Виявлення імпульсів розвитку національної економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виявлення імпульсів розвитку національної економіки України

Статтю присвячено дослідженню параметрів функціонування національної економіки України для виявлення імпульсів її розвитку. Досліджено взаємний вплив параметрів функціонування національ-ної економіки один на одного, розраховано коефіцієнт чутливості національної економіки як складної соціально-економічної системи від зміни кожного з параметрів її функціонування та вибрано цільовий параметр розвитку національної економіки. З урахуванням впливу на зміну цільового параметру інших параметрів функціонування національної економіки виявлено імпульси її розвитку.

На сучасному етапі функціонування національно-економічної системи, в умовах нестійкості внутрішнього та мінливості зовнішнього середовища постає проблема щодо активізації розвитку національної економіки, що стає можливим лише за умови застосування адек-ватних механізмів управління, які спрямовуються на підсилення впливів імпульсів розвитку, що, з одного боку, генеруються безпосередньо національ-ною економікою, а з іншого - створюють фунда-мент для її прискореного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сутність розвитку економічних систем розглянуто в роботах багатьох науковців, серед яких: В. Біло- церковець, В. Євдокименко, Д. Зюзь, М. Крюч-кова, І. Крючкова, Б. Кучін, І. Стрелець, Л. Шин- карук, О. Якушева тощо. Слід погодитися з М. Крючковою, яка зазначає, що наукові підходи до загальнотеоретичного обґрунтування катего-рії «розвиток» є досить розмаїтими, та виокрем-лює три основні підходи до розуміння розвитку: через вивчення і виділення власних систем, які розвиваються; через формування трактувань цієї дефініції або ж як порівняльної характеристики об'єкта [1, с. 26].

Проаналізувавши роботи науковців у рамках цих підходів, варто зауважити, що розвиток є спе-цифічним процесом, який характеризується незво-ротністю, спрямованістю, закономірністю, стриб-коподібністю та циклічністю. Крім того, однією з головних характеристик розвитку є вплив на його протікання різноманітних чинників (потреб, інте-ресів, економічних суперечностей). Водночас слід зауважити, що в науковій літературі економічного спрямування часто застосовуються поняття «фак-тори» та «чинники» як синонімічні. При цьому погляди щодо головних чинників, які впливають на розвиток системи, є досить різними.

Так, у роботі В. Євдокименко наголошено, що у світі зароджується неоекономічна модель - сим-біоз техногенних і позасистемних факторів (чин-ників), етнічних, національних, психологічних, морально-етичних, культурних тощо. Цей сим-біоз буде настільки гармонійним, наскільки адек-ватними новим вимогам і загрозам будуть наші управлінські рішення, у т. ч. і стратегії розвитку [2, с. 106]. З огляду на це, В. Євдокименко, роз-глядаючи концептуальні аспекти розв'язання проблеми забезпечення розвитку економічної сис-теми в сучасних умовах, зосереджує свою увагу на чинниках, здатних вплинути на формування та реалізацію стратегії її соціально-економічного розвитку, врахування яких виступає обов'язковою вимогою для успішного вирішення такого роду завдань.

Д. Зюзь розглядає сутність економічної сис-теми та чинники, які впливають на її розвиток та, спираючись на отримані результати власного дослідження, фундаментом у розвитку економіч-ної системи вважає державу, що виступає голо-вним регулятором та суб'єктом економічних від-носин, задає темп та вибудовує таку структуру, яка дає змогу досягти економічного росту, в тому числі шляхом створення належних умов для само- реалізації, добробуту населення тощо [3].

У роботі Б. Кучіна та О. Якушкевої досліджу-ється широкий комплекс моделей прогнозування та поряд із традиційними розглянуто оригінальні моделі прогнозування стрибкоподібних проце-сів. Авторами викладено методи оцінки рівня розвитку систем, зокрема з урахуванням специ-фічного впливу умов перебудови господарського механізму. У запропонованій методології опису складних систем, що розвиваються, одним із визначальних чинників розвитку визнається при-скорення НТП [4].

На ключовій ролі побудови нової економіки на основі структурної її перебудови з переорієнтацією на впровадження та активне використання інно-вацій як чинника, що сприяє розвитку національ-ної економіки, наголошують В. Білоцерковець [5], І. Стрелець [6], Л. Шинкарук [7], І. Крючкова [8]. Водночас у роботі В. Білоцерковець [5, с. 68] також багато уваги приділено ролі держави у забезпе-ченні розвитку національної економіки. Як ствер-джує науковець, перехід до нової економіки не від-будеться природним шляхом. Для цього потрібний потужний зовнішній поштовх, забезпечити який в умовах України здатна лише держава.

У цілому ж справедливим видається твер-дження М. Крючкової щодо того, що в загальному вигляді розвиток можна розуміти як результат взаємодії економічних, соціальних, політичних та інших факторів (чинників), що дають змогу сфор-мувати основу соціального прогресу [1]. Водночас слід уточнити, що не будь-які чинники закла-дають фундаментальні основи розвитку, а лише ті, що безпосередньо впливають на нього, мають сильний та прогресивний вплив. Саме такі чин-ники можуть уважатися імпульсами розвитку.

Виділення невирішених раніше частин загаль-ної проблеми. Незважаючи на пильну увагу нау-ковців до проблем розвитку національної еконо-міки як складної соціально-економічної системи, невирішеним залишається важливе завдання, що має як науково-теоретичне, так і прикладне зна-чення, - виявлення імпульсів розвитку національ-ної економіки на сучасному етапі.

Мета статті полягає у вивченні параметрів функціонування національної економіки як системи та взаємозв'язків між ними та виявленні на цій основі імпульсів розвитку національної еко-номіки в сучасних умовах.

національний економіка імпульс

При цьому досягнення цієї мети передбачає послідовне здійснення про-цедур відбору чинників за критеріями прямого характеру впливу, високої сили впливу та пози-тивної його спрямованості, на основі яких форму-ється сукупність імпульсів розвитку, що створює підґрунтя для розроблення драйверів управління розвитком соціально-економічної системи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Щоб вибрати цільовий орієнтир управління роз-витком соціально-економічної системи, запро-поновано визначити, як прореагує система на зміну окремого параметру. Для цього побудовано матрицю безпосереднього впливу внутрішніх пара-метрів один на одного. При цьому для спрощення подання інформації параметри системи представ-лені за їхніми кодами. Так, параметру результатів функціонування національної економіки присво-єно код П1, параметру інвестиційної діяльності - код П2, параметру зовнішньоекономічної діяль-ності - код П3. Параметрам доходів, інноваційної діяльності та стану ринку праці було присвоєно відповідно коди П4, П5 та П6. Код П7 поставлено у відповідність параметру демографічної ситуації, а коди П8, П9, П10 та П11 - параметрам охорони праці, охорони здоров'я, стану освіти та фінансу-вання природоохоронних заходів.

Для оцінки взаємного впливу параметрів було залучено експертів із числа фахівців Міністер-ства економічного розвитку і торгівлі України. Матриця безпосереднього взаємного впливу внут-рішніх параметрів один на одного, побудована за результатами оцінки експертів, наведена в табл. 1.

Враховуючи, що зв'язок між внутрішніми параметрами стану соціально-економічної системи є не детермінованим, а стохастичним, розрахуємо коефіцієнт чутливості системи до зміни окремого внутрішнього параметру, зробивши припущення, що, крім безпосередньої зміни даного параметру (перша ланка), досить імовірною та відчутною може вважатися зміна під його впливом параме-трів, що прямо (безпосередньо) залежать від нього (друга ланка), а також параметрів, що прямо (без-посередньо) залежать від параметрів другої ланки (третя ланка). Зміна параметрів четвертої, п'ятої ланок тощо має низьку ймовірність, а отже, не може вважатися відчутною і може бути врахована в останню чергу.

При цьому безпосередню зміну параметра пер-шої ланки пропонується оцінити у 3 бали (сут-тєва), зміну параметра другої ланки - у 2 бали (дуже відчутна), зміну параметра третьої ланки - в 1 бал (відчутна).

Середня кількість параметрів другої ланки - 2,73, а третьої - 7,44 (або 2,73, піднесене до дру-гого ступеня). Враховуючи це, середня оцінка зміни параметрів, що є нормальною для даної сис-теми, становитиме 15,89 бали.

Отримана бальна оцінка є проміжним показни-ком, що не потребує додаткової інтерпретації і слу-жить підґрунтям для розрахунку коефіцієнта чут-ливості системи до зміни окремо взятого параметру.

Для цього пропонується розрахувати середню оцінку можливої зміни параметрів системи за кожним із них та порівняти її із середньою оцін-кою зміни параметрів, що є нормальною для даної системи (табл. 2).

Коефіцієнт чутливості, що більше 1, свідчить про перевищення віддачі від зміни даного внутрішнього параметру середнього рівня, тобто може вважатися високою. Якщо коефіцієнт чутливості дорівнює 1, тобто віддача від зміни параметра відповідає середньому рівню по системі і може вважатися задовільною, в іншому разі - можна говорити про те, що віддача від зміни даного внут-рішнього параметру не перевищує середній рівень, тобто є незадовільною. Серед усіх параметрів як цільовий пропонується вибрати саме той, якому притаманна найвища віддача (параметр, до зміни якого система має найвищу чутливість).

Візуалізацію ланкової реакції системи на зміну кожного з параметрів можна представити на рис. 1. Як приклад розглянемо візуалізацію ланкової реакції соціально-економічної системи на зміну параметру результатів її функціонування у зв'язку з тим, що саме до зміни цього параметру система має найвищий ступінь чутливості, тобто він може вважатися цільовим.

Як видно з рис. 1, поліпшення за параметром результатів функціонування соціально-економіч-ної системи призведе до покращення за параме-трами інвестиційної та інноваційної діяльності, доходів населення, стан ринку праці, стан освіти та фінансування природоохоронних заходів. Своєю чергою, поліпшення інвестиційної діяльності сприятиме покращенню за параметрами зовніш-ньоекономічної та інноваційної діяльності, дохо-дів населення. Зростання доходів матиме наслід-ком покращення стану ринку праці, поліпшення демографічної ситуації, охорони здоров'я та стану освіти. Щодо покращення інноваційної діяльності, то воно матиме наслідком поліпшення стану охо-рони праці. Поліпшення стану ринку праці матиме наслідком покращення демографічної ситуації.

Рис. 1. Візуалізація ланкової реакції соціально-економічної системи
на зміну параметру результатів її функціонування

Покращення стану освіти сприя-тиме поліпшенню за параметрами доходів населення, інноваційної діяльності та стану ринку праці. За параметром фінансування при-родоохоронних заходів поліпшення відіб'ється покращенням демогра-фічної ситуації. Отже, зміна за параметрів результатів функціону-вання матиме багатократний спри-ятливий вплив на інші параметри соціально-економічної системи.

На цільовий параметр, який характеризується за допомогою ВВП та ВВП на одну особу, впли-вають показники, що відповідають параметрам функціонування соці-ально-економічної системи:

капітальні інвестиції та

питомі капітальні інвестиції (від-

повідають параметру інвестицій-ної діяльності);

- чистий експорт на товари і послуги та чистий експорт на товари і послуги на одну особу (відповідають параметру зовніш-ньоекономічної діяльності);

- загальна сума витрат на інноваційну діяльність та питомі витрати на інноваційну діяльність (відповідають параметру іннова-ційної діяльності);

- зайняте населення та рівень зайнятості (відповідають параметру стану ринку праці).

Саме ці показники визнано чинниками, що мають прямий вплив на цільовий параметр - результати функці-онування соціально-економічної системи.

За рівнем коефіцієнта кореляції серед усіх перерахованих чинників виберемо ті, які мають сильний вплив на результати функціонування системи (коефіцієнт кореляціє є сильним), а з урахуванням знаку за коефіцієнтом кореляції - конструктивний (додатне значення) чи деструк-тивний (від'ємне значення).

Коефіцієнти кореляції між чинниками пря-мого впливу та цільовим параметром функціону-вання соціально-економічної системи, визначені на основі даних наведено в табл. 3.

Як видно з таблиці, до чинників, що мають сильний вплив на параметр результатів функціо-нування системи, належать капітальні інвестиції, питомі капітальні інвестиції, чистий експорт това-рів та послуг; чистий експорт товарів та послуг на одну особу; загальна сума витрат на інноваційну діяльність та питомі витрати на інноваційну діяль-ність. Саме ці чинники можна вважати такими, що переходять в імпульси. При цьому серед перерахо-ваних чинників лише капітальні інвестиції, питомі капітальні інвестиції, загальна сума витрат на інноваційну діяльність та питомі витрати на інно-ваційну діяльність мають конструктивний харак-тер, тобто належать до імпульсів розвитку, а не імпульсів коливань. Тобто саме активізація інвес-тиційної та інноваційної діяльності може створити основу для подальшого розвитку системи.

На рис. 2 відображено результати ідентифіка-ції імпульсів розвитку.

Враховуючи, що всі імпульси мають приблизно однакову силу впливу на цільовий параметр, можна вважати їх рівнозначними. Коефіцієнти кореляції між чинниками прямого впливу
та цільовим параметром функціонування соціально-економічної системи

Таблиця 3

Рис. 2. Результати ідентифікації імпульсів розвитку

Висновки

Таким чином, ідентифікація імпуль-сів розвитку має включати відбір чинників за кри-теріями прямого характеру впливу, високої сили впливу та позитивної його спрямованості та форму-вання на цій основі сукупності імпульсів розвитку.

Така послідовність потребує поєднання методу мережевого моделювання з експертним методом, що дає змогу виявити взаємозв'язки, які існують між параметрами функціонування національної економіки як системи, та ідентифікувати на цій основі імпульси її розвитку.

Так, на основі мережевої моделі зв'язків між параметрами системи серед них було встановлено цільовий параметр, зміна показників за яким матиме багатократний позитивний вплив на показники за іншими параметрами соціально-економічної системи.

Подальше дослідження дало змогу серед показ-ників, що характеризують інші параметри соці-ально-економічної системи, виявити такі, що є імпульсами, сукупність яких представлено імпульсами розвитку та імпульсами коливань.

Було встановлено, що імпульсами розвитку можуть стати показники за параметрами інвести-ційної діяльності (капітальні інвестиції всього та на одну особу) та інноваційної діяльності (витрати на інноваційну діяльність загальні та питомі).

У подальшому з урахуванням виявлених імпульсів мають розроблятися драйвери управ-ління розвитком - відповідні управлінські меха-нізми, спрямовані на активізацію імпульсів та забезпечення прискореного розвитку системи. Отже, виявлення імпульсів розвитку служить підґрунтям для вибору механізмів управління, що повинні застосовуватися на сучасному етапі функ-ціонування національної економіки з метою ство-рення найбільш сприятливих умов для її розвитку

Список використаних джерел

1.Крючкова М.І. Теоретичні підходи до визначення понять «розвиток», «економічний розвиток» «економічне зростання». Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка і менеджмент». 2014. № 5. С. 25--29. иКЬ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_ekon_2014_5_7 (дата звернення: 17.09.2018).

2.Євдокименко В. Стратегія соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці, концептуальний підхід у сучасних умовах. Регіональна економіка. 2004. № 2. С. 104--117.

3.Зюзь Д.В. Сутність та чинники розвитку економічної системи. Державне будівництво. 2016. № 2.

URL: htp://www.kbuapa.kharkov.Ua/e-book/db/2016-2/doc/1/04.pdf (дата звернення: 17.09.2018).

4.Кучин Б.Л., Якушева Е.В. Управление развитием экономических систем: технический прогресс, устойчивость. Москва, 1990. 157 с.

5.Білоцерківець В.В. Нова економіка у національних координатах: проблеми та перспективи розвитку. Економічний вісник національного гірничого університету. 2014. № 4. С. 62--71.

6.Стрелец И.А. Новая экономика и информационные технологи. Москва, 2003. 254 с.

7.Структурні зміни та економічний розвиток України: монографія / за ред. Л.В. Шинкарук. Київ, 2011. 696 с.

8.Структурна гармонізація економіки України як чинник економічного зростання / за ред. І.В. Крючкової. Київ, 2007. 520 с.

9.Державний комітет статистики. URL: http://ukrstat.gov.ua (дата звернення: 25.06.2018).

Размещено на Allbest.ru