Термінологічні проблеми пізнання природи фінансового ризику

Размещено на http://www.allbest.ru/

Термінологічні проблеми пізнання природи фінансового ризику

В умовах ринкової економіки й намагання економічних суб'єктів максимізувати результативні показники своєї діяльності та мінімізувати витрати капіталу, управління фінансовими ризиками набуває особливої актуальності.

Функціонування суб'єктів підприємництва в умовах невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища унеможливлює чітке планування і прогнозування розміру прибутку від здійснення фінансової, операційної та інвестиційної діяльності й підви-щує ймовірність грошових втрат, що обумовлюється специфікою тих чи інших фінан-сових операцій. Високий рівень невизначеності і ймовірності втрат прибутку / доходу й капіталу економічними суб'єктами зумовлює необхідність дослідження проблематики фінансових ризиків.

Кризові явища, що спостерігаються у світовій і національній економіці, виявили недостатнє розуміння природи фінансового ризику багатьма суб'єктами ринку, що унеможливлює розробку зваженої системи ризик-менеджменту, покликаної мінімізувати негативний вплив ризиків на функціонування й розвиток суб'єктів підприємництва, що робить це дослідження своєчасним і доцільним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фундаментальні основи дослідження природи ризику закладені класиками і неокласиками економічної теорії Р. Кантильоном, Дж. Міллем, Ф. Найтом, А. Смітом, А. Маршаллом, Д. Рікардо, Й. фон Тюненом, Г. фон Мангольдтом та ін. Їхні доробки щодо теорії ризику були значно розширені представниками кейнсіанської, неокейнсіанської та сучасної економічної теорії: Дж. М. Кейнсом, І. Фішером, Дж. Фон Нейманом, О. Моргенштерном, М. Фрідменом, Л. Севіджем, К. Ерроу, Й. Шумпетером та ін.

У другій половині ХХ ст. і особливо в останні десятиліття помітно зросла кількість робіт, присвячених теоретико-прикладним і методологічним аспектам управління фі-нансовими ризиками. Проблема теорії ризику загалом і питання, що пов'язані з фінан-совим ризиком зокрема, знайшла відображення в наукових працях таких вітчизняних і іноземних науковців, як А. П. Альгін [4; 5], І. А. Бланк [7], І. Т. Балабанов, Н. М. Вну-кова [22], П. Л. Вітлінський, П. Г. Грабовий, В. М. Гранатуров [9], М. Г. Лапуста [15], Б. А. Лагоша, О. В. Йода [12], М. С. Клапків [14], О. А. Лобанов, Є. Ю. Хрустальов, Г. Б. Клейнер, В. Н. Лівшиць, М. Г. Лапуста [15], Н. В. Хохлов, М. В. Чекулаєв, О. С. Шапкін і В. О. Шапкін [25] та ін.

Дослідження значної кількості публікацій, присвячених вивченню природи фінансового ризику, доводить складність і багатогранність зазначеної проблеми й дозволяє зазначити відсутність однозначного трактування фінансового ризику, що є підґрунтям виділення не- вирішених науковцями питань, пов'язаних з уточненням категоріального апарату.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на зростання наукового інтересу до проблем управління ризиками й уніфікацію термінологічного апарату, що уособився у стандартах ризик-менеджменту [1; 2] в економічній науці досі не сформувалось єдиного підходу до визначення фінансового ризику, а відсутність чіт-кого усвідомлення сутності та змістовних характеристик фінансового ризику унемож-ливлює створення системи управління ризиками на рівні окремих економічних суб'єктів. Це дає підстави сформулювати мету й завдання цієї наукової статті.

Метою статті є дослідження термінологічних проблем розуміння природи фінансо-вого ризику та уточнення його категоріально-понятійного апарату.

Реалізація поставленої мети потребує формулювання і вирішення низки окремих завдань. До таких завдань, на нашу думку, доцільно віднести:

- систематизацію наукових підходів щодо дослідження природи фінансового ризику;

- дослідження фінансового ризику як економічної категорії;

- визначення основних властивостей і функцій фінансового ризику;

- формулювання авторського визначення економічної категорії «фінансовий ризик». Виклад основного матеріалу. У сучасній науковій літературі присутні численні спроби дослідити фінансовий ризик як економічну категорію, проте ці намагання не відображують усього різноманіття наявних відносин у фінансово-економічні сфері. Ви-вчення й аналіз наукової літератури дозволило виділити три основні підходи до дослі-дження природи ризику загалом і фінансового ризику зокрема: суб'єктивний, об'єктивний та дуалістичний (суб'єктивно-об'єктивний) (рис. 1). Об'єктивізм у дослідженні сутності фінансового ризику передбачає відображення реально існуючих явищ, процесів і відносин, які формують зовнішнє і внутрішнє сере-довище суб'єкта підприємницької діяльності та безпосередньо визначають ефектив-ність його функціонування й розвитку. При цьому ризик є невід'ємною складовою здійснення вибору і прийняття рішень, ототожнюється з можливими збитками, втрата-ми й небезпеками та існує незалежно від того, чи усвідомлює економічний суб'єкт його наявність чи ні, враховує ризик у своїй діяльності чи ігнорує.

Рис. 1. Основні концептуальні положення наявних підходів до пізнання природи фінансового ризику

Суб'єктивізм сприйняття природи фінансового ризику ґрунтується на когнітивно-психологічному і психічному ставленні економічного суб'єкта до випадкових наслідків своєї поведінки, на допущенні цих наслідків та вольовому регулюванні власної поведі-нки в певних ситуаціях (операціях, процесах тощо).

На наш погляд, найбільш повною є дуалістична концепція природи виникнення фі-нансового ризику, яка поєднує суб'єктивізм і об'єктивізм сприйняття ризику. Це пов'язано з тим, що будь-який економічний суб'єкт у процесі своєї діяльності перебу-ває в певних суб'єктивних відносинах і іншими економічними суб'єктами, а сама дія-льність має як суб'єктивну, так і об'єктивну сторони. Єдність суб'єктивного й об'єктивного проявляється в необхідності здійснення вибору з певних альтернатив та можливості кількісно і якісно визначити параметри реально існуючої невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища.

Треба зазначити, що в науковій літературі у сфері управління ризиками склався пе-вний категоріально-понятійний апарат, проте до сьогодні відсутнє загальновизнане визначення фінансового ризику, а також немає однозначного розуміння, які ж ризики є власне фінансовими. Вивчення фінансових ризиків у контексті окремих сфер і видів діяльності, акцентування уваги на визначальних, на думку науковців-дослідників, якос-тях ризику зумовило появу значного різноманіття авторських визначень фінансового ризику. Намагання узагальнити й систематизувати найбільш суттєві визначення фінан-сового ризику знайшли відображення в табл. 1.

Таблиця 1. Трактування сутності фінансового ризику як економічної категорії в сучасній літературі

Узагальнення вищенаведених визначень фінансового ризику дозволяє виділити спі-льні і відмінні ознаки, притаманні різним трактуванням, та поділити їх авторів залежно від розгляду ризику як події, як діяльності і як ймовірність невдачі чи успіху (табл. 2).

Таблиця 2

Такий розподіл численних авторських визначень фінансового ризику розрізняються залежно від результатів реалізації ризику. Одні науковці вважають результатом прояву ризику тільки втрати та втрачену вигоду, а інші - втрачену вигоду і дохід. Тобто поряд із негативними наслідками ризикової події (наприклад, фінансові втрати, матеріальні втрати, трудові втрати, втрати інших ресурсів тощо) розглядають ймовірність виник-нення позитивних наслідків (отримання прибутку, доходу). Такий погляд властивий переважній більшості науковців, які присвятили свою увагу проблемам ризику в другій половині ХХ - на початку ХХІ століття, що дозволяє зазначити динамічний характер розвитку постійно-категоріального апарату у сфері управління ризиками.

Зауважимо, що дослідження науковців, які стосувались термінологічних проблем пізнання природи фінансового ризику, стосувались вивчення властивостей, тобто осно-вних характеристик ризику, які дозволяють більш повно розкрити сутність цієї еконо-мічної категорії. При цьому наукові доробки вітчизняних і закордонних учених, прис-вячені зазначеним питанням, стосувались як ризику загалом, так і окремих його різновидів, наприклад, економічний ризик, підприємницький ризик тощо.

Так, досліджуючи проблему економічного ризику, В. В. Лук'янова і Т. В. Головач ви-діляють такі його основні властивості: конфліктність (суперечливість), альтернативність, правомірність, результативність, невизначеність [28, с. 27]. А. Б. Кондрашихін і Т. В. Пепа, досліджуючи властивості підприємницького ризику, наголошували на таких властивостях, як: суперечливість, альтернативність і невизначеність [29, с. 12]. На анало-гічних властивостях економічного ризику наголошували Л. Н. Тепман [30, с. 9] та І. Ю. Івченко [13, с. 26]. Цієї ж думки дотримувалась і О. Н. Грімашевич, вивчаючи ме-тодологічні підходи до визначення ризику промислового підприємства [31, с. 58]. О. В. Кришкин, розглядаючи взаємозв'язок ризиків і бізнес-процесів, виділяє чотири вла-стивості ризику: ймовірність, сила впливу, керованість, взаємопов'язаність [32, с. 33-35].

Опрацювання вищенаведеного огляду визначень фінансового ризику та нявних досліджень науковців щодо його властивостей дозволило виділити і сформулювати основні властивості цієї економічної категорії, до яких доцільно віднести невизначеність, су-перечливість, альтернативність, ймовірність, динамічність, значущість, стохатичність, спадковість, флуктуаційність, суперечливість, керованість, взаємопов'язаність (наяв-ність причинно-наслідкових зв'язків).

Невизначеність як властивість фінансового ризику є широким поняттям, яке пов'язано із ймовірнісним характером виникнення небажаних подій, професійними на-вичками і психологічними особливостями осіб, які здійснюють керівництво суб'єктом підприємницької діяльності і є відповідальними за прийняття рішень та переплітається з неточністю, недостовірністю і ненадійністю інформації, якою володіють суб'єкти економіки щодо процесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі.

Суперечливість фінансового ризику проявляється в зіткненні об'єктивно існуючих ризикованих дій, спрямованих на отримання максимально значущих результатів в умо-вах невизначеності й альтернативності вибору з їх суб'єктивною оцінкою.

Альтернативність пов'язана з необхідністю вибору з двох або декількох можливих варіантів рішень (напрямів, дій), характеризується різними ступенями складності й ви-рішується різними способами (методами, прийомами), передбачає або не передбачає залучення додаткових ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових тощо).

Ймовірність ризику - це можливість того, що певна подія відбудеться протягом конкретного періоду. Зауважимо, що з часом величина ймовірності переважної більшо-сті ризиків змінюється, а подія може відбутись або не відбутись.

Динамічність - це властивість фінансового ризику під впливом факторів зовніш-нього і внутрішнього середовища змінювати свій вплив на певні процеси і явища з ура-хуванням факторів часу та простору.

Значущість (сила впливу, або результативність впливу) фінансового ризику пов'язана з фактом реалізації конкретного ризику, який переважно негативним чином впливає на функціонування і розвиток будь-якого суб'єкта господарювання.

Негативний вплив фінансового ризику може проявлятись у небажаних кількісних і якісних формах. До кількісних можна віднести різного роду втрату частки ринку, фі-нансові втрати від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності суб'єкта підпри-ємництва, штрафи, пеня, неустойки тощо. Якісними характеристиками сили впливу фі-нансових ризиків доцільно вважати руйнацію ділової репутації, погіршення відносин із контрагентами, падіння рівня довіри, зниження інвестиційної привабливості і т. ін.

Результативність впливу фінансового ризику суб'єктів підприємницької діяльності може відрізнятися залежно від чутливості суб'єкта економіки до конкретного виду впли-вів, від фінансового стану, від повноти / неповноти реалізації стратегічних і тактичних планів та інших факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. При цьому при оцінці значущості впливу конкретного ризику доцільно аналізувати швидкість настання негати-вного ефекту, враховуючи той факт, що вона відрізняється для різних видів фінансових ризиків. З огляду на це необхідно поділяти різні ідентифіковані ризики, властиві певному економічному суб'єкту, за результативністю впливу. Оцінюючи силу впливу варто поєд-нувати вартісну оцінку втрат і оцінку швидкості настання таких втрат, а для найважли-віших ризиків, здатних суттєво відбитися на результатах певної діяльності, необхідно за-безпечувати проведення повнофункціонального ризик-менеджменту.

Стохатичність - властивість фінансового ризику виникати і змінюватись під непе- редбачуваним впливом зовнішнього середовища (наприклад, через форс-мажорні об-ставини) і спричинювати неконтрольовані зміни в діяльності економічного суб'єкта.

Спадковість визначає здатність будь-якої системи в процесі її функціонування і ро-звитку повторювати характерні ознаки й особливості формуючи певні стійкі закономі-рності, які не дають процесу стохастичних та ймовірних змін перетворитися в набір не- передбачуваних і не прогнозованих хаотичних подій, що дозволяє з певною мірою ймовірності передбачати виникнення тих чи інших фінансових ризиків.

Флуктуаційність пов'язана з відхиленням рівня фінансового ризику від середнього значення під впливом розростання навіть незначних, ледь помітних змін на рівні окре-мих елементів / складових, унаслідок яких може виникнути новий макроекономічний стан будь-якої економічної системи.

Суперечливість фінансового ризику тісно пов'язана з альтернативністю, ймовірніс-тю і значущістю фінансового ризику і проявляється, з одного боку, у можливості ризи-ку прискорювати науково-технічний прогрес за рахунок впровадження інновацій, а з іншого - у здатності гальмувати цей процес, якщо під час прийняття певних рішень не були належним чином враховані об'єктивні закономірності розвитку певного явища / процесу / економічного суб'єкта.

Керованість фінансовим ризиком полягає в можливості суб'єкта господарювання впливати на ймовірність і значущість своїх ризиків. При цьому сила впливу залежить від ступеня керованості конкретного ризику.

У структурі фінансових ризиків можна виділити дві групи: керовані ризики - ймо-вірність і сила впливу яких може бути знижена зусиллям певного економічного суб'єкта, та некеровані - ймовірність і сила впливу яких залишаються практично не-змінними незалежно від намагань їх зменшити.

Взаємопов'язаність (наявність причинно-наслідкових зв'язків) обумовлена суб'єктивною та об'єктивною природою ризиків та їхньою здатністю одночасно висту-пати факторами ризику, спричинюючи тим самим ефект доміно. До того ж кожен ри- зик-фактор може виявитись комплексної дії і впливати одночасно, але не однаково, на декілька ризикових ситуацій. Так, зменшення можливості появи одного ризику водно-час може спричинити зростання появи іншого.

Сутність фінансових ризиків більш повно розкривається через спектр притаманних їм функцій. Результати досліджень наукових доробок вітчизняних і закордонних вчених по-казали, що різні науковці акцентують свою увагу на різних функціях ризику загалом і фінансового ризику зокрема. Так, А. П. Альгін [4], М. Г. Лапуста, Л. Г. Шаршукова [15, с. 56-58], Р. М. Качалов [33, с. 25-29], Н. І. Машина [18, с. 15-16], О. С. Шапкін і В. О. Шапкін [25, с. 8-10] виділяють чотири функції ризику: аналітичну, інноваційну, регулятивну і захисну. При цьому А. П. Альгін досліджував функції ризику загалом, М. Г. Лапуста, Л. Г. Шаршукова, О. С. Шапкін і В. О. Шапкін розглядали підприємницькі ризики, Р. М. Качалов вивчав господарські ризики, Н. І. Машина- економічні ризики в підприємницькій діяльності.

Аналіз теоретико-методичних основ господарського ризику зав змогу Н. Н. Куніциній виділити притаманні йому такі функції: попереджувальна (превентив-на), репресивна, стабілізуюча, контрольна, заощаджувальна [34]. Л. Н. Тепман розріз-няв дві функції ризику - стимулюючу і захисну [30, с. 8].

Вивчаючи наявні погляди щодо функцій ризику ми погоджуємося з Т. А. Васильєвою, О. М. Діденко та А. О. Єпіфановим, які вважають вищенаведені фу-нкції універсальними та властивими для всіх видів ризиків без винятку [35, с. 57].

У зв'язку з наявністю певної термінологічної суперечливості щодо сутності наведе-них функцій (наприклад, репресивна функція Н. І. Куніциної певним чином дублює превентивну функцію, а стимулююча функція, що виокремлена Л. Н. Тепманом, по су-ті, являє собою синтез регулятивної й інноваційної) вважаємо доцільними уточнити спектр виконуваних функцій та їхню змістовну характеристику в контексті фінансових ризиків. Обґрунтовані Н. Н. Куніциною попереджувальна (превентивна), репресивна, стабілізуюча, контрольна, заощаджувальна функції, на наш погляд, більш властиві про-цесу управління ризиками і спрямовані на мінімізацію негативного впливу ризиків на функціонування суб'єкта господарювання.

Вважаємо, що сутність фінансового ризику найбільш повно характеризують інфор-маційно-аналітична, регулятивна, інноваційна й захисна функції. Інформаційно-аналітична функція зумовлена необхідністю вибору одного з альтер-нативних варіантів прийняття рішень щодо розвитку подій на основі обраних пріорите-тів з огляду на дотримання оптимального співвідношення «ризик / дохідність», що за-лежно від складнощів вибору потребує спеціальних методів аналізу певного інформаційного масиву даних.

Регулятивна функція має суперечливий характер, який проявляється в деструктив-ній підфункції, за якої фінансовий ризик виступає як стимул до авантюризму, тобто ві-діграє роль дестабілізуючого фактора, та конструктивній підфункції, що полягає в зда-тності економічного суб'єкта запроваджувати інновації, шукати нетрадиційні способи вирішення проблем, що є неодмінною умовою успішної діяльності. Інноваційна функція пов'язана з регулятивною та сприяє найбільш повному розк-риттю можливостей самореалізації економічного суб'єкта за рахунок запровадження новацій різного ступеня ризику. Прийняття ризикових рішень, які, зокрема, стосуються залучення фінансових ресурсів на здійснення інноваційної діяльності, дає змогу підви-щити ефективність функціонування суб'єкта підприємницької діяльності, що позитив-но відображається на рівні його доходів, можливості варіювати матеріальне заохочення й соціальне стимулювання працюючих тощо.

Захисна функція фінансового ризику сприяє інституційному закріпленню прав суб'єкта економіки на прийняття економічних рішень, у тому числі забезпечення права новаторства, пов'язаного з ризиком. Тобто суб'єкти підприємницької діяльності потре-бують соціально-економічних і політико-правових гарантій, які б стимулювали допус-тимий ризик і мінімізували втрату ділової репутації. Проводячи паралель між проведеними нами дослідженнями природи ризику і тер-мінологічними проблемами сприйняття фінансового ризику, необхідно зазначити, що і ризик і фінансовий ризик є складними поняттями, які виникають на основі невизначе-ності й передбачають отримання як позитивного, так і негативного результату внаслі-док діяльності або бездіяльності економічного суб'єкта [27]. Дослідження підходів різних авторів до визначення поняття «фінансовий ризик» (таблиці 1, 2) і формулювання властивостей які притаманні фінансовому ризику та уто-чнення функцій, що він виконує, дозволяє стверджувати, що фінансовий ризик є спе-цифічною економічною категорією, яка виникає в процесі фінансово-господарської ді-яльності будь-якого економічного суб'єкта та відображає ймовірність зниження або втрати його прибутку / доходу / капіталу, а також реорганізації, банкрутства та ліквіда-ції за умови невизначеності факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Висновки

Дослідження природи фінансового ризику виявило пробле-ми, пов'язані з відсутністю єдиного понятійно-категоріального апарату, неоднозначніс-тю розуміння об'єктивного, суб'єктивного й дуалістичного підходів до пізнання приро-ди фінансового ризику. Проведений аналіз існуючих трактувань різних учених сутності фінансового ризику дозволив виявити спільні й відмінні ознаки, притаманні різним трактуванням, і згрупувати їх за розглядом ризику як події, як діяльності, як ймовірнос-ті успіху чи невдачі. Усе це дало змогу виокремити характерні властивості ризику, до яких доцільно віднести невизначеність, суперечливість, альтернативність, ймовірність, динамічність, значущість, стохатичність, спадковість, флуктуаційність, суперечливість, керованість, взаємопов'язаність (наявність причинно-наслідкових зв'язків). Крім того, розгляд спектра властивих фінансового ризику функцій, до яких було віднесено інфор-маційно-аналітичну, регулятивну, інноваційну і захисну, дозволив сформулювати ав-торське визначення цієї економічної категорії.

Необхідно зазначити, що властивості, які притаманні кожному фінансовому ризику, впливають на вибір ефективних засобів ризик-менеджменту, вибір і обґрунтування яких стане предметом подальших досліджень.

Список використаних джерел

термінологічний кризовий ризик фінансовий

1.AIRMIC, ALARM, IRM: Стандарты управления рисками. URL: http://www.ferma.eu/app/ uploads/2011/11/a-risk-management-standard-russian-version.pdf.

2.Risk management standards of The Institute of Risk Management. URL: https://www.theirm.org/knowledge-and-resources/risk-management-standards.

3.Singleton W., Hovden J. Risk and Decisions. Chichester: John Wiley & Sons, 1987. P. 26.

4.Альгин А. П. Грани экономического риска. Москва: Знание, 1994. 64 с.

5.Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни. Москва: Мысль, 1989. 187 с.

6.Бабенко В. Г. Страхування фінансових ризиків як механізм надання гарантій суб'єктам підприємницької діяльності: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.08 / Державний ви щий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку Украї ни». Суми, 2007. 21 с.

7.Бланк И. А. Управление финансовыми рисками. Киев: НИКА-центр, 2005. 600 с.

8.Вовчак О. Д., Завійська О. І. Страхові послуги: навчальний посібник. Львів: Вид-во «Компакт-ЛВ», 2005. 656 с.

9.Гранатуров В. М. Экономический риск. Сущность, методы измерения, пути снижения. Москва: Дело и Сервис, 2010.160 с.

10.Гридчина М. В. Финансовый менеджмент: курс лекций. 3-е изд., стереотип. Киев: МАУП, 2004. 160 с.

11.Еш С. М. Фінансовий ринок: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 528 с.

Размещено на Allbest.ru