Реалізація механізму зовнішньої консалтингової взаємодії підприємств України у рамках науково-методичного підходу

Джерело: побудовано автором на основі [4, с. 401--402]

консалтингова взаємодія організаційний економічний

Охарактеризуємо складові принципової блок- схеми реалізації механізму зовнішньої КВ.

Перший крок блок-схеми реалізації механізму зовнішньої КВ передбачає укладання І частини контрактної угоди між консалтинговою компанією та підприємством-замовником щодо надання консалтингових послуг. На цьому етапі проводяться формування та фіксація основних пунктів договору надання консалтингових послуг.

Другим кроком блок-схеми є ідентифікація завдань у процесі реалізації механізму зовнішньої КВ за окремими питаннями, такими як проведення структурної характеристики вузьких місць підприємства-замовника; діагностика його фінансово-господарської діяльності для виявлення фінансового дисбалансу протягом досліджуваного періоду; визначення обсягу наявних втрат і ризиків, які є реальною загрозою в майбутньому; виявлення причин, які суттєво впливають на діяльність підприємства-замовника; принципове вирішення виявлених проблем підприємства за ресурсною складовою, строками, якістю та вартістю тощо.

Третім кроком блок-схеми є визначення набору ключових компетенцій людського капіталу консалтингової компанії відповідно до проблем підприємства-замовника. На цьому етапі проводиться ранжування ключових компетенцій консультантів (менеджерів, експертів) консалтингової компанії в межах пакета інтелектуальних ресурсів за моделлю «Ефективний консультант» [5, с. 115-124], згрупованих за цілями:

- професіоналізм;

- орієнтація на результат (клієнта);

- стресостійкість;

- якість роботи;

- ефективність прийнятих рішень (табл. 1).

Четвертим кроком блок-схеми є опис процедури залучення консультантів-експертів. На цьому етапі проводиться відбір консультант-експертів, складається їхня база даних за різними компетенціями, які можуть бути задіяні в разі потреби відповідно до запитів та потреб підприємств-замовників. Погоджуємося з Б. Грабовецьким [6] в тому, що задача формування стабільної функціональної (експертної групи) зводиться фактично до визначення розміру та структури групи, оцінювання компетентності консультант-експертів. Загалом відбір експертів складається з двох етапів.

На першому етапі з огляду на завдання експертизи необхідно виявити самих консультант-експертів, сформувати експертну групу з виявлених консультант-експертів [7]. На другому етапі методики відбору експертів проводиться оцінювання їхньої компетентності [8-12]. У більшості перерахованих робіт цікавими є два методи оцінювання компетентності експертів, а саме об'єктивний та суб'єктивний.

П'ятим кроком блок-схеми є формалізація методів дослідження, за якими можна провести кількісну характеристику проблемних питань підприємства-замовника за різними процесами. До основних методів дослідження відносять традиційні, математико-статистичні, евристичні, методи цілепокладання тощо.

Шостий крок блок-схеми є науково обґрунтованою деталізацією економічного аналізу діяльності підприємства-замовника, яку запропоновано проводити поетапно за трьома напрямами відповідно до цілей аналізу.

На І етапі розраховуються показники, які є кількісними критеріями функціонування підприємства, зокрема основні показники фінансової діяльності, показники ділової активності, показники продуктивності праці. ІІ етап аналізу обчислюється за групою показників, які є якісними критеріями ефективності діяльності соціально- психологічного характеру підприємства, такими як ступінь мотивації персоналу, ступінь задоволення персоналу, сталість кадрового складу, наявність корпоративної культури підприємства. На ІІІ етапі проводиться стохастичний факторний аналіз діяльності підприємства-замовника за методами кореляційно-регресійного аналізу, що забезпечить, з одного боку, виявлення тісноти зв'язку між розрахованими показниками, а з іншого боку, визначення впливу відокремлених факторів на потенціал підприємства. За результатами аналізу консультант-експерти можуть науково обґрунтувати причини виникнення проблемних ситуацій на підприємстві, а консультант- менеджери - розробити управлінські рішення, пов'язані з підвищенням рівня конкурентоспроможності та подальшим розвитком.

Сьомий крок блок-схеми є аналізом проблемних ситуацій підприємства-замовника за окремими бізнес-процесами, такими як операції, процеси, стратегії, технології, кадри та зміни, фінанси та ризики, продажі та маркетинг.

Восьмим кроком блок-схеми є узгодження результатів аналізу з представниками підприємства-замовника за допомогою звіту та презентаційного матеріалу. Якщо оцінка результатів замовником (дев'ятий блок) не погоджена, то переходимо на десятий крок блок-схеми, що полягає в оцінюванні проблем, що бажано проводити відповідно до уточнення набору ключових компетенцій людського капіталу (консультантів) консалтингової компанії, методів аналізу або проблем за різними видами консалтингу.

Якщо оцінка результатів позитивна, то відбувається перехід на одинадцятий крок блок-схеми, що полягає в укладанні II частини договору на надання консалтингових послуг з урахуванням додаткових обставин, які можуть виникнути протягом попередніх етапів реалізації механізму зовнішньої КВ. У зв'язку з цим в договорі додатково визначаються розроблення та впровадження в діяльність підприємства-замовника консалтингового продукту; методологія розроблення консалтингового продукту з уточненням методів та інструментів; організаційна перебудова консалтингової функціональної групи, що виявляється через новий розподіл обов'язків та завдань між учасниками групи, перегляд їхніх прав та відповідальності; формування консультант-менеджером план-графіку виконання консалтингових робіт щодо впровадження розробленого консалтингового продукту в діяльність підприємства-замовника; перегляд обов'язків учасників КВ у процесі спільної діяльності між учасниками функціональної групи та працівниками підприємства-замовника з урахуванням методів аутсорсинга; встановлення нових строків та форм проміжного та остаточного контролю в процесі впровадження консалтингового продукту в діяльність підприємства; формування за результатами механізму зовнішньої КВ звіту та презентації; перегляд оплати консалтингових послуг у зв'язку з новими обставинами, що виникли протягом реалізації механізму зовнішньої КВ.

Дванадцятим кроком блок-схеми є створення консалтингового продукту. На цьому етапі проводиться робота щодо розроблення рекомендацій з поліпшення ефективності управління підприємством відповідно до його проблемних питань з урахуванням організаційно-управлінських інструментів цілепокладання за технологією SMART-задач відповідно до встановлених показників результативності КРІ. Критерії результативності бажано застосовувати за допомогою програмних продуктів. Раціональним у цьому разі буде застосування програмного забезпечення “ELMA Enterprise”, в який входять такі інтерфейси [13], як контроль виконавчої дисципліни, робота з клієнтами (CRM), управління бізнес-процесами, управління показниками (КРІ), управління проектами, функції документообігу, функції єдиного інформаційного середовища.

Тринадцятим кроком блок-схеми є узгодження консалтингового продукту з представниками підприємства-замовника, що може вирішуватись позитивно чи негативно. Якщо представниками підприємства рекомендації не були прийнятті або виникли питання щодо їх змісту (якості), то відбувається перехід на чотирнадцятий крок блок-схеми, на якому проводиться повторне оцінювання проблем підприємства-замовника відповідно до реалізації десятого кроку блок-схеми.

Якщо керівництво підприємства-замовника схвалило консалтинговий продукт (надані представниками консалтингової компанії рекомендації щодо вирішення проблемних питань), то відбувається перехід на п'ятнадцятий крок блок-схеми, що полягає у впровадженні консалтингового продукту в діяльність підприємства. На цьому етапі, по-перше, проводиться остаточний розрахунок за договором щодо надання консалтингових послуг, по-друге, відбуваються зміни організаційно-економічного характеру в діяльності підприємства- замовника, які відчутні (в кількісному та якісному виразах) на всіх рівнях управління. Так, використання програмного модуля «Управління проектами» програмного забезпечення “ELMA Enterprise” буде сприяти підвищенню результативності підприємства-замовника в середньому на 20-30%.

Шістнадцятим етапом є моніторинг успішності впровадження консалтингового продукту з боку консалтингової компанії, що розглядається як інструмент оцінювання ефективності впровадження змін [14; 15]. У ході моніторингу успішності впровадження консалтингового продукту необхідно визначити виконання поставлених завдань; методи оцінювання ефективності впровадження консалтингового продукту; наявність важливого позитивного або негативного ефекту впровадження консалтингового продукту в діяльність підприємства; чинники, які сприяли успіху впровадження консалтингового продукту; наявність помилок, а також аналіз причин їх виникнення.

Для реалізації завдань бажано скласти план моніторингу успішності, зокрема дати відповіді на такі запитання [16]:

1) як буде оцінюватись успішність досягнення мети та контроль над виконанням проекту;

2) наскільки точно зазначені показники (критерії КРІ) визначають досягнуті цілі;

3) яким є план оцінювання та корегування методів роботи в процесі виконання проекту;

4) хто відповідає за оцінювання, якими є критерії їх відбору;

5) які способи аналізу будуть застосовуватися (ревізії, інспекції, експертизи);

6) якими є критерії успіху проекту;

7) якою є форма звітності.

Здійснювати моніторинг можуть тільки учасники проекту, після закінченню якого вони повинні надати звіт керівництву підприємства- замовника про результати впровадження консалтингового продукту в діяльність на організаційно-управлінському та економічному рівнях. Цей етап передбачає встановлення умов для подальшої партнерської співпраці та взаємодії консалтингової компанії з підприємством-замовником.

Висновки

Таким чином, розроблена методика реалізації механізму зовнішньої КВ обґрунтовує ефективність вжиття організаційно-економічних заходів цього механізму відповідно до цілей внутрішньої взаємодії, але на користь підприємства-замовника з урахуванням відповідного інструментарію та методів дослідження, що дасть змогу провести поетапну реалізацію консалтингового проекту за принциповою блок-схемою від його підписання до впровадження консалтингового продукту в діяльність підприємства-замовника, а також надати йому рекомендації щодо поліпшення економічного, соціально-психологічного становища стосовно конкурентів задля отримання бажаного результату в довгостроковій перспективі.

Список використаних джерел

1. Євтушенко Н. Компаративний аналіз поняття «консалтингова взаємодія». Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2017. № 1 (19). С. 42-50.

2. Yevtushenko N. Method logical principles for establishment of consulting cooperation organizational and economic

mechanism. Economic Processes Management. 2017. № 2. URL: http://epm.fem.sumdu.edu.ua/download/

2017_2/2017_2.pdf

3. Євтушенко H. Роль комунікації у каналі консалтингової взаємодії. Сучасні підходи до управління підприємством: збірник тез доп. VIII Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 6 квітня 2017 р. Київ: Політехніка, 2017. С. 70.

4. Євтушенко Н. Механізм консалтингової взаємодії підприємств на ринку телекомунікаційних послуг України: монографія. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2017. 535 с.

5. Виноградова О., Євтушенко Н. Формування моделі «ефективний консультант» консалтингової компанії на засадах компетентнісного підходу. Економічний простір. 2017. № 127. С. 115-124.

6. Грабовецький Б. Економічний аналіз: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 256 с.

7. Гнатієнко Г. Експертні технології прийняття рішень: монографія. Київ: ТОВ «Маклаут», 2008. 444 с.

8. Грабовецький Б. Методи експертних оцінок: теорія, методологія, напрямки використання: монографія. Вінниця: ВНТУ, 2010. 171 с.

9. Кузьменко Л. Можливості удосконалення методу експертних оцінок. Вісник НТУ «ХПИ». Серія: Технічний прогрес та ефективність виробництва. 2012. № 16. С. 107--110.

10. Безпалько О., Крайнюченко О. Використання методу експертних оцінок в маркетингових дослідженнях. Харчова промисловість. Серія: Економіка. 2008. № 7. С. 128--132.

11. Волот О. Експертні методи оцінок та їх використання в управлінні економічними об'єктами. Економіка підприємств. Серія: Економічні науки. 2012. № 10.

12. Гнатієнко Г., Снитюк В. Експертні технології прийняття рішень: монографія. Київ: Маклаут, 2008. 444 с.

13. ELMA Enterprise. Система управления бизнес-процессами и эффективностью. URL: https://www.elma-bpm.ru/ enterprise (дата звернення: 19.03.2017).

14. Євтушенко Н., Черкащенко А. Можливість стратегічного аналізу як чиннику успіху у довгостроковій перспективі. Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. 2013. Т. 18. Вип. 3/1. С. 134--136.

15. Євтушенко Н. Необхідність застосування стратегічного планування в діяльності підприємств. Проблеми розвитку регіону: промисловий і економічний аспект: матеріали II Всеукр. наук.- технічн. конф., Миколаїв, 2 червня 2016 р. Миколаїв, 2016. С. 80--83.

16. Чернявська О.В. Фандрайзинг. URL: http://pidruchniki.com/1105051952772/ekonomika/monitoring_otsinyuvannya (дата звернення: 21.03.2017).

Размещено на Allbest.ru