Аграрна політика в країнах ЄС. Характеристика спільної сільськогосподарської політики країн ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru//

Характеристика спільної сільськогосподарської політики (ССП) країн ЄС аграрна політика сільськогосподарський

Створена в 1962 році, спільна сільськогосподарська політика є однією з найдавніших політик Європейського Союзу (ЄС). Основні реформи сформували спільну сільськогосподарську політику в 1992, 2003 та 2013 роках, адаптуючи політику до змінного світу.

Формування спільної сільськогосподарської політики розпочалось у 1950-х роках у країнах Західної Європи, населення якої постраждало у результаті Другої Світової війни, де сільське господарство зазнало руйнувань, а харчові запаси не могли бути гарантованими.

Сьогодні основними завданнями ССП є забезпечення стабільного, сталого виробництва безпечної продукції за доступними цінами для європейців, а також забезпечення гідного рівня життя фермерів та сільськогосподарських працівників.

У червні 1960 року Європейська Комісія представила юридичні пропозиції щодо реалізації спільної сільськогосподарської політики між шістьма країнами-засновниками ЄС завдяки вільному руху

сільськогосподарської продукції, зняттю торговельних бар'єрів та організації спільних ринків. Європейський комісар Сіско Манхолт, голландський фермер та політик, був головним творцем європейської політики в галузі сільського господарства.

У 1962 році відбулось зародження спільної сільськогосподарської політики. Рада Європейського Союзу дала зелене світло створенню спільних ринкових організацій для шести сільськогосподарських продуктів (злаків, свинячого м'яса, яєць, м'яса птиці, фруктів, овочів та вин), запроваджено правила конкуренції, регулювання торгівлі молочними продуктами, яловичиною та телятиною, а також був створений Європейський аграрний фонд підтримки та управління (EAGGF).

У 1970-і роки Європейський Союз прийняв законодавство щодо модернізації фермерських господарств, сприяння професійному тренінгу та відновленню сільськогосподарської робочої сили шляхом заохочення фермерів до дострокового виходу на пенсію. Інші заходи спрямовані на

допомогу фермерам, які працюють у важких умовах, таких як селяни у горах.

Спільна сільськогосподарська політика успішно наблизила ЄС до самозабезпеченості продуктами харчування, але до такої міри, що їй доводилося боротися з постійним надлишком виробництва продуктів («гори продуктів»). Ці надлишки були або експортовані, за допомогою субсидій, або зберігались або ними розпоряджались в межах ЄС. Ці заходи мали високі бюджетні витрати, впливали на деякі світові ринки, не завжди слугували найкращим інтересам фермерів та стали непопулярними серед споживачів та платників податків.

У 1984 році ЄС запровадив квоти на молоко, розширивши систему квот, яка вже застосовувалась на цукор.

У 1988 році було запроваджено максимально допустимий розмір бюджету на здійснення Спільної сільськогосподарської політики. Також було встановлено ліміт кількості гарантованих платежів на підтримку фермерства.

1992 рік: реформа "МакШаррі", названа на честь тодішнього комісара, почала перехід від підтримки продуктів (через ціни) до підтримки виробників (через підтримку доходів, прямі виплати).

2003 рік: ця реформа консолідувала перехід до підтримки доходів шляхом запровадження єдиної схеми платежів до виробництва будь-якого конкретного продукту ("відокремленого") та запровадила концепцію "узгодженого дотримання", яка пов'язувала виплати з дотриманням безпеки продуктів харчування, охорони навколишнього середовища та тварин Стан здоров'я та добробуту2013 рік: ця реформа підкріплювала підтримку виробників, інтегруючи підхід оснований на землекористуванні та стале сільське господарство з "зеленими" прямими виплатами.

Основні елементи спільної сільськогосподарської політики країн

ЄС:

Єдині ціни на с/г продукцію всередині ЄС і єдиний механізм їх підтримки. Мінімально допустимі ціни на найважливіші с/г продукти визначаються заздалегідь. Якщо ринкові ціни падають більш ніж на 10% нижче за цей рівень, органи ЄС здійснюють гарантовану закупівлю даного продукту, забезпечуючи підтримку рівня цін.

В ЄС використовується декілька основних видів цін. Орієнтовні ціни, які країни ЄС вважають за необхідне підтримувати на національних ринках у внутрішньо регіональному обороті. Ціни втручання - ціни, по яких скупаються або продаються надлишки с/г продукції, коли коливання цін на них досягають встановлених меж від рівня орієнтовної ціни. Зовнішньоторговельні - ціни реалізації с/г товарів на зовн. ринку.

Свобода торгівлі с/г продукцією всередині ЄС, відсутність тарифних і кількісних обмежень. Єдині правила зовнішньої торгівлі с/г продукцією з третіми країнами та єдиний митний тариф. С/г продукти пересуваються в межах ЄС за умов, подібних до умовам внутрішнього ринку. При імпорті діє система компенсаційних зборів, що захищає виробників від конкуренції з боку тих країн, де витрати виробництва с/г товарів нижче, ніж в ЄС.

При експорті с/г продукції в треті країни виробники отримують субсидії від органів ЄС, які дозволяють їм продавати продукцію по більш низьких світових цінах. По окремих товарах ЄС уклало угоди із зовнішніми постачальниками, за якими вони зобов'язуються не експортувати ці товари в країни ЄС по цінах нижче встановленого рівня. За практичне здійснення єдиної політики в області сільського господарства відповідальність несуть міждержавні органи ЄС (Рада і Комісія).

Єдине фінансування с/г через Європейський фонд орієнтації і гарантії с/г (ФЕОГА), на підтримку якого йде більше половини бюджету ЄС. Кошти для орієнтації призначені для підвищення продуктивності і модернізації с/г виробництва, а кошти гарантії, які складають 3/4 суми фонду, прямують безпосередньо на підтримку цін. ФЕОГА формується за рахунок компенсаційних зборів, що стягуються за імпорт с/г продукції з третіх країн, відрахувань від мита на промислові товари, що ввозяться, прямих внесків з бюджету ЄС, надходжень від ПДВ.

Перевага співдружності: переважно споживаються продукти, вироблені у ЄС, порівняно з імпортними продуктами, для того, щоб захистити спільний ринок від імпорту продуктів за низькими цінами і коливань світових цін.

Принцип спільної відповідальності: участь фермерів у

фінансових витратах, які обумовлені зростанням с/г виробництва ЄС.

Фінансування спільної сільскогосподарської політики (ССП)

22 мільйони фермерів та працівників сільського господарства є основою однієї з найбільших галузей економіки в Європейському Союзі (ЄС) - сільськогосподарському секторі. Близько 44 млн. робочих місць у сфері продовольствазалежать від сільського господарства. ЄС також нетто - експортером продуктів харчування та напоїв, експортуючи товари на суму понад 130 мільярдів євро на рік.

Бюджет ССП, затверджений на період з 2014 по 2020 рр., становить 408,31 млрд. євро. З них 308,73 млрд. євро, призначені для прямих виплат та ринкових заходів (так званий перший рівень), та 99,58 млрд. Євро для розвитку сільської місцевості (так званий другий рівень).

З середнім річним бюджетом приблизно в 59 мільярдів євро фінансування здійснюється за рахунок Європейського фонду гарантування сільського господарства та Європейського аграрного фонду для розвитку сільських районів.

Основні напрями фінансування:

ЄС хоче, щоб сільське господарство залишалося стабільним та конкурентоспроможним. Для досягнення цієї мети гроші ЄС використовуються для:

Підтримки прибутку фермерів, заснованій на ринковій орієнтації (тобто продукція, яка відповідає вимогам споживачів) та пов'язана з екологічною стійкістю, здоров'ям тварин та добробутом і безпекою харчових продуктів;

ринкові заходи для збалансування впливу на вразливі спільні сільськогосподарські ринки через зовнішні фактори, такі як погодні умови або висока нестабільність цін;

програми розвитку сільських районів, що відповідають конкретним потребам розвитку сільських районів у кожній з 28 країн ЄС.

Основні напрями реформування Спільної сільськогосподарської політики до 2020 року:

Краща цільова підтримка доходів для стимулювання зростання та зайнятості (Базова підтримка доходів охоплюватиме лише активних фермерів).

Запровадження нових інструментів кризового менеджменту, які є більш гнучкими і краще підходять для вирішення нових економічних проблем

"Зелені" платежі для збереження довготривалої продуктивності та збереження екосистем (витрачати 30% прямих платежів задля покращення використання природних ресурсів)

Додаткові інвестиції у дослідження та інновації

Більш конкурентоспроможний і збалансований ланцюг харчування

Заохочення агро-екологічних ініціатив

Сприяння створенню молодих фермерів

Стимулювання зайнятості та підприємництва в сільській місцевості

Захист вразливих районів для запобігання опустелювання і збереження багатства земель

Простіша і ефективніша Спільна сільськогосподарська політика (зокрема стимулювання дрібного фермерства шляхом створення єдиного фіксованого розміру допомоги (від 500 до 1000 євро щорічно; буде заохочуватися продаж земельних ділянок дрібними фермерами, які припиняють сільськогосподарську діяльність іншим фермерам, які бажають реструктуризувати свої ферми).

Інструменти аграрної політики ЄС щодо підтримки сільськогосподарського виробництва

Програми підтримки доходів:

Компенсаційні виплати було запроваджено для компенсації виробникам продукції рослинництва (зернових, олійних та білкових культур). Ці виплати, хоча й базуються на обсягах продукції, надаються виробникам у вигляді виплат за площі, засіяні цими культурами. Погектарні виплати базуються на середній “історичній” урожайності в даному регіоні. Загальна площа, на яку поширюються такі виплати, обмежується площами, на яких ці культури вирощувалися у 1989-1991 рр. або які було виведено з використання.

Інші прямі виплати допомагають підтримувати доходи виробників яловичини та баранини, і доступні для виробників молока починаючи з 2005 р. Щоб взяти учать у цих програмах, виробники мають відповідати певним вимогам щодо обмеження використання ресурсів.

Програми підтримки цін:

Інтервенційні закупівлі включають закупівлю урядом надлишків продукції визначених товарів, коли ринкові ціни загрожують впасти нижче встановлених мінімальних (інтервенційних) цін. Товари або тимчасово зберігаються, або експортуються. В більшості випадків інтервенційна ціна діє як мінімальна ринкова ціна. Для участі у програмах інтервенційних закупівель сільськогосподарська продукція має відповідати мінімальним вимогам щодо її якості.

Квоти на виробництво та збут запобігають перевиробництву продукції і обмежують витрати, пов'язані з виробництвом молока та цукру. Квоти допомагають зміцнити ціни за рахунок зменшення внутрішньої пропозиції.

Захист від імпорту був ключовою рисою САП, що підтримував принцип надання преференцій виробленим у ЄС товарам і запобігав руйнуванню механізмів підтримки внутрішніх цін з боку дешевого імпорту. Більшість імпортованих до ЄС сільськогосподарських товарів обкладаються високими тарифами, аби імпортна продукція не знижувала ціни на внутрішньому ринку. Хоча реформа САП призвела до зменшення цінової підтримки для деяких товарів, сільськогосподарські тарифи в ЄС залишаються високими - в середньому 30%, причому велика кількість тарифів перевищує 100%.

Інші програми підтримки розвитку аграрного сектора:

Експортні субсидії виплачуються для більшості товарів, ціни на які підтримуються. Експортні субсидії дозволяють підтримувати внутрішні ціни шляхом фінансування вилучення надлишку продукції з внутрішнього ринку. Субсидія сплачується експортерам для надання їм допомоги в реалізації продукції на світовому ринку, коли внутрішня ціна в ЄС перевищує світову. Незважаючи на скорочення експортних субсидій, що було частиною домовленостей ЄС у рамках Угоди по сільському господарству, ЄС і до цього часу вдається до субсидування експорту найчастіше з усіх країн-членів СОТ, причому на нього припадає майже 90% загального використання експортних субсидій.

Інші програми включають насамперед регулювання пропозиції шляхом виведення сільськогосподарських земель із використання. Для зернобобових культур застосовується загальне обмеження посівної площі та обов'язкова компенсація за виведену з використання площу. Для того, щоб отримати компенсаційні виплати, виробники зернобобових культур повинні вивести з виробництва певний відсоток (базовий рівень - 10%) від загальної посівної площі. Програма виведення земель з використання не охоплює

дрібних виробників, які визначаються як такі, площа посівів у яких не дозволяє отримати більше 92 тонн зерна.

Державна підтримка сільського господарства у Франції

Франція є найбільшим виробником сільськогосподарської продукції в Західній Європі та одним з найбільших її експортерів у світі. Франція займає 1-е місце у Західній Європі за виробництвом основних видів продовольства та 2-е - з виробництва м'яса, картоплі та винограду. Основою цього стали сприятливі природні умови і великі площі придатних для використання земель. Орні землі займають 19 млн га, луки і пасовища - 12 млн. га. У сільському господарстві працює 1,2 млн чол., середній розмір ферм становить 28 га. В цілому переважають малі та дрібні господарства - до 20 га. Фінансування розвитку сільських територій

При загальному фінансуванні у понад 11,4 млрд. євро на заходи щодо розвитку сільських територій, Програма розвитку сільських територій на 2014-2020 роки для Франції зосереджена на таких пріоритетах, як:

захист навколишнього середовища;

ресурсо та енергоефективність

підвищення конкурентоспроможності малих та середніх

підприємств.

Досвід Франції: державна підтримка об'єднань сільськогосподарських товаровиробників

Досвід аграрної політики Німеччини

Оскільки конкуренція на ринках сільськогосподарської продукції стає дедалі більшою, федеральний уряд надає підтримку фермерам за допомогою індивідуальних програм, наприклад, Lдnder. Найчастіше такі державні програми покликані забезпечити АПК робочими місцями і підвищити якість життя в сільських місцевостях [http://carefield.com.ua/blog/id/jak-kooperativi-u- nimechchini-stali-produktivnishimi-za-veliki-agropidprijemstva-132/].

З 2005 року уряд Німеччині ввів прямі виплати фермерам- одноосібникам для покриття витрат і мінімізації можливих збитків. Сума виплати безпосередньо залежить від розміру господарства і наявності документів на компенсаційні виплати [http://carefield.com.ua/blog/id/jak-kooperativi- u-nimechchini-stali-produktivnishimi-za-veliki-agropidprijemstva-132/].

Також у країні існує національна стратегія розвитку сільських територій -- "Improvement of Agricultural Structures and Coastal Protection" (GAK). Фінансова підтримка в рамках цієї програми спрямована на те, щоб зробити сільське і лісове господарства ефективними, конкурентоспроможними і орієнтованими на рішення подальших проблем. Разом з цим стратегія покликана підтримувати життєздатність сільських районів. Це найважливіший інструмент державної підтримки сільського господарства та сільської місцевості \http://carefield.com.ua/blog/id/jak-kooperativi-u- nimechchini-stali-produktivnishimi-za-veliki-agropidprijemstva-132/].

GAK містить широкий спектр агро- та інфраструктурних заходів. Завдяки цій схемі з федеральних коштів щорічно виділяється понад €600 млн для розвитку сільського господарства. В цілому фінансові ресурси Lдnder і GAK складають понад €1 млрд на рік. Також галузь фінансується Європейським сільськогосподарським фондом для розвитку сільських районів (EAFRD) в розмірі майже €1,2 млрд поряд з додатковими виплатами для фінансування земель і муніципалітетів \http://carefield.com.ua/blog/id/jak- kooperativi-u-nimechchini-stali-produktivnishimi-za-veliki-agropidprijemstva-132/].

Джерело : http://agroportal.ua/ua/publishing/infografika/dva-mira-agrarny-sektor-ukrainy-i-germanii/

Джерело : http://agroportal.ua/ua/publishing/infografika/dva-mira-agrarny-sektor-ukrainy-i-germanii/

Досвід аграрної політики Польщі

У процесі реформи системи державного регулювання в Польщі були поетапно досягнуті наступні стратегічні цілі:

повна ліквідація адміністративно-командної системи, зокрема скасування механізму безпосереднього управління міністерствами та іншими центральними органами (насамперед, це стосується державних підприємств);

реорганізація внутрішньої структури Ради Міністрів та міністерств за функціональним принципом замість галузевого (секторного);

розмежування політичних і адміністративних функцій в уряді та рознесення їх структурно;

розмежування функцій розробки політики та наглядових функцій від, власне, виконавчих функцій, делегування виконавчих повноважень до агентств;

підвищення ролі стратегічного планування та регуляторних функцій центральних органів та запровадження механізму координації процесу впровадження політики.

В Польщі діють спеціальні установи, що мають на меті розвиток та модернізацію аграрного сектора.

Місія Агентства реструктуризації і модернізації сільського господарства (АRiMR -- польск.) полягає в підтримці заходів, що прискорюють процес структурних змін у сільському господарстві та у сільських районах та реалізує державну політику у цих секторах. Основну діяльність АRiMR здійснює в сфері стимулювання:

інвестицій у сільському господарстві, аграрному виробництві, сільськогосподарській переробці і послугах для сільського господарства;

заходів для створення нових, постійних місць роботи в несільськогосподарській діяльності для жителів села;

розвитку техніко-виробничої і ринкової інфраструктури села;

діяльності по підвищенню і зміні фахових кваліфікацій населення, що мешкає в сільських регіонах, с-г консультацій, впровадження і поширення бухгалтерії в господарствах тощо.

Агентство сільськогосподарського (аграрного) ринку (АRR-польск.) - державна організація, що реалізує інтервенційну політику держави. Основна мета діяльності Агентства полягає в стабілізації аграрного ринку й в охороні прибутків, одержуваних від сільського господарства. Головні його завдання:

інтервенційні закупки надлишків основних с*г продуктів і продуктів їх переробки;

інтервенційний продаж цих продуктів на внутрішньому і зовнішніх ринках;

надання доплат до цін закупки і збереження;

надання експортних субвенцій;

накопичення і розпорядження державними резервами сільгосппродуктів, а також продовольчих продуктів і напівпродуктів у

рамках визначених задач і при*

значених на цю ціль фінансових засобів;

надання кредитних гарантій, за винятком інвестиційних кредитів, для підприємців, що виконують завдання, доручені їм Агентством.

Размещено на Allbest.ru