Оцінка сільськогосподарського потенціалу у контексті діагностики економічного потенціалу сільськогосподарської галузі Черкаської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

ОЦІНКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ У КОНТЕКСТІ ДІАГНОСТИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ ЧЕРКАСЬКОГО РЕГІОНУ

К.Д. Плесюк,

аспірант, викладач

кафедри економіки та підприємництва

Черкаський державний технологічний університет,

бул. Шевченка 460, м. Черкаси, 18006, Україна

У статті запропоновано визначення для характеристики економічного потенціалу сільськогосподарської галузі регіону. Зазначено роль сільськогосподарського потенціалу регіону у контексті діагностики економічного потенціалу сільськогосподарської галузі на рівні регіону. Представлено структурно-логічну схему взаємозв'язку між даними категоріями. Запропоновано виокремлювати в оцінці сільськогосподарського потенціалу регіону наступні складові потенціали: природній, виробничо-господарський, фінансово-інвестиційний, науково-інноваційний, трудовий та потенціал якості життя у сільській місцевості. Розглянуто динаміку показників, які характеризують запропоновані для оцінювання складові сільськогосподарського потенціалу, на прикладі Черкаського регіону. виявлено, що Черкаський регіон володіє сприятливими умовами для ведення сільського господарства: значна частка капітальних інвестицій на розвиток галузі, висока концентрація навчальних та науково-дослідних установ, вище середнього по Україні рівень заробітної плати у галузі. Встановлено, що зважаючи на високу частку ріллі, родючість ґрунтів переважаючою є галузь рослинництва.

Ключові слова: потенціал; сільськогосподарський потенціал; економічний потенціал; регіон.

В статье предложено определение для характеристики экономического потенциала сельскохозяйственной отрасли региона. Указано роль сельскохозяйственного потенциала региона в контексте диагностики экономического потенциала сельскохозяйственной отрасли на уровне региона. Представлено структурно-логическую схему взаимосвязи между данными категориями. Предложено выделять в оценке сельскохозяйственного потенциала региона следующие составляющие потенциалы: природный, производственно-хозяйственный, финансово-инвестиционный, научно-инновационный, трудовой и потенциал качества жизни в сельской местности. Рассмотрена динамика показателей, характеризующих предложены для оценки составляющие сельскохозяйственного потенциала на примере Черкасского региона. Обнаружено, что Черкасский регион обладает благоприятными условиями для ведения сельского хозяйства: значительная доля капитальных инвестиций на развитие отрасли, высокая концентрация учебных и научно-исследовательских учреждений, выше среднего по Украине уровень заработной платы в отрасли. Установлено, что, несмотря на высокую долю пашни, плодородие почв, преобладающей является отрасль растениеводства.

Ключовые слова: потенциал; сельскохозяйственный потенциал; экономический потенциал; регион.

інвестиції заробітна плата агропромисловий комплекс

Постановка проблеми у загальному вигляді. В умовах динамічного соціально-економічного середовища дослідження економічного потенціалу набуває дедалі більшої актуальності, оскільки допомагає окреслити сильні та слабкі сторони, визначити можливості подальшого розвитку досліджуваного об'єкта національної економіки. Особливо це стосується економічного потенціалу пріоритетних галузей економіки, однією з яких як для України в цілому, так і для Черкаського регіону, зокрема, є сільськогосподарська. Економічний потенціал сільськогосподарської галузі Черкаського регіону є комплексом різноманітних потенціалів, які характеризують рівень залучення та використання економічних благ у сільськогосподарській галузі на рівні регіону для забезпечення соціально-економічних потреб останнього. Однак, ефективне дослідження економічного потенціалу сільськогосподарської галузі регіону не можливе без оцінки сільськогосподарського потенціалу регіону, що перебуває в першооснові даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню соціально-економічного розвитку регіону, зокрема його економічного потенціалу, присвячено праці: М. В. Макаренка, Н. В. Сменти- ної. Значна частина дослідників розглядає у своїх роботах окремі складові сільськогосподарського потенціалу, зокрема: З. Рижок, А. М. Пугач, А. В. Ключник. Однак, маловивченою залишається сфера дослідження теоретико-методологічного характеру сільськогосподарського потенціалу регіону.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є обґрунтування доцільності застосування запропонованого підходу оцінювання сільськогосподарського потенціалу регіону на прикладі Черкаського регіону у контексті діагностики економічного потенціалу сільськогосподарської галузі регіону на сучасному етапі розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Традиційно, під категорією «економічний потенціал регіону» розуміють «сукупність потенціалів регіону, залежно від особливостей розвитку території регіону, а також відповідних механізмів і часу їх залучення в господарський оборот з метою підвищення рівня конкурентоспроможності й соціально-економічного розвитку регіону» [1, с. 13], з метою «забезпечення виробництва максимально можливого обсягу матеріальних послуг, відповідних потребам суспільства на даному етапі його розвитку» [2, с. 218].

Що стосується терміну «економічний потенціал сільськогосподарської галузі регіону», він є менш дослідженим серед науковців. Існуючі напрацювання спрямовано на вивчення окремих складових, зокрема: фінансового, ресурсного (зокрема, земельного), виробничого, експортного та інших потенціалів. У той же час, при дослідженні потенціалу сільськогосподарської галузі на регіональну рівні можна зустріти наукові праці, зорієнтовані на визначення подібних, проте не тотожних категорій, таких як: економічний потенціал сільськогосподарських підприємств, потенціал сільськогосподарського виробництва (З. Рижок) [3, с. 175], економічний потенціал сільських територій (А. В. Ключник, А. М. Пугач, А. В. Мовчанюк) [4, с. 170-171; 5, с. 9-10; 6, с. 437-438].

Враховуючи розглянуті наукові підходи щодо дослідження сутності потенціалу сільськогосподарського виробництва на рівні окремих територіальних утворень та окремо економічного потенціалу сільських територій, запропоновано визначення для характеристики економічного потенціалу сільськогосподарської галузі регіону, під яким варто розуміти сукупність економічних ресурсів та здатність їх ефективно акумулювати і використати суб'єктами економічних відносин певного адміністративно-територіального утворення, які провадять господарську діяльність з виробництва (вирощування) та переробки власної сільськогосподарської продукції, що у кінцевому результаті забезпечує соціально-економічний розвиток відповідного регіону.

Забезпечення соціально-економічного розвитку регіону завдяки використанню потенціалу сільськогосподарської галузі є комплексним завданням, яке включає збільшення валового регіонального продукту, зростання обсягів торгівлі та надходжень до місцевого бюджету, підвищення інвестиційної привабливості регіону, створення робочих місць у сільськогосподарській та пов'язаних з нею галузях народного господарства (переробна промисловість, торгівля, транспорт тощо), розвиток підприємництва, покращення (мінімізація негативного впливу) стану екології тощо. У контексті діагностики економічного потенціалу сільськогосподарської галузі на рівні регіону важливу роль відіграє врахування сільськогосподарського потенціалу регіону (рис. 1).

Рис. 1. Структурно-логічна схема взаємозв'язкиміжкатегоріями «ciльcькoгoрпр4трcькойпотенціал» та «економічнийпотенціалсільськогосподарськоїгалузі»

Джерело:складено автором.

На думку автора, сільськогосподарський потенціал регіону, як і економічний потенціал сільськогосподарської галузі регіону, необхідно розглядати та оцінювати як сукупність різноманітних характеризуючи показників, які запропоновано згрупувати у на-ступні потенціали: природній, виробничо-господарський, фінан-сово-інвестиційний, науково-інноваційний, трудовий та потенці-ал якості життя у сільській місцевості. При цьому, якщо сільсько-господарський потенціал регіону характеризує регіон, зважаючи на стан володіння наявними та перспективами залучення необ-хідних ресурсів для ведення сільськогосподарської діяльності, то друга категорія зорієнтована на економічну доцільність вико-ристання наявних та можливості залучення ресурсів для веден-ня сільськогосподарської діяльності у регіоні. Тому, процес діа-гностики економічного потенціалу сільськогосподарської галузі доцільно розпочати з оцінювання сільськогосподарського потен-ціалу регіону, що дозволяє виявити існуючі тенденції розвитку сільського господарства, галузеву специфіку виробництва, сильні та слабкі сторони та порівняти з базовим періодом або іншими регіонами.

Розглянемо більш детально показники, які характеризують запропоновані для оцінювання складові сільськогосподарського потенціалу регіону. Головним засобом виробництва галузі сільського господарства, що і вирізняє її з поміж інших видів економічної діяльності, є земля. Саме тому, дослідження природнього потенціалу зосереджене на оцінці рівня забезпечення регіону землями сільськогосподарського призначення, їх структурі та якості (ріллі для галузі рослинництва та пасовищ і сіножатих - для тваринництва). Спираючись на дані міркування, визначено наступні індикатори оцінювання природного потенціалу, зокрема: частка земель у загальнодержавному значенні, інтенсивність та раціональність використання земель, рівень пошкодження посівних площ (шкідниками, посухою), рівень використання меліорованих земель та рівень збагачення (виснаження) ґрунтів.

Виробничо-господарський потенціал, який характеризує виробничий процес з позиції рівня забезпечення сільськогосподарської галузі регіону основними матеріальними оборотними коштами, технікою сільськогосподарського призначення та доступом до складських приміщень для збереження вирощеної продукції, запропоновано оцінювати за такими показниками, як: рівень сировинного, технічного та складського забезпечення. Не менш важливим є фінансово-інвестиційний потенціал, який розкривається через абсолютну та відносну капіталоємність галузі, доступ до кредитних ресурсів і рівень страхового покриття.

Науково-інноваційний потенціал, як перспектива та можливість інтенсивного розвитку галузі, її виходу на новітній щабель розвитку, характеризується такими показниками, як: чисельність науково-дослідницьких кадрів, фінансування наукових досліджень та розробок; охоплення вищою спеціалізованою освітою.

Рівень забезпечення регіону трудовими ресурсами (працівниками), готовими за відповідних умов вкласти у сільськогосподарське виробництво свої час, зусилля та вміння, визначає трудовий потенціал. Для оцінки даного потенціалу обрано наступні показники: землезабезпечення сільського населення, трудозабезпечен-ня землі, рівень освіченості сільського населення, рівень старіння сільського населення. Потенціал якості життя у сільській місцевості вказує на наявність умов, які приваблюють та створюють сприятливе середовище для проживання на даній території, та складається з наступних показників: рівень соціальної інфраструктури, перспективи для молоді, рівень безпеки життя та праці.

Використовуючи офіційні статистичні дані, обчислено перераховані показники оцінювання сільськогосподарського потенціалу регіону на прикладі Черкаської обл., яка, зважаючи на структуру виробництва, належить до аграрно-промислового регіону (за результатами 2018 р. частка сільськогосподарської та промислової продукції у структурі ВРП області склала 27 % та 26 % відповідно) [7].

Для зручності оцінювання показники згруповано в шість інтегральних показників (які характеризують відповідні складові загального сільськогосподарського потенціалу) та порівняно з інтегральними показниками відповідних середніх значень по Україні (розраховано темпи приросту за кожен рік). Зважаючи на відмінності у веденні господарства, природний та виробничо-господарський потенціали розраховано окремо для галузей тваринництва та рослинництва. Інтегральний показник відповідного потенціалу (У}) визначено за формулою 1 [8, с. 235].

(1),

де Уі_} - стандартизоване значення і-го показника - складової потенціалу;

п - кількість показників, за якими проводилися розрахунки. Результати розрахунків представлено у табл. 1.

Результати оцінювання вказують на те, що Черкаський регіон володіє сприятливими умовами для розвитку рослинництва. Так, 88 % сільськогосподарських земель регіону складає рілля. До того ж, майже чверть продукції рослинництва (23,2 %) вирощується сільськими домогосподарствами області. Підтвердженням переважаючої схильності господарств населення області вирорлятипродукціюрослинництва порівняно з тваринництвом є обсяг сільськогосподарської продукції у дозрахункунн 100 та угідь. Рак, сільськими домогосподарствами зі 100 га угідь зібрано 729,6 тис. грн. продукції рослинництва, що на 53,1 тис. грн. більше проти результатів відповідної діяльності підприємств, В ТОЙ час, котрими виготовлено 459,8 тис. грн. продукції тваринництва зі 100 га землі, лрона 23 ЧзЬььшекаталагісніпоксонекиломо- господарств [7].

Таблиця 1 Динаміка інтегральногопоказникасільськогосподарсько-гоиртенціалг Черкаського регіону за 2012-2018 рр, пункти

Джерело: побудовано автором за даними [7; 9].

Це дооить суттєві покязникв, котрі харокге^ризуюдьГОСПО- д^стваноселеиня Че^ркаської обл., як важвовихунясноків сільськогосподарського сектору економіки у галузі рослинництва. Їх вклад у загальному обсязі вирощування сільськогосподарських культур області визначається наступними частками: сільськими домогосподарствами виготовлено 96,5 % картоплі, 83,4 % плодових та ягідних культур, 74,4 % овочевих культур, 11,7 % зернових та зернобобових культур [7].

На думку автора, дана ситуація, у першу чергу, зумовлена необхідністю залучення значного обсягу людської праці, зокрема,

у вирощуванні овочевих, плодових та ягідних культур. З одного боку, це створює додаткові витрати на оплату найманої праці, а з іншого - продуктивність праці у господарствах населення є вищою порівняно з сільськогосподарськими підприємствами завдяки реалізації першими особистого інтересу у реалізації раціонального та ефективного виробничого процесу. По-друге, нестача робочих місць та надлишок робочої сили у сільських місцевостях перетворюють натуральне виробництво сільгосппродукції на особистих ділянках джерелом отримання доходів. По-третє, сільські домогосподарства мають конкурентну перевагу перед суб'єктами підприємництва за рахунок спроможності реалізовувати продукцію за відносно нижчими ринковими цінами.

На противагу, галузь тваринництва є менш привабливою для господарств населення, які не мають необхідного технічного, фінансового та інформаційного забезпечення. Сільськогосподарські підприємці також виявляють низьку зацікавленість у здійсненні діяльності пов'язаної з тваринництвом через високий рівень фінансових та матеріальних затрат, у результаті чого відбувається скорочення чисельності поголів'я худоби у їх користуванні.

Висновки та пропозиції. Діагностика економічного потенціалу сільськогосподарської галузі регіону потребує, перш за все, дослідження та оцінювання сільськогосподарського потенціалу, як характеристики регіону з позиції володіння та можливості залучення ресурсів для ведення сільськогосподарської діяльності. Запропонований підхід оцінювання сільськогосподарського потенціалу регіону передбачає дослідження шести основних складових потенціалів: природнього, виробничо-господарського, фінансово-інвестиційного, науково-інноваційного, трудового та потенціалу якості життя у сільській місцевості.

За результатами дослідження було виявлено, що Черкаський регіон володіє сприятливими умовами для ведення сільського господарства: значна частка капітальних інвестицій на розвиток галузі, висока концентрація навчальних та науково-дослідних установ, вище середнього по Україні рівень заробітної плати у галузі. Зважаючи на високу частку ріллі, родючість ґрунтів переважаючою є галузь рослинництва. Перспективою подальших досліджень є виявлення перспектив розвитку галузі тваринництва у Черкаському регіоні та покращення умов ведення рослинництва.

Список використаної літератури

1.Макаренко М. В. Економічний потенціал регіону як основа його розвитку. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. 2017. № 34. С. 12-18.

2.Економічна енциклопедія: у 3 т. Ред. рада: Б. Д. Гаврилишин та ін. Київ: Академія; Тернопіль: Акад. нар. хоз-ва, 2002. 864 с.

3.Рижок З. Економічний потенціал земельних ресурсів в умовах ринкових трансформацій. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія :Економіка АПК. 2015. № 22 (2). С. 175-180.

4.Пугач А. М. Основні положення механізму відтворення людських ресурсів в процесі забезпечення розвитку аграрного потенціалу України. Вісник Національного університету цивільногоз ахисту України. Серія :Державне управління. 2015. Вип. 2. С. 167-174.

5.Ключник А. В. Формування та розвиток економічного потенціалу сільських територій України: монографія. Миколаїв: Дизайн та поліграфія, 2011. 468 с.

6.Мовчанюк А.В. Особливості соціально-економічного розвитку сільських територій. Черкаської області. Економіка і суспільство. 2017. № 8. С. 436-441.

7.Офіційний сайт Державного комітету статистики України. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 20.09.2019).

8.Сментина Н. В. Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіонів за результатами реалізації стратегічних планів. Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Серія: економіка. 2014. Том 19. Випуск 3/1. С. 233-237.

9.Офіційний сайт Головного управління статистики у Черкаській області. ЦКЬ: http://www.ck.ukrstat.gov.ua(дата звернення: 20.09.2019).

Размещено на Allbest.ru