Оцінка системи автоматизації виробничих процесів ВП "АтаМ" ДП "НАЕК "Енергоатом""

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

1. Поняття і роль механізації та автоматизації виробничих процесів

1.1 Суть механізації та автоматизації виробничих процесів

Механізація і автоматизація виробничих процесів - це комплекс заходів, що передбачають широку заміну ручних операцій машинами і механізмами, впровадження автоматичних верстатів, окремих ліній і виробництв.

Механізація виробничих процесів означає заміну ручної праці машинами, механізмами та іншої технікою.

Механізація виробництва безперервно розвивається, удосконалюється, переходячи від нижчих до більш високих форм: від ручної праці до часткової, малої і комплексної механізації і далі до вищої формою механізації автоматизації.

У механізованому виробництві значна частина трудових операцій виконується машинами і механізмами, менша - вручну. Це часткова (некомплексная) механізація, при якої можуть бути окремі слабомеханизированные ланки.

Комплексна механізація - це спосіб виконання всього комплексу робіт, які входять в даний виробничий цикл, машинами і механізмами.

Вищої ступенем механізації є автоматизація виробничих процесів, яка дозволяє здійснювати весь цикл робіт без особистої участі в ньому людини, лише під його контролем.

Автоматизація - це новий тип виробництва, який підготовлений сукупним розвитком науки і техніки, перш всього переведенням виробництва на електронну основу, з допомогою застосування електроніки і нових досконалих технічних засобів. Необхідність автоматизації виробництва викликана нездатністю органів людини з потрібною швидкістю і точністю управляти складними технологічними процесами. Величезні енергетичні потужності, більші швидкості, надвисокі й наднизькі температурні режими виявилися підвладні тільки автоматичного контролю і управління.

В даний час при високому рівні механізації основних виробничих процесів (80%) у більшості галузей все ще недостатньо механізовані допоміжні процеси (25-40), багато роботи виконуються вручну. Найбільша кількість допоміжних робочих використовується на транспорті і переміщення вантажів, вантажно-розвантажувальних роботах. Якщо ж врахувати, що продуктивність праці одного такого працівника майже в 20 разів нижче, ніж у зайнятого на комплексно-механізованих ділянках, то стає очевидною гострота проблеми подальшої механізації допоміжних робіт. Крім того, необхідно враховувати те обставина, що механізація допоміжних робіт в промисловості обходиться в 3 рази дешевше, ніж основних.

Але основною і найважливішою формою є автоматизація виробництва. В даний час лічильно-вирішальні машини все більш рішуче входять у всі галузі науки і техніки. В майбутньому ці машини стануть основою автоматизації виробництва і керування автоматикою.

Створення нової автоматичної техніки буде означати широкий перехід від трьохланкових машин (робоча машина - передача - двигун) до чотирьохланкових систем машин. Четверта ланка - кібернетичні пристрої, за допомогою яких забезпечується управління величезними потужностями.

Основними ступенями автоматизації виробництва є: напівавтомати, автомати, автоматичні лінії, ділянки- і цехи-автомати, заводи і фабрики-автомати. Першою сходинкою, представляє собою перехідну форму від простих машин з автоматичним, є напівавтомати. Принципова особливість машин цієї групи полягає в тому, що цілий ряд функцій, які здійснюються раніше людиною, тут переданий машині, проте за робочим ще зберігаються певні операції, зазвичай важко піддаються автоматизації. Вищої щаблем є створення заводів і фабрик-автоматів, тобто повністю автоматизованих підприємств.

1.2 Показники рівня механізації та автоматизації

Основними показниками, що характеризують рівень механізації і автоматизації, є:

* коефіцієнт механізації виробництва:

де Кмв - коефіцієнт механізації виробництва;

VМ - обсяг продукції, виробленої за допомогою машин і механізмів 18 237;

Vзаг - загальний обсяг виробленої продукції на підприємстві 25 460;

* коефіцієнт механізації (автоматизації) праці (Км.т)

де NМ - кількість робітників, зайнятих на механізованих (автоматизованих) роботах, осіб 84;

Np - кількість робітників, які виконують ручні операції 61 ;

* коефіцієнт механізації (автоматизації) робіт (Кр)

де VМ - обсяг робіт, виконаний механізованим (автоматизованим) способом;

Vзаг - загальний обсяг робіт;

* рівень автоматизації Yа на практиці досить часто визначають з вираза



де Kа - кількість автоматичного обладнання в штуках або його вартість в гривнях;

К - кількість чи вартість неавтоматичного обладнання.

Необхідно зазначити, що цей показник рівня автоматизації, визначений на основі зіставлення застосовуваного автоматичного і неавтоматичного обладнання, не зовсім точно характеризує рівень автоматизації на підприємстві.

Певною мірою рівень механізації виробництва характеризує і такий показник, як технічна озброєність праці (Кт.в.) який визначається з виразу

де Фа - середньорічна вартість активної частини основних виробничих фондів;

N - середньоспискова чисельність працівників підприємства або робочих.

Сукупність матеріально-технічних факторів та їх вплив на рівень продуктивності праці можна характеризувати певними показниками.

Електроозброєнність праці визначається відношенням кількості електроенергії, використаної у виробничому процесі за певний період, до середньооблікової чисельності робітників.

Енергоозброєність праці - споживання всіх видів енергії на одного робітника за певний період.

Фондоозброєність - це показник оснащеності праці виробничими основними фондами. Визначається відношенням середньорічної балансової вартості виробничих основних фондів до середньооблікової чисельності працівників.

Фондовіддача - загальний показник використання всієї сукупності основних виробничих фондів. Визначається відношенням річного обсягу випуску продукції у грошовому вираженні до середньорічної(без урахування зносу) балансової вартості основних виробничих фондів.

Рівень автоматизації характеризується відношенням кількості автоматизованого устаткування або його потужностей до кількості або потужностей усього використаного устаткування, а також часткою автоматизованих операцій або продукції, виробленої на автоматизованому устаткуванні.

енергоозброєність механізація виробничий

1.3 Сучасний стан рівня механізації та автоматизації на підприємствах

На сучасному етапі розвитку продуктивних сил типовим явищем у виробничій діяльності є праця оператора в автоматизованій системі машин. Узгодження функцій автоматичних і напівавтоматичних пристроїв з діяльністю оператора є досить складним завданням, яке вирішується методами інженерної психології та вимогами охорони праці.

У процесі автоматизації ускладнюється взаємодія людини з технічними засобами, що вимагає врахування психологічних чинників. Виконання операторами трудових функцій пов'язане з внутрішніми психічними процесами.

Ідеальним у виробничій діяльності має бути оптимальне узгодження фізіологічних і психологічних особливостей оператора з технологічним процесом.

Зневага або неврахування вказаного може призвести до аварій, травматизму, професійних психічних захворювань. Безпечна експлуатація автоматизованих систем досягається різними методами, особливо за рахунок використання захисних пристроїв і винесення робочих операцій із небезпечної зони.

Автоматизація тих чи інших технологічних процесів залежить від характеру і конкретних умов виробництва, ступеня його трудомісткості.

Технологічні процеси при комплексній автоматизації послідовно виконуються на автоматичній лінії без фізичного втручання людини.

Високі швидкості сучасних механізмів настільки ускладнюють управління технологічним обладнанням і технологічними процесами, що психофізіологічні можливості людини неспроможні достатньо швидко і адекватно реагувати на обставини, що складаються.

Безмежно розширює можливості людини впровадження електронної техніки, що дає можливість створювати машини для управління іншими машинами, а також машини, які замінюють людину.

Для вирішення того чи іншого завдання управляючим машинам задається відповідна програма, за допомогою якої вони самостійно ведуть технологічні процеси за оптимальними режимами. Використання електронних машин позбавляє оператора від напруження, полегшує фізичну працю в такій мірі, яка недосяжна навіть сучасним автоматизованим пристроям, а основне -- робить її більш безпечною.

Вирішення питань безпеки на механізованих і автоматизованих системах набуває особливої актуальності при їх налагоджуванні та ремонтуванні. У цьому плані має вирішуватись питання щодо повної механізації ремонтно-монтажних робіт.

Автоматичні лінії, які нині працюють на багатьох виробництвах, самостійно виконують всі задані операції у визначеній послідовності і потребують висококваліфікованого персоналу тільки для налагодження та контролювання. На таких лініях відновлення порушеної роботи технологічного обладнання, режиму технологічного процесу і підтримування визначених параметрів здійснюється відповідними автоматичними пристроями. Таке автоматичне регулювання дає можливість виконувати роботу без втручання людини в технологічний цикл, і при цьому виключаються помилкові дії оператора.

Разом з тим в наш час внаслідок цілого ряду об'єктивних причин у багатьох галузях господарства ще досить великий відсоток немеханізованих і неавтоматизованих робіт.

Мають місце в умовах виробництва такі випадки, коли високопродуктивні машини при відсутності механізації для проміжних операцій експлуатуються з низьким коефіцієнтом використання або вимагають великої кількості допоміжних робітників, які іноді працюють в особливо несприятливих умовах.

У цих випадках особлива роль відводиться інженерно-технічному персоналу, який в реальних умовах виробництва має розробляти і впроваджувати засоби малої механізації для полегшення ручної праці в допоміжних операціях основного процесу.

Автоматизація виробництва і управління виробництвом дозволяє заощадити фінансові, фізичні і людські ресурси для фірм, які застосовують роботизовану техніку в своєму виробництві і в допоміжних функціях.

Ядром, основою самої ж автоматизації виступає комп'ютерна техніка.

Обчислювальна техніка все більш широко використовується не тільки для автоматизації виробництва, але і в самих різних його сферах. Подібне залучення обчислювальної і мікроелектронної техніки в діяльності різних виробничих систем називається комп'ютеризацією виробництва.

Комп'ютеризація це основа технічного переозброєння виробництва, необхідна умова підвищення його ефективності. На базі ЕОМ і мікропроцесорів створюються технологічні комплекси, машини і обладнання, вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться проектно-конструкторські роботи і наукові дослідження, здійснюється інформаційне обслуговування, навчання і багато іншого, що забезпечує підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика. Термін, що поєднав у собі два слова “інформація" і “автоматики". Тому сучасний етап науково-технічного прогресу можна назвати комп'ютерно-інформаційним.

Комп'ютеризація має статі звичайним, повсякденним явищем: персональна електронно-обчислювальна машина (ПЕОМ) ввійде у побут та на виробництво, подібно до холодильника, пральної машини, телефону у побуті. Це стає можливим завдяки мініатюризації обчислювальних пристроїв, коли, наприклад у сучасному мікропроцесорі центральний обчислювальної системи розміщується на одному кристалі кремнію розміром кілька міліметрів. Подібній мікропроцесор виконує 40 тисяч операцій за секунду, що можна порівняти з продуктивністю величезних електронно-обчислювальних машин 60-х років, а ціна його на світовому ринку становить лише кілька доларів. За прогнозами, протягом найближчих 5-6 років світовий випуск ПЕОМ досягне 35 млн. штук на рік.

Революційні зміни найважливіших параметрів електронно-обчислювальної техніки за останні десятиріччя призвели до кардинальних змін у галузі інформаційної техніки та технології, які можна визначити як перехід до так званої без паперової інформації.

Інформатики в житті сучасного суспільства починає набувати виняткового значення. Зокрема, вона може здійснювати серйозний вплив на інтенсифікацію економіки, насамперед шляхом забезпечення оптимальних зв'язків між галузями промисловості, окремими підприємствами, а також шляхом вдосконалення управління, що спирається на інформатику. Від чітко поставленої оперативної інформації значною мірою залежить дотримання виробничої дисципліни.

Звичайно, у суспільстві все ще існує так звана паперова інформація, але головним носієм інформації все більше стає пам'ять комп'ютера, тобто без паперова інформація.

Хоч навіть і у використанні персонального комп'ютера у виробництві комп'ютерні виробники убачили недоліки. Саме в самодосконаолсті персонального комп'ютера убачили розробники його сильні і слабкі сторони. Робота з ПК передбачає постійне прийняття різних по складності рішень: регулярне архівування даних, антивірусний контроль, відтворення даних після збоїв, захист від несанкціонованого доступу та інших, що вимагає належної кваліфікації знань.

У цьому відношенні мережений комп'ютер для виробництва просто незамінний, оскільки він володіє безперечними перевагами для організації з великою кількістю співробітників, які потребують обчислювальні машин: економія коштів починається з моменту купівлі пари мережених комп'ютерів замість персональних і продовжується в ході їх експлуатації, як наслідок простоти обслуговування, так і через відсутність необхідності ліквідувати наслідки безграмотного або необережного використання. З іншого боку виникає необхідність в наявності висококваліфікованих мережених адміністраторів, здатних підтримувати локальну і зовнішню мережу в зразковому стані.

Яке б враження не складалося, насправді мережений комп'ютер -- щось більше, ніж просто засіб зв'язку і інформаційного доступу. Мережений комп'ютер був задуманий як пристрій з великою обчислювальною потужністю, і все-таки його основними функціями повинні були стати саме зв'язок і інформаційний доступ: електронна пошта, відео конференції, організація виробництва через використання бази даних зовнішніх серверів, моделювання структурних схем. Для нормального розвитку і функціонування складного народногосподарського механізму необхідні постійний обмін інформацією між його ланками, сучасна обробка великого обсягу даних на різних рівнях управління, що також неможливо без використання ЕОМ. Тому від рівня комп'ютеризації значною мірою залежить розвиток економіки.

Повертаючись до ідеї, що знаходиться в основі створення мереженого комп'ютера, Ларі Еллісон провів паралель між комп'ютерними і будь-якими іншими мережами, якими ми щодня користуємося. Практично всі вони розроблені за наступним принципом: складна технічна інфраструктура з виключно простими кінцевими пристроями, які призначені для експлуатації споживачами цієї мережі. Самими простими прикладами таких мереж можуть бути телефонна мережа. Безліч обладнання і висококваліфікованого персоналу щогодини виконують свої функції для підтримки працездатності системи і надання послуг кінцевим користувачам. У умовах зростаючої, нехай навіть і повільно, інформатизації виробництва мережений комп'ютер був задуманий як засіб максимально простої і ефективної взаємодії між користувачами і інформаційними ресурсами.

З точки зору апаратного забезпечення -- мережений комп'ютер являє собою материнську плату з інтегрованими відео, мереженою і звуковою картами, контролерами і багато чим іншим. У ході розвитку комп'ютеризації має бути створені національні та міжнаціональні комунікаційно-обчислювальні мережі, бази даних, нове покоління супутникових систем космічного зв'язку, що дозволить полегшити доступ до інформаційних ресурсів.

Насправді, сучасному виробництву ще довго не іменуватися виробництвом тотальних інформаційних технологій, що підкреслюю повне злиття комп'ютерної техніки і комунікації.

Підприємств-користувачів системою Інтернет у виробничих цілях не так уже і багато, хоча ця система дає практично необмежені можливості в вільному обміні даними, або використанні бази даних мережного сервера, для обміну технологій. Використання комп'ютерних мереж дозволить виробникам знизити транс акційні, поштові, часові витрати. Нові технології, що зберігаються в базі даних серверів, стають доступні для простого виробника, що володіє хоча б одним мереженим комп'ютером.

Потрібно відмітити і такий важливий елемент комп'ютеризації виробництва, як широке поширення власне мікропроцесорів, кожний з яких орієнтований на виконання однієї або декількох спеціальних задач. Вбудова таких мікропроцесорів у вузли промислового обладнання дозволяє забезпечити рішення поставлених задач з мінімальними витратами і в оптимальному вигляді. Використання мікропроцесорної техніки для збору інформації, реєстрації даних або локального управління значно розширює функціональні можливості промислового обладнання.

Розвиток комп'ютеризації викликає потребу в розробці і створенні нових засобів обчислювальної техніки. Їх характерними особливостями є: формування елементної бази на надзвичайно великих інтегральних схемах; забезпечення продуктивності до 10 мільярдів операцій в секунду; наявність штучного інтелекту, що значно розширює можливості ЕОМ в обробці поступаючої інформації; можливість спілкування людини з ЕОМ на природній мові шляхом мовного і графічного обміну інформацією.

Багато компаній вірять в те, що одна тільки автоматизація приведе до поліпшення фінансово-економічної ситуації, і починають зусилля по реалізації інформаційних систем безпосередньо з автоматизації, пропускаючи критичні кроки розуміння і спрощення своїх бізнес процесів. Але нерідко ці процеси настільки неврегульовані, що загалом створюють враження хаосу на підприємстві. Як відомо, автоматизувати хаос далеко не просто, якщо неможливо. Тому перш ніж створювати інформаційну систему слід переглянути систему управління в організації. Зміна бізнес процесів називають реінжинірингом (business processes reengineering). Так, спершу потрібно упорядкувати схему бізнес процесів і систему управління організації в цілому:

· визначитися з організаційною штатною структурою;

· розробити механізм фінансово-економічного управління компанією (у тому числі визначити центри відповідальності);

· провести виділення основних технологічних потоків (процесів);

· розробити механізми організаційного управління технологічними потоками;

· на підставі створених механізмів управління сформувати технологію фінансового аналізу і управління діяльністю технологічних потоків.

2. Оцінка рівня механізації та автоматизації ВП «АтаМ» ДП «НАЕК «Енергоатом»

2.1 Дослідження організаційної структури на підприємстві

Організаційна структура підприємства є лінійною. Лінійний тип організаційної структури управління характеризується лінійними формами зв'язку між ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Організаційна структура ВП «Автоматика та машинобудування»

Переваги лінійної організаційної структури:

1. Встановлення чітких і простих зв'язків між підрозділами.

2. Єдність і чіткість розпоряджень.

3. Узгодженість дій виконавців.

4. Підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу.

5. Оперативність у прийнятті рішень.

6. Особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

Недоліки:

1. Високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління та сфер діяльності, що, в свою чергу, обмежує його можливості щодо ефективного управління організацією.

2. Перевантаження інформацією, великий потік документації, безліч контактів з підлеглими, вищими та суміжними організаціями.

3. Відсутність спеціалістів з окремих функцій управління.

4. Невідповідність зростаючим вимогам сучасного виробництва.

Однією зі складових забезпечення життєдіяльності підприємства є повномасштабна робота інформаційної системи автоматизації процесів управління підприємством. Інформаційна система ВП «Автоматика та машинобудування» охоплює фінансовий облік, систему управління трудовими ресурсами, систему планування економічної діяльності, до якої входять підсистеми:

- управління матеріально-технічним забезпеченням;

- бухгалтерський облік;

- кадровий облік;

- фінансово-економічне планування;

- управління виробничим циклом.

Система побудована на платформі програмного продукту «1С: Підприємство». У продовж 2015-2016 рр. виконувалися наступні роботи:

- коригування та доопрацювання розділів «Виробництво+Послуги +Бухгалтерія» та «Зарплата і управління персоналом», у зв'язку зі змінами законодавства України, вимогами Дирекції Компанії та користувачів;

- коригування та доопрацювання програмного забезпечення в частині розрахунку та обліку податків у зв'язку зі змінами у законодавстві.

Усі користувачі системи використовують ресурси локально-обчислювальної мережі.

За графіком проводилось сервісне обслуговування персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) і оргтехніки ВП «Автоматика та машинобудування».

Розвиток локальної мережі ВП «Автоматика та машинобудування» відбувався за наступними напрямками:

Ремонт та технічне обслуговування інформаційних систем, мережного обладнання, робочих станцій та друкуючого обладнання. Вартість виконаних робіт - 19 тис. грн.

Забезпечення друкуючого обладнання витратними матеріалами, вартість яких склала 22 тис. грн.

Придбання персональних комп'ютерів на суму 90 тис. грн.

2.2 Аналіз рівня механізації виробництва на підприємстві

Важливим показником технічного рівня виробництва є частка прогресивного обладнання в загальній його кількості. Чи належить обладнання до прогресивного в тій чи іншій підгалузі визначають галузеві проектно-технологічні інститути, його склад періодично переглядають і встановлюють, чи технічна база підприємства відстає від інших підприємств галузі.

Важливим показником технологічного рівня є ступінь механізації, який характеризують:

а) коефіцієнт механізації робіт (відношення обсягу продукції або робіт, виконаних механізованим способом, до їх загального обсягу);

б) коефіцієнт механізації праці (співвідношення робочого часу, затраченого на механізовані роботи, всього відпрацьованого часу на цей обсяг продукції чи робіт);

в) коефіцієнт механізації з трудомісткості (співвідношення коефіцієнта механізації праці до коефіцієнта механізації робіт).

Усі загальні коефіцієнти можна обчислити не лише на підприємстві загалом, айв окремих цехах і під час виробничих процесів. Порівняння коефіцієнтів за кілька років, а також у цехах показує, як здійснюється механізація процесу виробництва, а порівняння прогнозних звітних коефіцієнтів використовують для оцінювання виконання завдання щодо підвищення ефективності виробництва. Потім з'ясовують причини ситуації, що сталася.

Обчислимо

* коефіцієнт механізації виробництва:

де Кмв - коефіцієнт механізації виробництва;

VМ - обсяг продукції, виробленої за допомогою машин і механізмів;

Vзаг - загальний обсяг виробленої продукції на підприємстві;

Такий високий коефіцієнт свідчить про досить непоганий рівень механізації виробництва. Більшість операцій виконуються механізованим способом за допомогою машин та устаткування.

* коефіцієнт механізації (автоматизації) праці (Км.т)

де NМ - кількість робітників, зайнятих на механізованих (автоматизованих) роботах, осіб;

Np - кількість робітників, які виконують ручні операції;

Більше половини робітників підприємства займаються механізованою працею.

Конкретні стратегічні напрями техніко-технологічного розвитку підприємства можуть бути пов'язані з вирішенням таких проблем:

· кардинальне підвищення якості виготовленої продукції, забезпечення її конкурентноспроможності на світовому й вітчизняному ринках;

· розроблення й широке впровадження ресурсозберігаючих (передусім енергозберігаючих) технологій;

· скорочення до мінімуму витрат ручної праці, поліпшення її умов і безпеки;

· здійснення всебічної екологізації виробництва згідно із сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища тощо.

Як правило, необхідний техніко-технологічний розвиток підприємства забезпечується шляхом складання й реалізації відповідних програм (планів).

3. Удосконалення рівня автоматизації та механізації виробництва ВП «АтаМ»

3.1 Шляхи підвищення рівня автоматизації та механізації виробництва

Підвищення рівня механізації виробництва здійснюється шляхом механізації ручних робіт, упровадження засобів малої механізації, комплексної механізації робіт на дільницях та в цехах.

Автоматизація виробництва забезпечується впровадженням верстатів-автоматів, автоматизованого устаткування, автоматичних систем виробництва.

На підприємствах України відсоток ручної праці значний, особливо на допоміжних процесах - транспортних, вантажно-розвантажувальних, ремонтних, на контролі тощо.

Про низький рівень механізації та автоматизації цих процесів свідчить той факт, що частка робітників, зайнятих на цих процесах у загальній кількості робітників, становить приблизно 46%. Як наслідок, виникла диспропорція в механізації праці на різних виробничих дільницях.

Важливим засобом здійснення механізації виробництва є модернізація устаткування, тобто оновлення й удосконалення функціонуючого устаткування, незначні зміни його конструкцій. Це можна досягти шляхом збільшення потужності і робочих швидкостей устаткування, механізацією і автоматизацією допоміжних робіт(подача, зняття, транспортування і контроль виробів) і автоматизацією управління устаткуванням.

Модернізація тісно пов'язана з реконструкцією діючих підприємств.

Для зростання продуктивності праці велике значення має удосконалення технології виробництва, яка включає технічні прийоми виготовлення продукції, виробничі методи, способи застосування технічних засобів і агрегатів.

Основними напрямами удосконалення технології виробництва є впровадження нових методів обробки матеріалів, таких як хімічні, електроерозійні, ультразвукові та ін. Дедалі більше застосовуються надвисокі й наднизькі тиски і температури, струми високої частоти, інфрачервоні випромінювання та інші, надміцні матеріали тощо.

Хімізація виробництва є одним з ефективних напрямів технічного прогресу, який характеризується застосуванням прогресивних хімічних матеріалів і хімічних процесів.

Хімізація виробництва вносить докорінні зміни в технологічні процеси, інтенсифікує, прискорює їх, поліпшує техніко-економічні показники виробничих процесів, використання сировини, сприяє підвищенню якості продукції.

Синтетичні полімери застосовують не тільки як замінювачі дорогих та дефіцитних кольорових металів, деревини тощо, а й як нові конструкційні і технічні матеріали. Використання пластмас у машинобудівній промисловості сприяє поліпшенню експлуатаційних властивостей машин, зменшенню їхньої ваги, поліпшенню зовнішнього вигляду.

В умовах ринкової економіки дедалі більшого значення набуває такий фактор зростання продуктивності праці, як підвищення якості продукції, її конкурентоспроможності на ринку.

Для зростання продуктивності праці, крім упровадження нової техніки, велике значення має максимальне використання діючих потужностей.

Поліпшення використання засобів праці здійснюється за двома напрямами:

· екстенсивним - збільшення часу їх роботи шляхом скорочення простоїв, введення в дію не використовуваного устаткування, підвищення коефіцієнта змінності в раціональних розмірах, скорочення строків ремонту тощо.

· інтенсивним - поліпшення використання машин та устаткування за одиницю часу через упровадження прогресивних технологічних процесів.

Перехід до ринкових відносин має змінити інвестиційну політику держави з метою посилення її впливу на інвестиційний процес за допомогою ринкових регуляторів.

У сучасних умовах для впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу необхідно інвестиції спрямовувати насамперед на реконструкцію і технічне переозброєння діючих виробництв, підвищувати частку витрат на активну частину основних виробничих фондів.

У підвищенні технічного рівня виробництва велику роль мають відігравати фондові біржі, які дають змогу на взаємовигідній основі залучати в діюче виробництво невикористані устаткування та виробничі площі, організовувати й обслуговувати лізингові операції. у тому числі й міжнародні.

Матеріально-технічні фактори сприяють економії живої та уречевленої праці як в цілому по економіці. так і на окремому виробництві.

Економічна і соціальна значимість механізації та автоматизації виробництва полягає у тому, що вони дозволяють замінити ручну працю, особливо важкий, машинами і автоматами, підвищити продуктивність праці і на цій основі забезпечити реальне або умовне вивільнення працівників, поліпшити якість виробленої продукції, знизити трудомісткість і витрати виробництва, збільшити обсяг виробництва і тим самим забезпечити підприємству більш високі фінансові результати, що дає можливість покращити добробут працюючих і їх сімей

На кожному виробничому підприємстві зазвичай одночасно виготовляється кілька виробів, різноманітних за конструкцією та розмірами. Перелік усіх видів виробів, що випускаються заводом, називається номенклатурою.

До засобів праці зараховують знаряддя виробництва, землю, будинки і споруди, транспортні засоби. Серед засобів праці визначальну роль відіграє устаткування, особливо робочі машини.

На кожну одиницю устаткування підприємством-виготовлювачем складається паспорт, у якому вказуються дата виготовлення устаткування і повний перелік його технічних характеристик (швидкість обробки, потужність двигунів, правила обслуговування й експлуатації тощо).

Елементи процесу праці (праця визначеної кваліфікації, знаряддя і предмети праці) і часткові виробничі процеси (виготовлення окремих вузлів готового продукту або виконання певної стадії процесу виготовлення продукції) поєднуються за якісними і кількісними ознаками в кількох напрямах. Розрізняють поелементний (функціональний), просторовий і тимчасовий види організації виробництва.

Поелементна організація виробництва пов'язана з упорядкуванням техніки, технології, предметів праці, знарядь і самої праці в єдиний процес виробництва. Вона передбачає впровадження найпродуктивніших машин і устаткування, що забезпечують високий рівень механізації й автоматизації виробничого процесу; використання високоякісних і ефективних матеріалів; удосконалювання конструкцій і моделей виробів, що випускаються; інтенсифікацію і впровадження прогресивніших технологічних режимів.

Основні завдання поелементної організації виробництва полягають у правильному і раціональному доборі устаткування, інструментів, матеріалів, заготовок і кваліфікованого складу кадрів, щоб забезпечити повне їх використання в процесі виробництва. Проблема взаємної відповідності елементів процесу виробництва особливо актуальна в складних високомеханізованих і автоматизованих процесах при динамічній номенклатурі виробництва. Сполучення часткових виробничих процесів забезпечує просторова і часова організація виробництва.

3.2 Обґрунтування методів підвищення рівня автоматизації та механізації ВП «АтаМ»

Якщо виробничий потенціал підприємства високий - це свідчить, що підприємство раціонально використовує наявні ресурси і ефективно організовує процес виробництва. На жаль, часто при високому рівні наявних ресурсів, підприємство не вміє налагодити гармонійного процесу роботи, або ж навпаки, що знижує виробничий потенціал підприємства і загалом незадовільно позначається на фінансово-економічному стані суб'єкта господарювання.

Тому кожне підприємство прагне, щоб його виробничий потенціал був високий і шукає шляхи його підвищення. Шляхи нарощування виробничого потенціалу - це вся сукупність рушійних сил і чинників, що ведуть до збільшення рівня виробничого потенціалу.

Як зазначалося вище, потенціал будь-якого рівня виникає як результат взаємодії ресурсів, що його забезпечують і компетенцій, а отже, нарощування виробничого потенціалу підприємства полягає в поліпшенні стану використання його ресурсів.

Наведемо основні шляхи нарощування виробничого потенціалу за рахунок підвищення ефективності його ресурсів.

1. Шляхи нарощування виробничого потенціалу за рахунок підвищення ефективності використання основних фондів підприємства.

Найважливішим показником підвищення рівня ефективності використання основних фондів підприємства є зростання обсягів виробленої ним продукції (виконаних робіт, наданих послуг).

Одним з головних факторів підвищення ефективності основних фондів є їх оновлення та технічне вдосконалення. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу дає змогу підвищити рівень механізації та автоматизації виробництва, продуктивності праці робітників, сприяє економії матеріальних витрат, підвищує культуру та безпеку виробництва.

Значні резерви підвищення ефективності використання основних фондів містяться у збільшенні тривалості роботи машин та механізмів. Основними причинами цілозмінних та цілодобових простоїв обладнання є неузгодженість пропускної спроможності окремих цехів і дільниць; незадовільна організація технічно-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування, відсутність стабільності у забезпеченні робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням тощо.

У цілому, сукупність резервів покращення рівня автоматизації та механізації може бути поділена на:

а) Технічне вдосконалення засобів праці, яке передбачає:

· технічне переозброєння на базі комплексної автоматизації та впровадження гнучких виробничих систем;

· заміну застарілої техніки, модернізацію обладнання;

· ліквідацію вузьких місць та диспропорцій у виробничих потужностях підприємства;

· механізацію допоміжних та обслуговуючих виробництв;

· розвиток винахідництва та раціоналізаторства.

б) Збільшення тривалості роботи машин та обладнання за рахунок:

· ліквідації недіючого обладнання (здавання його в оренду, лізинг, реалізація тощо);

· скорочення строків ремонту обладнання;

· зниження простоїв: цілозмінних та всередині змін.

в) Покращення організації та управління виробництвом, а саме:

· прискорення досягнення проектної продуктивності введених в експлуатацію основних фондів;

· впровадження наукової організації праці та виробництва;

· покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами;

· вдосконалення управління виробництвом на базі сучасної комп'ютерної техніки;

· розвиток матеріальної зацікавленості працівників, що сприяє підвищенню ефективності виробництва.

Размещено на Allbest.ru

...