Мета-аналіз як спосіб підвищення доказовості результатів дослідження

Актуальність. Результати наукових досліджень будуть корисними для практики, якщо їх достовірність підтверджується достатніми статистичними даними, які не завжди є в необхідному обсязі й належної якості. Це відноситься до всіх наук. Проте вивчення достовірності результатів дослідження показує, що не у всіх наук вона є однаковою. Зокрема, в біології, медицині, інженерії та інших експериментальних науках, як правило, дані отримує (або контролює їх отримання) дослідник особисто, що є передумовою їх однорідності, а відхилення даних можуть зумовлюватися як кваліфікацією дослідника, так і застосовуваними методами, приладами, інструментами і методиками.

Особливою проблемою є складність підтвердження достовірності результатів дослідження в економічних науках, коли дослідник в більшості використовує дані, на формування яких він не впливає. Такі дані апріорі не можуть бути однозначно надійними, оскільки їх кількісно-якісні параметри залежать як від суб'єктивних причин - кваліфікації працівників, причетних до формування даних, особливостей управління, прийнятої стратегії розвитку об'єктів дослідження тощо, так і від об'єктивних, зумовлених організаційно-правовою формою господарювання, реформуванням статистики, бухгалтерського обліку, податкового законодавства тощо. Зокрема, врахування в національному обліку особливостей міжнародних стандартів фінансової звітності призвело до часово-просторової неспів- ставної багатьох економічних показників, наприклад, собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) через застосування різних методик визначення її рівня, багатоваріантність методів нарахування амортизації, різних підходів до оцінки виробничих запасів, які списують на виробництво та ін.

Вищесказане актуалізує пошук можливостей приведення даних, отриманих різними авторами, за різними підходами і методиками до сумірності для підтвердження/спростування оприлюднених результатів дослідження та оцінки наслідків їх реалізації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивчення спеціальної літератури з дисципліни «Статистика», монографій, наукових статей, Інтернет-сайтів показує, що проблемі формування однорідних даних для підвищення якості результатів досліджень приділяється недостатня увага. Якщо в таких природничих науках як біологія, медицина, фармакологія, клінічна епідеміологія тощо мета-аналіз застосовується досить активно й успішно, то ми не знаходимо прикладів його застосування в економічних дослідженнях (якщо є, то застосування в більшості зводиться до описового характеру). Хоча, як було наголошено вище, в цій науковій сфері найважче сформувати однорідний статистичний комплекс, який би допоміг підтвердити або заперечити результати дослідження, зроблені окремими ученими, наприклад, щодо ефективності здійснюваних реформ в Україні [1]. Вихід із такого становища знайшли деякі країни Європи, наприклад, Німеччина, шляхом організації тестових підприємств, які на умовах спеціально передбаченого державного фінансування формують інформацію за чітко визначеними правилами, що забезпечує одержання однорідних, порівняльних даних. В Україні через ряд причин (різноманітність організаційно-правових форм господарювання, відсутність державної програми створення тестових підприємств тощо) такий підхід не набув розвитку.

Мета дослідження - оцінка сутності, можливостей та методики застосування мета-аналізу.

Матеріали і методи дослідження. Враховуючи мету дослідження при визначені сутності та особливостей застосування мета-аналізу, використано системно-логічний підхід, а саме до оцінки публікацій, висновки в яких зроблено із врахуванням результатів мета-аналізу. Водночас використано загальнотеоретичні методи дослідження, зокрема, індукції та дедукції, аналізу і синтезу, абстрагування та конкретизації - для підтвердження важливості мета-аналізу як методу наукового пізнання явищ, процесів та результатів, який, на жаль, в конкретних дослідженнях використовується недостатньо. Активізація застосування цього методу ґрунтується на прийомах співставлення і порівняння, аналогії та моделювання з акцентом на невикористаних можливостях мета-аналізу. Застосування різних статистико математичних прийомів демонструє різноваріантні підходи до підвищення якості результатів дослідження.

Результати дослідження та їх обговорення. Мета-аналіз - це науковий метод збільшення кількості показників-спостережень шляхом залучення результатів аналогічних досліджень, проведених різними авторами в різний час, з метою формування репрезентативного статистично-однорідного комплексу, що є передумовою підвищення достовірності результатів дослідження для підтвердження / спростування висунутої наукової гіпотези.

Термін «мета-аналіз» запропонований в 1976 році психологом Г. В. Гласом [2]. Однак методикою мета-аналізу вперше скористався Карл Пірсону1904 році, який спробував збільшити статистичну вибірку за рахунок залучення результатів декількох досліджень [3,4].

Підтвердженням необхідності застосування і технології проведення мета-аналізу можна знайти в різних наукових сферах, але ми пошлемося на результати дослідження причин глобального потепління, яке пов'язують з антропогенним впливом, тобто зміною клімату на Землі, внаслідок діяльності людини. Однак багато науковців кажуть, що потепління це природний процес і вплив на нього людини мінімальний. Зокрема з'явиласьгіпотеза: підвищення температури повітря може бути зумовлене процесами, які відбуваються у ґрунті. Ця думка була висловлена американськими дослідниками у науковій статті, опублікованій в журналі «Nature» [5].

Автори публікації Бен Бонд-Ламберті таЕллісон Томсон із Тихоокеанської північно-західної національної лабораторії США зуміли об'єднати у своїй роботі дані 439 різнорідних досліджень із виділення ґрунтом вуглекислого газу, які зроблені різними фахівцями за допомогою різник методик за останні 50 років. Для цього дослідникам довелосяв кожному конкретному випадку вводити поправку на той чи інший метод вивчення, щоб дані 1434 вимірів можна було співставити між собою і об'єднати на одному графіку.

Проаналізувавши такі масштабні дані, вчені побудували діаграму, яка відображає динаміку виділення вуглекислого газу ґрунтами різних типів і виявили щорічне збільшення виділення СО2 ґрунтом у середньому на 0,1 %, починаючи із 1989 року.

«Це невеликий приріст, але абсолютне значення об'ємів настільки велике, що він є досить вагомим»-підкреслює Бонд-Ламберті.

«Цьому існує декілька пояснень. Однак найбільш правдоподібне полягає в тому, що ріст середньорічних температур увсьому світі призводить до швидкого розкладання органічних речовин у ґрунтіі це зумовлює збільшення викидів СО2» - прокоментував результати дослідження колег, який не приймав участі в роботі Крік Девідсон - біогеохімікіз Вудсхолловського дослідного центру уМасачусетсі (США).

Вчений додав: «Якщо це дійсно так, то дане дослідження виявляється дуже важливим, оскільки воно показує, що зворотній зв'язок, додатково підсилює глобальну зміну клімату, у відповідь на потепління, вже проявляє себе на рівні, що фіксується науковими методами».

Спеціалісти визнають, що додаткові викиди ґрунтом СО2 можуть мати й іншу природу - можливо, це результати дихання кореневої системи рослин. Уцьому випадку СО2 повинен бути врівноваженим зворотнім його поглинанням самими ж рослиннами, що не може призводити до накопичення парникового газу в атмосфері.

Отже, в учених поки недостатньо даних дляоднозначної відповіді, що саме призводить до додаткових викидів вуглекислого газу ґрунтом. Тому дослідження триватимуть, а застосування мета-аналізу допоможе визначитися із причинами цього явища.

Таким чином, мета-аналіз не дає однозначної відповіді про першопричину виникнення певного явища, протікання процесу, характеру результатів, але слугує інструментом формування бази даних із максимально об'єктивної однорідної інформації для відповіді на питання, яке цікавить дослідника.

Результативне проведення мета-аналізу передбачає дотримання певної послідовності, зокрема, чіткого визначення мети, яку ставить дослідник, та критеріїв, за якими планується включення / невключення устатистичний комплекс результатів оригінальних досліджень; які інформаційні джерела можуть бути використані для пошуку даних (наукові звіти, монографії, журнали, статті, Інтернет-сайти, автореферати дисертацій, а останнім часом і дисертації, які згідно вимог Міністерства освіти і науки України оприлюднюються через висвітленняна сайті наукової установи, університету чи іншого ВЗО, при яких функціонують спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій та оцінка конкретних показників, які є в цих джерелах даних, на предмет їх відповідності темі нашого дослідження, вивчення методик їх отримання та інтерпретації; вибір статистико-математичних прийомів обробки сформованої вибірки.

Зауважимо, що процедура пошуку даних для мета-аналізу досить трудомістка і відповідальна, оскільки якість його результатів залежить наскільки мінімізовано випадкові й систематичні похибки, пов'язані з відбором результатів досліджень для включення в аналіз. Водночас особливу увагу потрібно приділити завчасно визначеним критеріям включення / не включення даних. Цьому передує якісний аналіз даних, за допомогою якого визначають наскільки вони значимі для нашого дослідження. Варто відмітити, що кількість досліджень не повинна відігравати ключову роль упроцесі їх відбору для включення в мета- аналіз. Важливим є наявність у відібраних матеріалах цифрових даних, які характеризують предмет дослідження, що спрощує перевірку якості вибірки.

У разіякісного аналізу результатів досліджень особливу увагу слід звернути на їх достовірність, зокрема порівняльність, а саме наскільки враховано під часи розрахунку оригінальних даних влив на них кількісних, якісних, структурних і вартісних чинників, наскільки тотожними є методики їх розрахунку, чи однакова тривалість часового періоду, за який розраховано показники, чи прийнято до уваги природні, економічні, організаційні, ергономічні, соціальні, екологічні та інші умови формування досліджуваних показників. Крім того, якість статистичного комплексу залежить від підходів, за допомогою яких оцінюють їх однорідність, а саме застосування методу Мантела - Хайзела, байєсовського, комулятивного, багатофакторного мета-аналізу та ін. Отже, тільки врахування цих вимог є передумовою підвищення якості статистичних даних, використовуваних під часпроведення мета-аналізу, що є запорукою об'єктивності висновків за його результатами.

Висновки і перспективи

статистичний мета аналіз дослідження

Розглянувши сутність, мету, можливості і методику проведення мета-аналізу зауважимо, що якість його результатів залежить від дотримання певних вимог, а саме чіткого визначення мети проведення, продуманого вибору критеріїв для оцінки однорідності оригінальних даних для включення / не включення у вибірку, визначення порядку пошуку джерел інформації, тотожної предмету нашого дослідження, розробки методики залучення даних із цих джерел, підбір і виконання процедур статистико-математичного аналізу щодо визначення якості / придатності для подальшого дослідження відібраних даних.

Таким чином, проведення мета-аналізу покликане допомогти підтвердити або спростувати сформовану дослідником наукову гіпотезу через формування розширеної, однорідної статистичної вибірки шляхом залучення додаткових спостережень, оцінки коректності висновків, зроблених іншими дослідниками, з метою уточнення або формування своєї гіпотези, виходячи з мети дослідження, визначення потенційних користувачів результатів мета-аналізу, яким чином і в які терміни ми можемо їх отримати, яка повинна бути якість результатів, яке потрібне матеріально-технічне, кадрове та фінансове забезпечення для проведення мета-аналізу.

Звернути увагу економістів-дослідників на необхідність включення мета-аналізу в їх науковий інструментарій, що буде вагомим чинником підвищення якості і суспільної значимості результатів їх наукового пошуку.

Список використаних джерел

1. Гайдуцький П. І. Незабуті реформи в Україні. К.: ТОВ «ДКС - центр», 2017. 852с.

2. Glass, G.V. (1976). Primary, secondary, andmeta-analysisofresearch. Educational Researcher, 5, 3-8.

3. Norman, S.-L. T. (1999). Tutorial in Biostatistics. Meta - Analysis: Formulating Evaluating, Combining, and Reporting. Statisticsin Medicine, 18, 321359.

4. Wilson, D.B., Lipsey, M.W. (2001). Practicalmeta - analysis. Thousand Oaks: Sagepublications.

5. BenBond - Lamberty, AllisonThomson. Temperature - associated increases in the global soil respiration record. Nature, 464.

6. http://statistica.ru/local - portals / medicine / meta-analiz/.

Размещено на Allbest.ru