Україна та глобальні проблеми: місце, роль та особливості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Україна та глобальні проблеми: місце, роль та особливості



Вступ

Одна з характерних особливостей сучасного світу - загострення глобальних проблем, які за своїм характером виходять за рамки інтересів різних класів і суспільних систем, і від рішення яких вирішальною мірою залежить майбутнє, більше того саме існування людства.

Сам термін "глобальні проблеми" увійшов до міжнародного лексикон у другій половині 60-х р., він походить від латинського "глобус", - тобто Земля. За своїм характером глобальні проблеми сучасності різні: від загрози ядерної війни до екологічної катастрофи, від зростаючого розколу світу на "багаті" й "бідні" країни і народи до перспективи виснаження традиційних і необхідності пошуку нових джерел енергії.

Глобальні проблеми привертали і привертають дедалі більшу увагу вчених. Від того наскільки плідними будуть науковий аналіз системи глобальних суперечностей і ефективність практичних заходів по їх вирішенню, залежать перспективи суспільного прогресу в третьому тисячолітті. Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі коли виник феномен взаємодії всього людського суспільства з усією природою планети. Науково-технічна революція привела, з одного боку, до формування у людства всеохоплюючої системи знань і технологій, з другого - до збільшення антропогенного впливу на природу. Сформувалися складні господарські системи, вплив яких поширюється на весь світ. Як результат - зростає взаємозв'язок і взаємозалежність господарського та політичного життя країн і народів світу.

Сутність цих процесів і явищ породжує глобальні проблеми, тобто проблеми, що стосуються всього людства. Вони охоплюють усі аспекти відносин між державами світового співтовариства, між суспільством і природою, формування умов життєдіяльності людства. Глобальні проблеми вимагають і глобальних рішень.



1.Україна та глобальні проблеми

1.1 Демографічна проблема

Демографічна криза в останні десятиліття спостерігається по всьому світу .

Щорічне скорочення кількості населення відбувається в багатьох країнах. Уряди деяких держав, зважаючи на таку негативну тенденцію, проводять відповідну міграційну політику, добиваючись компенсації втрат за рахунок мігрантів. Але корінне населення в них, скорочується. Це практично всі європейські держави, а також США, Росія, Японія і кілька інших країн. Причиною скорочення кількості населення в світі стало істотне зниження рівня народжуваності, що почалося ще в 1950-1960-х роках.

Нині чисельність населення продовжує зростати лише в державах Африки і Азії (найбільші темпи - в Індії й Китаї), що викликане традиціями, які все ще зберігаються, а також бідністю і неписьменністю значної частини народу. В Україні зниження рівня народжуваності, після його підвищення в повоєнні роки, почалося в 1980-ті роки. Проте істотне прискорення цього процесу сталося на початку 90-х у зв'язку з різким зниженням рівня життя громадян.

Так, найшвидшими темпами скорочення чисельності жителів України відбувалося в 1993-1995 роки - це був період стрімкої інфляції і викликаного нею зниження реальних доходів населення, а також зростання безробіття у зв'язку із зупинкою тисяч підприємств.

Перший національний Всеукраїнський перепис населення відбувся в Україні 5 грудня 2001 року (попередній було проведено у 1989 році - коли Україна ще перебувала у складі СРСР).

Згідно з даними цього перепису, населення України складало 48 млн. 457 тисяч чоловік. Цей показник виявився істотно меншим порівняно з 1989 роком - 51млн. 452 тисяч чоловік. Ці дані свідчать про продовження стрімкого падіння народжуваності в Україні. За період між двома переписами загальна кількість населення України скоротилася на 3291,2 тис. осіб, або на 6,3%.

Найбільшу чисельність населення в Україні зафіксовано на початку 1993 р. - 52 244,1 тис. осіб. З того часу і до 5 грудня 2001 р. демографічні втрати дорівнювали 3787,0 тис. осіб; 72% цих втрат становить природне зменшення чисельності населення.

За даними переписів, з 1989 до 2001 р. частка міських жителів майже не змінилася, понад дві третини населення України проживає в міських населених пунктах.

Чисельність населення за оцінками Державної служби статистики України станом на 1 травня 2017 року склала 42 млн. 502 тис. осіб. У повідомленні зазначається, що залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю народжених: на 100 померлих - 58 народжених. Дані наводяться без урахування Криму та зони проведення антитерористичної операції, а чисельність населення оцінюється лише без урахування території Криму.

За даними Нолана Петерсона до кінця 2016 року чисельність населення України зменшилася на 9,5 млн. чоловік у порівнянні з показником 1993 (більше 52 млн. жителів). Автор вказує, що з 1993 по 2013 рік, ще до анексії Криму та початку війни на Донбасі, Україна втратила 6,7 мільйона чоловік. Це приблизно дорівнює числу бойових втрат українців під час Великої Вітчизняної війни.

Посилаючись на дані Державної служби статистики України, стверджує, що основними причинами смертності в країні є серцево-судинні захворювання (68%) і рак (18%). Ситуацію ускладнюють неякісне медичне обслуговування і низький рівень життя .

Якщо більш детально проаналізувати статистику останніх років в Україні, то народжуваність у січні-квітні 2017 року, за даними Держстату, склала 116 907 дітей, у той час як за аналогічний період 2016 року цей показник становив 128 530 дітей.

У січні-квітні відзначалось природне скорочення населення на 85 387 осіб, тоді як у січні-квітні 2016 року цей показник становив 74 379 осіб. При цьому кількість тих, хто приїхали в країну, перевищила кількість тих, хто виїхали з країни на 2 612 осіб у січні-квітні поточного року, за аналогічний період 2016 року цей показник становив 6 256 осіб .

Чисельність населення України станом на кінець 2016 року становила 42 млн. 584,5 тис. осіб, що, за оцінками Державної служби статистики України, на 176 тис. осіб менше, ніж було на кінець 2015 року.

Навесні 2014 року після анексії Криму та формування зони антитерористичної операції на сході країни в зв'язку з початком активних бойових дій у регіоні кількість населення України було суттєво скориговано й зменшено до 43 млн. із 45 млн. осіб. Надалі цей показник зменшується від місяця до місяця.

Також змінилася тривалість життя, на сьогодні середня тривалість життя в Україні становить 71 рік (66 років - чоловіки, 75 - жінки). За цим показником Україна займає 52-ге місце серед країн світу. Показник загальної смертності збільшився в усіх областях, особливо у сільськогосподарських, де у структурі населення частина осіб похилого віку вдвічі більша, ніж у містах.

Щоб відтворити кількість населення станом на 1991 р. необхідно підвищити народжуваність до 2,2-2,3 дитини на двох батьків. Сьогодні цей показник в Україні майже вдвічі менший, ніж у 1990 р. і складає 1,1 дитини на одну сім'ю. Відтак кількість населення зменшується щороку майже на 350 тис. осіб. В демографічному відношенні Україна стала однією з найгірших країн світу. У першу чергу, це викликано неефективною політикою до найменш захищених верств населення.

Зниження рівня народжуваності призвело до того, що сьогодні близько 30% населення - пенсіонери. На 14 млн. пенсіонерів припадає 18 млн. працюючих людей, з них лише 7 млн. у матеріальній сфері виробництва. Якщо така тенденція зберігатиметься й надалі, то існує реальна загроза, що до 2025 року кількість населення України зменшиться до 25-30 млн. . За таких обставин збереження населення має бути основним змістом демографічної стратегії держави сьогодні.

Демографічна ситуація в Україні характеризується не лише депопуляцією, вона набула характеру гострої демографічної кризи, основні ознаки якої - несприятливі зміни не тільки у кількості, а й здоров'ї населення. Сучасну демографічну ситуацію можна визначити як кризову саме тому, що депопуляція супроводжується істотним погіршенням здоров'я людей, що виявляється у зниженні середньої тривалості життя.

Прогресує тенденція значного погіршення здоров'я дітей і підлітків. Проблема поліпшення здоров'я населення сьогодні перетворилася у проблему його елементарного збереження. Радіоактивне і техногенне забруднення атмосфери, ґрунтів, водойм у більшості областей спричиняє мутантні ушкодження генів.

Наслідком цього є зниження народжуваності, зростання потворності серед новонароджених, поширення спадкових хвороб тощо. Такий стан викликаний перш за все, недостатнім фінансуванням медичної галузі й неспроможністю останньої своєчасно і якісно надавати медичну допомогу населенню. Наприклад, у 2000 р. на охорону здоров'я одного українця було витрачено 13 доларів, (у США - 3750).

Щоб досягти хоча б рівня медичної допомоги 1990 р. потрібне її фінансування не менше 37,5 млрд. гривень. Катастрофічною залишається екологічна безпека населення. Атмосферне забруднення негативно впливає на кожного третього жителя України, а 28% взагалі дихають повітрям, яке є небезпечним для життя. За даними смертності від серцево-судинних хвороб Україна ділить останнє місце в Європі з Болгарією, утричі випереджаючи розвинені країни. Поширеність хвороб серед населення протягом останніх 10 років зросла на 38% .

Статус українців як вимираючої нації (щорічне зменшення на 350-400 тис. людей) зі зниженням якості життя є неприйнятним для розвитку економіки України.

У процесі розробки прогнозу смертності населення країни до 2025 р. Інститутом економіки НАН України розглянуто три можливості його сценарію, які умовно названі песимістичним, середнім і оптимістичним.

При розробці середнього варіанту прогнозу смертності зроблено припущення, що в межах прогнозованого періоду будуть створені умови, які перешкоджатимуть подальшому погіршенню стану здоров'я населення.

З'являться передумови зниження захворюваності та інвалідності, деякого підвищення тривалості життя, які, однак, не ведуть до принципових змін якості здоров'я, до переходу від досить відсталої до більш сучасної моделі здоров'я. Цей варіант можливий при істотному підвищенні життєвого рівня, поліпшення екологічної ситуації, при перегляді ідеології української системи охорони здоров'я та збільшенні її фінансування на 40-50%.

У зв'язку з цим необхідно реформувати систему охорони здоров'я, на якій негативно позначилися зміни соціально-економічних умов, а також збільшити асигнування на розвиток цієї сфери.

Тим більше, що в умовах стрімкого старіння населення потреба в коштах на охорону здоров'я та соціальне забезпечення осіб похилого віку постійно зростає.

Для вирішення критичної демографічної ситуації в країні на нашу думку є:

1) заохочення населення до створення дво- і тридітних сімей шляхом пропаганди та матеріального стимулювання;

2) заборона абортів;

3) перенесення уваги держави на дво- та тридітні сім'ї, а не на багатодітні, як основного регулятора демографічної ситуації;

4) покращення економічного стану держави, оскільки зубожіння більшості населення негативно впливає на демографічну ситуацію;

5) зменшення показника смертності новонароджених (нині рівень народжуваності в Україні та Японії майже однаковий - 11,5 дітей на 1000 мешканців; але в Японії смертність дітей становить 6,2% на 1000 мешканців, а в Україні - 13,4%).

Також, демографічні проблеми потребують розробки науково обґрунтованої комплексної програми подолання демографічної кризи, яка б охоплювала не тільки питання простого відтворення населення, але й його розвитку у широкому соціальному контексті.

Необхідно розробити сучасну ідеологію демографічного розвитку України, слід посилити наукові розробки в галузі демографічних та гендерних досліджень, їх фінансову підтримку. Це має бути основним змістом демографічних стратегій

Необхідно реформувати систему охорони здоров'я, на якій негативно позначилися зміни соціально-економічних умов, а також збільшити асигнування на розвиток цієї сфери.

У питаннях сімейної політики та народжуваності основною метою є формування системи особистих і суспільних цінностей, орієнтованих на створення сім'ї з двома дітьми, зміцнення та підвищення її виховного потенціалу як основного осередку відтворення населення.

Об'єктами безпосередньої уваги держави повинні бути молоді сім'ї та сім'ї з дітьми .

У сфері поліпшення здоров'я, зниження смертності та підвищення тривалості життя населення необхідні заходи по підвищенню якості життя, профілактиці шкідливих і небезпечних виробничих факторів, у поліпшенні санітарно-епідемічної та екологічної ситуації, реформування системи охорони здоров'я, стимулюванні позитивних зрушень у поведінці та способі життя людей.

Також необхідно звернути увагу на обмеження фінансових ресурсів і наявність багатьох проблем у сфері демографічного розвитку та визначити пріоритети в розрізі кожного з регіонів, обов'язково передбачивши джерела й обсяги бюджетного фінансування



1.2 Проблема обмеженості енергії і сировинних ресурсів

світ господарський економіка

Проблема обмеженості енергії і сировинних ресурсів обмежує можливості подальшого промислового розвитку. Енергія - один з основних факторів успішного розвитку людської цивілізації. Весь подальший економічний розвиток і рух людства неможливо без різних видів енергії та сировини. Визначальну роль грає і абсолютна обмеженість природних ресурсів в масштабах всієї планети.

В останні десятиліття, значно збільшилося споживання невідновлюваних природних ресурсів, і, зокрема таких енергетичних ресурсів, як нафта, вугілля, газ і т.д. Крім того, енергія і сировина нерівномірно розподілені в світі: багаті з корисних копалин і енергоресурсів країни знаходяться поруч з тими країнами, які повністю позбавлені або мають їх в недостатній кількості.

Цей фактор теж має важливий вплив на міждержавні відносини, а також в значній мірі визначає рівень розвитку продуктивних сил цих країн.

У рішенні енергетичної проблеми важливу роль відіграють міжнародні організації, серед них - Міжнародне агентство ООН з атомної енергії. Їх діяльність спрямована не тільки на вирішення поточних питань розвитку енергетики, але і на проблеми, пов'язані з її розвитком.

Прогнози цих компаній дозволяють більш повно представити майбутнє енергопостачання і наслідки можливих рішень з розвитку енергетичного господарства. Що стосується України, то вона також має високий ступінь енергетичної залежності від імпортних енергетичних ресурсів та палива.

За даними Держкомстату, левову частку імпорту в Україну становлять палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки. І хоча останні роки спостерігається певне скорочення питомої ваги зазначеної групи в українському імпорті, все ж її частка залишається достатньо високою.

Україна залежить від імпорту нафти й газу на 43 %.



1.3 Продовольча проблема і Україна

Проблема продовольчого забезпечення населення і продовольчої безпеки є однією з найактуальніших і пріоритетних завдань людства. Брак продовольства є серйозною проблемою.

Щоб прогодувати себе, на даному етапі розвитку, людству необхідно потроїти виробництво продуктів харчування, але, на думку експертів, на даному рівні розвитку науки і виробництва це неможливо.

Незважаючи на високий агропромисловий потенціал, Україна також відчуває на собі цю глобальну проблему. В Глобальному індексі продовольчої безпеки, що аналізує показники 109 країн світу, Україна в 2017 році зайняла 63 місце.

Серед сильних показників України можна відзначити продовольчу безпеку - комплексний показник, який використовується для оцінки ступеня сприятливості умов для забезпечення продовольчої безпеки, а також низький рівень втрат продовольства.

Серед основних проблем відзначаються низький обсяг державних витрат на наукові дослідження в області сільського господарства і рівень ВВП на душу населення, вдвічі менший, ніж середньосвітовий показник . Крім того, згідно з даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, в Україні 1,2 мільйона людей відчувають гостру нестачу продовольства.

В організації пов'язують продовольчу кризу із військовим конфліктом на Донбасі, оскільки саме ці регіони потрапили в категорію проблемних.

У цей час економіка України на 12 % залежить від імпорту продуктів харчування.

1.4 Глобальна екологічна проблема

Глобальні екологічні проблеми - це проблеми, пов'язані із впливом людини на природу в ході господарської діяльності суспільства, та зворотним впливом змінюваної природи на людину.

Головна загроза полягає в тому, що значні зміни людиною природного середовища, досягаючи певного рівня, стають незворотними і тоді це середовище втрачає здатність до самовідновлення, а це загрожує людству в цілому.

Надзвичайно складною все ще залишається екологічна ситуація в Україні. Лише кризовий стан вітчизняної економіки дещо послабив тиск виробництва на природне середовище. Про високий ступінь тиску на екологічне середовище в Україні свідчать дані про зростання обсягів утворення відходів .Для повної картини екологічного лиха слід ще врахувати відсутність практики цивілізованої утилізації всіх видів відходів.

В Україні склалася складна екологічна ситуація, особливо в зоні ЧАЕС.

1.5 Глобальна проблема бідності

Бідність - ця постійна проблема людства, що супроводжує його історію, незважаючи на зростання промислового виробництва, розвиток усіх факторів виробництва, використання передових досягнень науки, техніки і технологій, досвіду й знань.

У сучасному світі бідність і відсталість характерні насамперед для країн, що розвиваються, де проживає майже 2/3 населення Землі.

Тому дану глобальну проблему часто називають проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються.

В цих країнах близько 1,2 млрд. людей живуть нижче порога бідності, на менше ніж долар на день, ще 2,7 млрд. борються за виживання - менше ніж 2 долари на день. Скажімо, 1/4 населення Бразилії, 1/3 жителів Нігерії, 1/2 населення Індії споживають товарів і послуг менше ніж на 1 дол. у день.

Слід відмітити, що у найрозвиненіших країнах, незважаючи на загальні високі стандарти життя, усе ще не вирішена проблема бідності: в 1995-2005 р. від 10 до 12% усього населення США офіційно визнавалося бідним; у країнах ЄС і в Японії показник бідності перевищував показник у США майже в 1,3 рази.

Стрімко зростає бідність у колишніх соціалістичних країнах, особливо в СНД, показник бідності в яких зближається з відповідним показником у країнах, що розвиваються. Не виключенням, на жаль, є і Україна.

Українські експерти склали список найбідніших держав Європи, визнавши країну лідером антирейтингу. В якості критерію фахівці вибрали рівень зарплат, вивчивши заробіток жителів європейських країн після cплати податків. З'ясувалося, що в Україні ця сума є найнижчою - 190 євро.

Українська бідність має цілий ряд специфічних особливостей: низький рівень життя населення в цілому, психологічне неприйняття економічної нерівності; висока питома вага людей, що вважають себе бідними; поширеність бідності серед працюючого населення.

1.6 Глобальна проблема загрози ядерної війни

За одностайною оцінкою багатьох учених і політичних діячів, третя світова війна, якщо вона вибухне, стане трагічним фіналом всієї історії людської цивілізації саме через існування ядерної зброї.

У світі мають місце численні конфлікти локального характеру з приводу територіальних, етнічних, релігійних суперечностей, що можуть перетворитися на регіональні чи глобальні конфлікти, особливо якщо в них опосередковано задіяні економічні інтереси великих держав.

На сьогоднішній день у світі існує принаймні 8 ядерних держав (США, Росія, Китай, Велика Британія, Франція, Індія, Пакистан, Ізраїль, КНДР), деякі з котрих час від часу відверто погрожують міжнародному співтовариству ядерним вибухом.

Україна після розвалу СРСР отримала у спадок третій за потужністю ядерний арсенал. Але через низку політичних і економічних чинників стала без'ядерною державою. 5 грудня 1994 року був підписаний Будапештський меморандум, згідно з яким Україна отримувала міжнародні гарантії незалежності, збереження суверенітету і затверджених державних кордонів.

Його гарантами виступили Росія, США, Велика Британія, до яких приєдналися Франція і Китай.

Вони зобов'язувалися утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо України - в тому числі і від економічного тиску. 2 червня 1996-го країна повністю позбулася ядерного статусу, і почалось вивезення боєголовок .

Дуже велику небезпеку в наші дні становить проблема міжнародного тероризму, дії якого ми спостерігаємо в різних куточках світу майже щодня.



Висновок

Всі глобальні економічні проблеми не ізольовані один від одного і являють собою єдину згуртовану систему, яка вимагає кардинально нових і комплексних підходів до їх вирішення. Масштабність і гострота сучасних глобальних проблем вимагають злагоджених зусиль, конструктивних і рішучих дій урядів усіх країн світу. У сучасній економіці, існують дві основні концепції вирішення глобальних проблем.

Перша-захищає інтереси передових країн.

Вона зводиться до наступних пунктів:

- вирішення глобальних проблем не повинно зачіпати інтереси розвинених країн, і, по можливості, сприяти отриманню максимального прибутку;

- проблему забезпеченості ресурсами необхідно вирішувати за рахунок запасів сировини і енергоносіїв нерозвинених країн;

- рішення продовольчої проблеми в країнах, що розвиваються має спиратися на певну допомогу в такому обсязі і формах, які дозволяли б чинити тиск на їхні політичні структури;

- глобальні проблеми повинні вирішуватися усім людством, включаючи і слаборозвинені країни.

Друга позиція заснована на врахуванні інтересів усіх країн. Потреби сучасних і наступних поколінь - ось критерій, який повинен направляти людство у вирішенні глобальних проблем.

Іншою умовою є всебічне співробітництво, взаємне дотримання інтересів усіх країн, розвиток науки і збагачення її досягненнями всіх народів.

Сьогодні всі країни повинні переглянути політику, яку вони ведуть, її пристосованість до практичного життя, переоцінити свої ресурсні можливості.

Всім людям слід по-новому осмислити свою роль у системі «людина суспільство природа» і визначити перспективи подальшого розвитку. Це можливо за умови розширення міжнародного співробітництва на всіх рівнях і у всіх галузях.

Є ряд інших міжнародних організацій і громадських рухів, які вирішують або допомагають вирішити різні проблеми в сучасному світі.

Аналіз глобальних проблем показує, що людство досягло точки, де глобальний прогрес можливий тільки на основі нового політичного мислення і об'єднання зусиль і коштів усіх країн світу.

Нове політичне мислення - це не тільки новий погляд на існування народів і держав. Це новий погляд на саме існування людства і планети Земля.



Список використаної літератури

1. Агієнко І.В. Світоглядні імплікації ціннісних орієнтирів освіти / І.В. Агієнко // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: збірник наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 3-7.

2. Антошкіна Л.І. Суспільно-соціальна місія вищої школи та шляхи її реалізації в умовах ринку / Л.І. Антошкіна // Філософія. Культура. Життя: міжвузівський збірник наукових праць. - 2002. - Вип. 19. - С. 197-202.

3. Вівчарик М.М. Україна: від етносу до нації. - К.: Вища шк., 2004. - 239 с.

4. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

5. Забелин И.М. Человек и человечество / И.М. Забелин. - М.: Совестский писатель, 1970. - 264 с.

6. Капітон В.П., Капітон О.В., П'ятун В.В. Філософія глобальних проблем сучасності: монографія. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2010. - 374 с.

7. Майбуров И. Глобализация сферы высшего образования // Мировая экономика и международные отношения. - 2005. - № 3. - С. 8 - 19.

8. Мартинов Р.С. Технократизм у сучасній освіті: основні інтенції розвитку / Р.С. Мартинов // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С.251-256.

9. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика): Енциклопедія / Упоряд. Ю. І. Римаренко; за ред. Ю. Римаренка. -- К.: Довіра, 1998. -- 912 с

10. Ніколаєв Є. Б. Про предмет теорії інформаційної економіки / Є. Б. Ніколаєв // Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [„Проблеми формування нової економіки ХХІ століття - '2017”]. - Економічні науки. - Дніпропетровськ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ir.kneu.kiev.ua: bitstream/2017.pdf. - Про предмет теорії інформаційної економіки.

11. Шевчук В.О. Міжнародна економіка: теорія і практика : підручник / В. О. Шевчук. - [2-ге вид., перероб. і доп.]. К.: Знання, 2016. - 663 с.

12. Яковенко Р. В. Конвертованість валюти та економічна безпека держави / Р. В. Яковенко, К. О. Новакова // Тези доповідей студентів і магістрантів на XLVІІІ науковій конференції 17 квітня 2016 року. - Кіровоград : КНТУ, 2016. - С. 76-80.

13.Global Food Security Index [Electronic resource]. - Available from: http://foodsecurityindex.eiu.com/Country/Details#Ukraine

14. Monitoring food security in countries with conflict situations. A joint FAO/WFP update for the United Nations Security Council. - [Electronic resource]. - January. - 2018. - ISSUE NO 3. - Available from: http://www.fao.org/3/I8386EN/i8386en.pdf

15. В Україні найнижчі зарплати в Європі - дослідження [Електронний ресурс] //УНІАН. - 2017. - 10 грудня. Режим доступу: https://economics.unian.ua/finance/2289916-v-ukrajini-naynijchi-zarplati-v-evropi-doslidjennya.html

16.Ядерна зброя України: історія втрати найпотужнішого арсеналу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://znaj.ua/ society/yaderna-zbroya-ukrayiny-istoriya-vtraty-najpotuzhnishogo-arsenalu.

Размещено на Allbest.ru

...