Аналітична оцінка типу та рівня розвитку атомно-промислового комплексу

Размещено на http: //www. allbest. ru/

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

Аналітична оцінка типу та рівня розвитку атомно-промислового комплексу

Дробот С.А.

Анотація

Стаття присвячена проведенню аналітичного оцінювання типу та рівня розвитку атомно-промислового комплексу України. Зібрано, систематизовано статистичний матеріал за показниками залучення та використання виробничих засобів, інвестиційних та інноваційних ресурсів як основних джерел розвитку атомно-промислового комплексу. Розраховано коефіцієнти зростання, що характеризують кількісні та якісні зміни за джерелами розвитку, на основі яких надано інтегральну оцінку розвитку атомно-промислового комплексу України, визначено його тип.

Ключові слова: ядерна енергетика, атомно-промисловий комплекс, джерела розвитку, виробничі засоби, інвестиційні ресурси, інноваційні ресурси.

Резюме

Дробот С. А.

ДВНЗ «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры»

АНАЛИТИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ТИПА И УРОВНЯ РАЗВИТИЯ АТОМНО-ПРОМЫШЛЕННОЕО КОМПЛЕКСА

Статья посвящена проведению аналитической оценивания типа и уровня развития атомно-промышленного комплекса Украины. Собран, систематизирован статистический материал по показателям привлечения и использования производственных средств, инвестиционных и инновационных ресурсов как основных источников развития атомно-промышленного комплекса. Рассчитаны коэффициенты роста, которые характеризуют количественные и качественные изменения по источникам развития, на основе которых предоставлена интегральная оценка развития атомно-промышленного комплекса Украины, определен его тип.

Ключевые слова: ядерная энергетика, атомно-промышленный комплекс, источники развития, производственные средства, инвестиционные ресурсы, инновационные ресурсы.

Summary

Drobot S. A.

Pridniprovskaya State Academy of Civil Engineering and Architecture

ANALYTICAL EVALUATION OF THE TYPE AND LEVEL OF DEVELOPMENT OF THE ATOMIC-INDUSTRIAL COMPLEX

The article is devoted to conducting an analytical assessment of the type and level of development of the atomic-industrial complex of Ukraine. The statistical material has been collected and systematized according to the indicators of attracting and using productive assets, investment and innovative resources as the main sources of development of the atomic-industrial complex. The growth factors characterize the quantitative and qualitative changes in the sources of development, on the basis of which an integrated assessment of the development of the atomic-industrial complex of Ukraine is provided, is determined, and its type is determined.

Keywords: nuclear power engineering, atomic-industrial complex, development sources, production facilities, investment resources, innovative resources.

Постановка проблеми. Стабільний розвиток національної економіки України нерозривно пов'язаний з розвитком галузей паливно-енергетичного комплексу, однією з найбільш пріоритетних серед яких є ядерна енергетика. Розвиток ядерної енергетики багато в чому залежить від того, наскільки успішно функціонують підприємства атомно-промислового комплексу, що створюють відповідну сировинну базу. Останнім часом роль атомно-промислового комплексу поступово зростає, що актуалізує проблему оцінювання його розвитку задля створення підґрунтя для прийняття управлінських рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу України загалом та атомно-промислового комплексу як його невід'ємної складової зокрема розглянуто в Енергетичній стратегії України на період до 2035 року [1]. Окремі питання оцінювання розвитку паливно-енергетичного комплексу країни, проблемні питання оцінювання й забезпечення розвитку ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу розглянуті в роботах таких науковців, як В. Вершиніна [2, с. 127-129], В. Лір [3, с. 46-55], Л. Литвинський, О. Пуртов [4], О. Максимчук [5], Г. Мохонько, К. Тарасенко [6, с. 417-424], А. Носовський [7, с. 62-65], А. Шевцов, А. Дорошевич [8, с. 128-134].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на значну увагу науковців до проблем розвитку атомно-промислового комплексу, його оцінювання частіше за все здійснюється на основі оцінювання вибіркових показників, що не дає комплексної картини щодо його рівня. атомний ядерний енергетика

Мета статті полягає в наданні аналітичної оцінки типу та рівня розвитку атомно-промислового комплексу України на основі системи показників, що характеризують як кількісні, так і якісні зміни. Результати такої оцінки можуть створити основу прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері управління розвитком атомно-промислового комплексу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Оперативні дані функціонування підприємств атомно-промислового комплексу свідчать про те, що витрати на сировину та матеріали атомно-промислового комплексу вирізнялись досить суттєвими коливаннями. У 2009 році спостерігалося зниження величини цього виду витрат з 270 678 тис. грн. до 262 093 тис. грн. (на 3,17% порівняно з попереднім роком). Наступні роки вирізнялись досить сталою тенденцією до зростання витрат на сировину та матеріали аж до 2012 року, що обумовлене розширенням виробництва. 2013 рік відзначився досить суттєвим скороченням цього виду витрат (з 405 337 до 371 305 тис. грн., або на 8,40%). Проте скорочення не було тривалим та поступилося місцем зростанню, яке за 2014-2015 роки склало 328 002 тис. грн. порівняно з 2013 роком. При цьому не варто забувати про те, що вагому роль у зростанні цього показника відіграє ціновий фактор. Останні два роки досліджуваного періоду характеризувалися скороченням витрат на сировину та матеріали.

Витрати на оплату праці після незначного зниження у 2009 році впродовж усього досліджуваного періоду мали досить яскраво виражену тенденцію до зростання. Як наслідок, величина цього виду витрат за 2008-2017 роки зросла на 393 989 тис. грн., або на 126%. Водночас варто зазначити, що зростання витрат на оплату праці було обумовлене збільшенням середньої зарплати, яке відбувалося внаслідок перерахунку зарплати задля її приведення у відповідність до постійно зростаючої мінімальної зарплати.

Капітальні інвестиції та інвестиції на розвиток персоналу змінювались досить нестабільно, маючи суттєві коливання. Загалом за досліджуваний період капітальні інвестиції в атомно-промисловому комплексі знизилися з 352 110 тис. грн. у 2008 році до 110 502 тис. грн. у 2017 році, що на 241 608 тис. грн., або 68,6%, менше, ніж рівень 2008 року. Щодо інвестицій на розвиток персоналу, то, незважаючи на наявні коливання, за 2008-2017 роки їхня величина зросла на 383 тис. грн., або 33%.

Обсяги фінансування НДДКР скорочувались у 2009-2013 роках. За цей період їхня величина скоротилась на 26 685 тис. грн., або 68,2%.У 2014 році величина обсягу фінансування НДДКР незначною мірою підвищилась, сягнувши 13 452 тис. грн., проте покращення було нетривким та змінилось драматичним падінням, що тривало впродовж 2015-2017 років, внаслідок чого обсяги фінансування НДДКР знизились до 3 444 тис. грн.

Щодо витрат на інноваційну діяльність, то вони хоча й були досить незначними та вирізнялися схильністю до коливань, проте загалом за досліджуваний період зросли з 4 329 тис. грн. у 2008 році до 6 684 тис. грн. у 2017 році, тобто на 54,4%.

На основі даних таблиці розраховано коефіцієнти, що відбивають кількісні зміни показників, що характеризують діяльність щодо залучення виробничих засобів, показників, що характеризують діяльність щодо залучення інвестиційних ресурсів, а також показників, що характеризують діяльність щодо залучення інноваційних ресурсів. Значення перерахованих показників наведені в табл. 1.

Як видно з даних табл. 1, зниженням витрат на сировину та матеріали характеризувались 2009 рік (на 3,2%), 2013 рік (на 8,4%), 2016 та 2017 роки (на 1,0 та 21,0% відповідно). В інші роки досліджуваного періоду витрати на сировину та матеріали зростали. При цьому найбільшим зростанням характеризувались 2014 та 2015 роки, коли відбулося збільшення на 88,3% та 88,6% відповідно.

Щодо витрат на оплату праці, то вони знижувались лише у 2009 році (на 2,7%). Впродовж наступного періоду спостерігалося щорічне зростання витрат на оплату праці, максимальна величина чого склала у 2017 році 23,3%.

Капітальні інвестиції вирізнялися значно меншою стабільністю та відсутністю вираженої тенденції до змін. Якщо у 2009 році величина капітальних інвестицій знизилась на 19,2%, то вже у 2010 році величина цього показника зменшилась на 2,3%. Наступний рік відзначився збільшенням обсягів капітальних інвестицій на 24,2%, тоді як у 2012 та 2013 роках їхня величина скоротилась на 68,3% та 29,6% відповідно. У 2014 році капітальні інвестиції зросли на 45,4%.

Однак зростання не було довготривалим та змінилось суттєвим скороченням (на 25,4%). В останні два роки спостерігалося збільшення обсягів капітальних інвестицій. Однак якщо у 2016 році їх обсяги зросли на 27,9%, то у 2017 році - лише на 1,9%.

Якщо говорити про інвестиції в розвиток персоналу, то вони також вирізнялися значними коливаннями: і падінням у 2009-2011 роках (на 19,3%, 12,0% та 11,6% відповідно) та у 2014 році (на 1,4%), і зростанням у 2012-2013 роках (на 41,3 та 24,8% відповідно). В останні три роки досліджуваного періоду інвестиції в розвиток персоналу зростали на 26,5%, 20,5% та 27,6%.

Обсяги фінансування НДДКР відзначились незначним зростанням у 2014 році (на 8,0%). Впродовж усіх інших років досліджуваного періоду обсяги фінансування НДДКР знижувались.

Стосовно витрат на інноваційну діяльність, то їх динаміка дещо вирізнялась від попереднього показника. Так, їхня величина зростала впродовж усього досліджуваного періоду, окрім 2009 року, 2013-2014 років, коли спостерігалося зниження цього показника на 2,1%, 3,3% та 0,5% відповідно.

На основі значень коефіцієнтів розраховано показники кількісних змін за джерелами розвитку. За результатами оцінювання кількісні зміни у сфері залучення виробничих засобів можна вважати прогресивними в усі роки досліджуваного періоду, окрім 2009 та 2017 років.

Кількісні зміни у сфері залучення інвестиційних ресурсів були прогресивними у 2011 та 2014 роках, 2016 та 2017 роках. В усі інші роки досліджуваного періоду кількісні зміни у сфері залучення інвестиційних ресурсів не можна вважати прогресивними.

Щодо кількісних змін у сфері залучення інноваційних ресурсів, то вони, на жаль, були прогресивними лише у 2014 році.

Таблиця 1 Показники оцінювання кількісних змін в атомно-промисловому комплексі України

Дані підприємств атомно-промислового комплексу свідчать про те, що на гривню витрат на сировину та матеріали на початку досліджуваного періоду припадали 3,67 грн. реалізованої продукції, тоді як наприкінці досліджуваного періоду - лише 3,23 грн. Найбільше значення цього показника спостерігалось у 2011 році, коли воно склало 3,85 грн. реалізованої продукції на гривню витрат на сировину та матеріали. Найменша величина обсягу реалізації на гривню витрат на сировину та матеріали спостерігалась у 2014 році, коли вона склала 2,06 грн.

На початку досліджуваного періоду на 1 гривню витрат на оплату праці припадали 3,18 грн., тоді як наприкінці - 4,72 грн. Максимальна величина цього показнику спостерігалась у 2015 році, становлячи 4,84 грн. на 1 грн. витрат, тоді як найменшим був його рівень у 2009 році, коли він не перевищував 3,16 грн. реалізованої продукції на гривню витрат на оплату праці.

Обсяг реалізації на гривню капітальних інвестицій за 2008-2017 роки значною мірою збільшився, що пов'язане більшою мірою зі скороченням обсягів капітальних інвестицій, ніж зі зростанням обсягів реалізації. Так, на початку 2008 року на гривню капітальних витрат припадали 2,82 грн. реалізованої продукції, тоді як у 2017 році - 27,90 грн.

Обсяг реалізації на гривню інвестицій в розвиток персоналу у 2008 році складав 3 450,7 грн. на гривню капітальних інвестицій, тоді як у 2017 році його величина зросла, становлячи 4 968,5 грн. на одну гривню інвестицій в розвиток персоналу.

На гривню обсягів фінансування НДДКР на початку досліджуваного періоду припадали 25,39 грн. За досліджуваний період величина цього показника суттєво зросла, склавши у 2017 році 968,01 грн. на одну гривню обсягів фінансування НДДКР.

Зростала також величина обсягу реалізації на гривню витрат на інноваційну діяльність, а саме з 229,56 грн. у 2007 році до 498,78 грн. у 2017 році.

На основі проаналізованих даних розраховано показники якісних змін в атомно-промисловому комплексі України (табл. 2).

Як видно з даних табл. 2, коефіцієнт зростання обсягу реалізації на гривню матеріально-сировинних витрат перевищував 1 у 2011 році (на 18,9%), у 2015 та 2017 роках (на 8,1 та 52,2% відповідно). За інші роки досліджуваного періоду показник був меншим за 1, що свідчить про непрогресивний характер якісних змін.

Коефіцієнт зростання обсягу реалізації на гривню витрат на оплату праці перевищував 1 лише у 2010 та 2011 роках (на 0,6% та 19,9%), а також у 2015 році (на 74,2%). Лише в згадані роки можна говорити про підвищення віддачі від використання витрат на оплату праці.

Коефіцієнт зростання обсягу реалізації на гривню капітальних інвестицій зростав по всіх роках досліджуваного періоду, окрім 2014 та 2016 років. Щодо коефіцієнта зростання обсягу реалізації на гривню інвестицій на розвиток персоналу, то він також здебільшого перевищував 1. Виняток складають лише 2012-2013 та 2016 роки. Схожою була також динаміка коефіцієнта зростання обсягу реалізації на гривню витрат на фінансування НДДКР, який був меншим за 1 лише у 2014 році.

Дещо по-іншому змінювалося значення коефіцієнта зростання обсягу реалізації на гривню

Таблиця 2 Показники оцінки якісних змін в атомно-промисловому комплексі України

витрат на інноваційну діяльність, що здебільшого у досліджуваний період не перевищувало 1.

На основі значень коефіцієнтів розраховано та зведено показники якісних змін за джерелами розвитку. Розрахунки засвідчили, що якісні зміни у сфері залучення виробничих засобів можна вважати прогресивними лише у 2011 році, 2015 та 2017 роках. Якісні зміни у сфері залучення інвестиційних ресурсів були прогресивними по більшості років досліджуваного періоду, окрім 2014 та 2016 років. Щодо якісних змін у сфері залучення інноваційних ресурсів, то вони, на жаль, були прогресивними впродовж усього періоду дослідження, окрім 2009 та 2014 років.

Щодо узагальнюючих показників розвитку за рахунок залучення різних джерел розвитку, то результати їхнього розрахунку наведені в табл. 3.

Як видно з даних табл. 3, кількісні та якісні зміни у сфері залучення виробничих засобів були прогресивними у 2010-2011, 2014-2015 та у 2017 роках. Інші роки періоду не вирізнялись прогресивністю змін у цій сфері.

Узагальнюючий показник розвитку у сфері залучення інвестиційних ресурсів впродовж усього періоду, окрім 2009, 2014 та 2016 років, перевищував 1, що свідчить про прогресивні зміни, які відбувалися в цій сфері.

Щодо узагальнюючого показника розвитку у сфері залучення інноваційних ресурсів, то він перевищував 1 впродовж усього досліджуваного періоду, окрім 2009 року.

Базуючись на статистичних даних 2008-2017 років по атомно-промисловому комплексу, зможемо надати аналітичну оцінку типу його розвитку (табл. 4).

Як бачимо з табл. 4, протягом 2010-2012 та 2015 років розвиток атомно-промислового комплексу був інвестиційно орієнтованим, а протягом 2009 та 2014 років - факторно орієнтованим. Інноваційно орієнтований тип розвитку спостерігався у 2013 році та у 2016-2017 роках.

Використаємо алгоритм визначення коефіцієнтів вагомості джерел розвитку для розрахунку інтегрального показника розвитку атомно-промислового комплексу.

Для того щоби визначити стадію, на якій перебуває певна галузь, необхідно врахувати її частку у ВВП країни. Згідно зі статистичними даними частка атомно-промислового комплексу у ВВП країни не є значною, складаючи лише 0,028% на початку досліджуваного періоду та 0,033% наприкінці. Розрахунки засвідчили, що в середньому частка атомно-промислового комплексу у ВВП країни за досліджуваний період (WJ) складає 0,028%.

На рис. 1 наведено динаміку ВВП на душу населення, створеного в атомно-промисловому комплексі України у 2009-2017 роках.

Як видно з даних рис. 1, ВВП на душу населення, створений в атомно-промисловому комплексі України, не вирізнявся стабільністю. Якщо в перші три роки досліджуваного періоду спостерігалося зростання згаданого показника, станом на 2011 рік він досяг пікового рівня, склавши 0,835 дол. США, то в наступні три роки його рівень суттєво знизився, склавши 0,569 дол. США та знову наблизившись до свого мінімального значення за період (0,566 дол. США). У 2015-2016 роках зростання ВВП на душу населення, створеного в атомно-промисловому комплексі України, хоча й мало місце, проте не вирізнялось суттєвим динамізмом.

Лише за останній рік досліджуваного періоду можна говорити про суттєвий стрибок значення цього показника, яке склало 0,795 дол. США.

Слід зазначити, що впродовж усього досліджуваного періоду атомно-промисловий комплекс України перебував на етапі переходу від сировинної до продуктивної стадії.

З огляду на все вищезазначене питома вага показників, що характеризують діяльність щодо залучення виробничих засобів та віддачу від них, має скласти 50%, питома вага показників, що

Таблиця 3 Результати оцінки розвитку атомно-промислового комплексу України за його джерелами

Джерело: розраховано на основі джерела [9]

Таблиця 4 Визначення типу розвитку атомно-промислового комплексу України

Джерело: розраховано на основі джерела [9]

Таблиця 5 Результати оцінки розвитку атомно-промислового комплексу України

Джерело: розраховано на основі джерела [9]

Рис. 1 ВВП на душу населення, створений в атомно-промисловому комплексі України2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 роки

Джерело: побудовано на основі джерела [9]

характеризують діяльність щодо залучення інвестиційних ресурсів та віддачу від них, - 42,5%, питома вага показників, що характеризують діяльність щодо залучення інноваційних ресурсів та віддачу від них, - 7,5%. Саме з урахуванням цих коефіцієнтів планується здійснювати розрахунок інтегрального показника розвитку атомно- промислового комплексу:

Кінт = 0,50 * Кузв + 0,425 ¦ Кузіш + 0,075 ¦ Кузш . (1)

З використанням цієї формули визначено значення інтегрального показника розвитку (табл. 5).

Як видно з даних табл. 5, інтегральний показник розвитку перевищував 1 у 2010-2015 роках, а також у 2017 році.

Визначення меж кожного інтервалу відбувалося шляхом послідовного збільшення відомої нижньої межі інтервалу на його ширину. При цьому умовний максимум інтегрального показника складає 2, адже зростання будь-якого показника більше ніж вдвічі є скоріше винятком з правил, ніж закономірністю. З огляду на те, що умовний мінімум дорівнює нулю, межі інтервалів можна представити в такому вигляді:

- 1 інтервал (від 0 до 0,40) - незадовільний рівень розвитку;

- 2 інтервал (від 0,40 до 0,80) - низький рівень розвитку;

- 3 інтервал (від 0,80 до 1,20) - середній рівень розвитку;

- 4 інтервал (від 1,20 до 1,60) - високий рівень розвитку;

- 5 інтервал (від 1,60 до 2,00) - дуже високий рівень розвитку.

Отже, впродовж усього досліджуваного періоду, окрім 2015 року, спостерігався середній рівень розвитку, лише у 2015 році тимчасово спостерігався високий рівень розвитку атомно-промислового комплексу.

Висновки

Таким чином, проведене оцінювання розвитку атомно-промислового комплексу, яка дала змогу встановити його тип та рівень розвитку. Підхід до оцінювання, що було використано, передбачає розрахунок показників, які характеризують кількісні та якісні зміни у сфері залучення та використання виробничих засобів, інвестиційних та інноваційних ресурсів. Подібний підхід до оцінювання створює базу для розроблення заходів щодо підвищення рівня розвитку атомно-промислового комплексу та забезпечення його інноваційної орієнтованості.

Список використаних джерел

1. Енергетична стратегія України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 605-р / Кабінет Міністрів України. иКЬ: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250250456 (дата звернення: 10.09.2018).

2. Вершиніна В. Стан та загальна оцінка розвитку паливно-енергетичного комплексу України. Управління розвитком. 2013. № 22. С. 127-129. иКЬ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2013_22_50 (дата звернення: 05.12.2018).

3. Лір В. Інституційні та фінансові механізми розвитку ядерної енергетики України. Український журнал прикладної економіки. 2017. Т. 2. Вип. 2. С. 46-55.

4. Литвинський Л., Пуртов О. Розвиток ядерної енергетики в Україні. Необхідність, недоліки та переваги. URL: http://www.kinr.kiev.ua/NPAE_Kyiv2006/proc/Litvinsky.pdf (дата звернення: 14.12.2018).

5. Максимчук О. Пріоритетні напрями державного управління процесами розвитку ядерної енергетики та атомної промисловості в Україні. Публічне адміністрування: теорія та практика. 2013. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ РаІр_2013_ 1_16 (дата звернення: 10.09.2018).

6. Мохонько Г., Тарасенко К. Проектний підхід в управлінні інноваційним розвитком підприємств атомної енергетики. Економіка і суспільство. 2018. Вип. 16. С. 417-424.Носовський А. Ядерна енергетика в контексті сталого розвитку. Ядерна та радіаційна безпека. 2010. Вин. 2 (46). С. 62-65.

7. Шевцов А., Дорошевич А. Майбутнє атомної енергетики -- у новітніх технологіях. Стратегічні пріоритети. 2006. № 1. С. 128--134.

8. Звітність Державного концерну «Ядерне наливо» : веб-сайт. иКЬ: http://www.nfuel.gov.ua/aboutus/zvitnist (дата звернення: 25.02.2019).

Размещено на Allbest.ru