нерівність з розподілу доходів. Власники монополії звичайно привласнюють економічний доход, а споживачі платять занадто високу ціну. З цієї причини сьогодні в багатьох країнах, що мають ринкову економічну систему існують закони, що забороняють “монополістичну поведінку.

Основна література

1. Макконнелл К., Брю С. Мікроекономіка / Пер. з англ..-Львів.-Просвіта.-1999.-с.258-284.

2. Мэнкью Н. Грегори. Принципы экономикс. СПБ., М., 1999.-с.317-347.

3. Піндайк Р., Рубінфельд Д. Мікроекономіка.-К.: Основи, 1996.-с.299-334.

4. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика / Пер. с англ.- Москва.-«Дело».-1993.-с.191-210.

5. Ястремський О., Грищенко О., Основи мікроекономіки: Підручник.-К.: Знання, 1998.-с.460-486.

Допоміжна література

1. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель. Спб., 1992. Гл.8, 9, 19.

2. Овчинников Г. Микроэкономика, Т.-1.-Спб: 1997.-с.191-257.

Словник нових термінів і понять

1. Досконала цінова дискримінація -- має місце, коли монополія може продавати кожну одиницю своєї продукції по її ціні попиту.

2. Чисті втрати суспільства (соціальна ціна монополії) -- зменшення надлишку споживачів і продавців в наслідок зменшення монополією обсягу випуску нижче ефективного рівня.

3. Х - неефективність -- у монополіста фактичні витрати фірми для будь-якого обсягу виробництва, як правило, більші, ніж мінімально можливі.

Тести

1. Цінова дискримінація -- це:

a) продаж за різними цінами тієї самої продукції різним покупцям;

b) відмінності в оплаті праці за національністю або за статтю;

c) експлуатація працюючих шляхом високих цін на споживчі товари;

d) підвищення ціни на товари більш високої якості;

e) всі попередні відповіді не вірні.

2. Обсяг продукції, яку виробляє проста монополія називають неефективним тому що:

a) монополія має можливість збільшувати свій дохід дещо знизивши ціну;

б) монополія привласнює весь надлишок споживача;

в) Р>ATC;

г) середні витрати знижуються;

д) P>MR=MC, тому MSB>MSC при MR=MC.

3. На відміну від конкурентної фірми проста монополія прагне:

a) виробляти продукцію менше, а ціну встановлювати вищу;

б) максимізувати прибуток;

в) встановлювати ціну, що відповідає нееластичній частині кривої попиту;

г) обирати такий обсяг випуску, за якого MR=Р;

д) виробляти продукцію більше, і ціну встановлювати вищу.

4. Весь надлишок споживача привласнює фірма, яка:

a) монополізує ринок;

б) здійснює досконалу цінову дискримінацію;

в) максимізує різницю між граничним доходом і граничними витратами;

г) сегментує ринок;

д) максимізує валовий прибуток.

Контрольні питання

1. Які наслідки діяльності монополіста для суспільства та національної економіки?

2. Яким чином монополія впливає на науково технічний прогрес?

3. що дає монополісту можливість проводити цінову дискримінацію?

Задачі

Чи вдаються коледжі та університети до цінову дискримінації, якщо вони запроваджують повну плату за навчання одним студентам і надають фінансову допомогу іншим? Які недоліки і переваги такої практики?

Размещено на Allbest.ru