Індикатори моніторингу розвитку ринку інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Індикатори моніторингу розвитку ринку інформаційно-комунікаційних технологій

І.В. Вороненко

Актуальність. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та засобів масової інформації на сьогодні безпосередньо впливає на всі сфери економічної діяльності як конкретної країни, так і світу в цілому. Підкреслимо, що у схваленій Розпорядженням Кабінету Міністрів України ще в 2013 році на період до 2020 року Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні зазначено «Загальносвітовою тенденцією є трансформація індустріального суспільства у постінду- стріальне, що відбувається в умовах посилення глобалізаційних процесів, розширення сфери послуг і нематеріального виробництва у результаті науково-технічного прогресу, у тому числі масштабного, глибинного та динамічного проникнення ІКТ в усі сфери життєдіяльності особи, суспільства, суб'єктів господарювання та держави. На даний час для більшості держав розвиток інформаційного суспільства є одним з національних пріоритетів. Між тим інформаційно-комунікаційні технології є необхідним інструментом соціально-економічного прогресу, одним з основних чинників інноваційного розвитку економіки» [1].

У цих умовах, погоджуючись з С. О. Довгим, що «достовірні та точні статистичні дані є ключовим чинником для розуміння економічних і соціальних явищ» [2],вважаємо за доцільне звернутися до аналізу систем індикаторів вимірювання ключових показників сучасного стану розвитку світового ринку ІКТ формування яких, обумовлене нестачею наявних статистичних даних, було розпочато у 1997 році.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу різних систем індикаторів розвитку світового ринку ІКТ приділяється багато уваги різними вітчизняними та закордонними вченими, зокрема Л. Ганущак- Єфименко [3],О. Довгим [2], Й. Зороджею [4],Г. Коломійцем [5], Р.Мачугою [6],Б. Сану [7], Дж. Саксом [8], М. Фархаді [9]. Безпосередньо із самою статистичною інформацією щодо конкретної системи індикаторів, а також їїфункціональним аналізом можна ознайомитися на офіційних сайтах міжнародних організацій та агентств.

Варто зазначити, що на сьогодні до основних діючих індикаторів вимірювання ключових показників сучасного стану розвитку різних аспектів світового ринку ІКТ відносять глобальний індекс кібербезпеки (Global Cybersecurity Index), індекс глобальних відкритих даних (Global Open Data Index), індекс мережевої готовності (Networked Readiness Index), індекс цифрового доступу (Digital Access Index), індекс розвитку електронного уряду (The UN Global E-Government Development Index), індекс розвитку ІКТ (ICT Development index), індекс цифрового поділу (Digital Divide Index), регуляторний трекер ІКТ (ICT Regulatory Tracker).

Формування трьох із цих індексів, а саме глобального індексу кібербезпеки, індексу розвитку ІКТ та регуляторного трекеру ІКТ здійснює Міжнародний союз електрозв'язку, який є спеціалізованою установоюОрганізації Об'єднаних Націй з ІКТ [10]. Відтак, вважаємо за доцільне здійснити функціональний, статистичний та кореляційний аналіз даних індексів.

Крім того, варто також зазначити, що на сьогодні відсутні системні наукові праці, в яких здійснено функціональний та кореляційний аналіз індикаторів моніторингу розвитку ринку ІКТ.

Метою дослідження є оцінка світового ринку ІКТ на основі функціонального та кореляційного аналізу систем індикаторів для моніторингу розвитку ринку ІКТ, запропонованих Міжнародним союзом електрозв'язку.

Матеріали і методи дослідження. Для підготовки дослідження в даній статті використано статистичні дані: Міжнародного союзу електрозв'язку щодо глобального індексу кібербезпеки, індексу розвитку ІКТ та регуляторного трекеру ІКТ. Для досягнення поставленої мети застосовано методи статистичного, кореляційного та функціонального аналізу.

Результати дослідження та їх обговорення. Глобальний індекс кібербезпеки, представлений громадськості у 2014 році та суттєво змінений у звітах за 2015 та 2017 роки є багатосторонньою ініціативою, щоб виміряти готовність країн до кібербезпеки за наступними основними 5 напрямами: юридичний (вимірюється на основі існування правових установ та рамок, що стосуються кібербезпеки та кіберзлочинів); технічний (вимірюється на базі наявності технічних інститутів та структур, що стосуються кібербезпеки); організаційний (вимірюється на основі наявності інституцій координації політики та стратегій розвитку кібербезпеки на національному рівні); розвиток потенціалу (вимірюється на основі існуючих програм досліджень та розробок, освітніх та навчальних програм, сертифікованих фахівців та установ державного сектору, що сприяють створенню потенціалу); отівпраця (вимірюється на основі існування партнерських відносин, кооперативних рамок та мереж обміну інформацією) [11]. Для наочності на рис. 1 наведено структуру показників, що включаються під час розрахунку глобального індексу кібербезпепеки.

Відтак, глобальний індекс кібербезпеки містить 25 індикаторів та 157 питань, що були відібрані за наступними критеріями: відповідність п'яти ключових елементів глобального індексу кібербезпеки та сприяння досягненню основних цілей та концептуальних рамок Програми глобальної кібербезпеки; наявність та якість даних; можливість перехресної перевірки за допомогою вторинних даних [12]. Розрахунок індикаторів, що використовуються для визначення глобального індексу кібербезпеки базується на карті дерева розробки кібербезпеки та бінарних варіантах відповіді. Кожен із п'яти стовпів пов'язаний з певним кольором. Чим глибше пройдений шлях, що вказує на більш розвинений рівень прихильності, тим глибшого кольору стає зображення. Концепція ґрунтується на припущенні, що чим більше розвинена кібербезпека, тим складнішими будуть спостережені рішення. Тому, чим далі країна йде по карті дерева, підтверджуючи наявність заздалегідь ідентифікованих кібер- рішень, тим складнішими та складнішими є зобов'язання щодо кібербезпеки в межах цієї країни, що дозволяє йому отримати більший бал. Обґрунтуванням використання можливостей двійкового відповіді є ліквідація оцінки на основі думки та будь-якого можливого упередження щодо певних типів відповідей. Крім того, проста, на думку розробників даної системи, двійкова концепція дозволяє здійснювати швидку і більш складну оцінку, оскільки вона не вимагає довгих відповідей від країн, так як респондент лише підтверджує наявність чи відсутність певних попередньо визначених рішень з кібербезпеки.

На рисунку 2 для наочності наведено аналіз стану глобального індексу кібербезпеки для 193 країн світу[11]. За даними 2017 року першість у глобальному індексі кібербезпеки отримав Сінгапур, за ним розташувалися Сполучені Штати Америки, Малайзія та Оман. Серед країн Європи лідирують Естонія, Франція і Норвегія. Останнє місце посіла Екваторіальна Гвінея.

Підкреслимо наявність тенденції щодо покращення індексу за роками в цілому по світу. Так, якщо за даними 2014 року не було жодної країни з найвищим глобальним індексом кібербезпеки (значення індексу понад 0,8), то в 2017 році таких країн було 7 % від загальної кількості; індекс від 0,6 до 0,8 у 2014 році був у 15 %, а в 2017 році у 19 %. Щодо України, то в 2014 році глобальний індекс кібербезпеки складав 0,35, а в 2017 році - 0,5, тобто незважаючи на суттєве покращення можна говорити про недостатній рівень кібербезпеки.

Рис. 2. Динаміка глобального індексу кібербезпеки за країнами світу

Індекс розвитку ІКТ, який щорічно оприлюднюється із 2009 року, являє собою складений індекс, який поєднує в собі 11 показників в один етап, та використовується для моніторингу та порівняння розвитку ІКТ між країнами та з часом [13, 14].Основними цілями даного індексу є вимірювання: рівня та еволюції в часі розвитку ІКТ у країнах; прогресу у розвитку ІКТ як в розвинених, так і країнах, що розвиваються; цифрового розриву, тобто розбіжності між країнами з точки зору їх рівня розвитку ІКТ; потенціалу розвитку ІКТ та ступеня, на яку країни можуть використовувати його для посилення зростання та розвитку в контексті наявних можливостей та навичок.

Виходячи з цієї концептуальної основи, індекс розвитку ІКТ поділяється на три субіндекса, для наочності на рисунку 3 наведено структуру показників, що включаються під час розрахунку індексу розвитку ІКТ.

Варто зазначити, що індекс розроблений таким чином, щоб бути глобальним та відображати зміни, що відбуваються у країнах на різних рівнях розвитку ІКТ. Відтак він спирається на обмежений набір даних, які можуть бути встановлені з розумною довірою до країн на всіх рівнях розвитку. Суб-індекси розраховується шляхом підведення підсумків зважених значень показників, включених до відповідної підгрупи: для розрахунку кінцевого індексу для суб-індексу доступу до ІКТ та використання ІКТ кожному надається 40-відсотковий коефіцієнт зважування, а суб-індекс навичок (оскільки він базується на індикаторах проксі) на 20%. Остаточне значення індексу розраховується шляхом підсумовування зважених субіндексів. інформаційний комунікаційний економічний

Рис. 3. Структура показників, що включаються під часрозрахунку індексу розвитку ІКТ

На рисунку 4 для наочності наведено аналіз динаміки індексу розвитку ІКТ за даними 133 країн світу[13, 14]. За даними 2017 року першість за індексом розвитку ІКТ отримали Ісландія, Республіка Корея та Швейцарія. Серед країн Європи також лідирують Данія, Велика Британія та Нідерланди. Останнє місце посіла Ерітрея.

Рис. 4. Динаміка індексу розвитку ІКТ за країнами світу

Відзначимо наявність сталої тенденції щодо покращення даного індексу за роками в цілому по світу. Так, якщо за даними 2007 року не було жодної країни з найвищим індексом розвитку ІКТ(значення індексу понад 0,8), то в 2017 році таких країн було 14% від загальної кількості; індекс від 0,6 до 0,8 у 2007 році був у 16 %, а в 2017 році у 30 %. Щодо України, то в 2007 році індекс розвитку ІКТ складав 3,6, а в 2017 році - 5,6, тобто аналогічно до глобального індексу кібербезпеки незважаючи на суттєве покращення за досліджуваний період можна говорити про недостатній рівень розвитку ІКТ.

Зазначимо, що регуляторний трекер ІКТ складається з 50 індикаторів, що згруповані в чотири кластери, для наочності на рисунку 5 наведено структуру показників, що включаються під час розрахунку регуляторного трекеру ІКТ.

Рис. 5. Структура показників, що включаються під час розрахунку регуляторного трекеру ІКТ

Регуляторний трекер ІКТ є інструментом, який допомагає особам, які приймають рішення, та регуляторам, з метою швидкого розвитку регулювання ІКТ [15-17]. Даний індекс дозволяє використовувати різні аналітичні функції, щоб визначити зміни, що відбуваються в регуляторному середовищі ІКТ, більш того використовуючи як кількісні, так і якісні дані, регуляторний трекер ІКТ робить можливим порівняльний аналіз та виявлення тенденцій в законодавчих та регуляторних рамках ІКТ, що, в свою чергу, допомагає виявити прогалини у існуючій системі регулювання ІКТ.

Дослідження охоплює від 187 до 190 держав-членів МСЕ протягом 2007 - 2017 рр., після кодування оригінальної якісної інформації всім показникам для кожної країни надається оцінка від 0 до 2, що дозволяє за підсумком розрахувати інтегральний показник.

На рисунку 6 для наочності наведено аналіз динаміки індексу розвитку ІКТ за даними 187 країн світу[15]. За даними 2017 року першість за рівнем регуляторного трекеру ІКТ отримали наступні країни Європи: Італія, Ірландія, Румунія, Португалія. Останнє місце посіла Джибуті.

Рис. 6. Динаміка регуляторного трекеру ІКТ за країнами світу

Відзначимо наявність істотної тенденції щодо покращення індексу за роками в цілому по світу. Так, якщо за даними 2007 року було лише 5% з найвищим індексом розвитку ІКТ (значення індексу понад 80), то в 2017 році таких країн було 42% від загальної кількості; індекс від 60 до 80 у 2007 році був у 26 %, а в 2017 році у 32 %. Відтак, регуляторний індекс ІКТ за даними 20і7 року для 138 країн світу є середнім або високим. Щодо України, то в 2007 році регуляторний трекер ІКТ складав 47,8, а в 2017 році - 56,3, тобто можна говорити про недостатній рівень регулювання ІКТ.

Розглядаючи побудовану кореляційну матрицю (табл. 1) між глобальним індексом кібербезпеки, індексом розвитку ІКТ та регуляторним трекером ІКТ, яка була розрахована на базі 121 спостереження за 2017 рік, можна зробити висновок щодо наявності в цілому взаємозв'язку на високому рівні значимості. Найбільше корелюють між собою глобальний індекс кібербезпеки та індекс розвитку ІКТ (0,63), що свідчить про наявність спільних факторів та показників у структурі їх субіндексів. Найменш корелюють між собою глобальний індекс кібербезпеки та регуляторний трекер ІКТ (0,41). Підкреслимо, що кожний із представлених коефіцієнтів кореляції існує на високому рівні значимості, а саме рівень значимості (Р-значення) становить менше 0,005.

1. Кореляційна матриця за даними 2017 року

Кореляція даних індексів за 2015 рік на тій самій базі спостережень майже не відображає суттєвих змін (кожен коефіцієнт кореляції відрізняється від свого попередника не більше ніж на дві соті), водночас рівень значимості залишився на суттєвому рівні.

Висновки

Успішно функціонуючій ринок ІКТ є суттєвим підґрунтям, як до збільшення темпів економічного розвитку, так і для побудовигромадянського суспільства.

У результаті дослідження встановлено структуру показників, що включаються під часрозрахунку індикаторів для моніторингу розвитку ринку ІКТ, запропонованих Міжнародним союзом електрозв'язку, який є спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй з ІКТ, а саме: глобального індексу кібербезпеки, індексу розвитку ІКТ та регуляторного трекеру ІКТ. Відзначено, що дані індекси розглядають ринок іКт з різних аспектів, відтак суттєво різняться субіндекси, що включені до їх складу.

Незважаючи на це,розглядаючи побудовану кореляційну матрицю між глобальним індексом кібербезпеки, індексом розвитку ІКТ та регуляторним трекером ІКТ, можна зробити висновок щодо наявності в цілому взаємозв'язку на високому рівні значимості.Найбільше з усіх корелюють між собою глобальний індекс кібербезпеки та індекс розвитку ІКТ.

Відзначено наявність тенденції щодо покращення всіх досліджуваних індексів за роками в цілому по світу. Аналогічна тенденція спостерігається ів

Україні, однак, незважаючи на це, наразі рівень даних індексів України є нижчими ніж загальносвітові, тобто доцільно робити подальші кроки щодо покращення рівня розвитку ІКТ, кібербезпеки та регулювання ІКТ.

Подальші наукові дослідження з даної наукової проблематики повинні бути зосереджені на функціональному та кореляційному аналізіінших індикаторів моніторингу розвитку ринку ІКТ, запропонованих іншими міжнародними організаціями, та побудові за результатами якого єдиного інтегрального показника, що включатиме всі аспекти функціонування ринку ІКТ, та, як наслідок, буде надавати більш цілісну характеристику ринку ІКТ.

Список використаних джерел

1. Передумови становлення інформаційного суспільства в Україні. Азимут- Україна, 2О08. С. 288.

2. Ганущак-Єфименко Л. М.Особливості розвитку підприємництва в ІТ- сфері України. Актуальні проблеми економіки. 2016. № І0 (184). С. 55-67.

3. Zoroja J. Fostering Competitiveness in European Countries with ICT: GCI Agenda. International Journal of Engineering Business Management. 2015. [Електронний ресурс]. URL : http://cdn.intechopen.com/pdfs-wm/49446.pdf.

4. Коломієць Г. М. Рейтинги країн за рівнем ІТ-сфери як індикатори розвитку актуальних форм суспільного багатства. Бизнесинформ. 2015. №11. С. 8-15.

5. Мачуга Р. І. Сучасний стан ринку інформаційно-комунікаційних технологій України. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2016. № 3. С.260-264.

Анотація

Зазначено, що стрімкий розвиток інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) безпосередньо впливає на всі сфери економічної діяльності як конкретної країни, так і світу в цілому. Наведено основні діючі індикатори вимірювання сучасного стану різних аспектів світового ринку ІКТ.

Здійснено функціональний та кореляційний аналіз індикаторів для моніторингу розвитку ринку ІКТ, запропонованих Міжнародним союзом електрозв'язку, який є спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй з ІКТ, а саме: глобального індексу кібербезпеки, індексу розвитку ІКТ та регуляторного трекеру ІКТ.

Встановлено структуру показників, що включаються під час розрахунку даних індексів, а також механізм підрахунку інтегрального показника. Вказано на наявність тенденції щодо зростання показників досліджуваних індексів у цілому по світу. Зроблено висновок щодо недостатнього рівня кібербезпеки, розвитку ІКТ та регулювання України. Встановлено наявність взаємозв'язку на високому рівні значимостіміж індексом кібербезпеки та індексом розвитку ІКТ.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, індекси, регулювання, кібербезпека

Размещено на Allbest.ru