Досвід реалізації аграрної політики в США

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ В США

Історія розвитку аграрної політики в США

аграрний політика сільськогосподарський дорадницький

• 1776 - США здобули незалежність;

• 1700-1800-ті роки 60-70% населення зайняті у сільськогосподарському виробництві;

• 1862 - Прийняття закону Homestead. Прийняття в 1862 р. даного законодавчого акту стало важливим чинником, що обумовив вільний розвиток ринкових (капіталістичних) відносин на усій території країни та сприяв формуванню великого ємкого ринку. Наявність величезної кількості вільних земель на Заході й Півдні США давала можливість кожній енергійній людині отримати безоплатно або на пільгових умовах ділянку землі в розмірі 64 га під ферму на вільних землях США, яка після п'яти років проживання на ній віддавалася переселенцю у власність безкоштовно, під умовою її обробки й забудови. Всього було віддано 30 млн га і майже стільки ж продано.

• 1862 - Президент Лінкольн створив Міністерство сільського господарства США (USDA).

• 1914 - Створення консультативних та дорадчих служб

• 1929-1940 - обвал фондового ринку і Велика депресія. В умовах надзвичайно низьких цін на сільськогосподарські товари політики прийняли рішення про запровадження програм, які б підтримували доходи фермерів і одночасно гарантували б наявність продуктів харчування за доступними цінами для працівників інших галузей економіки. З того часу підтримкою цін політики реагували на циклічні випадки падіння цін, викликані перевиробництвом і/або зменшенням світового попиту. Починаючи з 1930х років у США діють програми розвитку села, що переглядаються раз у 5-7 років.

• 1954 - відновлення діяльності Міністерства сільського господарства з метою сприяння експорту сільськогосподарської продукції. У 60-ті роки в США на державному рівні була упроваджена система "планування - програмування - розробка бюджету". З федерального бюджету США фінансується по цільових програмах розвиток науки, енергопостачання і телефонізація села. За рахунок бюджетів штатів і муніципалітетів здійснюються програми будівництва в сільській місцевості доріг, шкіл та інших об'єктів соціальної інфраструктури.

• У 80-х роках у США товари, на які уряд підтримував ціни, мали обмежені можливості збуту, а зростання світової пропозиції підривало зусилля з її регулювання на внутрішньому ринку. Державні запаси товарів, на які поширювалися відповідні програми, неухильно зростали, а рекордні витрати на аграрний сектор у поєднанні з величезним дефіцитом державного бюджету змушували переглянути політику підтримки аграрного сектору.

• Сільськогосподарське законодавство 1985 та 1990 років залишало традиційну комбінацію підтримки цін, регулювання пропозиції та підтримки доходів, але запровадило зміни, які робили фермерів більш ринково орієнтованими за рахунок скорочення підтримки цін, заміни цінової підтримки для деяких культур маркетинговими позиками, ринок прозорішим, запроваджували більшу гнучкість у виробництві та приділяли більше уваги розвитку американського експорту сільськогосподарських товарів.

• Сільськогосподарське законодавство 1996 р. призвело до кардинальних змін у системі федеральної допомоги фермерам. Законодавством вводилася система, що дозволяла майже повну гнучкість виробництва і обіцяла тривалу урядову підтримку у полегшенні доступу до світових ринків. Для полегшення переходу в умовах скорочення підтримки доходів законодавство відокремило зменшені виплати підтримки доходів від виробничих рішень.

• З поверненням періоду низьких цін на багато товарів протягом 1998-2001 рр. було здійснено серію надзвичайних виплат, переважно у вигляді додаткових виплат з підтримки доходів.

• Починаючи з 2008 р., у США відбулося зміщення пріоритетів аграрної політики в плані стимулювання споживання продовольства населенням країни, підтримки природоохоронних заходів і родючості ґрунтів, а також розвиток нової ролі аграрного сектору як джерела отримання альтернативної енергії в рамках диверсифікації енергопостачання країни. Законом «Про продовольство, захист ґрунтів та розвиток енергетики» від 2008 р. було регламентовано скорочення прямих урядових виплат американським фермерам.

Аграрний сектор в економіці США сьогодні це:

• 98% сільськогосподарських підприємств є фермерськими сімейними господарствами; 2% - припадає на корпорації.

• Невеликі ферми (<$ 250 000 щорічних продажів) складають 90% всіх ферм (вони займають 61% від загальної площі земель сільськогосподарського призначення).

• 46% всіх фермерів мають додаткові джерела доходів, щонайменше один з членів сім'ї працює поза межами ферми.

• Середній розмір ферми 214 - 405 гектарів.

• Найбільші господарства в середньому мають розмір до 10 тис. гектарів.

Основні тенденції розвитку сільського господарства США

На Сполучені Штати припадає 70% світової торгівлі кукурудзою, 52%

- торгівлі зерном і понад 30% - текстильною бавовною. Протягом останніх п'яти років американські сільськогосподарські товаровиробники подвоїли вартість свого експорту.

Сьогодні аграрний сектор економіки США інтенсивно розвивається, вирішуючи три основні стратегічні завдання:

— забезпечення продовольчої безпеки країни;

— розширення економічних і торговельних можливостей для сільськогосподарських товаровиробників;

— раціональне використання природних ресурсів.

Пріоритетні напрямки аграрної політики США

• Держава активно регулює процеси відтворення в сільському господарстві. Форми державного втручання не повинні перешкоджати розвитку економічних структур і одночасно сприяти соціальній стабільності аграрних районів.

• Держава здійснює фінансово-кредитну підтримку аграрного сектору по багатьох напрямах.

• Реалізуються державні програми, мета яких підтримка паритету цін між ресурсними галузями, що виробляють основні й оборотні засоби для аграрного сектора, та на продукцію сільського господарства.

• Держава надає дотації на податки, на процентні ставки за кредитами, страхові платежі.

• Держава стимулює та надає гранти на наукове забезпечення розвитку сільскогосподарського виробництва.

• Першочергового значення в сільському господарстві набувають біотехнології, що дозволяють підвищити продуктивність праці й ефективність виробництва за рахунок скорочення термінів традиційної селекції (виведення нових сортів рослин і порід тварин).

• Пріоритетний розвиток американського сільського господарства

- біоенергетика. Підприємцям компенсується до 30% вартості будівництва експериментальних заводів із виробництва біоенергетичної продукції другого покоління на основі переробки відходів сільськогосподарського виробництва тощо. Паралельно надаються урядові гарантії за залучення кредитів на таке будівництво.

Принципи державної аграрної політики США

• Прозорість - Процеси управління та діяльність Міністерства сільського господарства США є відкритими та доступними для громадськості.

• Участь населення у роботі Міністерства сільського господарства США - надання можливості населенню приймати участь у роботі Міністерства сільського господарства США.

• Співпраця - спільна робота на всіх рівнях державного управління, на національному та міжнародному рівнях з питань реалізації аграрної політики.

• Підзвітність - продуктивність та успішність всіх співробітників Міністерства оцінюється по досягненню стратегічних цілей діяльності Міністерства сільського господарства США.

• Професіоналізм - створення та підтримка висококваліфікованого кадрового резерву для діяльності Міністерства сільського господарства США.

• Орієнтація на результати - вимірювання ефективності діяльності за результативністю. Спрямування прямих ресурсів туди, де вони найбільш ефективно використовуються.

Державна підтримка сільськогосподарських виробників в США

У США головною метою аграрної політики держави вважається забезпечення продовольчої безпеки й активна участь у зовнішньоекономічній діяльності. Державне регулювання охоплює всі сторони діяльності фермерів і агропромислового комплексу. Насамперед, воно включає

¦ сільськогосподарські програми, що мають на меті підвищення або стабілізацію ціни та доходів фермерів;

¦ програми охорони природних ресурсів і навколишнього середовища;

¦ політику в міжнародній торгівлі, що спрямована на створення сприятливих умов для торгівлі американською продукцією;

¦ програми маркетингу та розширення попиту з метою підвищення конкурентоспроможності фермерів на зовнішньому та внутрішньому ринках;

¦ кредитні програми -- страхування сільського господарства.

Програми, що мають на меті підвищення або стабілізацію ціни та доходів фермерів

• Прямі виплати забезпечують підтримку доходів виробників залежно від “''історичної” урожайності та посівної площі. Подібні виплати здійснюються для пшениці, фуражних зернових, рису, бавовнику, олійних та арахісу. Фермери мають практично повну свободу у виборі того, які культури вирощувати на площах, на які поширюються прямі виплати.

• Коли реальна ціна, яку отримують виробники, є меншою за цільову, для деяких видів продукції (пшениця, фуражні зернові, рис, бавовник, олійні та арахіс), здійснюються протициклічні виплати. Цільова ціна встановлюється законодавчо; реальна ціна дорівнює доходу, який отримують виробники за прямими виплатами та/або за ринковими цінам

• База для протициклічних виплат є тією ж, що і для прямих виплат. Протициклічні виплати замінили більшість надзвичайних виплат з допомоги при ринкових втратах, які виплачувались виробникам, що отримували виплати у рамках контракту на гнучке виробництво у 1998 -2001 рр. для компенсування виробникам низьких цін на вироблену продукцію.

• Виплати при втратах на національному ринку молока забезпечують ціновий захист виробникам молока. Якщо середньомісячна ціна на молоко певного ґатунку падає нижче встановленої ціни, виробники молока одержують щомісячні прямі виплати. Виплати протягом року обмежені першим мільйоном літрів молока на одного виробника (що приблизно дорівнює надою від 135 корів). Дане обмеження викликане тим, що на сьогодні основними виробниками молока у США є великі ферми. Так, хоча 80% молочних ферм у США налічують менше 100 корів, ці ферми виробляють лише близько 27% загального обсягу молока.

• Програми допомоги у разі природних катаклізмів забезпечують отримання виробниками прямих виплат для часткової компенсації фінансових втрат через суворі природні умови та інші природні лиха або через несприятливі економічні умови, такі як низькі ціни або незвичайні економічні події.

• Хоча важливість підтримки цін порівняно з програмами підтримки доходів в американській сільськогосподарській політиці зменшується, вона продовжує застосовуватись у специфічних товарних програмах, з допомогою яких уряд встановлює ціни на цукор, тютюн та молочні продукти. На неї також припадає частина підтримки, яку одержують інші виробники через програми товарних позик, державних закупівель, тарифів і тарифних квот, а також експортних субсидій.

• Державні закупівлі дозволяють підтримати ціни на вершкове масло, сир чеддер та сухе знежирене молоко шляхом усунення з ринку товарів у обсягах, достатніх для того, щоб середні ціни на молоко, з якого виробляються ці продукти, дорівнювали як мінімум ціні державної підтримки для питного молока.

Кредитні програми -- страхування сільського господарства

• Програми страхування врожаю та доходу запропоновані виробникам для низки культур за субсидованими ставками. Виробникам компенсуються втрати, пов'язані з отриманим рівнем врожайності або доходу, меншим за середній.

Програми, спрямовані на розвиток міжнародної конкуренто спроможно сті:

• Тарифи та тарифні квоти забезпечують підтримку цін на товари шляхом обмеження імпорту більш дешевої іноземної продукції. США мають одні з найнижчих середніх тарифів на сільськогосподарську продукцію - середній зв'язаний рівень тарифу становить 12%. Винятком є тарифи на молочну продукцію, цукор та його замінники. США мають лише 24 тарифи, що перевищують 100% (мегатарифи), і відносно невелику кількість тарифних квот, які застосовуються до імпорту арахісу, тютюну, яловичини, молочних продуктів, цукру, бавовнику та деяких інших пов'язаних з ними продуктів.

• Експортні субсидії виплачуються через дві програми: програму стимулювання експорту молочної продукції та програму розширення експорту. В рамках цих програм експортери отримують компенсації або товарні сертифікати, за якими експортери отримують від уряду товари. Експортні субсидії дають можливість експортувати сільськогосподарську продукцію за цінами, меншими за ціну на ринку США.

Програми маркетингу та розширення попиту

• Програми товарних позик дають можливість виробникам певних товарів отримати позику від уряду, використовуючи ці товари як заставу для одержання позики. Позики без права повернення дають можливість виробникам не викуповувати назад свою продукцію без накладання на них штрафу, якщо ринкова ціна на дату повернення позики є меншою за розмір позики та відповідні відсотки по ній.

Програми охорони природних ресурсів

• Програма консервації земель вимагає від виробників дотримання певних вимог для одержання ними державних виплат. Дана програма є добровільною. Власники сільськогосподарських земель, що беруть участь у цій програмі, зобов'язуються вивести з використання сильно еродовані та інші екологічно чутливі землі на 10-15 років. За виведення земель із використання виробники отримують виплати, які також покривають витрати, пов'язані з вирощуванням багаторічних покривних культур і дотриманням певних методів консервації.

• Програма стимулювання якісного довкілля забезпечує виробникам технічну, освітню та фінансову допомогу для того, щоб вони застосовували на своїх землях прогресивні методи консервації ґрунту, води та пов'язаних природних ресурсів.

• Програма безпеки консервації передбачає надання виробникам виплат для підтримки або впровадження структурних методів або методів використання землі, які стосуються широкого спектру місцевих та/або національних ресурсів. Програма безпеки консервації зосереджується на методах господарювання на землі спеціально виключає обладнання для переробки відходів тваринництва. Виробники можуть брати участь у програмі на одному з трьох рівнів, при цьому найвищий рівень означає найвищі зусилля з консервації і більші виплати.

Дорадницька діяльність як інструмент підтримки малих сільгоспвиробників

Система дорадництва (Екстеншн), з'єднуючи науку, освіту і виробництво, виступає каталізатором інноваційного розвитку аграрного сектору економіки, сприяє поширенню знань і необхідна в умовах ринку. Основне завдання дорадчих структур у забезпеченні інноваційної діяльності агроформувань - доведення наукових розробок у вигляді доступної інформації до агровиробників, підвищення рівня їх інноваційної культури, здійснення допомоги щодо впровадження новітніх технологій у виробництво.

Дорадчі послуги - послуги, що надаються суб'єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, сільському населенню, а також органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади;

Сільськогосподарська дорадча діяльність - сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств, господарських товариств, інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності і господарювання, а також сільського населення у підвищенні рівня знань та вдосконаленні практичних навичок прибуткового ведення господарства

Основними завданнями дорадчої діяльності є:

• підвищення рівня знань і вдосконалення практичних навичок прибуткового ведення господарства суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільського населення в умовах ринкової економіки;

• надання суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню дорадчих послуг з питань економіки, технологій, управління, маркетингу, обліку, податків, права, екології тощо;

• надання дорадчих послуг органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з питань підготовки та реалізації планів соціально - економічного розвитку, формування громадянського суспільства;

• поширення та впровадження у виробництво сучасних технологій, новітніх досягнень науки і техніки;

• сприяння розвитку несільськогосподарського підприємництва в сільській місцевості, у тому числі сільського зеленого туризму, зайнятості сільського населення тощо;

• робота з сільською молоддю, ініціювання та реалізація молодіжних програм;

Створення ефективної дорадчої служби передбачає:

- завершення формування мережі і сільськогосподарських дорадчих служб на обласному і районному рівні з представництвами у сільських (селищних) радах;

- залучення закладів вищої аграрної освіти і науки для збільшення обсягів надання соціально спрямованих дорадчих послуг;

- створення системи сільськогосподарського дистанційного навчання та дорадництва;

- надання державної підтримки сільськогосподарській дорадчій діяльності шляхом виділення з державного та місцевих бюджетів на кожен рік окремим рядком коштів для фінансування Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності відповідно до вимог законодавства.

Створення такої компанії можливо на основі державних установ або ж наукових закладів області. Окрім того існує досвід створення сільськогосподарських дорадчих служб на базі Вінницького національного аграрного університету, яка діяла з 1998 року до 2005 в рамках міжнародної програми, проте після закінчення фінансування діяльність припинилась.

Світовий досвід діяльності дорадчих служб

Дорадчі служби в США функціонують при університетах та фінансуються з таких джерел: 25 % бюджету забезпечує департамент сільського господарства США, 40 % - уряд штату, 35 % - уряд округу. На федеральному рівні розробляють стратегічні плани з пріоритетних програм діяльності дорадництва. Департамент сільського господарства укладає контракт з університетом штату, відповідно до якого виділяються кошти для забезпечення функціонування дорадчої служби. Своєю чергою, університети організовують діяльність викладачів стосовно надання консультаційних послуг.

У Данії сільськогосподарські дорадчі служби функціонують при асоціаціях фермерів на основі кооперативного принципу. Надання послуг складається з двох рівнів: національний центр обслуговує локальні центри, які, своєю чергою, обслуговують фермерів. Система дорадництва лише 10 % свого бюджету покриває зі сторони державних субсидій. Організація послуг є неприбутковою: рівень їх вартості врівноважений, відповідно до собівартості. Система дорадництва у Данії охоплює близько 80 % ринку дорадчих послуг і передбачає надання бухгалтерських консультацій та ведення рахунків, аналіз ґрунтів, планування полів, добрив та захисту рослин, облік надоїв молока, аналіз фуражу, планування кормів, розробку комп'ютерних програм.

У Республіці Польща функціонує Центр сільськогосподарського дорадництва в Брвінові, що має філії в Кракові, Познані і Радомі. Його діяльність охоплює всю територію держави і напряму підпорядковується профільному міністру. Серед основних завдань Центру - підвищення рівня конкурентоспроможності господарств і професійності фермерів, що досягається шляхом підготовки дорадників у сфері сталого розвитку сільських територій; розвитку і підтримки центральної інформаційної системи дорадчих послуг; організації навчань, демонстрацій, семінарів, конференцій та інших заходів щодо розвитку сільського господарства та сільських територій ["Напрями покращення інституційного забезпечення соціально- економічного розвитку сільських територій західних регіонів України". Аналітична записка http://www.mss.gov.ua/articles/1860/\.

Великобританії система інформаційно-консультаційного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників побудована на засадах державно-приватного партнерства: Державна служба сільськогосподарських консультацій та наукових досліджень (АКОА) об'єднує Британський інститут консультантів по сільському господарстві (ВІАС) та Королівський інститут привілейованих експертів, у свою чергу, приватну консультаційну службу складають, як великі багатофункціональні компанії, так і вузькоспеціалізовані. У приватному секторі агробізнесу консультаційною діяльність надають близько 70 тис. осіб. Дослідницька робота фінансується як державою, так і з фондів корпорацій виробників. На замовлення уряду надаються безкоштовні консультації для фермерів за такими напрямами, як контроль за забрудненням у фермерських господарствах, охорона природи, оптимальне застосування органічних і мінеральних добрив з метою збереження джерел питної води ["Напрями покращення інституційного забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій західних регіонів України". Аналітична записка http://www.niss.gov.ua/articles/1860/].

Дорадча служба в Канаді є складовою департаменту регіональних аграрних послуг та об'єднує 4 регіональні та 39 районних відділень. Як правило, штат районного відділення дорадчої служби складається із спеціаліста-дорадника загального профілю, спеціаліста з питань аграрної економіки та офіс-менеджера. На цьому рівні спеціалісти дорадчої служби надають послуги виробникам та їхнім родинам, підвищуючи знання та навички з аграрного менеджменту, маркетингу, інноваційних технологій та напрямів диверсифікації діяльності. Пріоритетними є надання консультацій родинам фермерів стосовно покращення умов господарювання, планування діяльності та розвитку лідерства у сільських громадах ["Напрями покращення інституційного забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій західних регіонів України". Аналітична записка http://www.niss.gov.ua/articles/1860/].

Початок розвитку аграрної освіти в США та створення сільськогосподарських Університетів

Основні організації, що задіяні в системі сільськогосподарської освіти США:

• Міністерство сільського господарства США

• Громадські (місцеві) коледжі (Community Colleges)

• Земельні універсистети (Land-grand college or land-grand institution)

• Молодіжні організації 4H

Запозичення світового досвіду розвитку системи сільськогосподарської освіти

• Важливим напрямком у розвитку аграрної освіти є підготовка майбутніх фахівців та мотивація молоді до подальшої роботи у сільському господарстві. Позитивний досвід у реалізації даного завдання мають Сполучені Штати Америки та Канада, де функціонують специфічні програми розвитку молоді. Програми надають неформальну освіту, залучаючи молодь різного віку до участі у проектах щодо розвитку сільського господарства, проведення досліджень тощо.

• З метою формування нової генерації успішних лідерів у аграрному секторі була створена програма «4H», яка зорієнтована на надання неформальної освіти молоді віком від 5 до 18 років.

• «4-Н» є однією з найбільших в США організацій молодіжного розвитку та освіти, яка об'єднує більше шести мільйонів молодих людей по всій території Сполучених Штатів Америки. «4-Н» розповсюджена в усіх куточках країни - від міських околиць до сільських громад. Учасниками програми є більш ніж 6 мільйонів молодих людей, з яких 611 800 волонтерів, 3500 фахівців, і понад 25 мільйонів випускників.

Сильні сторони аграрної освіти в США:

1. Університетські дослідницькі центри в США фінансуються приватним сектором економіки з метою одержання в майбутньому висококваліфікованих фахівців.

2. Постійна орієнтація американської системи вищої освіти до технологічних і соціальних змін, зокрема, активного впровадження інформаційних технологій в освітньому процесі при читанні лекцій, проведенні практичних занять і семінарів; розсилки навчально-методичних матеріалів і т. д.

3. Міждисциплінарний підхід до досліджуваного предмета, а також гнучкість при виборі дисциплін.

4. Реалізація конкурентного підходу в освітньому процесі на основі використання активних форм навчання (виконання проектів за замовленнями бізнесу, стимуляційні проекти і т.д.).

5. Тісна інтеграція університетських центрів із представниками бізнесу при проведенні занять, круглих столів, спільної діяльності консультантів, науковців, студентів і бізнесу у підрозділах Extension.

Размещено на Allbest.ru