Теоретико-методичні підходи до інноваційної логістики у промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методичні підходи до інноваційної логістики у промисловості

У статті досліджено теоретико-методичні підходи до інноваційної логістики у промисловому секторі національного макроекономічного середовища. Проведено аналіз досвіду найбільш ефективних із погляду логістики країн світу, зокрема Німеччини, Франції, Нідерландів, а також тих, що динамічно розвиваються (Китаю, Малайзії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Індонезії). Обґрунтовано, що структуризація інноваційної логістики базується на етапах тактичної та стратегічний логістики. Виокремлення характерних рис взаємопов'язаних форм базової та інноваційної логістики наддало можливість сформувати спектральну сукупність складових, які запропоновані у дослідженні. Запропоновано процес формування інноваційної логістики з точки зору впливу окремих інновацій та факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Розроблена система інноваційної логістики та її структурні елементи.

Постановка проблеми у загальному вигляді. На етапі сталого розвитку макроекономічного середовища впровадження сегментарних та системних перетворень сучасної логістики потребує суттєвих змін в чинних структурах завдяки реалізації адаптивних прогресивних управлінських методик та інноваційних підходів. Формування нових видів логістики на основі існуючого базису дає можливість виділити інноваційну логістику, яка будується у вигляді системі завдань, принципів, методів та інструментів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням проблем та питань особливостей інновацій в логістиці присвячені праці вітчизняних та зарубіжних учених, а саме: Д. Афанасенко, В. Алькема, В. Бо-рисова, І. Кіппера, Л. Прокопишина, Т Пасічника, М. Портера, Джеймс С. Стока, Д. Уотерса, Дуглас М. Ламберта.

Деякі аспекти логістичного підходу до управління на мікро-, та ма- крорівнях досліджували такі вчені, як: Д. Іванов, Ф. Котлер, Н. Кру- минш, Н. Чухрай, О. Ястремська, О. Посилкіна, С. Смерічевська, І. По- повиченко, Н. Тарнавська, А. Семененко та ін.

Проте існують окремі невирішені питання щодо застосування єдиного системного підходу до формування та функціонування інноваційної логістики та її складових, які потребують розв'язання та методичної підтримки, враховуючи сучасні тенденції та спрямованість макроеко- номічного середовища.

Постановка завдання. Дослідити та обґрунтувати теоретико- методичні підходи до інноваційної логістики у промисловому секторі національного макроекономічного середовища.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз досвіду найбільш ефективних із погляду логістики країн світу, зокрема Німеччини, Франції, Нідерландів, а також тих, що динамічно розвиваються (Китаю, Малайзії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Індонезії та ін.), свідчить, що запорукою їх успіху стала національна логістична стратегія (national logistic strategy), яка визначала стратегічне бачення й ресурси для досягнення цього бачення [1].

Формування інноваційної стратегії щодо розвитку логістичної системи є фактором зростання національної економіки з урахуванням суспільних інтересів, ресурсного забезпечення та екологічних аспектів в умовах інтеграційних процесів, що, в свою чергу, потребує відповідного нормативно-правового супроводу.

Особливий вид логістики, який будується за рахунок новітніх методів, інструментів, виділяє окремі об'єкти управління, які характеризуються системою критеріальної оцінки та сукупністю факторів впливу внутрішнього та зовнішнього середовища.

Структуризація інноваційної логістики базується на етапах тактичної та стратегічний логістики, враховуючи узагальнюючі критерії ефективності, а саме: поліпшення якості обслуговування суб'єктів та зниження сукупних логістичних витрат з урахуванням загальної спрямованості системи управління та встановлених цілей.

Інноваційна оперативна логістика передбачає управління потоковими процесами в межах нормативної моделі управління, тобто здійснюється раціоналізація(оптимізація) в рамках апріорно заданих обмежень, які обумовлені цією моделлю.

В свою чергу, стратегічна логістика спрямована на вирішення довгострокових завдань щодо розвитку логістичної діяльності, враховуючи векторіальну спрямованість мікро-, мезо- або макросуб'єктів та можливості (технічні, кадрові, фінансові тощо) впровадження інноваційних технологій та сучасної методології (інсорсинт, аутсорсинг та інші).

Підвищення ефективності системи управління потоковими процесами (матеріальними і нематеріальними) лежить в основі мети інноваційної логістики, яка формується на основі пріоритетних принципів та напрямків суб'єктів.

На мікро- та мезорівнях в сфері закупівельної логістики вирішуються завдання з оптимізації виробничих запасів, вибір форм постачання, оптимального задоволення потреб структурних підрозділів з урахуванням ефективності використання взаємозамінних ресурсів, вибору найбільш вигідних видів транспорту, а також завдань раціональної складської обробки матеріалів.

Побудова концепції щодо формування логістичного потенціалу, яка передбачає розгляд і використання ряду важливих принципів і методологічних підходів, пов'язана з виокремленням оптимальних шляхів розви-тку макроекономічного середовища з використанням сучасних стратегій.

На думку деяких авторів, інноваційна логістика спрямована на покращення рівня регулювання логістичними процесами на основі реалізації окремих інновацій, які відрізняються технологічним та організаційним характером, а також орієнтуються на підвищення рівня обслуговування споживачів, зростання ефективності потокових процесів, а також на значне зниження витрат на логістичні послуги. В свою чергу, технологічні інновації, як правило, мають відношення до нових товарів, виробничих методів і до впровадження нових технологій, а нетехно- логічні - можуть впливати на підходи до управління підприємством та формування ринкових між організаційних бізнес-моделей [1].

Підкреслюючи специфіку та спрямованість інноваційної логістики, предметом дослідження можна вважати методичні підходи щодо регулювання логістичних систем, в свою чергу, об'єктом її моніторингу є потокові процеси на мікро-, мезо- та макрорівні, які є базовими сегментами для здійснення управлінського впливу на основі новітніх технологій, які пройшли апробацію та відзначаються високою ефективністю.

За допомогою інноваційної тактичної логістики можливо підвищувати якісний рівень сучасних потокових процесів за рахунок розробки нормативної схеми обмежень. При цьому базовими завданнями суб'єктів структур базової логістики є підтримка досягнутої ланки управління, яка відповідає за рівень ефективності обслуговування, враховуючи фактори зовнішнього та внутрішнього середовища.

Слід зазначити, що постійне підвищення рівня управління за допомогою логістичних новацій з метою оптимізації потокових процесів за такими важливими параметрами, як підвищення якості обслуговування і зниження сукупних логістичних витрат, можливо завдяки урахування впливу сукупності об'єктивних і суб'єктивних факторів, виявлення яких базується на певній системі індикаторів.

Інші автори вважають, що наявність відповідної кількості інновацій в умовах сучасного світового ринку потребує обов'язковості управління їх потоком, а це, в свою чергу,підкреслює необхідність використання принципів логістики як науки, що орієнтується на просторове та часове переміщення потоків. В свою чергу, логістичний потік інновацій - це потік інновацій, який циркулює в логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем, і є необхідним для забезпечення інноваційного розвитку системи. До основних сегментів логістичного управління потоком інновацій можна віднести час (тривалість інноваційного циклу), величину потоку (в кількісних і якісних показниках), витрати на інноваційну діяльність, корисність (ефект) інноваційної діяльності та інші [1].

На нашу думку, саме процес впровадження логістичних інновацій в діючі системні сукупності називають «логістизацією», яка складається з діяльності логістичних структур, об'єктами регулювання при цьому ста-ють потокові процеси та існуючі в базовій логістиці сфери управління.

Крім того, інноваційна логістика здійснює керування відповідними процесами з метою вдосконалення системи управління, враховуючи різні ступені результативності.

Окремі автори вважають, що логістизація - засіб підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання на ринку за допомогою досягнення ефективної діяльності за рахунок зменшення транспортних витрат [2].

Найчастіше структури та підструктурні сегменти базової логістики вирішували складні завдання, що підтверджується дослідженням даних питань в період доіндустріальної та індустріальної економіки, коли відмічалась неможливість поєднання окремих функцій та зменшувало якість результатів. Саме тому простежувалась необхідність формування нових підходів з точки зору змісту та сутності логістики, враховуючи тенденції розвитку та пріоритетні напрямки економічних та суспільних відносин.

Крім того, в період постіндустріальної економіки, на базі системної мережевої або віртуальної інтеграції здійснюється розвиток науково- практичної діяльності окремих сфер, у тому числі й логістики, яка стає обов'язковим сегментом ефективної системи управління на всіх рівнях, враховуючи стан громадських та господарських одиниць.

Саме даний період характеризується формуванням ключових ком- петенцій господарських структур, що, в свою чергу, підтверджується стратегією аутсорсингу, яка пропонує застосовувати процедуру передачі деяких другорядних функцій для зменшення загальних витрат.

Виокремлення характерних рис взаємопов'язаних форм базової та інноваційної логістики дає можливість сформувати спектральну сукупність, яка містить:

- сучасні методи та прийоми;

- нові форми і системи управління потоковими процесами;

- розробка способів оцінки індикаторів економічної ефективності процесів логістизації окремих суб'єктів;

- процес систематизації та використання міжнародного досвіду;

- моделювання та алгоритмізація функціональних структур логістичної системи.

Слід підкреслити, що методична підтримка даних процесів здійснюється за допомогою динамічного програмування, теорія нечітких множин, економетрики, системного аналізу, теорія ігор та черг та інших прийомів загальнонаукового та спеціального спрямування. Формування системних підходів до інноваційної логістики вимагає дослідження ефективності управління сукупними матеріальними потоками, що потребує окремого інструментального забезпечення з урахуванням принципових аспектів та особливостей здійснення потокових процесів.

Процес формування інноваційної логістики з точки зору впливу окремих інновацій та факторів внутрішнього та зовнішнього середовища представлено на рис. 1.

Під впливом технологічних, організаційно-управлінських, комунікаційних та інших видів інновацій логістика у своєму базовому вигляді трансформується в інноваційну логістику, яка виконує спектр необхідних функцій та задач, спрямованих на реалізацію стратегічних цілей суб'єктів на мікро-, мезо- та макрорівні. Не менш важливим є оцінка факторів внутрішнього середовища, до яких відносяться:

- наявність та стан ресурсного потенціалу, в тому числі, матеріального, кадрового, інформаційного, інвестиційного тощо;

- рівень конкурентоспроможності національної економіки та окремих суб'єктів господарювання;

- нормативно-правовий аспект щодо регулювання питань функціонування логістичних систем в межах встановлених цілей та завдань;

Рис. 1. Процес формування інноваційної логістики

Джерело: розроблено автором.

- професійне кадрове забезпечення;

- транспарентність державної системи управління;

- рівень технологічного та комунікаційного розвитку

- стан державної соціально-економічної, фінансової, екологічної та культурної політики;

- структура логістичного ланцюга;

- рівень взаємосполучуваності між різними видами транспорту як на державному, так і регіональному рівні;

- структура ринку логістичного аутсорсингу та ринку складської нерухомості;

- стан транспортних мереж в Україні, в більшому ступеню - незадовільний;

- порушення цілісності держави:наявність тимчасово окупованих територій, військові дії на Сході України;

Крім того, слід оцінювати також фактори зовнішнього середовища, а саме:

глобальні соціально-економічні процеси;

- міжнародна фінансова, економічна, соціальна та трудова інтеграція;

- ринкові регулятори: стан фондового та фінансового ринку, ринку праці; ринок енергоресурсів та інші;

- взаємодія міжнародних організацій, можливість спільного вирішення окремих питань економічного та соціального зростання;

- стан світового ринку логістичних послуг;

- функціонування міжнародних логістичних систем.

Зазначимо той факт, що інтеграційний характер інноваційної логістики дає можливість зосередитись на реалізації та виконанні поставлених завдань в короткострокові, середньострокові та довгострокові терміни, базуючись на системі фінансового, кадрового, комунікаційного та транспортного забезпечення.

За допомогою інноваційної логістики виявляються потенціальні ресурси в окремих системах, що уможливлює підвищення ефективності системи управління в цілому.

Зазначимо, що інноваційна логістика представляє собою систему наукових підходів, методів та прийомів, спрямованих на удосконалення процесу управління потоковими процесами на основі розробки та реалізації інноваційних підходів щодо регулювання структурних елементів.

На основі оперативної інноваційної логістики процес логістизації передбачає максимальну оптимальність потокових процесів, враховуючи внутрішні резерви та структурні особливості, а саме:

- інфраструктурні;

- організаційні;

- нормативно-правові;

- функціональні;

- професійні;

- кадрові;

- об'єктивно-суб'єктивні;

- системні;

- інноваційні;

- індикативні;

- інвестиційні та ін.

Процес покращення управлінських рішень, окремих мотивів і стимулів, а також підвищення продуктивності управлінської праці за допомогою зниження питомих витрат управління лежить в основі за-вдань логістизації з використанням пріоритетних аспектів інноваційної логістики.

Впровадження за допомогою стратегічної логістики процедури реструктуризації діючих та новостворюваних систем потребує застосування принципово аспектної моделі, яка характеризується відповідними цілями, задачами, методами та повинна містити відповідний прорахований алгоритм дій.

Слід підкреслити, що необхідно враховувати факт складності, а іноді й неможливості здійснення управління на базі застарілої моделі регулювання, використовуючи консервативні організаційно-економічні сегменти, недосконалі завдання, непрогресивні кадрове та інформаційне забезпечення.

Система інноваційної логістики та її структурні елементи представлені на рис. 2.

Формування інтегрованої інноваційної логістики здійснюється за допомогою поєднання пріоритетних аспектів оперативної та стратегічної інноваційної логістики, враховуючи цілі, завдання, програмне забезпечення, принципи, функції, а також сукупність суб'єктів та об'єктів.

Основною метою оперативної інноваційної логістики є покращення ефективності управлінських підсистем шляхом поліпшення якісних та кількісних параметрів прийнятих рішень та впливу на об'єкти управління, враховуючи вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Рис. 2. Структура системи інноваційної логістики

Джерело: розроблено автором.

В свою чергу, ціллю стратегічної інноваційної логістики є оптиміза- ція ефективності всіх систем управління за допомогою значних стратегічних змін з урахуванням ієрархії функціонування підсистем та довгострокової мети всієї системи. Розробка завдань інноваційної логістики здійснюється на основі встановленої мети як з точки зору оперативного, так й тактичного й стратегічного управління, використовуючи ознаки п токових процесів.

Висновки та пропозиції. Досягнення встановлених цілей інноваційної логістики порівнюється з отриманими результатами, які представлені у виявлення потенційних можливостей управління шляхом раціоналізації потокових процесів в межах чинного нормативного механізму регулювання, а також заранок суттєвого покращення існуючої моделі управління, враховуючи обов'язковість певних умов, а саме: підвищення індикаторів функціонування логістичної системи та зниження сукупних витрат.

Налагодження оптимально-дієвого організаційного механізму логіс-тичної діяльності на основі інноваційно-інвестиційної спрямованості уможливить реалізацію логістичного потенціалу, а також модернізацію та розширення ефективної логістичної інфраструктури за умови зниження сукупних витрат, зростання енергоефективних вантажних перевезень та забезпечення виконання принципів соціальної безпеки, еко- логічності й економічної результативності.

Список використаної літератури

інноваційний національний логістика

1.Борщ В. І., Соколова О. А. Інноваційна модель розвитку агропромислового комплексу України. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2018. Том 17. Вип. 3 (40). С. 93-111. БОЇ: 10.18524/2413-9998/2018.3(40).148383

2.Інноваційна економіка : теоретичні та практичні аспекти. Монографія / за ред. д.е.н., доц. Є. І. Масленнікова. Вип. 1 . Херсон : Гринь Д.С., 2016. 854 с.

Размещено на Allbest.ru