Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Порівняльний аналіз динаміки рівня

безробіття та номінальної і реальної заробітної плати

Житомирської та Запорізької областей за 2006-2018 рр.

Виконала студентка: Павлова Софія Георгіївна

3 курсу, спец. 6р03, РМ-304 групи

Перевірив:

Василенко А.О.

КИЇВ-2019

Зміст

• Вступ
• 1. Визначання поняття безробіття та заробітної плати у теоретичному вимірі
• 1.1 Безробіття: поняття, сутність, причини та види
• 1.2 Заробітна плата: номінальна та реальна заробітна плата
• 2. Аналіз динаміки рівня безробіття та заробітної плати Житомирської та Запорізької областей
• 2.1 Аналіз динаміки рівня безробіття
• 2.2 Аналіз динаміки показників номінальної та реальної заробітної плати
• 3. Пропозиції щодо зменшення рівня безробіття та підвищення рівня заробітної плати в Житомирській та Запорізьких областей
• Список використаних джерел

Вступ

Актуальність обраної теми полягає в необхідності вироблення адекватних

сучасним умовам підходів до боротьби з високим рівнем безробіттям та низьким рівнем доходу в окремих регіонах України, так і в ній загалом.

Метою дослідження Аналіз наявної обстановки та вироблення шляхів, щодо зниження рівня безробіття в Україні на прикладі Житомирської та Запорізької областей та впливу на нього рівня заробітної плати.

Завданнями даного дослідження є:

· Визначення теоретичних аспектів поняття безробіття, його види та характеристики;

· Визначення теоретичних особливостей заробітної плати, різниці між номінальної та реальної заробітної плати.

· Проаналізувати динаміку показників безробіття та розміру заробітної плати в Житомирської та Запорізької областей та порівняти за даними показниками ці дві області, а також з загальноукраїнськими показниками.

· Визначити рекомендації, щодо покращення ситуації в сфері заробітної плати та безробіття в регіонах, що аналізуються.

Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні

аспекти безробіття, та розміру заробітної плати в Житомирський та Запорізьких областях.

Об'єктом є доступна статистична інформація стосовно рівня безробіття та заробітної плати в регіонах, що підлягають аналізу.

1. Визначання поняття безробіття та заробітної плати у теоретичному вимірі

1.1 Безробіття: поняття, сутність, причини та види

Безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу.

У відповідності з міжнародними стандартами, розробленими у 1983 р. Міжнародною організацією праці (МОП), все населення можна поділити на три категорії:

· зайняті - це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робочий день;

· безробітні - ті, хто не має роботи, але активно її шукає або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Конкретніше: людина вважається безробітною, коли вона відповідає трьом критеріям, які мають місце одночасно: «без роботи», «робить активні спроби знайти роботу», «готова відразу ж стати до роботи». Зайняті і безробітні становлять робочу силу, або економічно активне населення в даний момент часу;

· Особи поза робочою силою, або економічно неактивне населення -- це перш за все люди у віці до 16 років, а також ті, хто перебуває в спеціалізованих установах (наприклад, психіатричних диспансерах, виправних закладах тощо) [1].

Причинами безробіття можуть бути такі явища:

· темпи зростання народонаселення перевершують темпи зростання виробництва;

· відносне відставання попиту на працю від темпів нагромадження капіталу, зростання технічної та органічної побудови капіталу;

· в умовах недосконалої конкуренції на ринку праці відбувається підвищення ціни та скорочення попиту на працю;

· зі зростанням доходів люди схильні збільшувати своє споживання, але не тією мірою, якою зростає доход; схильність населення до споживання знижується, а схильність до заощадження зростає;

· циклічний розвиток економіки -- на стадії економічної кризи спад виробництва призводить до зменшення сукупного попиту на товари та послуги і, як наслідок, до зниження рівня зайнятості працездатного населення;

· розвиток науково-технічного прогресу зумовлює структурні зрушення в економіці, виникнення нових галузей, які потребують кваліфікованіших робітників і більше часу на професійну підготовку працівників старих галузей народного господарства;

· сезонні зміни у рівнях виробництва знижують попит на працю у сільському господарстві, будівництві та ін.;

· зростання кількості населення працездатного віку, молоді, що збільшує пропозицію праці;

· економічна політика уряду щодо збільшення мінімального розміру заробітної плати призводить до зростання витрат виробництва і зниження попиту на працівників.

Безробіття поділяється на такі основні групи:

· абсолютне безробіття -- таке, що виникає, коли робочих місць менше, ніж працездатного населення (тобто у результаті перенаселення).

· відносне безробіття виникає, коли в одному місці спостерігається надлишок робочої сили, а в іншому -- її дефіцит.

Є такі основні види безробіття:

· фрикційне;

· структурне;

· циклічне.

Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу після звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, шукає роботу. Отже фрикційне безробіття стосується тієї категорії людей, які шукають роботу чи сподіваються її знайти в недалекому майбутньому. Слід зазначити, що фрикційне деякі економісти називають «пошуковим безробіттям». Воно відбиває суть наступного явища: ринок праці функціонує неефективно і не приводить у відповідність кількість робітників і робочих місць [2].

Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді коли в результаті науково-технічного прогресу відбуваються важливі зміни в техніці, технології та організації виробництва, а отже, й у структурі попиту на робочу силу. Внаслідок цих змін попит на деякі професії зменшується, або взагалі зникає, а на інші професії, яких раніше не було, зростає. Іншими словами, структура робочих місць і професійна структура працівників не збігається.

Циклічне безробіття зумовлене спадами виробництва, коли сукупний попит на товари та послуги знижується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. Циклічне безробіття негативно впливає на економіку. В періоди економічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в періоди циклічного підйому воно відсутнє.

При дослідженні ринку праці економісти повну зайнятість не розглядають як абсолютну відсутність безробіття. Фрикційне та структурне безробіття вважається як неминуче, отже, «повна зайнятість» не означає стопроцентну зайнятість робочої сили [1].

Іншими словами, рівень безробіття за умов повної зайнятості порівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. Цей показник називають також природним рівнем безробіття; він відповідає потенційному ВВП. Слово «природний» тут означає, що фрикційне та структурне безробіття є неминучим, тоді як циклічне безробіття можна побороти за допомогою засобів макроекономічної політики [2].

Крім цього відокремлюється ще добровільне та вимушене, приховане, тривале та тимчасове безробіття.

Добровільне безробіття виникає тоді, коли працівник звільняється за власним бажанням, оскільки він незадоволений рівнем оплати праці, умовами роботи: через психологічний клімат у колективі або з інших причин усупереч бажанню адміністрації [2].

Вимушене безробіття виникає тоді, коли працівник не бажає звільнитися, а адміністрація фірми скорочує персонал.

Приховане безробіття -- це неповна зайнятість у вигляді надання робочим адміністративних відпусток, установлення неповного робочого дня.

За тривалістю розрізняють також постійне (тривале) та тимчасове безробіття.

При визначенні ймовірності того, чи стануть працівники безробітними і, якщо так, то чи довго вони ними лишатимуться, вчені розраховують коефіцієнт зміни. Він визначається співвідношенням доходу людини за умови, що вона безробітна, і доходу (після сплати податків), коли ця людина працює.

Для суспільства безробіття може мати двоякі суперечливі наслідки: як благо і як втрати.

Безробіття як благо:

· безробіття -- це резерв незайнятої робочої сили, який можна задіяти при розширенні виробництва чи при структурних перебудовах;

· наявність безробіття обмежує агресію профспілок, їх вимоги до підвищення заробітної плати і тим самим посилює стимули до підприємництва;

· страх втратити роботу і стати безробітним -- найкращий організатор дисципліни праці.

Безробіття і втрати суспільства:

· При безробітті недостатньо використовується економічний потенціал суспільства.

· При тривалому безробітті втрачається кваліфікація вивільнених робітників.

· Зростання безробіття підриває психічне здоров'я нації.

· Зростання безробіття -- фактор зростання злочинності.

Безробіття викликає:

· зниження купівельної спроможності;

· скорочення заощаджень;

· зниження інвестиційного попиту;

· скорочення пропозиції, спад виробництва [1].

1.2 Заробітна плата: номінальна та реальна заробітна плата

безробіття заробітний плата

Виходячи із своєї суті, заробітна плата в кожному суспільстві повинна виконувати три основні функції: виступати засобом відтворення робочої сили, формувати платоспроможний попит населення, стимулювати працівників за більш продуктивну працю [2].

Відтворювальну функцію заробітна плата виконує тому, що вона є грошовим виразом вартості і ціни робочої сили, а речовим змістом її виступає кількість життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили найманого робітника і членів його сім'ї. Зрозуміло, що цю функцію заробітна плата виконує в повному обсягу тільки тоді, коли її рівень відповідає вартості і ціні товару робоча сила. Якщо заробітна плата нижче вартості робочої сили, то остання перебуватиме у стані занепаду Робітник буде втрачати працездатність і не зможе утримувати Й виховувати дітей, які повинні у майбутньому його замінити.

Заробітна плата є основним засобом формування платоспроможного попиту населення. Переважна частина людей одержує свої доходи у формі заробітної плати. Якщо врахувати той факт, що виробництво в кінцевому плані повинне орієнтуватися на потреби споживачів, то є всі підстави говорити, що заробітна плата через механізм попиту на товари і послуги робить вплив на їх виробництво [3].

Функцію засобу стимулювання праці заробітна плата виконує в результаті залежності її рівня від продуктивності та інтенсивності праці. При цьому необхідно мати на увазі, що зростання заробітної плати відбувається не в тій пропорції, в якій зростає продуктивність праці. Закон зростання продуктивності праці вимагає, щоб продуктивність праці зростала вищими темпами, ніж зарплата. Випереджаюче зростання продуктивності праці економічно обумовлене тим, що:

· для зростання продуктивності праці суспільство робить великі витрати на технічне озброєння праці кожного робітника;

· за рахунок зростання продуктивності праці збільшується не тільки заробітна плата, а й виплати і пільги із суспільних фондів споживання, які складають значну частину реальних доходів робітників та членів їх сімей,

· більш швидке зростання продуктивності праці забезпечує зниження собівартості продукції і збільшення прибутку підприємства [3].

Всі названі функції заробітна плата може виконувати лише тоді, коли її рівень в умовах капіталізму відповідає вартості і ціні робочої сили, а в умовах соціалізму - кількості та якості затраченої праці. Про існуючий рівень заробітної плати, а отже, і про соціально-економічні можливості відтворення робочої сили певну уяву дають такі її різновиди, як номінальна та реальна заробітна плата.

Номінальна заробітна плата при капіталізмі - це сума грошей, яку одержує робітник за, продану робочу силу. В умовах соціалізму - це сума грошей, яку одержує робітник в залежності від кількості і якості затраченої праці.

Реальна заробітна плата - це кількість матеріальних благ і послуг, яку робітник може фактично купити за свою грошову заробітну плату.

Виходить, що рівень реальної заробітної плати залежить:

· від величини номінальної, тобто грошової заробітної плати. Чим більша номінальна заробітна плата при сталих цінах на засоби споживання, тим більша реальна заробітна плата;

· від рівня цін на необхідні засоби існування робітника. Якщо Ціни зростатимуть, а номінальна заробітна плата залишиться незмінною, реальна заробітна плата зменшиться. Якщо ціни зростатимуть більш Швидко ніж зростатиме номінальна заробітна плата, то реальна заробітна Плата знову ж таки впаде.

На рівень реальної заробітної плати впливають також і такі фактори, як рівень безробіття, рівень податків, рівень плати за житло, медичне обслуговування та навчання, склад робочого класу за кваліфікацією, статтю, національними ознаками, зміни вартості робочої сили тощо. Всі ці фактори не завжди діють в одному напрямі, а тому й реальна заробітна плата в окремі періоди змінюється по-різному [3].

При вирішенні проблем заробітної плати важливо правильно встановити вихідний пункт - розмір мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата - це офіційно затверджений рівень зарплати, який є не нижче фізіологічного прожиткового мінімуму і не перевищує вартісну величину мінімального споживчого бюджету.

Низький рівень заробітної плати негативно позначається на процесі відтворення робочої сили.

2. Аналіз динаміки рівня безробіття та заробітної плати Житомирської та Запорізької областей

2.1 Аналіз динаміки рівня безробіття

Рис.2.1. Динаміка зареєстрованого безробіття населення за 2008-2018 рр. у % до економічно активного населення працездатного віку

Загальна динаміка офіційного рівня безробіття вказує на його досить низький рівень в Україні та Житомирської і Запорізької області.

Характерною рисою офіційного рівня безробіття є його досить низька точність, що справжнього рівня безробіття. Це пов'язано з тим, щоб потрапити до списку офіційно безробітних необхідно пройти відповідну реєстрацію в службі зайнятості, після чого особа, що є безробітною буде отримувати соціальну допомогу від держави. Однак розмір соціальної допомоги є незначним, а багатьом безробітним складно дістатися найближчого пункту служби зайнятості.

Великою проблемою є те, що значна кількість населення працює неофіційно.

Незважаючи на загальну неточність, навіть за даним графіком можна простежити певну динаміку, а саме значне зростання рівня безробіття внаслідок світової фінансово-економічної кризи 2008 року та соціально-економічної та політичної кризи в Україні у 2014. Зі стабілізацією економічної обстановки зменшується й офіційний рівень безробіття.

Загальна динаміка в Україні та областях, що аналізується в цілому співпадає. Варто зазначити, що в даних областях рівень офіційного безробіття значно перевищує середній по країні. Особливо це стосується Житомирської області, де рівень офіційного безробіття перевищує середній показник аж на 1%. Такий показник може свідчити про репресивність регіону та його низький рівень економічного розвитку.

Рис.2.2. Динаміка зареєстрованого безробіття населення за 2008-2018 рр., тис. осіб

За кількістю населення різниця за кількістю офіційно безробітних між двома областями є недуже значною. У 2011-2012 Житомирська область за цим показником навіть переважала Запорізьку і це незважаючи на значну перевагу населення в останній приблизно у 0,5 млн. чол. Такі показники підтверджують висновки попереднього графіку.

Рис.2.3. Динаміка рівня безробіття населення (за методологією МОП) за 2008-2018 рр., у % до економічно активного населення відповідного віку

Куди краще вказує реальну обстановку, рівень безробіття за методологією МОП. За нею реальний рівень безробіття в нашій країні є досить високим, що вказує на значні економічні проблеми.

На 3-му графіку, ми можемо спостерігати збереження загальної динаміки 1-го зі значним підвищенням рівня безробіття в період економічної нестабільності та його стабілізацію в відносно спокійні періоди.

Досить сильно відрізняється ситуація з областями. Так, Запорізька область має показники нижчі ніж в середньому по країні у 2008-2014 рр. З 2014 року рівень безробіття в Запорізькій області зріс значними темпами та впритул наблизився до показників Житомирської області. Це може бути пов'язано з ситуацією на Сході країни та відсутності контролю над частиною Донецької та Луганської областей з якими в Запорізької області досить тісні економічні зв'язки.

Незважаючи на значне підвищення рівня безробіття в Запорізькій області на протязі всього періоду найвищі показники безробіття спостерігаються в Житомирській області, що підтверджує попередні висновки стосовно неї. Лише в останні роки різниця між показниками Житомирської області та України трохи зменшилась.

Рис.2.4. Динаміка рівня безробіття населення (за методологією МОП) за 2008-2018 рр. тис. осіб

Динаміка з безробітним населенням в абсолютних значеннях досить схожа на аналогічний графік з офіційним рівнем безробіття зі значною різницею в загальній кількості безробітних. Тому і висновки тут можна зробити аналогічні 2-му графіку.

Підсумовуючи даний розділ, можна сказати, що, як в Україні в цілому, так і в областях які аналізуються досить серйозною є проблема безробіття ,що сигналізує про негативні явища в економіці.

Динаміка безробіття, дає змогу побачити періоди економічної нестабільності та відносного економічної стабільності.

Досить важко оцінити точний рівень безробіття населення через значну кількість неофіційно зайнятих та незареєстрованих у службі зайнятості громадян.

Особливо високий рівень безробіття спостерігається в слаборозвинених депресивних регіонах до яких можна віднести Житомирську область.

2.2 Аналіз динаміки показників номінальної та реальної заробітної плати

Рис.2.5. Динаміка середньомісячної заробітної плати по регіонах у 2006-2018 роках, грн.

Велике значення для рівня життя населення має рівень заробітної плати. За даним показником спостерігається стійка динаміка до постійного росту. Показники Запорізької області в цьому плані відповідають середнім по країні та демонструють відповідну динаміку.

На протязі всього періоду спостерігається значне відставання за даним показником Житомирської області, що за даними 2018 року відстає від середнього показника по країні майже на 1,5 тис. грн.

Однак незважаючи на постійний ріст, номінальна зарплата досить погано відображає реальні доходи населення. Так, на протязі всього періоду спостерігалось лише незначне просідання у 2009 році, а в період кризи 2014-2015 рр. темпи росту номінальної зарплати лише зросли. Це пов'язано зі значною девальвацією української валюти. Якщо перерахувати заробітну плату в долари США, то ми зможемо побачити, що навіть на сьогоднішній день офіційна середня зарплата ще недосягла рівня 2013 року.

Рис.2.6. Динаміка індексів реальної заробітної плати за 2006-2018 рр., у % до відповідного періоду попереднього року

Більше інформації про реальний стан заробітної плати дає нам індекс реальної заробітної плати, що демонструє зміну заробітної плати відносно того, скільки громадянин може придбати на неї товарів та послуг у відношенні до попереднього року.

За даним показником, ми можемо спостерігати значне просідання, що мали місце в 2009 та 2014-2015 рр., а також його зростання в наступні періоди.

За даними показниками, ми можемо бачити значне її співпадіння в усіх об'єктах, що аналізуються.

Рис.2.7. Динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати за 2006-2018рр. (станом на початок року, млн.грн.)

Досить цікавим та інформативним є динаміка суми заборгованостей по виплатам заробітної плати. Тут, ми можемо спостерігати поступове зменшення даного показника в Житомирській області та значне зростання Запорізькій після 2014 року. Такий ріс пов'язаний зі ситуацією в промисловості, що виникла через конфлікт на Донбасі. Також такий ріст заборгованості можна пов'язати з зростанням рівня безробіття в ній.

3. Пропозиції щодо зменшення рівня безробіття та підвищення рівня заробітної плати в Житомирській та Запорізьких областей

В результаті проведеної аналітичної роботи, ми можемо бачити, що питання заробітної плати та безробіття є достатньо актуальними для нашої держави та вимагають значної уваги з боку держави. Це стосується, як Запорізької та Житомирської області, та к і України загалом.

Вирішення проблем у регіонах, що підлягали аналізу є досить серйозним питанням, що повинно вирішуватись на рівні держави та місцевих влад.

Головними напрямками роботи для забезпечення загального стану безробіття в зазначених регіонах повинно стати діяльності, що сприятиме підвищенню збільшення рівня зайнятості населення завдяки створенню системи ефективного соціального захисту безробіття, яке передбачає збільшення виплат по безробіттю, отримання ефективного рівня навчання та перекваліфікації з одних професій на інші.

Важливою складовою є створення нових робочих місць та використанню гнучких форм роботи, а також режимів роботи, що дозволить збільшити кількість зайнятих, без значного збільшення кількості робочих місць.

При такому підході слід враховувати особливості областей та районів в яких вони будуть застосовуватись.

Не слід забувати і про фінансову систему, система доступного кредитування та пільгове оподаткування буде стимулювати до відкриття нових підприємств, що дозволить збільшити кількість робочих місць в регіоні.

Одним із найголовніших елементів має стати регулювання у сфері заробітної плати, тобто провести оптимізацію параметрів заробітної плати через поєднання ринкового саморегулювання, державного та договірного регулювання і їхнє узгодження.

Запровадження цих заходів повинно стимулювати підвищення соціальних стандартів, появи нових робочих місць та забезпечення високої заробітної плати.

Список використаних джерел

1. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / [А.М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.]; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. -- К.: КНЕУ, 2009. -- 711с.

2. Політекономія : підручник / за ред. В.Д. Базилевича ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. -- 9-те вид., доповн. -- К. : Знан ня, 2014. -- 710 с.

3. Макроекономіка: базовий курс : навч. посіб. / [проф. І.Й. Малий, проф. І.Ф. Радіонова, доц. Т.Ф. Куценко, доц. Н.В. Федірко та ін.] -- К.: КНЕУ, 2016. -- 246 с.

4. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru

...