Міжнародні тенденції розвитку ринку органічної продукції та перспективи для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародні тенденції розвитку ринку органічної продукції та перспективи для України

Розглянуто основні тенденції розвитку світового ринку органічних продуктів і визначено їх особливості у розрізі країн та регіонів. Визначено основні виклики й проблеми, які стримують розвиток глобального ринку органічної продукції. Обґрунтовано основні перспективи та напрями вдосконалення вітчизняного органічного сектора.

Актуальність. Останніми роками світовий ринок органічної сільськогосподарської продукції демонструє доволі високі темпи зростання. Це пов'язано з постійним зростанням попиту на харчові продукти та непродовольчі товари, які вироблені без застосування штучних хімічних речовин та не шкодять здоров'ю людей і навколишньому середовищу.

Розвиток інформаційного суспільства надає споживачам кращі можливості щодо підвищення рівня їх поінформованості щодо вигод органіка не лише для здоров'я особистості, але й для сталого розвитку всієї нації. Якість та безпечність органічної продукції не тільки підвищили екологічність продовольства, але й вивели органічних товаровиробників на зовсім інший рівень конкурентоспроможності, завдяки чому органічний сектор стає дедалі більш привабливим для сільськогосподарських виробників та переробників усіх рівнів. Крім того, останніми роками дедалі більше досліджень присвячено екологічними перевагам органіку, а саме: впливу на здоров'я ґрунтів, біорізноманіття, кількості викидів вуглецю тощо.

Міжнародний досвід розвитку органічного сектора не залишає сумнівів для визначення напрямів розвитку вітчизняної сільськогосподарської та продовольчої галузей. Органік уже впродовж багатьох років є рушійною силою не лише для сільськогосподарської, але й для харчової, текстильної та інших галузей економіки багатьох країн, оскільки попит на органічну продукцію у більшості з них досі перевищує пропозицію.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичні та практичні аспекти розвитку міжнародного ринку органічних продуктів знайшли відображення у працях відомих вітчизняних теоретиків та практиків, а саме: В.

Однак існує необхідність продовження досліджень у даному напрямі та актуалізації основних підходів і досягнень світової наукової думки, що й зумовило актуальність та вибір теми дослідження.

Мета дослідження - аналіз основних тенденцій та перспектив розвитку світового ринку органічної продукції та визначення основних напрямів удосконалення вітчизняного органічного сектора.

Результати дослідження та їх обговорення. Сучасне органічне виробництво розвивається у світі понад 90 років. Органічний рух розпочинався, у першу чергу, з філософського переосмислення підходів до методів ведення сільського господарства, на чому наголошує й сучасна індійська громадська діячка Вандана Шіва: "Органік - це не "річ" і не продукт. Це філософія: напрям мислення і шлях життя, який ґрунтується на чіткому усвідомленні того, що все у цьому світі взаємопов'язане і знаходиться у певних взаємовідносинах з усім іншим" [7, с. 3]. Однак нині органік став потужним бізнесом, який не лише забезпечує мільйони робочих місць, але й задовольняє потреби десятків мільйонів споживачів у всьому світі. Міжнародна практика впровадження органічних підходів у виробництво сільськогосподарської продукції уможливила підвищення рівня рентабельності та конкурентоспроможності галузі, зменшення виробничих витрат аграрних підприємств, створення основи для екологічно безпечного розвитку економіки, додаткових робочих місць у сільській місцевості та нових перспектив для малих і середніх фермерських господарств, підвищення рівня життя й здоров'я населення, перехід на науково-обґрунтовану систему землекористування тощо.

Крім того, розвиток глобального інформаційного суспільства дав змогу споживачам багатьох країн суттєво підвищити рівень обізнаності та поінформованості щодо низки переваг органіка для соціуму та довкілля. Усе це сприяло перетворенню колись нішевого органічного ринку на один із рушіїв економічного та соціального зростання десятків країн.

Світовий ринок органіку вже декілька років поспіль демонструє активне зростання. Глобальні продажі органічних продуктів та напоїв збільшилися з менш ніж 15 млрд дол. США до майже 90 млрд дол. США протягом двох останніх десятиліть. У 2016 р. цей показник збільшився приблизно на 10%.

За даними Міжнародної Федерації органічного сільськогосподарського руху (^ОАМ), найбільшими органічними ринками збуту у 2016 р. були: Сполучені Штати Америки (38,9 млрд Євро), Німеччина (9,5 млрд Євро) і Франція (6,7 млрд Євро). Найбільшим є ринок США (47% від світового ринку), потім Європейський Союз (30,7 млрд Євро, 37%) та Китай (5,9 млрд Євро, 6%). Найбільше споживання на душу населення з понад 200 Євро було зафіксовано у Швейцарії та Данії. Найвища частка органічного ринку була досягнута в Данії (9,7%), Люксембурзі (8,6%) та Швейцарії (8,4%) [12, с. 24].

Розподіл світового ринку органічної продукції у розрізі країн та регіонів у 2016 р. мав такий вигляд:

Як бачимо, обидва рисунки відображують домінуючу роль США на світовому ринку органіка. У цій країні сформувався та продовжує зростати найбільший ринок органічних продуктів у світі. Частка ринку в загальному обсязі продовольчих товарів також висока - 5,3%. При цьому, найбільшу частку ринку становлять фрукти та овочі, у т.ч. майже 15 % продажів припадає на свіжі продукти. Молоко та молочні продукти - друга за величиною категорія. Загалом весь північноамериканський ринок органічних продуктів у 2016 р. оцінювався в 46,3 млрд дол. США. Більшість продажів відбуваються на ринку Сполучених Штатів, вартість яких становить 43 млрд дол. сШа [12, с. 146].

Попит на органічні харчові продукти продовжує випереджати поставки, причому органічні продукти імпортуються до США з усіх континентів. Імпорт органічних продуктів стимулюється органічними торговими угодами між Сполученими Штатами та різними країнами, такими як Швейцарія, Канада, Японія, Південна Корея, Тайвань, а також Європейським Союзом.

Ще одним підтвердженням зростаючої ролі органіку у світі є те, що органічна харчова промисловість продовжує залучати інвестиції. Поглинання, що обчислюються мільярдними сумами стали вже нормою. Наприклад, у 2016 р. французький продуктовий гігант Danone придбав компанію Whitewave

Foods, одну з найбільших виробників органічних продуктів у Північній Америці, за 12,5 млрд дол. США [9]. Whole Foods Market, провідний роздрібний торговець натуральними та органічними харчовими продуктами, придбала компанія Amazon у червні 2017 р. за 13,7 млрд дол. США. Протягом кількох місяців ціни на значну кількість органічних продуктів було знижено, оскільки інтернет-гігант прагне зробити органік більш доступним для американських споживачів [1, с. 40].

У 2016 р. європейський ринок органічних продуктів оцінювався у 35 млрд дол. США. Деякі країни, такі як Франція та Швеція, повідомили про двозначні темпи зростання [12, с.147].

Продажі органічних харчових продуктів зосереджені у Західній Європі. Німеччина має найбільший ринок, що оцінюється в 9,5 млрд дол. США, за яким іде французький - 6,7 млрд дол. США. Наступні найбільші ринки знаходяться в Італії, Великій Британії, Швейцарії та Швеції. Країни Центральної та Східної Європи, такі як Польща, Угорщина та Україна, стають важливими виробниками органічних культур, хоча при цьому обсяги внутрішнього ринку залишаються порівняно незначними [12, с.147].

Зауважимо, що частка ринку органічних харчових продуктів у загальному обсязі їх продажів значно різнилася у 2016 р. Найвищі частки ринку та найбільші споживачі органічних продуктів знаходяться у скандинавських та альпійських країнах. У Данії на органічні продукти припадає майже 10% від загального обсягу продажів харчових продуктів. У багатьох країнах Центральної та Східної Європи, у т.ч. і в Україні, частка ринку становить до 1 %.

Органічний ринок Азії та Океанії також демонструє активну позитивну динаміку впродовж останніх років. Органічні продажі харчових продуктів у цих регіонах становили близько 8,1 млрд дол. США у 2016 р. [12, с.147-148].

Основна виробнича активність азійського регіону сконцентрована у Китаї та Індії, тоді як продажі, традиційно, здебільшого були в Японії та Південній Кореї. Збільшення органічних продажів харчових продуктів у Китаї та Індії частково пояснюється зростаючим споживчим добробутом, який стимулює попит на якісні, безпечні органічні продукти.

Бразилія має найбільший ринок органічних продуктів у Латинській Америці. Але останніми роками він демонструє повільне зростання через політичні та економічні кризи. Інші країни Латинської Америки, такі як Аргентина, Перу, Чилі та Колумбія, мають здебільшого експортно-орієнтовані органічні ринки.

Ринок органіку в Австралії є досить великим та динамічним. Обсяги роздрібної торгівлі щороку збільшуються як у спеціалізованих органічних магазинах, так і у великих мережах супермаркетів. Виробники Австралії та Нової Зеландії характеризуються високим експортним фокусом, багато з яких націлені на азійські країни, економіки яких зростають.

Більшість світових експертів і надалі прогнозують позитивну тенденцію для ринку органіка, але наголошують на зростаючих проблемах. До них належать: концентрація попиту на органік (близько 90% продажів припадає на Північну Америку та Європейський Союз), поширення та узгодження стандартів і той факт, що зростання сільськогосподарських угідь сповільнюється у деяких частинах Європи та Північної Америки, а це свідчить про можливі проблеми з пропозицією.

Концентрація попиту є найбільш важливим викликом. Майже 180 країн, що займаються органічним вирощуванням сільськогосподарських культур та розведенням тварин, стали частиною глобального ринку. Проте, близько 90% від продажів органічних продуктів і напоїв зосереджені у Північній Америці та Європі. У багатьох країнах Африки, Азії та Латинської Америки органічні продукти виробляються все ще майже виключно для експортних ринків. Навіть в Австралії та Новій Зеландії значна частина виробників органічних харчових продуктів мають високу експортну орієнтацію.

Ще одна проблема - стандарти, число яких поширюється в органічній індустрії. Хоча Євросоюз та Північна Америка (Сполучені Штати Америки та Канада) уклали торгівельні угоди про еквівалентність, виробники за межами цих двох "торгових блоків" повинні враховувати множинну сертифікацію для доступу до експортних ринків.

Так, наприклад, виробник органічної кави в Індонезії має прийняти стандарти ЄС, Департаменту сільського господарства США та JAS для доступу до ринків Європейського Союзу, США та Японії відповідно. Ця тенденція найбільш помітна в Азії, де майже всі країни розроблюють національні стандарти/правила, але не завжди узгоджують їх між собою.

Варто відзначити ще одну важливу тенденцію міжнародного ринку органічної продукції - нерівномірність зростання попиту та пропозиції. Протягом останніх двох десятиліть експорт органічних харчових продуктів експоненціально зростав, однак пропозиція не відповідала попиту (рис. 2).

Рис.2

Наведені дані свідчать про стрімке зростання обох показників, але не рівнозначне. Так, органічні площі збільшились у 2,3 раза у 2016 р., порівняно з 2006 р., а обсяги продажів органічних продуктів - майже у 3,3 раза за той самий період. Це ще раз підтверджує, що органічне виробництво не встигає задовольняти попит і залишається досить привабливим сектором для фермерів та інших виробників.

Високі темпи зростання попиту на органік значною мірою пов'язані з підвищенням рівня поінформованості суспільства про значні переваги органіка перед конвенційною продукцією. Вивченню поведінки споживачів органічних харчових продуктів присвячена значна кількість досліджень. Основними факторами споживчого вибору органічних продуктів є здоров'я, навколишнє середовище, безпека та якість харчових продуктів.

Наступним етапом дослідження розглянемо світові тенденції споживання органічної продукції (табл. 1).

Як бачимо з наведених даних, США є лідером за показником роздрібного товарообороту (38 938 млн Євро), але найбільша частка органічних продуктів у загальному обсязі продажів харчових продуктів та найвищий рівень споживання органіку на душу населення спостерігається у Швейцарії (8,4% та 274 Євро відповідно) та Швеції (7,9% та 197 Євро відповідно). Україна ж займає поки низьку позицію у даному рейтингу по всіх трьох показниках, але, поряд із цим, нарощує обсяги товарообороту органіком з кожним роком (рис. 4).

Рис.3

З наведеного рисунку можна зробити висновок, що, незважаючи на значні темпи зростання обсягів споживання органічної продукції в Україні, протягом 2007-2016 років, темпи приросту демонстрували нерівномірну динаміку, але при цьому незмінно мали позитивний тренд. Це ще раз свідчить про перспективність розширення сертифікованого виробництва органічної продукції для насичення потреб внутрішнього ринку.

Незважаючи на розвиток внутрішнього органічного ринку, вітчизняним органічним виробникам уже впродовж багатьох років є доступними і надзвичайно перспективними міжнародні (у першу чергу, європейський) ринки збуту. Так, станом на початок 2017 р., загальна кількість вітчизняних виробників, зайнятих в органічному виробництві, становила 360 [8]. Значна їх кількість орієнтується на експорт органічної продукції.

Проведений аналіз є підтвердженням викладеного у нашому попередньому дослідженні [6], де ми зазначали, що станом на 2009 р. "аналіз розвитку міжнародного ринку органічних продуктів свідчить про стабільне зростання як органічного виробництва, так і споживчого попиту у світі загалом і в країнах ЄС зокрема. Тож, з огляду на необхідність зміцнення експортного потенціалу аграрного сектора держави, поліпшення стану родючості ґрунтів, охорони навколишнього середовища, збереження здоров'я нації шляхом насичення внутрішнього ринку України здоровими сертифікованими органічними продуктами, вважаємо стратегічно важливим подальший збалансований розвиток органічного ринку України" [6, с. 311]. Це також сприятиме тому, що "Україна краще і швидше інтегруватиметься у сучасні світові процеси екологізації агровиробництва, а вітчизняні органічні товаровиробники поліпшать свій фінансовий стан" [6, с. 311].

Ще одним свідченням вищезазначеного є те, що у 2017 р. українські органічні виробники експортували близько 300 тис. т органічної продукції (близько 80% від загальної кількості виробленої в Україні) на загальну суму понад 65 млн дол. США. Імпортерами вітчизняного органіка були переважно такі країни як Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія та Угорщина. Крім цього, українську органічну продукцію імпортували США, Швейцарія, Австралія, Канада, ОАЕ та Японія [8].

Отже, розвиток міжнародного ринку органічної продукції відкриває нові можливості для зміцнення аграрного експортного потенціалу нашої країни. Україна може стати одним із основних постачальників органіку принаймні для ринку ЄС, якщо вирішить ряд проблем, основними з яких є: відсутність систематизованої державної підтримки органічного виробництва та збуту; несприятливий інвестиційний клімат; обмежений асортимент органічних продуктів для внутрішнього і зовнішнього ринків; негармонізоване українське законодавство у сфері виробництва органічної продукції з правовим полем Євросоюзу.

Висновки

Таким чином, ситуація на світовому ринку органічних продуктів свідчить про зростаючу зацікавленість споживачів у здоровому та повноцінному харчуванні. Органічне сільське господарство розвивається в 178 країнах, кількість яких з кожним роком зростає. Основними тенденціями світового ринку органіка стали: постійне щорічне зростання глобального ринку органічної продукції (10% у 2016 р.); підвищення попиту на органічні продукти у більшості держав світу, з особливою концентрацією у розвинених країнах; актуалізація необхідності узгодження та гармонізації зростаючої кількості органічних стандартів.

Україна, маючи потужний аграрний потенціал, має всі можливості для повноцінного ще ширшого долучення до світового органічного руху з перспективою стати провідним постачальником високоякісної сертифікованої продукції не лише на європейський ринок, але й на зростаючі азійський та американський ринки. На особливу увагу, крім цього, заслуговують соціально-економічні та екологічні вигоди органіка для українського суспільства, а саме: збереження та покращення родючості ґрунтів, відновлення біорізноманіття; розвиток сільських територій та підвищення зайнятості на селі; забезпечення продовольчої безпеки держави, збереження здоров'я нації шляхом насичення внутрішнього ринку України високоякісними сертифікованими органічними продуктами тощо.

Список використаних джерел

ринок органічний світовий

1.Амазон знижує ціни на органік / Журнал ORGANIC UA. - № 06-08 (41)'2017. - 2017. - С. 40-44.

2.Артиш В. І. Розвиток світового ринку органічної продукції / В. І. Артиш // Економіка АПК. - 2010. - № 3. - С. 113-116.

3.Безус Р. М. Ринок органічної продукції в Україні: проблеми та перспективи / Р. М. Безус, Г. Я. Антонюк // Економіка АПК. - 2011. - № 6. - С. 47-52.

4.Левкіна Р. В. Стан розвитку європейського ринку органічної продукції / Р. В. Левкіна // Вісник Харківського нац. техн. університету сіл. госп-ва ім. П. Василенка. - 2010. - № 105. - С. 357-363.

5.Маслак О. М. Становлення ринку органічної продукції в Україні / О. М. Маслак // Вісник Сумського Національного аграрного університету. - Серія "Економіка і менеджмент". - Вип. 11 (54). - 2012. - С. 58-62.

6.Милованов Є. В. Органічне землеробство: проблеми, перспективи, зарубіжний досвід / Є. В. Милованов // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: економіка, аграрний менеджмент, бізнес. - 2011. - Вип. 163, ч. 3. - С. 306-312.

7.Регіональна підтримка органічного виробництва в Україні / Милованов Є., Мартинюк М., Ковальова О. та ін. ; за ред. к. е. н. Є. Милованова. - К. : Органік Прінт, 2018. - 56 с.

8.Україна органічнішає // Журнал ORGANIC UA. - № 01-03 (43)'2018. - 2018. - С. 17-19.

Размещено на Allbest.ru