Стан розвитку будівельної галузі Хмельницької області

Отже, основними проблемами інноваційної діяльності суб'єктів господарювання будівельної сфери Хмельницької області є:

1) брак власних ресурсів;

2) низький рівень державної підтримки інноваційних процесів;

3) недосконале нормативно-правове забезпечення інноваційних процесів;

4) значний період окупності інновацій;

5) високий рівень ризикованості впровадження інновацій.

4. Результати інвестиційної діяльності. Не менш важливого значення у процесі аналізу та визначення проблем розвитку суб'єктів господарювання Хмельницької області будівельної сфери слід приділити особливостям здійснення інвестиційної діяльності.

У [7] авторами представлено методику вибору стратегії розвитку суб'єкта господарювання будівельної сфери в умовах інвестиційної конкуренції. Дана методика дозволяє проаналізувати інвестиційне конкурентне середовища, в якому функціонує та провадить діяльність суб'єкт господарювання, передбачає аналіз інвестиційної конкуренції зовнішнього середовища (тобто макро та мезосередовища), а також вивчення стану внутрішнього потенціалу. За таких обставин проводиться якісна та кількісна оцінка факторів, які діють у середовищі та показників, за якими можна визначити стан конкурентного середовища.

Основними факторами макросередовища (відображає інвестиційний клімат у державі), у зазначеній методиці, є: 1) рівень розвитку продуктивних сил і стан ринку будівельної продукції;

2) рівень нормативно-правового забезпечення процесу ведення будівництва; 3) рівень розвитку фінансово-кредитної системи; 4) рівень інвестиційної активності іноземних та вітчизняних інвесторів. В свою чергу, факторами мезосередо- вища (характеризує стан середовища діяльності сфери будівництва), є: 1) рівень інвестиційної конкуренції між існуючими на ринку суб'єктами господарювання будівельної сфери; 2) рівень наявності інших суб'єктів, які становлять загрозу перепливу капіталу; 3) кількість замовників будівельної продукції та кількість інвесторів;

4) кількість суб'єктів будівельної сфери; 5) ступінь появи нових суб'єктів будівельної сфери на ринку; 6) процеси державного регулювання конкурентних відносин (за методикою М. Портера).

Поряд з тим, конкурентоспроможність визначають ресурси, частка збутового ринку, рівень власного капіталу, рівень інноваційності, розвиток персоналу.

Суб'єкти господарювання будівельної сфери в Хмельницькій області займають значну частку і за обсягом капітальних інвестицій (табл. 7).

Так, у 2014 році для розвитку суб'єктами господарювання будівельної сфери області було використано 781139 тис. грн. капітальних інвестицій, що становило 20,5% усіх капітальних інвестицій області. У наступному 2015 році відбулось стрімке зростання інвестицій в будівництво, що в два рази було більше від попереднього року, проте у загальному обсязі становило 23,1%. У 2016 році відбулося скорочення будівельних інвестицій на 359170 тис. грн. і в загальному обсязі становило 13,1%. Спад продовжувався і в 2017 році на 5,1%, а в 2018 році відбулось незначне зростання капітальних інвестицій у будівельну галузь області на 68366 тис. грн.

Структура капітальних інвестицій у сферу будівництва області за видами активів подана на рисунку 4.

Починаючи з 2016 року спостерігалось скорочення обсягу капітальних інвестицій за видами активів, що належать до сфери будівництва. Так, у 2018 році частка капітальних інвестицій у активи сфери будівництва знизилась на 18,76%, порівняно із 2015 роком, коли вона була найвищою (63,37%). У розрізі видів активів, то найбільшу частку протягом 2014-2017 рр. займали капітальні інвестиції у житлові споруди, а у 2018 році найбільша частка належала нежитловим будівлям (20,45%). У 2014 р. питома вага капітальних інвестицій у житлові будівлі становила 38,71%, у 2015 році відбулося зростання на 5,86% і, починаючи з наступного року, почала скорочуватись щорічно. будівельний інноваційний інвестиційний фінансовий

Дещо менші капіталовкладення були здійснені у нежитлові будівлі. У 2016 р. частка капітальних інвестицій у нежитлові будівлі була найменшою та становила 9,45%, у 2018 році найвищою -- 20,45%. Протягом 2014-2016 рр. спостерігалося скорочення частки в середньому на 3% щорічно. З 2017 р. становище капіталовкладень у цей вид активів покращується та відбувається зростання части в середньому на 5% щорічно. Водночас найменшу, але теж значну (вагому) частку капіталовкладень було спрямовано в інженерні споруди. У 2015 р. відбулось зменшення питомої ваги капітальних інвестицій до 6,36%, з 2016 р. відбулось зростання і в 2018 році частка цих активів зросла у 2 рази в порівнянні з 2015 роком.

5. Кадрові аспекти. Як засвідчує практика діяльності суб'єктів господарювання будівельної сфери в Хмельницькій області, одним із визначальних факторів виробництва (рушійною силою) є його працівники, які забезпечують досягнення його цілей і завдань.

За досліджуваний період у Хмельницькій області відбулося скорочення кількості штатних працівників, задіяних у будівельній сфері. У 2017 році кількість штатних працівників становила 4231 осіб, а у 2018 році - 5246 осіб; у загальній частці штатних працівників області це, відповідно 2,1% та 2,6%. Така тенденція зумовлена низькою оплатою праці (рис. 5).

Рис. 4. Частка капітальних інвестиції за видами активів, що належать до сфери будівництва у загальному обсязі капітальних інвестицій, %

Найбільша заробітна плата була у 2018 році на рівні 5475 грн. у розрахунку на одного штатного працівника, в той час по області середньомісячна заробітна плата становила 7346 грн. Причому, зафіксована найвища середньомісячна номінальна заробітна плата в області постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря розміром 12328 грн. У будівельній сфері зростання заробітної плати у 2018 році в порівнянні з 2014 роком відбулося у 2,6 рази.

Булат Р.Є. називає основну причину такого стану -- малоефективний HR-менеджмент та виділяє основні особливості управління кадрами у сфері будівництва:

1) оцінка економічної ефективності прийнятих організаційно-технічних та управлінських рішень ускладнюється значною тривалістю реалізації будівельних проектів;

2) кваліфікація персоналу;

3) велика кількість учасників, у поєднанні зі складним процесом організації документообігу, наслідком чого є складність визначення суб'єкта та рівня відповідальності за неоднозначні або помилкові рішення;

4) територіальна роз'єднаність адміністрації будівельного підприємства та виробництва;

5) різноманітність виконуваних видів будівельних робіт [8].

Автор у своєму дослідженні робить висновок, що структура будівельно-виробничого персоналу в багатьох випадках формується стихійно, потреба в чисельності робітників для виконання допоміжних робіт не обґрунтовується відповідними нормативами, недостатньо впроваджується система оперативного нормування праці робітни- ків-погодинників.

Висновки

Отже, аналіз будівельної сфери Хмельницької області за ключовими п'ятьма показниками показав, що:

1) фінансові результати діяльності покращуються щороку та зростає рівень прибутковості суб'єктів господарювання;

2) зростають обсяги реалізації будівельної продукції та змінюється структура обсягів продукції (збільшується кількість будівництва інженерних споруд);

3) спостерігається стрімке скорочення суб'єктів господарювання області, які впроваджували інновації у своїй діяльності;

4) інвестиційна діяльність має незначну позитивну динаміку, але частка будівельних інвестицій у сумарних значеннях інвестицій значно скоротилася;

5) кількість найманих працівників скорочується при наростанні обсягів будівництва, що свідчить про зростання кількості нелегальних працівників. А це в свою чергу, не дозволяє зробити якісного аналізу наявного кадрового потенціалу.

Але першочерговою проблемою, яка постає перед будівельною галуззю на даному етапі, є питання створення сприятливого інвестиційного клімату в країні, області, реальних фінан сово-кредитних механізмів для стимулювання промислового та житлового будівництва з метою підвищення конкурентоздатності галузі, через те, що ринкові умови господарювання вимагають формування нових засад взаємовідносин учасників процесу у капітальному будівництві.

Список літератури