Аналіз тенденцій неофіційної доларизації в Україні

Рис. 2. Доларизація за грошовим агрегатом М3 в Україні впродовж 1997--2018 рр. (%)

Як видно з рис. 1, для української економіки завжди були характерні високі рівні депозитної та кредитної доларизації, однак можна чітко простежити стрибок цих показників під час валютно-фінансових криз 1998, 2008 та 2014-2015 рр. Максимальний рівень депозитної доларизації становив 58,83%, кредитної - 59,81% у лютому 2015 р.

За методикою МВФ економіка вважається високодоларизованою, якщо співвідношення депозитів в іноземних валютах до грошового агрегату М3 більше 30% (порогове значення). Рівень доларизації за М3 в Україні вперше перевищив це значення у грудні 2008 р., а в лютому 2015 р. досяг максимального значення 44,31%.

Варто зауважити також, що отримані результати враховують лише обсяги банківських депозитів і не враховують обсяги готівки в іноземних валютах на руках, тому реальний рівень доларизації набагато вище.

Для уявлення про тенденції розвитку позабан- ківської доларизації проаналізуємо операції населення з іноземними валютами, зокрема обсяги операцій та сальдо їх купівлі-продажу у банків (рис. 3).

Рис. 3. Обсяги операцій населення з іноземними валютами (млн. дол. США, ліва шкала), сальдо купівлі іноземних валют населенням (млн. дол. США, ліва шкала) і доларизація (%, права шкала) в Україні впродовж 2002--2018 рр.

З рис. 3 можемо зробити висновки про значні обсяги операцій населення з іноземними валютами впродовж 2004-2013 рр., поступове їх зменшення у 2014-2016 рр. та повторне зростання у 2017-2018 рр. Однак аналіз сальдо купівлі іноземних валют населенням у банків засвідчує, що населення особливо активно скуповувало іноземні валюти в 2004-2014 рр., а з 2015 р. більше продає, ніж купує. Однак продаж населенням іноземних валют ще не призвів до суттєвого зниження рівня доларизації. Крім того, простежується циклічний характер цього процесу: населення більш активно купує іноземні валюти у другій половині року.

Рис. 4. Структура депозитів домогосподарств в Україні впродовж 2006--2018 рр. (млн. грн.)

Цікаво також дослідити динаміку структури банківських депозитів домогосподарств у розрізі валют (рис. 4). Аналіз засвідчив, що депозити в доларах США становлять більшу частину депозитів в іноземних валютах, частка євро набагато менша, а частка російського рубля та інших валют незначна. Так, у липні частка гривні становила 54%, долара США - 39%, євро - 7%, російського рубля - 0,0003%, інших валют - 0,0017%.

Така структура депозитів домашніх господарств свідчить про недостатню довіру до національної валюти та намагання диверсифікувати свої заощадження для зниження ризику їх знецінення.

Серед причин високого рівня неофіційної доларизації в Україні можна виділити найважливіші:

1. зростання інфляції та інфляційних очікувань економічних суб'єктів;

2. періодичне різке знецінення гривні підчас валютно-фінансових криз (1998, 2008, 2014-2015 рр.) та недовіра до національної валюти;

3. політична та економічна нестабільність у країні;

4. недостатня розвиненість фінансових ринків;

5. значна частка тіньової економіки.

Деякі дослідження доводять, що однією з причин зростання доларизації можуть бути також валютні перекази мігрантів [8; 12], однак в Україні це важко простежити, оскільки значна частина переказів не залишається у банківській системі (рис. 5).

Рис. 5. Сальдо переказів фізичних осіб в іноземній валюті в Україну (тис. трн., ліва шкала) і депозитна доларизація (%, права шкала) в Україні впродовж 2015--2018 рр.

Особливістю явища доларизації є ефект гістерезису (dollarization hysteresis), що полягає у збереженні високого рівня доларизації протягом тривалого часу навіть після усунення її причин та поліпшення загальної макроекономічної та політичної ситуації в державі. Такий ефект широко висвітлений в економічній літературі та характерний для багатьох країн [13-16].

Деякі автори, зокрема Бернардо Фернандес Теллерія, пояснюють збереження високого рівня доларизації після усунення її причин так званим минулим наслідковим ефектом (pastlegacy effect). Поведінка економічних суб'єктів керується довгим збереженням у пам'яті минулих епізодів різкого зростання інфляції та значного знецінення національної грошової одиниці під час валютно-фінансових криз, що викликає тривалі песимістичні очікування [16, с. 20]. Якщо період економічної нестабільності достатньо довгий, тривалими будуть і песимістичні очікування.

Аналіз причин доларизації та їхньої динаміки підтверджує існування ефекту гістерезису та минулого наслідкового ефекту і в Україні (рис. 6).

Рис. 6. Депозитна доларизація (%, ліва шкала), індекс споживчих цін (до відповідного місяця попереднього року, %, ліва шкала) та курс долара СТТТА (грн., права шкала) в Україні впродовж 2007--2018 рр.

Висновки. Комплексний аналіз неофіційної доларизації української економіки свідчить про її традиційно високий рівень. Численні валютно-фінансові кризи сприяли зростанню негативних очікувань економічних суб'єктів та, відповідно, доларизації економіки. Обчислення рівня неофіційної доларизації за різними методиками підтверджує актуальність цієї проблеми в Україні. Аналіз операцій населення з іноземними валютами покаав важливу роль долара США та значні обсяги операцій із ним.

Головними причинами високої доларизації в Україні є економічна і політична нестабільність, негативні очікування та висока частка тіньової економіки.

Проведення комплексних економічних реформ, політична стабільність, боротьба з корупцією сприятимуть поступовому поверненню довіри до гривні та зниженню загального рівня доларизації в Україні.

Крім того, доцільним видається подальше ґрунтовне дослідження ефекту гістерезису доларизації української економіки.

Література

фінансовий доларизація економічний

1. Berg A., Borensztein E. The Pros and Cons of Full Dollarization. IMF Working Paper 00/50. Washington: International Monetary Fund, 2000.

2. Ize A., Parrado E. Dollarization, Monetary Policy and the Pass-Through. IMF Working Paper 02/188. Washington: International Monetary Fund, 2002.

3. Levy-Yeyati E. Financial Dollarization: Evaluating the Consequences. Economic Policy. 2006. № 21(45). P. 61--118.

4. Addicted to Dollars / C. Reinhart, K. Rogoff, M. Savastano. Annals of Economics and Finance. 2014. Vol. 15. Issue 1. P. 1--50.

5. Береславська O.I. Доларизація в Україні та шляхи її подолання. Вісник НБУ. 2006. № 10. С. 10--13.

6. Міщенко В., Сомик А. Доларизація: причини та наслідки для економіки України. Вісник Національного банку України. 2007. № 5. С. 28-31.

7. Козюк В.В., Атамась H.I. Доларизація економіки: виклики монетарній політиці та фінансовій стабільності: монографія. Тернопіль: Астон, 2012. 275 с.

8. Ластовецька P.O. Взаємовплив обсягу неофіційних грошових переказів та рівня доларизації економіки України. Актуальні проблеми економіки. 2015. № 6. С. 355-362. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2015_6_43.

9. ЗиковаO.I. Особливості політики дедоларизації в країнах Латинської Америки. Міжнародні відносини. Серія «Економічні науки». 2016. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/2929/2624.

10. Лизун М.В. Переваги та недоліки доларизації економік для країн, що розвиваються. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Вип. 3(09). С. 18-22.

11. Офіційні статистичні дані Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article7art_ id=65833&cat_id=44578.

12. Isakova A. Financial Sector Development and Dollarization in the Economies of Central Asia. Grant No. RRC IX-69. 2010. URL: https://cerge-ei.cz/pdf/gdn/rrc/RRCIX_69_paper_01.pdf.

13. Oomes N. Network Externalities and Dollarization Hysteresis: The Case of Russia. IMF Working Paper 03/96. Washington: International Monetary Fund, 2003.

14. Peiers B., Wrase J. Dollarization hysteresis and network externalities: theory and evidence from an informal Bolivian credit market. Working Papers 97-21. Federal Reserve Bank of Philadelphia, 1997. URL: https://www.philadelphiafed.org/-/ media/research-and-data/publications/working-papers/1997/wp97-21.pdf.

15. Valev N. The Hysteresis of Currency Substitution: Currency Risk vs. Network Externalities. Georgia State University. URL: http://www2.gsu.edu/~econtv/hysteresis.pdf.

16. Telleria F. Dollarization Hysteresis Network Externalities and the “Past legacy” Effect: The Case of Bolivia. Banco Central de Bolivia. Revista de Analisis. 2006. Vol. 7. № 1. P. 7-64.

Размещено на Allbest.ru