Сучасні проблеми розвитку малого підприємництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні проблеми розвитку малого підприємництва в Україні

Розвиток підприємництва, як самостійного елементу ринкової економіки, суттєво впливає на структурні зрушення на рівні як окремих регіонів, так і країни в цілому. Актуальним питанням в наш час є розгляд проблем розвитку малого підприємництва в Україні, яке сприяє економному використанню всіх видів ресурсів; створює відповідне середовище для розвитку конкуренції у підприємницької діяльності; забезпечує сильнодіючі стимули до інноваційних процесів та високоефективної праці. Малий та середній бізнес формують можливості не тільки для розв'язання економічних і соціальних проблем, а й задовольняє потребу внутрішнього та зовнішнього ринків.

Мале та середнє підприємництво у національній системі господарювання виступає важливим компонентом резервів соціально-економічного зростання та розвитку. Відповідно до проблеми стимулювання малого підприємництва вагому роль займає виважена державна політика, яка має базуватись на комплексному використанні аналітичного інструментарію, визначаючи кількісні і якісні характеристики малих та середніх підприємств, ступінь розвитку інфраструктури тощо. Регулювання ведення господарської діяльності малих підприємств має базуватись на аналізі та оцінці фінансових зобов'язань й дослідженні їх фінансового стану.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання становлення і розвитку підприємництва розглядались багатьма науковцями. Значні напрацювання в цьому напрямку зроблені вітчизняними фахівцями: А.В. Базилюк висвітлені фінансові важелі розвитку малого бізнесу; В.Є. Вортиним, Я.А. Жаліло, які розглядали розвиток підприємництва на регіональному рівні; В.М. Геєць обґрунтовано підійшов до прогнозів розвитку підприємницької діяльності; Л.Г. Безчасний ставив за основу вирішення питань інвестиційної привабливості та ін. Значний внесок у розвиток теоретичних і практичних аспектів формування і реалізації окремих складових вітчизняного державного регулювання розвитку малого бізнесу зроблено: І. Анацькою, З. Варналій та ін. Але сучасні зміни в економіці країни вимагають нових спроб вирішити означену проблеми та довести її до логічного, поступового впровадження. Це стає можливим за допомогою розробки та реалізації державних і регіональних програм.

Мета дослідження полягає у вивченні ситуації розвитку малого бізнесу в Україні та виявленні сучасних проблем його розвитку. При вивченньї проблеми використовувались загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: теоретичного узагальнення - для визначення й ролі малого підприємництва; дедукції - при узагальненні положень розвитку малого бізнесу, виявлення проблем його розвитку та необхідності державного регулювання; логіки, аналізу і синтезу - для досягнення поставленої мети; аналогій - для вивчення закордонного досвіду; статистичного аналізу - для дослідження ситуації розвитку малого бізнесу у вітчизняній економіці.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Мале підприємництво протягом останніх десятиріч невипадково привертає до себе прискіпливу увагу у всьому світі. Це багатогранне соціальне економічне явище, де кожен з безпосередніх учасників, підприємець або підприємство, має можливість знайти своє місце, а зовнішні учасники процесу отримати позитивні результати: держава - збільшення ВВП, зростання числа робочих місць в реальній економіці та зменшення соціальної напруги; місцева влада - податки і голоси на виборах; економічні партнери - гнучких та динамічних партнерів з низькими накладними видатками. Цей сектор економіки є інструментом участі мільйонів людей в економічному житті власних країн, є засобом існування та стимулом до самовдосконалення. Це найдемократичніший суспільний інститут, який практично нічого не коштує бюджету, але забезпечує і значну частку ВВП, і переважну частку робочих місць.

Роль і місце малого бізнесу в національній економіці найкраще проявляється в притаманних йому функціях, до яких належать:

- формування конкурентного середовища. Малий бізнес, внаслідок наявності складових практично не піддається монополізації, а за умов вузької спеціалізації та впровадженні інновацій виступає як дійовий конкурент;

- гнучкість, що обумовлено оперативним реагуванням на зміни кон'юнктури ринку;

- інноваційнійсть. Сприяючи прискоренню реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукоємної продукції, малий бізнес тим самим виступає рушійною силою науково-технічного процесу.

- соціалізованість. Малий бізнес робить вагомий внесок у вирішення проблеми зайнятості. В розвинутих країнах на малий бізнес припадає в середньому 50% всіх зайнятих та до 7080% нових робочих місць [1];

- демократизація ринкових відносин, адже він спрямований на послаблення притаманній ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розширення соціальної бази реформ.

Поняття «малий бізнес» не зустрічається у вітчизняних законодавчо-нормативних документах. Замість нього використовується термін «мале підприємство», яке є широким і включає як платників єдиного податку, так і інші підприємства, що належать до категорії малих підприємств, але не перебувають на загальній системі оподаткування. Критерії, що наведені у Господарському Кодексі України (ГКУ) для віднесення підприємств до малих, застосовуються також і при визначенні поняття «суб'єкт малого підприємництва» у розумінні закону № 2063. У той же час, перелічені вище суб'єкти, що відповідають критеріям, які наведено у ГКУ, є малими підприємствами, оскільки у цьому документі такі обмеження відсутні, а в ч.7 с. 63 міститься уточнення - «незалежно від форми власності» [2].

За Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва» завданням держави є створення сприятливого економічного середовища для становлення та успішного функціонування малих підприємств в країні [3]. Але в наш час законодавчо-нормативні документи, які б визначали економічну відповідальність підприємців та відкритість результатів фінансово-господарської діяльності відсутні.

Уряд схвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року [4]. Згідно прийнятому документу, до пріоритетних завдань сучасної державної політики в Україні належать розвиток підприємництва, шляхом створення сприятливих умов для відкриття, ведення і зростання малого і середнього підприємництва через консолідацію зусиль усіх зацікавлених сторін, що забезпечить соціально-економічний розвиток в країні та підвищення рівень життя населення Для досягнення вищезазначеної мети визначено шість стратегічних напрямів.

На сьогодні існує також певний позитивний досвід підтримки малого і середнього підприємництва на регіональному рівні. Так, з метою сприяння регіональному розвитку Вінницької області та її окремих територій за рахунок залучення інвестиційних та додаткових ресурсів, а також здійснення комплексу заходів, направлених на покращення іміджу області та розвиток бізнес-середовища у 2016 році було утворено небюджетну організацію “Агенція регіонального розвитку Вінницької області”. Агенція здійснює організаційне забезпечення конкурсного відбору інвестиційних проектів для часткового відшкодування з обласного бюджету відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого і середнього підприємництва в рамках реалізації Регіональної програми розвитку малого і середнього підприємництва [5]. Також у багатьох регіонах України на підставі рішень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування розроблено низку програм фінансової підтримки підприємців.

За підсумками рейтингу Світового банку «Doing Business - 2016», показники ведення бізнесу в Україні, порівняно з 2015 роком, достатньо покращилися. Наприклад, у 2016 році Україна займає 30 місце з реєстрації підприємств, тоді як у 2015 році лише 70. Світовий банк зазначив проведення реформ в Україні за вісьмома напрямками з десяти, які досліджує Рейтинг умов ведення бізнесу. Більше того, Україна очолила список з десяти держав, що досягли найбільшого прогресу в покращанні умов для ведення бізнесу [6]. За даними, представленими в підсумках 2018 року, в Україні дозвіл на будівництво став простіше за рахунок зменшення зборів; зміцнено захист міноритарних інвесторів, вимагаючи детального негайного публічного оприлюднення пов'язаної сторони транзакцій; спрощено сплату податків, знизивши ставку по єдиному податку на соціальні внески [7].

Рейтинг України за сприятливістю бізнес-середовища зображено у таблиці 1.

Таблиця 1. Рейтинг України за сприятливістю середовища для ведення бізнесу, побудовано за даними [6-7]

Цей сектор економіки відіграє досить значну роль у зміні психології суспільства і життєвих орієнтирів більшої частини населення, у формуванні «середнього класу», що є основою соціально-економічних реформ, гарантом демократичного розвитку країни, про що свідчать статистичні дані загальної кількості підприємств різного виду (табл. 2).

Таблиця 2. Кількість підприємств за видами економічної діяльності з розподілом на великі, середні та малі у 2010-2017 роках, побудовано за даними [8]

Як свідчать наведені в таблиці 2 дані, загальна кількість малих підприємств значно перевищує середні та великі. Для характеристики малого бізнесу важливе значення мають вид економічний діяльності, свідчить про включення підприємств до відтворювального процесу на рівні країни; ступінь впливу на темпи зростання і динаміку структурних зрушень; участь у вирішенні соціальних проблем тощо.

Простеживши динаміку чисельності малого і середнього підприємництва з 2010 по 2017 роки, можна зробити висновок про те, що за весь досліджуваний період число підприємств малого бізнесу збільшилася на 1,2%.

Основні показники діяльності українських суб'єктів малого бізнесу за підсумками 2017 р. та порівняння із загальними показниками господарської діяльності представлені в таблиці 3.

Таблиця 3. Основні показники діяльності суб'єктів малого бізнесу за

Велика кількість малих підприємств сприяє розширенню пропозиції товарів та послуг на місцевих ринках. Окрім того, вони здатні забезпечувати великі підприємства комплектуючими та виробами, які необхідні в їх виробництві, але їх невигідно виготовляти на великому підприємстві. На відміну від великих підприємств, малі мають значно простішу організаційну структуру, що вимагає від їх працівників ширшого кола знань і умінь, оскільки вони доволі часто поєднують та виконують різноманітні роботи без значної спеціалізації. Динаміка кількості малих підприємств, фізичних осіб-підприємців та кількості найнятих працівників зображена на рисунку 1.

Ф-- Малі підприємства - - - - - ФОП

Рис. 1. Динаміка кількості малих підприємств та фізичних осіб-підприємців,% до базового року (побудовано за даними [8])

Як видно з рисунку 1, кількість малих підприємств поступово зменшується з 357241 одиниці у 2010 році до 291154 одиниць у 2016 (81,5% від 2010 р.), тобто загалом зменшення становить 19,5%. Проте, кількість фізичних осіб-підприємців спочатку різко скоротилося з 1804763 одиниці у 2010 році до 1234831 одиниць у 2012 (68,4% від б. р.), а потім поступово збільшувалась до 1630571 одиниць у 2015 (90,3% від б. р.).

Динаміка обсягу реалізованої продукції малими підприємствами й фізичними особами у фактичних цінах та з урахуванням індексу цін зображена на рисунку 2.

Як видно з рисунку 2, у 2016 році за рахунок зростання споживчих цін обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) зріс більше ніж у два рази: для малих підприємств на 102% - з 568267,1 млн. грн. у 2010 році до 1177385,2 млн. грн. у 2016 (207,2% від б. р.); для фізичних осіб-підприємцям на 125% - з 210930,7 млн. грн. у 2010 році до 474596,8 млн. грн. у 2016 (225,0% від б. р.). Якщо, до 2013 року зростання обсягів реалізованої продукції при поступовому зниженню індексу цін відбувалося за рахунок підвищення продуктивності малого бізнесу, то з 2014 році в Україні розпочалася економічна криза, спричинена геополітичним конфліктом, що призвела до девальваційних та інфляційних процесів. Значне падіння цінності гривні у 2014-2016 роках призвело до того, що фактично з урахуванням індексу цін обсяг реалізованої продукції не підвищувався, а навпаки знизився на малих підприємствах до 91,3% від б. р., та залишився майже не змінним у фізичних осіб-підприємців на рівні 100,3% від б. р. У 2015 р. тенденція змінюється на зростання реальних обсягів реалізованої продукції.

--¦-- Малі підприємства

------- ФОП

- - * - - Малі підприємства з урахуванням індек --х- - ФОП з урахуванням індексу цін

Рис. 2. Динаміка обсягу реалізованої продукції малими підприємствами й фізичними особами-підприємцями у фактичних цінах та з урахуванням індексу цін,% (побудовано за даними [8])

Малий та середній бізнес наділений певними економічними, виробничо-технічними характеристиками, які необхідно враховувати при дослідженні розвитку малого бізнесу на рівні регіону. Поведінка малого та середнього бізнесу зумовлена зовнішніми і внутрішніми зв'язками, тому об'єктом дослідження виступають зовнішні і внутрішні зв'язки, які визначають розвиток малого та середнього бізнесу у статиці й динаміці. На особливу увагу заслуговує оцінка ефективності розвитку малого бізнесу. Розгляд підприємництва як багатофункціональної діяльності, взаємопов'язаної з макросередовищем, визначає зміну методологічної основи оцінки - відхід від індивідуальних (приватних) показників оцінки ефективності і орієнтацію на комплексні параметри оцінки. Ефективність малого та середнього бізнесу на макрорівні відображає його внесок в досягнення загальнонаціональних цілей реальної економіки (формування техніко-технологічного потенціалу, прискорення НТП, скорочення техногенних аварій, подолання екологічної кризи).

Аналіз підприємницької діяльності дозволяє визначити такі істотні чинники її успіху: високу кваліфікацію; великі особисті контакти; достатні матеріальні і фінансові ресурси тощо. Одним з головних пріоритетних напрямків розвитку малого підприємництва виступає інноваційна діяльність, розвиток якої необхідно для створення конкурентоспроможних вітчизняної економіки.

Стає очевидним, в умовах формування нової української економіки, переважно регіональний (чи міський) характер підприємництва. І це дуже важливо враховувати при організації державного регулювання у формі «підтримки малого бізнесу», до якого, на жаль, вже склались певні стереотипи. Заміна цих стереотипів на більш ефективні повинна базуватись на чіткому уявленні фактичної ролі підприємництва в регіональній економіці.

Для розвитку діяльності середніх та малих підприємств, що є найуразливішими економічними суб'єктами ринкової економіки, край необхідна стабільна економіко-політична ситуація в країні. Як відомо, будь-які кон'юнктурні коливання можуть бути небезпечними для їх фінансово-економічної діяльності [9].

Таким чином, збільшення кількості малих підприємств в економіці України, нарощування оборотів їх господарювання, зростання чисельності працівників, зайнятих в сфері малого підприємництва, є показниками їх ефективного функціонування і високого рівня розвитку. Проведення аналізу фінансового стану малих підприємств України свідчить про наявність сприятливого клімату для становлення бізнесу, розширення сфери і напрямків економічної діяльності, активізації ділової та інвестиційної активності суб'єктів господарювання.

Реалізація справедливої регуляторної політики держави у сфері малого бізнесу сприяє реалізації його потенціалу як одного з векторів економічного зростання [2].

Національна специфіка розвитку малого і середнього бізнесу у будь-якій країні визначається двома обставинами:

- історичним етапом досягнення відповідного техніко- технологічного та організаційного стану еволюційного процесу;

- розвитком великого бізнесу, який стимулює менші підприємства переходити на вищі технологічні рівні. Проте, незважаючи на ті чи інші національні особливості, дослідження інструментів підтримки МСБ дозволяє виявити загальні риси.

У таблиці 3 вказано найтиповіші інструменти, що були реалізовані протягом останніх 10 років.

Таблиця 3. Інструменти державної підтримки МСБ

Найбільш поширеним інструментом державної підтримки МСБ практично у всіх країнах є надання державних гарантій по кредитах МСБ.

В Законі України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва» виділені основні напрями державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва [3]:

1) удосконалення та спрощення порядку ведення обліку в цілях оподаткування;

2) запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, що відповідають критеріям, встановленим у податковому законодавстві;

3) залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення постачання продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб;

4) забезпечення фінансової державної підтримки малих і середніх підприємств шляхом запровадження державних програм кредитування, надання гарантій для отримання кредитів, часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами тощо;

5) сприяння розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;

6) гарантування прав суб'єктів малого і середнього підприємництва під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

7) сприяння спрощенню дозвільних процедур та процедур здійснення державного нагляду (контролю), отримання документів дозвільного характеру для суб'єктів малого і середнього підприємництва та скороченню строку проведення таких процедур;

8) організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого і середнього підприємництва;

9) впровадження механізмів сприяння та стимулювання до використання у виробництві суб'єктами малого і середнього підприємництва новітніх технологій, а також технологій, які забезпечують підвищення якості товарів (робіт, послуг).

Отже, державна підтримка малого бізнесу є ефективною та необхідною, що визнається практикою закордонного державного управління. При цьому варто враховувати, що державна підтримка підприємств є обґрунтованою тільки для усунення ситуацій, в яких ринкові механізми не забезпечують ефективного розподілу ресурсів, а саме поняття державної підтримки передбачає заходи сприяння суб'єктам господарювання, що створюють для них прямі чи приховані переваги. Аналіз розвитку малого підприємництва в країні доводить, що з метою поліпшення стану та розвитку такого виду бізнесу необхідно:

1. Удосконалити структуру програм з питань підприємницької діяльності. Це допоможе залучити широкі версти населення до здобуття знань, необхідних для започаткування та ведення власної справи, знизити рівень безробіття в регіоні, підвищити ефективність діяльності суб'єктів підприємництва.

2. Поширити практику проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, форумів, міжнародних зустрічей, визначення Дня підприємця із залученням суб'єктів малого підприємництва. Це допоможе сформувати позитивну суспільну думку про підприємництво, підвищити рівень поінформованості громадськості про проблеми підприємництва, сприяти розвитку економічного співробітництва суб'єктів господарювання.

3. Створити умови для ефективного розвитку мережі регіональних і місцевих фондів підтримки підприємництва для запровадження прогресивного механізму кредитно-гарантійної та фінансової підтримки.

4. Розробити механізм створення у регіонах бізнес- центрів, бізнес-інкубаторів (у тому числі молодіжних), ресурсних, консультаційних центрів, тощо. Це допоможе створити умови для розвитку малого підприємництва, зменшити рівень безробіття шляхом залучення незахищених верств населення до підприємницької діяльності.

5. Запровадити проведення виставок і ярмарок продукції, що виробляється суб'єктами малого підприємництва з метою стимулювання випуску конкурентоспроможної продукції вітчизняних підприємств.

6. Удосконалити функціонування «гарячої лінії» для підприємців у місцевих органах влади. Це допоможе співробітництву між суб'єктами підприємництва та органами виконавчої влади.

7. Сприяти розвитку міжнародного співробітництва у сфері підприємництва. Це дозволить удосконалити систему державної підтримки підприємництва на основі використання зарубіжного досвіду, створити позитивний імідж представників українського підприємництва, встановити ділові контакти між суб'єктами господарювання.

Проведене дослідження свідчить про можливі перспективи розвитку підприємництва в Україні. Означені пропозиції перспективного напрямку підприємництва дозволять створити сприятливі умови для його розвитку.

Література

підприємництво конкуренція державний

1. Підтримка малого та середнього бізнесу у світі (Огляд інструментів і політик) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/28947.pdf

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV станом на 25 березня 2017 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

3. Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва: закон України №4618-IV від 22.03.12 р. (із змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-17

4. Про схвалення Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 504-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250167535

5. Агенція регіонального розвитку Вінницької області Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ardvin.org.ua/

6. Doing Business 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://russian.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine - 2016].

7. Doing Business 2018 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.doingbusiness.org/content/dam/doingBusiness/media/Annual-Reports/English/DB2018-Full-Report.pdf

8. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

9. Балджи М.Д. Тенденції розвитку підприємництва в Україні та Одеській області // Економічні інновації: зб. наук. праць. - Вип. 59. - 2015. - С. 52-59

Размещено на Allbest.ru