Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра теоретичної та прикладної економіки

Наукова робота

з дисципліни «Макроекономіка»

на тему: «Дослідження макроекономічних процесів на прикладі Київської області України»

Виконала:ст. гр. ФБ -11

Іваночко В.І.

Львів - 2020

Зміст

Вступ

1. Дослідження соціально-економічного стану Київської області України

2. Нерівномірність розвитку

3. Дослідження динаміки економічної активності населення

4. Дослідження динаміки безробітного населення

5. Дослідження динаміки кон'юнктури ринку праці

6. Ефективність функціонування господарського комплексу Київська області

7. Дослідження динаміки інвестицій

8. Дослідження динаміки зовнішньоекономічної діяльності

9. Дослідження динаміки доходів домашніх господарств

10. Фінанси та банківська справа

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Макроекономіка - галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов сталого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу. Аналіз закономірностей економічної діяльності в межах національної держави передбачає насамперед обгрунтування показників, якими можна на цьому рівні виміряти її результативність [1].

Метою даної наукової роботи є дослідження економічних процесів в Київській області протягом 2014 - 2018 років.

Об'єктом дослідження є Київська область, динаміка макроекономічних показників та загальний стан регіону.

Провідними галузями промисловості області є машинобудування, металообробка, харчова, електроенергетична, легка, хімічна і нафтохімічна, деревообробна, целюлозно-паперова, а також виробництво будівельних матеріалів.

Регіон належить до таких, що недостатньо забезпечені мінерально-сировинними ресурсами. У компонентній структурі природно-ресурсного потенціалу переважають земельні ресурси - важлива умова розвитку агропромислового комплексу і промислових галузей, що переробляють сільськогосподарську сировину.

Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква) [2].

Сучасний стан соціально-економічного розвитку Київської області можна охарактеризувати як стабільний з високим рівнем економічного розвитку. В процесі трансформаційних перетворень до формування соціально орієнтованої ринкової економіки державна і регіональна політика має спрямовуватись на структурну перебудову промисловості та формування інноваційної моделі економічного зростання.

1. Дослідження соціально-економічного стану Київської області України

Кимївська омбласть -- область на півночі України. Обласний центр -- місто Київ -- адміністративно до її складу не входить.

Площа області -- 28 131 кмІ (8-ма за цим показником в Україні), населення на 2017 рік становить 1,7 млн осіб.

Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході -- з Вінницькою, на заході -- з Житомирською областями, на півночі -- з Гомельською областю Білорусі.

Міське населення становить 61,1 % (2010). Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь‚ Фастів, Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.

Промисловість

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також мікробіологічна і картонно-паперова область виробництва. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. В Пролісках, на східній околиці Києва, працює Бориспільський автобусний завод. Завод випускає 1.700 автобусів в рік різноманітних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудування «Еталон».

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості -- Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні -- в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясо-птахокомбінати.

На території області -- 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує їх підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші -- Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Агропромисловий комплекс (АПК)

У структурі АПК за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель -- 122,3 тис.га, осушених -- 176,8 тис. га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. АПК області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура -- озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

У 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.

Транспорт

Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці -- 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії: Москва--Київ--Львів, Київ--Дніпро--Донецьк тощо. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг -- 7760 км, в тому числі з твердим покриттям -- 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург--Київ--Одеса, Київ--Харків, Київ--Дніпро. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві -- аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Ірпені. Газопроводи: Уренгой--Помари--Ужгород, Шебелинка--Полтава--Київ.

2. Нерівномірність розвитку

Для виміру економічної діяльності використовуються різні економічні величини і показники, що характеризують стан, властивості, якість економіки, її об'єктів, економічних процесів. Ці величини дозволяють дізнатися, як ідуть процеси виробництва, розподілу, споживання, які їх результати. Найважливіші: валовий випуск, проміжне споживання,валова додана вартість, валовий внутрішній продукт.

Валова додана вартість -- сукупна вартість продукції та послуг, тобто є частини валового випуску,яка спрямована на приватне споживання,нагромадження,експорт. Це різниця між валовим випуском товарів і проміжним споживанням, що зазвичай визначається в цінах виробників. Вона визначається як вартість валової виробленої продукції за відрахуванням вартості витрат на сировину та матеріали, та інших витрат проміжного споживання.

Основні складові ВДВ:

а) Валовий випуск - сукупна ринкова вартість продукції, товарів і послуг, вироблених в країні протягом року в базових цінах. При цьому базова ціна представлена лише як сума витрат і прибутку. В неї не входять продуктові податки - акцизний збір, податок на додану вартість, мито та ін.

б) Проміжне споживання - це витрати на товари та послуги (сировину, паливо, електроенергію, поточний ремонт, послуги транспорту тощо), які були використані статистичними одиницями для виробничих потреб. Проміжне споживання відображає вартість товарів і послуг, використаних у процесі виробництва (за винятком основних засобів, використання яких враховується як споживання основного капіталу). Проміжне споживання включає такі елементи:

1) матеріальні витрати;

2) оплату нематеріальних послуг (включаючи витрати на відрядження в частині оплати проїзду та послуг готелів).

До складу матеріальних витрат включається вартість витрачених у виробництві: сировини і матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих, палива і електроенергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари і тарних матеріалів, інші матеріальні витрати.

Таблиця 2.1 Динаміка коефіцієнта економічної нерівності розвитку Київської обл. України протягом 2014-2018 рр.

№ з/п		Значення показників
	Показники	2012	2013	2014	2015	2016	2017
1	Обсяг ВРП регіону у розрахунку на одну особу, грн./особу	40483	39988	46058	60109	74216	90027
2	Обсяг ВВП України у розрахунку на одну особу, грн./особу	32002	33473	36904	46413	55899	70233
3	Коефіцієнт економічної нерівності розвитку Київської області в Україні, %.	126,5	119,5	124,8	129,5	132,76	128,2
4	Абсолютні відхилення, %
4.1	-базисні		-7	-1,7	+3	+6,26	+1,7
4.2	-ланцюгові		-7	+5,3	+4,7	+3,26	-4,56

Рис. 2.1 Динаміка обсягу ВРП регіону у розрахунку на одну особу

Проведений аналіз таких показників: обсяг ВРП регіону, обсяг ВВП України, коефіцієнт економічної нерівності, а також ланцюгові відхилення Київської області. Найнижчий показник ВРП регіону у розрахунку на одну особу ми спостерігаємо у 2013 році, який становить 39988 млн. грн., а найвищий у 2017 році це 90027 млн. грн. Коефіцієнт економічної нерівності не зростав вище 67,81% за період 2014-2018 років. З таблиці можемо стверджувати, що в цілому валовий регіональний продукт має тенденцію зростання і несе позитивні зміни для досліджуваного регіону України.

3. Дослідження динаміки економічної активності населення

Економічно активне населення, або робоча сила, відповідно до методики МОП, -- це населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили на ринку праці. Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, до яких за цією методикою належать чітко визначені групи людей.

Зайняті економічною діяльністю -- це особи у віці 15 -- 70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які працювали протягом тижня не менше 4 годин незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.

Безробіття -- це соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Поняття економічна активність можна застосовувати до населення, групи чи особи й за межами 15 -- 70 років. Обмеження вказаними віковими рамками в методології обстеження населення з питань економічної активності пояснюється методологічно-статистичними причинами: у молодших за 15 та старших за 70 вікових групах рівень економічної активності статистично не значний, тому населення такого віку не обстежується.

Економічна активність -- це прагнення працездатної людини застосовувати на практиці свої здібності, знання, вміння, навички, компетенції з метою отримання доходу. Реалізація такого прагнення виражається в зайнятості економічною діяльністю, а не реалізація -- у безробітті.

Таблиця 3.1 Динаміка економічно активного населення регіону.

№ з/п			Значення показників
	Показники	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
1	Економічно активне населення Київської області, тис. осіб	808,3	807,8	786,9	787,6	789,8	793	796,7
2	Економічно активне населення України, тис. осіб	22011	21981	19920	18098	17955	17854,4	17939,5
3	Співвідношення рівня ЕАН регіону до України, %	3,67	3,68	3,96	4,39	4,41	4,47	4,5
4	ЕАН Київської області у % до населення у віці 15-70р.,%	63,2	63,4	61,8	61,9	62,0	62,1	62,5
5	Абсолютні відхилення, %-х пунктів
5.1	-Базисні		+0,01	+0,29	+0,72	+0,74	+0,8	+0,83
5.2	-Ланцюгові		+0,01	+0,28	+0,43	+0,02	+0,06	+0,03

Здійснено аналіз динаміки економічної активності населення в Київській області, протягом 2012 - 2018 років . Бачимо, що найнижчий результат у 2014 році з показником 786,9 тис. осіб., а найвищий показник економічно активного населення зафіксували у 2012 році це 808,3 тис. осіб. Щодо ситуації в Україні, то найменший показник у 2017 році- 17854,4 тис. осіб, найвищий у 2012 році - 22011 тис. осіб. З 2015 року можемо спостерігати тенденцію поступового зростання економічної активності населення, що в свою чергу має позитивний вплив на розвиток економіки Київської області.

Рис. 3.1 Економічне активне населення Київської області (протягом 2012-2018рр.)

4. Дослідження динаміки безробітного населення

Безробіття -- це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи й заробітку.

Безробітні у визначенні Міжнародної організації праці (МОП) -- особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які не мали роботи (прибуткового заняття),активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню, готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробкою (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання.

Існує безліч причин безробіття. Основними причини безробіття є: структурні зміни в економіці країни чи певного регіону, зменшення чи обмеження попиту на товари або послуги, постійний розвиток технологій, пошук працівниками нових робочих місць із кращою заробітною платою, або змістовнішою роботою, демографічні зміни в складі та чисельності робочої сили, недостатня її мобільність тощо.

Табл. 4.1 Динаміка безробітного населення Київської області України протягом 2012-2018рр.

№ з/п	Показники	Значення показників
		2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
1	Безробіття населення Київської області, тис. осіб	50,8	49,4	62,6	50,7	53,5	51,9	51,1
2	Безробіття населення України, тис. осіб	1656,6	1755,9	1847,6	1655	1678	1698	1578,6
3	Співвідношення рівня безробіття регіону до України,%	3,1	2,8	3,4	3,1	3,2	3,0	3,2
5	Безробіття Київської області у % до населення у віці 15-70р.,%	6,3	6,1	8,0	6,4	6,8	6,5	6,3
6	Абсолютні відхилення, %-х пунктів
6.1	-Базисні		-0,3	+0,3	0	+0,1	-0,1	+0,1
6.2	-Ланцюгові		-0,3	+0,6	-0,3	+0,1	-0,2	+0,2

Рис. 4.1. Економічне безробіття Сумської області (протягом 2012-2018рр.)

Здійснено аналіз динаміки рівня зареєстрованого безробіття в Київській області, протягом 2012-2018 років. Бачимо, що 2014 рік із найвищим показником безробіття, що сягало 62,6тис. осіб, а найнижчий показник з кількістю 49,4 тис. осіб зафіксували у 2013 році. Якщо розглядати ситуацію безробіття населення України, то найнижчий показник у нас в 2018 році 1578,6 тис. осіб, а найвищий у 2014 році з кількістю у 1847,6 тисяч осіб. Безробіття Київської області населення у віці 15-70р не переважало 10% ,а саме з найвищим показником в 8 % став 2014 рік. Спостерігається коливання показників, що свідчить про економічну нестабільність .

5. Дослідження динаміки кон'юнктури ринку праці

Кон'юнктура ринку -- це співвідношення попиту і пропозиції праці на даний період, яке визначає ставки заробітної плати на конкретні види праці та рівень зайнятості населення.

Виділяють три типи кон'юнктури:

- трудодефіцитна, коли на ринку праці спостерігається нестача пропозиції праці;

- трудонадлишкова, коли існує велика кількість безробітних і відповідно надлишок пропозиції праці;

- рівноважна, коли попит на працю відповідає її пропозиції.Кожен тип ринкової кон'юнктури властивий тому чи іншому регіонові або сфері прикладання праці, утворюючи в сукупності загальний ринок праці в країні.

Співвідношення попиту на робочу силу та її пропозиції складається під впливом конкретної економічної та соціально-політичної ситуації, зміни ціни робочої сили (оплати праці), рівня реальних доходів населення.

Юридичною основою політики зайнятості в Україні є Закон України «Про зайнятість населення». Політика зайнятості стає важливою складовою макроекономічної політики. У державі є два варіанти політики зайнятості: активна. Активна політика зайнятості передбачає надання послуг з працевлаштування, навчання та підвищення кваліфікації, допомоги безробітнім у пошуку нового робочого місця тощо. З цією метою створена і функціонує державна служба зайнятості населення. Розробляються програми сприяння зайнятості населення у галузевому і територіальному розрізах. Вони містять систему заходів, спрямованих на попередження бл.вого безробіття, створення нових додаткових робочих місць, соціальний захист найбільш вразливих верств населення. Галузеві програми зайнятості населення вирішують проблеми скорочення прихованого безробіття, підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників, розвитку соціального партнерства. Територіальні програми зайнятості охоплюють широке коло проблем щодо відтворення робочої сили - демографічних, економічних, соціальних, екологічних. Вони тісно пов'язані зі структурною перебудовою господарства, зміною форм власності, санацією території.

Таблиця 5.1 Динаміка попиту і пропозиції робочої сили Київської обл. України протягом 2014-2019р.

№ з/п	Показники	Значення показників
		2014	2015	2016	2017	2018	2019
1	Навантаження на 1 вільне робоче місце у Київській області, осіб	11	11	7	3	4	3
2	Навантаження на 1 вільне робоче місце в Україні, осіб	14	19	11	7	6	6
3	Співвідношення коефіцієнта навантаження на ринку праці відповідного регіону до України,%	78,6	57,9	63,6	42,9	66,7	75
4	Абсолютні відхилення, %-х пунктів
4.1	-Базисні		-20,7	-15	-35,7	-11,9	-3,6
4.2	-Ланцюгові		-20,7	+5,7	-20,7	+23,8	+8,3

Досліджено динаміку коефіцієнта навантаження на ринку праці Київської області, протягом 2014-2019 років. Найменший показник навантаження на одне вільне робоче місце у регіоні спостерігаємо у 2017 та 2019 роках, що складало 3 людини. Найвищий показник у 2014-2015 рр. з кількістю в 11 осіб на 1 робоче місце. По Україні найнижчий показник у 2018 та 2019 роках це 6 осіб, найвищий у 2015 році -19 осіб.

Рис. 5.1 Динаміка обсягу навантаження на одне робоче місце в Київські області.

Даний показник коливається з року в рік , тобто стабільності падіння чи зростання не відбувається.

6. Ефективність функціонування господарського комплексу Київська області

Під ефективністю як соціально-економічною категорією розуміють співвідношення результатів і витрат. Досягнення ефективності означає одержання максимальних результатів на одиницю витрат.

Ефективність використання основних засобів вимірюють за допомогою показника фондовіддачі, а використання оборотних засобів - показника швидкості їх обертання. Зрозуміло, що крім названих основних ресурсів в економіці будь-якого підприємства може використовуватися ціла низка інших, у тому числі нематеріальних ресурсів, але базовими залишаються людський і виробничий капітал.

Кількісно оцінити ефективність використання всіх ресурсів підприємства дають змогу показники рентабельності. Рентабельність характеризується співвідношенням прибутку та витрат. Залежно від видів прибутку та витрат розраховують різні показники рентабельності, зокрема, рентабельність: окремих видів продукції, активів, власного капіталу, основного капіталу, підприємства загалом.

Статистичний аналіз рентабельності має на меті оцінити її рівень, виявити тенденції і пропорції розвитку, характеристики інтенсивності чи екстенсивності, моделювання та прогнозування зміни під впливом різних чинників. Для цього застосовують статистичні групування, індексні факторні та динамічні моделі, методику кореляційно-регресійного аналізу та ін. При факторному аналізі динаміки рентабельності прибуток прийнято вважати якісною ознакою, а кількісними - виручку від реалізації, собівартість реалізованої продукції, вартість виробничих фондів, середньорічну вартість власного капіталу тощо.

Табл.6.1 Динаміка рентабельності операційної діяльності підприємств в Україні та Київській обл. протягом 2015-2018 рр.

№ з/п	Показники	Значення показників
		2015	2016	2017	2018
1	Рівень рентабельності (збитковості) операційної діяльності підприємств в Україні, %	1	7,4	8,8	8,1
2	Рівень рентабельності (збитковості) операційної діяльності підприємств в Київській області,%	-0,6	7,9	9,5	5,8
4	Співвідношення індексу рівня рентабельності по Київському регіону до середнього показника по державі, %	-0,6	1,07	1,08	0,7
5	Абсолютні відхилення, %-х пунктів
5.1	- Базисні	-	+1,67	+1,68	+1,3
5.2	- Ланцюгові	-	+1,67	+0,01	-0,38

Досліджено рівень рентабельності (збитковості) операційної діяльності підприємств Київської області та України. Як видно з рисунка 6, рівень рентабельності в Київській області до 2017 року зростав і його максимум за цей період становив 9,5%, а в 2018 відбувся спад до 5,8 %, але найнижчий показник за цей період був у 2015 році - (-0,6%)

Рис. 6.1 Рівень рентабельності операційної діяльності підприємств Київської області протягом 2015-2018рр.

7. Дослідження динаміки інвестицій

Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу (прибутку). Головне в інвестиційному процесі - це наявність джерел фінансування, раціональне використання інвестицій та повернення коштів юридичним та фізичним особам.

Внутрішні інвестиції - це вкладання капіталу однієї країни в підприємства цієї самої країни. Зовнішні інвестиції - це вкладення в підприємства іноземного капіталу.

Усі внутрішні та зовнішні інвестиції можуть бути приватними або державними. Прямі інвестиції - це вкладення капіталу за кордоном. Їх величина дорівнює не менш як 10 % вартості того чи іншого проекту. Портфельні інвестиції - закордонні інвестиції розміром до 10 % вартості капітального проекту, що здійснюється за їх допомогою. Фінансові інвестиції - інвестиції, які означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що випускаються підприємством або державою. Реальні інвестиції - це вкладання капіталу в різні сфери і галузі економіки з метою оновлення існуючих і створених нових благ. Реальні інвестиції називають капітальними вкладеннями.

За функціональною спрямованістю розрізняють валові і чисті капітальні вкладення. Валові капітальні вкладення - це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об`єктів соціальної інфраструктури. Чисті капітальні вкладення - витрати лише на розширене їх відтворення.

Залежно від класифікаційних ознак та напрямків використання капітальних вкладень розрізняють таку їх структуру: галузеву, територіальну, технологічну, відтворювальну, структуру за формами власності.

Галузева структура характеризує розподіл капітальних вкладень по галузях і видах виробництв. Територіальна структура - це співвідношення їх розподілу по економічних районах, областях країни. Технологічна структура - це співвідношення між основними їх складовими частинами: затратами на будівельно-монтажні роботи, вартістю обладнання, машин і механізмів, іншими капітальними затратами. Відтворювальна структура - відображає співвідношення довгострокових витрат на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переоснащення, тобто форми відтворення основних фондів. Структура за формами власності - свідчить про значне переважання державних інвестицій над приватними. Поки що вони є домінуючими, але з ростом приватизації, акціонуванням державних підприємств має зростати частка приватного капіталу в загальному його обсязі.

В умовах дефіциту наявних ресурсів одним з пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування є залучення як вітчизняних, так і додаткових іноземних інвестицій в реальний сектор економіки. Залучення іноземного капіталу є пріоритетним завданням місцевих органів влади. Особливу увагу в цьому контексті слід приділяти прямим іноземним інвестиціям.

Таблиця 7.1 Динаміка інвестицій Київської області України протягом 2014-2018 років

№ з/п	Показники	Значення показників
		2014	2015	2016	2017	2018
1	Капітальні інвестиції Київської області в розрахунку на одну особу, грн.	11415,8	14121,6	19340,1	19840,4	22284,2
2	Капітальні інвестиції України в розрахунку на 1 особу, грн.	51229	63999	84516	105980	137464
3	Співвідношення капітальних інвестицій Київської області в розрахунку на одну особу до аналогічного показника по Україні,%	22,3	22,0	22,9	18,7	17,2
4	Абсолютні відхилення, %-х пунктів
4.1	-Базисні		-0,3	+0,6	-3,6	-5,1
4.2	-Ланцюгові		-0,3	+0,9	-4,2	-1,5



Рис. 7.1 Динаміка обсягу капітальних інвестицій Київської обл. на одну особу 2014-2018рр.

Досліджено характеристику динаміки капітальних інвестицій на 1 особу Київської області, протягом 2014-2018 років.

Найбільший показник капітальних інвестицій регіону спостерігаємо у 2018 році 22284,2 грн на 1 особу) ,а найменший у 2014 році (11415,8 грн на 1особу) . Такі ж зміни тільки з іншими цифрами бачимо щодо України. Тобто спостерігаємо тенденцію зростання динаміки капітальних інвестицій .

8. Дослідження динаміки зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Зовнішньоекономічну діяльність необхідно визначити як врегульовані правом економічні відносини між вітчизняними та іноземними суб'єктами господарської діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг і торгівля ними, а також пов'язані із зовнішньоекономічними зв'язками їхні відносини з державними органами управління та контролю за здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічні послуги являються товаром, що не проходить митного контролю і на який не оформляється вантажна митна декларація. Послуги не приймають форму матеріальних об'єктів, на які розповсюджуються права власності. Обсяги експорту включають надходження коштів від нерезидента за надані послуги (експорт). Обсяги імпорту - перерахування коштів нерезиденту за одержані послуги (імпорт).

Мито -- непрямий податок, різновид митних платежів, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит.

Квотування -- це встановлення державними органами відповідно до чинного законодавства, міжнародного права та різних міжнародних актів, угод обмежень щодо виробництва товарів, міжрегіональних товарних або фінансових операцій, експортно-імпортних поставок. Застосовується як засіб регулювання обсягів виробництва окремих видів товарів, а також регламентації зовнішньоекономічної діяльності. Розрізняють квоти: експортні, спеціальні, компенсаційні, антидемпінгові, на видобуток корисних копалин.

Квоти (контингенти) глобальні -- квоти, що встановлюються відносно товару без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар експортується або з яких він імпортується.

Квоти (контингенти) індивідуальні -- квоти, що встановлюються відносно товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись.

Таблиця 8.1 Динаміка зовнішньоекономічної діяльності Київської обл. протягом 2014-2018рр.

№ з/п	Показники	Значення показників
		2014	2015	2016	2017	2018
1	Обсяги експорту у Київській області, млн. $	1852,3	1690,4	1705,1	1748,4	2086,3
2	Обсяги експорту товарів України, млн. $	53901,7	38127,1	36361,7	43264,7	47335
3	Співвідношення обсягу експорту Київської області до аналогічного показника в Україні, %	3,4	4,4	4,7	4,0	4,4
4	Обсяги імпорту у Київській області, млн. $	3759,1	2587,0	2951,6	3404,1	3928,1
5	Обсяги імпорту в Україні, млн. $	54428,7	37516,4	39249,8	49607,2	57187,61
6	Співвідношення імпорту Київської області до аналогічного показника в Україні, %	6,9	6,9	7,5	6,9	7,1
7	Абсолютні відхилення, %-х пунктів
7.1	-Базисні		+1	+1,3	0,6	+1
7.2	-Ланцюгові		+1	+0,3	-0,7	+0,4
8	Абсолютні відхилення, %-х пунктів
8.1	-Базисні		0	+0,6	0	+0,2
8.2	-Ланцюгові		0	+0,6	0	+0,2

Рис. 8.1 Обсяг експорту та імпорту в Київській області, млн. $

Досліджено характеристику динаміки зовнішньоекономічної діяльності Київської області України протягом 2014 - 2018 рр. На графіку чітко видно, що експорт перевищує імпорт на протязі всього досліджуваного періоду. Щодо обсягу товарів експорту: найвищий показник в 2018 році (2086,3 млн. дол. США), найнижчий - 2015 рік (1690,4 млн. дол. США). Співвідношення обсягу експорту Київської області до аналогічного показника в Україні коливається від 3 до 5%.

Обсяги імпорту товарів Київського регіону найбільшого показника зазнали у 2018 році (3928,1млн. дол . США), а найменшого у 2015 році (2587 млн. дол. США).

Співвідношення імпорту Київської області до аналогічного показника в Україні не перевищує 7,5% протягом 2014-2018 років.

Якщо розглядати дані динаміки чистого експорту ,то бачимо найвищий показник у 2018 році (387,5 млн. дол. США), а найнижчий був у 2016 році (183,1 млн. дол. США).

З графіку бачимо ,що експорт перевищує імпорт, проте у всіх показниках бачимо зростання динаміки . Спад у 2014 році можна пояснити економічною ситуацією в країні.

9. Дослідження динаміки доходів домашніх господарств

У ринковій економіці кожне домогосподарство володіє певними економічними ресурсами і використовує їх ефективно з метою одержання доходу як засобу свого існування.

Під доходами домогосподарств мають на увазі результати їх економічної діяльності. Вони можуть мати грошову й натуральну форми. Джерелом формування їх можуть бути: заробітна плата, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості, продажу сільськогосподарської продукції, вироблених товарів та послуг, доходи від власності, соціальні виплати з державного бюджету та ін. Головним джерелом доходів домогосподарств є доходи від ресурсів, які вони постачають національному виробництву, або ж доходи від чинників виробництва, насамперед послуг чинника"праця".

Розрізняють номінальні й реальні доходи домогосподарств. Номінальні доходи -- це сума грошових доходів, які одержують домогосподарства. Номінальна заробітна плата -- це фактична сума грошей, яку отримує працівник від продажі своєї робочої сили та її функціонування. Реальні доходи - це кількість різних споживчих благ (товарів та послуг), які можуть купити домогосподарства за свої грошові доходи. їх рівень залежить від: номінальних доходів, рівня цін на споживчі блага, величини податків та інших обов'язкових платежів. Отже, реальні доходи домогосподарств залежать прямо пропорційно від величини грошового (номінального) доходу і обернено пропорційно від рівня цін.

Доходи домогосподарств нерозривно пов'язані з доходами держави. У періоди економічної активності зростає обсяг виробництва споживчих благ (товарів та послуг), збільшується валовий внутрішній продукт, зростає заробітна плата працівників, доходи підприємницьких структур, держава має економічну можливість підвищувати добробут сімей збільшенням як трудових доходів, так і соціальних виплат з бюджету.

Витрати населення охоплюють: витрати па придбання товарів та послуг; сплачений дохід від власності; поточні податки на доходи, майно тощо та інші поточні трансферти. Витрати на придбання товарів та послуг є основним видом витрат населення та визначаються як вартість продукції, котра:

· -- придбана населенням за рахунок власних коштів;

· -- одержана в натуральній формі в результаті підприємницької діяльності;

· -- отримана від органів державного управління у вигляді соціальних трансфертів у натуральному вигляді.

Прожитковий мінімум -- це вартісна оцінка споживчого кошика, що містить мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров'я людини і забезпечення їі життєдіяльності.

Таблиця 9.1 Динаміка обсягу доходів населення Київської області в розрахунку на одну особу та в Україні протягом 2014-2018 рр.

№ з/п	Показники	Значення показників
		2014	2015	2016	2017	2018
1	Наявний дохід населення Київської обл. у розрахунку на 1 особу, грн	28443	33956	40127	50664	65623
2	Наявний дохід населення України. у розрахунку на 1 особу, грн	26782	31803	37989	47270	58441
3	Співвідношення Київської області до показника в середньому в Україні,%	1,06	1,07	1,056	1,07	1,12
4.	Абсолютні відхилення, %-х пунктів
4.1	- Базисні	-	+0,01	-0,004	+0,01	+0,06
4.2	- Ланцюгові	-	+0,01	-0,014	+0,014	0,05

Досліджено динаміку наявного доходу населення Київської області у розрахунку на 1 особу, протягом 2014-2018 років. З таблиці бачимо, що у 2014 році у нас найменший показник 28443 грн. Найвищий у 2018 році ,що становить 65623 грн. Щодо України, ті ж самі роки, тільки найнижчий показник сягнув 26782 грн. у 2014 році, а найвищий у 2018 році - 58441грн.

Рис. 9.1 Динаміка наявного доходу населення Київської обл.у розрахунку на 1 особу 2014-2018рр.

10. Фінанси та банківська справа

Головною функцією Нацбанку, відповідно до закону, є підтримка стабільності національної валюти -- гривні. А саме Нацбанк намагається уникати її знецінення -- інфляції та відповідного росту цін.

Облікова ставка Національного банку України -- один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.

Інфляція -- надмірне, проти потреб товарообігу, збільшення кількості паперових грошей з наступним їх швидким знеціненням. Проявляється зростанням загального рівня цін та зниженням купівельної спроможності грошей.

У часи, коли інфляція висока, Нацбанк ухвалює рішення підвищувати рівень облікової ставки. Це призводить до того, що зростають відсотки за кредитами та депозитами. Населенню та інвесторам стає вигідно не витрачати накопичені кошти, а вкладати їх на депозити та в облігації. Так падає маса грошей в обігу, що призводить до уповільнення інфляції.

Коли інфляція падає, Нацбанк паралельно знижує розмір облікової ставки, чим стимулює кредитування та розвиток економіки, інвестиції у виробництво та споживання.

Грошові агрегати (monetary aggregate) - зобов'язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектору загального державного управління та інших депозитних корпорацій.

Складовими грошових агрегатів є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям, нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства. Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати М0, М1, М2 та М3. Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями. Грошовий агрегат М1 - грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті. Грошовий агрегат М2 - грошовий агрегат М1 і переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити. Грошовий агрегат М3 (грошова маса) -М2 та цінні папери, крім акцій.

Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватися Національним банком згідно з цілями монетарної політики.

Монетарна політика -- це сукупність певних цілей та інструментів їх досягнення.

На її динаміку Нацбанк впливає трьома головними методами:

1)операції з державними цінними паперами

2) зміна норми обов'язкових резервів.

3) зміна облікової ставки, згідно з якою Нацбанк надає кредити комерційним банкам.

Табл. 10.1 Дослідження основних монетарних інструментів та структури грош. маси України

№ з/п	Показники	Значення показників
		2015	2016	2017	2018	2019
1	Облікова ставка Національного банку України, %	22	14	14,5	18	13,5
2	Грошовий агрегат М0	282673	314392	332546	363629	384366
3	Грошовий агрегат М1	472217	529928	601631	671285	770043
4	Грошовий агрегат М2	993812	1102391	1208557	1273772	1435221
5	Грошовий агрегат М3	994062	1102700	1208859	1277635	1438311



Рис. 10.1 Динаміка облікової ставки Національного банку України(%), 2015-2019рр.

Рис.10.2 Динаміка грошових агрегатів в Україні протягом 2015-2019 рр.

З рисунку 10.1 Динаміка облікової ставки Національного банку України(%), 2015-2019рр. Можна зробити висновок, що найвищою облікова ставка булла у 2015 році - 22%. В 2016 вона впала до 14%, а до 2018 зросла до18%, в 2019 знову зменшилась до 13,5%. Якщо відсоткову ставку знижують, то, відповідно, відсотки за депозитами та кредитами також мають зменшитися. Наприклад, якщо ви берете кредит на купівлю автомобіля чи побутової техніки, то переплатити банку за відсотки за цим кредитом доведеться менше. Водночас зменшаться і ваші доходи від депозитів.

Як ми бачимо на рисунку 10.2 Динаміка грошових агрегатів в Україні протягом 2015-2019 рр, між агрегатами необхідна рівновага, в іншому випадку відбувається порушення грошового обігу. Рівновага буде, коли М2 > М1 (при М2 + М3 > М1). В цьому випадку грошовий капітал переходить з готівкового обігу в безготівковий. При порушенні цього співвідношення між агрегатами в грошовому обігу починаються ускладнення: недостатність грошових знаків, зростання цін тощо.

Висновки

Проаналізувавши статистику державного комітету України, можна зробити висновок, що Київська область є одним з прогресивних регіонів держави, однак у різних показниках, тенденції розвитку дуже коливаються.

Обсяги ВРП Сумської області у розрахунку на одну особу впродовж 2012-2018 рр. помітно зростає. Найнижчий показник ВРП регіону у розрахунку на одну особу ми спостерігаємо у 2013 році, який становить 39988 млн. грн., а найвищий у 2017 році це 90027 млн. грн. З таблиці можемо стверджувати, що в цілому валовий регіональний продукт має тенденцію зростання і несе позитивні зміни для досліджуваного регіону України.

Щодо даних державної статистики про інвестиції в Київській області можна сказати, що з кожним роком цей показник зростає. Ще в 2014 році він дорівнював 11415,8 грн на 1особу, а в 2018 зріс до 22284,2 грн на 1 особу.

Дослідивши зовнішньоекономічну діяльність хочу зробити висновок, що обсяг експорт перевищує імпорт на протязі всього досліджуваного періоду. Щодо обсягу товарів експорту з 2015 року(1690,4 млн. дол. США) зросли до 2086,3 млн. дол. США в 2018.

Обсяги імпорту товарів Київського регіону найбільшого показника зазнали у 2018 році (3928,1млн. дол . США), а найменшого у 2015 році (2587 млн. дол. США).

В обох показниках бачимо зростання динаміки . Спад у 2014 році можна пояснити економічною ситуацією в країні.

Проаналізувавши завдання №2 і №3, можна зробити висновок, що кількість робочих місць збільшується, а кількість безробітних і навантаження на 1 робоче місце зменшується. Також в завданні №8 видно, що з кожним роком наявний дохід населення збільшується, що є хорошим показником рівня розвитку Київської області.

Рівень рентабельності операційної діяльності підприємств Київської області протягом 2015-2017 років з кожним роком зростав, що було не дуже добре для економіка, але в 2018 році він суттєво впав.

На мою думку, державі слід більше звертати увагу на рівень рентабельності операційної діяльності підприємств Київської області та на збільшення кількості робочих місць, хоч і з кожним роком кількість безробітних падає, а кількість робочих місць зростає, все ще 1 вакансія припадає на трьох чоловік.

Отже, Київська область має як і переваги в багатьох галузях, так і недоліки, але в загальному це добре економічно розвинений регіон з великою перспективністю.

економічний праця фінанси інвестиція

Список використаної літератури

1. Ukrstat.org Рентабельність операційної діяльності великих та середніх підприємств за видами економічної діяльності

2. Горбач Л.М., Плотніков О.В. Міжнародні економічні відносини: Підручник. -- К.: Кондор, 2005. -- 266 с.

3. Горобчук Т.Т. Мікроекономіка: Навчальний посібник. -- К.: Центр навчальної літератури, 2004. -- 272 с.

4. Головне управління статистики у Київській області

5. Національний банк України

6. Показники ефективності діяльності підприємств. Рентабельність

7. Грошова маса та її показники

8. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. -- К.: ЦНЛ,2004. -- 416 с.

9. Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. -- Вид. 2-ге, перероб. та доп. -- Київ: Центр навчальної літератури, 2004. -- 672 с.

10. Доходи населення по регіонах України.

11. Монетарна політика. / Офіційний сайт Національного банку України

Размещено на Allbest.ru

...