Тіньова міжнародна торгівля: фіскальні наслідки та способи протидії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тіньова міжнародна торгівля: фіскальні наслідки та способи протидії

Антонович Оксана Валентинівна

Анотація

Досліджено сутність, риси та фіскальні наслідки тіньової економіки. Окреслено фактори, що сприяють ухиленню від сплати податкових і митних платежів. Досліджено рівень тінізації економіки України, на основі чого визначено фінансові втрати Державного бюджету України. Наголошено, що детінізація економіки є першопріоритетним та принципово важливим напрямком сучасної економічної політики України. Моніторинг досвіду країн Європейського Союзу підтвердив важливість протидії корупційним явищам задля пожвавлення експортно-імпортної активності в державі. Важливим напрямком реалізації державної політики митного регулювання в Україні має забезпечення стабільності економічного стану держави та сприяння посиленню довіри суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності до дій представників державної влади. В статті запропоновано способи покращення процедур здійснення митного контролю, серед яких важлива роль належить валідації системи звітності та обліку товарів, що перетинають митний кордон, термінів, точності, повноти розрахунків та сплати необхідних платежів. Протидія тінізації міжнародної торгівлі України вимагає розробки комплексної стратегії протидії у співпраці із зарубіжними партнерами - суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Ключові слова: фіскальна політика, тіньова економіка, міжнародна торгівля, експорт, імпорт, митний контроль, митний ризик.

Antonovych O.V., Vasylevska Kh.V.

The shadow international trade: fiscal consequences and ways of struggle

Annotation

Key words: fiscal policy, shadow economy, international trade, export, import, customs control, customs risk.

Постановки проблеми

Забезпечення сталого розвитку економіки традиційно є однією з основних задач державного регулювання. При цьому в усьому світі значення фактора тіньової економіки об'єктивно актуалізується, що вимагає адекватного розуміння особливостей функціонування цього явища та його впливу на легальний сектор. Впродовж розбудови нашої держави не лише відбулось значне зростання обсягів тіньової економіки, а й суттєво змінились її соціальні та економічні ефекти. У свою чергу військовий конфлікт на Сході України суттєво модифікує вітчизняні соціально-економічні процеси. Це стосується і тіньових аспектів, що через механізми синергетики мають величезний потенціал свого подальшого посилення у сучасних умовах. Навіть по при те, що тіньова економіка приносить певні позитивні наслідки, такі як забезпечення роботою значної кількості населення, зростання рівня реальних доходів, у загальному вона має негативний вплив, адже її наслідками є фактичне ненадходження до бюджетів усіх рівнів значної кількості надходжень від податків та зборів, розвиток корупції, розшарування суспільства на багатих та бідних, деформація свідомості громадян внаслідок отримання доходів поза межами правового поля та безліч інших.

Разом з тим, постійне зростання нелегальних та контрабандних операцій при здійсненні експортно-імпортних операцій несе за собою негативний вплив на рівень розвитку України. Постійна реформація основ митного регулювання, стабільність рівня корумпованості, недотримання правового регламентування в усіх сферах, недовіра до влади, бажання приховати реальні фінансові результати, або мінімізувати суму податкових зобов'язань - усе це можна ідентифікувати як ознаками теперішнього стану держави.

Аналіз наукових досліджень

Актуальність проблематики тіньової міжнародної торгівлі підтверджують у своїх дослідженнях такі вчені: В. Базилевич, А. Базилюк, З. Варналій, Крисоватий, А. Луцик, І. Мазур, А. Миколаєць, В. Попович, О. Савич, І. Савич та ін. Обговорення питань необхідності митного регулювання міжнародної економічної діяльності зустрічається в роботах таких науковців та фахівців як: А. Войцещук, О. Десятнюк, Вишневський, А. Вєткін, В. Дедекаєв, А. Галюта, А. Вдовиченко, А. Зубрицький, О. Рубцов, Юрій та інші. Однак існує потреба в більш глибокому дослідженні фіскальних наслідків тіньової міжнародної торгівлі, виявлення їх впливу на соціально-економічний розвиток держави.

Формування цілей статті. Дослідження теоретичних підходів і практичних аспектів здійснення політики держави для ефективної протидії фіскальним втратам тіньової міжнародної торгівлі.

Виклад основного матеріалу

Отримання максимального результату від здійснення діяльності в напрямку міжнародного співробітництва, а саме в частині проведення торгівельних операцій можливе лише за умов законності таких дій. При цьому знову ж таки важливим виступає факт ефективного регулювання усіх процесів такої діяльності.

Саме присутність великого числа прихованих та протизаконних дій при здійсненні операцій з міжнародної торгівлі є однією із першочергових причин колосальних втрат фінансових надходжень держави, а звідси й можливості повноцінно виконувати свої функції та позиціонувати на світовому ринку у ролі лідера.

Загалом прийнято розрізняти «тінізацію» як сукупність дій, чи бездіяльності, які суперечать офіційному законодавству чи здійснюються у прихованій від відповідних контролюючих органів держави формі [1].

Зважаючи на наявність такого процесу у більшості країн світу уже починаючи із часів державотворення, більше того, постійного його нарощення, на наукових теренах уже роками точиться постійна боротьба щодо дефініції цього терміну, його ознак, як економічного елемента; форм, та залежності стану економічної потужності країни від такої діяльності, враховуючи при цьому вплив на доходи бюджету, рівень ВВП, рівень соціального забезпечення і т.д. Попри це, тема все ще досить суперечлива, так, існують ряд розбіжностей щодо визначення діяльності тіньової економіки, процедур оцінки її обсягів та їх використання в економічному аналізі та політичних аспектах.

Приховування реальних фінансових результатів, чи не сплата, або сплата в не повній мірі податків та зборів при здійсненні операцій із міжнародної торгівлі насамперед пов'язана із здійсненням учасниками такої діяльності вищеназваних сумнівних та (чи) протиправних дій, головною причиною чого вважається мінімізація видатків такими суб'єктами, або з іншого боку, бажання отримати максимальну суму доходу. Ідентифікують два напрямки фальсифікації та уникнення сплати податків у секторі міжнародної торгівлі, а це:

- приховування від офіційного обліку (неофіційна, неформальна, фіктивна);

- порушення чинного законодавства (нелегальна, кримінальна) [2].

Наслідками тінізації економіки, включаючи тінізацію зовнішньої торгівлі є насамперед втрата доходів державного бюджету, а звідси й унеможливлення органами державної влади повноцінно виконувати своїх функцій; деформація структури митних органів, податкової системи. Це у свою чергу призводить до знищення соціально-економічного ладу в державі, формування недовіри суспільства до урядової структури, виникнення «безвихідної» ситуації у підсвідомості народу.

Основними факторами, що спричиняють ухилення від сплати податків та бажанням мінімізувати їх суму суб'єктами зовнішньої торгівлі є наступні:

- неефективне функціонування державного регулятора здійснення такої діяльності, включаючи нормативно-правове забезпечення, та його недосконалість та нестабільність політичної ситуації, а звідси й законодавства;

- необґрунтоване податкове навантаження: завищені ставки податкових платежів;

- недосконалість результативних механізмів покарання за порушення митного та податкового законодавства; неефективна робота виконавчих органів влади, зокрема судової та правоохоронної системи. Тут же, брак виразної державної програми боротьби з організованою злочинністю, в тому числі і в економічній сфері, невисокий ступінь довіри суспільства до відповідних органів;

- корумпованість у вищих ланках урядової влади [3, с. 44].

Тобто, для боротьби із прихованими методами здійснення міжнародної торгівлі першочерговим є викорінення основних причин появи та існування такого сегменту економіки. При цьому, як бачимо, лише інтегрований підхід до вирішення цієї проблеми, здатний результативно змінити ситуацію.

Важливим також є аналіз результатів обчислень ступеня «прихованої» економіки. Дані досліджень австрійського економіста Шнайдера затверджують факт помітного зростання індексу рівня тіньового сектора [4, с. 10]. За ним найнижчого ступеня цей показник сягнув у 2011 році, наступні 3 роки залишався стабільно незмінним, однак протягом 2014-2015 рр. досягнув піку - 43%. Результати оцінки фінансових та економічних параметрів тіньового сектора вітчизняними статистичними органами дещо різняться (рис. 1). При цьому у паралельно-пропорційному відношенні. Загалом, дані Державної служби статистики України калькулюють у співвідношенні 33:100, тобто обсяг «прихованого» сектору економіки становить не більше 33% від ВВП країни, що прямо суперечить іноземним розрахункам.

Рис. 1. Рівень тінізації економіки України, 2012- 2018 рр.

Джерело: складено авторами на основі [4, 5]

тіньова економіка фіскальний наслідок

Загалом протягом 2012-2018 рр. втрати фінансових ресурсів Зведеного Державного бюджету України у відсотковому значенні становили від 10,4% у 2013 р. до 12,6% у 2017 р. Сума коштів від здійснення прихованих операцій у 2018 р. склала 326 888 млн. грн. або 13,7 % ВВП України.

Багаторічні втрати фінансових джерел держави унаслідок помітного зростання потоків незаконної торгівлі, змусили ключові органи влади спільно із органами податкового та митного регулювання, застосувати ряд заходів для подолання числа таких операцій. Саме застосування посиленого контролю останніми, сприяло покращенню фінансових показників такої діяльності уже наприкінці 2016 - початку 2017 рр.

Детінізація економіки є першопріоритетним та принципово важливим напрямком сучасної економічної політики України. Водночас, багатоаспектність та розгалуженість проявів тінізації засвідчує безперспективність лише симптоматичних репресивних методів протидії тінізації у вигляді посилення контрольно-каральних функцій держави. Адже основними чинниками тінізації української економіки стали: висока витратність та низька рентабельність ведення бізнесу; податкова система, в якій фіскальна функція відіграє визначальну роль; знецінення вартості робочої сили; звуження внутрішнього ринку та нерозвиненість ринкових регуляторів визначення ціни ресурсів і чинників конкурентоспроможності; нездатність держави забезпечити прозорі умови діяльності та гармонізувати економічні інтереси суб'єктів економіки тощо [6, с. 34].

Досвід країн, приналежних до Європейського Союзу показує, що реальне подолання проблем наявності «прихованого» торгівельного клімату в державі, найперше, можливе лише за тотального викорінення корупційної ланки державного управління. Як показує практика таких країн, як Швейцарія, Норвегія, Бельгія, Німеччина, тільки в такому випадку імовірне зниження частки числа нелегальних операцій. Подолання хабарництва, як правило, призводить до результативних змін, як і в забезпеченні ефективності правового поля, міри його дотримання, так і до законодавчо визначених методів покарання за здійснення фіктивної, нелегальної діяльності учасників експортно-імпортної активності.

Практично у кожній економічно-лідируючій державі, гарантами забезпечення міжнародної торгівлі, та зокрема органами, що здійснюють координацію та контроль та за діяльністю у цьому напрямку є Президент та Парламент держави, що власне генерує законодавчу базу та формує її інституціональне забезпечення, котре найчастіше реалізується з допомогою відповідно сформованих органів митного чи (та) податкового інспектування [7].

Першочерговим курсом реалізації державної політики митного регулювання в Україні повинно бути забезпечення стабільності економічного стану держави, сприяння присутності довіри громадян до дій представників державної влади, крім цього забезпечення захисту вітчизняного бізнесу не тільки на національному рівні, але й світовому. В частині контролю органами податкових та митних служб для цього необхідне одночасне використання раніше названих інструментів експортно-імпортного регулювання, формування стабільного та відкритого законодавчого поля та створення аналітичного підходу до розрахунків реального товарообороту.

Пріоритетним при здійснені національного митного регулювання є переогляд економіки країни в цілому. Звідси, варто визначити ключові шляхи у змінах регулятивної політики в частині здійснення міжнародної торгівельної діяльності. З точки зору митного регулювання, передовими завданнями української влади повинна стати реалізація результативного механізму контролю діяльності Державної митної служби України, забезпечення практики боротьби із деліктами при здійсненні експортно-імпортних операцій, формування ефективного контролю за правильністю митного оформлення та повнотою зарахування усіх податків та зборів, необхідних для здійснення такої діяльності. Не менш важливим у системі митного регулювання мають стати: забезпечення та поліпшення шляхів переміщення товарів, методів їх оцінки та процесу обчислення їх митної вартості; удосконалення процесу оцінки товарів та визначення митної вартості.

Базисними діями реорганізованої у 2019 році Державної митної служби України у здійсненні аналізу та обліку за законністю та правильністю справляння митних платежів при реалізації міжнародно-торгівельних операцій є покращення механізмів здійснення митного контролю:

- перевірка документів та інформації, необхідних для митного контролю;

- удосконалення системи управління ризиками міжнародної торгівлі;

- митний контроль (експертиза та переогляд товарів та транспортних засобів, особиста інспекція громадян) з елементами пост-аудиту;

- інноватизація технічного оснащення митних постів, окремих контрольно- пропускних пунктів, органів внутрішніх справ, кінологічних служб, правоохоронних та спеціальних органів тощо;

- бухгалтерський облік об'єктів експортно-імпортних операцій;

- усне опитування суб'єктів експортно-імпортних операцій;

- валідація системи звітності та обліку товарів, що перетинають митний кордон, термінів, точності, повноти розрахунків та сплати необхідних платежів [8];

- створення ефективного механізму взаємодії та обміну інформацією з питань боротьби з відмиванням доходів, отриманих незаконним шляхом;

- активізація співпраці з провідними іноземними структурами, що реалізують антикорупційні заходи в зовнішньоекономічній діяльності [9];

- огляд територіальних приміщень, приміщень тимчасового зберігання, пов'язаних з ліцензіями, складів спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де є або можуть бути товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю або здійснюють діяльність, що контролюється митними органами.

Протидія тінізації міжнародної торгівлі України вимагає проведення поліпредметних досліджень, розробки комплексної стратегії протидії у співпраці із зарубіжними партнерами, насамперед з метою використання їх позитивного досвіду у боротьбі з цим загрозливим явищем для економічної безпеки держави.

Висновки

Зростання ролі України в інтернаціональних торгівельних відносинах з паралельним існування тінізованого ринку зумовили необхідність держави у максимальній оптимізації усіх інституційних та функціональних складових держави. Постійний пошук чого став своєрідною ознакою вітчизняної економіки. Крім того, постала необхідність у протидії тінізації економіки, рівень котрої продовжує залишатися високим, що і залишається основним фактором тінізації, а звідси й чинником втрати державного капіталу.

Аналіз міжнародної торгівельної активності спільно з фіскальними наслідками показав, що не зважаючи на конструктивні реформації державної політики та намагання органів митного контролю забезпечити законну діяльність вітчизняних експортерів та імпортерів, уряд держави спільно з Державною митною службою України повинні продовжувати працювати у цьому напрямку.

Слід також зазначити, що формальні правила, передбачені митним та податковим законодавством, є недостатньо ефективними в контексті боротьби з тіньовою торгівлею. Штрафні санкції за порушення митно-податкового законодавства не достатньо жорсткі та не забезпечують належної податкової дисципліни суб'єктів господарювання. Таким чином, подальших наукових досліджень потребує вітчизняне законодавство в частині протидії виведенню капіталів економічними агентами в офшорні зони за допомогою ефективних інструментів митного та податкового регулювання зокрема.

Бібліографічний список

1. Податковий кодекс України: від 02.12.2010 № 2755-У! Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення: 01.08.2019).

2. Юдіна С.В., Сілін Р.С. Економічні рівні податкового менеджменту. Бізнес- навігатор. 2017. Вип. 3. С. 152-155.

3. Пірникоза П.В. Адаптація зарубіжного досвіду використання заходів фіскального характеру з метою детінізації економіки у вітчизняних економічних реаліях. Агросвіт. 2018. №10. С. 39-48.

4. П'ясецька-Устич С.В. Теоретико-методологічні аспекти дослідження тіньових економічних відносин в умовах ринкової трансформації. Причорноморські економічні студії. 2019. Вип. 37. С. 6-12.

5. Офіційний веб-сайт Державної фіскальної служби України. ЦБЬ: http://kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/198466.html. (дата звернення: 30.07.2019).

6. Ведернікова С.В. Детінізація економіки як фактор економічної стабільності держави. Економіка та держава. 2015. № 11. С. 33-36.

7. Бестужева С. В. Міжнародна економічна діяльність України: навч. посіб.: Харків, ХНЕУ ім. С. Кузнеця. 2016. 268 с.

8. Миколаєць А.П. Особливості механізму організації та проведення митного контролю в системі фінансового контролю України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2015. № 11. ЦКЬ: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1071 (дата звернення: 10.08.2019).

9. Савич О.В., Савич І.В. Основні чинники та шляхи протидії тінізації економіки України. Ефективна економіка. 2015. № 2. Ц^:

Размещено на Allbest.ru