Інструменти реалізації аграрної політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інструменти реалізації аграрної політики



СУТЬ ТА МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АПК

Методи державного регулювання економіки - це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Також під методами державного регулювання аграрного сектору економіки слід розуміти способи впливу держави на суб'єктів аграрної сфери економіки з метою забезпечення сприятливих умов їх ефективного функціонування відповідно до прийнятої економічної політики держави.

Методи державного регулювання аграрного сектору економіки за формою впливу:

- прямі:до основних інструментів прямих методів державногорегулювання економіки належать: різні нормативно-правові акти; державні замовлення; плани соціально-економічного розвитку; цільові комплексні програми; державний бюджет.

- непрямі: характеризуються опосередкованим впливом на розвиток економіки та передбачають створення певних умов господарювання, що дають змогу розвивати економічні процеси в єдиному напрямі з державною економічною політикою. Вони реалізовуються через інструменти бюджетно- фінансової, грошово-кредитної, інвестиційної, інноваційної, амортизаційної та інших напрямів економічної політики держави.



АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ

АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Характерними особливостями адміністративних методів державного управління є такі:

1) прямий вплив на керований об'єкт шляхом установлення його повноважень (прав і обов'язків);

2) односторонній вибір суб'єктом управління найближчої та кінцевої мети, завдань управлінського процесу, порядку, термінів його виконання об'єктом, ресурсного забезпечення, умов виконання завдань на кожному конкретному етапі;

3) юридична обов'язковість актів управління (указів, постанов, рішень, розпоряджень, наказів і резолюцій), невиконання яких розглядається як порушення обов'язків та може спричинити не тільки адміністративну чи дисциплінарну відповідальність, але навіть кримінальну.

Класифікація адміністративних методів

Суттю регламентаційних методів є встановлення складу елементів

системи і стійких організаційних зв'язків між ними за допомогою закріплення визначених обов'язків (як за системою в цілому, так і за окремими її ланками), загальної регламентації, тобто розмежування і закріплення завдань, функцій, прав і відповідальності, встановлення взаємозв'язків. Вони здійснюються за допомогою статутів, положень, посадових інструкцій та інших регламентів.

Розпорядчі методи відображають поточне використання встановлених організаційних зв'язків, їх часткове коригування в разі зміни умов роботи. В основі розпорядчого впливу лежать повноваження органів виконавчої влади - закріплені в установленому порядку їх права та обов'язки.

Нормативні методи доповнюють по суті регламентаційні та розпорядчі. Вони призначені для підтримки стабільності організаційних зв'язків за допомогою дисциплінарних вимог і систем відповідальності.

Інструменти реалізації адміністративних методів

Ліцензії -це спеціальні дозволи, які видаються суб'єктам

підприємницької діяльності на здійснення окремих її видів. Ліцензування спрямоване на захист економічних інтересів країни, суспільства та його членів як споживачів товарів та послуг. Складовим елементом ліцензування є перелік видів підприємницької діяльності, що мають дозвільний (ліцензійний) статус.

Квоти - визначають частку суб'єктів ринку у виробництві, споживанні, експорті, імпорті і т. п. товарів та послуг. Квотування здійснюється з метою створення конкурентного середовища, захисту вітчизняного ринку, стабілізації цін на внутрішньому ринку.

Санкції - це заходи держави, спрямовані на покарання суб'єктів ринку, які не виконують установлених правил діяльності. У порядку економічних санкцій держава може вимагати сплати неустойки, штрафів, пені за невиконання суб'єктами ринку певних зобов'язань, а також вилучати на користь державного або місцевих бюджетів виручки від незаконної діяльності.

Норма- це, по-перше, науково обгрунтована міра суспільно необхідних витрат ресурсів на виготовлення одиниці продукції заданої якості; по-друге, правила поведінки людей і здійснення певних видів економічної діяльності. Норматив - поелементна складова норми, яка характеризує кількість вироблених або використаних у споживанні товарів (робіт, послуг, ресурсів) на будь-яку одиницю, наприклад, на душу населення, на одного зайнятого, на одиницю часу (площі, об'єму), на одну гривню ВВП і т. п.

Стандарти - це єдині норми за типами, марками, параметрами, розмірами і якістю виробів, а також за величинами вимірювань, методами випробування та контролю, правилами пакування, маркування та зберігання

продукції, технології виробництва.

Ціни теж можуть використовуватися як інструменти адміністративного регулювання. Метою такого регулювання є запобігання руйнівному впливу вільного ціноутворення на економіку. Держава здійснює адміністративний вплив через: встановлення фіксованих цін на найважливіші товари та послуги, застосування граничних цін або граничних коефіцієнтів їх підвищення, заморожування цін на певний період, запровадження механізму декларування змін цін і т. д.

ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ

ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ державного управління - це система прийомів і засобів прямої дії на суб'єкти підприємницької діяльності шляхом запровадження фінансово-економічних законів і грошово-кредитних відносин з метою створення оптимальних умов, які забезпечують досягнення високих економічних результатів.

Інструменти економічного регулювання

- Фіскальна політика. Інструментами фіскальної політики є державні

закупівлі, які характеризують бюджетні видатки, і податки, які визначають бюджетні доходи. Отже, існує зв'язок між фіскальним, бюджетним та податковим напрямками політики. Виділяють стимулюючу (експансіоністську) фіскальну політику, спрямовану на стимулювання виробництвачереззбільшеннядержавнихзакупівель, та стимулюючу (рестрикційну), спрямовану на стимулювання виробництва.

- Бюджетна політика. У рамках бюджетної політики держава здійснює пряме фінансування установ сектору загального державного управління, фінансування інвестиційних програм, обслуговування державного боргу. Витрати державного бюджету здійснюється також у таких формах, як дотації, субсидії, субвенції.

- Податкова політика застосовується для поповнення державних фінансових ресурсів, а також для стимулювання економічного зростання, науково-технічного прогресу, здійснення структурних перетворень, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників. Податкова політика реалізується за двома напрямками - це, по-перше, визначення видів податків і встановлення податкових ставок та, по-друге, надання податкових пільг окремим суб'єктам (особам) з метою впливу на інвестиційний клімат та рівень грошових доходів населення.

- Грошово-кредитне регулювання здійснюється з метою впливу на грошову пропозицію. Для досягнення цієї мети центральний банк (в Україні - Національний банк України) використовує такі основні інструменти: грошова емісія, операції з державними цінними паперами на відкритому ринку, зміна норми обов'язкових резервів, маніпулювання обліковою ставкою.

ПРАВОВІ МЕТОДИ

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ - це діяльність держави щодо становлення обов'язкових для виконання норм (правил) поведінки суб'єктів влади. Необхідний у цьому разі примус забезпечується розвитком громадської свідомості та силою державної влади. Водночас юридичні норми мають бути зрозумілими людям, належно обгрунтованими, системно організованими і придатними для практичної реалізації.

Правові норми є засобом регламентування системи органів виконавчої влади як у структурному, так і функціональному аспектах. Суттю права є фіксація політико-правових відносин, а змістом - його роль як засобу здійснення соціального управління в суспільстві. Дотримання правових норм гарантуєтьсяавторитетомдержави,забезпечуєтьсяяк

методом переконання, так і у разі потреби - засобами примусу.

СОЦІАЛЬНО - ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ

СОЦІАЛЬНІ МЕТОДИ державного управління спрямовані на створення надійної системи соціального захисту, яка спроможна забезпечити державний апарат висококваліфікованими професійними кадрами. До соціальних методів державного управління можна віднести широке коло методів соціологічних досліджень, соціального прогнозування і соціального планування.

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ МЕТОДИ базуються на зверненні до гідності, честі і совісті людини. Їх завдання полягає у формуванні позитивної морально-психологічної обстановки, сприятливої для вирішення поставлених завдань та засвоєння персоналом державної служби морально-етичних норм. Досвід ряду країн підтверджує, що поліпшення функціонування апарату управління можливе лише за умови запровадження в практику його діяльності норм і принципів управлінської етики. Тому утвердження в державній службі засад професійної етики є вимогою часу, що обумовлена як потребами демократизації державного управління, так і стратегічним курсом України на європейську інтеграцію.

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ являють собою конкретні засоби і прийоми впливу на процес формування і розвитку колективу, який складається з формальних і неформальних груп, системи взаємовідносин, соціальних потреб та інших соціально-психологічних факторів, а також на процеси, які відбуваються у ньому. Психологічні методи управління

спрямовані на регулювання відносин між службовцями шляхом оптимального добору і розстановки персоналу.



ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В АПК

Під інструментами регулювання розуміють прийоми, що використовуються державою для забезпечення пропорційності в господарстві країни, формування системи соціальних компенсацій (податки, кредит, банківський процент, цінові межі, цільові дотації та інвестиції). [1]

Оскільки одна і та ж функція державного регулювання аграрного сектора може виконуватися за допомогою різних інструментів, завдання економістів полягає в тому, щоб вибрати оптимальне їх поєднання. При цьому існують деякі загальні правила економічної політики, засновані на багаторічному досвіді країн з розвиненою ринковою економікою і є дуже корисними при вирішенні цієї проблеми. Одним з цих правил є правило специфічності, яка свідчить, що найбільш ефективними є ті інструменти економічної політики, які найбільшою мірою наближені до джерела дисгармонії, де стикаються приватні та громадські інтереси (вигоди та витрати).

Основними інструментами прямого державного регулювання є:

- нормативно-правові акти,

- макроекономічні плани та цільові комплексні програми,

- державні замовлення,

- централізовано встановлені ціни, нормативи, ліцензії, квоти,

- державні бюджетні витрати, ліміти і т. д. [2]

ПоложенцеваК. Л. пропонує наступну класифікацію інструментів регулювання державної політики в аграрній економіці (рис.1).

Відповідно до цих груп можна систематизувати інструменти державного регулювання аграрного сектора:



Рис.2. Інструменти державного регулювання аграрного сектора

1) встановлення спеціальних податкових режимів для сільськогосподарських товаровиробників;

2) закупівля, зберігання, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства для державних потреб;

3) встановлення мінімальних і максимальних цін на окремі види сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства;

4) тарифне і нетарифне регулювання імпорту та експорту сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, підтримка експорту сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства;

5) надання субсидій, субвенцій, гарантій і компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам агропродовольчого сектора, інші форми бюджетного фінансування;

6) державні інвестиції;

7) технічні регламенти, ліцензії та інші види обмежень;

8) антимонопольне регулювання агропродовольчого комплексу, заходи щодо усунення адміністративних і технічних бар'єрів в агропродовольчому секторі;

9) програми сталого розвитку сільських територій і збереження природних ресурсів;

10) пряме бюджетне фінансування, співфінансування, субсидування кадрового, наукового та інформаційного забезпечення та консультаційного обслуговування суб'єктів агропродовольчого сектора;

11) стимулювання науково-технічного прогресу та інноваційної діяльності в агропродовольчому секторі;

12) інші інструменти державного регулювання, передбачені чинним законодавством України. [4]

Необхідність розробки і використання системи державного регулювання аграрного сектора економіки, була продемонстрована всіма розвиненими країнами. При цьому застосовується широкий набір інструментів - ринкова інтервенція, зовнішньоторговельне регулювання, податкова політика, створення державних резервів, цінове регулювання, аж до неринкових важелів, таких як введення квот на виробництво тощо. Вибір інструментів державного регулювання аграрного сектора економіки обумовлений національними особливостями сільського господарства, рівнем розвитку продуктивних сил, позиціями країни на світовому продовольчому ринку та іншими факторами.

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ

НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ:

Цінове регулювання аграрного ринку через уведення мінімальних закупівельних цін (на зернові, насіння соняшнику, цукрових буряків тваринницьку продукцію). Для здійснення ефективної цінової політики у 2005 р. було створено Аграрний фонд.

Субсидії на придбання ресурсів (компенсація частини здійснених інвестицій (у рамках цільових програм, зокрема, будівництва ферм та тепличних комплексів тощо).

Виробничі дотації товаровиробникам (пряма бюджетна підтримка в розрізі рослинництва та тваринництва).

Фінансово-кредитна підтримка (субсидії для оплати частини страхового платежу, нарахованого за договором страхування, часткова компенсація процентних ставок на отримання кредитів комерційних банків і здійснення лізингових платежів).

Спеціалізована підтримка за окремими напрямами та програмами

(розвиток фермерства, дорадництва, кредитної кооперації, рослинництва, тваринництва, підвищення родючості ґрунтів, ведення сільського господарства на радіаційно забруднених територіях тощо).

Стимулювання технічного переоснащення господарств агропромислового сектору, зокрема машинобудівною продукцією на основі лізингу. аграрний державне регулювання адміністративний

Фінансування програм та заходів щодо розвитку соціальної сфери.

За основу формування обсягів аграрної держпідтримки у 2017 році взято проект Мінагропроду щодо виділення 1% ВВП від аграрної продукції, висвітлений у стратегічному плані реформування галузі «3+5».

Ця проста арифметика передбачає три стратегічно важливі напрями:

1. державна підтримка фермерів,

2. розвиток села

3. завершення земельної реформи і 5 пріоритетів, які витікають із них:

1. розвиток ринків збуту,

2. органічне виробництво і нішеві культури,

3. розвиток державних підприємств,

4. зрошення,

5. безпека харчової продукції.

В бюджеті України передбачено три джерела підтримки аграрного сектору України:

- кошти бюджету за загальним та спеціальним фондами,

- кошти кредиту Європейського банку розвитку,

- державні гарантії.

1. Кошти бюджету за загальним та спеціальним фондами

Бюджет Мінгаропроду на 2017 рік заплановано в сумі 7,43 млрд грн, у тому числі 5,36 млрд грн загальний та 2,07 млрд грн спеціальний фонди, у співвідношенні 72:28 .

У переліку бюджетних програм на 2017 рік збережено традиційні, чинні у попередніх періодах, зокрема у 2013-16 роках (табл. 2) програми.

Таблиця 1

Видатки на бюджетні програми розвитку

сільськогосподарських товаровиробників на 2013-2017 рр., млн грн

Програми бюджетної класифікації	2013	2014	2015	2016	2017	Відхилення 2017 р. від:
						2016 р.	2013 р.
						+/-	%	%
Фінансова підтримка заходів шляхом здешевлення кредитів	0,960	-	290,646	300,000	500,000	-	100	31250,0
Фінансова підтримка заходів вАПК		*	-	5,000	60,000	55,0	1200,0	-
Підтримка садівництва	94,793	43,926	-	-	75,000	75,0	-	79,2
Підтримка тваринництва	721,000	371.204	40,584	50,000	210,000	160,0	420,0	29,2
Фінансова підтримка с.-г. товаровиробників		-	-	¦	2973,000	2973,0	¦	-
Разом:	816,753	415,130	331,230	355,000	3618,000	3263,0	1019,2	443,0
Витрати Аграрного фонду	321,398	115,700	40,263	113,271	143,468	30,197	126,5	219,3
Всього (з АФ):	1338,151	530,830	371,493	468,271	3761,468	3293,2	803,6	281,0

ПРОГРАМА ЗДЕШЕВЛЕННЯ КРЕДИТІВ

Програма здешевлення кредитів регулюється Постановою КМУ від 29 квітня 2015 р. № 300 «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів», у якому зазначено, що компенсації підлягають відсоткові ставки за кредитами, залученими для покриття витрат, пов'язаних із закупівлею паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобів захисту рослин, кормів, сировини та інгредієнтів для виробництва комбікормів, ветеринарних препаратів,молодняку сільськогосподарських тварин та птиці, обладнання для тваринницьких ферм і комплексів, запасних частин для ремонту сільськогосподарської і зрошувальної техніки та обладнання, енергоносіїв, та оплати послуг, пов'язаних із виконанням ремонтних робіт сільськогосподарської і зрошувальної техніки, робіт (послуг) з підготовки та обробітку ґрунту, посіву, захисту рослин від хвороб і шкідників, внесення добрив та підживлення, збирання врожаю.[5]

12 липня 2017 року на засіданні Уряду було прийнято постанову, якою внесено зміни у Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів.

Прийнятий документ удосконалює механізм надання державної підтримки суб'єктам господарювання агропромислового комплексу шляхом часткової компенсації відсоткової ставки за залученими у банках кредитами.

Дотепер часткова компенсація за кредитами становила 50% від облікової ставки НБУ. Внесені зміни збільшують таку компенсацію удвічі (100% від облікової ставки НБУ) для малих та середніх агровиробників і тих, хто вирощує та розводить ВРХ.

Так, визначено розмір компенсації для окремих позичальників:

- у розмірі облікової ставки Національного банку (на сьогодні 12,5 %) - для позичальників, які мають чистий дохід (виручку) від реалізації продукції до 10 млн грн та позичальників, які провадять діяльність з вирощування та розведення великої рогатої худоби з метою підтримки підприємств малого та середнього бізнесу;

- у розмірі 50 відсотків облікової ставки Національного банку - іншим позичальникам.

Також рішенням Уряду надано можливість позичальникам отримувати державну підтримку за кредитами, які залучаються у 2017 році без визначення граничної межі процентних ставок за користування кредитами. При цьому обмеження за кредитами, які залучались у 2015 та 2016 роках, залишаються незмінними. [6]

ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА С.-Г. ТОВАРОВИРОБНИКІВ - СУТЬ НОВОЇ СИСТЕМИ ДОТАЦІЙ

Система дотацій замінила спецрежим ПДВ, який 2016 року дозволяв аграріям не сплачувати податок, акумулювати кошти на спецрахунках і використовувати для власних потреб. Це категорично не подобалося Міжнародному валютному фондові -- він завжди виступає проти податкових преференцій для окремих галузей, а спецрежим саме такою преференцією і був.

Щоби зберегти держпідтримку для виробників молока і м'яса, які потерпали найбільше, з комітетом парламенту узгодили і запровадили механізм прямих державних дотацій. Подібним користуються, зокрема, і в країнах ЄС.

Суть у тому, що фіксована сума, закладена в держбюджет на дотації розподіляється пропорційно, залежно від суми сплаченого ПДВ. Отже, сума отриманої держпідтримки залежить виключно від податкової звітності. Це мало б виключити суб'єктивний фактор при розподілі коштів і мінімізувати корупційні ризики [7]

Загалом на програму підтримки вітчизняного сільського господарства 2017 року передбачено 4 мільярдів гривень, що в 20 разів більше, ніж роком раніше, і становить 1% від валового виробництва сільгосппродукції. Норма про виділення 1% від аграрного ВВП закріплена у Бюджетному кодексі на 2017-2021 роки. Одержувачами дотацій вже стали 737 сільгоспвиробників. [8]

ЯК ПРАЦЮВАТИМЕ ПРОГРАМА ДОТАЦІЙ АГРОВИРОБНИКАМ ВІД ДЕРЖАВИ

Аби претендувати на дотацію від держави потрібно, щоб доля аграрної продукції у загальній виручці підприємства займала не менше 70%; це стосується як і вирощеної на власних полях, так і закупленої у інших виробників.

Дотацію отримуватимуть лише агропідприємства, що працюють у сфері садівництва, овочівництва та тваринництва, та виробляють таку продукцію: баштанні культури, виноград, ягоди, горіхи, тютюн; займаються розведенням коней, овець, свиней, домашньої птиці; також займаються первинною переробкою м'яса птиці, молока, масла та сиру.

Формально максимальна сума дотації на одне підприємство становить 150 млн грн., але таку суму, зважаючи на обмеженість фінансів (4 млрд грн), зможуть отримати птахівницькі підприємства, менш вірогідно - тваринницькі. При цьому на підтримку птахівництва буде направлено не більше 50% від загальної суми.

ПІДТРИМКА ФЕРМЕРСТВА

За даними Державної служби статистики України, на початок 2017 року кількість діючих фермерських господарств становила 33 682 одиниць, що складає понад 70 % від загальної кількості економічно активних сільськогосподарських підприємств.

За даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та

кадастру середня площа сільськогосподарських угідь, які обробляються фермерським господарством становить 78 га.

Із загальної кількості діючих фермерських господарств 75 % мають в обробітку земельні ділянки площею до 100 га.

За останні 10 років кількість фермерських господарств, які мають в обробітку, на праві власності та користування земельні ділянки загальною площею не більше 100 га, скоротилася більш, ніж на 20 %.

Таким чином, переважна кількість фермерських господарств, які мають в обробітку невеликі площі, потребують підтримки [9]

Сучасний стан підтримки фермерства

В 2017 році фермерські господарства зможуть отримати з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств суму в 15,8 млн грн. на поворотній основі.

Фермерські господарства можуть розраховувати на допомогу строком до п'яти років для

- придбання техніки, обладнання,

- поновлення обігових коштів,

- виробництва та переробки сільськогосподарської продукції,

- будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більше 125 кв. метрів),

- для закладення багаторічних насаджень,

- розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, в тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів,

- утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.

При цьому фінансова допомога надається в сумі, що не перевищує 250 тис грн. Максимальний термін повернення наданих фермеру коштів визначено до 5 років, згідно з графіком, вказаним в договорі про надання фінансової підтримки.

Для забезпечення виконання зобов'язань фермерське господарство надає в заставу майно (рухоме, нерухоме). [10]

ЧАСТКОВА КОМПЕНСАЦЯ С/Г ТОВАРОВИРОБНИКАМ ВАРТОСТІ

УКРАЇНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ ТА

ОБЛАДНАННЯ. березня Уряд ухвалив рішення про використання бюджетних коштів для часткової компенсації с/г товаровиробникам вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання. Очікується, що це рішення дозволить підвищити купівельну спроможність с/г товаровиробників та оновити технічний парк завдяки здешевленню вартості придбаної техніки та

обладнанняукраїнськоговиробництва. Це також стимулюватиме

виробництво техніки та обладнання українськими підприємствами сільськогосподарського машинобудування. Принциповою відмінністю від програм компенсації, що діяли до 2011 року, є збереження ринкових відносин - рішення щодо купівлі техніки (та, відповідно, стимулювання виробництва) приймає покупець.

Згідно з рішенням Уряду, до перелікувключаютьсятехніка та обладнання, ступінь локалізації виробництва якої перевищує 60% (для складної техніки: тракторів, комбайнів та інших самохідних енергетичних засобів - 35%). Техніка повинна вироблятися заводами-виробниками, які є резидентами України не менше двох років. Комісія включила до переліку техніки, що частково компенсується коштом державного бюджету, продукцію 40 підприємств. Серед них Харківських тракторний завод, Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова, Львівський завод фрезерних верстатів та інші. [11]

У 2018 році обсяг компенсацій, які українські сільгоспвиробники отримають від уряду за купівлю техніки вітчизняного виробництва, складе 1 млрд грн.

2017 року такі компенсації склали 550 млн грн.

Урядова програма отримання 20-відсоткової компенсації вартості сільгосптехніки і устаткування українського виробництва має стати ефективним механізмом допомоги як аграріям, так і виробникам, які спеціалізуються на сільськогосподарському машинобудуванні [12].

2. Залучення коштів Європейського інвестиційного банку

Окрім прямих видатків та кредитування, передбачено залучення 400 млн євро від Європейського інвестиційного банку на реалізацію інвестиційних проектів в агропромисловому комплексі. Закладено програму «Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середньою капіталізацією» за кодом 3511620 «Фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою», який передбачає обсяг залучення кредиту (позики) у 2017 році у розмірі 0,30 млрд грн. Строк надання кредитів -- до 12 років із 4-річним пільговим періодом. Проект планується реалізувати в період із 2016 до 2020 року, за рахунок кредитних коштів передбачається покрити до 50% вартості проектів, а решту становитимуть власні кошти банків-учасників або засоби кінцевих бенефіціарів. Реалізація проекту сприятиме акумулюванню фінансових ресурсів в обсязі близько 800 млн євро. Ці кошти передбачається спрямувати на розвиток інфраструктурних проектів, логістику, покращення умов сушіння та переробки продукції сільських господарств (Рада ратифікувала угоду з ЄІБпро надання 400 млн євро кредиту для АПК).

3. Надання державних гарантій за кредитами

Ще одним інструментом державної підтримки аграрного сектору є надання державних гарантій за кредитами та позиками, що залучаються для фінансування інвестиційних проектів у сфері сільського господарства. Такі гарантії передбачається надавати для забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання за кредитами, що залучаються для фінансування інвестиційних проектів у сфері сільського господарства. [5]

ПРИЧИНИ НЕЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ:

- нестійка економіко-політична ситуація;

- незавершеність і неконструктивність окремих заходів аграрної політики та механізмів державної підтримки сільського господарства;

- диспаритет цін;

- вибірковість заходів підтримки;

- часта зміна програм бюджетної підтримки та порядку їх розподілу;

- низький рівень обізнаності селян щодо можливостей одержання ними державної допомоги, складний процедурний механізм і непрозорість її отримання, унаслідок чого основна маса вітчизняних товаровиробників, які такої підтримки потребують, залишаються поза її межами;

- низький рівень використання державою непрямих заходів підтримки аграрного сектору. (відсутність програм щодо охорони сільськогосподарських земель, їх раціонального землекористування, консервації деградованих та малопродуктивних земель);

- випадки неефективного та нецільового використання коштів державної підтримки;

- присутність корупційних схем.

В Україні слід скористатися позитивним досвідом країн світу щодо здійснення державної підтримки сільськогосподарського виробництва і вжити наступних заходів, які б сприяли забезпеченню населення країни якісними і доступними продуктами харчування, створенню нових робочих місць на селі, збільшенню надходжень від експорту продукції, забезпеченнюсільськогосподарськоговиробництва

висококваліфікованими працівниками. З цією метою необхідно: Кабінету Міністрів України: - переглянути та спростити умови одержання сільськогосподарськими товаровиробниками пільгових кредитних

ресурсів шляхом зменшення переліку необхідних документів і забезпечення прозорості у прийнятті рішень конкурсних комісій; затвердити Національну програму охорони родючості ґрунтів, розроблену Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Національною академією аграрних наук України, в якій передбачити виділення коштів на компенсацію заходів, що спрямовуються агроформуваннями на збереження та підвищення родючості ґрунтів, боротьбу з ерозійними процесами, консервацію деградованих та малопродуктивних земель та ін.

2. Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України:-

передбачити у Держбюджеті на 2018 р. і наступні роки збільшення фінансування заходів щодо підтримки фермерських господарств за бюджетними програмами «Фінансова підтримка фермерських господарств» та «Надання кредитів фермерським господарствам», що сприятиме підтримці починаючих фермерів, створенню та розвитку сімейних ферм.

3. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Міністерству аграрної політики та продовольства України: розробити Державну програму розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, в якій передбачити заходи, спрямовані на використання та системний розвиток вітчизняних потужностей машинобудування для агропромислового комплексу і забезпечення сільськогосподарських та переробних підприємств високоефективною конкурентоспроможною вітчизняною технікою та обладнанням; розробити заходи щодо запровадження субсидування та компенсаційних доплат на виробництво рослинницької та тваринницької продукції в межах обсягів сукупного виміру підтримки, що домовлені зі Світовою організацією торгівлі.

4. Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, Міністерству аграрної політики та продовольства України для запровадження механізму страхування сільгоспвиробників розробити і затвердити порядок та умови надання державної підтримки для здешевлення страхових платежів, затвердити перелік сільськогосподарської продукції, яка підлягає страхуванню, перелік сільськогосподарських страхових ризиків й об'єктів страхування, визначити частку страхових платежів, яка повинна компенсуватися з Держбюджету.

5. Міністерству аграрної політики та продовольства України спільно з обласними та районними державними адміністраціями, установами Національної академії аграрних наук та Сільськогосподарською дорадчою службою, Вищими та професійними навчальними закладами України відповідного профілю організовувати на постійній основі тренінги, семінари та курси для керівників і працівників сільськогосподарських підприємств, фермерів, селян, працівників державних адміністрацій з метою підвищення їхніх кваліфікаційних знань у галузі сільськогосподарського виробництва, змін нормативно-правового поля, системи управління галуззю, механізмів державної підтримки, оволодіння новітніми науково -технічними розробками тощо.



Література

1. Азрилиян А.Н. Большой экономический словарь: 22000 терминов / Азрилиян А.Н., Азрилиян О.М., Калашникова Е.В.; под ред. А.Н. Азрилияна. - [4-е изд., перераб. и доп.]. - М.: Институт новой экономики, 1999. - 1245 с.

2. Корецький М.Х. Державне регулювання розвитку аграрної сфери економіки України: [монографія] / М.Х. Корецький. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 260 с.

3. Положенцева К.Л. Методологічні основи державного регулювання агропромислового комплексу регіону / К.Л. Положенцева. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: -http://www.nbuv.gov.ua/e-iournals/DUTP/2005-2/txts/ galuz/05lmaseu.pdf.

4. Васільєва Л.М. Інструменти державного регулювання аграрного сектора економіки [Електронний ресурс] / Л. М. Васільєва // Держава та управління:удосконалення та розвиток. - 2010. - № 10. - Режим доступу до журн. : http://www.dy.nayka.com.ua.

5. Радченко О. Що готує Держбюджет-2017 для аграріїв / О. Радченко

// Агробізнес сьогодні. - №15-16(358-359). - серпень 2017. - [Електоронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.agro-business.com.ua/ostannia-vip-

nowna/6442-scho-gotuie-derzhbiudzhet-2017-dlia-agrariiiv.html

6. Уряд вдвічі підвищив часткову компенсацію відсотків за кредитами

в аграрній сфері / Повідомлення Урядового порталу від 13 липня 2017 р. - [Електороннийресурс].-Режимдоступу:

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article7art id=250135188&cat id=244274160

7. Стасенко М. Кури на мільярд: Як гіганти птахівництва отримали половину бюджетних дотацій / М. Стасенко // Повідомлення інтернет-порталу Hromadske. - 23 серпня 2017 р.- [Електоронний ресурс]. - Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/hihantv-ptakhivnvtstva-otrvmalv-polovynu-biudzhetnvkh-dotatsii

8. Аграрії отримали у липні майже 600 мільйонів гривень дотацій. -

Повідомлення УНІАН. - 10 серпня 2017 р. - Електоронний ресурс. - Режим доступу:https://economics.unian.ua/agro/2075861 -agrariii-otrimali-u-lipni-mavie-

600-milvoniv-griven-dotatsiv.html

9. Проект Концепціїрозвитку фермерських господарств та

сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки - [Електоронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.apk.sm.gov.ua/index.php/uk/kontseptsiya-rozvitku- fermerskikh-gospodarstv-ta-silskogospodarskoji-kooperatsiji-na-2018-2020-roki

10. Ходорова М. Як знайти підтримку малим та середнім фермерам? / М. Ходорова. - Аграрне інформаційне агентство Agraverv. - [Електоронний ресурс]. - Режим доступу:http://agraverv.com/uk/posts/show/ak-znaiti-pidtrimku-malim-ta-serednim-fermeram

11. Ухвалено перелікс/г техніки, вартість якої частково

компенсуватиметься аграріям з бюджету / Прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі / - [Електоронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/

12. Гройсман розповів, коли аграріям чекати збільшення компенсацій за купівлю техніки / Аналітичний портал «Слово і діло». - 26 серпня 2017- [Електороннийресурс].-Режимдоступу:

https://www.slovoidilo.ua/2017/08/26/novyna/biznes/hrojsman-rozpoviv-koly- ahrariyam-chekaty-zЫlshennya-kompensaczij-kupivlyu-texшky

Размещено на Allbest.ru

...